ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.07.06 22:08
Я радію молодій траві.
Хай народяться мрії живі!

Ця трава пробилась до нас
Крізь зими ворожий спецназ,

Крізь зими надійну тюрму,
Крижану, жорстоку, німу.

Світлана Пирогова
2025.07.06 18:51
Заквітчали мальви літо
біля хати й на городі.
Сонцем лагідним зігріті
обереги - на сторожі.
У шорсткому листі квіти
фіолетові, лимонні
і червоні (пестить вітер)
і рожеві - без шаблону.

Євген Федчук
2025.07.06 16:14
Хто не знає Олександра, що Невським прозвався?
В Московії його славлять і святим вважають.
Правду про його «геройства» чути не бажають.
Але зовсім не про нього я писати взявся,
А про батька Ярослава – в кого син і вдався.
Ба, ще й, навіть, переплюнув

Олександр Сушко
2025.07.06 10:12
Кармічні завитки бувають різні,
В одних любов'ю світяться, добром.
А в інших, наче зло у парадизі,
Води мутної на столі цебро.

Тотеми, знаки - у квітках, клечанні
Та щебеті травневім солов'їв.
Душа моя - після дощу світанок,

Віктор Кучерук
2025.07.06 05:16
Серед знайомих є така,
Що на співучу пташку схожа, –
Весела, жвава, гомінка
В негожий час і пору гожу.
Вона іскриться, мов ріка
У надвечірньому промінні, –
Її хода дрібна й легка,
А стан тонкий – прямий незмінно.

Борис Костиря
2025.07.05 21:59
Подзвонити самому собі -
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,

Юрій Лазірко
2025.07.05 19:45
стало сонце в росах на коліна
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна

підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина

С М
2025.07.05 10:14
дім червоний ген за пагорбом
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів

зажди хвилину бо не теє щось

Віктор Кучерук
2025.07.05 06:36
На світанні стало видно
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.

Борис Костиря
2025.07.04 17:34
Ти закинутий від усього світу,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,

Віктор Кучерук
2025.07.04 16:53
До побачення, до завтра,
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.

Віктор Насипаний
2025.07.04 12:09
Сторожать небо зір одвічні світляки,
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м

Ярослав Чорногуз
2025.07.04 06:37
Шаліє вітрове гліссандо
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить

Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана

Євген Федчук
2025.07.03 21:54
Як не стало Мономаха і Русі не стало.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.

Іван Потьомкін
2025.07.03 21:10
По білому – чорне. По жовтому – синь.
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому

С М
2025.07.03 10:35
поки ти сковзаєш за браму снів
іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій

у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Мос (2018) / Вірші / З архіву

 Споріднені душі

Моя любов лише моя, хай так і буде далі, ми не ділитимемо це на двох

unknown_v

...
перейти до тексту твору



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2023-03-09 14:35:38
Переглядів сторінки твору 548
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.866
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2025.06.10 20:21
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілахім Поет (Л.П./М.К.) [ 2024-04-19 00:23:08 ]
Нагадали пісню Лами "Я є не мама тобі")

Ой, дівчатко, не барися:
Загублюсь - не віднайдусь!
Бо ж мені ти не сестриця.
І тобі я не татусь.

Молода ти - скрізь спокуси!
Не такий і я старий.
То твій погляд не матусин.
Залицяюсь не як стрий.

Що ми й досі безпорадні -
То не алібі для нас.
Почуття ці є не братні -
То не будьмо гаять час.

Only you, Confessa, Venus.
Чи у небо серцем б'юсь.
Не родина ще - це мінус.
Пристрасть нас єднає - плюс)

Дякую)
Та


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Мос (Л.П./Л.П.) [ 2024-04-19 12:48:38 ]
Вау, вау. Який приємний експромт )))) написаний на одному диханні. Дякую, що знайшли цей вірш.
Справді - споріднені душі - то величезний дарунок долі. Іду в гості навзаєм... цікавооооо ))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілахім Поет (Л.П./М.К.) [ 2024-04-19 20:21:21 ]
Це я Вам дякую за поезію, натхнення і добрі слова, чарівна пані Олено!)
Не можу не погодитися) Та навіть щось спільне - це вже в наші часи дуже непогано. А я колись також потрапив на літпортал (хоча до того поезією абсолютно не цікавився)... І от донині щось собі іноді пишу) То Ваше резюме творче - воно наче і про мене також)
І лірика Ваша мені близька, то дуже радий знайомству з Вами!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Мос (Л.П./Л.П.) [ 2024-04-20 20:37:18 ]
Боже, скільки коментарів. Я вам дуже дякую за візити і віршовані відповіді. Чесно кажучи ви мене просто шокували. Я стільки уваги за все своє життя ще не бачила.
Вражена вашою любов'ю до поезії.
Навіть не знаю звідки починати коментувати. Вибачайте, якщо не зможу на все відповісти.
Теж рада такому несподіваному знайомству. Я так розумію ваше ім'я зашифроване в ніку - Міхал І.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілахім Поет (Л.П./М.К.) [ 2024-04-20 23:28:23 ]
Так, пані Олено, Ви кмітлива дівчина)
Моє ім'я - Михайло)
А Ілахім - це нік-анаграма) В нього своя історія) До війни я пробував свої сили, як деякі інші тутешні автори, на стихи.ру. Звичайно, як і в багатьох після 2014, потім в мене там через моє кредо виникли труднощі. Але я не хтів ані друзів залишати, ані поле віршобою, так би мовити. Одна моя знайома, рука в неї легка, зі своєї пошти мене там наново зареєструвала саморуч, щоб відразу не відмовили за айпі, а щоб не забанили за іменем, цей нік вигадала. Я і звик до нього. Вона мені і скриньку тую подарувала про всяк випадок - цікаво, що той мейл мені став в пригоді ще раз: коли реєструвався тут, зі свого рідного мейлу чомусь не зміг, а от з Женіного - легко. Легка рука в людини - що й казати)

Тож будьмо знайомі з Вами)

Так, поезію я просто обожнюю, це правда) Хоча є в мене і інші захоплення з благородних мистецтв)

Та це все добре, коли воно в кайф, пані Олено, але не коли "обязаловка". Не може бути творчості з-під палки або в цейтноті; та й нормального спілкування; а творчого - поготів) То не вибачайтесь - я все розумію. Нехай все буде за спроможністю)

Ну таке вже наше життя, що мистецтво і краса, на жаль, не отримують уваги, на яку заслуговують) То потрібно виправляти) А у Вас є талант, йому увага і своя нехай невеличка аудиторія потрібні, як квітці - промені. Він розкриватиметься, Вас чутимуть, то звикайте до уваги до Вашої творчості)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Мос (Л.П./Л.П.) [ 2024-04-21 18:41:50 ]
Добре, що сказали про почту, бо мене на початку насторожило, що ваша почта починається з ім'я Євгенія)))))

На стіхі.ру мене немає, бо я українка від вій до п'ят. Була на рожевому сайті, але тут мені затишніше. Один читач в рік - саме те що треба. Ще й пощастило, читач, що коментує цілими повістями.

Щось мені не щастить з текстом, знову довелось переписувати коментар, бо все зникло. ((



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Мос (Л.П./Л.П.) [ 2024-04-21 18:51:04 ]
Автор, якого я процитувала тут над віршем ... його вже немає. Це була єдина людина вірші якої мені відгукувались, як от зараз вам мої. Тому знаю як це класно, коли душа говорить віршами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілахім Поет (Л.П./М.К.) [ 2024-04-21 20:32:51 ]
Так, мене також іноді вибиває з сайту. То краще про всяк випадок заздалегідь зберігати написане, щоб потім не губити і не переписувати.

Ну бачите, у всього є своє пояснення)

Я теж цілковито українець. Просто там і наші люде були і є. Звичайно, зараз їх зовсім небагато, то і сайт там радше сховище. З росіянами я і раніше не дуже спілкувався - наддто вже вони примітивні та неотесані. Більшість навіть на своїй говірці з дикими помилками пише - і це на літпорталі, уявіть)

Та і я не люблю юрби в себе) Камерна атмосфера - то моє)

А читач у Вас тепер точно є! І дуже вдячний, пані Олено!)


Співчуваю, що тут ще сказати... Банально, але життя триває. Воно коротке - мистецтво вічне. Хтона, чи надовго ми тут! То будьмо творити!