Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.03.17
11:46
Ти дивишся у дзеркало
і не бачиш
свого відображення.
Ти розчинився у просторі,
ти злився
із безликістю кімнати.
Так дух розчиняється
у безмежних полях космосу,
і не бачиш
свого відображення.
Ти розчинився у просторі,
ти злився
із безликістю кімнати.
Так дух розчиняється
у безмежних полях космосу,
2026.03.17
09:33
«Ой, під горою, під Сучавою,
Там козак Тиміш лежить із славою.
Там не били в дзвони, там не грали сурми,
Тільки лиш Розанда мовить так над мурами...
– Ой, мій соколе, ясний муженьку,
чом не кличеш мене, мій под
2026.03.17
06:18
Весна навколо - і в душі весна
Відразу та охоче відродилась, -
Вона жива, як світу таїна,
І невблаганна, наче Божа милість.
То ледве чутна, ніби шелест крил,
То гомінка й весела, як цимбали, -
Від неї знову набираюсь сил,
Щоб старості пручатися над
Відразу та охоче відродилась, -
Вона жива, як світу таїна,
І невблаганна, наче Божа милість.
То ледве чутна, ніби шелест крил,
То гомінка й весела, як цимбали, -
Від неї знову набираюсь сил,
Щоб старості пручатися над
2026.03.17
01:48
Хилитає вітер тую
Сонце зникло, не сія.
Так сумую, так сумую
За тобою, мила я.
З-під вечірньої вуалі
І гіркої самоти --
Від печалі, від печалі
Сонце зникло, не сія.
Так сумую, так сумую
За тобою, мила я.
З-під вечірньої вуалі
І гіркої самоти --
Від печалі, від печалі
2026.03.17
00:30
Російсько українська війна – війна за виживання. Українців – як нації, московитів – як імперії.
Мало повернути державність, треба повернути ще й історію.
Моральні авторитети черпають своє натхнення із кримінального минулого.
Найліпше захищати інт
2026.03.16
23:37
– Ти знову дивишся на захід, Тимоше, – її голос був тихим, як шелест шовкової завіси. – Там, де небо стає червоним, наче розлите вино твого батька. Там Молдова... чи там війна?
Він не обернувся, але вона відчула, як напружилися його плечі під жупаном. Йо
2026.03.16
19:53
«…Їх щастя тривало – як літня гроза,
На білеє личенько впала сльоза.
Лишилась вдовиця у Рашківській тиші,
Де вітер холодний легенди колише.
Ні перли коштовні, ні княжий поріг
Від лиха і згуби її не вберіг.
Розтанули мрії, мов замок з піску,
Лишивши
2026.03.16
18:13
МАГІСТРАЛ
Давно покрився пилом чорний фрак,
І потьмяніли камінці корони.
Пронизує мовчання телефона,
Вразливий спогад назавжди закляк.
Так важко волю стиснути в кулак,
Давно покрився пилом чорний фрак,
І потьмяніли камінці корони.
Пронизує мовчання телефона,
Вразливий спогад назавжди закляк.
Так важко волю стиснути в кулак,
2026.03.16
10:59
Шалені дикі ґедзі не кусають.
Приходить час примирення й добра.
Як зло збиреться у потужні зграї,
Тоді розчахнемо цей світ до дна.
Нас лагідно й покірно сонце пестить.
Минула спека, ніби пекла крик.
Із глибини ті спогади воскреснуть,
Приходить час примирення й добра.
Як зло збиреться у потужні зграї,
Тоді розчахнемо цей світ до дна.
Нас лагідно й покірно сонце пестить.
Минула спека, ніби пекла крик.
Із глибини ті спогади воскреснуть,
2026.03.16
05:47
То вітер грається волоссям,
То ясне сонце сліпить зір, -
То дощ іде і скрізь розносить
Шум крапелин, як поговір.
Усе навкруг, як сни, мінливе,
Щедротне надмір і скупе, -
Лише завжди минуле сиве
За мною гониться й сопе...
