Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.21
14:59
ПЗ неба червоно захід хлюпає,
Зафарбовує сокурину.
Будуть в осені сумнолюбої
Ще погідні та теплі днини.
Будуть в осені любоніжної
Над водою легкі тумани.
Буде осінь щоранку іншою,
Зафарбовує сокурину.
Будуть в осені сумнолюбої
Ще погідні та теплі днини.
Будуть в осені любоніжної
Над водою легкі тумани.
Буде осінь щоранку іншою,
2026.11.21
13:13
Я лезами тендітних пелюсток
Прийду у край нечуваний, незнаний
Крізь сонце і розпечений пісок,
Де квітне час глибокий, несказанний.
Так важко парадоксами іти,
Шляхами незбагненними, чужими.
Ти битим склом дістанешся мети,
Прийду у край нечуваний, незнаний
Крізь сонце і розпечений пісок,
Де квітне час глибокий, несказанний.
Так важко парадоксами іти,
Шляхами незбагненними, чужими.
Ти битим склом дістанешся мети,
2026.11.21
12:33
Гусак містом ходить-бродить*
винуватий без вини,
що шукає – не знаходить
бо довкола стан війни.
Ой, шкода як, сумний пташе,
не гроза, не буревій
так змінили життя наше –
винуватий без вини,
що шукає – не знаходить
бо довкола стан війни.
Ой, шкода як, сумний пташе,
не гроза, не буревій
так змінили життя наше –
2026.11.21
11:57
Ні промінчика. Ніч смоляна.
Вже націлені жерла…
Люд у світі дивується нам:
Ще живі, ще не вмерли.
Стіни зводим і сієм жита,
Хоч війна за війною,
І бороним безцінне життя –
Та якою ціною…
Вже націлені жерла…
Люд у світі дивується нам:
Ще живі, ще не вмерли.
Стіни зводим і сієм жита,
Хоч війна за війною,
І бороним безцінне життя –
Та якою ціною…
2026.11.21
11:18
Унаслідок російської атаки на Київ 19 листопада 2026 року вибухова хвиля від падіння уламків пошкодила вікна, рами та окремі елементи фасаду й карнизів Володимирського собору.
Одними з авторів розписів у цьому храмі є видатні художники Віктор Васнєцов і
Одними з авторів розписів у цьому храмі є видатні художники Віктор Васнєцов і
2026.11.21
07:39
Із Василя Лебедєва-Кумача)
Барвить РАНОК світозорий
мури в древньому Кремлі.
Прокидається бадьорий
люд радянської землі.
Прохолода добромисно
Барвить РАНОК світозорий
мури в древньому Кремлі.
Прокидається бадьорий
люд радянської землі.
Прохолода добромисно
2026.11.21
07:20
Німіють, поколюють, просто болять
Натруджені працею руки,
Та хочуть, як завжди, мене обійнять
Опісля гіркої розлуки.
В зусиллі притиснуть - прожиті літа,
Турбота, терпіння і ласка,
І мамина мудрість, одвічно свята,
Що з буднів утворює казку.
Натруджені працею руки,
Та хочуть, як завжди, мене обійнять
Опісля гіркої розлуки.
В зусиллі притиснуть - прожиті літа,
Турбота, терпіння і ласка,
І мамина мудрість, одвічно свята,
Що з буднів утворює казку.
2026.11.20
23:44
Колись, не так давно, в часи не такі уже й давні і навіть не епічні, і не міфічні я написав новелу «Дружина прокурора». Мене тоді звинуватили в упередженості, однобічності, суб’єктивності, надлишковій актуальності (це не література, мовляв), гіперболізова
2026.11.20
22:24
видива осінні
мокнуть під дощем
красоту зацінить
дехто із нікчем
начебто дизайнер
інколи естет
часом копірайтер
може і поет
мокнуть під дощем
красоту зацінить
дехто із нікчем
начебто дизайнер
інколи естет
часом копірайтер
може і поет
2026.11.20
21:23
Догоряє свіча горизонту,
Розповзається напівпітьма.
Вовкулаки незримого фронту
У облогу беруть крадькома.
Поховалися далі чимдалі,
Світ уклався у відстань руки.
Лиш в астралі, мов авта на ралі
Розповзається напівпітьма.
Вовкулаки незримого фронту
У облогу беруть крадькома.
Поховалися далі чимдалі,
Світ уклався у відстань руки.
Лиш в астралі, мов авта на ралі
2026.11.20
21:11
Осіння ніч
примчала на колісниці,
зупинилась…
п'є чашу темряви
до самого дна.
Ловить крізь тишу звуки -
гучно…
гучно…
примчала на колісниці,
зупинилась…
п'є чашу темряви
до самого дна.
Ловить крізь тишу звуки -
гучно…
гучно…
2026.11.20
20:59
Не забуду! І свічка ніколи не згасне!
Я шукаю Її серед суму алей,
Заглядаю в обличчя байдужих людей,
Все навколо здається пустим і невчасним.
О, насніться мені, рідні очі прекрасні!
Вся реальність - поламана. Все шкереберть.
Ніжний погляд юрбою спап
Я шукаю Її серед суму алей,
Заглядаю в обличчя байдужих людей,
Все навколо здається пустим і невчасним.
О, насніться мені, рідні очі прекрасні!
Вся реальність - поламана. Все шкереберть.
Ніжний погляд юрбою спап
2026.11.20
13:05
Чоловік, що прожив небагато
І розтанув у розквіті сил,
Мов згоріле до часу багаття,
Наче птах без польоту і крил.
По собі він залишив надгробок,
Ну а пам'ять розтала в літах,
Почорнілих, як зношена роба,
І розтанув у розквіті сил,
Мов згоріле до часу багаття,
Наче птах без польоту і крил.
По собі він залишив надгробок,
Ну а пам'ять розтала в літах,
Почорнілих, як зношена роба,
2026.11.20
12:46
Настала драма у комедіанта –
розтанули ілюзії і ось
нема кому у вічі заглядати,
прокажене продовжує стріляти,
а західне недочуває, – SOS!!!
***
Малоросійців зомбувати просто
розтанули ілюзії і ось
нема кому у вічі заглядати,
прокажене продовжує стріляти,
а західне недочуває, – SOS!!!
***
Малоросійців зомбувати просто
2026.11.20
10:40
Від ракетного вибуху тремтить земля,
а надворі дитячий голос: «Бабах!»…
Не відає ще нерозумне маля,
що війна - жах…
Воно думає, що це просто гра:
дорослі ж не можуть його вбити
чи завдати важких ран!
а надворі дитячий голос: «Бабах!»…
Не відає ще нерозумне маля,
що війна - жах…
Воно думає, що це просто гра:
дорослі ж не можуть його вбити
чи завдати важких ран!
2026.11.20
05:52
У наших жилах предків міць і сила,
А в пам'яті - звитяги чималі, -
Шукаю гідних, щоби відомстили
За сльози української землі.
Пліч-о-пліч станем проти супостата,
З'єднаємось в єдиний моноліт,
Бо час уже йому борги вертати,
Прийшла пора за все дав
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...А в пам'яті - звитяги чималі, -
Шукаю гідних, щоби відомстили
За сльози української землі.
Пліч-о-пліч станем проти супостата,
З'єднаємось в єдиний моноліт,
Бо час уже йому борги вертати,
Прийшла пора за все дав
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.18
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Редакція Майстерень (1963) /
Публіцистика
/
Денники з ПМ
Бомбезний короткометражний фільм в стилі «Нововедичного реалізму», рекомендуємо!
Виняткової якості фільм з категорії "Нововедичних реалій".
Про так звані "сітхи" - надздібності, які дійсно кожен може здобути тут і зараз. Але є одне вагоме "але"!
Бо є природний шлях для нас - шляхом людини, з розвитком в собі людяності, в стані (гуні) гумани - не надто відомої дороги осягнень на основі самоконцентрації в стані відкритого серця (базове чуття хаті).
Ще є шлях підселення сутностей (бісівський). Він найшвидший, і на жаль, найчастіше використовуваний - коли здатності надаються суто під контролем темної сутності, що запропонувала їх вам. Ця сутність підселиться, ввійде не лише у ваше єство, але і в тіло, і даючи вам ті чи ті задоволення, виграватиме у вас кожного разу в прихованому плані. Що завжди завершується вельми трагічно.
Та фільм якраз про людяний шлях, хоча в ньому і чимало важливих технічних подробиць не вказано. А деякі речі ( карти, як початковий засіб розвитку) - дещо неточні. )
Тож якщо ви навчитеся концентрувати свою увагу протягом хоча би трьох-чотирьох хвилин ( і обов'язково в стані відкритого переднього серця - чуття "хаті") на тому чи тому живому образі (!), ви дуже швидко розвинетеся сутнісно, і це само по собі принесе чималі успіхи, і навіть можуть додатися, як і в цьому фільмі - ті чи ті надздібності. Ось тільки не починайте виключно з гральних карт! Це данина сценаристів темним силам. Адже баланс пропозиції має зберігатися. І вам обирати. Тільки ось темні сутності приходять з темного середовища.
Про фільм:
Генрі Шугар — багатий чоловік, який захоплюється азартними іграми. Одного разу він натикається на книгу з лікарським звітом про людину на ім'я Імдад Хан, яка стверджувала, що вона може бачити, не використовуючи очей. Зацікавившись долею Імдада, Генрі продовжує досліджувати його життя і дізнається, що незвичайний чоловік розвинув уміння бачити без використання очей за допомогою своєрідної методики медитації. Практикуючи медитацію, якою користувався Хан, протягом трьох років Шугар розвиває в собі дивовижну здатність бачити крізь поверхневе тло, та гроші не спокусили його....
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Бомбезний короткометражний фільм в стилі «Нововедичного реалізму», рекомендуємо!
Виняткової якості фільм з категорії "Нововедичних реалій".Про так звані "сітхи" - надздібності, які дійсно кожен може здобути тут і зараз. Але є одне вагоме "але"!
Бо є природний шлях для нас - шляхом людини, з розвитком в собі людяності, в стані (гуні) гумани - не надто відомої дороги осягнень на основі самоконцентрації в стані відкритого серця (базове чуття хаті).
Ще є шлях підселення сутностей (бісівський). Він найшвидший, і на жаль, найчастіше використовуваний - коли здатності надаються суто під контролем темної сутності, що запропонувала їх вам. Ця сутність підселиться, ввійде не лише у ваше єство, але і в тіло, і даючи вам ті чи ті задоволення, виграватиме у вас кожного разу в прихованому плані. Що завжди завершується вельми трагічно.
Та фільм якраз про людяний шлях, хоча в ньому і чимало важливих технічних подробиць не вказано. А деякі речі ( карти, як початковий засіб розвитку) - дещо неточні. )
Тож якщо ви навчитеся концентрувати свою увагу протягом хоча би трьох-чотирьох хвилин ( і обов'язково в стані відкритого переднього серця - чуття "хаті") на тому чи тому живому образі (!), ви дуже швидко розвинетеся сутнісно, і це само по собі принесе чималі успіхи, і навіть можуть додатися, як і в цьому фільмі - ті чи ті надздібності. Ось тільки не починайте виключно з гральних карт! Це данина сценаристів темним силам. Адже баланс пропозиції має зберігатися. І вам обирати. Тільки ось темні сутності приходять з темного середовища.
Про фільм:
Генрі Шугар — багатий чоловік, який захоплюється азартними іграми. Одного разу він натикається на книгу з лікарським звітом про людину на ім'я Імдад Хан, яка стверджувала, що вона може бачити, не використовуючи очей. Зацікавившись долею Імдада, Генрі продовжує досліджувати його життя і дізнається, що незвичайний чоловік розвинув уміння бачити без використання очей за допомогою своєрідної методики медитації. Практикуючи медитацію, якою користувався Хан, протягом трьох років Шугар розвиває в собі дивовижну здатність бачити крізь поверхневе тло, та гроші не спокусили його....
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"То українців постійно обманюють, чи й ми самі теж долучені?"
• Перейти на сторінку •
"Словозміни. «Піхви»"
• Перейти на сторінку •
"Словозміни. «Піхви»"
Про публікацію
