
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.10.19
09:25
Я мало жив і жив у лісі.
Це вам не те, що в шоубізі,
Де завжди їжу знайде ніс.
А тут, у лісі – тільки ліс.
Щось їстівне шукаю завжди –
Усі стежинки перетовк.
Куди не глянь – сумний пейзаж, де
Онука, Бабка є і Вовк.
Це вам не те, що в шоубізі,
Де завжди їжу знайде ніс.
А тут, у лісі – тільки ліс.
Щось їстівне шукаю завжди –
Усі стежинки перетовк.
Куди не глянь – сумний пейзаж, де
Онука, Бабка є і Вовк.
2025.10.19
06:14
Білопері, сизокрилі,
Ненаситні голуби, -
Кусень хліба не поділять
Під балконом півдоби.
Галасують, метушаться
Поруч скиби й навпаки, -
Кожна птаха хоче вкрасти
Дуже ситні грудочки.
Ненаситні голуби, -
Кусень хліба не поділять
Під балконом півдоби.
Галасують, метушаться
Поруч скиби й навпаки, -
Кожна птаха хоче вкрасти
Дуже ситні грудочки.
2025.10.19
00:31
Звинувачуєш… а кого?
І завбачуєш без "ого"
Черга виникне… зачекаєте
Страхокриками… ще пізнаєте
Відхрестилися, як ото…
Звідки й хто ви є… по можливості
Виє поштовх той без поживностей
Розірву…
І завбачуєш без "ого"
Черга виникне… зачекаєте
Страхокриками… ще пізнаєте
Відхрестилися, як ото…
Звідки й хто ви є… по можливості
Виє поштовх той без поживностей
Розірву…
2025.10.18
22:28
Світ знавіснілих торгашів
Я так ненавиджу страшенно.
Хіба в нім є щось для душі?
Все - для бездонної кишені.
Ти слухаєш музичний твір --
Сяйну Бетховена сонату...
Вривається реклами звір --
Я так ненавиджу страшенно.
Хіба в нім є щось для душі?
Все - для бездонної кишені.
Ти слухаєш музичний твір --
Сяйну Бетховена сонату...
Вривається реклами звір --
2025.10.18
22:14
Пара ніби єдина,
але між ними розверзлася
прірва. Голос потонув
у сплетінні чагарників,
тепло розтануло
у всесильному розпаді.
Пара ніби єдина,
але кожен - волаючий
але між ними розверзлася
прірва. Голос потонув
у сплетінні чагарників,
тепло розтануло
у всесильному розпаді.
Пара ніби єдина,
але кожен - волаючий
2025.10.18
21:53
Коли тебе шматують крадькома
І гнізда в’ють в душі твоїй надмірно
Ти, видно, цілувався з багатьма
До виснаження висновку покірно…
Коли тебе, не ти, гнівили тим,
Що між людьми живе ще й параноя —
Ти радужно плескався до тих Рим,
І гнізда в’ють в душі твоїй надмірно
Ти, видно, цілувався з багатьма
До виснаження висновку покірно…
Коли тебе, не ти, гнівили тим,
Що між людьми живе ще й параноя —
Ти радужно плескався до тих Рим,
2025.10.18
15:36
Всіх потворних істот видаляю з життя,
не з'ясовуючи в чому справа.
Вимітаю із серця токсичне сміття
й тих, у кого душа порохнява.
Підлість не визнаю, як у спину плювки,
зневажаю Іуд лицемірних.
Не подам психопату я більше руки —
не з'ясовуючи в чому справа.
Вимітаю із серця токсичне сміття
й тих, у кого душа порохнява.
Підлість не визнаю, як у спину плювки,
зневажаю Іуд лицемірних.
Не подам психопату я більше руки —
2025.10.18
04:38
Шановна Редакція Майстерень! Наш видатний покидьок (ой, вибачте) автор Самослав Желіба під черговим ніком продовжує робити гидоту авторам. На цей раз він образив нашу чудову поетесу Тетяну Левицьку. На її вірш "Щенячий" він написав таку рецензію (текст
2025.10.17
23:05
Вже ні чарів, ні спокуси,
Ні цілунку в темноті.
Навіть спогаду боюся,
Бо і спогади не ті.
А гулялось - так гулялось,
Наче буря - вглиб і вшир,
Нижче пояса дістало
Ні цілунку в темноті.
Навіть спогаду боюся,
Бо і спогади не ті.
А гулялось - так гулялось,
Наче буря - вглиб і вшир,
Нижче пояса дістало
2025.10.17
21:50
Із тиші комори,
набитій різним мотлохом,
лунає голос віків.
Він губиться в шумі,
як у брудних водах.
Його так легко заглушити.
Голос віків тендітний,
як шелест листя,
набитій різним мотлохом,
лунає голос віків.
Він губиться в шумі,
як у брудних водах.
Його так легко заглушити.
Голос віків тендітний,
як шелест листя,
2025.10.17
21:49
Так буває, вір не вір,
Я від щастя сам не свій.
Бо мені таки щастить:
Моя вдача – то є ти.
Приспів:
Круглий світ, як не крути,
Мов клубочок непростий.
Я від щастя сам не свій.
Бо мені таки щастить:
Моя вдача – то є ти.
Приспів:
Круглий світ, як не крути,
Мов клубочок непростий.
2025.10.17
16:29
Щоб не пускати дим у очі
Заради зниклої краси,
Які слова почути хочеш
У найсуворіші часи?
Куди нестерпну правду діти,
Аби від сліз уберегти, -
І як я маю говорити,
Щоб усміхалась звично ти?
Заради зниклої краси,
Які слова почути хочеш
У найсуворіші часи?
Куди нестерпну правду діти,
Аби від сліз уберегти, -
І як я маю говорити,
Щоб усміхалась звично ти?
2025.10.17
15:14
Коли тобі сняться рожеві сни,
Чи неймовірно яскрава картина,
Це мами молитва летить в небесах,
Бо ти завжди її люба дитина.
Коли на ранок усміхаєшся дню,
В душі плекаєш передчуття свята,
То це кружляє в височині
Чи неймовірно яскрава картина,
Це мами молитва летить в небесах,
Бо ти завжди її люба дитина.
Коли на ранок усміхаєшся дню,
В душі плекаєш передчуття свята,
То це кружляє в височині
2025.10.17
13:56
І велелюдно,
і пустельно -
у плетиві людських орбіт.
Шматує сни
гудок пекельний,
мов апокаліптичний біт, -
ламається у хату, душу:
і пустельно -
у плетиві людських орбіт.
Шматує сни
гудок пекельний,
мов апокаліптичний біт, -
ламається у хату, душу:
2025.10.17
12:29
На порозі волоцюга
Їсить без турбот
Метильований сендвіч
Сам – ходячий гардероб
Ось іде дочка єпископа
Із іншого кута
Йому так ніби заздрить
Її гнали все життя
Їсить без турбот
Метильований сендвіч
Сам – ходячий гардероб
Ось іде дочка єпископа
Із іншого кута
Йому так ніби заздрить
Її гнали все життя
2025.10.17
11:13
А косо-око-лапих не приймає
деінде неугноєна земля,
та удобряє
де-не-де, буває,
війна тілами їхніми поля.
***
А балом правлять люди-тріпачі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...деінде неугноєна земля,
та удобряє
де-не-де, буває,
війна тілами їхніми поля.
***
А балом правлять люди-тріпачі
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Надія Таршин (1949) /
Публіцистика
* * *
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
* * *
Вчора поверталися від наших з передової і проїжджаємо Павлоград. Вздовж усієї центральної вулиці великі рекламні бігборди на яких поминальна свічка горить і обличчя Героїв – серйозні, усміхнені, молоді і літні, і зовсім юні… І обличь так багато, і так боляче, і сльози градом.
В попередні роки щоразу проїжджаючи на передову через це місто ми З Сергієм Ніконовим не добирали слів, щоб озвучити своє відношення до усіх опезезешних рил, які тоді красувалися на усіх цих рекламних щитах перед кожними виборами, чи то у ВР, чи перед виборами у місцеві ради.
І ось тепер ця гидота, яка широко відкрила двері нашим ворогам сидить і досі у ВР перелицювавшись, у Обласних радах і ніякої відповідальності за свої злочинні дії не понесли. Чого вартують усі ці шуфричі і їм подібні, чому вони там, ці відверті вороги України, яка у них є необхідність для нас з Вами? Чому вони продовжують жерти кошти з державного бюджету, а ми з Вами ділимося останніми копійками, щоб підтримувати наших Воїнів??? І ці сотні чому розривають нам серця перед тими, кому нині свічка на бігборді і безкінечна наша туга за ними і неймовірний біль. Як я і мої друзі –волонтери можемо спокійно до цього відноситися? Не маємо права мовчати, зрадниками кишить навколо і у верхніх ешелонах влади в першу чергу, бо тільки і чуємо то одного з високопосадовців заарештували, то іншого і як правило ці зрадники були масово працевлаштовані уже при нинішній владі, то що відбувається насправді?
Я маленька людина, але сьогодні на таких маленьких людях тримається Україна і на передовій і в тилу, мені не все одно, бо коли дивлюся на зовсім недавню світлину, де передаємо допомогу нашим Воїнам і там біля мене стояло їх семеро, а сьогодні з них залишився один і той поранений, то як я маю реагувати на увесь той вал неправди і злочинної терпимості до відвертих ворогів всередині країни.
Не маємо права мовчати, бо по тотальному оболванюванню народу ми уже рашу наздоганяємо.
В попередні роки щоразу проїжджаючи на передову через це місто ми З Сергієм Ніконовим не добирали слів, щоб озвучити своє відношення до усіх опезезешних рил, які тоді красувалися на усіх цих рекламних щитах перед кожними виборами, чи то у ВР, чи перед виборами у місцеві ради.
І ось тепер ця гидота, яка широко відкрила двері нашим ворогам сидить і досі у ВР перелицювавшись, у Обласних радах і ніякої відповідальності за свої злочинні дії не понесли. Чого вартують усі ці шуфричі і їм подібні, чому вони там, ці відверті вороги України, яка у них є необхідність для нас з Вами? Чому вони продовжують жерти кошти з державного бюджету, а ми з Вами ділимося останніми копійками, щоб підтримувати наших Воїнів??? І ці сотні чому розривають нам серця перед тими, кому нині свічка на бігборді і безкінечна наша туга за ними і неймовірний біль. Як я і мої друзі –волонтери можемо спокійно до цього відноситися? Не маємо права мовчати, зрадниками кишить навколо і у верхніх ешелонах влади в першу чергу, бо тільки і чуємо то одного з високопосадовців заарештували, то іншого і як правило ці зрадники були масово працевлаштовані уже при нинішній владі, то що відбувається насправді?
Я маленька людина, але сьогодні на таких маленьких людях тримається Україна і на передовій і в тилу, мені не все одно, бо коли дивлюся на зовсім недавню світлину, де передаємо допомогу нашим Воїнам і там біля мене стояло їх семеро, а сьогодні з них залишився один і той поранений, то як я маю реагувати на увесь той вал неправди і злочинної терпимості до відвертих ворогів всередині країни.
Не маємо права мовчати, бо по тотальному оболванюванню народу ми уже рашу наздоганяємо.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію