ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

С М
2026.11.16 23:58
дідусь був мореходом
поплавав між льодів
у цього китобоя
на колінах я сидів
чувши «синку я на березі
вмираю із нудьги
мені би із друзяками
зайти в чужі піски»

Ігор Терен
2026.11.16 17:21
А влада пшеків дещо пойняла
стосовно українського ґаранта,
бо довела –
від білого орла
не більше толку як від номінанта.

***
А бомонд богемі помагає

Борис Костиря
2026.11.16 16:53
Не хочу квітку я зривати,
Бо я порушу у житті
Якусь важливу рівновагу
У космосі й серцебитті.

Краса проб'ється через вінця,
Крізь огорожі і мейнстрим.
Краса проб'ється через віно,

хома дідим
2026.11.16 16:00
можливо я повторююсь
та це малосуттєво
повторюється всяко
усілякий
не треба апології
оскільки я не жертва
можливо навпаки
це стилістична якість

Вячеслав Руденко
2026.11.16 14:54
О, мій етер, веселий, темний, милий!
Куди тепер ти знов ховаєш вила —
Космогонічні, ніби справжній фатум,
Як тінь з-під ковдри душ, густу, багату, —
Щоби безвідповідально, гучно, вмісно,
Докупи склавши, ніби пальці в мудру,
У верховіття мрій, де мер

Кока Черкаський
2026.11.16 13:43
Водії не люблять пішоходів,
Пішоходи ненавидять водіїв,
Фермери клянуть суху погоду,
А турист кляне сезон дощів.

Всякий віднайде якусь причину
Щоб образити, обматюкать тебе,
Бо всередині у кожної людини,

Паб Лімерик
2026.11.16 08:34
Вчителі в кабінеті завпеда
Освятили закон Архімеда.
А завгосп не святив.
Отакий колектив
Згуртувався навколо завпеда.

Розповів театральний бариста
Про симфонії Ференца Ліста.

Віктор Кучерук
2026.11.16 07:04
Під шелест опалого листя
Забави продовжує осінь -
Одягнута в шати багристі,
Повсюди тиняється боса.
Тумани сплітає в мережку,
Гойдає оголені віти
І сипле на вимиту стежку
Дарунки від себе чи літа.

Борис Костиря
2026.11.15 18:29
Не зупинятися у слові,
Коли сягнеш глибин, вершин.
Слова спочинуть охололі.
На слово сяде херувим.
Не зупинятися в розгоні,
В польоті до далеких зір,
Здолати мури й перепони
У прагненні забутих вір.

Євген Федчук
2026.11.15 17:40
Гортаю в Інтернеті сторінки,
Новини і погоду розглядаю,
Чогось собі цікавого шукаю
І, зокрема, якісь нові книжки.
На сайтах їх багато викладають.
Дивлюся, що читають москалі.
Вже й не дивуюсь їм узагалі,
То просто дикість, що вони читають.

Юрій Гундарів
2026.11.15 09:14
Його серце зупинилося 27 березня на Слов’янському напрямку. Прощання відбулося у Вербну неділю. Траурний кортеж розтягнувся через увесь Київ — від Майдану Незалежності до Лівого берега, де він жив.
На Троєщині та Лісовому масиві люди виходили з машин, ст

Ірина Вовк
2026.11.15 07:43
«ДЖОРДАНО БРУНО: Попіл нескінченності, або Ніч на площі Квітів»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Джордано Бруно (Ноланець) – філософ-домініканець, мандрівний мислитель-пантеїст, якому належить теорі

Віктор Кучерук
2026.11.15 07:07
Ні зорі, ні душі, ані тіні -
Тільки тиша й пітьма навкруги,
Тож в уяві малюю видіння
Місць отих, де іти до снаги.
Не буває там темряви й тиші,
І відсутні тривожні думки,
І хмарини там вітер колише ,
І світіння торкає щоки.

Володимир Бойко
2026.11.15 01:14
Людожерам непогано вдаються ролі людинолюбців. Хтось демократією живе, хтось нею грається. Політик – це особа, яка однією рукою будує державу, а іншою її руйнує. Навіть наймізернішим людцям доступні цукерки «Гулівер» в асортименті. Криводушн

Віктор Насипаний
2026.11.14 23:50
З молитви проростаєм до життя.
Комусь шляхи чи стежка невеличка.
А весни, як горобчики, летять.
Міліє, висихає люд, як річка.


Щодня кудись мчимо, як хитрий грак.
І враз, як тінь, в землі минаєм поспіль.

С М
2026.11.14 22:44
Безконечний дощ зі слів ллє в паперовий келих
Током, досхочу свавільним, сковзаючи крізь усесвіт
Сум водойм і хвилі втіх поймають мій відкритий розум
Осяюючи, пестячи

Jai Guru Deva Om
Світ незмінний, хай би що
Світ незмінний, хай би що
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Меланія Дереза (1978) / Проза

 Друг у добрі руки
- Гавлілуя! Нарешті Бог почув мої скавулитви! - це вищить на радостях болонка Зіта на руках у якоїсь поважної пані.
Пані апетитна, таку приємно облизувати, і пахне вона, мабуть, смачно... Он як завзято впихає у Зітину розчахнуту од радості пащу якісь смачні шматочки...
У притулку врятованих тварин сьогодні аншлаг. З моменту початку повномасштабного вторгнення це втретє. Звідкіля я - звичайний пес - знаю про повномасштабне вторгнення? Петрович - кривий та глухуватий доглядач - щодня слухає прямі ефіри марафону. Я слухаю також - а що мені ще робити?
Я не надто розуміюсь на людських справах - що там у них таке коїться?
Знаю лише, що повномасштабне вторгнення бліх на мені не так давно припинилось - якась огидна мерзенна рідина обірвала раптом мої муки. А було це так.
- Ну що, сірий, влаштуємо їм хімічну атаку? - прошамкав Петрович тоді і криво посміхнувся. Я криво посміхнувся у відповідь, та так щиро, що Наталочка - молоденька волонтерка - скрикнула й перепитала:
- Петрович, а він не вкусить? Он як гарчить!
- Сірий? Ні-і-і, не бійся, цей не вкусить... Він давно тут, з найперших.
Я його знаю - гада хвостатого, Сірий - добряк. Контужений був. На ланцюгу сидів колись... Потім під обстріл потрапив, кажуть. От без лапки залишився. Ігорович тоді йому за свій кошт операцію... Трилапий, та ще й безпородний... Як тривога - то йому взагалі дах зносить, але жодного разу нікого... Але ніхто таких не хоче.
Поки Петрович теревенить, Наталочка боязко поливає мене з пляшечки і втирає вміст у шкіру.
Ух і нестерпно було сидіти - покірним і мокрим, замотаним у біле простирадло. Фуууууу! Та, здається, блохи пішли.

А сьогодні втретє за моєї пам'яті сюди набігло людисьок. "Благодійна акція ДРУГ У ДОБРІ РУКИ" - так називається це збіговисько двоногих.
Наталочка зав'язала усім маленьким песикам кольорові стрічечки на шиї. Великим - пригладила настовбурчену шерсть щіткою... Два французькі бульдоги - Бася і Вася - ті геть крихітними дзвіночками на ошийниках баламкають, хоч їхніх рідних "дзвіночків" під хвостами і сліду нема. Зате пихаті які - так би й вкусив!
Стареньку пуделиху Марго теж причепурили - у неї на голові,між кучериками - обожечки - бантик! Вона знічено й тривожно поглядає з-під того дурнуватого бантика - так їй ніяково. Аякже, вісім років прожила в родині хірурга, слухала лекції для студентів-медиків під кафедрою аудиторії... А одного разу, коли ми згризли на двох пахуче і перестояне яблуко - його нам поні Степан підкинув, гуляючи - похвалилася навіть, що власнозуб подавала господарю скальпеля під час складної операції... А тут на тобі - бантик!
О, якесь людське дитя вже кошлатить їй неслухняну гривку з тим бантиком...
Тільки погляньте на кота Митрофана! - яке він янголятко на руках у сивенької, загорнутої у вовняну хустку бабусі! Але очі його горять хижим вогнем - щойно, просто перед його носом! - молода закохана пара посадила в маленьку клітку й понесла до воріт закоханих Мімі і Мілка! Мімі і Мілк - два карликових хом'яка. А точніше - на думку Митрофана - дві смачні котячі тефтельки... Не судилося тобі, Великий Мисливцю Митрофане Зашипій Перший, скуштувати хом'ячатинки. Їстимеш ти тепер біленьку сметанку з найближчого супермаркета, бо хом'яків там не продають - ані свіжих, ані морожених.
О... Ні... Тільки не це!!!
Ааааааооооооооууууууаааааааоооооуууууууууааааааооооооооуууууу...
Моя голова починає нестерпно боліти - наче мене знову луплять залізним ланцюгом - та так, що я зриваюсь на усі три лапи і біжу! Біжу, біжу, біжууууу-у, біжууууууууааааа, біжууууууууаааааааааааоооооооуууууууаааааааооооооууууууу...
- Увага, повітряна тривога, негайно пройдіть в укриття!
Повітряна тривога! Негайно пройдіть в укриття!
Зупиніть цей звук! Будь-ласка, хто-небудь!
З-під моїх трьох лап летить у всі боки багнюка, трава, листя... Перегородки вольєрів несуться на скаженій швидкості повз... Повз... Моя голова...
Аж доки не врізаюся мордою у щось велике і тепле.
Велике і тепле пахне Петровичем.
- Тихо, Сірий, тихо, бідний мій хлопчику - белькоче велике і тепле. Петрович.
І лише тоді я розплющую очі і бачу його рідне, пошматоване, наче мої барабанні перетинки, обличчя.

А ввечері - коли давно відлунала тривога, Наталочка та ще трійко волонтерів прибирають подвір'я притулку. День видався шалений - У ДОБРІ РУКИ не потрапили тільки поні Степан, сонна ігуана Марісабель, шість морських свинок з іменами Один, Два, Три, Чотири, П'ять і Туз, одноока обгоріла кішка Мія та я.
Але мене це не засмучує.
Бо Петрович вдягає на мене нашийника і веде у дальній закуток притулка. Там стоїть будівля. Вдень там повно двоногих, а ввечері залишаємося лише ми з Петровичем.
Ми йдемо довгим темним коридором, тоді Петрович відмикає ключем брунатні двері і ми опиняємось у маленькій кімнатці. Тут тепло і затишно. Є стіл, старий кострубатий диван, стілець. Іноді тут пахне їжею, іноді - шкарпетками Петровича. І перше, і друге -приємно.
Тоді Петрович вмикає "єдиний марафон", дістає з кишені пакетик з кормом - для мене, з маленької шафки прозору пляшку та склянку, а з шуфлядки стола - якесь фото. На фото - красивий молодий двоногий у військовій формі. Петрович наливає з пляшки повну склянку, випиває одним махом, тоді каже до фотографії:
- Добрий вечір, синку - і знову наливає.
Коли пляшка порожніє, Петрович гладить тремтячою рукою мою голову, а тоді вкладає похмуру свою на руки і засинає, сидячи за столом.
Я вмощуюсь поруч на підлозі.
Мені спокійно і світло.
- Гавлілуя - шепочу, заплющуючи очі і радіючи, що мене ніхто не взяв.


2023




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2024-02-14 08:45:11
Переглядів сторінки твору 474
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.221 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.183 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.831
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.07.27 17:53
Автор у цю хвилину відсутній