ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.11.12 21:52
Перший сніг
розділяє життя
на "до" і "після".
Перший сніг бомбрдує
думки і слова.
Перший сніг розтанув,
як невидимий рукопис,
як зникомі письмена.

Володимир Бойко
2025.11.12 20:09
Ти без довгих прощань застрибнула в останній вагон,
Ти вже бачиш себе у світах на дорозі широкій.
А мені зостається хіба що порожній перон,
Де за спокоєм звичним чатує незвичний неспокій.

В Горова Леся
2025.11.12 18:20
Все карр та карр - пісні старої тітоньки.
Коли садили верби ще діди,
Питалися у неї: птахо, звідки ти
Перенесла гніздо своє сюди?

І що облюбувала, чорнопера, тут?
Околиці затишшя чи сади?
Гукала дощ і випасала череду,

Микола Дудар
2025.11.12 10:31
Підійди сюди тихенько
Роздивись, не пожалкуєш
Тут і білі, і опеньки
Не спіши, ще поцілуєш…
Хтось садив, а ми збираєм
Ось би встрітить слід провидця
Ти диви, природа дбає
Берем ще і ще — згодиться

Віктор Кучерук
2025.11.12 08:53
Пам'яті сестри
Людмили

Сил нема спинити,
Хоч я так хотів, -
Метушливі миті
Найкоротших днів.
Квапляться аж надто

М Менянин
2025.11.11 23:09
Накуй зозуленько роки ті
де все цвіте у оксамиті,
де почуття несамовиті,
де Сонце гріє, ще в зеніті,
і сяє золотом в блакиті.
Щасливі люди тої миті,
бо наслідки гріха відмиті,
ех, відати б, що люди ми ті.

Борис Костиря
2025.11.11 22:06
Осінь - час збирати каміння,
важке, мов голова Чингісхана.
Осінь - час підбивати підсумки,
але рахівницю
засипало листям.
Терези зламалися і заіржавіли.
Осінь - час збирати ідоли
на дикому зарослому полі.

С М
2025.11.11 19:39
Цей нестямний час
Видиш як округ тебе міняють маски
Цей нестямний час
І робиш те чому нема ще назви
Щодо любові твоєї
Хоч у негоду хоч би у розмай

Цей нестямний час 4x

Тетяна Левицька
2025.11.11 19:33
Бабине літо пішло по-англійськи —
не набулися достатньо із ним.
Листя опале танком одаліски
губить красу в арабесках чудних.
Вже листопад скинув тоги багряні,
красень бульвар на очах облисів.
День статуеткою із порцеляни
брякнувся ниць. А ти дуже х

Ярослав Чорногуз
2025.11.11 18:09
Знов клята меланхолія крадеться,
Мене всього зміїно обпліта --
Немов на мури власної фортеці
Повзе гидка безбожна чорнота.

І без драбин залазить у шпарини,
Просочується в пори тіла скрізь.
Здається, що душа ось-ось порине

Віктор Насипаний
2025.11.11 18:05
До вчительки питання має Таня:
- Скажіть, для чого в кенгуру кишеня?
Хитрує вчителька, їй трохи дивно:
- А врешті ти як думаєш, дитино?
Не знає, що сказати їй маленька:
- Якщо, напевно, буде небезпека,
Коли страшне щось може часом статись,-
В кише

Іван Потьомкін
2025.11.11 16:24
І пішов він розшукувать
Долі своєї початок,
Та забув, що треба робить це неспішно,
І стомивсь, і присів на узбіччі.
І тоді хтось прошептав парадоксальне:
«А що як пошукать кінець долі?»
Підвівся.
Став навшпиньки.

Микола Дудар
2025.11.11 10:20
Сколобочився під ранок
Обстріл знову… страхи… жуть
По-звірячому, неждано
Хто б мичав, сучари суть…
То про братство, то про дружбу
То про вічную любов
Схаменися, сучо… нужбо
Без ніяких там умов…

Ольга Олеандра
2025.11.11 10:11
Жовтневі сонячні ванни
приймає, радіючи, листя.
Це осені притаманно,
якщо подивитись зблизька
в її золотаві очі,
у їх глибину бурштинну,
там скрите тепло пророчить
природньо назрілі зміни.

Олександр Сушко
2025.11.11 10:04
Десь там, далеко, а не тут, в рову,
Шерхоче осінь жовтим падолистом.
Чи мертвий, а чи досі ще живу...
В житейських справах геть немає змісту.

Холодна тиша гірша за громи,
Ні лагоди, ні сну - липка тривога.
Лишилося півкроку до зими,

Олександр Сушко
2025.11.11 06:57
Артур Курдіновський

Приходили в моє життя...
Не роззувались на порозі.
І брудом від свого взуття
Сліди лишали на підлозі.

А я ходив і витирав
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олег Герман (1991) / Вірші

 Усе, як тоді
Початок весни нагадав мені осінь:
Туманно і сиро, немов листопад,
Оголені гілки, сутулі дерева,
Що скинули сніг, наче листя колись.

Минула зима, а тепла нема досі,
Лиш дощ відмиває від бруду асфальт.
Чи щось у мені, чи в природі завмерло? —
Усе, як тоді, коли ми розійшлись...



05.03.2023
(04.04.2013)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2023-03-05 16:00:21
Переглядів сторінки твору 1022
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.187 / 5.5  (4.820 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 5.125 / 5.5  (4.843 / 5.63)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.800
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2025.11.09 18:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Стельмах (Л.П./Л.П.) [ 2023-03-05 17:26:51 ]
Не люблю раннюю весну...Действительно, как осень, только к осени, как правило, мы готовы, а от весны ждём чего-то чудесного, но ранняя - чудеса ещё прячет.
Понравилось стихотворение! С уважением...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Герман (Л.П./М.К.) [ 2023-03-05 18:19:50 ]
Дякую! Ну тут більше про спогад, навіяний пейзажем. Хоча, я вже й справді не знаю чи чекаю чогось, чи вже ні.
З повагою

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Шон Маклех (Л.П./М.К.) [ 2023-03-05 21:53:51 ]
Вражаючий вірш! Зачепило за душу....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Герман (Л.П./М.К.) [ 2023-03-06 13:30:23 ]
Дякую! Мені дуже приємно...
З повагою

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Насипаний (Л.П./Л.П.) [ 2023-03-05 23:47:54 ]
СУМНО...АЛЕ НАСТРОЄВО. ЩАСТИ!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Герман (Л.П./М.К.) [ 2023-03-06 13:31:11 ]
Щиро дякую!
З повагою

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Щербатюк (Л.П./Л.П.) [ 2023-06-09 20:23:53 ]
Гарний білий вірш. Симпатично вийшло, Хельґі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Герман (Л.П./М.К.) [ 2023-06-09 20:53:21 ]
Дякую! Насправді тут рима є, але старанно захована)) Кожен рядок першої строфи римується з відповідним рядком другої.
З повагою

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Щербатюк (Л.П./Л.П.) [ 2023-06-09 21:35:18 ]
І, дійсно! Не помітила спочатку. Якби Ви не звернули увагу... Мабуть ця особливість так і залишилась поза зоною уваги. Перечитала "парні" рядки. Гарні рими. Цікаве виконання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Герман (Л.П./М.К.) [ 2023-06-09 22:46:08 ]
Дякую! Так і люди помічають, що у них багато спільного... Коли розходяться.
Може, перейменувати вірш на "Самотні катрени"?

З повагою

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Щербатюк (Л.П./Л.П.) [ 2023-06-09 23:29:38 ]
Маю думку, що і так гарно... Я б не міняла. Та автору видніше. А, може, і ні. Щодо спільного... "Велике бачиться здалеку". Мудрі слова. Чи не так?