Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.18
18:38
Вавилон пітьми горобиної ночі зруйновано,
Сонце пшеничне одягає штани нового дня,
А самотній старчик-друїд гортає книгу заграви:
Бо кожна дорога прямує крізь дольмен осені,
Бо якщо й запалити вогнище треби, то не сьогодні,
І гілки горобинові ховают
Сонце пшеничне одягає штани нового дня,
А самотній старчик-друїд гортає книгу заграви:
Бо кожна дорога прямує крізь дольмен осені,
Бо якщо й запалити вогнище треби, то не сьогодні,
І гілки горобинові ховают
2025.11.18
15:05
Бачиш, скільки автомобілів
їде на червоне світло?
Дорога є – а перейти не можна.
І річ не в тім, що кількість дебілів
зростає помітно,
а в тім, що забита дорога кожна.
їде на червоне світло?
Дорога є – а перейти не можна.
І річ не в тім, що кількість дебілів
зростає помітно,
а в тім, що забита дорога кожна.
2025.11.18
14:41
У будь-якому віці,
У лісі, біля гаю
Так хочеться почути
Омріяне "кохаю".
Палкі плекати вірші,
Підказані Пегасом.
І відчувати поруч
У лісі, біля гаю
Так хочеться почути
Омріяне "кохаю".
Палкі плекати вірші,
Підказані Пегасом.
І відчувати поруч
2025.11.17
22:04
Промерзла трава, як нові письмена.
Згубились у ній дорогі імена.
Згубився у ній шум далеких століть.
Упала сніжинка алмазом із віть.
Промерзла трава охопила мене.
Промерзла тривога вже не промине.
Згубились у ній дорогі імена.
Згубився у ній шум далеких століть.
Упала сніжинка алмазом із віть.
Промерзла трава охопила мене.
Промерзла тривога вже не промине.
2025.11.17
20:06
Розірвала договір із сатаною —
душу продала за краплю насолоди.
Врешті-решт збагнула, доля стороною
по пустій пустелі манівцями водить?
У пекельнім пеклі гріх тунелі риє,
гострими граблями нагортає щебінь.
Легко впасти з башти в бескид чорторию,
душу продала за краплю насолоди.
Врешті-решт збагнула, доля стороною
по пустій пустелі манівцями водить?
У пекельнім пеклі гріх тунелі риє,
гострими граблями нагортає щебінь.
Легко впасти з башти в бескид чорторию,
2025.11.17
18:09
Нарешті, чиста прозоріє яв,
Пустила правда в душу метастази.
Ми гигнемо усі: І ти, і я,
Пацюк - у ліжку, воїн - на Донбасі.
Порозбирав руїни власних мрій,
А там бездонна яма чорнорота.
Я не поет, не воїн,- гречкосій
Пустила правда в душу метастази.
Ми гигнемо усі: І ти, і я,
Пацюк - у ліжку, воїн - на Донбасі.
Порозбирав руїни власних мрій,
А там бездонна яма чорнорота.
Я не поет, не воїн,- гречкосій
2025.11.17
13:08
Заблокувався сонцемісяць на ПееМі!
Істерика пощезла та плачі.
Читати зась його рулади і поеми,
Тепер на мене тіко пес гарчить.
Не вистромляє друг в інеті носа,
Бо знає, тільки вистромить - вкушу.
А я возліг у войовничу позу,
Істерика пощезла та плачі.
Читати зась його рулади і поеми,
Тепер на мене тіко пес гарчить.
Не вистромляє друг в інеті носа,
Бо знає, тільки вистромить - вкушу.
А я возліг у войовничу позу,
2025.11.17
11:56
На фотографії під склом – портрет, подібний міражу.
Щодня повз нього, поряд з ним, та не дивлюсь – боюсь, біжу.
Бо варто погляд підвести – і я в обіймах дивних чар.
Душа стискається, щемить, тримаючи важкий тягар.
Забуду намірів стерно – куди я йшов?
Щодня повз нього, поряд з ним, та не дивлюсь – боюсь, біжу.
Бо варто погляд підвести – і я в обіймах дивних чар.
Душа стискається, щемить, тримаючи важкий тягар.
Забуду намірів стерно – куди я йшов?
2025.11.17
09:38
Всесвіт, на сторожі
неба із руки,
у долоні Божі
струшує зірки.
На розбиті хати,
дерев'яний хрест
дивиться розп'ятий
Божий син з небес.
неба із руки,
у долоні Божі
струшує зірки.
