Із Володимира Войновича

В клубі налаштовувались танці.
В две́рях всіх обстежував дідок
на наявність корінців квитанцій
з олівцевим написом «квиток».

Ще не охоловши від кадрилі,
де стрімкий був кожний поворот,
гості – офіцери ескадрильї –
жарили з дівчатами фокстрот.

Тут не місце довго зволікати,
звісні всі фігури, лиш поклич...
Іноді приходили солдати
і стояли купкою узбіч.

В рядових погони – в колір неба...
Та коли запрошував солдат,
відповідь йому була: «Не треба.
Бач, який охочий до дівчат!»

І усім присутнім танцюристам
зрозумілий був оцей урок:
ставились дівчата із презирством
до небес, де ще нема зірок.

Огортала ніч усе довкола,
засинали се́ла навкруги,
а старенька клубна радіола
вила, як собака від нудьги.

Після танців світло вимикали...
Так і не здійснивши скромних мрій,
рядові в казарму поспішали –
стати для переклику у стрій.

Йшли із неотриманих побачень,
знаючи, що видасть їм сповна́ –
вслід усім сьогоднішнім невдачам –
кару за затримку старшина.

У штабах поснули генерали,
снився їм, без сумніву, парад...
По садках дівчата цілували
наш давно одружений комсклад.

(2024)

*** ОРИГІНАЛ ***

Стихи о разборчивых девушках

В сельском клубе начинались танцы…
Требовал у входа сторож-дед
корешки бухгалтерских квитанций
с карандашной надписью «билет».

Не остыв от бешеной кадрили,
танцевали, утирая пот,
офицеры нашей эскадрильи
с девушками местными фокстрот.

В клубе поднимались клубы пыли,
оседая на сырой стене…
Иногда солдаты приходили
и стояли молча в стороне.

На плечах погоны цвета неба…
Но на приглашения солдат
отвечали девушки: «Нэ трэба.
Бач, якый охочий до дивчат!»

Был закон взаимных отношений
в клубе до предела прям и прост:
относились девушки с презреньем
к небесам, которые без звёзд.

Ночь, пройдя по всем окрестным сёлам,
припадала к потному окну.
Видевшая виды радиола
выла, как собака на луну.

После танцев лампочки гасились…
Девичьих ладоней не пожав,
рядовые молча торопились
на поверку, словно на пожар.

Шли с несостоявшихся свиданий,
зная, что воздастся им сполна,
что применит к ним за опозданье
уставные нормы старшина.

Над селом притихшим ночь стояла…
Ничего не зная про устав,
целовали девушки устало
у плетней женатый комсостав.