![](images/additions.gif)
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.07.27
02:24
ABBAcDc - мій поетичний винахід
Не був я кращим. Та не був і гіршим!
Зі стелі дивиться старенька лампа.
Насолодившись п'ятистопним ямбом,
Тепер пишу я власним семивіршем.
Я схеми підбирав - та все не ті.
Але тепер, здається, все в порядку!
Не був я кращим. Та не був і гіршим!
Зі стелі дивиться старенька лампа.
Насолодившись п'ятистопним ямбом,
Тепер пишу я власним семивіршем.
Я схеми підбирав - та все не ті.
Але тепер, здається, все в порядку!
2024.07.26
23:39
«Верта милий при місяці .
Всенький день малює –
Тому мальви, тому ружі,
Коні та корови,
Тільки чомусь не малює
Мої чорні брови».
«Писав тебе, моя люба,
Аж чотири ночі,
Всенький день малює –
Тому мальви, тому ружі,
Коні та корови,
Тільки чомусь не малює
Мої чорні брови».
«Писав тебе, моя люба,
Аж чотири ночі,
2024.07.26
20:36
І
Не втихають залпи канонади
і немає вихідного дня,
щоб над головешкою громади
небо не озвучила русня.
Виє чахлий вилупок геєни,
в унісон – лакеї сатани,
Не втихають залпи канонади
і немає вихідного дня,
щоб над головешкою громади
небо не озвучила русня.
Виє чахлий вилупок геєни,
в унісон – лакеї сатани,
2024.07.26
19:27
Мені болить.
- Мені також.
- Здається, це у нас хронічне.
- Як буде криза, то заходь.
- І ти, пильнуй аналогічно.
- Наш світ напевно на межі.
- Напевно, є межа у світу."
Мереживом дрібних стежин
- Мені також.
- Здається, це у нас хронічне.
- Як буде криза, то заходь.
- І ти, пильнуй аналогічно.
- Наш світ напевно на межі.
- Напевно, є межа у світу."
Мереживом дрібних стежин
2024.07.26
17:47
Одна на березі сиділа,
тримала пензля у руках,
не мала ні до кого діла,
літала птахом у думках.
І оживали на папері
якісь сюжети, почуття…
Вона усім закрила двері,
ховаючи своє життя
тримала пензля у руках,
не мала ні до кого діла,
літала птахом у думках.
І оживали на папері
якісь сюжети, почуття…
Вона усім закрила двері,
ховаючи своє життя
2024.07.26
14:11
Попросили написали про Сергія*. Від початку. Як усе воно починалося. Не вірю, що вже 7 років він дивиться на нас з-над хмар. Сім…
Сергія неможливо «вкласти» в слова чи тексти. Він сам і його шлях настільки глибші, що не хочеться та й страшно спростити
2024.07.26
13:51
СпалИ усі його листи,
Зітри нікчемну переписку.
Ці почуття... Їм не рости.
В продовженні немає зиску.
Коли розвіється той дим,
І попіл рознесе по світу,
Лиши у мареві рудім
Зітри нікчемну переписку.
Ці почуття... Їм не рости.
В продовженні немає зиску.
Коли розвіється той дим,
І попіл рознесе по світу,
Лиши у мареві рудім
2024.07.26
09:23
І жодних проблем. Жодних.
Лишоньки на папері…
Ми з серіала модних
Ми у своїй манері
Терпим, бо ми - терпіли
Цьомушню сленгу шана
Нами до нас вертіли
З древніх часів османа
Лишоньки на папері…
Ми з серіала модних
Ми у своїй манері
Терпим, бо ми - терпіли
Цьомушню сленгу шана
Нами до нас вертіли
З древніх часів османа
2024.07.26
08:07
Запалено ще одну свічку… На фронті загинув військовослужбовець - хореограф і танцівник Антон Смецький.
Йому було 37 років…
До війни він співпрацював із відомими українськими артистами, зокрема Іриною Білик. Після війни мріяв навчати дітей…
Антон втрати
Йому було 37 років…
До війни він співпрацював із відомими українськими артистами, зокрема Іриною Білик. Після війни мріяв навчати дітей…
Антон втрати
2024.07.26
07:43
Робив усе, що тільки міг,
На подив, сміх та осуд,
Але спинити часу біг
Донині не вдалося.
Не уповільнив ні на мить
На циферблаті стрілки,
Бо віднедавна час летить,
А я молюся тільки.
На подив, сміх та осуд,
Але спинити часу біг
Донині не вдалося.
Не уповільнив ні на мить
На циферблаті стрілки,
Бо віднедавна час летить,
А я молюся тільки.
2024.07.26
07:31
Увечері хотілося співати,
Доповнити червневі голоси.
В легких обіймах спогадів крилатих
Прийняти чари давньої краси.
Що буде далі - більше не питати
Та під кущем сховатись від грози.
Крізь колір жовто-білої сонати
Доповнити червневі голоси.
