
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2023.09.30
13:21
Попри всякої негоди
І всіляких перепон,
Не зникають ляльководи -
Негараздів еталон…
Наче мухи обліпили.
Жмуть і жмуть зо всіх сторін.
Ех, мені б такої сили,
Не смоктав би анальгін...
І всіляких перепон,
Не зникають ляльководи -
Негараздів еталон…
Наче мухи обліпили.
Жмуть і жмуть зо всіх сторін.
Ех, мені б такої сили,
Не смоктав би анальгін...
2023.09.30
09:30
У перший день жовтня рівно о дев‘ятій вся Україна зупиниться, щоб хвилиною мовчання вшанувати світлу пам‘ять наших захисників і захисниць, які віддали своє життя у боротьбі з жорстоким ворогом, і з вдячністю згадати й подумки помолитися за тих, хто із збр
2023.09.30
08:42
Хай кине в мене камінь той, хто без гріха,
і я йому вклонюся ницо, як святому,
хоча не кланялась, крім Господа, нікому,
сльоза полинна неабияка гірка.
Пробачаться мої провини, бо хіба
на терезах усе злобливе переважить?
Хотіла від свого життя барв
і я йому вклонюся ницо, як святому,
хоча не кланялась, крім Господа, нікому,
сльоза полинна неабияка гірка.
Пробачаться мої провини, бо хіба
на терезах усе злобливе переважить?
Хотіла від свого життя барв
2023.09.30
07:23
Всюди знати має кожен
В непростий для світу час,
Що научимо й поможем
Тим, хто звернеться до нас.
Ро-До-Си – красива назва,
Скрізь шанована людьми,
Бо розумні та уважні,
В непростий для світу час,
Що научимо й поможем
Тим, хто звернеться до нас.
Ро-До-Си – красива назва,
Скрізь шанована людьми,
Бо розумні та уважні,
2023.09.30
03:20
Росою вересень умився
й пішов собі за виднокрай,
лишивши яблука у мисці
для жовтня, йди його стрічай,
нехай не бідкається красень,
що сивіє щоранку сад,
така краса, на вітах рясно
ще дозріває виноград…
й пішов собі за виднокрай,
лишивши яблука у мисці
для жовтня, йди його стрічай,
нехай не бідкається красень,
що сивіє щоранку сад,
така краса, на вітах рясно
ще дозріває виноград…
2023.09.29
21:22
Не знаю як вам, мені сумно без Півдня.
Сержант старшині, пам’ятаю, нерівня…
Не плачу, не скиглю… усе це наївно,
Тим паче, що знову, безсоння в обіймах…
Дістало падлюче, як завжди, зненацька.
Та сила у нас в усіх гайдамацька
У Матінки - Неньки, у К
Сержант старшині, пам’ятаю, нерівня…
Не плачу, не скиглю… усе це наївно,
Тим паче, що знову, безсоння в обіймах…
Дістало падлюче, як завжди, зненацька.
Та сила у нас в усіх гайдамацька
У Матінки - Неньки, у К
2023.09.29
13:29
Колись ти була таємничою як світанок
На вокзальній станції,
З пустими перонами, лавами,
Лункою залою і вицвілими плафонами.
Вітер погойдував кронами лип і зривав каштани,
Поодинокі птахи пролітали над лісом за колією,
А потім здалеку вчувалось гудін
На вокзальній станції,
З пустими перонами, лавами,
Лункою залою і вицвілими плафонами.
Вітер погойдував кронами лип і зривав каштани,
Поодинокі птахи пролітали над лісом за колією,
А потім здалеку вчувалось гудін
2023.09.29
10:54
Дубляни на Дублін
Галич на Галац
Балту на Балтімор
Тульчин на Тульчу
Закупне на Закопане
Монастириська на Монте-Карло
Рівне на Равенну
Вільнянськ на Вільнюс
Тальне на Таллінн
Кути на Калькутту
Буки на Баку
2023.09.29
07:23
Час летить. Не стомлюються коні.
Був алюр, тепер уже галоп.
Ранок воду п’є на підвіконні,
а йому б чайку лише ковток.
Можна й кави. Та вона дорожча.
