якби я міг розуміти прості речі -
я б зміг зрозуміти тебе.
твої думки, твою міміку, жести.
нажаль, у мене були двійки з психології,
і звинувачувати когось,
окрім себе,
було б просто нечесно.

я навіть не пам‘ятаю той вечір знайомства,
пісні, що ти слухала,
каву, яку ти пила тричі на день,
блокнот, який носила з собою,
і коли на хрещатику серед тисяч людей,
я впізнав саме тебе, твою постать,
і твоє трохи кудряве волосся.

це мало місце на пейзажній алеї
серед мертвих пагорбів,
що оживають влітку,
і дерев, що колись стояли зелені.
холодна безсніжна зима
змінила майбутнє
та уявлення про все, що я знав
(не звертайте уваги,
це просто слова).
дайте ще секунду для розуміння того,
що тоді відбулося,
і які це мало наслідки.
чи треба було плутати сліди,
як денні торренс,
або краще - просто сховатися?

<знаєш,>
якби я не прокидався спустошеним,
якби менше думав про роботу і гроші,
скоріш за все я б зрозумів її почуття,
її розуміння і ставлення до життя.
якби я переосмислив все,
що відбулося,
де був не правий і де оступився,
якби я не оберігав її листи,
як ту плащаницю,
а дивився б зі сторони
і приділяв увагу дрібницям,
я б зміг зрозуміти цю дівчину та її потреби.

можливо, я досі так і не знаю її,
або просто не той, хто їй треба.

05/01/2022