Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.06.18
10:15
Кінець! Я все колишнє перезрів.
Кольт у руці не виправить мій нрав,
та крапку покладе тому, як жив,
нехай і з тим, за що усе б віддав.
Моя душа неначе за дверми,
в яких немає клямки вороття
аби не крутонутись до юрми,
Кольт у руці не виправить мій нрав,
та крапку покладе тому, як жив,
нехай і з тим, за що усе б віддав.
Моя душа неначе за дверми,
в яких немає клямки вороття
аби не крутонутись до юрми,
2026.06.18
08:09
Вовк почув від Лиса вість,
Що разів, напевно, шість
У саду з'являвся гість,
Що кору і зелень їсть,
І від саду аж до гаю
Задоволено петляє,
Бо, не маючи утоми,
Відточив отак прийоми
Що разів, напевно, шість
У саду з'являвся гість,
Що кору і зелень їсть,
І від саду аж до гаю
Задоволено петляє,
Бо, не маючи утоми,
Відточив отак прийоми
2026.06.18
03:59
Поганий правнуче!
Ми, славний прадід твій,
не задля того це понаскладали,
щоб всяке падло,
опинившися в віддаленні,
про се ліпило, як йому намарено, й
грошву легку звивало у сувій
на сплату світла,
Ми, славний прадід твій,
не задля того це понаскладали,
щоб всяке падло,
опинившися в віддаленні,
про се ліпило, як йому намарено, й
грошву легку звивало у сувій
на сплату світла,
2026.06.17
22:45
Борис Скорбін (1904-1972; народився й провів молодість в Україні)
Ми діти тих, хто бій давав
самій Центральній Раді,
хто паровоз свій полишав,
йдучи на барикади.
Наш паровозе, мчи притьма,
Ми діти тих, хто бій давав
самій Центральній Раді,
хто паровоз свій полишав,
йдучи на барикади.
Наш паровозе, мчи притьма,
2026.06.17
21:35
неминучість намагається
влізти в душу ніби
їй мало того що вона і так
неминуча
мовби поганські боги
якім обов’язкова
маніфестація
неминучість ревно
влізти в душу ніби
їй мало того що вона і так
неминуча
мовби поганські боги
якім обов’язкова
маніфестація
неминучість ревно
2026.06.17
20:26
Я брав круті пороги без вагань,
Палив мости, не дбаючи про попіл.
Із безлічі безумних сподівань
Лишав собі лише гарячий клопіт.
Здавався світ підручним і малим,
Кохання — штормом, а невдачі — димом,
І кожен день у пошуках мети
Палив мости, не дбаючи про попіл.
Із безлічі безумних сподівань
Лишав собі лише гарячий клопіт.
Здавався світ підручним і малим,
Кохання — штормом, а невдачі — димом,
І кожен день у пошуках мети
2026.06.17
13:46
У день сонцестояння,
Коли Сонце дивувалось і завмирало
Споглядаючи людей і коней,
Ясени та просо,
І синиці й вивільги
Славили буяння зела,
Вчитель Досконалий з Північних Мурів
Запитав музику Жовтої Істини:
Коли Сонце дивувалось і завмирало
Споглядаючи людей і коней,
Ясени та просо,
І синиці й вивільги
Славили буяння зела,
Вчитель Досконалий з Північних Мурів
Запитав музику Жовтої Істини:
2026.06.17
12:04
Мені часу, напевно, ніколи не стане.
Я постійно біжу і не знаю куди.
У далеких полях чи лісах Індостану
Я шукаю розгойдані смисли годин.
Ніби відповідь на нерозв'язні питання,
Я шукаю у джунглях безумного дня.
А впіймаю у руки часи катування,
Я постійно біжу і не знаю куди.
У далеких полях чи лісах Індостану
Я шукаю розгойдані смисли годин.
Ніби відповідь на нерозв'язні питання,
Я шукаю у джунглях безумного дня.
А впіймаю у руки часи катування,
2026.06.17
09:34
Чумацький шлях як ніч ,як сон
Чумак завжди хороший,
Був в дивну сіль поверх кальсон
Він схований між грошей.
Модерн вовни давно відсох,
Вогонь в очах світився,
Зелених щічок світлий мох,
У кузні де дрімав Сварог,
Чумак завжди хороший,
Був в дивну сіль поверх кальсон
Він схований між грошей.
Модерн вовни давно відсох,
Вогонь в очах світився,
Зелених щічок світлий мох,
У кузні де дрімав Сварог,
2026.06.17
09:11
Безпорадний погляд,
Усмішка Мадонни.
Чорна кішка поряд,
Як думки бездонні.
На полиці образ —
Божа Діва плаче,
Поховала вчора
Господа, неначе.
Усмішка Мадонни.
Чорна кішка поряд,
Як думки бездонні.
На полиці образ —
Божа Діва плаче,
Поховала вчора
Господа, неначе.
2026.06.17
07:36
На столі смачний сніданок
Жде на Рому кожен ранок:
Трошки ситної вівсянки
І компоту з ягід склянка,
Чи вареників із сиром
Дух іде по тій квартирі,
Де онукові радіти
Бабця буде ціле літо.
Жде на Рому кожен ранок:
Трошки ситної вівсянки
І компоту з ягід склянка,
Чи вареників із сиром
Дух іде по тій квартирі,
Де онукові радіти
Бабця буде ціле літо.
2026.06.17
04:21
Учора на потьмареному небі
я колесо побачив і звізду.
Іх бін такий закоханий у тебе,
що слів, їй-богу, зразу не знайду.
П.П
Співає птічка пісню голосну
і від любові серце заміраєт.
я колесо побачив і звізду.
Іх бін такий закоханий у тебе,
що слів, їй-богу, зразу не знайду.
П.П
Співає птічка пісню голосну
і від любові серце заміраєт.
2026.06.17
01:55
Ці вечори лишаються моїми,
Я їх відчув, прийняв і пережив.
Душа моя - за чорними дверима,
Але від них давно нема ключів.
Дороги мовчазні до мене звикли,
Хоча багато бачили облич.
Ці вечори, заплакані й прогірклі,
Я їх відчув, прийняв і пережив.
Душа моя - за чорними дверима,
Але від них давно нема ключів.
Дороги мовчазні до мене звикли,
Хоча багато бачили облич.
Ці вечори, заплакані й прогірклі,
2026.06.17
00:09
Вусаті норовисті кентаври
Дегустують стиглі яблука
В саду патріарха Ноя:
У дітей Нефели був свій пліт
І свій нечемний човен*
Зроблений з бамбукових стовбурів.
Вони полюбляли кислі істини,
А Ной цінував хмільне і солодке,
Дегустують стиглі яблука
В саду патріарха Ноя:
У дітей Нефели був свій пліт
І свій нечемний човен*
Зроблений з бамбукових стовбурів.
Вони полюбляли кислі істини,
А Ной цінував хмільне і солодке,
2026.06.16
22:20
віє вітер, крізь холодну зливу
вгорі же сніг, вірогідно, сніг
те ж обличчя, на віконнім склі
неспішна ніч. та ж неспішна ніч
шум незнайомців, байдужий моїм думкам
ще один буремний день на порозі
я тим живу, щоб нам лежать удвох без тям
вгорі же сніг, вірогідно, сніг
те ж обличчя, на віконнім склі
неспішна ніч. та ж неспішна ніч
шум незнайомців, байдужий моїм думкам
ще один буремний день на порозі
я тим живу, щоб нам лежать удвох без тям
2026.06.16
21:42
усякі наші танці
у пам’яті далекій
і румба і сіртакі
чи трохи джітербеґ
усі мої прозріння
давалися нелегко
кого за руку брав я
і де вони тепер
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...у пам’яті далекій
і румба і сіртакі
чи трохи джітербеґ
усі мої прозріння
давалися нелегко
кого за руку брав я
і де вони тепер
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.06.15
2026.06.14
2026.06.11
2026.06.08
2026.06.05
2026.06.01
2026.05.31
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Меланія Дереза (1978) /
Вірші
Прийшла натомлена з роботи
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Прийшла натомлена з роботи
о бланманже й каляфіори
ох консоме й бабагануш
він шепотів... тремтіло серце...
а то він так читав меню
***
гранату дрон і перемогу
додому тато щоб живий
читав листи із України
й журився сивий Миколай
***
ти ж поетеса більше драйву
де шквал емоцій розкіш рим?!!
