ілюзія в тому, що ви просто
читаєте цей вірш.
дійсність в тому, що це
більше, ніж якийсь
вірш.
це ніж жебрака.
це тюльпан.
це солдат марширує
через Мадрид.
це ви на своєму
смертному одрі.
це сміється Лі Бо
під землею.
це не проклятий богом
вірш.
це кінь спить.
це метелик у
вашому мозку.
це диявольський
цирк.
це не ви читаєте
сторінку.
це сторінка читає
вас.
відчуваєте?
це як кобра. як голодний орел, що ширяє по кімнаті.

це не вірш. вірші нудні,
вони наганяють на вас сонливість.

ці слова штовхають вас
до нового
божевілля.

вас благословили, вас виштовхнули в
сліпучу область
світла.

слон мріє
з вами
зараз.
кривизна простору
вигинається і
сміється.

тепер ви можете померти.
тепер ви можете померти як
люди, яким судилося
померти:
прекрасні,
переможні,
чуючи музику,
ставши музикою,
ревучою,
ревучою,
ревучою.

Charles Bukowski SPLASH
the illusion is that you are simply
reading this poem.
the reality is that this is
more than a
poem.
this is a beggar's knife.
this is a tulip.
this is a soldier marching
through Madrid.
this is you on your
death bed.
this is Li Po laughing
underground.
this is not a god-damned
poem.
this is a horse asleep.
a butterfly in
your brain.
this is the devil's
circus.
you are not reading this
on a page.
the page is reading
you.
feel it?
it's like a cobra. it's a hungry eagle circling the room.

this is not a poem. poems are dull,
they make you sleep.

these words force you
to a new
madness.

you have been blessed, you have been pushed into a
blinding area of
light.

the elephant dreams
with you
now.
the curve of space
bends and
laughs.

you can die now.
you can die now as
people were meant to
die:
great,
victorious,
hearing the music,
being the music,
roaring,
roaring,
roaring.