Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.06.17
04:21
Учора на потьмареному небі
я колесо побачив і звізду.
Іх бін такий закоханий у тебе,
що слів, їй-богу, зразу не знайду.
П.П
Співає птічка пісню голосну
і від любові серце заміраєт.
я колесо побачив і звізду.
Іх бін такий закоханий у тебе,
що слів, їй-богу, зразу не знайду.
П.П
Співає птічка пісню голосну
і від любові серце заміраєт.
2026.06.17
01:55
Ці вечори лишаються моїми,
Я їх відчув, прийняв і пережив.
Душа моя - за чорними дверима,
Але від них давно нема ключів.
Дороги мовчазні до мене звикли,
Хоча багато бачили облич.
Ці вечори, заплакані й прогірклі,
Я їх відчув, прийняв і пережив.
Душа моя - за чорними дверима,
Але від них давно нема ключів.
Дороги мовчазні до мене звикли,
Хоча багато бачили облич.
Ці вечори, заплакані й прогірклі,
2026.06.17
00:09
Вусаті норовисті кентаври
Дегустують стиглі яблука
В саду патріарха Ноя:
У дітей Нефели був свій пліт
І свій нечемний човен*
Зроблений з бамбукових стовбурів.
Вони полюбляли кислі істини,
А Ной цінував хмільне і солодке,
Дегустують стиглі яблука
В саду патріарха Ноя:
У дітей Нефели був свій пліт
І свій нечемний човен*
Зроблений з бамбукових стовбурів.
Вони полюбляли кислі істини,
А Ной цінував хмільне і солодке,
2026.06.16
21:42
усякі наші танці
у пам’яті далекій
і румба і сіртакі
чи трохи джітербеґ
усі мої прозріння
давалися нелегко
кого за руку брав я
і де вони тепер
у пам’яті далекій
і румба і сіртакі
чи трохи джітербеґ
усі мої прозріння
давалися нелегко
кого за руку брав я
і де вони тепер
2026.06.16
21:18
Тротуар в позолоті –
Квітне жовта акація.
Біла травень відкрила,
А сестрі випав червень.
Дерева без борні
Віддають одне одному
Небесами призначену чергу...
Нам би вчитись і вчитись
Квітне жовта акація.
Біла травень відкрила,
А сестрі випав червень.
Дерева без борні
Віддають одне одному
Небесами призначену чергу...
Нам би вчитись і вчитись
2026.06.16
11:56
Нарешті я нормально висплюсь
За сотні років на землі.
Проступить правда, наче листя.
Прийдуть далекі кораблі.
Примірю я слова на виріст,
Долаючи нові щаблі.
Нарешті правда переможе,
За сотні років на землі.
Проступить правда, наче листя.
Прийдуть далекі кораблі.
Примірю я слова на виріст,
Долаючи нові щаблі.
Нарешті правда переможе,
2026.06.16
11:54
Зранку у неділю, в першій,
я розплющив очі
від морзянки в мої двері.
Двійка тамагочі,
просто з "Вартової Вежі",
глянцеві-лискучі
простягнули від Єгови
звіщення страшнючі.
я розплющив очі
від морзянки в мої двері.
Двійка тамагочі,
просто з "Вартової Вежі",
глянцеві-лискучі
простягнули від Єгови
звіщення страшнючі.
2026.06.16
10:44
Дрони круками вгорі —
смерть жахну несли на крилах.
В небі, у нічній порі,
від пальби зоря ятрилась.
Гуркотіло навкруги,
та незламна Україна
боронила береги:
смерть жахну несли на крилах.
В небі, у нічній порі,
від пальби зоря ятрилась.
Гуркотіло навкруги,
та незламна Україна
боронила береги:
2026.06.16
06:33
Тато швидко на лопатки
Укладає сина спатки,
А матуся на бочечок
Мостить лагідно малечу
І наспівує годину
Колискову пісню сину.
16.06.26
Укладає сина спатки,
А матуся на бочечок
Мостить лагідно малечу
І наспівує годину
Колискову пісню сину.
16.06.26
2026.06.16
02:09
Кому мало територій на землі – під землею доберуть скільки треба.
Низькі люди полюбляють балачки про високі матерії.
Моральне безсилля зазвичай компенсують демонстрацією фізичної сили.
Можна втратити геть усе, але злоба і заздрість залишаються
2026.06.15
20:37
розваж мене чимось небесний зодчий
немає тут розваг земних
сьогодні
знаю ми несхожі
ти понад хмарами а я оце на дні
я вірував у вітер
вітер віяв
збираючи ужинки там і сям
немає тут розваг земних
сьогодні
знаю ми несхожі
ти понад хмарами а я оце на дні
я вірував у вітер
вітер віяв
збираючи ужинки там і сям
2026.06.15
13:25
Я розхлюпую час, ніби воду вечірню.
Я розхлюпую спокій, мов стріли часів.
Я іду до порожньої в лісі молільні
У хоралі пророчих і злих голосів.
Я розхлюпую розум, розхлюпую мудрість.
І любов розлітається, ніби вода.
Я розхлюпую біль і задавнену мук
Я розхлюпую спокій, мов стріли часів.
Я іду до порожньої в лісі молільні
У хоралі пророчих і злих голосів.
Я розхлюпую розум, розхлюпую мудрість.
І любов розлітається, ніби вода.
Я розхлюпую біль і задавнену мук
2026.06.15
10:42
Про виделки з мельхіору
Говорили у вівторок
Серед грудня в час мінору
Марафону і коня,
У горі з рахат лукуму
Ковдрам ребра розминали,
Міцелярною водою
Обливались серед дня.
Говорили у вівторок
Серед грудня в час мінору
Марафону і коня,
У горі з рахат лукуму
Ковдрам ребра розминали,
Міцелярною водою
Обливались серед дня.
2026.06.15
09:44
Колобки натхнення в павутині сірій,
Вирвизуб окатий сонечко жує.
Ген, за виднокраєм, білосніжний ирій
Я вже там думками, поміж юних єв.
А вони гарячі! А вони жагучі!
Кожна - квітка-ружа! Удихнеш - пропав.
Після них усоте головою з кручі
Вирвизуб окатий сонечко жує.
Ген, за виднокраєм, білосніжний ирій
Я вже там думками, поміж юних єв.
А вони гарячі! А вони жагучі!
Кожна - квітка-ружа! Удихнеш - пропав.
Після них усоте головою з кручі
2026.06.15
08:00
Мов сторожа зла за бранцем,
Пси метнулися за зайцем
І позбавили свободи
Гризуна в кінці городу,
Хоч пустився той щодуху
Із морковкою за вухом...
15.06.26
Пси метнулися за зайцем
І позбавили свободи
Гризуна в кінці городу,
Хоч пустився той щодуху
Із морковкою за вухом...
15.06.26
2026.06.15
06:14
Птах сумний на горобині
повертає в дійсність.
Ні, не зрадив, не покинув —
відійшов у вічність.
Чи подумати могла я,
що біда проклята,
наче круків хижа зграя,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...повертає в дійсність.
Ні, не зрадив, не покинув —
відійшов у вічність.
Чи подумати могла я,
що біда проклята,
наче круків хижа зграя,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Василь Буколик /
Проза
Перший (відомий) лист Моцарта
Лист незнаній дівчині
Приятелько [1]!
Прошу вибачення, що я насмілився потурбувати вас кількома рядками; але оскільки вчора ви сказали, що можете до будь-яких речей поставитися з розумінням і що я можу писати вам латиною все, що тільки схочу, то мене охопила спокуса писати вам усе поспіль, усілякі латинські слова, рядки: зробіть мені таку люб’язність, коли прочитаєте ці рядки, то надішліть мені відповідь зі служницею Гаґенауера [2], тоді наша Нандль [3] може не дочекатися (: але мусите відповісти мені листовно.
Cuperem scire, de qua causa, a quam plurimis adolescentibus otium [4] adeo aestimatur, ut ipsi se nec verbis, nec verberibus, ab hoc sinant abduci [5].
Вольфґанґ Моцарт
1. Імовірно, листа адресовано Катерль Ґіловскі (повне ім’я та прізвище – Марія-Анна-Катаріна фон Ґіловскі) (1750–1802) – дочці Венцеля-Андреаса Ґіловскі, зальцбурдзького хірурга та архієпископського камендинера, подрузі Моцартової сестри Марії-Анни (Наннерль). Вірогідний рік написання листа – 1769-й.
2. Ідеться про служницю торговця Йоганна-Лоренца фон Гаґенауера (1712–1792), у будинку якого мешкала родина Моцартів, коли народився композитор і пізніше. Вірний друг Моцартового батька, він допомагав його родині порадами, рекомендаційними листами, фінансами.
3. Нандль – служниця в родині Моцартів.
4. У Моцарта – “ottium”.
5. Хотів би я знати, з якої причини більшість юнаків цінує байдикування настільки високо, що їх неможливо відучити од нього ані словами, ані ударами (лат.).
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Перший (відомий) лист Моцарта
Переклад і коментарі – Василь Білоцерківський
Моцарт
Лист незнаній дівчині
Приятелько [1]!
Прошу вибачення, що я насмілився потурбувати вас кількома рядками; але оскільки вчора ви сказали, що можете до будь-яких речей поставитися з розумінням і що я можу писати вам латиною все, що тільки схочу, то мене охопила спокуса писати вам усе поспіль, усілякі латинські слова, рядки: зробіть мені таку люб’язність, коли прочитаєте ці рядки, то надішліть мені відповідь зі служницею Гаґенауера [2], тоді наша Нандль [3] може не дочекатися (: але мусите відповісти мені листовно.
Cuperem scire, de qua causa, a quam plurimis adolescentibus otium [4] adeo aestimatur, ut ipsi se nec verbis, nec verberibus, ab hoc sinant abduci [5].
Вольфґанґ Моцарт
1. Імовірно, листа адресовано Катерль Ґіловскі (повне ім’я та прізвище – Марія-Анна-Катаріна фон Ґіловскі) (1750–1802) – дочці Венцеля-Андреаса Ґіловскі, зальцбурдзького хірурга та архієпископського камендинера, подрузі Моцартової сестри Марії-Анни (Наннерль). Вірогідний рік написання листа – 1769-й.
2. Ідеться про служницю торговця Йоганна-Лоренца фон Гаґенауера (1712–1792), у будинку якого мешкала родина Моцартів, коли народився композитор і пізніше. Вірний друг Моцартового батька, він допомагав його родині порадами, рекомендаційними листами, фінансами.
3. Нандль – служниця в родині Моцартів.
4. У Моцарта – “ottium”.
5. Хотів би я знати, з якої причини більшість юнаків цінує байдикування настільки високо, що їх неможливо відучити од нього ані словами, ані ударами (лат.).
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Останній (відомий) лист Моцарта [1]"
• Перейти на сторінку •
"Едмондо де Амічіс. Відвідини Жуля Верна"
• Перейти на сторінку •
"Едмондо де Амічіс. Відвідини Жуля Верна"
Про публікацію