В легких обіймах спогадів крилатих
Прийняти чари давньої краси.
Що буде далі - більше не питати
Та під кущем сховатись від грози.
Крізь колір жовто-білої сонати
2024.07.25
23:15
Бач, костюм у труну як влитий?
І баланс, і фасон - все вірно.
А доокола часу крихти,
Одиноко між ними, зимно.
Без корабликів-мрій причали,
Тиша - кісткою, болем в горлі.
Радість світла - в зубах печалі
І баланс, і фасон - все вірно.
А доокола часу крихти,
Одиноко між ними, зимно.
Без корабликів-мрій причали,
Тиша - кісткою, болем в горлі.
Радість світла - в зубах печалі
2024.07.25
21:22
Не варто зопалу звірятися в любові,
Щоб на одкош, бува, не наразитись,
А ліпше намір перелити
В досі ніким не чуте слово
Чи в барви трепетно втілити,
Чи деревцем пустелю звеселити.
І як вона замилується словом
Чи прикипить до полотна твойого,
Щоб на одкош, бува, не наразитись,
А ліпше намір перелити
В досі ніким не чуте слово
Чи в барви трепетно втілити,
Чи деревцем пустелю звеселити.
І як вона замилується словом
Чи прикипить до полотна твойого,
2024.07.25
18:18
Вітер грає у краплі, гості
Позіхають моїм мовчанням.
Вони грають сьогодні в кості
На зеленім сукні печалю.
Розкладаю весь час пасьянси
Без потреби, автоматично:
Нема сенсу, це надто ясно,
Позіхають моїм мовчанням.
Вони грають сьогодні в кості
На зеленім сукні печалю.
Розкладаю весь час пасьянси
Без потреби, автоматично:
Нема сенсу, це надто ясно,
2024.07.25
17:22
Прокинувся малий Грицько, продер оченята.
Уже сонечко звисока зазирає в хату.
Почав кликати бабусю, але та не чує.
Вже, мабуть з самого ранку в дворі порядкує.
Одяг штанці та й скоріше вискочив до двору.
Глянув, а бабуся, справді на городі пора
Та щ
Уже сонечко звисока зазирає в хату.
Почав кликати бабусю, але та не чує.
Вже, мабуть з самого ранку в дворі порядкує.
Одяг штанці та й скоріше вискочив до двору.
Глянув, а бабуся, справді на городі пора
Та щ
2024.07.25
14:39
Учись язик тримати за зубами! -
Повчає внучку бабця знов і знов.
Та ж язиком лопоче - меле днями.
Лише регоче. Їй усе одно.
Сміється внучка: - Це я зрозуміла.
Чому ж зітхаєш, бабцю, ти при цім?
- Бо поки ти, як я, навчишся, мила.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Повчає внучку бабця знов і знов.
Та ж язиком лопоче - меле днями.
Лише регоче. Їй усе одно.
Сміється внучка: - Це я зрозуміла.
Чому ж зітхаєш, бабцю, ти при цім?
- Бо поки ти, як я, навчишся, мила.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
![](images/additions.gif)
2024.07.02
2024.05.20
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
2023.12.07
2023.11.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
![Тлумачний словник Словопедія](http://img.slovopedia.org.ua/button88x31.gif)
Автори /
Меланія Дереза (1978) /
Проза
Ніжність
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Ніжність
НІЖНІСТЬ
НІЖНІСТ
НІЖНІС
НІЖ
Н
І од початку створення світу - тобто з моменту здачі нам в оренду крихітного двокімнатного помешкання - нас було троє: Я, Він та наша новонароджена Ніжність.
Напівтемрява квартирки, просякнута духом невмирущої совдепії, вогко ковтнула нас, мов темна вода падаючі зірки. Сірі штори раптом молодечо струсили порох та павутину. Диван еротично заскрипів пружинами і пристрасно забулькотіло щось у трубах опалення.
- Сонечко моє! - мліючи, шепотів він
- Зайчику... - белькотіла я.
- Солоденька - мурмотів він.
- Міміміііііііііій - лебеділа я.
НІЖНІСТЬ керувала нашим маленьким оркестром.
Минуло кілька днів. Температура наростала. Гарячими були обійми, батареї, драматичні сцени, голови... Все плавилися й пливло. НІЖНІСТЬ затемпературила і втратила букву "Ь"
Втрата була помітною - НІЖНІСТ стала зовсім несхожою на себе: диван стверд, жарти втратили тонку талію, час од часу прослизала груба лайка. Температура суттєво впала. Іноді - особливо вночі - холодок бігав туди-сюди квартиркою і лоскотав чимось гостреньким десь під горлом... Ми ще тулилися один до одного у темряві, але НІЖНІСТ тремтіла і вкривалася ціпками. Одного ранку вона прокинулась без "Т" - "Т" відмерзла і безтолково лежала на підлозі без ознак життя.
Ми вирішили жити як жилось: Я, Він і НіжНІС. Але
НіжНІС зробилася нестерпною - пхала свій НІС всюди, куди могла: ми спостерігали один за одним не згірш найманих детективів, читали потаємні переписки у телефонах, взаємно відслідковували вмісти гаманців та напрямки маршрутів.
А якось Він сказав:
- У мене страшенно чухається НІС... Мабуть, до випивки.
Ми пили щовечора багато днів - я, Він і НіжНІС. Аж наші носи почервоніли, а душі обвуглились... На одній з останніх вечірок у НіжНІС відвалився НІС. Од НІЖНОСТІ залишився НІЖ.
НІЖ був настроєний дуже рішуче. Хоч од минулої ніжності годі було знайти й сліду, НІЖ усе ще керував нашим маленьким оркестриком і орендованим двокімнатними королівством. Усі слова були гострими, як леза, різали по живому. Пружини дивана копирсали ще теплі тіла наших спогадів, билися тарілки та глибоко врізалися в товщі сердечних м'язів гостренні уламки дрібнесенько поколотих сподівань.
НІЖ вимагав повної покори і їжі.
- Їж! - якось крикнула я у відчаї, жбурнувши добрячий шмат свого серця... Од НІЖ одвалилося ІЖ." Н", яке залишилося од нашої колись Ніжності, мовчки стояло притулене до стіни. І дуже нагадувало ноші. Медичні ноші.
Коли прийшли санітари, вони мовчки зібрали на "Н" , як на ноші, усе, що залишилося від нашого світу.
Я і Він вийшли з орендованої квартири. Віддали ключі господарю і розійшлися в різні боки, щоб більше ніколи не зустрітися.
2022
НІЖНІСТ
НІЖНІС
НІЖ
Н
І од початку створення світу - тобто з моменту здачі нам в оренду крихітного двокімнатного помешкання - нас було троє: Я, Він та наша новонароджена Ніжність.
Напівтемрява квартирки, просякнута духом невмирущої совдепії, вогко ковтнула нас, мов темна вода падаючі зірки. Сірі штори раптом молодечо струсили порох та павутину. Диван еротично заскрипів пружинами і пристрасно забулькотіло щось у трубах опалення.
- Сонечко моє! - мліючи, шепотів він
- Зайчику... - белькотіла я.
- Солоденька - мурмотів він.
- Міміміііііііііій - лебеділа я.
НІЖНІСТЬ керувала нашим маленьким оркестром.
Минуло кілька днів. Температура наростала. Гарячими були обійми, батареї, драматичні сцени, голови... Все плавилися й пливло. НІЖНІСТЬ затемпературила і втратила букву "Ь"
Втрата була помітною - НІЖНІСТ стала зовсім несхожою на себе: диван стверд, жарти втратили тонку талію, час од часу прослизала груба лайка. Температура суттєво впала. Іноді - особливо вночі - холодок бігав туди-сюди квартиркою і лоскотав чимось гостреньким десь під горлом... Ми ще тулилися один до одного у темряві, але НІЖНІСТ тремтіла і вкривалася ціпками. Одного ранку вона прокинулась без "Т" - "Т" відмерзла і безтолково лежала на підлозі без ознак життя.
Ми вирішили жити як жилось: Я, Він і НіжНІС. Але
НіжНІС зробилася нестерпною - пхала свій НІС всюди, куди могла: ми спостерігали один за одним не згірш найманих детективів, читали потаємні переписки у телефонах, взаємно відслідковували вмісти гаманців та напрямки маршрутів.
А якось Він сказав:
- У мене страшенно чухається НІС... Мабуть, до випивки.
Ми пили щовечора багато днів - я, Він і НіжНІС. Аж наші носи почервоніли, а душі обвуглились... На одній з останніх вечірок у НіжНІС відвалився НІС. Од НІЖНОСТІ залишився НІЖ.
НІЖ був настроєний дуже рішуче. Хоч од минулої ніжності годі було знайти й сліду, НІЖ усе ще керував нашим маленьким оркестриком і орендованим двокімнатними королівством. Усі слова були гострими, як леза, різали по живому. Пружини дивана копирсали ще теплі тіла наших спогадів, билися тарілки та глибоко врізалися в товщі сердечних м'язів гостренні уламки дрібнесенько поколотих сподівань.
НІЖ вимагав повної покори і їжі.
- Їж! - якось крикнула я у відчаї, жбурнувши добрячий шмат свого серця... Од НІЖ одвалилося ІЖ." Н", яке залишилося од нашої колись Ніжності, мовчки стояло притулене до стіни. І дуже нагадувало ноші. Медичні ноші.
Коли прийшли санітари, вони мовчки зібрали на "Н" , як на ноші, усе, що залишилося від нашого світу.
Я і Він вийшли з орендованої квартири. Віддали ключі господарю і розійшлися в різні боки, щоб більше ніколи не зустрітися.
2022
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію