Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.19
22:57
мла імлиться
ще хтось її не боїться
ані в політичному сенсі
ані в релігійному смислі
хтось не звертає уваги
яка насправді різниця
але бувають інші
завше бувають інші
ще хтось її не боїться
ані в політичному сенсі
ані в релігійному смислі
хтось не звертає уваги
яка насправді різниця
але бувають інші
завше бувають інші
2026.11.19
22:24
Розриває тишу ранню криками
Птаха, ніби воду каламутить —
Так безглуздо.
Куширями сплутані спокути
Майже занімілі та забуті,
Тануть поміж тінями безликими,
В мулі грузнуть.
Птаха, ніби воду каламутить —
Так безглуздо.
Куширями сплутані спокути
Майже занімілі та забуті,
Тануть поміж тінями безликими,
В мулі грузнуть.
2026.11.19
17:18
Лиш, прошу, не розказуй мені про війну,
бо війна — то не гасла, а кров, глина й порох.
Ані те, як з донецьких доріг я прийду,
залишивши в бою половину опори.
Чи як свист небосхил на шматки розтинав,
де вогонь, побратими, окопи і вибух…
Як за кожни
бо війна — то не гасла, а кров, глина й порох.
Ані те, як з донецьких доріг я прийду,
залишивши в бою половину опори.
Чи як свист небосхил на шматки розтинав,
де вогонь, побратими, окопи і вибух…
Як за кожни
2026.11.19
16:18
Давай перепишемо сенси, видалимо з них поверховість.
Потім приберемо шаблонність. Натомість… натомість
додамо у них ніжність – легеньку, наче пір’їну, що лягла на поверхню ставка.
Моя ніжність до тебе саме така.
А ще додамо обережність, щоб вітер, к
Потім приберемо шаблонність. Натомість… натомість
додамо у них ніжність – легеньку, наче пір’їну, що лягла на поверхню ставка.
Моя ніжність до тебе саме така.
А ще додамо обережність, щоб вітер, к
2026.11.19
16:11
Все затихло, замовкло у снах листопада...
Тільки сірі світанки та дні мовчазні
Нагадають, якими були навесні
Почуття та листи. Знову зайва порада
Заглушає тонкі солов'їні рулади...
У дворі вже давно поміняли паркан.
Все за ним тепер видно. Ніяких о
Тільки сірі світанки та дні мовчазні
Нагадають, якими були навесні
Почуття та листи. Знову зайва порада
Заглушає тонкі солов'їні рулади...
У дворі вже давно поміняли паркан.
Все за ним тепер видно. Ніяких о
2026.11.19
13:22
О, як важливо вчасно відійти
Від суєти, марноти, часоплину!
Лиш тільки так ти досягнеш мети
І будеш вільним, мов незламна глина.
Я залишаю сцену у той час,
Коли вручають ордени й медалі,
І йду у ліс, де мій вогонь не згас
Від суєти, марноти, часоплину!
Лиш тільки так ти досягнеш мети
І будеш вільним, мов незламна глина.
Я залишаю сцену у той час,
Коли вручають ордени й медалі,
І йду у ліс, де мій вогонь не згас
2026.11.19
08:08
Що сталось, те сталося,
так мало бути.
У Господа: палиця,
ліки, отрута,
і дні пораховані
до воскресіння,
і сльози знедолені
в смутку осіннім.
так мало бути.
У Господа: палиця,
ліки, отрута,
і дні пораховані
до воскресіння,
і сльози знедолені
в смутку осіннім.
2026.11.19
06:47
Дощ уночі по вікнах тарабанив,
А потім сонце висушило скло,
Через яке всміхавсь до мене ранок,
Очей торкаючись і світлом, і теплом.
Ще ніздрі лоскотали аромати
До блиску вимитих листочків і цвітінь,
І в закутку затемненім кімнати
Ховалася поспішн
А потім сонце висушило скло,
Через яке всміхавсь до мене ранок,
Очей торкаючись і світлом, і теплом.
Ще ніздрі лоскотали аромати
До блиску вимитих листочків і цвітінь,
І в закутку затемненім кімнати
Ховалася поспішн
2026.11.18
22:50
відомо
виживає сильний
перемагає найсильніший
а дружба не перемагає
бо це лукавство й евфемізм
пригадуючи друзів навіть
атож були і в мене друзі
всі розійшлись кудись із часом
виживає сильний
перемагає найсильніший
а дружба не перемагає
бо це лукавство й евфемізм
пригадуючи друзів навіть
атож були і в мене друзі
всі розійшлись кудись із часом
2026.11.18
19:48
Слова, слова... Яка ж у них ціна?
Вони - лише слабка анестезія.
Підробний світ чекає на месію,
Ми поодинці бачимо з вікна
Фантазії свої, в яких весна
Перемагає осінь, світлій Музі
Дарує сукню на казковім лузі
З тендітних синіх пролісків своїх...
Вони - лише слабка анестезія.
Підробний світ чекає на месію,
Ми поодинці бачимо з вікна
Фантазії свої, в яких весна
Перемагає осінь, світлій Музі
Дарує сукню на казковім лузі
З тендітних синіх пролісків своїх...
