
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.08.01
02:53
Висвітлює зелений оберіг
Кохане серце серед безсердечних.
Бездушне царство тіней крижаних,
Цей світ здається надто небезпечним.
О, скільки тут поетів видатних
Не виглядали сильно та статечно!
Під час концерту для глухонімих
Кохане серце серед безсердечних.
Бездушне царство тіней крижаних,
Цей світ здається надто небезпечним.
О, скільки тут поетів видатних
Не виглядали сильно та статечно!
Під час концерту для глухонімих
2025.07.31
23:06
Для СМ)
…І коли всі зурочені й скривджені
Позбираються й сядуть до столу,
Ти з покуття нікого не виженеш —
Мовчки білим обкреслиш довкола,
Вийдеш, защіпку тихо накинувши,
Озирнешся — лиш раз! — але стріха
…І коли всі зурочені й скривджені
Позбираються й сядуть до столу,
Ти з покуття нікого не виженеш —
Мовчки білим обкреслиш довкола,
Вийдеш, защіпку тихо накинувши,
Озирнешся — лиш раз! — але стріха
2025.07.31
22:11
Біла голубка з червоними ніжками –
Польща здалека.
Польща зблизька –
Тихої ночі, наче причаєні,
В польську вчаровані,
Польську вивчаємо.
Мов відчиняємо навстежінь вікна,
Аби вдихнути свіже повітря,
Польща здалека.
Польща зблизька –
Тихої ночі, наче причаєні,
В польську вчаровані,
Польську вивчаємо.
Мов відчиняємо навстежінь вікна,
Аби вдихнути свіже повітря,
2025.07.31
21:52
Проляже творчість у тривозі.
Зло у добрі, добро - у злі.
І світ застиг на півдорозі,
Як сойка на однім крилі.
Ці парадокси й силогізми
Над нами виснуть, ніби меч,
Як не відстріляні ще гільзи,
Зло у добрі, добро - у злі.
І світ застиг на півдорозі,
Як сойка на однім крилі.
Ці парадокси й силогізми
Над нами виснуть, ніби меч,
Як не відстріляні ще гільзи,
2025.07.31
19:15
На вулиці вузенькій на Подолі
Під хатою усілися діди.
Збиралися щовечора сюди
Та розмовляли про життя, про долю.
Пригадували молоді літа,
Коли вони були ще повні сили.
Як у походи бойові ходили.
Трохим все більше у других питав.
Під хатою усілися діди.
Збиралися щовечора сюди
Та розмовляли про життя, про долю.
Пригадували молоді літа,
Коли вони були ще повні сили.
Як у походи бойові ходили.
Трохим все більше у других питав.
2025.07.31
08:05
Рій роїться і кружляє,
Вихориться й огортає
Рапсу цвіт, як сіра хмара
За подвір’ям переярок,
Де кору дере ведмедик,
Вчувши з поля запах меду, –
Звір страшну роззявив пащу
Й жде на бджілок роботящих.
Вихориться й огортає
Рапсу цвіт, як сіра хмара
За подвір’ям переярок,
Де кору дере ведмедик,
Вчувши з поля запах меду, –
Звір страшну роззявив пащу
Й жде на бджілок роботящих.
2025.07.31
01:05
Дорогу від «Ніколи» до «Нікуди»
Побачив ще по той бік сподівань.
Пора б усі рукописи згорнути,
Уникнути прихованих завдань.
Жорстокий ворог, морок «пресловутий»,
Наказує мені залізно: «Встань!»
В руках моїх сокира. Рубонути
Побачив ще по той бік сподівань.
Пора б усі рукописи згорнути,
Уникнути прихованих завдань.
Жорстокий ворог, морок «пресловутий»,
Наказує мені залізно: «Встань!»
В руках моїх сокира. Рубонути
2025.07.30
22:15
Ця книжка окроплена кров'ю
Моєю із вічних начал.
Настане кінець славослов'ю.
І прийде в надійний причал
Те слово вогненне, омите
Потоками, що принесуть
Прозріння, немовби столику
Моєю із вічних начал.
Настане кінець славослов'ю.
І прийде в надійний причал
Те слово вогненне, омите
Потоками, що принесуть
Прозріння, немовби столику
2025.07.30
20:43
Я у цім не зізнаюсь на сповіді –
Хай зі мною помре назавжди:
У кохання бувають різновиди,
А для мене кохання – це ти.
Панотець не почує розкаяння –
Я тебе не вважаю за гріх:
Хай Господь покарання ухвалює,
Хай зі мною помре назавжди:
У кохання бувають різновиди,
А для мене кохання – це ти.
Панотець не почує розкаяння –
Я тебе не вважаю за гріх:
Хай Господь покарання ухвалює,
2025.07.30
18:53
На перехресті моря й сосон
Є диво-вимір інший, ось він –
Гір велетенських світ магічний.
