Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.02.03
19:19
Шум далекий, шлях не близький.
Заморозилося… слизько.
Йдеш. Не хочеш, а йти треба.
Ти звертаєшся до себе
Повернутися б, забути…
Відпочити би, роззутись
І пірнуть під одіяло.
Майже… майже ідеально.
Заморозилося… слизько.
Йдеш. Не хочеш, а йти треба.
Ти звертаєшся до себе
Повернутися б, забути…
Відпочити би, роззутись
І пірнуть під одіяло.
Майже… майже ідеально.
2026.02.03
19:03
Немає поки що незамінимих на той світ,
Та все ж Всевишнього благаю:
Щоб зберігати справедливість на Землі,
Тільки злочинців слід по-справжньому карати:
Брать поза чергою на той світ, а не саджать за грати.
Зрештою як і тих, хто не знає, що робить,
Та все ж Всевишнього благаю:
Щоб зберігати справедливість на Землі,
Тільки злочинців слід по-справжньому карати:
Брать поза чергою на той світ, а не саджать за грати.
Зрештою як і тих, хто не знає, що робить,
2026.02.03
16:59
Наснилася осінь посеред зими
І наш стадіон, той, що родом з дитинства.
Кружляє пожовкле і втомлене листя...
Далеко від мене скорботні шторми.
Ворота відчинені. Треба зайти,
Бо як же давно не було туди входу!
Повільно заходжу. Вдихаю свободу,
І наш стадіон, той, що родом з дитинства.
Кружляє пожовкле і втомлене листя...
Далеко від мене скорботні шторми.
Ворота відчинені. Треба зайти,
Бо як же давно не було туди входу!
Повільно заходжу. Вдихаю свободу,
2026.02.03
13:48
Сполохані ліси
вслухаються у тишу,
а безгомінь не та —
не ніжна,
як колись…
День під пахвою сну
журу свою колише,
а ніч поміж сирен
вслухаються у тишу,
а безгомінь не та —
не ніжна,
як колись…
День під пахвою сну
журу свою колише,
а ніч поміж сирен
2026.02.03
10:48
Співає птах, руйнує темінь
У гущині, у дивних снах.
Співає птах крізь ночі терем.
Співають і любов, і крах.
Ледь чутно долинає стогін,
Любовний шепіт, шал палкий.
А в когось залишився спомин
У гущині, у дивних снах.
Співає птах крізь ночі терем.
Співають і любов, і крах.
Ледь чутно долинає стогін,
Любовний шепіт, шал палкий.
А в когось залишився спомин
2026.02.03
05:30
Їхав би до станції
На поїзд би успів
Немає сподівань щодо
Повтору чуттів о цих
Був багатієм я
Нині я жебрак
Й ніколи в лагіднім житті
На поїзд би успів
Немає сподівань щодо
Повтору чуттів о цих
Був багатієм я
Нині я жебрак
Й ніколи в лагіднім житті
2026.02.02
20:41
Надішліть мої сни лелеками
ген за обрій, за небокрай,
де любов заливає глеками
росянистий карпатський плай,
щоб слова оселились птицями-
емігрантами в далині
і віддали тепла сторицею
тим, хто дав колись крил мені.
ген за обрій, за небокрай,
де любов заливає глеками
росянистий карпатський плай,
щоб слова оселились птицями-
емігрантами в далині
і віддали тепла сторицею
тим, хто дав колись крил мені.
2026.02.02
14:09
Щічки, наче бурячки,
Оченята - сонечка,
Усміхається мені
Моя люба донечка.
Зупинилася й сміється,
Втішене серденько,
Бо вітає її зранку
Оченята - сонечка,
Усміхається мені
Моя люба донечка.
Зупинилася й сміється,
Втішене серденько,
Бо вітає її зранку
2026.02.02
10:35
Пустельний стадіон. Лиш ти стоїш на ньому,
А глядачів нема. Самотній арлекін
Знімає із плечей хронічну втому.
Історія поставлена на кін.
Пустельний стадіон пустельно обіймає
І в душу входить, ніби лицедій.
Мелодія відлюдника-трамваю
А глядачів нема. Самотній арлекін
Знімає із плечей хронічну втому.
Історія поставлена на кін.
Пустельний стадіон пустельно обіймає
І в душу входить, ніби лицедій.
Мелодія відлюдника-трамваю
2026.02.02
08:56
НедоІсус кремлівський на чолі
Своєї зграї. " Честь йому та шана!"
Недоапостоли Росії топлять лій
З дурної пастви внуків Чингісхана.
Країна ефесбешних кріпаків!
Потворна челядь упира старого!
Їм платить чорт із крові п'ятаки
Своєї зграї. " Честь йому та шана!"
Недоапостоли Росії топлять лій
З дурної пастви внуків Чингісхана.
Країна ефесбешних кріпаків!
Потворна челядь упира старого!
Їм платить чорт із крові п'ятаки
2026.02.02
08:43
Час випускати на волю синиць -
я вдосталь їх грів у долонях,
лину в траву до небес - горілиць,
мріям шепочу: "По конях!":
/рій блискавиць,
хор громовиць
тихне умить
у скронях/.
я вдосталь їх грів у долонях,
лину в траву до небес - горілиць,
мріям шепочу: "По конях!":
/рій блискавиць,
хор громовиць
тихне умить
у скронях/.
2026.02.02
08:07
Далеке минуле не сниться щоночі:
крохмалем волосся, полудою очі,
морозивом день у вікні.
Застуджену душу не гріє кофтина...
На ліжку холоднім старенька дитина —
кирпатим грибочком на пні.
Всміхається мило, кому — невідомо?
крохмалем волосся, полудою очі,
морозивом день у вікні.
Застуджену душу не гріє кофтина...
На ліжку холоднім старенька дитина —
кирпатим грибочком на пні.
Всміхається мило, кому — невідомо?
2026.02.01
21:27
Очікувано розділяє час
минуле і грядуще, а сьогодні
щомиті живемо напередодні
усього, що очікує на нас.
Усяке житіє – відкрита книга,
якою утішатися не слід,
бо сковує усе гарячий лід
війни, хоча скресає крига
минуле і грядуще, а сьогодні
щомиті живемо напередодні
усього, що очікує на нас.
Усяке житіє – відкрита книга,
якою утішатися не слід,
бо сковує усе гарячий лід
війни, хоча скресає крига
2026.02.01
21:08
Ще поміж шубою й плащем,
А дерева свою справляють весну:
Націлилась тополя в піднебесся,
Береза чеше косу під дощем...
Ну, як їх всіх звеличити мені,
Їх, побратимів многоруких,
За їхню долю многотрудну
І за одвічну відданість Весні?
А дерева свою справляють весну:
Націлилась тополя в піднебесся,
Береза чеше косу під дощем...
Ну, як їх всіх звеличити мені,
Їх, побратимів многоруких,
За їхню долю многотрудну
І за одвічну відданість Весні?
2026.02.01
16:33
Не в кожного, мабуть, гуманне серце.
Байдужі є без співчуття й емоцій.
Їх не хвилює, як кому живеться.
Черстві, бездушні у людськім потоці.
Коли утратили уважність люди?
Куди і як пропала чуйність їхня?
Іде війна, тепер лиш Бог розсудить.
Байдужі є без співчуття й емоцій.
Їх не хвилює, як кому живеться.
Черстві, бездушні у людськім потоці.
Коли утратили уважність люди?
Куди і як пропала чуйність їхня?
Іде війна, тепер лиш Бог розсудить.
2026.02.01
13:31
біла спальня, чорні штори, пристанційне
пішоходи без позлоти, темні крівлі
срібні коні місяцеві, у зіницях
досвіт марить, у розлуці, о блаженство
немає в куті оцім сонця і сяйва
поки чекаю, поки тіні мчать відусіль
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...пішоходи без позлоти, темні крівлі
срібні коні місяцеві, у зіницях
досвіт марить, у розлуці, о блаженство
немає в куті оцім сонця і сяйва
поки чекаю, поки тіні мчать відусіль
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Валентин Бендюг (1954) /
Проза
Двоюрідний дід Леніна
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Двоюрідний дід Леніна
Двоюрідний дід Леніна торгував горілкою у Проскурові і не платив відкупу
Історики ще й досі не дійшли згоди у своїх суперечках щодо того , де народився дід Леніна Сруль Бланк - у Старокостянтинові чи у Житомирі. Узяти хоча б заочну дискусію між відомим краєзнавцем Євгеном Назаренком та житомирянином, президентом Товариства дослідників Волині Миколою Кострицею. Хто хоче знати подробиці, може прочитати у матеріалах Всеукраїнської наукової історико-краєзнавчої конференції "Велика Волинь" (Хмельницький-Старокостянтинів-Самчики, 1997 р.)
Гадаю, мені поталанило доповнити нашу "ленініану" ще одним фактом з історії роду Бланків. У "Подільських губернських відомостях" (№40 за 5 жовтня 1840 року) повідомлялося:
"Від Подільської казенної палати оголошується, що утримувачі Проскурівських питейних зборів, купці: кам'янецький, 1-ї гільдії Файбиш Мошкович Бланк та ушицький, 2-ї гільдії Дувид Розенберг, з приводу проведення перепису про підрив, завданий Проскурівському відкупові, не платили відкупної суми і тим накопичили недоїмку, котра нині звернена на них до стягнення, але вони її не поповнюють і тому усунуті від утримання тих зборів, а самі збори запропоновані для віддачі в нове утримання…
Чи не побажають заставодавці купців Бланка і Розенберга, поміщики Кам'янецького повіту с.Ходоровець Григорій і жона його Антоніна Дзиковицькі, взяти на себе Проскурівський відкуп, з тим самим за рік платежем, а саме: по 8285 р. 71 3/7 к. сріблом з попереднім поповненням на тім відкупі недоїмки для уникнення можливого падіння відповідальності на їх заставу , і у цьому випадку прислали б в сю палату свої відгуки в призначений 18 параграфом строк".
На якій же підставі я вважаю, що кам'янецький 1-ї гільдії купець Файбиш Мошкович Бланк був братом діда Леніна Сруля Бланка? Річ у тім, що за твердженням Миколи Костриці, батька Сруля Бланка звали Мошко Іукович. Згаданий кам'янецький купець, що торгував у Проскурові горілкою, був по батькові теж Мошкович і носив прізвище Бланк, як і Сруль та його брат Абель, котрі 1820 року, після прийняття православ'я, стали Олександром і Дмитром. А Файбиш залишився Файбишем. В одній зі справ погорілого камя'нецького архіву, у якій йдеться про ремонт греблі та будівництва шлюзу на Бузі у Проскурові, цей же Файбиш Бланк згадується як головний підрядчик.
Валентин Бендюг
Історики ще й досі не дійшли згоди у своїх суперечках щодо того , де народився дід Леніна Сруль Бланк - у Старокостянтинові чи у Житомирі. Узяти хоча б заочну дискусію між відомим краєзнавцем Євгеном Назаренком та житомирянином, президентом Товариства дослідників Волині Миколою Кострицею. Хто хоче знати подробиці, може прочитати у матеріалах Всеукраїнської наукової історико-краєзнавчої конференції "Велика Волинь" (Хмельницький-Старокостянтинів-Самчики, 1997 р.)
Гадаю, мені поталанило доповнити нашу "ленініану" ще одним фактом з історії роду Бланків. У "Подільських губернських відомостях" (№40 за 5 жовтня 1840 року) повідомлялося:
"Від Подільської казенної палати оголошується, що утримувачі Проскурівських питейних зборів, купці: кам'янецький, 1-ї гільдії Файбиш Мошкович Бланк та ушицький, 2-ї гільдії Дувид Розенберг, з приводу проведення перепису про підрив, завданий Проскурівському відкупові, не платили відкупної суми і тим накопичили недоїмку, котра нині звернена на них до стягнення, але вони її не поповнюють і тому усунуті від утримання тих зборів, а самі збори запропоновані для віддачі в нове утримання…
Чи не побажають заставодавці купців Бланка і Розенберга, поміщики Кам'янецького повіту с.Ходоровець Григорій і жона його Антоніна Дзиковицькі, взяти на себе Проскурівський відкуп, з тим самим за рік платежем, а саме: по 8285 р. 71 3/7 к. сріблом з попереднім поповненням на тім відкупі недоїмки для уникнення можливого падіння відповідальності на їх заставу , і у цьому випадку прислали б в сю палату свої відгуки в призначений 18 параграфом строк".
На якій же підставі я вважаю, що кам'янецький 1-ї гільдії купець Файбиш Мошкович Бланк був братом діда Леніна Сруля Бланка? Річ у тім, що за твердженням Миколи Костриці, батька Сруля Бланка звали Мошко Іукович. Згаданий кам'янецький купець, що торгував у Проскурові горілкою, був по батькові теж Мошкович і носив прізвище Бланк, як і Сруль та його брат Абель, котрі 1820 року, після прийняття православ'я, стали Олександром і Дмитром. А Файбиш залишився Файбишем. В одній зі справ погорілого камя'нецького архіву, у якій йдеться про ремонт греблі та будівництва шлюзу на Бузі у Проскурові, цей же Файбиш Бланк згадується як головний підрядчик.
Валентин Бендюг
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
