Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.16
16:53
Не хочу квітку я зривати,
Бо я порушу у житті
Якусь важливу рівновагу
У космосі й серцебитті.
Краса проб'ється через вінця,
Крізь огорожі і мейнстрим.
Краса проб'ється через віно,
Бо я порушу у житті
Якусь важливу рівновагу
У космосі й серцебитті.
Краса проб'ється через вінця,
Крізь огорожі і мейнстрим.
Краса проб'ється через віно,
2026.11.16
16:00
можливо я повторююсь
та це малосуттєво
повторюється всяко
усілякий
не треба апології
оскільки я не жертва
можливо навпаки
це стилістична якість
та це малосуттєво
повторюється всяко
усілякий
не треба апології
оскільки я не жертва
можливо навпаки
це стилістична якість
2026.11.16
14:54
О, мій етер, веселий, темний, милий!
Куди тепер ти знов ховаєш вила —
Космогонічні, ніби справжній фатум,
Як тінь з-під ковдри душ, густу, багату, —
Щоби безвідповідально, гучно, вмісно,
Докупи склавши, ніби пальці в мудру,
У верховіття мрій, де мер
Куди тепер ти знов ховаєш вила —
Космогонічні, ніби справжній фатум,
Як тінь з-під ковдри душ, густу, багату, —
Щоби безвідповідально, гучно, вмісно,
Докупи склавши, ніби пальці в мудру,
У верховіття мрій, де мер
2026.11.16
13:43
Водії не люблять пішоходів,
Пішоходи ненавидять водіїв,
Фермери клянуть суху погоду,
А турист кляне сезон дощів.
Всякий віднайде якусь причину
Щоб образити, обматюкать тебе,
Бо всередині у кожної людини,
Пішоходи ненавидять водіїв,
Фермери клянуть суху погоду,
А турист кляне сезон дощів.
Всякий віднайде якусь причину
Щоб образити, обматюкать тебе,
Бо всередині у кожної людини,
2026.11.16
08:34
Вчителі в кабінеті завпеда
Освятили закон Архімеда.
А завгосп не святив.
Отакий колектив
Згуртувався навколо завпеда.
Розповів театральний бариста
Про симфонії Ференца Ліста.
Освятили закон Архімеда.
А завгосп не святив.
Отакий колектив
Згуртувався навколо завпеда.
Розповів театральний бариста
Про симфонії Ференца Ліста.
2026.11.16
07:04
Під шелест опалого листя
Забави продовжує осінь -
Одягнута в шати багристі,
Повсюди тиняється боса.
Тумани сплітає в мережку,
Гойдає оголені віти
І сипле на вимиту стежку
Дарунки від себе чи літа.
Забави продовжує осінь -
Одягнута в шати багристі,
Повсюди тиняється боса.
Тумани сплітає в мережку,
Гойдає оголені віти
І сипле на вимиту стежку
Дарунки від себе чи літа.
2026.11.15
18:29
Не зупинятися у слові,
Коли сягнеш глибин, вершин.
Слова спочинуть охололі.
На слово сяде херувим.
Не зупинятися в розгоні,
В польоті до далеких зір,
Здолати мури й перепони
У прагненні забутих вір.
Коли сягнеш глибин, вершин.
Слова спочинуть охололі.
На слово сяде херувим.
Не зупинятися в розгоні,
В польоті до далеких зір,
Здолати мури й перепони
У прагненні забутих вір.
2026.11.15
17:40
Гортаю в Інтернеті сторінки,
Новини і погоду розглядаю,
Чогось собі цікавого шукаю
І, зокрема, якісь нові книжки.
На сайтах їх багато викладають.
Дивлюся, що читають москалі.
Вже й не дивуюсь їм узагалі,
То просто дикість, що вони читають.
Новини і погоду розглядаю,
Чогось собі цікавого шукаю
І, зокрема, якісь нові книжки.
На сайтах їх багато викладають.
Дивлюся, що читають москалі.
Вже й не дивуюсь їм узагалі,
То просто дикість, що вони читають.
2026.11.15
09:14
Його серце зупинилося 27 березня на Слов’янському напрямку. Прощання відбулося у Вербну неділю. Траурний кортеж розтягнувся через увесь Київ — від Майдану Незалежності до Лівого берега, де він жив.
На Троєщині та Лісовому масиві люди виходили з машин, ст
На Троєщині та Лісовому масиві люди виходили з машин, ст
2026.11.15
07:43
«ДЖОРДАНО БРУНО: Попіл нескінченності, або Ніч на площі Квітів»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)
Дійові особи:
Джордано Бруно (Ноланець) – філософ-домініканець, мандрівний мислитель-пантеїст, якому належить теорі
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)
Дійові особи:
Джордано Бруно (Ноланець) – філософ-домініканець, мандрівний мислитель-пантеїст, якому належить теорі
2026.11.15
07:07
Ні зорі, ні душі, ані тіні -
Тільки тиша й пітьма навкруги,
Тож в уяві малюю видіння
Місць отих, де іти до снаги.
Не буває там темряви й тиші,
І відсутні тривожні думки,
І хмарини там вітер колише ,
І світіння торкає щоки.
Тільки тиша й пітьма навкруги,
Тож в уяві малюю видіння
Місць отих, де іти до снаги.
Не буває там темряви й тиші,
І відсутні тривожні думки,
І хмарини там вітер колише ,
І світіння торкає щоки.
2026.11.15
01:14
Людожерам непогано вдаються ролі людинолюбців.
Хтось демократією живе, хтось нею грається.
Політик – це особа, яка однією рукою будує державу, а іншою її руйнує.
Навіть наймізернішим людцям доступні цукерки «Гулівер» в асортименті.
Криводушн
2026.11.14
23:50
З молитви проростаєм до життя.
Комусь шляхи чи стежка невеличка.
А весни, як горобчики, летять.
Міліє, висихає люд, як річка.
Щодня кудись мчимо, як хитрий грак.
І враз, як тінь, в землі минаєм поспіль.
Комусь шляхи чи стежка невеличка.
А весни, як горобчики, летять.
Міліє, висихає люд, як річка.
Щодня кудись мчимо, як хитрий грак.
І враз, як тінь, в землі минаєм поспіль.
2026.11.14
22:44
Безконечний дощ зі слів ллє в паперовий келих
Током, досхочу свавільним, сковзаючи крізь усесвіт
Сум водойм і хвилі втіх поймають мій відкритий розум
Осяюючи, пестячи
Jai Guru Deva Om
Світ незмінний, хай би що
Світ незмінний, хай би що
Током, досхочу свавільним, сковзаючи крізь усесвіт
Сум водойм і хвилі втіх поймають мій відкритий розум
Осяюючи, пестячи
Jai Guru Deva Om
Світ незмінний, хай би що
Світ незмінний, хай би що
2026.11.14
22:03
Вуалями туманними вкриває листопад.
Мокріють і сиріють вулиці навколо.
Не залишилось майже осені чудних принад.
І сонця барва виглядає досить кволо.
Застигли сумно голі клени в сірому ряду.
Лапате листя застелило легко стежку,
(Нахаба вітер враз й
Мокріють і сиріють вулиці навколо.
Не залишилось майже осені чудних принад.
І сонця барва виглядає досить кволо.
Застигли сумно голі клени в сірому ряду.
Лапате листя застелило легко стежку,
(Нахаба вітер враз й
2026.11.14
21:48
Лише у пам’яті спливає
дуга над плесами води
і сум за веселковим краєм.
На тому березі за плаєм
лишилися мої сліди.
У лузі, де росла калина
і де-не-де чортополох,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...дуга над плесами води
і сум за веселковим краєм.
На тому березі за плаєм
лишилися мої сліди.
У лузі, де росла калина
і де-не-де чортополох,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Василь Буколик /
Проза
Останній (відомий) лист Моцарта [1]
Моя кохана, дорога дружинонько!
Учора, у четвер 3-го, ми з Гофером [3] попрямували до Карла [4], пообідали в нього вдома, тоді повернулися додому, о 6 годині я посадив Сальєрі й Кавальєрі [5] в карету відвіз їх до ложі [6] – потім поспішив по матінку [7] і Карла, яких поки залишав у Гофера. Не уявляєш, скільки ґречних слів і він, і вона мені наговорили, – як їм сподобалася не лише моя музика, але і лібрето, і взагалі все вкупі. Обидва говорили, що така опера [8] гідна прикрашати найрозкішніші свята найбільших монархів, і вони з радістю ще раз би подивилися цю виставу, адже досі не бачили нічого прекраснішого і приємнішого. – Він [9] слухав і дивився якнайуважніше, і, від увертюри до останнього хору, не було такого місця, щодо якого з нього не вирвалися б вигуки “bravo” чи “bello”, вислови вдячності за принесене задоволення не мали кінця-краю. Учора вони в кожному разі мали намір піти до опери. Але мусили б уже о 4 годині приїхати й зайняти місця – а тут вони все змогли спокійно послухати й подивитися. – Після вистави я розпорядився відвезти їх додому і потім пообідав з Карлом у Гофера. – Потім поїхав з ним додому, де обидва ми чудово виспалися. Карлові я приніс неабияке задоволення тим, що повіз його до опери. – Має чудовий вигляд, отож для його здоров’я ліпшого місця не випадає бажати, але з усією рештою, на жаль, просто біда! – можна подумати, що вони хочуть зробити з нього селюка-невігласа! – та годі, оскільки від понеділка в мене починаються такі посилені репетиції, що змилуйся, Боже, я забрав Карла до неділі, до обіду; сказав, що ти дуже хочеш побачитися з ним. – Завтра в неділю привезу його до тебе, або ж по обіді відвезу його назад до Геккера [10], – поміркуй над цим, один-бо місяць удома, гадаю, навряд чи зашкодить йому! – а тимчасом зясується вся ця історія з піярами [11], тут багато вже зроблено. – Загалом він не став гіршим, але й поліпшення порівняно з попереднім станом немає жодного. Він далі бешкетує, полюбляє всім надокучати, як раніше, і ставиться до науки навіть ще менш охоче, ніж раніше, адже через неї гуляє в саду тільки 5 годин до обіду і 5 годин після, як сам мені признався; одне слово, діти там зовсім нічого не роблять,лише їдять, п’ють, сплять і гуляють; зараз у мене Ляйтґеб [12] і Гофер; перший з них залишається пообідати в мене, свого вірного приятеля Примуса [13] я вже відправив по частування до міської лікарні; цим хлопцем я цілком задоволений, він підвів мене лише єдиний раз, і я мусив ночувати в Гофера, а мені це було доволі кепсько, бо всі вони там, гадаю, задовго сплять, а я найліпше почуваюся вдома, адже там усе так, як я звик, і цей-бо єдиний раз дістався мені дорого. Учора цілий день пішов на поїздку до Бернсдорфа [14], тому-то не зміг тобі написати, але те, що ти мені цілих 2 дні не писала, – непростимо, і сьогодні сподіваюся отримати від тебе звістку неодмінно, а завтра вже сам поговорю з тобою та обійму щиро сердно.
Будь здорова
Довіку твій
Моцарт
14 жовтня (1)791 р.
Цілую Зофі [15] тисячу разів, а з N. N. [16] роби що хочеш. Прощавай.
1. Листа написано в Бадені (віденська околиця) та звідти надіслано до Відня.
2. Констанца (Констанція) Моцарт (уроджена – Вебер) (1762–1842) – співачка, дружина Моцарта (від серпня 1782 р.), кузина композитора Карла-Марії фон Вебера. Авторка мемуарів про свого першого чоловіка, які спричинили широкі дискусії щодо їх достеменності в багатьох аспектах і деталях. Удруге (з 1809 р.) була заміжня за данським дипломатом Ґеорґом фон Ніссеном, який допомагав їй упорядковувати спадщину Моцарта і писати мемуари про нього.
3. Франц де Паула-Гофер (1755–1796) – перший чоловік старшої сестри Моцартової дружини Марії-Йозефи, скрипаль при австрійському імперському дворі.
4. А саме до Перхтольдсдорфа – містечка під Віднем, де старший син Моцарта, Карл-Томас, перебував у виховному закладі Венцеля-Бернгарда Гееґера.
5. Катеріна-Маґдалена-Джузеппа Кавальєрі (1755–1801) – австрійська співачка (сопрано), учениця Антоніо Сальєрі. Виконувала низку ролей в операх та зингшпілях Моцарта, зокрема співала партію Донни Ельвіри у віденській постановці “Дон Жуана” (травень 1788 р.).
6. Себто до “Theater auf der Wieden”, де того вечора давали виставу “Чарівної флейти”.
7. Мова про Марію-Цецилію Вебер, Моцартову тещу.
8. Себто “Чарівна флейта”.
9. Себто Антоніо Сальєрі.
10. Геккер – перекручена форма прізвища згаданого педагога Гееґера.
11. Моцарт мав намір віддати свого сина на виховання до ченців-піярів.
12. Йозеф Ляйтґеб (Лойтґеб) (1732–1811) – визначний австрійський валторніст, приятель Гайдна і Моцарта, які нерідко писали для свої твори.
13. Примус – прізвисько Моцартового слуги Йозефа Дайнера.
14. Бернсдорф – спрощено-перекручена форма назви Пеpхтольдсдорф.
15. Мова про сестру Моцартової дружини – Марію-Софію Вебер (1763–1846) – талановиту співачку, яка залишила змістовні й зворушливі спогади про композитора.
16. Імовірно, Моцарт натякає на Франца-Ксавера Зюсмайра (1766–1803), відомого головно тим, що йому композитор доручив закінчити свій “Реквієм”, хоча його ж підозрював у любовних стосунках зі своєю дружиною.
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Останній (відомий) лист Моцарта [1]
Переклад і коментарі – Василь Білоцерківський
(Дружині Констанці [2])
Моя кохана, дорога дружинонько!
Учора, у четвер 3-го, ми з Гофером [3] попрямували до Карла [4], пообідали в нього вдома, тоді повернулися додому, о 6 годині я посадив Сальєрі й Кавальєрі [5] в карету відвіз їх до ложі [6] – потім поспішив по матінку [7] і Карла, яких поки залишав у Гофера. Не уявляєш, скільки ґречних слів і він, і вона мені наговорили, – як їм сподобалася не лише моя музика, але і лібрето, і взагалі все вкупі. Обидва говорили, що така опера [8] гідна прикрашати найрозкішніші свята найбільших монархів, і вони з радістю ще раз би подивилися цю виставу, адже досі не бачили нічого прекраснішого і приємнішого. – Він [9] слухав і дивився якнайуважніше, і, від увертюри до останнього хору, не було такого місця, щодо якого з нього не вирвалися б вигуки “bravo” чи “bello”, вислови вдячності за принесене задоволення не мали кінця-краю. Учора вони в кожному разі мали намір піти до опери. Але мусили б уже о 4 годині приїхати й зайняти місця – а тут вони все змогли спокійно послухати й подивитися. – Після вистави я розпорядився відвезти їх додому і потім пообідав з Карлом у Гофера. – Потім поїхав з ним додому, де обидва ми чудово виспалися. Карлові я приніс неабияке задоволення тим, що повіз його до опери. – Має чудовий вигляд, отож для його здоров’я ліпшого місця не випадає бажати, але з усією рештою, на жаль, просто біда! – можна подумати, що вони хочуть зробити з нього селюка-невігласа! – та годі, оскільки від понеділка в мене починаються такі посилені репетиції, що змилуйся, Боже, я забрав Карла до неділі, до обіду; сказав, що ти дуже хочеш побачитися з ним. – Завтра в неділю привезу його до тебе, або ж по обіді відвезу його назад до Геккера [10], – поміркуй над цим, один-бо місяць удома, гадаю, навряд чи зашкодить йому! – а тимчасом зясується вся ця історія з піярами [11], тут багато вже зроблено. – Загалом він не став гіршим, але й поліпшення порівняно з попереднім станом немає жодного. Він далі бешкетує, полюбляє всім надокучати, як раніше, і ставиться до науки навіть ще менш охоче, ніж раніше, адже через неї гуляє в саду тільки 5 годин до обіду і 5 годин після, як сам мені признався; одне слово, діти там зовсім нічого не роблять,лише їдять, п’ють, сплять і гуляють; зараз у мене Ляйтґеб [12] і Гофер; перший з них залишається пообідати в мене, свого вірного приятеля Примуса [13] я вже відправив по частування до міської лікарні; цим хлопцем я цілком задоволений, він підвів мене лише єдиний раз, і я мусив ночувати в Гофера, а мені це було доволі кепсько, бо всі вони там, гадаю, задовго сплять, а я найліпше почуваюся вдома, адже там усе так, як я звик, і цей-бо єдиний раз дістався мені дорого. Учора цілий день пішов на поїздку до Бернсдорфа [14], тому-то не зміг тобі написати, але те, що ти мені цілих 2 дні не писала, – непростимо, і сьогодні сподіваюся отримати від тебе звістку неодмінно, а завтра вже сам поговорю з тобою та обійму щиро сердно.
Будь здорова
Довіку твій
Моцарт
14 жовтня (1)791 р.
Цілую Зофі [15] тисячу разів, а з N. N. [16] роби що хочеш. Прощавай.
1. Листа написано в Бадені (віденська околиця) та звідти надіслано до Відня.
2. Констанца (Констанція) Моцарт (уроджена – Вебер) (1762–1842) – співачка, дружина Моцарта (від серпня 1782 р.), кузина композитора Карла-Марії фон Вебера. Авторка мемуарів про свого першого чоловіка, які спричинили широкі дискусії щодо їх достеменності в багатьох аспектах і деталях. Удруге (з 1809 р.) була заміжня за данським дипломатом Ґеорґом фон Ніссеном, який допомагав їй упорядковувати спадщину Моцарта і писати мемуари про нього.
3. Франц де Паула-Гофер (1755–1796) – перший чоловік старшої сестри Моцартової дружини Марії-Йозефи, скрипаль при австрійському імперському дворі.
4. А саме до Перхтольдсдорфа – містечка під Віднем, де старший син Моцарта, Карл-Томас, перебував у виховному закладі Венцеля-Бернгарда Гееґера.
5. Катеріна-Маґдалена-Джузеппа Кавальєрі (1755–1801) – австрійська співачка (сопрано), учениця Антоніо Сальєрі. Виконувала низку ролей в операх та зингшпілях Моцарта, зокрема співала партію Донни Ельвіри у віденській постановці “Дон Жуана” (травень 1788 р.).
6. Себто до “Theater auf der Wieden”, де того вечора давали виставу “Чарівної флейти”.
7. Мова про Марію-Цецилію Вебер, Моцартову тещу.
8. Себто “Чарівна флейта”.
9. Себто Антоніо Сальєрі.
10. Геккер – перекручена форма прізвища згаданого педагога Гееґера.
11. Моцарт мав намір віддати свого сина на виховання до ченців-піярів.
12. Йозеф Ляйтґеб (Лойтґеб) (1732–1811) – визначний австрійський валторніст, приятель Гайдна і Моцарта, які нерідко писали для свої твори.
13. Примус – прізвисько Моцартового слуги Йозефа Дайнера.
14. Бернсдорф – спрощено-перекручена форма назви Пеpхтольдсдорф.
15. Мова про сестру Моцартової дружини – Марію-Софію Вебер (1763–1846) – талановиту співачку, яка залишила змістовні й зворушливі спогади про композитора.
16. Імовірно, Моцарт натякає на Франца-Ксавера Зюсмайра (1766–1803), відомого головно тим, що йому композитор доручив закінчити свій “Реквієм”, хоча його ж підозрював у любовних стосунках зі своєю дружиною.
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Ромен Роллан. Причини занепаду живопису в Італії XVI сторіччя"
• Перейти на сторінку •
"Перший (відомий) лист Моцарта"
• Перейти на сторінку •
"Перший (відомий) лист Моцарта"
Про публікацію
