
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.10.10
17:14
Танцює дощ легенький знов,
Плете із неба холоди.
А я дивлюсь німе кіно,
Де зранку всі спішать кудись.
2.І дощ біжить, немов літа.
А під дощем стоїть дівча.
Чи жде когось, чи просто так.
Плете із неба холоди.
А я дивлюсь німе кіно,
Де зранку всі спішать кудись.
2.І дощ біжить, немов літа.
А під дощем стоїть дівча.
Чи жде когось, чи просто так.
2025.10.10
15:36
Потік бажаного тепла
Тече по всьому тілу
Не лиш тому, що не дотла
Осінні дні згоріли.
Горить нестримано вогонь
Дерев різномаїтих,
А я теплом твоїх долонь
Все більш і більш зігрітий.
Тече по всьому тілу
Не лиш тому, що не дотла
Осінні дні згоріли.
Горить нестримано вогонь
Дерев різномаїтих,
А я теплом твоїх долонь
Все більш і більш зігрітий.
2025.10.10
15:20
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
2025.10.10
15:18
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
2025.10.10
15:18
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
2025.10.09
22:26
Чи є сенс шукати дівчину
на базарі, на торжищі,
де все купується і продається?
Ти загубив дівчину
за масками повсякденного
життя, у хаосі століть,
а тепер шукаєш її,
як єдино потрібний маяк,
на базарі, на торжищі,
де все купується і продається?
Ти загубив дівчину
за масками повсякденного
життя, у хаосі століть,
а тепер шукаєш її,
як єдино потрібний маяк,
2025.10.09
21:47
Той, хто по смерті захоче розшукать мене,
серед мурашок поспішних хай шукає
або ж серед кошлатих бджілок.
Змалку трудитись звик, як і вони,
тож залюбки до них прилину…
…Люблю пісні ще з повоєнної пори,
коли дівчата з хлопцями на колодках
козацький
серед мурашок поспішних хай шукає
або ж серед кошлатих бджілок.
Змалку трудитись звик, як і вони,
тож залюбки до них прилину…
…Люблю пісні ще з повоєнної пори,
коли дівчата з хлопцями на колодках
козацький
2025.10.09
20:59
Закричав болотяний бугай
І шаманка вдарила у бубон...
Я хотів інакше, але знай:
Що було – ніколи вже не буде.
Гай дубовий листям шелестить,
Кидає багаття в небо іскри...
Ти продовж оцю останню мить
І шаманка вдарила у бубон...
Я хотів інакше, але знай:
Що було – ніколи вже не буде.
Гай дубовий листям шелестить,
Кидає багаття в небо іскри...
Ти продовж оцю останню мить
2025.10.09
20:04
Хан не встигне іще й чхнути у Бахчисараї,
А козаки запорозькі уже про то знають.
Тож не встиг він ще подумать у похід рушати
На Угорщину – не прямо, а через Карпати,
Тобто через Україну – вже козаки взнали
І ту вістку королеві одразу й послали.
Нач
А козаки запорозькі уже про то знають.
Тож не встиг він ще подумать у похід рушати
На Угорщину – не прямо, а через Карпати,
Тобто через Україну – вже козаки взнали
І ту вістку королеві одразу й послали.
Нач
2025.10.09
15:56
КУЛЯ, ЯКА ПОЧИНАЄ ГРУ.
ДЕМОС РУСОС, ЯКИЙ не НЕ.
УЯВА ПОГОРБЛЕНА.
ПРИЗВОЛЯЩЕ дівчинки під назвою НАДІЯ.
У КИЄВІ усі КИЇ.
ТИ теж КИЙ, який ганяє КУЛЬКУ,
коли довкіл роздирливо зіпає:
ДЕМОС РУСОС, ЯКИЙ не НЕ.
УЯВА ПОГОРБЛЕНА.
ПРИЗВОЛЯЩЕ дівчинки під назвою НАДІЯ.
У КИЄВІ усі КИЇ.
ТИ теж КИЙ, який ганяє КУЛЬКУ,
коли довкіл роздирливо зіпає:
2025.10.09
13:39
Я шпарку заб’ю, через неї дощить
Спиняючи свої думки
Все кудись-то
Заклею ці тріщини в дверях атож
Спиняючи свої думки
Все кудись-то
Спиняючи свої думки
Все кудись-то
Заклею ці тріщини в дверях атож
Спиняючи свої думки
Все кудись-то
2025.10.09
12:49
Яскравими фарбами осінь
Забарвлює стихлі гаї
І міцно бере верболози
В холодні обійми свої.
Дощем затяжним умиває
Від пилу дороги пусті,
А потім тумани безкраї
Лаштує на кожній путі.
Забарвлює стихлі гаї
І міцно бере верболози
В холодні обійми свої.
Дощем затяжним умиває
Від пилу дороги пусті,
А потім тумани безкраї
Лаштує на кожній путі.
2025.10.09
12:18
Ти вмієш слухати мене роками поспіль.
Ти вмієш слухати мовчання навіть дужче.
Ми можем намовчатись разом вдосталь,
Допоки спілкуватимуться душі.
