Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.16
14:45
Нашіптує безсоння повсякчас
натхненних віршів сонячні сюжети.
Ще пам'ятаю, як кружляли вальс
і відривались від землі на злеті.
Хотілося, щоб свічка воскова
на підвіконні танула до ранку
і наодинці мовились слова —
натхненних віршів сонячні сюжети.
Ще пам'ятаю, як кружляли вальс
і відривались від землі на злеті.
Хотілося, щоб свічка воскова
на підвіконні танула до ранку
і наодинці мовились слова —
2026.09.16
14:00
Безкрила осінь, безвиїзна осінь.
Олешки в блокаді їстоньки просять.
Сухариків банка - запас золотий.
Ні світла, ні газу, куди їм іти,
Як міни повсюди, зиркають вирви,
Снаряди летять. Хіба люди винні?
Будинки зруйновані. Щит це живий.
Виснажлива осі
Олешки в блокаді їстоньки просять.
Сухариків банка - запас золотий.
Ні світла, ні газу, куди їм іти,
Як міни повсюди, зиркають вирви,
Снаряди летять. Хіба люди винні?
Будинки зруйновані. Щит це живий.
Виснажлива осі
2026.09.16
13:37
Відрахунок ведеться на долі секунди.
Щось повинно відбуватися саме тепер.
Ці секунди, як лицарі, в лати закуті.
Я поглянув у даль і в знемозі завмер.
Може, випити залпом гіркої цикути.
Я прорвався у небо, у вічний етер.
Щось повинно відбуватися. М
Щось повинно відбуватися саме тепер.
Ці секунди, як лицарі, в лати закуті.
Я поглянув у даль і в знемозі завмер.
Може, випити залпом гіркої цикути.
Я прорвався у небо, у вічний етер.
Щось повинно відбуватися. М
2026.09.16
08:39
Яблуня з червоними плодами золотіє під моїм вікном.
Чуєш, Боже, осінь цими днями
[попри рев тривог і гніву гамір]
ллється долу яблучним вином.
Бачиш, Боже, крізь густіші тіні сонця пробиваються мечі.
Ці мечі – похмурих днів святині
[як вони на
Чуєш, Боже, осінь цими днями
[попри рев тривог і гніву гамір]
ллється долу яблучним вином.
Бачиш, Боже, крізь густіші тіні сонця пробиваються мечі.
Ці мечі – похмурих днів святині
[як вони на
2026.09.16
06:58
Мій війною утомлений слух знов налякано ловить
Монотонне дзижчання "шахеда" в загуслій пітьмі.
Його тінь смертоносна несеться вздовж схилів Дніпрових,
Маневруючи звично, а іноді лиш по прямій.
А за мить мій напружений слух чує радісно тишу
І тремтл
Монотонне дзижчання "шахеда" в загуслій пітьмі.
Його тінь смертоносна несеться вздовж схилів Дніпрових,
Маневруючи звично, а іноді лиш по прямій.
А за мить мій напружений слух чує радісно тишу
І тремтл
2026.09.15
23:58
Знайомі скрипалі —
квартет —
мелодію заграли:
була глибінь, а потім — злет,
сум з радістю в спіралі,
лелечий голос з-під небес,
русалчин тихий з моря.
В любові вмер хтось і воскрес,
квартет —
мелодію заграли:
була глибінь, а потім — злет,
сум з радістю в спіралі,
лелечий голос з-під небес,
русалчин тихий з моря.
В любові вмер хтось і воскрес,
2026.09.15
23:17
шуз у тебе оксамитний
черевики знамениті
згляд немов наркот
& швидкий твій фрік-джайв, ха
стукаю, не чуєш? у твоє вікно
стукаю, не чуєш? у твої двері, ов
стукаю, не чуєш? у бруді вуличним
ей
черевики знамениті
згляд немов наркот
& швидкий твій фрік-джайв, ха
стукаю, не чуєш? у твоє вікно
стукаю, не чуєш? у твої двері, ов
стукаю, не чуєш? у бруді вуличним
ей
2026.09.15
22:44
твої стосунки із пеклом
нічим вони не інакші
ніж у віршарів типових
нехай собі гумористів
якщо не хочеться кави
нормально попити чаю
простої води лигнути
чому би не з водогону
нічим вони не інакші
ніж у віршарів типових
нехай собі гумористів
якщо не хочеться кави
нормально попити чаю
простої води лигнути
чому би не з водогону
2026.09.15
17:57
Чоловік пішов до лісу
Грибів позбирати,
Аж на нього стриб – гадюка
Й ну його кусати.
Душу й тіло змордувала,
До серця дістала,
Нижче пояса вкусила
Грибів позбирати,
Аж на нього стриб – гадюка
Й ну його кусати.
Душу й тіло змордувала,
До серця дістала,
Нижче пояса вкусила
2026.09.15
17:53
Новітній сніг пішов для нас неждано,
Укривши сподівання на весну.
Новітній сніг, як істина жадана,
Яка покрила душу вогняну.
Літопис тиші пише ця негода,
Хорали душ, поеми небуття.
Романи вічності здобули гордість
Укривши сподівання на весну.
Новітній сніг, як істина жадана,
Яка покрила душу вогняну.
Літопис тиші пише ця негода,
Хорали душ, поеми небуття.
Романи вічності здобули гордість
2026.09.15
09:45
Прохолода вечорова,
Шурхіт підошов, -
То спалахує розмова,
То тьмяніє знов.
Мов троянда червонієш
Поруч юна ти, -
Радість, смуток і надію -
Все пізнати встиг.
Шурхіт підошов, -
То спалахує розмова,
То тьмяніє знов.
Мов троянда червонієш
Поруч юна ти, -
Радість, смуток і надію -
Все пізнати встиг.
2026.09.15
08:33
Від брам солоних і строкатих
І Ромоданівського тракту
Тікаю, ніби справжній Гудвін*, —
Раптово серцем ставши в п’ятах.
Корній тримається коріння,
Місцина місячна — вологи,
Щур — гарбузового насіння,
І Ромоданівського тракту
Тікаю, ніби справжній Гудвін*, —
Раптово серцем ставши в п’ятах.
Корній тримається коріння,
Місцина місячна — вологи,
Щур — гарбузового насіння,
2026.09.14
23:49
комусь цікаві теми
глобальні
та космічні
логічні піруети
на фоні чорних дір
хтось
обирає розпач
межуючий із відчаєм
глобальні
та космічні
логічні піруети
на фоні чорних дір
хтось
обирає розпач
межуючий із відчаєм
2026.09.14
13:54
Безсоння випалює розум.
Пустеля, якою йде Ромул.
Побачимо розуму розмах.
Небачена сила і розмір.
Пізнаю глибокі закони
Свідомості без перепони.
Не знають шляхи заборони,
Долаючи всі забобони.
Пустеля, якою йде Ромул.
Побачимо розуму розмах.
Небачена сила і розмір.
Пізнаю глибокі закони
Свідомості без перепони.
Не знають шляхи заборони,
Долаючи всі забобони.
2026.09.14
12:13
Сірий дощик кропить — буде бабі клопіт:
Осінь через тиждень знов зайде в село.
Дід на дворі босий смалить папіросу,
Мокра чорна кішка моститься в відро.
А сусідка Мотря варить юшку вкотре,
І не тільки юшку — ще й густий куліш.
До вдовиці Мотрі в т
Осінь через тиждень знов зайде в село.
Дід на дворі босий смалить папіросу,
Мокра чорна кішка моститься в відро.
А сусідка Мотря варить юшку вкотре,
І не тільки юшку — ще й густий куліш.
До вдовиці Мотрі в т
2026.09.14
09:55
Василь Лебедєв-Кумач (1898-1949)
Каска сяє у сонячній ласці,
на всі боки проміння ллючи;
у тій мідній начищеній касці
ходить милий мій на каланчі.
Він пожежник украй діловитий,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Каска сяє у сонячній ласці,
на всі боки проміння ллючи;
у тій мідній начищеній касці
ходить милий мій на каланчі.
Він пожежник украй діловитий,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.09.08
2026.08.07
2026.08.01
2026.07.22
2026.07.18
2026.07.12
2026.07.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Меланія Дереза (1978) /
Вірші
Прийшла натомлена з роботи
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Прийшла натомлена з роботи
о бланманже й каляфіори
ох консоме й бабагануш
він шепотів... тремтіло серце...
а то він так читав меню
***
гранату дрон і перемогу
додому тато щоб живий
читав листи із України
й журився сивий Миколай
***
ти ж поетеса більше драйву
де шквал емоцій розкіш рим?!!