волав мій власний мікрокритик
в порожню шкірку мого я
***
ловила думку не впіймала
мене покинули думки
руйнує ром мої нейронні
зв'язки
***
маленьке яблучко планета
зірвалось з гілки - чуєш? - гуп!
нам просто мить - сумна й красива
а черв'ячку - армагедон
***
о неприступна хризантемо! -
тріщав мороз - мені скорись!
І голови не похилила, бровою і не повела...
Минула ніч. Стояла, наче жива...
***
прийшла натомлена з роботи
це кайф на хвильку прилягти
куди це ви мене несете?
навіщо стрічки і оркестр?
***
варкалось... І пирькі хливкасті
пиряли німно крізь фову...
скажи-но Керрол от для чого
живу?
***
мені всміхаються собаки
цвірчать новини горобці
дерева кличуть обійматись
а от з людьми все навпаки
***
колись в минулому столітті
в нас не було ще соцмереж
чорт забирай які дизлайки
прийшов побачив в морду дав
***
десь у малесеньких колисках
новонароджені сніги
ще сплять так солодко та квітка
уже шепоче прощавай
***
кондом мельдоній кальцій смекта
вугілля морфій бром флюколд
до мене жив у фармацевта
жако
***
лежало вухо на газоні
самотній сонях в клумбі сох
підозру маю пробігав тут
ван гог
***
ну казимир сказала галя
яка ідея задум вклад
й пробила довгим носом чорний
квадрат
***
коли пройдеш ворота раю
тобі назустріч вийде бог
прожив достойно скаже отже
гра призова побудь котом
***
трамваю дзвін сирени крики
каштан гуп гуп гуде таксі
а сніг упав і щезли звуки
усі
***
як на світанку тихо тихо
прийде в кімнату перший сніг
насниться дім не повернутись
куди ніколи тільки в снах
***
п'ятнадцять: ми зухвалі генії
художник я, ти - мандрівник
за сорок: не малюю й лінії
а ти - навІки на війні
ох консоме й бабагануш
він шепотів... тремтіло серце...
а то він так читав меню
***
гранату дрон і перемогу
додому тато щоб живий
читав листи із України
й журився сивий Миколай
***
ти ж поетеса більше драйву
де шквал емоцій розкіш рим?!!
волав мій власний мікрокритик
в порожню шкірку мого я
***
ловила думку не впіймала
мене покинули думки
руйнує ром мої нейронні
зв'язки
***
маленьке яблучко планета
зірвалось з гілки - чуєш? - гуп!
нам просто мить - сумна й красива
а черв'ячку - армагедон
***
о неприступна хризантемо! -
тріщав мороз - мені скорись!
І голови не похилила, бровою і не повела...
Минула ніч. Стояла, наче жива...
***
прийшла натомлена з роботи
це кайф на хвильку прилягти
куди це ви мене несете?
навіщо стрічки і оркестр?
***
варкалось... І пирькі хливкасті
пиряли німно крізь фову...
скажи-но Керрол от для чого
живу?
***
мені всміхаються собаки
цвірчать новини горобці
дерева кличуть обійматись
а от з людьми все навпаки
***
колись в минулому столітті
в нас не було ще соцмереж
чорт забирай які дизлайки
прийшов побачив в морду дав
***
десь у малесеньких колисках
новонароджені сніги
ще сплять так солодко та квітка
уже шепоче прощавай
***
кондом мельдоній кальцій смекта
вугілля морфій бром флюколд
до мене жив у фармацевта
жако
***
лежало вухо на газоні
самотній сонях в клумбі сох
підозру маю пробігав тут
ван гог
***
ну казимир сказала галя
яка ідея задум вклад
й пробила довгим носом чорний
квадрат
***
коли пройдеш ворота раю
тобі назустріч вийде бог
прожив достойно скаже отже
гра призова побудь котом
***
трамваю дзвін сирени крики
каштан гуп гуп гуде таксі
а сніг упав і щезли звуки
усі
***
як на світанку тихо тихо
прийде в кімнату перший сніг
насниться дім не повернутись
куди ніколи тільки в снах
***
п'ятнадцять: ми зухвалі генії
художник я, ти - мандрівник
за сорок: не малюю й лінії
а ти - навІки на війні
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
