ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ілахім Поет
2024.05.21 00:02
Ні, «любов» - заслабке те слівце, як на мене.
Я тобою живу, а не просто люблю.
Чоловік – то чисельник, а жінка – знаменник
Апріорі ніколи не рівний нулю.

Та обов’язок цей - хоч чогось бути вартим -
Із тобою приємність, але не тягар.
Жили рвуть,

Володимир Каразуб
2024.05.20 20:34
Прозорий метелик засинає на осонні її плеча
І годинник стрекоче мов бабка між стрілками очерету,
І вітер в кімнату завіявшись не втече,
Торкнеться стегна, мов підкреслить свою безпредметність.
Наче все, що було тільки слів невагомість пливка,
Наче д

Володимир Каразуб
2024.05.20 20:34
Прозорий метелик засинає на осонні її плеча
І годинник стрекоче мов бабка між стрілками очерету,
І вітер в кімнату завіявшись не втече,
Торкнеться стегна, мов підкреслить свою безпредметність.
Наче все, що було тільки слів невагомість пливка,
Наче д

Іван Потьомкін
2024.05.20 19:15
Підбитий у відльоті птах.
Як птах тужавіє в надії.
Розгін...Стрибок...
Ще... Ще... І ще...
...Дивак в літах, хіба ж не ти отак
І пінишся, і рвешся у чуттєвій вирві?
Розгін... Стрибок...
Ще... Ще... І ще...

Микола Соболь
2024.05.20 13:30
Вплетись у пам'ять чорною стрічкою.
Чи на землі нам щастя ще буде?
Січень ув очі жбурляє січкою,
але не милішим був і грудень.
Ми повизбируєм снігу перлини,
платтячко буде доні на свято,
час відрахує останні години,
їх лишається геть небагато.

Олександр Сушко
2024.05.20 12:53
В моєму лобі кублиться печаль,
Обарвлена у перегар поезій.
Сатира в гузно заганя меча,
Аж крапле кров із геть тупого леза.

А я ж чекав не вави, а "Ура!",
Щоб оплески мого вмивали писка!
Але Сушко - упир-сисун, мара,

Олена Балера
2024.05.20 12:46
Святині зруйновані житимуть в наших серцях,
Неторкано-чистими лишаться розум і віра.
Лиш праведний гнів не засліплює око борця,
Лиш ненависть щира несхибно приборкує звіра.

Настала хвилина, коли не вбачається гріх
У тім, щоб у Бога просити для воро

Галина Кучеренко
2024.05.20 11:46
Над соколом небо безкрає,
Під крилами - море Чорне,
Міць люту і непокорну
У погляді й ніч не сховає:

- Мій волею сповнений простір -
Безмежністю створений храм.
Свободою споєний вдосталь,

Юрій Гундарєв
2024.05.20 10:29
Лицедій

Всі свої шістнадцять збІрок
написав російською наче,
а після того зробив свій вирок:
мова ця - свинособача.

Автор: Юрко Дар

Козак Дума
2024.05.20 09:48
Запроданець – то не пусті слова,
приємно часом підлість учинити!
Так обертом колує голова,
що лише б не злетіти із орбіти…

Перевертень… Які страшні слова!
Яка тонка метафора і образ…
Чи зрада – невід’ємна складова,

Віктор Кучерук
2024.05.20 05:12
Віком ослаблена пам'ять
Зраджує нині мені, -
Плутаю дати з місцями,
Змішую ночі та дні.
Вже пригадати несила
Часу подій і розмов, -
Стан - мов позбавивсь вудила
В товщі води риболов.

Володимир Бойко
2024.05.20 01:53
Московська зараза гидка і брутальна,
Страшна і живуча, мов курва вокзальна,
Затьмарює мізки, засмічує душі
І смородом трупним, як зашморгом душить.

Немає рятунку, не буде пощади,
Допоки болотні біснуються гади,
Допоки не вибиті свинособаки,

Артур Курдіновський
2024.05.20 00:49
Сидить смердючий малорос
І вкрився клятим триколором.
Своїм римованим набором
Виконує словесний крос.

Рядочки пише кровосос
Та радість називає горем.
Сидить смердючий малорос

Ілахім Поет
2024.05.20 00:04
биті жаки й калачики терті
впалі ангели ой не святі
ти мені не сестра милосердя
і тобі я не брат у Христі

для такого занадто вже палко
дуже гаряче все це - ще б пак
далебі, ти не скромна фіалка

Ілахім Поет
2024.05.19 21:12
Місто зустрічей, місто небажаних втрат.
Місто гарних жінок і славетних мелодій...
Діамант - 800 чи років, чи карат.
І шукати подібної цінності годі.

Філіжаночка щастя - чого треба ще
В місті дивних легенд і веселих кав'ярень?
Місто, де всі надії

Світлана Пирогова
2024.05.19 18:28
Вже сердитий зранку Толя,
На дружину знов кричить.
Не зварила їсти Оля,
Як змія тепер сичить.

В хаті бруду по коліна,
Не помиті тарілки.
Що це в нього за дружина,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ісая Мирянин
2024.05.20

Галина Украйна
2024.05.18

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Мос (2018) / Вірші

 Улюблена пацієнтка Фрейда



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2023-11-17 16:34:33
Переглядів сторінки твору 230
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.813
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.05.16 18:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілахім Поет (Л.П./М.К.) [ 2024-04-20 00:29:36 ]
Вау, вау, вау!!!
Знаєте, пані Олено, коли я був ще дуже молодий (зараз це смішно звучить, але було й таке, навіть інколи дівчатам подобався, хоча хто в це повірить тепер?)) був я великим шанувальником Garbage. Обидва їх перші альбоми і драйвові… і от кожний трек – це така собі психологічна картина. На кожній жіночий образ – і глибини надзвичайної.
Але образ Вашої героїні – то є взагалі щось надзвичайне!

Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.
Бо здоровий її пофігізм став його хворобою.
Б’ється він – та виходить поема, не дисертація.
Як гарсон, своєруч власне серце б приніс на таці їй.

Як портьє, він приймає ключі від фантазій з видами
На Едеми, де скрізь полунички, що є обвитими
І двожальними, але двожильними радше зміями.
Що сичать їй вони – уявляти це все не сміємо.

Вона кидає в руки йому крила, пух і пір’ячко.
На третину богиня вже, але на чверть – вампірочка.
Доктор Фрейд вже не знає – вивчає чи божеволіє.
В ній є слабкість сльозлива, але і залізна воля є.

Інкрустації ніжності і легковажні вкраплення.
Посміхнеться – всі думки вповільнені і розслаблені.
Аж грайливий цей погляд – нокаутом нижче пояса.
Доктор Фрейд сам її вже приймає, купивши поліса.

Небайдужа, але і в коханні хижачка-власниця.
Наведе свої очі – вже доктора б’є пропасниця.
Наскрізь бачуть (без зайвих освіт), палко звуть його вони.
З нею навіть сам Фрейд від любові не застрахований.

Обожнюю такі вірші!!!
Моє на всі 100!!!
Дякую Вам гречно!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Мос (Л.П./Л.П.) [ 2024-04-20 23:17:28 ]
Клас! Навіть гумору додали)))))
Ідею цього вірша я виношувала роки два, мабуть.
Постійно в голові кружляла ідея про пацієнтку Фрейда (здається це щось відгукнулось з плином часу після перегляду фільму з Річардом Гіром і його студентки ( не пригадаю назви ))

Написала вірш і не опублікувала, бо щось мені там не дописаним вважалось... Тягнула з тим віршем, поки у мене не згорів телефон з усіма нотатками. За цим віршем я дуже жалкувала, тому довелось писати наново. Попередній вірш був інакшим))))...

