
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.09.04
15:42
Тато сина обіймав,
Тепло в щічку цілував:
"Сину мій, рости великий,
Усміхайся сонцелико!
Славний, дужий богатир
Будеш ти, синок, повір,
Станеш воїном ти грізним -
Захистиш свою Вітчизу.
Тепло в щічку цілував:
"Сину мій, рости великий,
Усміхайся сонцелико!
Славний, дужий богатир
Будеш ти, синок, повір,
Станеш воїном ти грізним -
Захистиш свою Вітчизу.
2025.09.04
14:28
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Солом'яне з
Солом'яне з
2025.09.04
12:48
Не забарилась панна, то ж прийшла
у чудернацькій сукні вересневій.
Через плече химерна сумка-клатч.
Одежа, ніби знята з манекена.
А туфлі модні з жовтим ланцюжком,
і цокають легкі підбори вправно.
Злетілись серпокрильці табуном,
але у вирій їм ще,
у чудернацькій сукні вересневій.
Через плече химерна сумка-клатч.
Одежа, ніби знята з манекена.
А туфлі модні з жовтим ланцюжком,
і цокають легкі підбори вправно.
Злетілись серпокрильці табуном,
але у вирій їм ще,
2025.09.04
12:44
Сойка-віщунка
Пророчить журбу
(Бо осінь – як тінь неминуча)
(Бо трохи малярством
Заповнює вічність
Гончар кулястих глеків
Бородатий філософ –
Майстер Бо).
Пророчить журбу
(Бо осінь – як тінь неминуча)
(Бо трохи малярством
Заповнює вічність
Гончар кулястих глеків
Бородатий філософ –
Майстер Бо).
2025.09.04
09:45
Сьорбнула я біди чимало,
не віриться — «зурочив хтось.»
Що мало статися, те сталось,
що мало бути те збулось.
В собі копатися не буду,
шукати винних не берусь.
Невже зробили ляльку-вуду
не віриться — «зурочив хтось.»
Що мало статися, те сталось,
що мало бути те збулось.
В собі копатися не буду,
шукати винних не берусь.
Невже зробили ляльку-вуду
2025.09.04
09:19
Притулюся до твого живота вухом,
щоб розчути далекі звуки,
як божественну музику, буду слухати
грядущого серця стукіт…
2025 рік
щоб розчути далекі звуки,
як божественну музику, буду слухати
грядущого серця стукіт…
2025 рік
2025.09.04
07:46
Завжди чогось не вистачає
І перебір завжди чогось, -
То в небі птиць усяких зграї,
То в перельоті крук, чи дрозд.
Уже давно нема балансу
В художній творчості моїй,
Бо щодоби пишу романси,
А п'єсам - зась у їхній стрій.
І перебір завжди чогось, -
То в небі птиць усяких зграї,
То в перельоті крук, чи дрозд.
Уже давно нема балансу
В художній творчості моїй,
Бо щодоби пишу романси,
А п'єсам - зась у їхній стрій.
2025.09.03
21:47
Стілець вибвають з-під ніг
Та так, що ти ледве встигаєш
Ступить на небесний поріг.
Луна пронесеться над гаєм.
І як же писати, творить,
Коли навіть столу немає?
Така зачарована мить
Та так, що ти ледве встигаєш
Ступить на небесний поріг.
Луна пронесеться над гаєм.
І як же писати, творить,
Коли навіть столу немає?
Така зачарована мить
2025.09.03
20:07
Нестерпно, Всевишній, нудьгую
за радістю дихати щастям,
за тим, кого згадую всує
на сповіді перед причастям.
За світло розкішними днями,
що небо стелили під п'яти,
спливали у даль журавлями
за радістю дихати щастям,
за тим, кого згадую всує
на сповіді перед причастям.
За світло розкішними днями,
що небо стелили під п'яти,
спливали у даль журавлями
2025.09.03
18:08
Мені здається часом, що солдати,
Які з кривавих не прийшли полів,
В блакитне небо вознеслись крилато,
Перетворились в білих журавлів.
Вони і дотепер з часів далеких
Летять і озиваються до нас.
Чи не тому, ми, дивлячись на небо,
Які з кривавих не прийшли полів,
В блакитне небо вознеслись крилато,
Перетворились в білих журавлів.
Вони і дотепер з часів далеких
Летять і озиваються до нас.
Чи не тому, ми, дивлячись на небо,
2025.09.03
16:19
атож-бо день руйнує ніч
ночі ділять день
чи ховайся чи біжи
проривайся на інший бік
проривайся на інший бік
проривайся на інший бік ей
ночі ділять день
чи ховайся чи біжи
проривайся на інший бік
проривайся на інший бік
проривайся на інший бік ей
2025.09.03
09:57
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 9 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Пензликом
Пензликом
2025.09.03
05:20
Усамітнення вечірні
Зазвичай приносять зиск, –
Серце б’ється рівномірно
І стає стабільним тиск.
Вже без помочі цигарки,
Віршам змісту надаю, –
Букви сіються на аркуш,
Наче зерна у ріллю.
Зазвичай приносять зиск, –
Серце б’ється рівномірно
І стає стабільним тиск.
Вже без помочі цигарки,
Віршам змісту надаю, –
Букви сіються на аркуш,
Наче зерна у ріллю.
2025.09.02
22:08
Танцюють порожні віки.
Всміхається маска в загрозі.
Простягне подібність руки
Сатир у вигадливій позі.
В палкому натхненні спектакль
Розігрує хтось у абсурді.
В нім кожен намічений такт
Всміхається маска в загрозі.
Простягне подібність руки
Сатир у вигадливій позі.
В палкому натхненні спектакль
Розігрує хтось у абсурді.
В нім кожен намічений такт
2025.09.02
21:52
Віщувала заграва вітер
У багрянім заході сонця.
Зачиняли бутони квіти
І згасали в хатах віконця.
Прохолода, така приємна,
Денну спеку заколисала.
Ще хвилина – і стало темно,
У багрянім заході сонця.
Зачиняли бутони квіти
І згасали в хатах віконця.
Прохолода, така приємна,
Денну спеку заколисала.
Ще хвилина – і стало темно,
2025.09.02
13:41
Ще день малює гарне щось:
Ясні шовки останні літа.
І стільки барв іще знайшлось,
Тепла і радості палітра.
Вдягає сонце в кольори
Усе навкруж під усміх щирий.
Світлішим світ стає старий,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Ясні шовки останні літа.
І стільки барв іще знайшлось,
Тепла і радості палітра.
Вдягає сонце в кольори
Усе навкруж під усміх щирий.
Світлішим світ стає старий,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.08.19
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
2024.12.24
2024.10.17
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Василь Буколик /
Проза
Перший (відомий) лист Моцарта
Лист незнаній дівчині
Приятелько [1]!
Прошу вибачення, що я насмілився потурбувати вас кількома рядками; але оскільки вчора ви сказали, що можете до будь-яких речей поставитися з розумінням і що я можу писати вам латиною все, що тільки схочу, то мене охопила спокуса писати вам усе поспіль, усілякі латинські слова, рядки: зробіть мені таку люб’язність, коли прочитаєте ці рядки, то надішліть мені відповідь зі служницею Гаґенауера [2], тоді наша Нандль [3] може не дочекатися (: але мусите відповісти мені листовно.
Cuperem scire, de qua causa, a quam plurimis adolescentibus otium [4] adeo aestimatur, ut ipsi se nec verbis, nec verberibus, ab hoc sinant abduci [5].
Вольфґанґ Моцарт
1. Імовірно, листа адресовано Катерль Ґіловскі (повне ім’я та прізвище – Марія-Анна-Катаріна фон Ґіловскі) (1750–1802) – дочці Венцеля-Андреаса Ґіловскі, зальцбурдзького хірурга та архієпископського камендинера, подрузі Моцартової сестри Марії-Анни (Наннерль). Вірогідний рік написання листа – 1769-й.
2. Ідеться про служницю торговця Йоганна-Лоренца фон Гаґенауера (1712–1792), у будинку якого мешкала родина Моцартів, коли народився композитор і пізніше. Вірний друг Моцартового батька, він допомагав його родині порадами, рекомендаційними листами, фінансами.
3. Нандль – служниця в родині Моцартів.
4. У Моцарта – “ottium”.
5. Хотів би я знати, з якої причини більшість юнаків цінує байдикування настільки високо, що їх неможливо відучити од нього ані словами, ані ударами (лат.).
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Перший (відомий) лист Моцарта
Переклад і коментарі – Василь Білоцерківський
Моцарт
Лист незнаній дівчині
Приятелько [1]!
Прошу вибачення, що я насмілився потурбувати вас кількома рядками; але оскільки вчора ви сказали, що можете до будь-яких речей поставитися з розумінням і що я можу писати вам латиною все, що тільки схочу, то мене охопила спокуса писати вам усе поспіль, усілякі латинські слова, рядки: зробіть мені таку люб’язність, коли прочитаєте ці рядки, то надішліть мені відповідь зі служницею Гаґенауера [2], тоді наша Нандль [3] може не дочекатися (: але мусите відповісти мені листовно.
Cuperem scire, de qua causa, a quam plurimis adolescentibus otium [4] adeo aestimatur, ut ipsi se nec verbis, nec verberibus, ab hoc sinant abduci [5].
Вольфґанґ Моцарт
1. Імовірно, листа адресовано Катерль Ґіловскі (повне ім’я та прізвище – Марія-Анна-Катаріна фон Ґіловскі) (1750–1802) – дочці Венцеля-Андреаса Ґіловскі, зальцбурдзького хірурга та архієпископського камендинера, подрузі Моцартової сестри Марії-Анни (Наннерль). Вірогідний рік написання листа – 1769-й.
2. Ідеться про служницю торговця Йоганна-Лоренца фон Гаґенауера (1712–1792), у будинку якого мешкала родина Моцартів, коли народився композитор і пізніше. Вірний друг Моцартового батька, він допомагав його родині порадами, рекомендаційними листами, фінансами.
3. Нандль – служниця в родині Моцартів.
4. У Моцарта – “ottium”.
5. Хотів би я знати, з якої причини більшість юнаків цінує байдикування настільки високо, що їх неможливо відучити од нього ані словами, ані ударами (лат.).
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Останній (відомий) лист Моцарта [1]"
• Перейти на сторінку •
"Едмондо де Амічіс. Відвідини Жуля Верна"
• Перейти на сторінку •
"Едмондо де Амічіс. Відвідини Жуля Верна"
Про публікацію