волав мій власний мікрокритик
в порожню шкірку мого я
***
ловила думку не впіймала
мене покинули думки
руйнує ром мої нейронні
зв'язки
***
маленьке яблучко планета
зірвалось з гілки - чуєш? - гуп!
нам просто мить - сумна й красива
а черв'ячку - армагедон
***
о неприступна хризантемо! -
тріщав мороз - мені скорись!
І голови не похилила, бровою і не повела...
Минула ніч. Стояла, наче жива...
***
прийшла натомлена з роботи
це кайф на хвильку прилягти
куди це ви мене несете?
навіщо стрічки і оркестр?
***
варкалось... І пирькі хливкасті
пиряли німно крізь фову...
скажи-но Керрол от для чого
живу?
***
мені всміхаються собаки
цвірчать новини горобці
дерева кличуть обійматись
а от з людьми все навпаки
***
колись в минулому столітті
в нас не було ще соцмереж
чорт забирай які дизлайки
прийшов побачив в морду дав
***
десь у малесеньких колисках
новонароджені сніги
ще сплять так солодко та квітка
уже шепоче прощавай
***
кондом мельдоній кальцій смекта
вугілля морфій бром флюколд
до мене жив у фармацевта
жако
***
лежало вухо на газоні
самотній сонях в клумбі сох
підозру маю пробігав тут
ван гог
***
ну казимир сказала галя
яка ідея задум вклад
й пробила довгим носом чорний
квадрат
***
коли пройдеш ворота раю
тобі назустріч вийде бог
прожив достойно скаже отже
гра призова побудь котом
***
трамваю дзвін сирени крики
каштан гуп гуп гуде таксі
а сніг упав і щезли звуки
усі
***
як на світанку тихо тихо
прийде в кімнату перший сніг
насниться дім не повернутись
куди ніколи тільки в снах
***
п'ятнадцять: ми зухвалі генії
художник я, ти - мандрівник
за сорок: не малюю й лінії
а ти - навІки на війні
ох консоме й бабагануш
він шепотів... тремтіло серце...
а то він так читав меню
***
гранату дрон і перемогу
додому тато щоб живий
читав листи із України
й журився сивий Миколай
***
ти ж поетеса більше драйву
де шквал емоцій розкіш рим?!!
волав мій власний мікрокритик
в порожню шкірку мого я
***
ловила думку не впіймала
мене покинули думки
руйнує ром мої нейронні
зв'язки
***
маленьке яблучко планета
зірвалось з гілки - чуєш? - гуп!
нам просто мить - сумна й красива
а черв'ячку - армагедон
***
о неприступна хризантемо! -
тріщав мороз - мені скорись!
І голови не похилила, бровою і не повела...
Минула ніч. Стояла, наче жива...
***
прийшла натомлена з роботи
це кайф на хвильку прилягти
куди це ви мене несете?
навіщо стрічки і оркестр?
***
варкалось... І пирькі хливкасті
пиряли німно крізь фову...
скажи-но Керрол от для чого
живу?
***
мені всміхаються собаки
цвірчать новини горобці
дерева кличуть обійматись
а от з людьми все навпаки
***
колись в минулому столітті
в нас не було ще соцмереж
чорт забирай які дизлайки
прийшов побачив в морду дав
***
десь у малесеньких колисках
новонароджені сніги
ще сплять так солодко та квітка
уже шепоче прощавай
***
кондом мельдоній кальцій смекта
вугілля морфій бром флюколд
до мене жив у фармацевта
жако
***
лежало вухо на газоні
самотній сонях в клумбі сох
підозру маю пробігав тут
ван гог
***
ну казимир сказала галя
яка ідея задум вклад
й пробила довгим носом чорний
квадрат
***
коли пройдеш ворота раю
тобі назустріч вийде бог
прожив достойно скаже отже
гра призова побудь котом
***
трамваю дзвін сирени крики
каштан гуп гуп гуде таксі
а сніг упав і щезли звуки
усі
***
як на світанку тихо тихо
прийде в кімнату перший сніг
насниться дім не повернутись
куди ніколи тільки в снах
***
п'ятнадцять: ми зухвалі генії
художник я, ти - мандрівник
за сорок: не малюю й лінії
а ти - навІки на війні
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
