ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2025.07.19 02:25
Сумний полон смарагдової тиші
Читає гордовито свій вердикт.
Підходжу до судді свого все ближче,
Бо слухати про себе правду звик.

Він повністю правий. Йому видніше,
Для кого хто – безцінний рятівник.
Минуле стало чорним попелищем,

Борис Костиря
2025.07.18 22:16
Ця жінка погубить мене.
В подвір'я забуте й сумне

Прилине листок випадковий,
Зірвавши природи закови.

Ця жінка загрозу таїть.
У Богом призначену мить

М Менянин
2025.07.18 21:34
Встала думка українця
натерпівся вже по вінця:
скільки питиму цю чашу –
топче ж ворог землю нашу.

Нести смерть йому не вперше,
ще при цьому світу бреше –
всіх в оману ввести хоче,

С М
2025.07.18 17:00
Рештки волосся випадуть геть
Старість, все оце
Далі слатимеш мені валентинки
Ще вітання і грампластинки?
Як загуляю, прийду вночі
Ти мені одчиниш?
Будеш зі мною разом і поруч у
Шістдесят чотири?

Артур Сіренко
2025.07.18 16:08
Таїна дерев і повітря
Відома схимнику Сонце –
Відлюднику лісу Галактика,
Що вдягнув діряву свиту Ніщо,
Може він був кульгавим грішником?
А тепер світить у цій темряві,
Наче він запалив воскову свічку
Молитви першопочатку –

Іван Потьомкін
2025.07.18 13:17
Київ – не Сузи. Доки Майдан зализував невиліковні рани, Гаман-Янукович шибениці уник. Зібравши награбоване, вдосвіта із Межигір’я зник. Тепер він у гостиннім краї, куди злітаються злочинці звідусіль. Сказати б, у царстві Амалека. Міняються там претендент

Ігор Шоха
2025.07.18 10:02
А наші предки мали на Русі
все, що нащадки захищають нині
в усій красі,
бо живемо усі
не на московії, а в Україні.

***
А косолапе рижого не чує.

Віктор Кучерук
2025.07.18 05:15
Треба вірити в краще,
Бути мужнім і сильним, –
Не здаватись нізащо,
Щоби дихати вільно.
Бо не раз вже ставалось,
Що соромились вчинків,
Як шукали і жалість,
І просили підтримки.

Олександр Буй
2025.07.17 22:21
Моя спокуса і мої вериги.
Холодна лава і гаряча крига.
Яскравий місяць і пожухле сонце.
У світ ворота. Із душі віконце.

З тобою просто, а без тебе складно.
Ні відстані, ні часу не підвладна,
Ти владарюєш на землі й на небі,

Борис Костиря
2025.07.17 21:35
Місто-привид, в якому втонули серця,
Місто-привид, в якому втонули надії.
Місто-привид, в якому збагнеш до кінця
Смисл нездійсненності, втраченість мрії.

Місто-привид здіймається, ніби скелет,
І гуркоче в падінні у цеглу і глину.
І даремно шу

Євген Федчук
2025.07.17 20:44
Вже сонечко до заходу хилилось.
Позаду залишавсь буремний Понт.
Легенька хвиля билася у борт.
А люди із надією дивились
На Таврики високі береги,
Куди вони вже кілька тижнів прагли.
Губами, пересохлими від спраги,
Подяку шепотіли, бо ж боги

Ігор Герасименко
2025.07.17 18:25
Ні порічки, ні Марічки
спілі ягідки – не милі.
На плечі, на спині річки
чоловік долає милі.

Макрометри. Невеличкий,
та ні краплю не безумний.
На плечі, на спині річки

Вячеслав Руденко
2025.07.17 11:43
Серед стерні, що вицвіла в борні
Під час метафізичної атаки
В межах часу війни за білі маки
Рятують поле роси осяйні,
Де зла Солоха з лантухом в кутку,
На випадок нічної ескапади
Не мотивованого края зорепаду,
Усім готує схованку хитку,

Віктор Кучерук
2025.07.17 06:25
Перегріте сонцем літо
Пахне п’янко в’ялим цвітом
І пахтить, немов кадило,
З боку в бік гарячим пилом.
Душним робиться повітря
По обіді на безвітрі
І легені обпікає
Спекота оця безкрая.

Юрій Лазірко
2025.07.16 23:14
Ледь прозора нитка з поділкою між -
На багатих і може...
Може і не варто за ломаний гріш
Поклонятись вельможам.

Хто усе шукає де подіти час,
Хто за крихти роботу.
Та осиротіло дивляться на нас

Юрій Лазірко
2025.07.16 23:11
Згубило небо слід амеби в краплі
і дурняка мікроби лОвлять за язик.
По кінескОпі скаче Чарлі Чаплін -
в котлі готовиться трапезний черевик.

Приспів:
А там, у кума -
Стигне бараболя.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Мос (2018) / Вірші / З архіву

 Споріднені душі

Моя любов лише моя, хай так і буде далі, ми не ділитимемо це на двох

unknown_v

...
перейти до тексту твору



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2023-03-09 14:35:38
Переглядів сторінки твору 558
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.866
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2025.07.15 18:53
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілахім Поет (Л.П./М.К.) [ 2024-04-19 00:23:08 ]
Нагадали пісню Лами "Я є не мама тобі")

Ой, дівчатко, не барися:
Загублюсь - не віднайдусь!
Бо ж мені ти не сестриця.
І тобі я не татусь.

Молода ти - скрізь спокуси!
Не такий і я старий.
То твій погляд не матусин.
Залицяюсь не як стрий.

Що ми й досі безпорадні -
То не алібі для нас.
Почуття ці є не братні -
То не будьмо гаять час.

Only you, Confessa, Venus.
Чи у небо серцем б'юсь.
Не родина ще - це мінус.
Пристрасть нас єднає - плюс)

Дякую)
Та


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Мос (Л.П./Л.П.) [ 2024-04-19 12:48:38 ]
Вау, вау. Який приємний експромт )))) написаний на одному диханні. Дякую, що знайшли цей вірш.
Справді - споріднені душі - то величезний дарунок долі. Іду в гості навзаєм... цікавооооо ))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілахім Поет (Л.П./М.К.) [ 2024-04-19 20:21:21 ]
Це я Вам дякую за поезію, натхнення і добрі слова, чарівна пані Олено!)
Не можу не погодитися) Та навіть щось спільне - це вже в наші часи дуже непогано. А я колись також потрапив на літпортал (хоча до того поезією абсолютно не цікавився)... І от донині щось собі іноді пишу) То Ваше резюме творче - воно наче і про мене також)
І лірика Ваша мені близька, то дуже радий знайомству з Вами!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Мос (Л.П./Л.П.) [ 2024-04-20 20:37:18 ]
Боже, скільки коментарів. Я вам дуже дякую за візити і віршовані відповіді. Чесно кажучи ви мене просто шокували. Я стільки уваги за все своє життя ще не бачила.
Вражена вашою любов'ю до поезії.
Навіть не знаю звідки починати коментувати. Вибачайте, якщо не зможу на все відповісти.
Теж рада такому несподіваному знайомству. Я так розумію ваше ім'я зашифроване в ніку - Міхал І.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілахім Поет (Л.П./М.К.) [ 2024-04-20 23:28:23 ]
Так, пані Олено, Ви кмітлива дівчина)
Моє ім'я - Михайло)
А Ілахім - це нік-анаграма) В нього своя історія) До війни я пробував свої сили, як деякі інші тутешні автори, на стихи.ру. Звичайно, як і в багатьох після 2014, потім в мене там через моє кредо виникли труднощі. Але я не хтів ані друзів залишати, ані поле віршобою, так би мовити. Одна моя знайома, рука в неї легка, зі своєї пошти мене там наново зареєструвала саморуч, щоб відразу не відмовили за айпі, а щоб не забанили за іменем, цей нік вигадала. Я і звик до нього. Вона мені і скриньку тую подарувала про всяк випадок - цікаво, що той мейл мені став в пригоді ще раз: коли реєструвався тут, зі свого рідного мейлу чомусь не зміг, а от з Женіного - легко. Легка рука в людини - що й казати)

Тож будьмо знайомі з Вами)

Так, поезію я просто обожнюю, це правда) Хоча є в мене і інші захоплення з благородних мистецтв)

Та це все добре, коли воно в кайф, пані Олено, але не коли "обязаловка". Не може бути творчості з-під палки або в цейтноті; та й нормального спілкування; а творчого - поготів) То не вибачайтесь - я все розумію. Нехай все буде за спроможністю)

Ну таке вже наше життя, що мистецтво і краса, на жаль, не отримують уваги, на яку заслуговують) То потрібно виправляти) А у Вас є талант, йому увага і своя нехай невеличка аудиторія потрібні, як квітці - промені. Він розкриватиметься, Вас чутимуть, то звикайте до уваги до Вашої творчості)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Мос (Л.П./Л.П.) [ 2024-04-21 18:41:50 ]
Добре, що сказали про почту, бо мене на початку насторожило, що ваша почта починається з ім'я Євгенія)))))

На стіхі.ру мене немає, бо я українка від вій до п'ят. Була на рожевому сайті, але тут мені затишніше. Один читач в рік - саме те що треба. Ще й пощастило, читач, що коментує цілими повістями.

Щось мені не щастить з текстом, знову довелось переписувати коментар, бо все зникло. ((



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Мос (Л.П./Л.П.) [ 2024-04-21 18:51:04 ]
Автор, якого я процитувала тут над віршем ... його вже немає. Це була єдина людина вірші якої мені відгукувались, як от зараз вам мої. Тому знаю як це класно, коли душа говорить віршами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілахім Поет (Л.П./М.К.) [ 2024-04-21 20:32:51 ]
Так, мене також іноді вибиває з сайту. То краще про всяк випадок заздалегідь зберігати написане, щоб потім не губити і не переписувати.

Ну бачите, у всього є своє пояснення)

Я теж цілковито українець. Просто там і наші люде були і є. Звичайно, зараз їх зовсім небагато, то і сайт там радше сховище. З росіянами я і раніше не дуже спілкувався - наддто вже вони примітивні та неотесані. Більшість навіть на своїй говірці з дикими помилками пише - і це на літпорталі, уявіть)

Та і я не люблю юрби в себе) Камерна атмосфера - то моє)

А читач у Вас тепер точно є! І дуже вдячний, пані Олено!)


Співчуваю, що тут ще сказати... Банально, але життя триває. Воно коротке - мистецтво вічне. Хтона, чи надовго ми тут! То будьмо творити!