Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.08
16:18
Сіріє небо, гублячи блакить.
Іржа вражає вже пожовкле листя.
Що стрімко долу падає, летить.
А з ним і літніх днів пора барвиста.
Стікає в небуття. І тане час,
Що кожному відведений у долі.
Невже пісень веселих
світоч згас,
Іржа вражає вже пожовкле листя.
Що стрімко долу падає, летить.
А з ним і літніх днів пора барвиста.
Стікає в небуття. І тане час,
Що кожному відведений у долі.
Невже пісень веселих
світоч згас,
2025.11.08
15:39
Там, де сонце торкає землі, помічаю дива:
Розливає лафіт незнайомий мені сомельє.
"Добрий вечір"- вітає. Киваю і я - "Навзаєм"
Завмирає і дивиться, ніби мене впізнає.
Ніби я - той бувалець, якого давно чатував.
Так і хочу йому простягнути у рук
Розливає лафіт незнайомий мені сомельє.
"Добрий вечір"- вітає. Киваю і я - "Навзаєм"
Завмирає і дивиться, ніби мене впізнає.
Ніби я - той бувалець, якого давно чатував.
Так і хочу йому простягнути у рук
2025.11.08
11:46
Дозимове дієслово цвітом стелить…
А маршрутки, як дикунки, топчуть листя…
Ну а джмелик, (від Анжели) подивився
І подумав, що дострелить… Помилився.
24.10.2025.
А маршрутки, як дикунки, топчуть листя…
Ну а джмелик, (від Анжели) подивився
І подумав, що дострелить… Помилився.
24.10.2025.
2025.11.07
21:47
Поодинокі дерева
із перемішаним жовтим
і зеленим листям,
ніби перемішаними
смугами долі.
Вони стоять
і чогось чекають.
Можливо, пришестя Месії.
із перемішаним жовтим
і зеленим листям,
ніби перемішаними
смугами долі.
Вони стоять
і чогось чекають.
Можливо, пришестя Месії.
2025.11.07
16:48
я – дрібна блошива мавпа
а друзі мої – нарики
(усе це жартома)
або я – схолола піца
ще б сюди лимон згодився
а як сама?
і мною поторбасували
усі щурихи в цім кварталі
а друзі мої – нарики
(усе це жартома)
або я – схолола піца
ще б сюди лимон згодився
а як сама?
і мною поторбасували
усі щурихи в цім кварталі
2025.11.07
16:29
Хмільний Хмільник на рідному Поділлі --
Благословенний, чарівливий край.
Де пестили мене волосся хвилі,
І мріяння збувалися про рай.
І бабине цвіло розкішне літо...
Я поринав у промені принад
Щоб душу розхвильовану зігріти --
Благословенний, чарівливий край.
Де пестили мене волосся хвилі,
І мріяння збувалися про рай.
І бабине цвіло розкішне літо...
Я поринав у промені принад
Щоб душу розхвильовану зігріти --
2025.11.07
13:41
Звертаюсь вкотре до автівки:
Звези мене куди небудь…
А краще все ж до Шепетівки
І зупинитись не забудь
У тім селі, що зріс і виріс
Де цвинтар… школа… сінокос
Малечі зліт… дорослих вирій
І гомін бджілок, вредних ос…
Звези мене куди небудь…
А краще все ж до Шепетівки
І зупинитись не забудь
У тім селі, що зріс і виріс
Де цвинтар… школа… сінокос
Малечі зліт… дорослих вирій
І гомін бджілок, вредних ос…
2025.11.06
21:53
Не певен, що якби Мойсей
явивсь на Святу землю,
в сьогоднішній Ізраїль,
навряд чи визнав би він за своїх
нащадків тих, що при ньому
в Єгипті місили з січкою глину,
приймали Тору і на плечах несли Мішкан –
присутність Всевишнього серед них…
явивсь на Святу землю,
в сьогоднішній Ізраїль,
навряд чи визнав би він за своїх
нащадків тих, що при ньому
в Єгипті місили з січкою глину,
приймали Тору і на плечах несли Мішкан –
присутність Всевишнього серед них…
2025.11.06
21:39
Я простягаю до тебе руки
крізь велике озеро,
схоже на серце космосу.
Над озером стоїть туман,
наче химерні думки.
Вечірній холод протвережує
після філософського сп'яніння.
Я стою над великим озером,
крізь велике озеро,
схоже на серце космосу.
Над озером стоїть туман,
наче химерні думки.
Вечірній холод протвережує
після філософського сп'яніння.
Я стою над великим озером,
2025.11.06
21:22
Як перейшов я у четвертий клас
І стали ми історію вивчати,
То довелось ім’я його стрічати.
Він представлявся, як «герой» для нас.
Бо вміло з ворогами воював,
В Червоній Армії був знаним командиром.
Ми вірили тим побрехенькам щиро,
Бо хто ж тоді про
І стали ми історію вивчати,
То довелось ім’я його стрічати.
Він представлявся, як «герой» для нас.
Бо вміло з ворогами воював,
В Червоній Армії був знаним командиром.
Ми вірили тим побрехенькам щиро,
Бо хто ж тоді про
2025.11.06
17:57
Вереміями, вереміями
Плач із радістю межував.
Все перебрано, перевіяно,
Перелущено по жнивах.
Чи пробачило спрагу літові
Те, що вижило у зимі?
Від морозу і спеки - мітини,
Плач із радістю межував.
Все перебрано, перевіяно,
Перелущено по жнивах.
Чи пробачило спрагу літові
Те, що вижило у зимі?
Від морозу і спеки - мітини,
2025.11.06
17:15
Вкривають землю втомлену тумани,
Народжуючи зболені рядки.
Чи варто будувати точні плани,
Коли у долі власні є думки?
Можливо, осінь рубіконом стане,
Напише світлі, райдужні казки.
З пейзажу прибираю все погане,
Народжуючи зболені рядки.
Чи варто будувати точні плани,
Коли у долі власні є думки?
Можливо, осінь рубіконом стане,
Напише світлі, райдужні казки.
З пейзажу прибираю все погане,
2025.11.06
15:34
Скажи осіннім квітам*:
Вітрила осені давно роздерті**,
Сірі хмари стали вином
У келиху старчика Фідія***
(Він будував Колізей –
Думав, що то окраса,
Думав, що то капелюх,
Що загубив дивак Аполлон,
Вітрила осені давно роздерті**,
Сірі хмари стали вином
У келиху старчика Фідія***
(Він будував Колізей –
Думав, що то окраса,
Думав, що то капелюх,
Що загубив дивак Аполлон,
2025.11.06
13:26
“Як не хочеш усю правду, повідай дещицю:
Чи сватів до тебе слати, чи піти топиться?
Чом ти голову схилила, вії опустила?
Може, кращого від мене, бува, полюбила?..
...Не розказуй, голубонько. В словах нема нужди,
Бо ж на личеньку твоєму заквітають руж
Чи сватів до тебе слати, чи піти топиться?
Чом ти голову схилила, вії опустила?
Може, кращого від мене, бува, полюбила?..
...Не розказуй, голубонько. В словах нема нужди,
Бо ж на личеньку твоєму заквітають руж
2025.11.06
09:46
Хороший привід: досі в справі
Як режисер над усіма…
І не важливо на підставі
Чи усерйоз, чи жартома
Цікаво буде споглядати —
До прозвиськ всучать: театрал!?
Не по одинці, з ніжним матом…
Ну, що поробиш… ритуал.
Як режисер над усіма…
І не важливо на підставі
Чи усерйоз, чи жартома
Цікаво буде споглядати —
До прозвиськ всучать: театрал!?
Не по одинці, з ніжним матом…
Ну, що поробиш… ритуал.
2025.11.06
01:04
З молитви тихо виростає небо,
І сонця голос будить вороння.
А на душі ще світло, та жовтнево.
Між берегами листя човен дня.
Вже розплітає сонце дні й дороги,
Вітри на шаблях ділять листя мідь.
Але думки, мов блазні – скоморохи,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...І сонця голос будить вороння.
А на душі ще світло, та жовтнево.
Між берегами листя човен дня.
Вже розплітає сонце дні й дороги,
Вітри на шаблях ділять листя мідь.
Але думки, мов блазні – скоморохи,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2016.02.13
2016.01.31
2015.02.22
2014.03.11
2013.03.22
2013.02.17
2009.11.23
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Редакція Майстерень (1963) /
Огляди критики та аналітики
Бомбезний короткометражний фільм в стилі «Нововедичного реалізму», рекомендуємо!
Виняткової якості фільм з категорії "Нововедичних реалій".
Про так звані "сітхи" - надздібності, які дійсно кожен може здобути тут і зараз. Але є одне вагоме "але"!
Бо є природний шлях для нас - шляхом людини, з розвитком в собі людяності, в стані (гуні) гумани - не надто відомої дороги осягнень на основі самоконцентрації в стані відкритого серця (базове чуття хаті).
Ще є шлях підселення сутностей (бісівський). Він найшвидший, і на жаль, найчастіше використовуваний - коли здатності надаються суто під контролем темної сутності, що запропонувала їх вам. Ця сутність підселиться, ввійде не лише у ваше єство, але і в тіло, і даючи вам ті чи ті задоволення, виграватиме у вас кожного разу в прихованому плані. Що завжди завершується вельми трагічно.
Та фільм якраз про людяний шлях, хоча в ньому і чимало важливих технічних подробиць не вказано. А деякі речі ( карти, як початковий засіб розвитку) - дещо неточні. )
Тож якщо ви навчитеся концентрувати свою увагу протягом хоча би трьох-чотирьох хвилин ( і обов'язково в стані відкритого переднього серця - чуття "хаті") на тому чи тому живому образі (!), ви дуже швидко розвинетеся сутнісно, і це само по собі принесе чималі успіхи, і навіть можуть додатися, як і в цьому фільмі - ті чи ті надздібності. Ось тільки не починайте виключно з гральних карт! Це данина сценаристів темним силам. Адже баланс пропозиції має зберігатися. І вам обирати. Тільки ось темні сутності приходять з темного середовища.
Про фільм:
Генрі Шугар — багатий чоловік, який захоплюється азартними іграми. Одного разу він натикається на книгу з лікарським звітом про людину на ім'я Імдад Хан, яка стверджувала, що вона може бачити, не використовуючи очей. Зацікавившись долею Імдада, Генрі продовжує досліджувати його життя і дізнається, що незвичайний чоловік розвинув уміння бачити без використання очей за допомогою своєрідної методики медитації. Практикуючи медитацію, якою користувався Хан, протягом трьох років Шугар розвиває в собі дивовижну здатність бачити крізь поверхневе тло, та гроші не спокусили його....
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Бомбезний короткометражний фільм в стилі «Нововедичного реалізму», рекомендуємо!
Виняткової якості фільм з категорії "Нововедичних реалій".Про так звані "сітхи" - надздібності, які дійсно кожен може здобути тут і зараз. Але є одне вагоме "але"!
Бо є природний шлях для нас - шляхом людини, з розвитком в собі людяності, в стані (гуні) гумани - не надто відомої дороги осягнень на основі самоконцентрації в стані відкритого серця (базове чуття хаті).
Ще є шлях підселення сутностей (бісівський). Він найшвидший, і на жаль, найчастіше використовуваний - коли здатності надаються суто під контролем темної сутності, що запропонувала їх вам. Ця сутність підселиться, ввійде не лише у ваше єство, але і в тіло, і даючи вам ті чи ті задоволення, виграватиме у вас кожного разу в прихованому плані. Що завжди завершується вельми трагічно.
Та фільм якраз про людяний шлях, хоча в ньому і чимало важливих технічних подробиць не вказано. А деякі речі ( карти, як початковий засіб розвитку) - дещо неточні. )
Тож якщо ви навчитеся концентрувати свою увагу протягом хоча би трьох-чотирьох хвилин ( і обов'язково в стані відкритого переднього серця - чуття "хаті") на тому чи тому живому образі (!), ви дуже швидко розвинетеся сутнісно, і це само по собі принесе чималі успіхи, і навіть можуть додатися, як і в цьому фільмі - ті чи ті надздібності. Ось тільки не починайте виключно з гральних карт! Це данина сценаристів темним силам. Адже баланс пропозиції має зберігатися. І вам обирати. Тільки ось темні сутності приходять з темного середовища.
Про фільм:
Генрі Шугар — багатий чоловік, який захоплюється азартними іграми. Одного разу він натикається на книгу з лікарським звітом про людину на ім'я Імдад Хан, яка стверджувала, що вона може бачити, не використовуючи очей. Зацікавившись долею Імдада, Генрі продовжує досліджувати його життя і дізнається, що незвичайний чоловік розвинув уміння бачити без використання очей за допомогою своєрідної методики медитації. Практикуючи медитацію, якою користувався Хан, протягом трьох років Шугар розвиває в собі дивовижну здатність бачити крізь поверхневе тло, та гроші не спокусили його....
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"То українців постійно обманюють, чи й ми самі теж долучені?"
• Перейти на сторінку •
"Словозміни. «Піхви»"
• Перейти на сторінку •
"Словозміни. «Піхви»"
Про публікацію