Про десерти маритися зась.
На болоті заспівала троща,
до картоплі буде і карась.
Був алюр, тепер уже галоп.
Ранок воду п’є на підвіконні,
а йому б чайку лише ковток.
Можна й кави. Та вона дорожча.
Про десерти маритися зась.
На болоті заспівала троща,
до картоплі буде і карась.
2023.09.29
05:05
У бабусиній оселі
Нині сумно Даніелі,
І з бабусею в кімнаті
Їй не хочеться гуляти, -
Тож вмовляє самотужки
Добродушну боягузку
Відпустити на годину
До гайочка по ожину,
Нині сумно Даніелі,
І з бабусею в кімнаті
Їй не хочеться гуляти, -
Тож вмовляє самотужки
Добродушну боягузку
Відпустити на годину
До гайочка по ожину,
2023.09.28
21:12
Осінь - кольору полум'я свічі:
Вогник вдячності та молитов.
Сяєвом жовтим сповита земля,
Свічі-дерева запалені знов.
Осінь голубить, осінь шепоче,
Осінь тебе обійняти хоче,
Осінь до серця свого пригортає,
Вогник вдячності та молитов.
Сяєвом жовтим сповита земля,
Свічі-дерева запалені знов.
Осінь голубить, осінь шепоче,
Осінь тебе обійняти хоче,
Осінь до серця свого пригортає,
2023.09.28
21:12
Осінь - кольору полум'я свічі:
Вогник вдячності та молитов.
Сяєвом жовтим сповита земля,
Свічі-дерева запалені знов.
Осінь голубить, осінь шепоче,
Осінь тебе обійняти хоче,
Осінь до серця свого пригортає,
Вогник вдячності та молитов.
Сяєвом жовтим сповита земля,
Свічі-дерева запалені знов.
Осінь голубить, осінь шепоче,
Осінь тебе обійняти хоче,
Осінь до серця свого пригортає,
2023.09.28
20:54
Згубивсь. Відстав. Приліг. Спочинув.
Набрав дзвіночок сам собі
Згадав усе… і ту дівчину,
Що перестрілись у журбі…
А краєвид торкнув долоні
І підштовхнув з обійм до дій…
І прошептав наживо промінь:
Набрав дзвіночок сам собі
Згадав усе… і ту дівчину,
Що перестрілись у журбі…
А краєвид торкнув долоні
І підштовхнув з обійм до дій…
І прошептав наживо промінь:
2023.09.28
20:54
Вільне місце у маршрутці.
Сів малий хлопчак гарненько.
Стала поруч в сірій куртці
Повна жіночка старенька.
Лиш малий устати хоче, -
Та у сміх. Його спиняє:
- Ще посидь! Не треба, хлопче.
Сів малий хлопчак гарненько.
Стала поруч в сірій куртці
Повна жіночка старенька.
Лиш малий устати хоче, -
Та у сміх. Його спиняє:
- Ще посидь! Не треба, хлопче.
2023.09.28
14:35
Миколка в лісі назбирав грибів
І вже було додому повертався,
Як чує – хтось по стежці наближався.
Тож він бігом за кущиком присів.
З’явились два десятки вояків,
Хто в чому та з тризубом на кашкетах.
Хто з автоматом, хто із пістолетом.
«Свої!» - мел
І вже було додому повертався,
Як чує – хтось по стежці наближався.
Тож він бігом за кущиком присів.
З’явились два десятки вояків,
Хто в чому та з тризубом на кашкетах.
Хто з автоматом, хто із пістолетом.
«Свої!» - мел
2023.09.28
11:32
Болград на Бєлград
Луцьк на Пуцк
Самбір на Сомбор
Крюків на Краків
Кобеляки на Кобленц
Козятин на Кайзерслаутерн
Берегово на Берген
Любінь на Люблін
Седнів на Сідней
Брусилів на Брюссель
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2023.07.27
2023.05.29
2023.05.28
2023.04.06
2023.03.09
2023.03.01
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Василь Буколик /
Проза
Останній (відомий) лист Моцарта [1]
Моя кохана, дорога дружинонько!
Учора, у четвер 3-го, ми з Гофером [3] попрямували до Карла [4], пообідали в нього вдома, тоді повернулися додому, о 6 годині я посадив Сальєрі й Кавальєрі [5] в карету відвіз їх до ложі [6] – потім поспішив по матінку [7] і Карла, яких поки залишав у Гофера. Не уявляєш, скільки ґречних слів і він, і вона мені наговорили, – як їм сподобалася не лише моя музика, але і лібрето, і взагалі все вкупі. Обидва говорили, що така опера [8] гідна прикрашати найрозкішніші свята найбільших монархів, і вони з радістю ще раз би подивилися цю виставу, адже досі не бачили нічого прекраснішого і приємнішого. – Він [9] слухав і дивився якнайуважніше, і, від увертюри до останнього хору, не було такого місця, щодо якого з нього не вирвалися б вигуки “bravo” чи “bello”, вислови вдячності за принесене задоволення не мали кінця-краю. Учора вони в кожному разі мали намір піти до опери. Але мусили б уже о 4 годині приїхати й зайняти місця – а тут вони все змогли спокійно послухати й подивитися. – Після вистави я розпорядився відвезти їх додому і потім пообідав з Карлом у Гофера. – Потім поїхав з ним додому, де обидва ми чудово виспалися. Карлові я приніс неабияке задоволення тим, що повіз його до опери. – Має чудовий вигляд, отож для його здоров’я ліпшого місця не випадає бажати, але з усією рештою, на жаль, просто біда! – можна подумати, що вони хочуть зробити з нього селюка-невігласа! – та годі, оскільки від понеділка в мене починаються такі посилені репетиції, що змилуйся, Боже, я забрав Карла до неділі, до обіду; сказав, що ти дуже хочеш побачитися з ним. – Завтра в неділю привезу його до тебе, або ж по обіді відвезу його назад до Геккера [10], – поміркуй над цим, один-бо місяць удома, гадаю, навряд чи зашкодить йому! – а тимчасом зясується вся ця історія з піярами [11], тут багато вже зроблено. – Загалом він не став гіршим, але й поліпшення порівняно з попереднім станом немає жодного. Він далі бешкетує, полюбляє всім надокучати, як раніше, і ставиться до науки навіть ще менш охоче, ніж раніше, адже через неї гуляє в саду тільки 5 годин до обіду і 5 годин після, як сам мені признався; одне слово, діти там зовсім нічого не роблять,лише їдять, п’ють, сплять і гуляють; зараз у мене Ляйтґеб [12] і Гофер; перший з них залишається пообідати в мене, свого вірного приятеля Примуса [13] я вже відправив по частування до міської лікарні; цим хлопцем я цілком задоволений, він підвів мене лише єдиний раз, і я мусив ночувати в Гофера, а мені це було доволі кепсько, бо всі вони там, гадаю, задовго сплять, а я найліпше почуваюся вдома, адже там усе так, як я звик, і цей-бо єдиний раз дістався мені дорого. Учора цілий день пішов на поїздку до Бернсдорфа [14], тому-то не зміг тобі написати, але те, що ти мені цілих 2 дні не писала, – непростимо, і сьогодні сподіваюся отримати від тебе звістку неодмінно, а завтра вже сам поговорю з тобою та обійму щиро сердно.
Будь здорова
Довіку твій
Моцарт
14 жовтня (1)791 р.
Цілую Зофі [15] тисячу разів, а з N. N. [16] роби що хочеш. Прощавай.
1. Листа написано в Бадені (віденська околиця) та звідти надіслано до Відня.
2. Констанца (Констанція) Моцарт (уроджена – Вебер) (1762–1842) – співачка, дружина Моцарта (від серпня 1782 р.), кузина композитора Карла-Марії фон Вебера. Авторка мемуарів про свого першого чоловіка, які спричинили широкі дискусії щодо їх достеменності в багатьох аспектах і деталях. Удруге (з 1809 р.) була заміжня за данським дипломатом Ґеорґом фон Ніссеном, який допомагав їй упорядковувати спадщину Моцарта і писати мемуари про нього.
3. Франц де Паула-Гофер (1755–1796) – перший чоловік старшої сестри Моцартової дружини Марії-Йозефи, скрипаль при австрійському імперському дворі.
4. А саме до Перхтольдсдорфа – містечка під Віднем, де старший син Моцарта, Карл-Томас, перебував у виховному закладі Венцеля-Бернгарда Гееґера.
5. Катеріна-Маґдалена-Джузеппа Кавальєрі (1755–1801) – австрійська співачка (сопрано), учениця Антоніо Сальєрі. Виконувала низку ролей в операх та зингшпілях Моцарта, зокрема співала партію Донни Ельвіри у віденській постановці “Дон Жуана” (травень 1788 р.).
6. Себто до “Theater auf der Wieden”, де того вечора давали виставу “Чарівної флейти”.
7. Мова про Марію-Цецилію Вебер, Моцартову тещу.
8. Себто “Чарівна флейта”.
9. Себто Антоніо Сальєрі.
10. Геккер – перекручена форма прізвища згаданого педагога Гееґера.
11. Моцарт мав намір віддати свого сина на виховання до ченців-піярів.
12. Йозеф Ляйтґеб (Лойтґеб) (1732–1811) – визначний австрійський валторніст, приятель Гайдна і Моцарта, які нерідко писали для свої твори.
13. Примус – прізвисько Моцартового слуги Йозефа Дайнера.
14. Бернсдорф – спрощено-перекручена форма назви Пеpхтольдсдорф.
15. Мова про сестру Моцартової дружини – Марію-Софію Вебер (1763–1846) – талановиту співачку, яка залишила змістовні й зворушливі спогади про композитора.
16. Імовірно, Моцарт натякає на Франца-Ксавера Зюсмайра (1766–1803), відомого головно тим, що йому композитор доручив закінчити свій “Реквієм”, хоча його ж підозрював у любовних стосунках зі своєю дружиною.
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Останній (відомий) лист Моцарта [1]
Переклад і коментарі – Василь Білоцерківський
(Дружині Констанці [2])
Моя кохана, дорога дружинонько!
Учора, у четвер 3-го, ми з Гофером [3] попрямували до Карла [4], пообідали в нього вдома, тоді повернулися додому, о 6 годині я посадив Сальєрі й Кавальєрі [5] в карету відвіз їх до ложі [6] – потім поспішив по матінку [7] і Карла, яких поки залишав у Гофера. Не уявляєш, скільки ґречних слів і він, і вона мені наговорили, – як їм сподобалася не лише моя музика, але і лібрето, і взагалі все вкупі. Обидва говорили, що така опера [8] гідна прикрашати найрозкішніші свята найбільших монархів, і вони з радістю ще раз би подивилися цю виставу, адже досі не бачили нічого прекраснішого і приємнішого. – Він [9] слухав і дивився якнайуважніше, і, від увертюри до останнього хору, не було такого місця, щодо якого з нього не вирвалися б вигуки “bravo” чи “bello”, вислови вдячності за принесене задоволення не мали кінця-краю. Учора вони в кожному разі мали намір піти до опери. Але мусили б уже о 4 годині приїхати й зайняти місця – а тут вони все змогли спокійно послухати й подивитися. – Після вистави я розпорядився відвезти їх додому і потім пообідав з Карлом у Гофера. – Потім поїхав з ним додому, де обидва ми чудово виспалися. Карлові я приніс неабияке задоволення тим, що повіз його до опери. – Має чудовий вигляд, отож для його здоров’я ліпшого місця не випадає бажати, але з усією рештою, на жаль, просто біда! – можна подумати, що вони хочуть зробити з нього селюка-невігласа! – та годі, оскільки від понеділка в мене починаються такі посилені репетиції, що змилуйся, Боже, я забрав Карла до неділі, до обіду; сказав, що ти дуже хочеш побачитися з ним. – Завтра в неділю привезу його до тебе, або ж по обіді відвезу його назад до Геккера [10], – поміркуй над цим, один-бо місяць удома, гадаю, навряд чи зашкодить йому! – а тимчасом зясується вся ця історія з піярами [11], тут багато вже зроблено. – Загалом він не став гіршим, але й поліпшення порівняно з попереднім станом немає жодного. Він далі бешкетує, полюбляє всім надокучати, як раніше, і ставиться до науки навіть ще менш охоче, ніж раніше, адже через неї гуляє в саду тільки 5 годин до обіду і 5 годин після, як сам мені признався; одне слово, діти там зовсім нічого не роблять,лише їдять, п’ють, сплять і гуляють; зараз у мене Ляйтґеб [12] і Гофер; перший з них залишається пообідати в мене, свого вірного приятеля Примуса [13] я вже відправив по частування до міської лікарні; цим хлопцем я цілком задоволений, він підвів мене лише єдиний раз, і я мусив ночувати в Гофера, а мені це було доволі кепсько, бо всі вони там, гадаю, задовго сплять, а я найліпше почуваюся вдома, адже там усе так, як я звик, і цей-бо єдиний раз дістався мені дорого. Учора цілий день пішов на поїздку до Бернсдорфа [14], тому-то не зміг тобі написати, але те, що ти мені цілих 2 дні не писала, – непростимо, і сьогодні сподіваюся отримати від тебе звістку неодмінно, а завтра вже сам поговорю з тобою та обійму щиро сердно.
Будь здорова
Довіку твій
Моцарт
14 жовтня (1)791 р.
Цілую Зофі [15] тисячу разів, а з N. N. [16] роби що хочеш. Прощавай.
1. Листа написано в Бадені (віденська околиця) та звідти надіслано до Відня.
2. Констанца (Констанція) Моцарт (уроджена – Вебер) (1762–1842) – співачка, дружина Моцарта (від серпня 1782 р.), кузина композитора Карла-Марії фон Вебера. Авторка мемуарів про свого першого чоловіка, які спричинили широкі дискусії щодо їх достеменності в багатьох аспектах і деталях. Удруге (з 1809 р.) була заміжня за данським дипломатом Ґеорґом фон Ніссеном, який допомагав їй упорядковувати спадщину Моцарта і писати мемуари про нього.
3. Франц де Паула-Гофер (1755–1796) – перший чоловік старшої сестри Моцартової дружини Марії-Йозефи, скрипаль при австрійському імперському дворі.
4. А саме до Перхтольдсдорфа – містечка під Віднем, де старший син Моцарта, Карл-Томас, перебував у виховному закладі Венцеля-Бернгарда Гееґера.
5. Катеріна-Маґдалена-Джузеппа Кавальєрі (1755–1801) – австрійська співачка (сопрано), учениця Антоніо Сальєрі. Виконувала низку ролей в операх та зингшпілях Моцарта, зокрема співала партію Донни Ельвіри у віденській постановці “Дон Жуана” (травень 1788 р.).
6. Себто до “Theater auf der Wieden”, де того вечора давали виставу “Чарівної флейти”.
7. Мова про Марію-Цецилію Вебер, Моцартову тещу.
8. Себто “Чарівна флейта”.
9. Себто Антоніо Сальєрі.
10. Геккер – перекручена форма прізвища згаданого педагога Гееґера.
11. Моцарт мав намір віддати свого сина на виховання до ченців-піярів.
12. Йозеф Ляйтґеб (Лойтґеб) (1732–1811) – визначний австрійський валторніст, приятель Гайдна і Моцарта, які нерідко писали для свої твори.
13. Примус – прізвисько Моцартового слуги Йозефа Дайнера.
14. Бернсдорф – спрощено-перекручена форма назви Пеpхтольдсдорф.
15. Мова про сестру Моцартової дружини – Марію-Софію Вебер (1763–1846) – талановиту співачку, яка залишила змістовні й зворушливі спогади про композитора.
16. Імовірно, Моцарт натякає на Франца-Ксавера Зюсмайра (1766–1803), відомого головно тим, що йому композитор доручив закінчити свій “Реквієм”, хоча його ж підозрював у любовних стосунках зі своєю дружиною.
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Ромен Роллан. Причини занепаду живопису в Італії XVI сторіччя"
• Перейти на сторінку •
"Перший (відомий) лист Моцарта"
• Перейти на сторінку •
"Перший (відомий) лист Моцарта"
Про публікацію