То ясне сонце сліпить зір, -
То дощ іде і скрізь розносить
Шум крапелин, як поговір.
Усе навкруг, як сни, мінливе,
Щедротне надмір і скупе, -
Лише завжди минуле сиве
За мною гониться й сопе...
2026.03.15
17:20
В Московії завжди таке бувало:
Коли за владу билися «царі»,
То гинули і ті, хто при дворі,
І ті, що право на престола мали.
А вже, коли на трон хтось усідавсь,
Завжди важлива знайдеться причина,
Чому була убита та людина.
То й «переможець», звісно
Коли за владу билися «царі»,
То гинули і ті, хто при дворі,
І ті, що право на престола мали.
А вже, коли на трон хтось усідавсь,
Завжди важлива знайдеться причина,
Чому була убита та людина.
То й «переможець», звісно
2026.03.15
16:33
Я розповів за Поле Суниць
Де не було реального ніц
Альтернативний плейс я найшов
Де плине будь-ш
Глянь розгорнені тюльпани
Те, чим жиє різне панство
Глянь у віко цибулинне
Я розповів, що морж і я сам – те ж
Де не було реального ніц
Альтернативний плейс я найшов
Де плине будь-ш
Глянь розгорнені тюльпани
Те, чим жиє різне панство
Глянь у віко цибулинне
Я розповів, що морж і я сам – те ж
2026.03.15
16:17
І
Ми пасажири. Нас несе Земля
чи то у рай, чи у космічне пекло,
де не буває холодно чи тепло
і де уже була душа моя,
коли перегоріла і воскресла
як его мого первісного я.
Ми пасажири. Нас несе Земля
чи то у рай, чи у космічне пекло,
де не буває холодно чи тепло
і де уже була душа моя,
коли перегоріла і воскресла
як его мого первісного я.
2026.03.15
11:56
У сні побачу болісні пророцтва,
Які хотів спалити у вогні,
Тривог і болів, дива і юродства
В мінливій і безмежній глибині.
У сні приходить те, що неможливо,
Химерне, дивне, неземне, із дна
Морів і океанів. Пустотливо
Які хотів спалити у вогні,
Тривог і болів, дива і юродства
В мінливій і безмежній глибині.
У сні приходить те, що неможливо,
Химерне, дивне, неземне, із дна
Морів і океанів. Пустотливо
2026.03.15
02:02
Насичено ядом життя України,
хто поруч чи рядом бере від людини?
хто має підступне бажання очолить
народ цей і далі продовжить неволить?
Кому завдяки не закінчена битва
за щастя в житті і за промені світла?
кому до вподоби подвійні стандарти
хто поруч чи рядом бере від людини?
хто має підступне бажання очолить
народ цей і далі продовжить неволить?
Кому завдяки не закінчена битва
за щастя в житті і за промені світла?
кому до вподоби подвійні стандарти
2026.03.14
21:40
Життя минає, та ніколи
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.
І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.
І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Алекс Чеська (1989) /
Проза
Пару хвилин з чийогось життя
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Пару хвилин з чийогось життя
Кімната пахла теплою свіжою постіллю, книжками і квітами. Надворі дощ і пізній вечір, в самій кімнаті трохи парко. Світиться ніжно світло.
Це вже літо прийшло. А після гарячого дня прийшла літня гроза. Боже, як затишно і тихо в хаті. Як спокійно. І на душі. Навіть сум, коли навідається, то як вітерець в гарячий літній полудень. Легкий та свіжий, без полинового присмаку.
На столі в кухні заварений мелісовий чай. Два горнята біля нього. Але в хаті лише одна людина. Дитина. Її залишили батьки спати, але вона прокинулась. Злізла з ліжка, взяла свої іграшки з комоду і заліза на велике ліжко. Вона мала дерв'яні іграшки навколо себе, невеличкі, у формі сільськогосподарських тварин. Розставляла корівки, свинки і курочки, чи інші, на покривалі з узором троянд і квітів, шепотіла щось до іграшкових звірят, і час від часу поглядала напрямком до дверей.