2026.11.18
17:06
Ану, нам пісню проспівай, веселий вітре,
веселий вітре, веселий вітре!
Моря і гори облетів ти всі на світі,
і всі на світі вислухав пісні.
Заспівай нам про гори й пустині,
про таємні глибини морів,
про небокраї сині,
веселий вітре, веселий вітре!
Моря і гори облетів ти всі на світі,
і всі на світі вислухав пісні.
Заспівай нам про гори й пустині,
про таємні глибини морів,
про небокраї сині,
2026.11.18
16:24
Я шукаю в бездонному морі
Той важливий непізнаний знак,
Ніби спогади сиві, прозорі,
Що впіймає сумний неборак.
Я шукаю у пеленах ночі
Тіні натяку, впізнаний жест.
Я забуть наполегливо хочу
Те видіння, що прагнуло жертв.
Той важливий непізнаний знак,
Ніби спогади сиві, прозорі,
Що впіймає сумний неборак.
Я шукаю у пеленах ночі
Тіні натяку, впізнаний жест.
Я забуть наполегливо хочу
Те видіння, що прагнуло жертв.
2026.11.18
14:49
Під шерех листя верб мені співало в гливах
Одне, мов з лісу, довге і густе,
А інше — ніби у раптових зливах,
Як згадка про минуле і пусте…
Лунало гучно, як стара бандура,
В потоках звуків між пожовклих крон,
Чи чумака забутого натура
Одне, мов з лісу, довге і густе,
А інше — ніби у раптових зливах,
Як згадка про минуле і пусте…
Лунало гучно, як стара бандура,
В потоках звуків між пожовклих крон,
Чи чумака забутого натура
2026.11.18
07:16
Хоч завтра вітер хмари розведе
І зацвіте колись побите поле -
Від горя не сховатися ніде
І болю не позбутися ніколи.
На серці будуть видимі рубці,
Повік душа чорнітиме від туги, -
Це мрію не утримати в руці,
Коли їй тісно в межах виднокругу.
І зацвіте колись побите поле -
Від горя не сховатися ніде
І болю не позбутися ніколи.
На серці будуть видимі рубці,
Повік душа чорнітиме від туги, -
Це мрію не утримати в руці,
Коли їй тісно в межах виднокругу.
2026.11.18
02:21
Прокинулась в цей час застава –
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.
Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.
Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право
2026.11.17
20:44
Огорни мене скоріш любов'ю,
Бо без тебе сіро все і мрячно.
Лілії цвіли - торкалось слово.
Озеро кохання вже у рясці.
Тихе-тихе, мовчазне уранці.
Квіти-поцілунки - спогад помарнілий.
Не загоїть серпня вечір рани.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Бо без тебе сіро все і мрячно.
Лілії цвіли - торкалось слово.
Озеро кохання вже у рясці.
Тихе-тихе, мовчазне уранці.
Квіти-поцілунки - спогад помарнілий.
Не загоїть серпня вечір рани.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.12.07
2023.02.18
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Редакція Майстерень (1963) /
Критика | Аналітика
То українців постійно обманюють, чи й ми самі теж долучені?
В чому причина нинішнього страждання українського народу? Звісно, було 30 років "розбудови" країни по лекалах всенародної мудрості. Аж поки не стався останній всемудрий масовий вибір недопартії "слуг народу", що зламав усе і вся у внутрішніх механізмах стримувань і противаг. Ура, ми досягли дна!
Та окрім розумового випорожнення, це привело й до подальшого роззброєння країни перед пащами хижаків, що вже вп'ялися на той момент і в Крим , і в Донбас. Але "слуги" ж обіцяли, що мудрий нарід прокинеться в іншій реальності! Тож невдовзі так і сталося. (
І ось, після дозволених монобільшістю розмінувань, "мирних" відведень, роззброєнь наших військ, і надійшов оцей удар - дикий напад армій зі сходу, всіх отих російських і не лише кремлівських недолюдків.
І процес прокидання став вимушеним. І триває ось вже ледь не три роки. Та чи порозумнішали ми, лише трохи привідкривши очі?
Що протиставили мирському злу, крім мужності нашої армії, відданності волонтерів, плачу батьків за синами і дочками? Чи не донині застилають наші зори Еверести обману і самообману? І куди не глянь. І як з боку байденів-харріс, так і від своїх загальноулюблених (судячи з підписок на їхї канали) "поводирів" і місцевих "густомислів".
І чомусь ось така, як вони, наша українська недоінтелігенція незмінно виступала не за правдивість в оцінці ситуації, а саме за цю щурячу, самозахоплену владу "байдена-харіс", а з ними, волоенс-ноленс, і за всю владну темну закулісу, за їхню брехливу, зловмисну риторику і такі ж приховані діяння. І цим займалися абсолютна більшість недописьменників, недопоетів, недожурналістів, недоінтелектуалів, головки місцевої і всеукраїнської влади.
На перший погляд, здавалося, що вони просто недостатньо розумні істоти, але при уважнішому розгляді, чомусь, насамперед, вони виявлялися хитродупими безсовісними грантожерами, славолюбцями і реальними збоченцями, хоча й недолугі дурні там теж через одного.
І чомусь усьому цьому кодлу, навіть коли і їм стає ясно, що долучалися і продовжують доєднуватися до вбивства України, щось заважає взятися за самоочищення, визнати свої гріхи хоча би перед собою, почати змінюватися. Так ні, вони досконалі! І далі хизуються в своїх "рогових окулярах" як би в межах одвічної премудрості. "Бо ж це саме вони завжди у всьому мали рацію, просто всі інші поки що не так себе повели! Але в них дуже глибокі плани з подолання зла! І ми ще побачимо їхню премудру особисту правоту!"
Тож, безсумнівно, подібні істоти будуть і далі такими ж "досконалими", як і раніше, і так само псуватимуть довірливих. Це невиправно. Пересічні мешканці, вкрай недалекі в питаннях, як внутрішніх, так і зовнішніх справ, легко перейматимуть цю отруту із гнилих пащек.
Тож "гроші давайте!", "навіщо нам той ленд-ліз!", "байден прийде, - порядок наведе!".
І, на жаль, це ще довго не минатиме - навіть з кров"ю не виходитиме...
---------------------------------------------------------
Це зі звично найновішого:
байден-харріс і інші збираються продати Україну (бо ж гроші вже отримано не лише за Крим)
Та невже байден-харріс знову обманули? Не може ж такого знову і знову бути....
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
То українців постійно обманюють, чи й ми самі теж долучені?
В чому причина нинішнього страждання українського народу? Звісно, було 30 років "розбудови" країни по лекалах всенародної мудрості. Аж поки не стався останній всемудрий масовий вибір недопартії "слуг народу", що зламав усе і вся у внутрішніх механізмах стримувань і противаг. Ура, ми досягли дна! Та окрім розумового випорожнення, це привело й до подальшого роззброєння країни перед пащами хижаків, що вже вп'ялися на той момент і в Крим , і в Донбас. Але "слуги" ж обіцяли, що мудрий нарід прокинеться в іншій реальності! Тож невдовзі так і сталося. (
І ось, після дозволених монобільшістю розмінувань, "мирних" відведень, роззброєнь наших військ, і надійшов оцей удар - дикий напад армій зі сходу, всіх отих російських і не лише кремлівських недолюдків.
І процес прокидання став вимушеним. І триває ось вже ледь не три роки. Та чи порозумнішали ми, лише трохи привідкривши очі?
Що протиставили мирському злу, крім мужності нашої армії, відданності волонтерів, плачу батьків за синами і дочками? Чи не донині застилають наші зори Еверести обману і самообману? І куди не глянь. І як з боку байденів-харріс, так і від своїх загальноулюблених (судячи з підписок на їхї канали) "поводирів" і місцевих "густомислів".
І чомусь ось така, як вони, наша українська недоінтелігенція незмінно виступала не за правдивість в оцінці ситуації, а саме за цю щурячу, самозахоплену владу "байдена-харіс", а з ними, волоенс-ноленс, і за всю владну темну закулісу, за їхню брехливу, зловмисну риторику і такі ж приховані діяння. І цим займалися абсолютна більшість недописьменників, недопоетів, недожурналістів, недоінтелектуалів, головки місцевої і всеукраїнської влади.
На перший погляд, здавалося, що вони просто недостатньо розумні істоти, але при уважнішому розгляді, чомусь, насамперед, вони виявлялися хитродупими безсовісними грантожерами, славолюбцями і реальними збоченцями, хоча й недолугі дурні там теж через одного.
І чомусь усьому цьому кодлу, навіть коли і їм стає ясно, що долучалися і продовжують доєднуватися до вбивства України, щось заважає взятися за самоочищення, визнати свої гріхи хоча би перед собою, почати змінюватися. Так ні, вони досконалі! І далі хизуються в своїх "рогових окулярах" як би в межах одвічної премудрості. "Бо ж це саме вони завжди у всьому мали рацію, просто всі інші поки що не так себе повели! Але в них дуже глибокі плани з подолання зла! І ми ще побачимо їхню премудру особисту правоту!"
Тож, безсумнівно, подібні істоти будуть і далі такими ж "досконалими", як і раніше, і так само псуватимуть довірливих. Це невиправно. Пересічні мешканці, вкрай недалекі в питаннях, як внутрішніх, так і зовнішніх справ, легко перейматимуть цю отруту із гнилих пащек.
Тож "гроші давайте!", "навіщо нам той ленд-ліз!", "байден прийде, - порядок наведе!".
І, на жаль, це ще довго не минатиме - навіть з кров"ю не виходитиме...
---------------------------------------------------------
Це зі звично найновішого:
байден-харріс і інші збираються продати Україну (бо ж гроші вже отримано не лише за Крим)
Та невже байден-харріс знову обманули? Не може ж такого знову і знову бути....
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Гекзаметри"
• Перейти на сторінку •
"Бомбезний короткометражний фільм в стилі «Нововедичного реалізму», рекомендуємо!"
• Перейти на сторінку •
"Бомбезний короткометражний фільм в стилі «Нововедичного реалізму», рекомендуємо!"
Про публікацію