На розбиті хати,
дерев'яний хрест
дивиться розп'ятий
Божий син з небес.
2025.11.17
08:31
Світи мені своєю добротою,
Хоч іноді за мене помолись.
Шмагає вітер - як під ним устою?
Затягнута димами давить вись,
Чорніє берег, що білів колись
Тясьмою пляжу, вмитого водою.
Темніє корч, закутаний від бризк
Благим рядном - нитчаткою сухою.
Хоч іноді за мене помолись.
Шмагає вітер - як під ним устою?
Затягнута димами давить вись,
Чорніє берег, що білів колись
Тясьмою пляжу, вмитого водою.
Темніє корч, закутаний від бризк
Благим рядном - нитчаткою сухою.
2025.11.17
07:51
Сонцемісячні хлипи росою забризкали світ,
Котик мляво в кутку довилизує з рибою миску.
Знов у дзеркалі плаче знайомий до болю піїт,
Бо сатирик зробив ненавмисно своїм одаліском.
Закіптюжився взор, хвіст і грива обсмикані геть,
Візаві обгризає ростк
Котик мляво в кутку довилизує з рибою миску.
Знов у дзеркалі плаче знайомий до болю піїт,
Бо сатирик зробив ненавмисно своїм одаліском.
Закіптюжився взор, хвіст і грива обсмикані геть,
Візаві обгризає ростк
2025.11.17
05:30
Раптом не в лад заспівав би чомусь
Хто покинув би залу тоді?
Згляньтесь, я трохи співатиму ось
І потраплю, як вийде, у ритм
О, я здолаю, як підтримають друзі
Я злечу, якщо підтримають друзі
Я сподіваюсь, із підтримкою друзів
Хто покинув би залу тоді?
Згляньтесь, я трохи співатиму ось
І потраплю, як вийде, у ритм
О, я здолаю, як підтримають друзі
Я злечу, якщо підтримають друзі
Я сподіваюсь, із підтримкою друзів
2025.11.16
21:47
Вже день добігає кінця.
І посмішка тане з лиця.
Чимдужче прискорився час,
Засипавши брилами нас.
Куди він, шалений, летить?
Де все спресувалось у мить.
І посмішка тане з лиця.
Чимдужче прискорився час,
Засипавши брилами нас.
Куди він, шалений, летить?
Де все спресувалось у мить.
2025.11.16
20:32
На світанку граби і дуби
Лаштувались піти по гриби
Узяли і корзин і мішків,
Та знайти не зуміли грибів.
Бо лисиці сховали лисички,
По печерах сидять печерички,
А дідусь-лісовик до комори
Позаносив усі мухомори.
Лаштувались піти по гриби
Узяли і корзин і мішків,
Та знайти не зуміли грибів.
Бо лисиці сховали лисички,
По печерах сидять печерички,
А дідусь-лісовик до комори
Позаносив усі мухомори.
2025.11.16
15:29
Шосе тікає під мою машину
Закінчую цю погожу, погожу днину
І мить у декілька коротких хвилин
Змагається з вічністю, один на один
Осіннє сонце на призахідному обрії
Гріє мій мозок крізь скло і шкіру
Мружу очі тримаюся колії
Закінчую цю погожу, погожу днину
І мить у декілька коротких хвилин
Змагається з вічністю, один на один
Осіннє сонце на призахідному обрії
Гріє мій мозок крізь скло і шкіру
Мружу очі тримаюся колії
2025.11.16
15:27
Тоді, коли пухнастим квітом
Духмяний дерен повнив двір, -
Теплом бабусиним зігрітий
Я був щоденно і надмір.
Та, як вареник у сметані,
Недовго добре почувавсь, -
Пора дитинства - гарна пані,
На мить з'явилась, пронеслась.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Духмяний дерен повнив двір, -
Теплом бабусиним зігрітий
Я був щоденно і надмір.
Та, як вареник у сметані,
Недовго добре почувавсь, -
Пора дитинства - гарна пані,
На мить з'явилась, пронеслась.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2016.02.13
2016.01.31
2015.02.22
2014.03.11
2013.03.22
2013.02.17
2009.11.23
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Редакція Майстерень (1963) /
Огляди критики та аналітики
Бомбезний короткометражний фільм в стилі «Нововедичного реалізму», рекомендуємо!
Виняткової якості фільм з категорії "Нововедичних реалій".
Про так звані "сітхи" - надздібності, які дійсно кожен може здобути тут і зараз. Але є одне вагоме "але"!
Бо є природний шлях для нас - шляхом людини, з розвитком в собі людяності, в стані (гуні) гумани - не надто відомої дороги осягнень на основі самоконцентрації в стані відкритого серця (базове чуття хаті).
Ще є шлях підселення сутностей (бісівський). Він найшвидший, і на жаль, найчастіше використовуваний - коли здатності надаються суто під контролем темної сутності, що запропонувала їх вам. Ця сутність підселиться, ввійде не лише у ваше єство, але і в тіло, і даючи вам ті чи ті задоволення, виграватиме у вас кожного разу в прихованому плані. Що завжди завершується вельми трагічно.
Та фільм якраз про людяний шлях, хоча в ньому і чимало важливих технічних подробиць не вказано. А деякі речі ( карти, як початковий засіб розвитку) - дещо неточні. )
Тож якщо ви навчитеся концентрувати свою увагу протягом хоча би трьох-чотирьох хвилин ( і обов'язково в стані відкритого переднього серця - чуття "хаті") на тому чи тому живому образі (!), ви дуже швидко розвинетеся сутнісно, і це само по собі принесе чималі успіхи, і навіть можуть додатися, як і в цьому фільмі - ті чи ті надздібності. Ось тільки не починайте виключно з гральних карт! Це данина сценаристів темним силам. Адже баланс пропозиції має зберігатися. І вам обирати. Тільки ось темні сутності приходять з темного середовища.
Про фільм:
Генрі Шугар — багатий чоловік, який захоплюється азартними іграми. Одного разу він натикається на книгу з лікарським звітом про людину на ім'я Імдад Хан, яка стверджувала, що вона може бачити, не використовуючи очей. Зацікавившись долею Імдада, Генрі продовжує досліджувати його життя і дізнається, що незвичайний чоловік розвинув уміння бачити без використання очей за допомогою своєрідної методики медитації. Практикуючи медитацію, якою користувався Хан, протягом трьох років Шугар розвиває в собі дивовижну здатність бачити крізь поверхневе тло, та гроші не спокусили його....
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Бомбезний короткометражний фільм в стилі «Нововедичного реалізму», рекомендуємо!
Виняткової якості фільм з категорії "Нововедичних реалій".Про так звані "сітхи" - надздібності, які дійсно кожен може здобути тут і зараз. Але є одне вагоме "але"!
Бо є природний шлях для нас - шляхом людини, з розвитком в собі людяності, в стані (гуні) гумани - не надто відомої дороги осягнень на основі самоконцентрації в стані відкритого серця (базове чуття хаті).
Ще є шлях підселення сутностей (бісівський). Він найшвидший, і на жаль, найчастіше використовуваний - коли здатності надаються суто під контролем темної сутності, що запропонувала їх вам. Ця сутність підселиться, ввійде не лише у ваше єство, але і в тіло, і даючи вам ті чи ті задоволення, виграватиме у вас кожного разу в прихованому плані. Що завжди завершується вельми трагічно.
Та фільм якраз про людяний шлях, хоча в ньому і чимало важливих технічних подробиць не вказано. А деякі речі ( карти, як початковий засіб розвитку) - дещо неточні. )
Тож якщо ви навчитеся концентрувати свою увагу протягом хоча би трьох-чотирьох хвилин ( і обов'язково в стані відкритого переднього серця - чуття "хаті") на тому чи тому живому образі (!), ви дуже швидко розвинетеся сутнісно, і це само по собі принесе чималі успіхи, і навіть можуть додатися, як і в цьому фільмі - ті чи ті надздібності. Ось тільки не починайте виключно з гральних карт! Це данина сценаристів темним силам. Адже баланс пропозиції має зберігатися. І вам обирати. Тільки ось темні сутності приходять з темного середовища.
Про фільм:
Генрі Шугар — багатий чоловік, який захоплюється азартними іграми. Одного разу він натикається на книгу з лікарським звітом про людину на ім'я Імдад Хан, яка стверджувала, що вона може бачити, не використовуючи очей. Зацікавившись долею Імдада, Генрі продовжує досліджувати його життя і дізнається, що незвичайний чоловік розвинув уміння бачити без використання очей за допомогою своєрідної методики медитації. Практикуючи медитацію, якою користувався Хан, протягом трьох років Шугар розвиває в собі дивовижну здатність бачити крізь поверхневе тло, та гроші не спокусили його....
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"То українців постійно обманюють, чи й ми самі теж долучені?"
• Перейти на сторінку •
"Словозміни. «Піхви»"
• Перейти на сторінку •
"Словозміни. «Піхви»"
Про публікацію
