Вірш

Наташа

Дзеркала гримаси з нами говорять,
І запрошують у задзеркальний світ.
лукавлять з нами, брешуть нам і мудрують,
потрапивши туди,
Ми боїмося здаватися нав'язливими
Що аж до болю здається байдужим
Здаватися намагаємося добрими
А насправді є злими

"Штукатурка" наших грішних обличь,
нам видають за правди єство,
Навіщось ховаємо себе за масками
Із головою йдучи у світ ілюзії
Намагаємося прикрасити себе, як брехуни
і відразу в вилицях стискаючи злість

Дзеркала гримаси з нами говорять,
І запрошують у задзеркальний світ.
лукавлять з нами, брешуть нам і мудрують,
потрапивши туди,
Ми боїмося визнати порожні обличчя і очі
Посмішкою блищим, за гримасою розпачу
Фальшивій грі даємо продовження
Не краплі немає милості та співчуття

"Штукатурка" наших грішних обличь,
нам видають за правди єство,
Коли потрібно залишитися, йдемо без жалості
Коли потрібно піти, залишаємося бажаючи бути
У кам'яних джунглях, не відчуваємо радості
Не змінюючи себе, залишаємось за течією плисти

Дзеркала гримаси з нами говорять,
І запрошують у задзеркальний світ.
лукавлять з нами, брешуть нам і мудрують,
потрапивши туди,
Ми не можемо говорити, що думаємо
Адже боїмося залишитися незрозумілими
Хоча в реалі здається дурним
І навіщось не потрібно, наполегливими

"Штукатурка" наших грішних обличь,
нам видають за правди єство,
Коли не потрібно, ми просимо про допомогу
Коли потрібно, ми залишаємося гордими
Ми як зомбі, бездушні, овочі
Залишаємося гниючими, уявними

Дзеркала гримаси з нами говорять,
І запрошують у задзеркальний світ.
лукавлять з нами, брешуть нам і мудрують,
потрапивши туди,
Ми намагаємося жити за тенденцією
Всі женемося за модними трендами
Вимірюючи все байтами, герцями
До життя залишаючись індиферентними

"Штукатурка" наших грішних обличь,
нам видають за правди єство,
Мають пам'ять наші дзеркала.
І минулого на них лежить наліт.
У них відбилося стільки брехні та зла,
Що аж темрява печаткою на склі живе...

Дзеркала гримаси з нами говорять,
І запрошують у задзеркальний світ.
лукавлять з нами, брешуть нам і мудрують,
потрапивши туди,
Не спокушайтеся, дивлячись у дзеркала.
У них правду неможливо втримати!
Не дарма традиція у нас була,
Небіжчик у будинку, треба закривати
Будь-яке дзеркало...

Наше життя, як гра,
ми в ньому не вміємо любити