«І сказала Естер: «Ненависник та ворог – це злий Гаман!»
Гаман перелякався перед обличчям царя та цариці...»
«І повісили Гамана на шибениці, яку він приготував був для Мордехая...
Юдеям було тоді світло і радість, і веселість, і честь!»
Книга Естер, 7:6, 10, 8:16

Київ – не Сузи. Доки Майдан зализував невиліковні рани, Гаман-Янукович шибениці уник. Зібравши награбоване, вдосвіта із Межигір’я зник.
Тепер він у гостиннім краї, куди злітаються злочинці звідусіль. Сказати б, у царстві Амалека. Міняються там претенденти на корону, та зненависті дух до світу всього – той же. Насамперед до того, хто найближче, Хто в словоблудді «братом» зветься. В кого тихою сапою можна щось відчикрижить.
Як дошкульніш і безпомильно досадити «брату», сьогодні Амалеку нашіптує колишнє дівчисько з Шепетівки – Тютіна. Як тореадор, що зодяга червоне, так вона прибрала прізвище Матвієнко, аби москалі знали, що не всі українці готові стать горою за Соборну Україну. Змішавши фармацевтику із ВПШ, погарцювавши на кістках козацьких у місті Петра-українофоба, колишня українка перевагу віддала не Гіппократу, а Макіавеллі. Тож на догоду Амалеку переписує Книгу юдейської Естер.
Чого там тільки нема! Та горує «Поділяй і владарюй!» Не тільки Західну й Східну Україну, а місто навіть село кожне ладна Естер із Шепетівки порізнить на два непримиренні табори. Із Кримом під дулами й нагайками це вдалось. Хто віда, може горезвісного Гамана на трон там возведуть, аби втілити задум Амалека: перевішать тих, хто мав би повісити його.
Київ – не Сузи. А що як Історія повториться?! І загнані на слизьке, ще плазуватимуть гамани з амалеками перед праведним світом.
Тільки б не сидіти, склавши в безнадії руки. Господь Бог карає також і безнадійних.