ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.07.22 18:11
Всі волоцюги марять мандрами -
Бажають повної причетності
До незбагненного, безкрайнього,
Щоб жити за рахунок щедрості,

Де п’ють на ганках ціпеніючи
Від неочікуваних радощів,
Де лазурове в фарбах діючих

Борис Костиря
2026.07.22 11:39
Цей білий непорочний сніг,
Як чистий аркуш для творіння.
І не підкорить печеніг
Духовні і міцні пагіння.

Іду у білому гаю,
У філармонії природи,
У чарівливому краю

Ірина Вовк
2026.07.22 09:45
Розділ ІІI: Останній подих лева Сонце над Александрією першого серпня тридцятого року до нашої ери піднімалося криваво-червоним. Останні єгипетські вершники перейшли на бік Октавіана без жодного пострілу. Місто здалося. Антоній стояв на стіні палацу,

хома дідим
2026.07.22 08:45
я написав тобі сонет
так написав і передумав
на що тобі сонета нумо
я написав собі сонет
десь грали танцювали румбу
контрапунктуючи сюжет
я обійдусь без кастаньєт
день проживу як є сумбурно

Віктор Кучерук
2026.07.22 07:17
І загадковий шерех сукні,
І дзенькіт келихів обох, -
І ти, донині недоступна,
Ведеш зі мною діалог.
Кипіння радості своєї
Не можу стримати в собі,
Коли манливі, як у феї,
Напроти очі голубі.

Іван Потьомкін
2026.07.21 19:22
Чотирнадцять боїв вигравав гетьман, бо покладався не тільки на свою вдачу, а й на силу та одвагу козаків-запорожців. А цього разу довелося діяти в супрязі з господарем Молдавії Івоном, котрий запросив допомогти проти ненаситних турків. Все складалося так

Роксолана Вірлан
2026.07.21 18:35
Нічого немає - усе лише функції й коди -
усе лиш тотальне обчислення сотень доріг.
Тому, просто грай, бо воно, взагалі, не зашкодить:
нудьгуй чи твори, чи сурми у золочений ріг.

Усе все одно, бо і є все одним без обмежень -
а тільки тоненька мемб

Артур Сіренко
2026.07.21 17:51
Місто, в якому цвіте енотера,
Нагадує лаковану віолончель:
Граки-музики і коти диригенти
(Добре, хоч не хвостаті директори
Урбаністичної директорії вулиць)
Готують музичну виставу – елегію
Мені – глядачу, читачу й слухачу.
А я то думав, що все ба

Борис Костиря
2026.07.21 12:45
Стійкий мороз, стійка ворожа тундра
Бере у свій нав'язливий полон,
Мов споконвічна і небесна туга,
Яка не має лику і погон.
Вона повзе, як велетенські тури,
Не знаючи надійних перепон.

Я у морозі загубив надію,

хома дідим
2026.07.21 11:53
перебираючи зневіри
куди податися куди
немов на кінчику рапіри
товчеться рій думок пустих
чиїсь оселі невеселі
ще вітер через них свистить
порожні вранішні мотелі
бензоколонки блокпости

Віктор Кучерук
2026.07.21 10:06
Принишкли в темряві дороги,
В пітьмі сховалися стежки, -
Лиш пнеться з мороку нічного
Чийсь пес надміру говіркий.
Ляскучий гавкіт серед ночі,
Немов з ясного неба грім, -
Цікаво, що сказати хоче
Собака гавкотом своїм?

Вячеслав Руденко
2026.07.21 10:00
Хрущі у квітні завжди привітні,
І їхні піддані доречні -
Передавайте ж цей блиск на міді
В сади безпечні.

Час, наче річка-тече в нікуди -
Води ні краплі, ні краплі сенсу ,
На кого ж погляд Дажбог спрямує

Тетяна Левицька
2026.07.21 07:15
Чим ближче, тим важче, чим далі, тим гірше —
Уже не рятують від сутінок вірші.
Та спогади світлі, герань на терасі,
Гіркий шоколад у крихкому фаянсі.
Альтанка затишна, любисток під плотом
І ті небеса, що плекають двохсотих.
Не радує літо і тиша у

Ірина Вовк
2026.07.21 07:01
Розділ ІІ: Битва біля мису Акцій. Вежа «Тімоніон» Друге вересня тридцять першого року до нашої ери видалося гарячим і штильовим. Море біля мису Акцій виглядало як застигле скло, на якому у загрозливому мовчанні завмерли дві величезні армади. Клеопат

Ірина Вовк
2026.07.21 06:58
ЧАСТИНА ТРЕТЯ: ГАЙ ОКТАВІАН. Химерне плетиво павутини «Зачиняються ворота підземелля, і темрява ковтає світло дня. Ті, що кричали про свою силу, стають тінню на стіні. Тільки Ніл тече вічно, не знаючи імен нових господарів». (З написів на піра

Володимир Бойко
2026.07.21 02:58
На відомий завод у Немирові
Флібустьєри заїхали фірою,
Розвели на бухло
За фальшиве бабло –
Тільки й бачили їх у Немирові..

Подались поступати до Вінниці
Провінційні дівулі-відмінниці.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поеми):

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

всеволод паталаха
2026.04.09

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Пекун Олексій
2025.04.24

С М
2025.01.25

Полікарп Смиренник
2024.08.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Левицька / Поеми

 Горлиця
Відцвіла весною,
Літом серенадним,
Верби низиною
Сиплять листопади.

Осінь на долівки
Жовті плахти стелить.
Спурхнула із гілки
У чужу оселю.

Холодно в гніздечку,
Птах мій не щебече.
Обійняв під вечір,
Захололо серце.

Розпалили грубку...
Крила обпалила.
— Випусти голубку
Ти на волю, милий.

Полечу за хмари,
Світ за очі, любий.
Хто чужинним марить —
Неодмінно згубить.

Горлиці надворі,
Вибирай любую.
На чужому горі
Щастя не збудую.

Сіла на калину,
Поржавіла осінь,
А думками лину
До любові в млості.

Полетіла в поле,
Там стерня зужита,
Як же, моя доле,
Без кохання жити?

Серденько страждає,
Не знаходить місця,
Пропливає гаєм
Сивочолий місяць.

— Чом же, ти голубо,
Не воркуєш радо.
Змерзла, чи не люба?
— Дай мені пораду.

Покохала птаха
Трепетно і вірно.
І той бідолаха
Любить божевільно,

Лиш мене, та іншій
Присягався в храмі.
Почуття палкіші,
А на серці камінь.

Думала з корінням,
Вирвати й забути,
Та в душі жаріння
Макової рути.

Не любила, правда,
Іншого, так міцно.
Він моя відрада,
Солов'їна пісня.

Обійме — тріпочу,
Поцілує — млію.
А душа співоча
Колисає мрію.

Як у парі бути
Разом аж до смерті?
Сині незабудки
Квітнуть досі в серці!

Місяць, мудрий дуже,
Бачив різне в світі,
І брудні калюжі
Й чисті зорецвіти.

Та був куцозорим.
В темну нічку, певно,
Лиш на срібні зорі
Чатував душевно.

Пропливав над садом,
Річкою за рогом,
Та не знав про зради
Він таки нічого.

Обірвав розмову,
Заховавсь за хмару.
Бідолашна знову
На галузці марю.

Явір пелехатий,
Облисів деінде.
Нікого спитати,
Завтра сонце зійде.

Запитала чемно
Сонячне світило.
— Чи мені даремно
Пісня полюбилась,

Що лунала хтиво
У ясній діброві?
Те небесне диво —
Почуття любові.

— Не шукай причину,
Ти, за небокраєм?
Кожен сам стежину
Долі вибирає.

І несе розп'яття
На плечах у плаї.
А любов — багаття,
Лиш тоді палає,

Як у нього завше
Підкидаєш хмизу.
До грудей припавши,
Сяєш, наче, ризи.

І радієш світу,
Намистині глоду,
Квітнеш первоцвітом
В будь-яку погоду.

Це велике свято,
Мов святе причастя.
Марно відбиватись
Від любові щастя.

Золотий Ярило
В небі купинОю.
Розправляла крила
Птаха над водою.

19.12.2021р.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-12-20 17:54:01
Переглядів сторінки твору 1278
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.462 / 7  (5.606 / 6.23)
* Рейтинг "Майстерень" 6.461 / 7  (5.688 / 6.33)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.774
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.07.22 21:14
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2022-12-21 03:15:56 ]
Звучить, як пісня. Дякую! Nicely done.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-12-22 23:32:03 ]
Сердечно дякую, дорогий Юро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-12-21 05:30:07 ]
Справді в стилі народної пісні написано, ще й з фольклорним присмаком, і відгомоном прадавніх дохристиянських часів, дорога Таню! Оптимістична кінцівка свідчить про всеперемаючу силу кохання, в яких би лабетах долі воно не опинялося!))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-12-22 23:35:11 ]
Дуже дякую, дорогенький Ярославе! Приємно, що ти помітив і фольклористику і народний стиль, бо дійсно задум був саме такий!)))) Любові тобі, щастя, добра!