Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.20
19:41
Водяні, фантастично сумні гостроверхі горіхи,
Чорне хутро у них — мов довершеність світу для всіх.
У шинкарнях степів, там де пізні і втомлені скіфи
Споглядають модерність часу з-під солом’яних стріх.
Запальна і суха чоловіча природа, як завжди.
Ге
Чорне хутро у них — мов довершеність світу для всіх.
У шинкарнях степів, там де пізні і втомлені скіфи
Споглядають модерність часу з-під солом’яних стріх.
Запальна і суха чоловіча природа, як завжди.
Ге
2026.09.20
17:17
Фашизм здолали і війна скінчилась.
Часи великих надійшли надій.
Здавалося, живи тепер, радій.
Але ж біда нікуди не поділась.
І голод втретє забирати взявсь
Людські життя. Війну хоч пережили
Та звідки було взяти людям сили?
Рік перший повоєнний поч
Часи великих надійшли надій.
Здавалося, живи тепер, радій.
Але ж біда нікуди не поділась.
І голод втретє забирати взявсь
Людські життя. Війну хоч пережили
Та звідки було взяти людям сили?
Рік перший повоєнний поч
2026.09.20
13:13
Я хочу поїхати, щоби вернутись.
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.
Куди не поїдь, повертатися знову
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.
Куди не поїдь, повертатися знову
2026.09.20
12:36
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен
2026.09.20
12:21
Оце б весні хвалу співати,
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.
І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.
І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.
2026.09.20
12:05
НОВИНИ]
Усім відомий ресторатор щез десь із
Самого ранку
У мишачого кольору пальті
Закамуфльованього
Хтось бачив на вокзалі
[ПЕРЕХОЖИЙ]
Усім відомий ресторатор щез десь із
Самого ранку
У мишачого кольору пальті
Закамуфльованього
Хтось бачив на вокзалі
[ПЕРЕХОЖИЙ]
2026.09.20
10:43
ІІ. ШЛЮБНИЙ ВІНОК І ПРИСМАК ПОПЕЛУ
Кімната була залита м’яким ранковим світлом, яке пробивалося крізь невелике вікно атріуму. На дерев'яному столі ще стояли залишки вчорашнього весільного бенкету: напівпорожні глеки з темно-червоним фалернським ви
2026.09.20
07:23
Мені щодня дитинство сниться
І пам'ятається завжди
В'юнка стежина до криниці
Та дзюркіт чистої води.
Нікуди з пам'яті не зникли,
Ні поодинці, ні гуртом, -
Верби плакучої пониклі
Гілки над милим джерелом.
І пам'ятається завжди
В'юнка стежина до криниці
Та дзюркіт чистої води.
Нікуди з пам'яті не зникли,
Ні поодинці, ні гуртом, -
Верби плакучої пониклі
Гілки над милим джерелом.
2026.09.19
23:34
у вересневому саду
урочий спокій прохолодний
а де стояв джмелиний гуд
між горобиною та глодом
царює тиша лиш павук
снує свої нитки невтомно
як ти бредеш через траву
не садівник і не паломник
урочий спокій прохолодний
а де стояв джмелиний гуд
між горобиною та глодом
царює тиша лиш павук
снує свої нитки невтомно
як ти бредеш через траву
не садівник і не паломник
2026.09.19
22:20
Дзвонить донька, плаче: «Мамо,
Лишенько, мені погано!
Мій Василь поїхав зранку
На Десну, десь на рибалку.
Я хвилююсь наперед,
Бо мобілку не бере.
Може, вже завів коханку,
А сам бреше про рибалку?!»
Лишенько, мені погано!
Мій Василь поїхав зранку
На Десну, десь на рибалку.
Я хвилююсь наперед,
Бо мобілку не бере.
Може, вже завів коханку,
А сам бреше про рибалку?!»
2026.09.19
21:05
Яви нам, Боже, знов свої дива:
Аби і в спеку повноводим був Кінерет,
Щоб квітом забуяла Арава,
Щоб Дім Твій повнивсь тільки молоком і медом.
Зроби нас, Боже, знов людьми,
А не заложниками долі.
До цноти шлях вкажи – не до сваволі.
Не до ідей, а до
Аби і в спеку повноводим був Кінерет,
Щоб квітом забуяла Арава,
Щоб Дім Твій повнивсь тільки молоком і медом.
Зроби нас, Боже, знов людьми,
А не заложниками долі.
До цноти шлях вкажи – не до сваволі.
Не до ідей, а до
2026.09.19
20:28
У блакитнім просторі безмежнім,
де й за обрієм немає берегів,
плавають хмарини незалежні
від добродіїв, а також ворогів.
Власний шлях, мета своя і вдача,
і бажання перевтілень повсякчас.
Крила розправляв Пегас неначе,
де й за обрієм немає берегів,
плавають хмарини незалежні
від добродіїв, а також ворогів.
Власний шлях, мета своя і вдача,
і бажання перевтілень повсякчас.
Крила розправляв Пегас неначе,
2026.09.19
16:37
Ого... йой-йой...
Моя бамбіно
Ого... йой-йой...
Ойойойойойой...
1.
Заходилисі дороги,
плакав місячними гріш.
Моя бамбіно
Ого... йой-йой...
Ойойойойойой...
1.
Заходилисі дороги,
плакав місячними гріш.
2026.09.19
15:41
Вечірні вогні над проспектами виклали лінію.
Відлуння міської сонати звучить уві сні.
Приймаю свій шлях. Вже його не кляну та не змінюю,
Лише тиху пісню співаю свою лебедину я...
Нічого не бачу - лише рідні очі сумні!
Пишаються знову натхнення мого Б
Відлуння міської сонати звучить уві сні.
Приймаю свій шлях. Вже його не кляну та не змінюю,
Лише тиху пісню співаю свою лебедину я...
Нічого не бачу - лише рідні очі сумні!
Пишаються знову натхнення мого Б
2026.09.19
15:16
Поет стирався, ніби крейда,
У профанаціях життя.
Талант, поставлений на рейки,
У колію без співчуття.
Талант - не Фауст, а фантомність,
Не Арлекін, а тільки фат,
Втрачає силу і притомність,
Немовби престарілий кат.
У профанаціях життя.
Талант, поставлений на рейки,
У колію без співчуття.
Талант - не Фауст, а фантомність,
Не Арлекін, а тільки фат,
Втрачає силу і притомність,
Немовби престарілий кат.
2026.09.19
12:39
Сонце рудою хвостатою білкою
Стрибає по крислатому дереві Всесвіту,
Збирає зірки-горіхи і гриби-туманності,
Ховає в дуплі Порожнечі, в прихистку войдів,
А тим часом сумна ворожка Істина
Фарбує виднокрай чорною фарбою
(Бо осінь, бо верес цвіте на паг
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Стрибає по крислатому дереві Всесвіту,
Збирає зірки-горіхи і гриби-туманності,
Ховає в дуплі Порожнечі, в прихистку войдів,
А тим часом сумна ворожка Істина
Фарбує виднокрай чорною фарбою
(Бо осінь, бо верес цвіте на паг
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.12.07
2023.02.18
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Редакція Майстерень (1963) /
Критика | Аналітика
То українців постійно обманюють, чи й ми самі теж долучені?
В чому причина нинішнього страждання українського народу? Звісно, було 30 років "розбудови" країни по лекалах всенародної мудрості. Аж поки не стався останній всемудрий масовий вибір недопартії "слуг народу", що зламав усе і вся у внутрішніх механізмах стримувань і противаг. Ура, ми досягли дна!
Та окрім розумового випорожнення, це привело й до подальшого роззброєння країни перед пащами хижаків, що вже вп'ялися на той момент і в Крим , і в Донбас. Але "слуги" ж обіцяли, що мудрий нарід прокинеться в іншій реальності! Тож невдовзі так і сталося. (
І ось, після дозволених монобільшістю розмінувань, "мирних" відведень, роззброєнь наших військ, і надійшов оцей удар - дикий напад армій зі сходу, всіх отих російських і не лише кремлівських недолюдків.
І процес прокидання став вимушеним. І триває ось вже ледь не три роки. Та чи порозумнішали ми, лише трохи привідкривши очі?
Що протиставили мирському злу, крім мужності нашої армії, відданності волонтерів, плачу батьків за синами і дочками? Чи не донині застилають наші зори Еверести обману і самообману? І куди не глянь. І як з боку байденів-харріс, так і від своїх загальноулюблених (судячи з підписок на їхї канали) "поводирів" і місцевих "густомислів".
І чомусь ось така, як вони, наша українська недоінтелігенція незмінно виступала не за правдивість в оцінці ситуації, а саме за цю щурячу, самозахоплену владу "байдена-харіс", а з ними, волоенс-ноленс, і за всю владну темну закулісу, за їхню брехливу, зловмисну риторику і такі ж приховані діяння. І цим займалися абсолютна більшість недописьменників, недопоетів, недожурналістів, недоінтелектуалів, головки місцевої і всеукраїнської влади.
На перший погляд, здавалося, що вони просто недостатньо розумні істоти, але при уважнішому розгляді, чомусь, насамперед, вони виявлялися хитродупими безсовісними грантожерами, славолюбцями і реальними збоченцями, хоча й недолугі дурні там теж через одного.
І чомусь усьому цьому кодлу, навіть коли і їм стає ясно, що долучалися і продовжують доєднуватися до вбивства України, щось заважає взятися за самоочищення, визнати свої гріхи хоча би перед собою, почати змінюватися. Так ні, вони досконалі! І далі хизуються в своїх "рогових окулярах" як би в межах одвічної премудрості. "Бо ж це саме вони завжди у всьому мали рацію, просто всі інші поки що не так себе повели! Але в них дуже глибокі плани з подолання зла! І ми ще побачимо їхню премудру особисту правоту!"
Тож, безсумнівно, подібні істоти будуть і далі такими ж "досконалими", як і раніше, і так само псуватимуть довірливих. Це невиправно. Пересічні мешканці, вкрай недалекі в питаннях, як внутрішніх, так і зовнішніх справ, легко перейматимуть цю отруту із гнилих пащек.
Тож "гроші давайте!", "навіщо нам той ленд-ліз!", "байден прийде, - порядок наведе!".
І, на жаль, це ще довго не минатиме - навіть з кров"ю не виходитиме...
---------------------------------------------------------
Це зі звично найновішого:
байден-харріс і інші збираються продати Україну (бо ж гроші вже отримано не лише за Крим)
Та невже байден-харріс знову обманули? Не може ж такого знову і знову бути....
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
То українців постійно обманюють, чи й ми самі теж долучені?
В чому причина нинішнього страждання українського народу? Звісно, було 30 років "розбудови" країни по лекалах всенародної мудрості. Аж поки не стався останній всемудрий масовий вибір недопартії "слуг народу", що зламав усе і вся у внутрішніх механізмах стримувань і противаг. Ура, ми досягли дна! Та окрім розумового випорожнення, це привело й до подальшого роззброєння країни перед пащами хижаків, що вже вп'ялися на той момент і в Крим , і в Донбас. Але "слуги" ж обіцяли, що мудрий нарід прокинеться в іншій реальності! Тож невдовзі так і сталося. (
І ось, після дозволених монобільшістю розмінувань, "мирних" відведень, роззброєнь наших військ, і надійшов оцей удар - дикий напад армій зі сходу, всіх отих російських і не лише кремлівських недолюдків.
І процес прокидання став вимушеним. І триває ось вже ледь не три роки. Та чи порозумнішали ми, лише трохи привідкривши очі?
Що протиставили мирському злу, крім мужності нашої армії, відданності волонтерів, плачу батьків за синами і дочками? Чи не донині застилають наші зори Еверести обману і самообману? І куди не глянь. І як з боку байденів-харріс, так і від своїх загальноулюблених (судячи з підписок на їхї канали) "поводирів" і місцевих "густомислів".
І чомусь ось така, як вони, наша українська недоінтелігенція незмінно виступала не за правдивість в оцінці ситуації, а саме за цю щурячу, самозахоплену владу "байдена-харіс", а з ними, волоенс-ноленс, і за всю владну темну закулісу, за їхню брехливу, зловмисну риторику і такі ж приховані діяння. І цим займалися абсолютна більшість недописьменників, недопоетів, недожурналістів, недоінтелектуалів, головки місцевої і всеукраїнської влади.
На перший погляд, здавалося, що вони просто недостатньо розумні істоти, але при уважнішому розгляді, чомусь, насамперед, вони виявлялися хитродупими безсовісними грантожерами, славолюбцями і реальними збоченцями, хоча й недолугі дурні там теж через одного.
І чомусь усьому цьому кодлу, навіть коли і їм стає ясно, що долучалися і продовжують доєднуватися до вбивства України, щось заважає взятися за самоочищення, визнати свої гріхи хоча би перед собою, почати змінюватися. Так ні, вони досконалі! І далі хизуються в своїх "рогових окулярах" як би в межах одвічної премудрості. "Бо ж це саме вони завжди у всьому мали рацію, просто всі інші поки що не так себе повели! Але в них дуже глибокі плани з подолання зла! І ми ще побачимо їхню премудру особисту правоту!"
Тож, безсумнівно, подібні істоти будуть і далі такими ж "досконалими", як і раніше, і так само псуватимуть довірливих. Це невиправно. Пересічні мешканці, вкрай недалекі в питаннях, як внутрішніх, так і зовнішніх справ, легко перейматимуть цю отруту із гнилих пащек.
Тож "гроші давайте!", "навіщо нам той ленд-ліз!", "байден прийде, - порядок наведе!".
І, на жаль, це ще довго не минатиме - навіть з кров"ю не виходитиме...
---------------------------------------------------------
Це зі звично найновішого:
байден-харріс і інші збираються продати Україну (бо ж гроші вже отримано не лише за Крим)
Та невже байден-харріс знову обманули? Не може ж такого знову і знову бути....
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Гекзаметри"
• Перейти на сторінку •
"Бомбезний короткометражний фільм в стилі «Нововедичного реалізму», рекомендуємо!"
• Перейти на сторінку •
"Бомбезний короткометражний фільм в стилі «Нововедичного реалізму», рекомендуємо!"
Про публікацію