Але ніхто не приходив по неї. Надворі шумів дощ, на кухні парував чай.
За вікном було темно і шумно, сотні тисяч крапель падали на листя яблунь, вишень, на високу траву, шуміли, ніби мікроскопічні моря під час бурі.
В темноті саду світилось ще одне вікно. Це була літня кухня. За її дверима чутно голоси.
-Подай мені будь ласка рушник.
-Ось, на... Я розумію, що ти не здгідний з його позицією, але хотіла б також звернути твою увагу на те, що він реагував чисто на ті сигнали, які ти йому дав. Ти ж сам признаєш, що тобі була не цікава його пропозиція. То чому ти тепер дивуєшся, що він тобі не поспішає зателефонувати? Я взагалі здивуюсь, якщо він ще озветься.
- Та він просто якийсь дивний..
- Як дивний? Ти б як поступив, як би реагував? Я його не оправдовою, в жодному разі, лише зі сторони бачу, що ти погарячився зі швидкістю негативної реакції. Інакше, тебе б зараз не діставало, що він зволікає зі своєю відповіддю...
- Ти Северину поклала вже спати?
- Так.
- Боже, як я за сьогодні наїздився...
- Стало краще, як вмився лавандовою водою? Вона заспокоює нерви. Будеш гарно спати.
- Я так втомився, що буду спати й так... Жартую, дякую тобі, що ти потурбувалась про мене.
- За ніщо не переживай, все буде так, як має бути...
Це вже літо прийшло. А після гарячого дня прийшла літня гроза. Боже, як затишно і тихо в хаті. Як спокійно. І на душі. Навіть сум, коли навідається, то як вітерець в гарячий літній полудень. Легкий та свіжий, без полинового присмаку.
На столі в кухні заварений мелісовий чай. Два горнята біля нього. Але в хаті лише одна людина. Дитина. Її залишили батьки спати, але вона прокинулась. Злізла з ліжка, взяла свої іграшки з комоду і заліза на велике ліжко. Вона мала дерв'яні іграшки навколо себе, невеличкі, у формі сільськогосподарських тварин. Розставляла корівки, свинки і курочки, чи інші, на покривалі з узором троянд і квітів, шепотіла щось до іграшкових звірят, і час від часу поглядала напрямком до дверей.
Але ніхто не приходив по неї. Надворі шумів дощ, на кухні парував чай.
За вікном було темно і шумно, сотні тисяч крапель падали на листя яблунь, вишень, на високу траву, шуміли, ніби мікроскопічні моря під час бурі.
В темноті саду світилось ще одне вікно. Це була літня кухня. За її дверима чутно голоси.
-Подай мені будь ласка рушник.
-Ось, на... Я розумію, що ти не здгідний з його позицією, але хотіла б також звернути твою увагу на те, що він реагував чисто на ті сигнали, які ти йому дав. Ти ж сам признаєш, що тобі була не цікава його пропозиція. То чому ти тепер дивуєшся, що він тобі не поспішає зателефонувати? Я взагалі здивуюсь, якщо він ще озветься.
- Та він просто якийсь дивний..
- Як дивний? Ти б як поступив, як би реагував? Я його не оправдовою, в жодному разі, лише зі сторони бачу, що ти погарячився зі швидкістю негативної реакції. Інакше, тебе б зараз не діставало, що він зволікає зі своєю відповіддю...
- Ти Северину поклала вже спати?
- Так.
- Боже, як я за сьогодні наїздився...
- Стало краще, як вмився лавандовою водою? Вона заспокоює нерви. Будеш гарно спати.
- Я так втомився, що буду спати й так... Жартую, дякую тобі, що ти потурбувалась про мене.
- За ніщо не переживай, все буде так, як має бути...
Коротка замальовка
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
