ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.06.05 23:37
Зливи лютої — грім і зірниці — вогонь —
то стихійного лиха сполука.
Несподівані доторки теплих долонь —
симбіоз насолоди і муки.

Ви збудили в мені глибину крижану
і мелодію сонячну, схоже.
Та чому так буває, ніяк не збагну:

хома дідим
2026.06.05 19:18
веселка над районом
і вчора і сьогодні
дурацьке щастя
скраю десь її
мені ти відписала
а я при телефоні
не був
атож мабуть

Юрій Лазірко
2026.06.05 16:46
ані миші
три коти...
старший -
місяць прикотив
посвітити у коморі
середущий
сипле зорі
трохи в комин

Ірина Вовк
2026.06.05 15:47
VIII. Останній акорд: ПАРОСТКИ КИЄВА НА ПІВНІЧНИХ ПРЕСТОЛАХ Коли дим великих битв розвіявся, а море заспокоїлося, Єлизавета Ярославна зрозуміла, що її власна історія ще не завершена. Вона була донькою Ярослава Мудрого, і в її жилах текла кров правите

Борис Костиря
2026.06.05 14:39
Зима посріблила гілки,
Явивши небачену мудрість.
У них причаїлись віки,
Немов оприявлена мужність.

Зима посріблила часи,
В яких випадає нам жити,
Явивши старі голоси,

Світлана Пирогова
2026.06.05 13:23
Ми йшли крізь вечір: тільки я і дощ.
Він щось шептав на перехрестях сонних,
змивав тривогу із мовчазних площ,
лишав сліди на вікнах і долонях.

Старий каштан розправив мокру стать,
сховавши нас у затінку густому,
щоб погляд не тривожив із сум'ять,

Татьяна Квашенко
2026.06.05 12:32
Півонії розквітлі за криницею
У вогниках черешневих гірлянд.
Спокусник-червень пахне полуницею,
Заманює у затишок троянд.

І встигнути на все життя надихатись
Не вистачить чарівних вечорів,
Де сонце достигає понад хатами,

Вячеслав Руденко
2026.06.05 12:07
Вони досконало перлинні -
Цвяшки їх з дзвінкої латуні -
Шляхи малахітових стрілок
Повільне життя мотивують,
Ведуть до межі прикордоння
Садити в січневі морози
У сніг кришталеві троянди
Аби уникати загрози

Віктор Кучерук
2026.06.05 06:05
Миготять блискавиці, гуркочуть громи,
Не залишилось зовсім ніякої суші, -
Доокола вода безперервно шумить
І охоплює смуток покинуту душу.
Хлине сильно згори і хлюпоче внизу,
І все дужче мокріє взуття і мій одяг, -
Та ніхто не гукає: Сідай, - підвезу

хома дідим
2026.06.04 21:26
настало літо йшла війна
був золотистий вечір
нікого я не обіймав
нічому не перечив
не усміхалися мені
дошкульні антитези
немов у сні
чи майже сні

Іван Потьомкін
2026.06.04 21:19
Поначалу он заинтересовал меня рассказом о своем приятеле Йоне. Всю жизнь тот прожил под именем Леня. История житейская, когда в угоду славянскому уху Сруль, Мошке, Пинхас, Натан... вынуждены были становиться Александром, Михаилом, Анатолием... Но в отл

Євген Федчук
2026.06.04 19:39
Боротьба за владу після смерті Сталіна.

Війна уже закінчилась. Сталін став дряхлішим.
З «однодумців» себе кожен вже думками тішив,
Що, як Сталін вріже дуба, можливість настане.
Він по головах пройдеться і вище всіх стане.
І Молотов, й Каганович – п

Артур Курдіновський
2026.06.04 15:44
Летіть, ангелики, летіть!
Війна вам зшила білі крила,
А землю - чорним всю покрила.
Для вас тепер - небес блакить.

Ми тут завершимо наш бій
За розіп'яту Україну,
Від зла залишимо руїни,

С М
2026.06.04 15:15
Усе кручу регулятора під цицькою з екраном
Шукаю хоч якесь життя у пустелі
Ось іще програма, щось на тему Мері Джейн
Готуйсь у подорож на стелю
Огидний Джо явився на екрані
В гостях у нього самолюбний Сем
Там ще один тип, наче не при чім
У нього па

Борис Костиря
2026.06.04 12:31
Ти біжиш в невідомість, у пустку,
У ненависть, у магму століть.
Ти біжиш у незайману пущу,
У розлогі обличчя столиць.

Невідомість розкриє картини
Поза часом і простором нам
І простягне дарунки невинні,

Ірина Вовк
2026.06.04 09:26
VII. КОРОЛЕВА ТІНЕЙ: САГА РОЗБИТОГО СЕРЦЯ Вітер на Оркнейських островах рвав поли чорного плаща королеви, наче благав повернути кораблі назад. На порозі великої війни за англійську корону Гаральд залишив Єлизавету та доньок у безпечній гавані. Це б
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Меланія Дереза (1978) / Проза

 Ніжність
НІЖНІСТЬ
НІЖНІСТ
НІЖНІС
НІЖ
Н

І од початку створення світу - тобто з моменту здачі нам в оренду крихітного двокімнатного помешкання - нас було троє: Я, Він та наша новонароджена Ніжність.
Напівтемрява квартирки, просякнута духом невмирущої совдепії, вогко ковтнула нас, мов темна вода падаючі зірки. Сірі штори раптом молодечо струсили порох та павутину. Диван еротично заскрипів пружинами і пристрасно забулькотіло щось у трубах опалення.
- Сонечко моє! - мліючи, шепотів він
- Зайчику... - белькотіла я.
- Солоденька - мурмотів він.
- Міміміііііііііій - лебеділа я.
НІЖНІСТЬ керувала нашим маленьким оркестром.
Минуло кілька днів. Температура наростала. Гарячими були обійми, батареї, драматичні сцени, голови... Все плавилися й пливло. НІЖНІСТЬ затемпературила і втратила букву "Ь"
Втрата була помітною - НІЖНІСТ стала зовсім несхожою на себе: диван стверд, жарти втратили тонку талію, час од часу прослизала груба лайка. Температура суттєво впала. Іноді - особливо вночі - холодок бігав туди-сюди квартиркою і лоскотав чимось гостреньким десь під горлом... Ми ще тулилися один до одного у темряві, але НІЖНІСТ тремтіла і вкривалася ціпками. Одного ранку вона прокинулась без "Т" - "Т" відмерзла і безтолково лежала на підлозі без ознак життя.
Ми вирішили жити як жилось: Я, Він і НіжНІС. Але
НіжНІС зробилася нестерпною - пхала свій НІС всюди, куди могла: ми спостерігали один за одним не згірш найманих детективів, читали потаємні переписки у телефонах, взаємно відслідковували вмісти гаманців та напрямки маршрутів.
А якось Він сказав:
- У мене страшенно чухається НІС... Мабуть, до випивки.
Ми пили щовечора багато днів - я, Він і НіжНІС. Аж наші носи почервоніли, а душі обвуглились... На одній з останніх вечірок у НіжНІС відвалився НІС. Од НІЖНОСТІ залишився НІЖ.
НІЖ був настроєний дуже рішуче. Хоч од минулої ніжності годі було знайти й сліду, НІЖ усе ще керував нашим маленьким оркестриком і орендованим двокімнатними королівством. Усі слова були гострими, як леза, різали по живому. Пружини дивана копирсали ще теплі тіла наших спогадів, билися тарілки та глибоко врізалися в товщі сердечних м'язів гостренні уламки дрібнесенько поколотих сподівань.
НІЖ вимагав повної покори і їжі.
- Їж! - якось крикнула я у відчаї, жбурнувши добрячий шмат свого серця... Од НІЖ одвалилося ІЖ." Н", яке залишилося од нашої колись Ніжності, мовчки стояло притулене до стіни. І дуже нагадувало ноші. Медичні ноші.
Коли прийшли санітари, вони мовчки зібрали на "Н" , як на ноші, усе, що залишилося від нашого світу.
Я і Він вийшли з орендованої квартири. Віддали ключі господарю і розійшлися в різні боки, щоб більше ніколи не зустрітися.

2022




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2024-02-16 14:44:05
Переглядів сторінки твору 340
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.221 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.183 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.753
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.02.06 09:01
Автор у цю хвилину відсутній