22 вересня -- за давнім місяце-сонячним календарем -- День Осіннього рівнодення. До цього часу у народі казали про Перше раннє "Бабине літо" (з 11 вересня по 22 вересня). З 23 вересня починалася календарна осінь -- вечори довшали, ночі та ранки холоднішали. Мама Лідія-Надія любила співати дитячі пісеньки, відомі в Галичині, що їх можна віднайти в "Українському дошкільнятку" (видання 1939 р.), от хоча б такі:


-- Осінь, осінь,
лист жовтіє.
Часто дрібен-дощик сіє.
Несе осінь темні хмари,
а за те дає нам дари.
Грушок, сливок повні міхи,
Повно гамору і втіхи...
Діти бігають по полю,
печуть собі бараболю!


-- Не тепер, не тепер
по гриби ходити.
А в четвер, а в четвер,
як будуть родити.
Пішла баба по гриби,
а дід по опеньки.
Баба свої посушила --
дідові сиренькі.


--Через гай, через гай,
та й через горбочок --
їде бджілка запряжена,
тягне вісім бочок.

***


"ЯСНОЛИЦЯ ТІТКА ОСІНЬ"

Яснолиця тітка Осінь
Дітям кошики розносить:
Тим, хто помагає мамі,
Сипле яблука рум’яні.
Тим, хто дуже любить тата,
Принесе грушок багато.
І опеньки, і лисички –
Тим, у кого є сестрички,
В кого ж братики молодші –
Тому ягід найсолодших...

От така-то тітка Осінь.
Натрудила ноги босі,
Щоб тепер малій дитинці
Дарувати по гостинцю.

(З першої збірки "Дзеркала". - Львів: Каменяр,1991)