
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2023.09.30
13:21
Попри всякої негоди
І всіляких перепон,
Не зникають ляльководи -
Негараздів еталон…
Наче мухи обліпили.
Жмуть і жмуть зо всіх сторін.
Ех, мені б такої сили,
Не смоктав би анальгін...
І всіляких перепон,
Не зникають ляльководи -
Негараздів еталон…
Наче мухи обліпили.
Жмуть і жмуть зо всіх сторін.
Ех, мені б такої сили,
Не смоктав би анальгін...
2023.09.30
09:30
У перший день жовтня рівно о дев‘ятій вся Україна зупиниться, щоб хвилиною мовчання вшанувати світлу пам‘ять наших захисників і захисниць, які віддали своє життя у боротьбі з жорстоким ворогом, і з вдячністю згадати й подумки помолитися за тих, хто із збр
2023.09.30
08:42
Хай кине в мене камінь той, хто без гріха,
і я йому вклонюся ницо, як святому,
хоча не кланялась, крім Господа, нікому,
сльоза полинна неабияка гірка.
Пробачаться мої провини, бо хіба
на терезах усе злобливе переважить?
Хотіла від свого життя барв
і я йому вклонюся ницо, як святому,
хоча не кланялась, крім Господа, нікому,
сльоза полинна неабияка гірка.
Пробачаться мої провини, бо хіба
на терезах усе злобливе переважить?
Хотіла від свого життя барв
2023.09.30
07:23
Всюди знати має кожен
В непростий для світу час,
Що научимо й поможем
Тим, хто звернеться до нас.
Ро-До-Си – красива назва,
Скрізь шанована людьми,
Бо розумні та уважні,
В непростий для світу час,
Що научимо й поможем
Тим, хто звернеться до нас.
Ро-До-Си – красива назва,
Скрізь шанована людьми,
Бо розумні та уважні,
2023.09.30
03:20
Росою вересень умився
й пішов собі за виднокрай,
лишивши яблука у мисці
для жовтня, йди його стрічай,
нехай не бідкається красень,
що сивіє щоранку сад,
така краса, на вітах рясно
ще дозріває виноград…
й пішов собі за виднокрай,
лишивши яблука у мисці
для жовтня, йди його стрічай,
нехай не бідкається красень,
що сивіє щоранку сад,
така краса, на вітах рясно
ще дозріває виноград…
2023.09.29
21:22
Не знаю як вам, мені сумно без Півдня.
Сержант старшині, пам’ятаю, нерівня…
Не плачу, не скиглю… усе це наївно,
Тим паче, що знову, безсоння в обіймах…
Дістало падлюче, як завжди, зненацька.
Та сила у нас в усіх гайдамацька
У Матінки - Неньки, у К
Сержант старшині, пам’ятаю, нерівня…
Не плачу, не скиглю… усе це наївно,
Тим паче, що знову, безсоння в обіймах…
Дістало падлюче, як завжди, зненацька.
Та сила у нас в усіх гайдамацька
У Матінки - Неньки, у К
2023.09.29
13:29
Колись ти була таємничою як світанок
На вокзальній станції,
З пустими перонами, лавами,
Лункою залою і вицвілими плафонами.
Вітер погойдував кронами лип і зривав каштани,
Поодинокі птахи пролітали над лісом за колією,
А потім здалеку вчувалось гудін
На вокзальній станції,
З пустими перонами, лавами,
Лункою залою і вицвілими плафонами.
Вітер погойдував кронами лип і зривав каштани,
Поодинокі птахи пролітали над лісом за колією,
А потім здалеку вчувалось гудін
2023.09.29
10:54
Дубляни на Дублін
Галич на Галац
Балту на Балтімор
Тульчин на Тульчу
Закупне на Закопане
Монастириська на Монте-Карло
Рівне на Равенну
Вільнянськ на Вільнюс
Тальне на Таллінн
Кути на Калькутту
Буки на Баку
2023.09.29
07:23
Час летить. Не стомлюються коні.
Був алюр, тепер уже галоп.
Ранок воду п’є на підвіконні,
а йому б чайку лише ковток.
Можна й кави. Та вона дорожча.
Про десерти маритися зась.
На болоті заспівала троща,
до картоплі буде і карась.
Був алюр, тепер уже галоп.
Ранок воду п’є на підвіконні,
а йому б чайку лише ковток.
Можна й кави. Та вона дорожча.
Про десерти маритися зась.
На болоті заспівала троща,
до картоплі буде і карась.
2023.09.29
05:05
У бабусиній оселі
Нині сумно Даніелі,
І з бабусею в кімнаті
Їй не хочеться гуляти, -
Тож вмовляє самотужки
Добродушну боягузку
Відпустити на годину
До гайочка по ожину,
Нині сумно Даніелі,
І з бабусею в кімнаті
Їй не хочеться гуляти, -
Тож вмовляє самотужки
Добродушну боягузку
Відпустити на годину
До гайочка по ожину,
2023.09.28
21:12
Осінь - кольору полум'я свічі:
Вогник вдячності та молитов.
Сяєвом жовтим сповита земля,
Свічі-дерева запалені знов.
Осінь голубить, осінь шепоче,
Осінь тебе обійняти хоче,
Осінь до серця свого пригортає,
Вогник вдячності та молитов.
Сяєвом жовтим сповита земля,
Свічі-дерева запалені знов.
Осінь голубить, осінь шепоче,
Осінь тебе обійняти хоче,
Осінь до серця свого пригортає,
2023.09.28
21:12
Осінь - кольору полум'я свічі:
Вогник вдячності та молитов.
Сяєвом жовтим сповита земля,
Свічі-дерева запалені знов.
Осінь голубить, осінь шепоче,
Осінь тебе обійняти хоче,
Осінь до серця свого пригортає,
Вогник вдячності та молитов.
Сяєвом жовтим сповита земля,
Свічі-дерева запалені знов.
Осінь голубить, осінь шепоче,
Осінь тебе обійняти хоче,
Осінь до серця свого пригортає,
2023.09.28
20:54
Згубивсь. Відстав. Приліг. Спочинув.
Набрав дзвіночок сам собі
Згадав усе… і ту дівчину,
Що перестрілись у журбі…
А краєвид торкнув долоні
І підштовхнув з обійм до дій…
І прошептав наживо промінь:
Набрав дзвіночок сам собі
Згадав усе… і ту дівчину,
Що перестрілись у журбі…
А краєвид торкнув долоні
І підштовхнув з обійм до дій…
І прошептав наживо промінь:
2023.09.28
20:54
Вільне місце у маршрутці.
Сів малий хлопчак гарненько.
Стала поруч в сірій куртці
Повна жіночка старенька.
Лиш малий устати хоче, -
Та у сміх. Його спиняє:
- Ще посидь! Не треба, хлопче.
Сів малий хлопчак гарненько.
Стала поруч в сірій куртці
Повна жіночка старенька.
Лиш малий устати хоче, -
Та у сміх. Його спиняє:
- Ще посидь! Не треба, хлопче.
2023.09.28
14:35
Миколка в лісі назбирав грибів
І вже було додому повертався,
Як чує – хтось по стежці наближався.
Тож він бігом за кущиком присів.
З’явились два десятки вояків,
Хто в чому та з тризубом на кашкетах.
Хто з автоматом, хто із пістолетом.
«Свої!» - мел
І вже було додому повертався,
Як чує – хтось по стежці наближався.
Тож він бігом за кущиком присів.
З’явились два десятки вояків,
Хто в чому та з тризубом на кашкетах.
Хто з автоматом, хто із пістолетом.
«Свої!» - мел
2023.09.28
11:32
Болград на Бєлград
Луцьк на Пуцк
Самбір на Сомбор
Крюків на Краків
Кобеляки на Кобленц
Козятин на Кайзерслаутерн
Берегово на Берген
Любінь на Люблін
Седнів на Сідней
Брусилів на Брюссель
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2023.07.27
2023.05.29
2023.05.28
2023.04.06
2023.03.09
2023.03.01
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Василь Буколик /
Проза
Перший (відомий) лист Моцарта
Лист незнаній дівчині
Приятелько [1]!
