Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.01.30
23:35
Недосить обрати вірний напрямок, важливо не збитися з курсу.
Меншовартість занадто вартує.
Якщо люди метають ікру, лососі відпочивають.
Хто править бал, тому правила зайві.
У кожного історика свої історичні паралелі і своя паралельна історія.
2026.01.30
21:35
Найбільше бійсь фанатиків і вбивць,
різниця поміж ними невелика:
і там, і там ідея перед очима мерехтить,
але немає й гадки про живого чоловіка.
О, скільки ж їх, богобоязних і безбожних…
Всевишньому це споконвік не в новину,
та Він карає їх тоді, як
різниця поміж ними невелика:
і там, і там ідея перед очима мерехтить,
але немає й гадки про живого чоловіка.
О, скільки ж їх, богобоязних і безбожних…
Всевишньому це споконвік не в новину,
та Він карає їх тоді, як
2026.01.30
21:03
Сердечний, що далі, та як
ми будемо дійсність ділити?
Тобі в чорнім морі маяк,
мені незабудки у житі?
А їй, що дістанеться — даль
і смуткок у пелені днини?
Не ділиться, як не гадай,
ми будемо дійсність ділити?
Тобі в чорнім морі маяк,
мені незабудки у житі?
А їй, що дістанеться — даль
і смуткок у пелені днини?
Не ділиться, як не гадай,
2026.01.30
16:17
Доводити - немає часу,
Доносити - бракує сил.
Давно роздав усі прикраси
Надійний мій душевний тил.
Захмарна тупість ходить світом.
О, горе щирим та відкритим!
Тепла промінчик не знайти,
Доносити - бракує сил.
Давно роздав усі прикраси
Надійний мій душевний тил.
Захмарна тупість ходить світом.
О, горе щирим та відкритим!
Тепла промінчик не знайти,
2026.01.30
15:28
Згораю я у пломені жаги,
Палаю стосом, серце спопеляю.
Крилом вогню домотую круги
Між брамами пекельними і раєм.
Поріг блаженства – щастя береги.
Табун шаленства зупинити мушу
Над урвищем, де пристрасті боги
Палаю стосом, серце спопеляю.
Крилом вогню домотую круги
Між брамами пекельними і раєм.
Поріг блаженства – щастя береги.
Табун шаленства зупинити мушу
Над урвищем, де пристрасті боги
2026.01.30
13:38
Розплетемо рондельний магістрал
Й напишемо малий вінок ронделів.
Щоб не шукати воду у пустелі,
Влаштуємо в оазі справжній бал!
Спочатку хай співає генерал,
А потім рядові, мов менестрелі.
Розплетемо рондельний магістрал
Й напишемо малий вінок ронделів.
Щоб не шукати воду у пустелі,
Влаштуємо в оазі справжній бал!
Спочатку хай співає генерал,
А потім рядові, мов менестрелі.
Розплетемо рондельний магістрал
2026.01.30
10:48
О часе, не спіши, не мчи удаль стрілою,
Що пробива серця в невдалій метушні,
Що залишається марою і маною,
Тим світом, що розвіявся вві сні.
Що хочеш забирай, та серце не розколюй,
Минуле і майбутнє не діли
І спогади, мов яструб, не розорюй,
Що пробива серця в невдалій метушні,
Що залишається марою і маною,
Тим світом, що розвіявся вві сні.
Що хочеш забирай, та серце не розколюй,
Минуле і майбутнє не діли
І спогади, мов яструб, не розорюй,
2026.01.29
21:59
Скляне повітря, тиша нежива.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.
Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.
Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.
2026.01.29
19:57
МАГІСТРАЛ
Дитинством пахнуть ночі темно-сині,
А на снігу - ялинкою сліди.
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!
Розпливчасті та ледь помітні тіні
Дитинством пахнуть ночі темно-сині,
А на снігу - ялинкою сліди.
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!
Розпливчасті та ледь помітні тіні
2026.01.29
18:05
о так я відьмача
бігме-бо відьмача
я родився в ту ніч
як місяць божий зачервонів
родився в ту ніч
як місяць був у червонім огні
небіжка мати скричала ”циганка повіла правду!“
бігме-бо відьмача
я родився в ту ніч
як місяць божий зачервонів
родився в ту ніч
як місяць був у червонім огні
небіжка мати скричала ”циганка повіла правду!“
2026.01.29
18:01
Шукаю на Святій Землі пейзажі,
Чимсь схожі на вкраїнські:
Горби і пагорби не лисі, а залісені,
Карпати вгадую в Голанах,
Говерлу - в засніженім Хермоні ,
Йордан у верболозі, як і Дніпро,
Вливається у серце щемом...
...А за пейзажами на Сході
Чимсь схожі на вкраїнські:
Горби і пагорби не лисі, а залісені,
Карпати вгадую в Голанах,
Говерлу - в засніженім Хермоні ,
Йордан у верболозі, як і Дніпро,
Вливається у серце щемом...
...А за пейзажами на Сході
2026.01.29
17:20
Нас поєднало. Правда, не навіки.
Згадай, як тебе палко цілував.
У пристрасті стуляла ти повіки,
А я свої відкритими тримав.
Усе я бачив: - як ти десь літала,
Пелюсточки, мов айстри, розцвіли...
І люба, до солодкого фіна
Згадай, як тебе палко цілував.
У пристрасті стуляла ти повіки,
А я свої відкритими тримав.
Усе я бачив: - як ти десь літала,
Пелюсточки, мов айстри, розцвіли...
І люба, до солодкого фіна
2026.01.29
16:03
Цікаво, як же вміють москалі
Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив
Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив
2026.01.29
11:43
То він мене ніколи не кохав.
Чи згадує мелодію минулу?
Бо я ще й досі вальсу не забула,
як лопотіли в полисках заграв.
Ніяк наговоритись не могли,
всотати ніжність в почуття незриме
і дієслів невисловлених рими
під небесами бурштинових слив.
Чи згадує мелодію минулу?
Бо я ще й досі вальсу не забула,
як лопотіли в полисках заграв.
Ніяк наговоритись не могли,
всотати ніжність в почуття незриме
і дієслів невисловлених рими
під небесами бурштинових слив.
2026.01.29
11:26
Порожній стадіон - як виклик порожнечі,
Як виклик непроявленому злу.
Гуляє дух свободи і предтечі,
Як виклик небуттю і злому королю.
На стадіоні грає Марадона.
Всі матчі вирішальні у цей час
Розіграні на полі стадіону,
Як виклик непроявленому злу.
Гуляє дух свободи і предтечі,
Як виклик небуттю і злому королю.
На стадіоні грає Марадона.
Всі матчі вирішальні у цей час
Розіграні на полі стадіону,
2026.01.29
11:12
Поліфонія – лебедине звучання
рук погладливих,
синя синь,
кіт манюній з тонюнім сюрчанням,
що з-під боку мого смокче тінь,
мов комарик, який у комору
у тепло, у неволю, з простору…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...рук погладливих,
синя синь,
кіт манюній з тонюнім сюрчанням,
що з-під боку мого смокче тінь,
мов комарик, який у комору
у тепло, у неволю, з простору…
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.01.28
2026.01.22
2026.01.19
2026.01.19
2026.01.16
2026.01.11
2026.01.11
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Меланія Дереза (1978) /
Вірші
Прийшла натомлена з роботи
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Прийшла натомлена з роботи
о бланманже й каляфіори
ох консоме й бабагануш
він шепотів... тремтіло серце...
а то він так читав меню
***
гранату дрон і перемогу
додому тато щоб живий
читав листи із України
й журився сивий Миколай
***
ти ж поетеса більше драйву
де шквал емоцій розкіш рим?!!
волав мій власний мікрокритик
в порожню шкірку мого я
***
ловила думку не впіймала
мене покинули думки
руйнує ром мої нейронні
зв'язки
***
маленьке яблучко планета
зірвалось з гілки - чуєш? - гуп!
нам просто мить - сумна й красива
а черв'ячку - армагедон
***
о неприступна хризантемо! -
тріщав мороз - мені скорись!
І голови не похилила, бровою і не повела...
Минула ніч. Стояла, наче жива...
***
прийшла натомлена з роботи
це кайф на хвильку прилягти
куди це ви мене несете?
навіщо стрічки і оркестр?
***
варкалось... І пирькі хливкасті
пиряли німно крізь фову...
скажи-но Керрол от для чого
живу?
***
мені всміхаються собаки
цвірчать новини горобці
дерева кличуть обійматись
а от з людьми все навпаки
***
колись в минулому столітті
в нас не було ще соцмереж
чорт забирай які дизлайки
прийшов побачив в морду дав
***
десь у малесеньких колисках
новонароджені сніги
ще сплять так солодко та квітка
уже шепоче прощавай
***
кондом мельдоній кальцій смекта
вугілля морфій бром флюколд
до мене жив у фармацевта
жако
***
лежало вухо на газоні
самотній сонях в клумбі сох
підозру маю пробігав тут
ван гог
***
ну казимир сказала галя
яка ідея задум вклад
й пробила довгим носом чорний
квадрат
***
коли пройдеш ворота раю
тобі назустріч вийде бог
прожив достойно скаже отже
гра призова побудь котом
***
трамваю дзвін сирени крики
каштан гуп гуп гуде таксі
а сніг упав і щезли звуки
усі
***
як на світанку тихо тихо
прийде в кімнату перший сніг
насниться дім не повернутись
куди ніколи тільки в снах
***
п'ятнадцять: ми зухвалі генії
художник я, ти - мандрівник
за сорок: не малюю й лінії
а ти - навІки на війні
ох консоме й бабагануш
він шепотів... тремтіло серце...
а то він так читав меню
***
гранату дрон і перемогу
додому тато щоб живий
читав листи із України
й журився сивий Миколай
***
ти ж поетеса більше драйву
де шквал емоцій розкіш рим?!!
волав мій власний мікрокритик
в порожню шкірку мого я
***
ловила думку не впіймала
мене покинули думки
руйнує ром мої нейронні
зв'язки
***
маленьке яблучко планета
зірвалось з гілки - чуєш? - гуп!
нам просто мить - сумна й красива
а черв'ячку - армагедон
***
о неприступна хризантемо! -
тріщав мороз - мені скорись!
І голови не похилила, бровою і не повела...
Минула ніч. Стояла, наче жива...
***
прийшла натомлена з роботи
це кайф на хвильку прилягти
куди це ви мене несете?
навіщо стрічки і оркестр?
***
варкалось... І пирькі хливкасті
пиряли німно крізь фову...
скажи-но Керрол от для чого
живу?
***
мені всміхаються собаки
цвірчать новини горобці
дерева кличуть обійматись
а от з людьми все навпаки
***
колись в минулому столітті
в нас не було ще соцмереж
чорт забирай які дизлайки
прийшов побачив в морду дав
***
десь у малесеньких колисках
новонароджені сніги
ще сплять так солодко та квітка
уже шепоче прощавай
***
кондом мельдоній кальцій смекта
вугілля морфій бром флюколд
до мене жив у фармацевта
жако
***
лежало вухо на газоні
самотній сонях в клумбі сох
підозру маю пробігав тут
ван гог
***
ну казимир сказала галя
яка ідея задум вклад
й пробила довгим носом чорний
квадрат
***
коли пройдеш ворота раю
тобі назустріч вийде бог
прожив достойно скаже отже
гра призова побудь котом
***
трамваю дзвін сирени крики
каштан гуп гуп гуде таксі
а сніг упав і щезли звуки
усі
***
як на світанку тихо тихо
прийде в кімнату перший сніг
насниться дім не повернутись
куди ніколи тільки в снах
***
п'ятнадцять: ми зухвалі генії
художник я, ти - мандрівник
за сорок: не малюю й лінії
а ти - навІки на війні
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
