Готові у планшетах астрономічні карти
й отримані останні вітання від родин.
Ну, друзі, запалімо, хто хоче, перед стартом, –
у нас іще, здається, в запасі сім хвилин.

    Я вірю: невдовзі армади ракет
    нам зроблять близькими зірки назавжди,
    і десь на стежинках далеких планет
    зали́шаться наші сліди.

На посадковій смузі
згадаємо ми, друзі,
як перші спромоглись ми дістатися мети, –
зуміли долетіти
до першої орбіти
і рідну Землю – ззовні уперш спостерегти.

    Я вірю: невдовзі армади ракет
    нам зроблять близькими зірки назавжди,
    і десь на стежинках далеких планет
    зали́шаться наші сліди.

Чекають нас планети, де ще життя немає,
гарячі океани чи крижані поля;
але планета жодна так щиро не чекає,
як голуба планета під назвою Земля.

    Я вірю: невдовзі армади ракет
    нам зроблять близькими зірки назавжди,
    і десь на стежинках далеких планет
    зали́шаться наші сліди.

(2024)

*** ОРИГІНАЛ ***

Заправлены в планшеты космические карты,
И штурман уточняет в последний раз маршрут.
Давайте-ка, ребята, закурим перед стартом,
У нас еще в запасе четырнадцать минут.

Я верю, друзья: караваны ракет
Помчат нас вперед от звезды до звезды.
На пыльных тропинках далеких планет
Останутся наши следы.

Когда-нибудь с годами
припомним мы с друзьями,
Как по дорогам звездным вели мы первый путь,
Как первыми сумели
достичь заветной цели
И на родную Землю со стороны взглянуть.

Я верю, друзья: караваны ракет
Помчат нас вперед от звезды до звезды.
На пыльных тропинках далеких планет
Останутся наши следы.

Давно нас ожидают далекие планеты,
Холодные планеты, безмолвные поля.
Но ни одна планета не ждет нас так, как эта
Планета голубая по имени Земля.

Я верю, друзья: караваны ракет
Помчат нас вперед от звезды до звезды.
На пыльных тропинках далеких планет
Останутся наши следы.

(1960)