Прошу вибачення, що я насмілився потурбувати вас кількома рядками; але оскільки вчора ви сказали, що можете до будь-яких речей поставитися з розумінням і що я можу писати вам латиною все, що тільки схочу, то мене охопила спокуса писати вам усе поспіль, усілякі латинські слова, рядки: зробіть мені таку люб’язність, коли прочитаєте ці рядки, то надішліть мені відповідь зі служницею Гаґенауера [2], тоді наша Нандль [3] може не дочекатися (: але мусите відповісти мені листовно.
Cuperem scire, de qua causa, a quam plurimis adolescentibus otium [4] adeo aestimatur, ut ipsi se nec verbis, nec verberibus, ab hoc sinant abduci [5].
Вольфґанґ Моцарт
1. Імовірно, листа адресовано Катерль Ґіловскі (повне ім’я та прізвище – Марія-Анна-Катаріна фон Ґіловскі) (1750–1802) – дочці Венцеля-Андреаса Ґіловскі, зальцбурдзького хірурга та архієпископського камендинера, подрузі Моцартової сестри Марії-Анни (Наннерль). Вірогідний рік написання листа – 1769-й.
2. Ідеться про служницю торговця Йоганна-Лоренца фон Гаґенауера (1712–1792), у будинку якого мешкала родина Моцартів, коли народився композитор і пізніше. Вірний друг Моцартового батька, він допомагав його родині порадами, рекомендаційними листами, фінансами.
3. Нандль – служниця в родині Моцартів.
4. У Моцарта – “ottium”.
5. Хотів би я знати, з якої причини більшість юнаків цінує байдикування настільки високо, що їх неможливо відучити од нього ані словами, ані ударами (лат.).
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Перший (відомий) лист Моцарта
Переклад і коментарі – Василь Білоцерківський
Моцарт
Лист незнаній дівчині
Приятелько [1]!
Прошу вибачення, що я насмілився потурбувати вас кількома рядками; але оскільки вчора ви сказали, що можете до будь-яких речей поставитися з розумінням і що я можу писати вам латиною все, що тільки схочу, то мене охопила спокуса писати вам усе поспіль, усілякі латинські слова, рядки: зробіть мені таку люб’язність, коли прочитаєте ці рядки, то надішліть мені відповідь зі служницею Гаґенауера [2], тоді наша Нандль [3] може не дочекатися (: але мусите відповісти мені листовно.
Cuperem scire, de qua causa, a quam plurimis adolescentibus otium [4] adeo aestimatur, ut ipsi se nec verbis, nec verberibus, ab hoc sinant abduci [5].
Вольфґанґ Моцарт
1. Імовірно, листа адресовано Катерль Ґіловскі (повне ім’я та прізвище – Марія-Анна-Катаріна фон Ґіловскі) (1750–1802) – дочці Венцеля-Андреаса Ґіловскі, зальцбурдзького хірурга та архієпископського камендинера, подрузі Моцартової сестри Марії-Анни (Наннерль). Вірогідний рік написання листа – 1769-й.
2. Ідеться про служницю торговця Йоганна-Лоренца фон Гаґенауера (1712–1792), у будинку якого мешкала родина Моцартів, коли народився композитор і пізніше. Вірний друг Моцартового батька, він допомагав його родині порадами, рекомендаційними листами, фінансами.
3. Нандль – служниця в родині Моцартів.
4. У Моцарта – “ottium”.
5. Хотів би я знати, з якої причини більшість юнаків цінує байдикування настільки високо, що їх неможливо відучити од нього ані словами, ані ударами (лат.).
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Останній (відомий) лист Моцарта [1]"
• Перейти на сторінку •
"Едмондо де Амічіс. Відвідини Жуля Верна"
• Перейти на сторінку •
"Едмондо де Амічіс. Відвідини Жуля Верна"
Про публікацію