Світ, що закохує навічно!
Тут мешкають красиві люди,
Що варті кадрів Голлівуду.
На зріст як гуллівери Свіфта,
Є диво-вимір інший, ось він –
Гір велетенських світ магічний.
Світ, що закохує навічно!
Тут мешкають красиві люди,
Що варті кадрів Голлівуду.
На зріст як гуллівери Свіфта,
2025.07.30
17:43
Я стрів Зеленського в степу
(ми йшли тоді в Європу).
– А ти куди?
– Біжу в ОПУ *!
...А може, краще – в ОПУ?
(ми йшли тоді в Європу).
– А ти куди?
– Біжу в ОПУ *!
...А може, краще – в ОПУ?
2025.07.30
14:50
Піду гуляти під дощем.
Як хочеш, підемо з тобою.
У бризках хмарного прибою,
торкаючись небес плечем,
гулятимемо під дощем
з любов’ю.
Стікатиме по на нас вода
Як хочеш, підемо з тобою.
У бризках хмарного прибою,
торкаючись небес плечем,
гулятимемо під дощем
з любов’ю.
Стікатиме по на нас вода
2025.07.30
14:43
На курорт у далеку Анталію
Подалася дебела Наталія
І весь пляж офігів –
Вийшло із берегів
Море Чорне в турецькій Анталії.
Королі й королеви у Франції
До підданців тримають дистанцію.
Подалася дебела Наталія
І весь пляж офігів –
Вийшло із берегів
Море Чорне в турецькій Анталії.
Королі й королеви у Франції
До підданців тримають дистанцію.
2025.07.30
12:24
Стежка до ільмової левади
Вологої, наче першопочаток подиху,
Поросла зачарованими лунаріями
Не тільки у снах їжаків
Колючих, як наша буденність*
(Торкнись).
Мовчання гостя окрайчика «завтра»
Зазирає зіницями білими
Вологої, наче першопочаток подиху,
Поросла зачарованими лунаріями
Не тільки у снах їжаків
Колючих, як наша буденність*
(Торкнись).
Мовчання гостя окрайчика «завтра»
Зазирає зіницями білими
2025.07.30
06:11
Через жадібність сусідки,
Україні важко в світі
Стати схожою на квітку
І красі своїй радіти.
Бо не кориться вказівкам,
І не клониться покірно, –
Україна за готівку,
Чи можливість йти в комірне.
Україні важко в світі
Стати схожою на квітку
І красі своїй радіти.
Бо не кориться вказівкам,
І не клониться покірно, –
Україна за готівку,
Чи можливість йти в комірне.
2025.07.30
01:20
Замовкне без причини дивний сміх,
Як добіжить кінця стара платівка.
Майбутнє злобно вдарило під дих.
Виводжу до минулого листівку,
Туди, де залишки прозорих криг
Міняли від зими свої домівки.
Я радо, посеред калюж брудних
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Як добіжить кінця стара платівка.
Майбутнє злобно вдарило під дих.
Виводжу до минулого листівку,
Туди, де залишки прозорих криг
Міняли від зими свої домівки.
Я радо, посеред калюж брудних
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.07.17
2025.06.27
2025.06.07
2025.05.27
2025.05.16
2025.05.15
2025.05.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Олександр Буй (1977) /
Вірші
Все...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Все...
Все.
Більше ніколи не будемо поруч.
Прірва ліворуч, безодня праворуч.
Вітер скажений любов на шмаття рознесе.
Все.
Як?
Як же я зможу прожити без тебе?
Щастя не буде мені, бачить небо.
Буду тепер мов поранений вовк-одинак.
Як?
Щем…
Серце на скалки готове розбитись.
Хоче до тебе воно прихилитись.
І не залити холодним осіннім дощем
Щем.
Чим?
Чим спокусив він тебе, моя мила?
Чому на мене ти очі закрила?
Хто я для тебе тепер? Став тобі я чужим…
Чим?
Все.
Поряд не будемо більше ніколи.
Та не кляну я ні Бога, ні долю.
Хай кожен з них тобі щастя й любов принесе!
Все.
1997 рік
Більше ніколи не будемо поруч.
Прірва ліворуч, безодня праворуч.
Вітер скажений любов на шмаття рознесе.
Все.
Як?
Як же я зможу прожити без тебе?
Щастя не буде мені, бачить небо.
Буду тепер мов поранений вовк-одинак.
Як?
Щем…
Серце на скалки готове розбитись.
Хоче до тебе воно прихилитись.
І не залити холодним осіннім дощем
Щем.
Чим?
Чим спокусив він тебе, моя мила?
Чому на мене ти очі закрила?
Хто я для тебе тепер? Став тобі я чужим…
Чим?
Все.
Поряд не будемо більше ніколи.
Та не кляну я ні Бога, ні долю.
Хай кожен з них тобі щастя й любов принесе!
Все.
1997 рік
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію