Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.21
22:54
похмурий вересневий день
докинь ще спалахів уяві
на ярмарку робочих тем
сенс розгортається безмежно
чому би ні що є то є
у цім житейськім поезійнім
топ-менеджер ти чи курєр
чарчину кави і до справи
докинь ще спалахів уяві
на ярмарку робочих тем
сенс розгортається безмежно
чому би ні що є то є
у цім житейськім поезійнім
топ-менеджер ти чи курєр
чарчину кави і до справи
2026.09.21
21:53
Во ім’я Життя Вишнього, слава Світлу горньому!
До вас глаголю і вас поучаю, обраних і довершених, котрі живуть у світі. Не будьте причастниками Тьми і возведіть очі свої вгору, до Дому Світла. Відлучіть себе від злого заради блага, від гріхів із Дому Т
2026.09.21
17:28
Лежу. Та сон не йде мені –
Давно тривожні стали дні.
Тут кішечка, створіння миле,
Під ковдрою замуркотіла.
І стало лагідно, спокійно
З пухнастим захистом надійним.
Так ніби і нема війни –
Давно тривожні стали дні.
Тут кішечка, створіння миле,
Під ковдрою замуркотіла.
І стало лагідно, спокійно
З пухнастим захистом надійним.
Так ніби і нема війни –
2026.09.21
13:28
Повноводнеє озеро. Берег любові.
Повноводна печаль пропікає до дна.
Повноводнеє небо, знайоме до болю.
Проростають думки, ніби озимина.
Повноводність чуттів розіллється далеко,
Ген за обрій, у сад невідомих скульптур.
Прилетіли із півдня знайомі л
Повноводна печаль пропікає до дна.
Повноводнеє небо, знайоме до болю.
Проростають думки, ніби озимина.
Повноводність чуттів розіллється далеко,
Ген за обрій, у сад невідомих скульптур.
Прилетіли із півдня знайомі л
2026.09.21
12:19
Пусток у головах не буває, просто вони заповнені чимось іншим.
Умільці напускати туману чомусь іменуються ясновидцями.
Думки були настільки глибокими, що рідко спливали на поверхню.
Корисним ідіотам корисно користуватися уроками історії.
Руйн
2026.09.21
06:07
Ловлю старанно поглядом своїм
Навколо себе видива казкові, -
Про все, що бачу, радо розповім
У вірші, повнім щирості й любові.
Нема нікого - тільки я і світ
Оцей гучний, яскравий, неповторний,
Де в кожній барві - чийсь глибокий слід,
А в кожнім з
Навколо себе видива казкові, -
Про все, що бачу, радо розповім
У вірші, повнім щирості й любові.
Нема нікого - тільки я і світ
Оцей гучний, яскравий, неповторний,
Де в кожній барві - чийсь глибокий слід,
А в кожнім з
2026.09.21
05:41
ІІІ. ТАЄМНЕ КОХАННЯ У ЗАТІНКУ АМФІТЕАТРУ
У будинку поважного роду Помпоніїв ранок почався зі звичної суєти та маминого гніву. Аврелія, загорнута у строгу темно-пурпурову столу, стояла посеред перистилю – внутрішнього дворика з фон
2026.09.20
23:24
колись давно
хай це не точно
святкуючи бажання слів
щоразу
як розплющив очі
від снив за правило німих
сінематограф чи артхаус
у підземеллях
хай це не точно
святкуючи бажання слів
щоразу
як розплющив очі
від снив за правило німих
сінематограф чи артхаус
у підземеллях
2026.09.20
21:39
Три жінки, мов три тіні при свічі.
Три таємничі обереги тексту.
Це не легенда — це його ключі.
Його приватні кризи і протести.
Одна була холодна, наче лід.
А друга — надто горда, як для нього.
Третя — лишила свій пекучий слід,
Три таємничі обереги тексту.
Це не легенда — це його ключі.
Його приватні кризи і протести.
Одна була холодна, наче лід.
А друга — надто горда, як для нього.
Третя — лишила свій пекучий слід,
2026.09.20
19:41
Водяні, фантастично сумні гостроверхі горіхи,
Чорне хутро у них — мов довершеність світу для всіх.
У шинкарнях степів, там де пізні і втомлені скіфи
Споглядають модерність часу з-під солом’яних стріх.
Запальна і суха чоловіча природа, як завжди.
Ге
Чорне хутро у них — мов довершеність світу для всіх.
У шинкарнях степів, там де пізні і втомлені скіфи
Споглядають модерність часу з-під солом’яних стріх.
Запальна і суха чоловіча природа, як завжди.
Ге
2026.09.20
17:17
Фашизм здолали і війна скінчилась.
Часи великих надійшли надій.
Здавалося, живи тепер, радій.
Але ж біда нікуди не поділась.
І голод втретє забирати взявсь
Людські життя. Війну хоч пережили
Та звідки було взяти людям сили?
Рік перший повоєнний поч
Часи великих надійшли надій.
Здавалося, живи тепер, радій.
Але ж біда нікуди не поділась.
І голод втретє забирати взявсь
Людські життя. Війну хоч пережили
Та звідки було взяти людям сили?
Рік перший повоєнний поч
2026.09.20
13:13
Я хочу поїхати, щоби вернутись.
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.
Куди не поїдь, повертатися знову
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.
Куди не поїдь, повертатися знову
2026.09.20
12:36
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен
2026.09.20
12:21
Оце б весні хвалу співати,
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.
І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.
І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.
2026.09.20
12:05
НОВИНИ]
Усім відомий ресторатор щез десь із
Самого ранку
У мишачого кольору пальті
Закамуфльованього
Хтось бачив на вокзалі
[ПЕРЕХОЖИЙ]
Усім відомий ресторатор щез десь із
Самого ранку
У мишачого кольору пальті
Закамуфльованього
Хтось бачив на вокзалі
[ПЕРЕХОЖИЙ]
2026.09.20
10:43
ІІ. ШЛЮБНИЙ ВІНОК І ПРИСМАК ПОПЕЛУ
Кімната була залита м’яким ранковим світлом, яке пробивалося крізь невелике вікно атріуму. На дерев'яному столі ще стояли залишки вчорашнього весільного бенкету: напівпорожні глеки з темно-червоним фалернським ви
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.18
2026.04.02
2026.03.19
2026.02.25
2026.02.11
2026.01.11
2025.12.24
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Наталія Валерівна Кравчук (1985) /
Інша поезія
Дві родини та жебрак
бідна сім'я жила біля церкви і їхня дитина відвідувала церкву, де жив жебрак. Бідна родина допомагала жебраку.
Жебрак не мав грошей, і йому було дуже некомфортно. Він вирішив піти до церкви, щоб поклонитися Богу та подолати свої труднощі.
Якось до дитини багатої сім'ї прийшов жебрак і попросив трохи хліба. дитина багатої сім'ї відмовилася. Тоді жебрак попросив молока, сиру та води, але дитина все одно відмовилася.
Нарешті жебрак сказав дитині багатої сім'ї: «Сину, чому ти не просиш милостиню, ти ще бідніший за мене!»
Наступного дня він спробував влаштуватися на роботу поблизу церкви, і йому це вдалося, бо йому допомогла дитина бідної родини. Робота полягала в тому, щоб мити брудні пляшки та надягати кришки на наповнені пляшки на якомусь складі. Він наполегливо працював тиждень.
Через тиждень він перерахував монети, і в результаті вийшло 42 золоті монети --- 6 на день.
Наступного дня жебрак пішов у храм, і коли він збирався увійти, охоронець багатої сім'ї сказав: Що! Жебрак у храмі! Жебрак не може увійти в таке священне місце. Ви покарані Богом Багатства за якийсь гріх».
Сказавши це, охоронець багатої сім'ї штовхнув жебрака.
Жебрак відчув себе погано. Навіть якщо хтось згрішив, то хіба він не може зустрітися з Богом?! при цьому він думав про інші способи зустрічі з Богом.
З іншого боку, багата сім'я вірила у цінність залежності. Їхні діти відчувають, що, оскільки їхня сім'я багата, вони теж будуть багаті, якщо робитимуть що завгодно, що ясно доводить, що в даному випадку має значення спадщина, а не важка робота.
Багата сім'я вклала багато грошей на будівництво церкви. Тому й робили все, що хотіли.
Наступного дня господар довідався, що охоронець прогнав жебрака. Зраділа і цій ситуації дитина багатої сім'ї і забрала зароблені гроші у жебрака.
дізнавшись про цю ситуацію дитина бідної сім'ї зі слів жебрака, позичила гроші у мами і віддала жебраку.
Він вирішив піти до магазину, щоб купити ідола Будди. Він купив його за 30 золотих. На 12 штук він купив ароматичні палички, сірники, олію, вату та запальничку.
З чистою любов'ю та відданістю він один за одним клав перед собою кожен зі своїх інгредієнтів. Він був дуже задоволений своїми аранжуваннями. Він почав свою шану, як тільки запалив ароматичні палички від запальнички.
З кожною секундою множилася кожна крапля відданості в серці жебрака. Нарешті нафта добігала кінця. Коли остання крапля олії збиралася згоріти, було помічено іскра.
Раптом вогонь розрісся до величезних розмірів, і пролунав голос. Якщо ви почуєте голос, ви подумаєте, що чули його раніше. Голос солодкий, як мед, ароматний, як троянда, і барвистий, як блиск.
Голос сказав: "Яке благо ви хотіли б, щоб я дарував?" Жебрак сказав: «Чесно кажучи, я хотів би не багатства, а комфорту». Потім вогонь зменшився, зменшився, а потім згас. Жебрак був такий зачарований цим голосом, що навіть не бачив свого оточення. Тепер він перетворився на багату людину! Хоча він не бажав багатства, він отримав його від Бога завдяки своїй чесності.
наступного дня,
Він вирішив піти до церкви, щоб подякувати Богові. Тепер охоронці багатої сім'ї вітали його. Чоловік був дуже щасливим. Охоронцю багатої сім'ї та дитині багатої сім'ї стало соромно і вони зрозуміли свою помилку. Вони ввійшли всередину і подякували богові. Звістка облетіла все місто. У кожній газеті на першій сторінці була фотографія цих людей.
Усі зробили урок із цих людей, і всі стали релігійними.
З того часу церква – святе місце.
Бідняки, хоч і були слабкими матеріально, завжди всім простягали руку допомоги, ніколи не сварилися, завжди стояли один за одного, і тому ми щасливі. Але багата сім'я, хоч і була благополучною у фінансовому відношенні, не завжди простягала руку допомоги, а також багато сварилася і тому була нещасливою. Так що всі розуміли, що щастя мир і велике серце не завжди в грошах, а в поведінці та характері людини.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Дві родини та жебрак
Історія
Наташа
Жили-були дві родини та жебрак: одна багата, одна бідна та один жебрак. У кожній сім'ї було по 4 члени, єдина різниця полягала в тому, що бідна сім'я не була фінансово благополучною, а багата сім'я була фінансово дуже благополучною. Бідолашній сім'ї доводилося стикатися з багатьма проблемами, такими як брак коштів, брак їжі і т. д., проте вони ніколи не залишали надій, всі вони старанно працювали, щоб заробити гроші, щоб виконати свої вимоги, іноді вони терплять невдачу, іноді вони проходять, але вони завжди намагалися з широкими можливостями все робити добре їхній девіз: усміхнися і доведи один рядок "Спробуй, спробуй, але не плач".бідна сім'я жила біля церкви і їхня дитина відвідувала церкву, де жив жебрак. Бідна родина допомагала жебраку.
Жебрак не мав грошей, і йому було дуже некомфортно. Він вирішив піти до церкви, щоб поклонитися Богу та подолати свої труднощі.
Якось до дитини багатої сім'ї прийшов жебрак і попросив трохи хліба. дитина багатої сім'ї відмовилася. Тоді жебрак попросив молока, сиру та води, але дитина все одно відмовилася.
Нарешті жебрак сказав дитині багатої сім'ї: «Сину, чому ти не просиш милостиню, ти ще бідніший за мене!»
Наступного дня він спробував влаштуватися на роботу поблизу церкви, і йому це вдалося, бо йому допомогла дитина бідної родини. Робота полягала в тому, щоб мити брудні пляшки та надягати кришки на наповнені пляшки на якомусь складі. Він наполегливо працював тиждень.
Через тиждень він перерахував монети, і в результаті вийшло 42 золоті монети --- 6 на день.
Наступного дня жебрак пішов у храм, і коли він збирався увійти, охоронець багатої сім'ї сказав: Що! Жебрак у храмі! Жебрак не може увійти в таке священне місце. Ви покарані Богом Багатства за якийсь гріх».
Сказавши це, охоронець багатої сім'ї штовхнув жебрака.
Жебрак відчув себе погано. Навіть якщо хтось згрішив, то хіба він не може зустрітися з Богом?! при цьому він думав про інші способи зустрічі з Богом.
З іншого боку, багата сім'я вірила у цінність залежності. Їхні діти відчувають, що, оскільки їхня сім'я багата, вони теж будуть багаті, якщо робитимуть що завгодно, що ясно доводить, що в даному випадку має значення спадщина, а не важка робота.
Багата сім'я вклала багато грошей на будівництво церкви. Тому й робили все, що хотіли.
Наступного дня господар довідався, що охоронець прогнав жебрака. Зраділа і цій ситуації дитина багатої сім'ї і забрала зароблені гроші у жебрака.
дізнавшись про цю ситуацію дитина бідної сім'ї зі слів жебрака, позичила гроші у мами і віддала жебраку.
Він вирішив піти до магазину, щоб купити ідола Будди. Він купив його за 30 золотих. На 12 штук він купив ароматичні палички, сірники, олію, вату та запальничку.
З чистою любов'ю та відданістю він один за одним клав перед собою кожен зі своїх інгредієнтів. Він був дуже задоволений своїми аранжуваннями. Він почав свою шану, як тільки запалив ароматичні палички від запальнички.
З кожною секундою множилася кожна крапля відданості в серці жебрака. Нарешті нафта добігала кінця. Коли остання крапля олії збиралася згоріти, було помічено іскра.
Раптом вогонь розрісся до величезних розмірів, і пролунав голос. Якщо ви почуєте голос, ви подумаєте, що чули його раніше. Голос солодкий, як мед, ароматний, як троянда, і барвистий, як блиск.
Голос сказав: "Яке благо ви хотіли б, щоб я дарував?" Жебрак сказав: «Чесно кажучи, я хотів би не багатства, а комфорту». Потім вогонь зменшився, зменшився, а потім згас. Жебрак був такий зачарований цим голосом, що навіть не бачив свого оточення. Тепер він перетворився на багату людину! Хоча він не бажав багатства, він отримав його від Бога завдяки своїй чесності.
наступного дня,
Він вирішив піти до церкви, щоб подякувати Богові. Тепер охоронці багатої сім'ї вітали його. Чоловік був дуже щасливим. Охоронцю багатої сім'ї та дитині багатої сім'ї стало соромно і вони зрозуміли свою помилку. Вони ввійшли всередину і подякували богові. Звістка облетіла все місто. У кожній газеті на першій сторінці була фотографія цих людей.
Усі зробили урок із цих людей, і всі стали релігійними.
З того часу церква – святе місце.
Бідняки, хоч і були слабкими матеріально, завжди всім простягали руку допомоги, ніколи не сварилися, завжди стояли один за одного, і тому ми щасливі. Але багата сім'я, хоч і була благополучною у фінансовому відношенні, не завжди простягала руку допомоги, а також багато сварилася і тому була нещасливою. Так що всі розуміли, що щастя мир і велике серце не завжди в грошах, а в поведінці та характері людини.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
