Софійці Ляшкевич

Листячко до листячка,
Дерево до дерева -
Зимонька прийшла,
Захурделила!

[Подихом до подиху.
Задивитися.
До вікна замерзлого
Притулитися...]

Пір’ячком до пір’ячка,
Носиком до носика.
Будуть саночки
Замість возика!

[Новорічні іграшки,
правда, мамо-таточку,
прийдуть до ялиночки
рано-з-ранечку?..]

2001




* * *
І
Залишений на самоті мужчина,
хвилюючись од незворотних зносин
із вигодовуванням, у каструлі
підігріває пляшку молока.

Його бадьорить фізика процесу:
проста й, водночас, дуже чоловіча -
не озираючись на вир окропу
довкола себе, молоко спокійне.

Однаково спокійно й на балконі,
де Центр-Зі-Споживання-Молока
б'є всі рекорди денного дрімання.

Мужчині це подобається, втім
він добре розуміє, що насправді
майбутнє - підсвідомо невідоме.
ІІ
Надмірно зловживаючи стриптизом
синоптики на декількох каналах
раптово ошелешують мужчину
прогнозом про нечувані морози,
які ось-ось, а може вже й настали.

Мужчина в паніці. Відтак заносить
знадвору в дім пробуджене маля.

І потім довго студить молоко,
раз по раз линучи у телевізор.

Дитя чекає з неземним терпінням,
та врешті, розчароване конечно,
кричить - мужчина прилітає.
ІІІ
Велика кількість молока у пляшці
мужчині не подобається - в сосці
така вузька шпарина. Повна швидкість,
з якою смокче страву немовля,
вечерю перетворює на вічність.

Мужчина соску змінює на пляшці.
Тепер вже молоко тече мов з крана.
Дитині це чомусь не до вподоби -
чергово захлинається, кричить.

Події повертають знов у вічність.
ІV
Хвилин стонадцять і дівчатко сито
п'яніє, зводячи докупи очі.
За десять - ще потягує ледь-ледь.
За п'ять, спинивши погляд свій на носі,
спить, не стуливши до кінця повіки.

Мужчина втомлений.
Розгублено зітхає.


1997

* Малюнки Ніки Новікової

** Пісня "Сніги" Вячеслава Малєжика