ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2025.01.15 21:23
Не застують мені Юдейські гори,
Ні мінарети аж до піднебесся,
Бо ти в моєму серці, Україно,
Буттям твоїм прохромлений увесь я .
У такт і радощам, і клопотам твоїм
Воно вистукує ще й думу потаємну,
Прадавню думу на любов взаємну:
Як Україна на сто в

Борис Костиря
2025.01.15 19:51
Останні подихи вмираючого літа,
Немов останній шепіт старигана.
Агонія надії, що зігріта
В опалім листі, як відкрита рана.

Відходить мрія в жовті лісосмуги,
Відходить сонце від людей подалі.
В зів'ялих кленах народилась туга,

Володимир Каразуб
2025.01.15 10:23
Я стільки всього не встиг їй сказати.
Розширити нічне небо до безмежних поетичних марень,
Де б вона могла пірнати у безодню насолоди,
Тримаючи за канат смерті,
За еротичні вихиляси полярного сяйва
Залишивши відбитки своїх різців на поверхні місяц

Микола Соболь
2025.01.15 06:27
Цілує прохолода плечі,
прокинувся сливовий вечір,
сливові хмари небо тче,
окропить скоро все дощем…

…На дереві промоклім сливи
із хмари напилися зливи,
тепер на березі Айдару

Віктор Кучерук
2025.01.15 05:45
Безіменна і безвісна
Донедавна, день при дні
Ти привиджувалась, звісно,
Напівсонному мені.
Мерехтіла, як зірниця,
І жаринками пекла,
Бо уміла так іскриться,
Мов роздмухана зола.

Борис Костиря
2025.01.14 19:58
Завіса в театрі життя
після тривалої вистави.
Портрети опали зі стіни.
Рушниця вистрелила
в останньому акті.
Зала як мінне поле,
де можна підірватися.
Юнацька гіперсексуальність

Юрій Гундарєв
2025.01.14 19:02
Дякую, Сонце, за те, що зі мною була. Просто собою. Земною. Ніяким не ангелом. Зливою пристрасті, вічним джерельцем тепла. І оберегом від чорного зла стати прагнула. Дякую щиро за світлі та радісні дні. Також за ночі - бо в кожній ти втілилась мріє

Віктор Кучерук
2025.01.14 07:48
Той махнув рукою, інший чмокнув,
Був такий, що тис в обіймах, як удав, –
Розійшлись, роз’їхались, замовкли,
Посилаючись на необхідність справ.
Нині стало ні з ким розмовляти
Про відносин теплих розвиток і суть, –
Що єднає колектив строкатий,
Певн

Сонце Місяць
2025.01.13 23:08
Наступним, кипарисовим, при зимовій зливі, днем, всякий трохи офтоп. Сусід мабуть кінчив ремонт. Або поламався йому перфлоратор й ні це не смішно бо сусідів всіх інших таки геть затрахав. Проблимуючі вогники знадвору, дешевкова магія, але ж. Візити на кух

Іван Потьомкін
2025.01.13 22:53
Повз лиця, заклопотані й зажурені,
Вона не йде собі, а скаче
І на всі боки змовницьки всміхається,
І день здається наче
Не таким уже й похмурим,
І сонце сором’язливо задивляється.

P.S.

Світлана Пирогова
2025.01.13 20:30
Бузок у січні? Казка чи міраж?
Але я чую близькість надзвичайну.
Чуттям сприяє неба антураж,
І серце світлі поглинають чари.

Синель травневу ніс колись мені.
В пелюстці кожній - аромату щастя.
І снилося , мабуть, в глибокім сні.

