
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2023.03.26
18:30
Як хочеться жити й кохати
Допоки ще годен на щось.
Бо тих ненаситних дівчаток
До біса довкруг розвелось.
І хто ж, як не я, сивочолий,
Дівчат пошанує, як слід,
Коли відійде з видноколу
Допоки ще годен на щось.
Бо тих ненаситних дівчаток
До біса довкруг розвелось.
І хто ж, як не я, сивочолий,
Дівчат пошанує, як слід,
Коли відійде з видноколу
2023.03.26
17:28
Заревіли диким звіром, вдарили гармати,
Заходились пани-ляшки з-за валів стріляти.
А гармаші у них з німців, знають своє діло.
Тільки бебехи у небо в таборі злетіли.
І нема куди сховатись, хоч в землю заритись
Залишалось та до Бога з відчаю молитись
Заходились пани-ляшки з-за валів стріляти.
А гармаші у них з німців, знають своє діло.
Тільки бебехи у небо в таборі злетіли.
І нема куди сховатись, хоч в землю заритись
Залишалось та до Бога з відчаю молитись
2023.03.26
13:52
Віктор Кучерук
Як хочеться жити й кохати,
І бути весь час молодим,
Щоби ненаситні дівчата
По черзі спішили в мій дім.
Як хочеться жити й кохати
Не жінку свою, а оту,
Як хочеться жити й кохати,
І бути весь час молодим,
Щоби ненаситні дівчата
По черзі спішили в мій дім.
Як хочеться жити й кохати
Не жінку свою, а оту,
2023.03.26
13:00
Віктор Кучерук
Як хочеться жити й кохати,
І бути весь час молодим,
Щоби ненаситні дівчата
По черзі спішили в мій дім.
Як хочеться жити й кохати
Не жінку свою, а оту,
Як хочеться жити й кохати,
І бути весь час молодим,
Щоби ненаситні дівчата
По черзі спішили в мій дім.
Як хочеться жити й кохати
Не жінку свою, а оту,
2023.03.26
10:28
Ми – сучасні січові козаки.
Ми мали і маємо чародійні сили, могли довго перебувати під водою, а з води виходили сухими.
Соколи яснії, вільні птахи, іноді спішно козака забирали, на крильця собі саджали, за тихим вітром рушали, під високу висоту заліта
2023.03.26
09:52
сон зимовий
моїх ніжних суконь
сон із перлин
зап’ясть моїх
так закохане в себе
сонце
виходить щоднини
а врода навіщо
моїх ніжних суконь
сон із перлин
зап’ясть моїх
так закохане в себе
сонце
виходить щоднини
а врода навіщо
2023.03.26
05:22
Під сонцем мліють кетяги бузку
І солов’ї від спеки знемагають,
А я сховався в хатнім холодку
І край віконця тішуся розмаєм.
Повітря пахне, терпне і бринить,
Немов тремтлива та гнучка мембрана, –
Павук пряде таку сріблясту нить,
Що та блищить, мов
І солов’ї від спеки знемагають,
А я сховався в хатнім холодку
І край віконця тішуся розмаєм.
Повітря пахне, терпне і бринить,
Немов тремтлива та гнучка мембрана, –
Павук пряде таку сріблясту нить,
Що та блищить, мов
2023.03.26
00:54
Така ти перша у моїм житті,
а дасть Господь, можливо, і остання.
Вагався довго я, та справа в тім,
що думку нашу не враховує кохання.
Воно як повінь – раптом навесні
нахлинуло усупереч прогнозам
і погляд мій зненацька заяснів,
а дасть Господь, можливо, і остання.
Вагався довго я, та справа в тім,
що думку нашу не враховує кохання.
Воно як повінь – раптом навесні
нахлинуло усупереч прогнозам
і погляд мій зненацька заяснів,
2023.03.25
22:52
Ні від кого так не божеволів."
Серце захлинається від болю -
Похвальби в твій бік — чужі слова...
Ні від кого так не божеволів,
І нікого так не ревнував.
Не позбудуся ніяк напасті,
Серце захлинається від болю -
Похвальби в твій бік — чужі слова...
Ні від кого так не божеволів,
І нікого так не ревнував.
Не позбудуся ніяк напасті,
2023.03.25
16:31
Охоронника нового
Ждуть хороші вісті:
Замдиректора самого
Хапнув на крадіжці.
Лиш - но всі про те дізнались,-
Щоби мав науку,
Через тиждень наказали –
Вигнали падлюку!
Ждуть хороші вісті:
Замдиректора самого
Хапнув на крадіжці.
Лиш - но всі про те дізнались,-
Щоби мав науку,
Через тиждень наказали –
Вигнали падлюку!
2023.03.25
12:41
Скажи - но друже, де ті долі,
Котрі розгублені війною?
Чи їх вивчатимуть у школі,
Чи готуватись знов до бою?
Скажи - но, друже, хто вославі
І хто з фамільних за розподіл,
Чи зверху знов золотоглаві
І жодних уст і крику "годі"?
Котрі розгублені війною?
Чи їх вивчатимуть у школі,
Чи готуватись знов до бою?
Скажи - но, друже, хто вославі
І хто з фамільних за розподіл,
Чи зверху знов золотоглаві
І жодних уст і крику "годі"?
2023.03.25
09:05
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен
2023.03.25
07:41
Пошматували мій вечірній спокій
твої зелені очі навісні,
підмішуючи жаль у сум глибокий,
коли і так нерадісно мені…
Але згасає ефемерна драма,
на милість перетворюється гнів…
Вечірнє місто прямо під ногами
твої зелені очі навісні,
підмішуючи жаль у сум глибокий,
коли і так нерадісно мені…
Але згасає ефемерна драма,
на милість перетворюється гнів…
Вечірнє місто прямо під ногами
2023.03.25
06:37
Як хочеться жити й кохати,
І бути весь час молодим,
Щоби ненаситні дівчата
По черзі спішили в мій дім.
Як хочеться жити й кохати
Не жінку свою, а оту,
Якої тугі груденята
Я бачу в чужому саду.
І бути весь час молодим,
Щоби ненаситні дівчата
По черзі спішили в мій дім.
Як хочеться жити й кохати
Не жінку свою, а оту,
Якої тугі груденята
Я бачу в чужому саду.
2023.03.25
01:52
Боролися за денацифікацію а напоролися на дерусифікацію.
Лояльність до зла несумісна з добром.
Великодержавні інтереси загальнолюдських цінностей не сприймають.
Справжій рашист справжнім людям не товариш.
Рашисти запечатали тему «братских нар
2023.03.25
00:28
Серце захлинається від болю -
Похвальби в твій бік — чужі слова...
Ні від кого так не божеволів,
І нікого так не ревнував.
Не позбудуся ніяк напасті,
(Чи вона привиділася в сні?)
Ця любов дана мені на щастя,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Похвальби в твій бік — чужі слова...
Ні від кого так не божеволів,
І нікого так не ревнував.
Не позбудуся ніяк напасті,
(Чи вона привиділася в сні?)
Ця любов дана мені на щастя,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2023.03.09
2023.03.01
2023.02.18
2023.02.06
2023.01.04
2023.01.03
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Володимир Бойко (1953) /
Проза
Stop Russism
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Stop Russism
Щедрим на розмаїті пошесті виявилося 21 століття. Хвилі загадкових епідемій, одна страшніша за іншу, накочувалися на перестрашене людство, збираючи свою смертельну данину. Віруси чікугунья та зіка, лихоманки денге та ебола, пташиний і свинячий грипи, MERS, локальні спалахи традиційних чуми та холери, коронавірус нарешті. Від останнього загинуло у світі найбільше – понад 6 мільйонів. Але то ніщо у порівнянні з вірусами, які вражають не тіло, а душу.
Серед усіх смертельних епідемій найстрашнішою вважалася чума. Саме тому чумою 20 століття називали фашизм – злочинну ідеологію, яка мала на меті поневолити і частково винищити людство. Російський рашизм здобув недобру славу чуми 21 століття, Хоча спалахи цієї зарази відбувалися також і наприкінці минулого століття, і на межі століть – згадати хоча б Придністров’я, Абхазію, Осетію.
Цей підступний вірус не шкодує нікого, включно із самими росіянами. Якщо за 27 місяців пандемії від коронавірусу в середньому щомісяця гинуло майже 14 тисяч росіян, то на російсько-українській війні – в середньому 10 тисяч. Але якщо від коронавірусу помирали переважно люди похилого віку із супутніми захворюваннями, то на війні гинуть молоді здорові хлопці і ще значна кількість залишається каліками.. Росія неухильно втрачає свій генофонд і перетворюється з нації придурків на націю ідіотів. А для ядерної держави це вкрай небезпечно.
80 років тому коричнева чума, що вирвалася з фашистської Німеччини, забрала десятки мільйонів людських життів. Нині чума із колорадським візерунком, що розповзається з рашистської росії, зазіхає на мільярди життів і загрожує самому існуванню людства. Шлях порятунк класичний як для епідемії – карантин і вакцинація. Джерело зарази – росія має бути негайно ізольована від усього цивілізованого світу, а її мешканці вкупі із зараженими мешканцями суміжних територій – негайно провакциновані. Аби рашистська зараза ніколи більще не загрожувала людству і згинула там, звідки і вийшла – у мокшанських болотах.
І не важливо, де саме відбудеться цей вакинаційний процес - у Мінську, Ростові-на–Дону, Маріуполі, Сімферополі чи Севастополі. Важливо негайно локалізувати вогнище зарази, аби врятувати людську цивілізацію.
А застрелиться у фіналі путін чи ні, істотного значення вже не матиме.
Серед усіх смертельних епідемій найстрашнішою вважалася чума. Саме тому чумою 20 століття називали фашизм – злочинну ідеологію, яка мала на меті поневолити і частково винищити людство. Російський рашизм здобув недобру славу чуми 21 століття, Хоча спалахи цієї зарази відбувалися також і наприкінці минулого століття, і на межі століть – згадати хоча б Придністров’я, Абхазію, Осетію.
Цей підступний вірус не шкодує нікого, включно із самими росіянами. Якщо за 27 місяців пандемії від коронавірусу в середньому щомісяця гинуло майже 14 тисяч росіян, то на російсько-українській війні – в середньому 10 тисяч. Але якщо від коронавірусу помирали переважно люди похилого віку із супутніми захворюваннями, то на війні гинуть молоді здорові хлопці і ще значна кількість залишається каліками.. Росія неухильно втрачає свій генофонд і перетворюється з нації придурків на націю ідіотів. А для ядерної держави це вкрай небезпечно.
80 років тому коричнева чума, що вирвалася з фашистської Німеччини, забрала десятки мільйонів людських життів. Нині чума із колорадським візерунком, що розповзається з рашистської росії, зазіхає на мільярди життів і загрожує самому існуванню людства. Шлях порятунк класичний як для епідемії – карантин і вакцинація. Джерело зарази – росія має бути негайно ізольована від усього цивілізованого світу, а її мешканці вкупі із зараженими мешканцями суміжних територій – негайно провакциновані. Аби рашистська зараза ніколи більще не загрожувала людству і згинула там, звідки і вийшла – у мокшанських болотах.
І не важливо, де саме відбудеться цей вакинаційний процес - у Мінську, Ростові-на–Дону, Маріуполі, Сімферополі чи Севастополі. Важливо негайно локалізувати вогнище зарази, аби врятувати людську цивілізацію.
А застрелиться у фіналі путін чи ні, істотного значення вже не матиме.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію