ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Козак Дума
2025.04.09 08:34
Я весною зернята пшеничні у землю посію,
прополю поміж сходами згодом бур’ян і траву,
їх у холод теплом свого серця палкого зігрію,
бо інакше – навіщо у грішному світі живу.

На смачний коровай запрошу і рідню, і знайомих,
і гостинно для друзів найл

Микола Бояров
2025.04.09 07:53
І ні, і так – іде парад
Життя і смерті без упину.
І я на плац небесний злину,
Де й підкажу – везіть назад
Лафет, яким віки підряд
Тягає сонце гільйотину –
Привчати людство і до втрат.
І ні, і так –

Віктор Кучерук
2025.04.09 05:48
Чи то весна звернула не туди,
Чи то вона примхлива та недужа,
Що інієм прикрашено сади
І гілочки потріскують од стужі.
Мигтять сніжинки і німіє світ, –
Лиш вітер тужно завиває в полі
І починає в голові дзвеніть,
І спина ниє від тупого болю.

Володимир Бойко
2025.04.09 01:03
У світі 195 держав і понад 2 тис. націй. А от правда чомусь має бути лише одна – московська. Росіяни страшенно тішаться своєю культурою і наукою, до творення яких власне росіяни причетні досить мало. Провина інших націй перед росіянами полягає вже

Тетяна Левицька
2025.04.08 23:20
Дощі на землі влаштували крамолу,
щоб замордувати осінній сезон.
Кленовий оранж опадає додолу...
У згарищі листя звучить камертон.

Ворона у ночвах хмарини полоще,
залива холодна, як лезо ножа.
В безсмертному просторі сповіді проща,

Іван Потьомкін
2025.04.08 21:41
Не був єрусалимцем Никанор.
Мешкав в Александрії.
Та як почув, що Храм мають зробить таким,
Який той був за царя Шломо,
Спродав усе своє добро,
А, може, й долучив пожертви друзів
Та й заходивсь робить ворота з міді,
Що блиском не поступалась золоту

Борис Костиря
2025.04.08 21:36
Після відвідування цвинтаря
важке відчуття,
ніби чорна хмара.
Як його позбутися?
Як поєднати пам'ять
із торжеством життя?
Важке відчуття
гне додолу, наче валун.

Борис Костиря
2025.04.08 21:05
Обгорілі торішні гілки,
гілки, які пройшли
хрещення вогнем
і зараз не розпустилися,
про що вони думають?
Чи здатні вони думати?
Можливо, вони повністю
потрапили у полон смерті.

Адель Станіславська
2025.04.08 18:41
спершу пукла сухою глиною -
перша тріщина
друга - петлями...
розгалузилась павутиною
що зміїлася
бралась вензлями
а відтак розійшлася стрілами
кожна часточка відділилася

Адель Станіславська
2025.04.08 18:37
світ завжди навпіл
навпіл завжди світ
прогалина розлізлася у прірву
а сонце пнеться
пнеться у зеніт
допоки хтось
його звідтіль не вирвв
не вкрав...

Віктор Насипаний
2025.04.08 16:46
Сидить сумна мала Оксана й тихо плаче.
Питається сусідка: - В чім причина?
Напевно, що образив хтось тебе добряче?
- Та ні, сама дурна у всьому винна.

Боліти стали очі, – каже враз Оксана.
При цім зітхає щиро і глибоко.
- Бо підглядала через дірк

Сергій Губерначук
2025.04.08 15:10
З біленьких сходинок атласних
таки змітав сміття!
Тебе оцінено прекрасно,
і ти пішов з життя.

Тебе забито на останній,
коли до пекла – крок,
аби спалити був не в стані

Леся Горова
2025.04.08 14:01
В мене очі вечірнього неба, чи неба з грозою.
А твої - теплі хвилі весни з молодих ковилів.
Схожість, мабуть, шукати між нами немає резону
Ми з тобою, як погляди наші, ми - різносезонні.
Стали ж поруч, побачили, світ навкруги посвітлів.

Стали пор

Олександр Сушко
2025.04.08 11:35
Хто не пише муру, той не відає як це непросто,
Голова не гуде від кошлатих, похняблених рим.
Пегасятко моє манюпуньке, до пояса зростом,
Голосочок писклявий. В колеги ж іржання як грім.

Та не плачу, не заздрю і коси не рву від розпуки,
А моторно с

Віктор Кучерук
2025.04.08 10:57
Є на світі чотири дороги, -
Напрям першої, звісно, до Бога.
Друга буде змією петляти
Від воріт і вертати до хати.
Ну, а третя така автострада,
Де підступність, жадоба і зрада.
Ти четверту обрати повинен,
Що веде до служінь Україні.

Адель Станіславська
2025.04.07 22:28
І суд, і осуд, й просто пересуди,
і вічний торг, і душі на вагу
між тих, хто носить горде ймення - люди,
від тих, кому хтось завжди у боргу...

Плітки батожать люто з-поза плотів
поставу тим, хто кроку не спинив,
а вперто рай будує по голготі,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іван Кривіцький
2025.04.08

Вячеслав Руденко
2025.04.03

Дарина Меліса
2025.03.20

Софія Пасічник
2025.03.18

Діон Трефович
2025.03.03

Арсеній Войткевич
2025.02.28

Григорій Скорко
2025.02.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віктор Марач (1955) / Вірші / Окремі вірші зарубіжних поетів

 Із Джона Мільтона
ДОСЯГШИ ДВАДЦЯТИТРИРІЧНОГО ВІКУ

Як швидко все ж Час-злодій на крилі
Відносить вдаль мій двадцять третій рік!
Дням пізньої весни втрачаю лік,
А квітів ще й не видно взагалі.
Можливо, і даремні ці жалі,
Що ще з лиця не зник дитячий лик --
В душі дозрів я й до змагання звик
Із тими, в кого мужність на чолі.
І все ж іду я швидко чи повільно,
Й мета моя висока чи низька,
Й важкий чи ні тягар щоденних справ --
Небес і Часу воля вже така:
Йду лиш своїм я шляхом неухильно,
Що його Вчитель для мене обрав.

ДО СОЛОВ'Я

О солов'ю, твій спів в гаю дзвенить
В травневий вечір й нас усіх чарує!
Надію він закоханим дарує --
Весни блаженство, що у нім бринить,
Склепить дню очі осяйні велить
До того, як зозуля провіщує
Любові збитки. Хай же в нім нуртує
І пристрасть, і жага, щоб заглушить
Крикливу пересмішницю у лузі,
Від глузувань чиїх знов затужу.
Ти з року в рік дбав, щоб не був я в тузі,
Й давав розраду, хоч вже й не скажу,
Більш спільником Любові був чи Музи --
Я ж їм обом однаково служу.

ПРО СВОЮ СЛІПОТУ

Як згадую, що світла вже нема
Очам моїм на півшляху земному
Й талант, що Бог мені свій дар у ньому
Явив, нестиму вже в собі дарма,
Хоч прагну ще поривами всіма
Душі Творцю служить, Йому одному, --
На запитання в докорі німому:
"Яка вже праця, як в очах пітьма?" --
Відповіда Терпіння: "Бог не просить
Трудів людських: прихильніш Він сприйма
Смиренних -- Його милість тих знайде,
Хто ярмо ніжне терпеливіш носить;
На Його зов людей спішить юрма,
Але й той служить, хто стоїть і жде."

МІСТЕРУ ЛОРЕНСУ

Мій Лоренсе, вогонь хай розведуть
Тепер, як ниви голі й почорнілі,
Щоб в спомини поринуть, такі милі,
Час коротаючи в розмові тут.
Ждать будем, поки дні негод минуть
Й зефір весняних не верне ідилій,
Торкнувшись пелюсток розквітлих лілій
І роз, які не сіють, не прядуть.
Все є тут, щоб тонкий смак вдовольнить:
Вино і їжа, пісня і танець;
Чуть лютню й голос, що у нім бринить
Тосканський наспів, матимеш нагоду.
І хто собі лиш зрідка насолоду
Таку дозволить може, той -- мудрець.

САЙРІЕКУ СКІННЕРУ

Мій Сайріеку, що твій знатний дід
Ще в давні дні Британії Феміду
Завжди і скрізь брав під свою егіду,
Рятуючи цим від численних бід, --
Зі мною ж нині про законів звід
Забудь, віддавшись радощам обіду;
Залиш спір Архімеду і Евкліду,
Й що від француза й шведа ждать нам слід.
Свій час учись розумно витрачати,
Як обираєш найкоротшу путь,
Щоб розрізнять, де добре і де зле;
Тягар турбот, що будуть обсідати
Щодня нас, вмій хоч іноді забуть,
Як мить веселощів нам Бог пошле.

ЙОМУ Ж ПРО МОЮ СЛІПОТУ

Четвертий рік вже, Сайріеку, друже,
Мій згаслий зір дня світла не сприйма;
Навік заполонила очі тьма,
Й забули вже видіння, зріть не дужі,
Зір, сонця, місяця, дощу і стужі,
І жінки, й чоловіка. Все ж нема
На небо нарікань: мій дух здійма
Надія ввись -- й мені це не байдуже.
Ти запитаєш: де ж беру я сили?
В свідомості, що спроби захистить
Свободу в очах світло загасили:
Я зміг її Європі всій звістить.
Й ця думка хай веде аж до могили --
Й в сліпім не раз надію ще зростить.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-11-14 15:03:33
Переглядів сторінки твору 2826
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.555 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.493 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.691
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2020.07.02 19:13
Автор у цю хвилину відсутній