Борис Костиря
2025.01.13 20:09
Старезний дуб розпадається
на частини,
а колись він був могутнім.
Так розвалюються величні змки,
перетворюючись на труху.
До нього треба йти повільно,
уважно дивлячись на руїни.
До нього величезна відстань

Артур Сіренко
2025.01.13 18:41
Дружина прокурора жила у великому домі зі скляними вікнами, що був збудований з цегли. Ту цеглу виготовляли на великому тлустому заводі, що стояв на березі ріки – широкої та глибокої, де водилась луската риба, а на берегах росли непролазні верболози. Друж

Володимир Каразуб
2025.01.13 09:43
Якби він писав картину з тих слів що вона промовляє,
Було б це велике море де води всіх рік впадають.
Довкола здіймалися б гори у барвах старого Едему
І хмари пливли б солодкі, як клуби вершкового крему.
Там дихали б сонцем хвилі й бавили шелестом па

Віктор Кучерук
2025.01.13 05:22
Не люблю жінок, які
На мою красуню схожі, –
Боязкі, не говіркі
І колючі, наче рожі.
Лиш красою тішать зір
Та розпалюють уяву,
Посміхаючись надмір
Дружелюбно і ласкаво.

Віктор Михайлович Насипаний
2025.01.12 21:52
В бутіку крутім вродлива
Ходить дама довго.
- Щось хотіла б особливе.
Не знайду нічого.
Я бувала за кордоном.
Там взуття прекрасне.
Що у вас із дорогого,
Щоб і модне, й класне?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Тарас Никифоренко
2025.01.02

Назар Нечипельський
2025.01.02

Андронік Страстотерпець
2024.12.30

Маргарита Каменська Дарко
2024.12.25

Богдан Архіпов
2024.12.24

Єлизавета Катрич
2024.12.18

Віталій ШУГА
2024.12.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Хельґі Йогансен (2022) / Вірші

 Надія (рондель)
Не дощ, не сніг, не холод і не вітер.
Застигла дійсність, мовби уві сні,
Та й навіть зорі — мертві, крижані.
Чи їх нема? Чи просто гірше світять?

Або війна?... Не промені, не тіні —
Навколо смерть, руїни, а в душі
Не дощ, не сніг, не холод і не вітер.
Застигла дійсність, мовби уві сні.

Уривки фраз та спогадів з нізвідки,
Бажання іскри гаснуть у імлі.
Та я в надії, віриться мені,
Що є прекрасне щось в гнилому світі —
Не дощ, не сніг, не холод і не вітер.



19.11.2023



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2023-12-08 19:14:34
Переглядів сторінки твору 811
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.710
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми РОНДО!
Україні з любов"ю
Автор востаннє на сайті 2025.01.11 03:25
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луценко (Л.П./Л.П.) [ 2023-12-11 19:07:49 ]
Дуже на часі… пронизливий рондель🙏🏼


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хельґі Йогансен (Л.П./М.К.) [ 2023-12-12 01:30:37 ]
Дякую Вам!

З повагою

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Щербатюк (Л.П./Л.П.) [ 2024-01-07 11:31:22 ]
Дивно! Здається, я коментувала цей вірш. Але чомусь не бачу свого відгуку.

Вірш чудовий, Хельґі! Глибокий та вдумливий. Сподобався мені. З Новорічними святами Вас!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хельґі Йогансен (Л.П./М.К.) [ 2024-01-11 00:40:27 ]
Дякую за візит! Вітаю Вас навзаєм!)
Вибачте, що так довго відписую! Роботи дуже багато та й муза десь заблукала, але вірю, що вона іще колись повернеться))
Цей вірш був видалений і опублікований заново з невеличкими поправками.

З повагою

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2024-01-20 00:47:52 ]
Черговий хороший вірш. А також вітаю Вас із отриманням високого чину на "Майстернях"

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хельґі Йогансен (Л.П./М.К.) [ 2024-01-30 03:33:23 ]
Щиро дякую!

З повагою

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2024-01-30 17:56:37 ]
А також я наблизився до фактичного завершення своєї драматичної поеми "Вічне світло" (значно розшириться участь хору, відкоригуються наявні репліки, додасця ще щонайменше одна важлива сцена). Ви серед моїх потенційних читачів стоїте на першому місці на ознайомлення з моїми творами