Отака довга і вистраждана історія цього вірша, а ви свій класнючий експромт отак за 5хв написали. Я в шоці. Хто ви? Робот з майбутнього? Людина з надможливостями?

У мене вірші 5тихвилинки вкрай рідкісне явище. Я взагалі колись заздрила людям, які пишуть по декілька віршів в день. Але потім зрозуміла, що мене б розірвала така емоційність. Я дуже стримана персона. )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Мос (Л.П./Л.П.) [ 2024-04-20 23:22:11 ]
А в продовження теми про Garbage -
Crandberis, Cardigans, Evanescence...
Далі - Guano Apes ( згадала - preaty in scarlet.)))) Him ( join me in death), 3Dors Down (here without you) ...
... Depeche Mode.
... - Nickelback і Godsmack. ))))))
Еххх, що ж ти молодість так швидко пролетіла.)

Пані Олена - гарно звучить! З Вами приємно побалакати.
І дякую Вам, пане Міхал I (Перший) за яскраві спогади)).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілахім Поет (Л.П./М.К.) [ 2024-04-21 00:27:41 ]
Радію, що Вам сподобалось, леді Олено)
Воно того варте - дуже захоплюючий вірш Вам вдався, моє шанування!
Знаєте, це дуже прикро, звичайно. Але все на краще! Певно, саме ця версія повинна була оприлюднитися. Взагалі і рукописи не горять, і вірші далі, аніж у підсвідомість, не підуть. В свій час вони повернуться. То в мене буває, що прийшла ідея - не встиг записати, забув... Спочатку жалкував, а тепер ставлюся по-філософські.

От цікаво) В мене був колись вірш) Але там у психіатра-жінки пацієнт-чоловік) Теж фільм надихнув - Дон Хуан де Марко з Брандо і Деппом; і вишуканий саундтрек Brian Adams - Have you ever really loved a woman) Враження таке, що теми Вас і мене цікавлять подібні, але ми їх бачимо з різних боків) Тому мене так зацікавила Ваша творчість)

О, то музичні смаки у нас - повний збіг. Все це моє! Від Депеш Мод (особливо In your room, навіть вірш їм присвятив на базі історії відео до цього треку) до Кренберіз (світла пам'ять Долорес, дуже шкода... А посмертний альбом прекрасний - не гірший за платівки 90-х, Wake me when it`s over, Got it, All over now - шедевральні пісні!)...

Ну тут можна чимало писати) І наше обожнюю ще з часів 12-2 на "Промені" і Території А) І зараз слухаю - від Каті Сhilly до Ann in Black. Хоча засилля репу та інді-попси мене не дуже тішить, я більше люблю альтернативку, от як нинішній Бумбокс. Та в нас і таке часто з нашим колоритом. А от російське не слухав ніколи взагалі.
Ой, леді Олено, був би я юний, може, і намагався б справити враження гучними фразами, мовляв, я віршотворча машина) Але це була б неправда) Я звичайна людина. Такий же любитель поезії, як Ви – не більше. Просто руку трішки набив. І взагалі я рідко пишу. В середньому, так би мовити) То густо, то пусто. Буває – як от вчора. А можу рік не римувати взагалі. Що Бог дає)
І мені з Вами дуже приємно спілкуватися, чарівна пані Олено) А насправді це, думаю, більше, ніж спогади. Це наша суть, це щось первісне, це той імпульс, що додає наснаги через роки. Тому от і зустріч з душею, енергія якої пульсує в тих самих ритмах, тоді сприйнятих – це наче робить знов повним тих сил, але вже трохи досвідченішим) Тому цей етап життя теж чудовий. І спогади може лишати не гірші)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Мос (Л.П./Л.П.) [ 2024-04-21 20:09:47 ]
Люблю роздуми, як от ваші. І за пораду фільму дякую, подивлюсь - цікаво. )))
А вірш той про пацієнта можете опублікувати на свої сторінці?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілахім Поет (Л.П./М.К.) [ 2024-04-21 20:43:27 ]
Я й не таке можу, пані Олено) Але є невеличке "але" - віршик дуже-дуже старий, йому років 12; його було тоді написано російською (раніше я римував і так, і так). То я на 100% впевнений, що він не дуже адекватно виглядатиме тут, на нашому порталі, як окрема публікація; особисто я відійшов від римувань російською.

Ну і з урахуванням того, що Ви українка від кінчиків мальовничих вій... То я вирішив, що краще Вам завчасно сказати, як воно є. Якщо Вам ще цікаво, я Вам можу його тут, у коментарі показати, красунечко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Мос (Л.П./Л.П.) [ 2024-04-21 22:29:58 ]
Ну що ж робити, показуйте, раз вже так далеко зайшли. :)
Скористаюсь перекладачем. ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілахім Поет (Л.П./М.К.) [ 2024-04-22 08:53:58 ]
Ваше "Занадто" також відгукнулося)
Здається, доволі позитивно, а десь і жартівливо!

Хай кажуть, що любов сліпа.
Але у всіх є свої вади.
Рішуча? Пуркуа б не па?
Я теж не дуже вайлуватий.
Занадто горда? Леді Бос –
Точніше. Що ж, я досить мудрий,
Щоб знати: хай чимало поз
Є в українських камасутрах,
Найсексуальніша – коли
Стає кохана «руки в боки»!
З тобою б точно ми були
Не просто пара – втіха Богу.
Ми надто вперті для рабів,
Занадто ніжні для тиранів.
Хто нас би, окрім нас, стерпів?
Такі вже ми багатогранні.
Хай неприступна, бо ціну
Собі провідала тепер ти.
Я делікатно натякну:
Це радше плюс, я досить впертий,
То і ціную не плоди,
Що радо падають в долоні.
То гниль. На штурм не раз іти,
Щоб опинитися в полоні
Тієї гарної мети –
Це гідний акт капітуляцій.
Лякай «занадто» цими ти –
Я «досить», аби не лякаться.
Нехай з тобою і наб’ю
Найбільшу із можливих гулю.
Я ж досить вірний – оnly you.
Завжди в кишені гідну дулю
Тримаю проти лівих чар.
Не відхреститися від мене.
Галантний – то й не яничар.
Та запальний для джентльмена.
Блудити? Вища в нас мораль.
Аскети? Надто вже розпусні.
Я демон-інтелектуал,
А не банальний біс-спокусник,
Щоб бути ангелом простим,
Ти зваба надто сексуальна.
Любов – вогонь, а вірші – дим.
Страсть -фіміам, а храм – це спальня.
Любов тримає терези.
На шальках наші всі контрасти.
За рівноваги шанс даси,
А може й відповідь «Гаразд», ти)

Дуже дякую, пані Олено)
Ну а якщо цей комент залишати також зайве - туди йому й дорога) Я його написав радше щоб побажати Вам сонячного і якомога більше усміхненого тижня)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Мос (Л.П./Л.П.) [ 2024-04-22 15:49:43 ]
Дякую за дуже доречне побажання. В моїх загублених днях цікаво бачити проміння вашого натхнення. Та читати ваші поетичні відгуки. А ще цікаво спостерігати, Міша за вашими думками. Прям торнадо якесь закрутилось у вас в дуеті з поезією.
За вами не поспіти.
Я залишу всі ці коментарі. Бо зараз, на жаль, не можу заглибитись у них. Буду перечитувати, як ви казали, при можливості, і шукати своє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілахім Поет (Л.П./М.К.) [ 2024-04-21 22:39:40 ]
Воля леді - то є закон)
Як і у фільмі, пацієнт - той самий легендарний дон)

www.youtube.com/watch?v=hq2KgzKETBw

а ветер в голове еще сильней.
и симпатичный профиль мой им тесан...
болезнь? пожалуй: в море серых дней
маячить дамам чувственным утесом.
вода в песок уходит, речи - в дрожь.
дыханье жарче, тоны сердца глуше.
а по губам читается: не трожь.
но вот глаза все выдают: не слушай.
но, доктор... вот мы с Вами здесь вдвоем.
мы оба вздохом ветреным раздеты.
что скажем о безумии моем?
у Вас ведь тоже нет иммунитета.
болезнь такая жизненна вполне.
кому идет во зло, кому во благо.
Вы неприступны были, только мне
доверите же право спуска флага.
настолько сексуальное белье -
не я срываю, ветреные стоны.
виной всему безумие мое.
взгляд доктора - а поцелуи донны...

в любви все точно так же, как тогда.
мне тайны сердца женского известны.
не властны ведь над чувствами года.
кто любит - юн. любимому ровесник.
и так же не достанет до небес,
кто перед Ней не преклонит колени.
безумие? вселился нежный бес?
и одержимый ангел в исступленьи.
пока не улетит с тобой Она,
не ощутишь души Ее глубины.
нет, дон Жуан - не только имена
его любивших женщин... без запинок.
но это свет в сереющих ночах,
цветенье горделивых роз, фиалок
прелестно-скромных...
дон Жуан зачах
в мужчине - донна в женщине увяла
без этого влюбленного луча.
Вы тоже донна...
только чуть другая.

послушайте.. когда сердца звучат,
все прочее немедля умолкает.
послушайте, ведь голос этих чувств
поглубже в подсознание не прячу.
пускай я от любви у Вас лечусь -
тем неизбежней приступ двух горячек.
да, пациент скорее... что сказать?
рассудок ставит на болезнь, конечно.
на романтичность - милые глаза,
которые в ответ лучатся нежно.

я больше, чем безумец - я само
безумство. не противьтесь понапрасну.
я сам пытался - только вот не смог.
любовь неисцелима.
и заразна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Мос (Л.П./Л.П.) [ 2024-04-22 15:52:57 ]
Подивилась вчора фільм про Дон Жуана, тепер Ви у мене тільки з ним і асоціюватиметесь).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілахім Поет (Л.П./М.К.) [ 2024-04-22 23:23:33 ]
))) Тепер я посміхаюсь)
Ну не гірша асоціація, нехай я і не те щоб суперфанат Деппа)
Якщо чесно, мені це чути, мабуть,у душі приємно, бо ж взагалі той дон - дуже своєрідна особистість і радше бунтар проти лицемірної тогочасної католицької моралі)
Але здебільшого цей образ сприймать як тавро спокусника. А я від цього ще більш далекий, ніж від робота) Я за своїм характером більше історик-філософ, тобто дослідник, аніж якийсь мачо в пончо) Герої, можливо, інколи десь трішечки)

Але, звичайно, це лишень моє самосприйняття - леді видніше, то як скажете, пані Олено) Це набагато приємніше, аніж, наприклад, асоціація з героями Кримінального чтива)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілахім Поет (Л.П./М.К.) [ 2024-04-23 06:45:10 ]
Даруйте, пані Олено, виникла проблема із зв'язком і перервала мена на півслові. Точніше, вчора та проблема увесь вечір була. Потім ніби щось налагодилось, я вже й зрадів і прийшов сюди та почав Вам відповідати, але все знов занурилось у темряву аж до ранку. Дуже прикро, але такі реалії - не все від нас залежить, на жаль((

Щодо торнадо – знаєте, я вважаю так: у кожної людини є біоенергетика; творчість – її неабиякий прояв. Якщо два біополя мають високі частоти, які співпадають, може бути резонанс. І тоді можливе таке своєрідне торнадо – на щастя, цей резонанс дуже креативний)

Хай буде, як чарівна леді воліє! Якщо Вас десь щось зацікавить, я буду дуже-дуже щасливий, звичайно!!!)