Юнацьких, ми позбавлені ілюзій,
І зайвої поспішності у рухах.
Ласуєм почуттям, неначе смузі
І обираєм
Ти вмієш слухати мовчання навіть дужче.
Ми можем намовчатись разом вдосталь,
Допоки спілкуватимуться душі.
Юнацьких, ми позбавлені ілюзій,
І зайвої поспішності у рухах.
Ласуєм почуттям, неначе смузі
І обираєм
2025.10.09
09:47
Сьогодні, 9 жовтня, йому могло би виповнитися 85 років. Але він пішов у захмар’я сорокарічним.
Можливо, такі яскраві особистості конче потрібні не лише тут…
До речі, одна з львівських вулиць носить його ім‘я.
Дві маленькі зелені фари
висвітлюють шл
Можливо, такі яскраві особистості конче потрібні не лише тут…
До речі, одна з львівських вулиць носить його ім‘я.
Дві маленькі зелені фари
висвітлюють шл
2025.10.08
22:17
Давно я не був
на залізничному вокзалі.
Узимку він промерзає
до самих глибин,
як серце печалі.
Вокзал став для мене
землею обітованою,
куди спрямовані мої мрії,
на залізничному вокзалі.
Узимку він промерзає
до самих глибин,
як серце печалі.
Вокзал став для мене
землею обітованою,
куди спрямовані мої мрії,
2025.10.08
16:12
Я сьогодні відкрив Америку!
Та не ту, що Колумбом знайдена,
Не могутню й блискучу з телеку,
а старим імпотентом займану.
Її тіло, колись привабливе,
У вбранні дивувало вродою,
Та всередині – вся оманлива
І тепер виглядає хвойдою.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Та не ту, що Колумбом знайдена,
Не могутню й блискучу з телеку,
а старим імпотентом займану.
Її тіло, колись привабливе,
У вбранні дивувало вродою,
Та всередині – вся оманлива
І тепер виглядає хвойдою.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.09.04
2025.08.19
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Юрій Поплавський (1960) /
Проза
«Хождєніє по мукам слуги народу – Гівнобородька» або Інавгурація.
Останній сценарій останнього сезону «Хождєніє по муках слуги народу – Гівнобородька».
(короткий метр)
Інавгурація.
Гівнобородько стоїть на трибуні Верховної Ради.
В одній руці булава, друга рука лежить на торі.
Десь далеко другим планом звучить Хава Нагіла.
В залі мертва тиша.
Очі в Гівнобородька, тобто зіниці розширенні, як це часто бувало, до самих до окраїн.
Булава у руці легенько, але помітно трясеться. Щоб її трясця вхопила…
Хор імені Верьовки, неждано раптово врізав Горіла сосна.
Гівнобородько аж присів від страху, ховаючись за трибуну.
Через хвилину злякано виглянув, переконавшись, що все тихо, натягнув на носа свою маску неперевершеного блазня, знову таки на теренах «до самих до окраїн», одягнув посмішку, випростався у весь свій величезний 150 сантиметровий зріст і тільки но хотів включити свій знаменитий погляд - а мені все пох….ю, як почали звучати слова вже Гімну «згинуть наші воріженьки, як трава на сонці»…
І у середині залу, виступив у прохід один із самих радикальних радикалів крайньо-правого спрямування, з-під вишиванки вихопив, УЗІ, точно такий, якими Гівнобородько трохи раніше розстріляв Парламент, підійшов ближче до трибуни, спокійно прицілився…. Крупний план Гівнобородька - очі на лобі, піт градом, челюсть (скула) потихенько відвісає, він піднімає руку, мов хоче захиститись,...
далі
в кадрі, в сповільненній зйомці бачимо, як палець спокійно, повільно натискає на курок, гашетку, як кому більше подобається, лунає страшенний тріск, шум, гам, вибух, залп!!!
Щось вдарило Гівнобородька у груди, він відлетів і вдаривс у трибуну президії і як підкошений повалився під трибуну…
У залі стало зовсім тихо.
Було чути, як десь пролетіла муха ZE-ZE. (можливо то вирвалась душа).
Хор замовк, усі парламентарі зіщулились, де-хто продовжував пісяти… Дзюрчання було добре чути..
Правий крайній радикал, спокійно підійшов до трибуни, глянув на лежачого Гівнобородька, задоволено хмикнув, кинув на нього УЗІ, і спокійно пішов до виходу з зали Парламенту.
Йому ніхто не заважав.
Хвилиине оціпеніння продовжувалось сто років самотності, але точно що, не більше віку, що тягнувся цілий день.
Перші прийшли до тями зубожілі лікарі, які також знаходились у цій залі, їх можна було відрізнити від інших парламентарів по стареньких, запраних, але чистих медичних, не першої свіжості і не дуже білих халатах.
Вони кинулись до Гівнобородька, щоб надати йому останню допомогу.
Пульс на шиї біля правого і тим більше лівого вуха - не прослуховувався. Гівнобородько лежав весь мокрий, у воді, яка ще тоненькою цівочкою виливалась з рівного дула водяного пістолета.
Гівнобородько був мертвий!
Як потім з’ясувалось серце не витримало радості завершенності і набуття чинності президентства, що так і не переросла із віртуальності у реальність.
Поряд валялись, якісь візитки, чи то правих крайніх радикалів, чи зовсім злівачених, але не переможних – центристів.
Десь на другому плані заграла тужлива єврейська мелодія…
На екрані монітора, чи то табло для результатів голосування розігрувалася трагікомедія під назвою втрата свідомості і падіння від курячого яєчка.
Затемнення.
Титри:
Путін посмертно нагородив Гівнобородька званням заслуженого артиста росії.
Того хто стріляв, так і не знайшли, Тай його і не дуже шукали.
Але тільки в кулуарах, на кріслі лежала акуратно складена – вишиванка.
Під час зйомок ні одна тварюка не постраждала.
Всі співпадіння з реальними подіями є випадковими.
09.04.2019 р. від Народження Христа.
Амінь
Слава Україні!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
«Хождєніє по мукам слуги народу – Гівнобородька» або Інавгурація.
Останній сценарій останнього сезону «Хождєніє по муках слуги народу – Гівнобородька».
(короткий метр)
Інавгурація.
Гівнобородько стоїть на трибуні Верховної Ради.
В одній руці булава, друга рука лежить на торі.
Десь далеко другим планом звучить Хава Нагіла.
В залі мертва тиша.
Очі в Гівнобородька, тобто зіниці розширенні, як це часто бувало, до самих до окраїн.
Булава у руці легенько, але помітно трясеться. Щоб її трясця вхопила…
Хор імені Верьовки, неждано раптово врізав Горіла сосна.
Гівнобородько аж присів від страху, ховаючись за трибуну.
Через хвилину злякано виглянув, переконавшись, що все тихо, натягнув на носа свою маску неперевершеного блазня, знову таки на теренах «до самих до окраїн», одягнув посмішку, випростався у весь свій величезний 150 сантиметровий зріст і тільки но хотів включити свій знаменитий погляд - а мені все пох….ю, як почали звучати слова вже Гімну «згинуть наші воріженьки, як трава на сонці»…
І у середині залу, виступив у прохід один із самих радикальних радикалів крайньо-правого спрямування, з-під вишиванки вихопив, УЗІ, точно такий, якими Гівнобородько трохи раніше розстріляв Парламент, підійшов ближче до трибуни, спокійно прицілився…. Крупний план Гівнобородька - очі на лобі, піт градом, челюсть (скула) потихенько відвісає, він піднімає руку, мов хоче захиститись,...
далі
в кадрі, в сповільненній зйомці бачимо, як палець спокійно, повільно натискає на курок, гашетку, як кому більше подобається, лунає страшенний тріск, шум, гам, вибух, залп!!!
Щось вдарило Гівнобородька у груди, він відлетів і вдаривс у трибуну президії і як підкошений повалився під трибуну…
У залі стало зовсім тихо.
Було чути, як десь пролетіла муха ZE-ZE. (можливо то вирвалась душа).
Хор замовк, усі парламентарі зіщулились, де-хто продовжував пісяти… Дзюрчання було добре чути..
Правий крайній радикал, спокійно підійшов до трибуни, глянув на лежачого Гівнобородька, задоволено хмикнув, кинув на нього УЗІ, і спокійно пішов до виходу з зали Парламенту.
Йому ніхто не заважав.
Хвилиине оціпеніння продовжувалось сто років самотності, але точно що, не більше віку, що тягнувся цілий день.
Перші прийшли до тями зубожілі лікарі, які також знаходились у цій залі, їх можна було відрізнити від інших парламентарів по стареньких, запраних, але чистих медичних, не першої свіжості і не дуже білих халатах.
Вони кинулись до Гівнобородька, щоб надати йому останню допомогу.
Пульс на шиї біля правого і тим більше лівого вуха - не прослуховувався. Гівнобородько лежав весь мокрий, у воді, яка ще тоненькою цівочкою виливалась з рівного дула водяного пістолета.
Гівнобородько був мертвий!
Як потім з’ясувалось серце не витримало радості завершенності і набуття чинності президентства, що так і не переросла із віртуальності у реальність.
Поряд валялись, якісь візитки, чи то правих крайніх радикалів, чи зовсім злівачених, але не переможних – центристів.
Десь на другому плані заграла тужлива єврейська мелодія…
На екрані монітора, чи то табло для результатів голосування розігрувалася трагікомедія під назвою втрата свідомості і падіння від курячого яєчка.
Затемнення.
Титри:
Путін посмертно нагородив Гівнобородька званням заслуженого артиста росії.
Того хто стріляв, так і не знайшли, Тай його і не дуже шукали.
Але тільки в кулуарах, на кріслі лежала акуратно складена – вишиванка.
Під час зйомок ні одна тварюка не постраждала.
Всі співпадіння з реальними подіями є випадковими.
09.04.2019 р. від Народження Христа.
Амінь
Слава Україні!
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію