Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.28
16:09
Незатійливо сонце пливе
Зорянистого неба дугою,
І розкішшя своє світлове
Зігріваючи перед собою.
До зенітів щоденних висот,
У сліпучому образі диска,
Ти життя зоресвітній оплот
Зорянистого неба дугою,
І розкішшя своє світлове
Зігріваючи перед собою.
До зенітів щоденних висот,
У сліпучому образі диска,
Ти життя зоресвітній оплот
2026.04.28
15:25
Вічний сум на образах.
Гріб дитячий на ослоні.
Мати стомлена в сльозах
над застиглим тілом доні:
«Вибач, пташечко, мені,
не зростила тебе мати...
Дні скінчилися земні,
Гріб дитячий на ослоні.
Мати стомлена в сльозах
над застиглим тілом доні:
«Вибач, пташечко, мені,
не зростила тебе мати...
Дні скінчилися земні,
2026.04.28
11:33
Човни з очерету! Волхви на човнах! -
Рятуйте світи від наруги -
В сльоті палітурні ворони летять
І дві паперові папуги!
Волхви безупинно вітають сльоту,
Хто ж їм заборонить вітаться*,
В крисанях із хутра в добу золоту,
Рятуйте світи від наруги -
В сльоті палітурні ворони летять
І дві паперові папуги!
Волхви безупинно вітають сльоту,
Хто ж їм заборонить вітаться*,
В крисанях із хутра в добу золоту,
2026.04.28
10:59
Небесна твердінь безмежна,
а хмари, мов гріб, важкі.
Цей всесвіт мені належить,
як хмарочоси міські.
Будинок пече зіниці,
фундамент — ножем в землі,
у пам'яті на правиці
а хмари, мов гріб, важкі.
Цей всесвіт мені належить,
як хмарочоси міські.
Будинок пече зіниці,
фундамент — ножем в землі,
у пам'яті на правиці
2026.04.28
10:56
Я люблю важливий час затишшя
Перед вибухом в полях сумних,
Як заходить сонце на узвишшя
В променях яскраво-золотих.
Так натхнення у часи утоми
Причаїлось птахом у лісах.
У тенетах суму і ризоми
Перед вибухом в полях сумних,
Як заходить сонце на узвишшя
В променях яскраво-золотих.
Так натхнення у часи утоми
Причаїлось птахом у лісах.
У тенетах суму і ризоми
2026.04.28
08:42
Весна. На вістрях пер пташини
понад серцями плавко лине,
не віддаляючись від них.
Гойдають крила піднебесся,
пильнуючи у гніздах дещо
дорогоцінне і крихке.
понад серцями плавко лине,
не віддаляючись від них.
Гойдають крила піднебесся,
пильнуючи у гніздах дещо
дорогоцінне і крихке.
2026.04.28
06:36
Мигочуть дні, мелькають тижні,
Струмок надій змілів до дна, -
Нечасто нині бачу ближніх,
Забув знайомих імена.
Все більш зітхань і менше сміху,
Хоч хліб чужий іще не їм, -
Живу неначе на потіху
Всіляким недругам своїм.
Струмок надій змілів до дна, -
Нечасто нині бачу ближніх,
Забув знайомих імена.
Все більш зітхань і менше сміху,
Хоч хліб чужий іще не їм, -
Живу неначе на потіху
Всіляким недругам своїм.
2026.04.28
00:31
Візьми мене, мов поїзд, на ходу,
Аби хотілось так, щоб не здавалось.
Нехай в чужі обійми упаду,
Аби-но лиш паскудним не дісталось.
Минуть усі, і я колись мину –
Історія нікого не жаліла.
Лишень шкода змарновану весну
Аби хотілось так, щоб не здавалось.
Нехай в чужі обійми упаду,
Аби-но лиш паскудним не дісталось.
Минуть усі, і я колись мину –
Історія нікого не жаліла.
Лишень шкода змарновану весну
2026.04.27
22:02
Чом такі трагічні лики,
Чом мудреці такі сумні,
Такі печальні всі святі?
В очах страждань живі в них бліки,
Їх сумніви такі прості,
Живі вони і без покриву,
Істини дивляться такі сумні.
На печальній оцій тризні
Чом мудреці такі сумні,
Такі печальні всі святі?
В очах страждань живі в них бліки,
Їх сумніви такі прості,
Живі вони і без покриву,
Істини дивляться такі сумні.
На печальній оцій тризні
2026.04.27
21:12
Пора вечірня тулиться до вікон,
Немов вуаллю покриває ззовні.
Утомлений весняний лікоть
Впирається, насолодившись вповні.
За день не знали руки відпочинку.
Весна барвінок з рястом розстеляла
І підбирала кольори й відтінки.
Немов вуаллю покриває ззовні.
Утомлений весняний лікоть
Впирається, насолодившись вповні.
За день не знали руки відпочинку.
Весна барвінок з рястом розстеляла
І підбирала кольори й відтінки.
2026.04.27
20:50
Як голова завертиться, на землю дивись, якщо вийде
Мої пильні очі упустили її, в тому бігові
Чутливий мій розуме, старий для сліз
Не ладний жити, умирати не згідний
Зупини свої сумніви, подвигаючи світ
Самостійно
Немає часу любити, і себе розкрити
Мої пильні очі упустили її, в тому бігові
Чутливий мій розуме, старий для сліз
Не ладний жити, умирати не згідний
Зупини свої сумніви, подвигаючи світ
Самостійно
Немає часу любити, і себе розкрити
2026.04.27
19:44
Тишина в місцині хирій.
Бойовища відгули.
Лиш ключі летять у вирій,
звідусіль: «Курли, курли!..»
Небосхил горить пурпурно,
блякне хмар линка фланель.
А над цямрою зажурно
Бойовища відгули.
Лиш ключі летять у вирій,
звідусіль: «Курли, курли!..»
Небосхил горить пурпурно,
блякне хмар линка фланель.
А над цямрою зажурно
2026.04.27
16:08
Кораблі нашого жеребу
не покидають річищ,
йдучи за лоціями
Старших Арканів,
до затоки
вікової недуги
колись молодої води.
не покидають річищ,
йдучи за лоціями
Старших Арканів,
до затоки
вікової недуги
колись молодої води.
2026.04.27
11:45
Час іде скрадливо і неспішно
Хижим звіром, птахом, павуком,
Протікаючи у вічні вірші
І б'ючись об скелі літаком.
Його плин прискорюється звучно,
Не спитавши дозволу у нас.
Тигром невситимим стрімко, рвучко
Хижим звіром, птахом, павуком,
Протікаючи у вічні вірші
І б'ючись об скелі літаком.
Його плин прискорюється звучно,
Не спитавши дозволу у нас.
Тигром невситимим стрімко, рвучко
2026.04.27
10:59
Хто постіль розстеляє?
Хміль чи боги?
Вівчар блаженний ?
Мармуру жарина?
Бажання, сенс,
Питоме животіння,
Маяк в молитві
Хміль чи боги?
Вівчар блаженний ?
Мармуру жарина?
Бажання, сенс,
Питоме животіння,
Маяк в молитві
2026.04.27
10:34
Знайди розраду, де її нема в помині.
В минуле стежка лопухами заросла.
На роздоріжжі рип'яхи і конюшина,
А на бруківці - кропива і ковила.
Ковтають сиві небеса хмарини спілі,
Немов колись зефір місцеві дітлахи.
Покинутих приміщень сходи задубілі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...В минуле стежка лопухами заросла.
На роздоріжжі рип'яхи і конюшина,
А на бруківці - кропива і ковила.
Ковтають сиві небеса хмарини спілі,
Немов колись зефір місцеві дітлахи.
Покинутих приміщень сходи задубілі
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Редакція Майстерень (1963) /
Критика | Аналітика
То українців постійно обманюють, чи й ми самі теж долучені?
В чому причина нинішнього страждання українського народу? Звісно, було 30 років "розбудови" країни по лекалах всенародної мудрості. Аж поки не стався останній всемудрий масовий вибір недопартії "слуг народу", що зламав усе і вся у внутрішніх механізмах стримувань і противаг. Ура, ми досягли дна!
Та окрім розумового випорожнення, це привело й до подальшого роззброєння країни перед пащами хижаків, що вже вп'ялися на той момент і в Крим , і в Донбас. Але "слуги" ж обіцяли, що мудрий нарід прокинеться в іншій реальності! Тож невдовзі так і сталося. (
І ось, після дозволених монобільшістю розмінувань, "мирних" відведень, роззброєнь наших військ, і надійшов оцей удар - дикий напад армій зі сходу, всіх отих російських і не лише кремлівських недолюдків.
І процес прокидання став вимушеним. І триває ось вже ледь не три роки. Та чи порозумнішали ми, лише трохи привідкривши очі?
Що протиставили мирському злу, крім мужності нашої армії, відданності волонтерів, плачу батьків за синами і дочками? Чи не донині застилають наші зори Еверести обману і самообману? І куди не глянь. І як з боку байденів-харріс, так і від своїх загальноулюблених (судячи з підписок на їхї канали) "поводирів" і місцевих "густомислів".
І чомусь ось така, як вони, наша українська недоінтелігенція незмінно виступала не за правдивість в оцінці ситуації, а саме за цю щурячу, самозахоплену владу "байдена-харіс", а з ними, волоенс-ноленс, і за всю владну темну закулісу, за їхню брехливу, зловмисну риторику і такі ж приховані діяння. І цим займалися абсолютна більшість недописьменників, недопоетів, недожурналістів, недоінтелектуалів, головки місцевої і всеукраїнської влади.
На перший погляд, здавалося, що вони просто недостатньо розумні істоти, але при уважнішому розгляді, чомусь, насамперед, вони виявлялися хитродупими безсовісними грантожерами, славолюбцями і реальними збоченцями, хоча й недолугі дурні там теж через одного.
І чомусь усьому цьому кодлу, навіть коли і їм стає ясно, що долучалися і продовжують доєднуватися до вбивства України, щось заважає взятися за самоочищення, визнати свої гріхи хоча би перед собою, почати змінюватися. Так ні, вони досконалі! І далі хизуються в своїх "рогових окулярах" як би в межах одвічної премудрості. "Бо ж це саме вони завжди у всьому мали рацію, просто всі інші поки що не так себе повели! Але в них дуже глибокі плани з подолання зла! І ми ще побачимо їхню премудру особисту правоту!"
Тож, безсумнівно, подібні істоти будуть і далі такими ж "досконалими", як і раніше, і так само псуватимуть довірливих. Це невиправно. Пересічні мешканці, вкрай недалекі в питаннях, як внутрішніх, так і зовнішніх справ, легко перейматимуть цю отруту із гнилих пащек.
Тож "гроші давайте!", "навіщо нам той ленд-ліз!", "байден прийде, - порядок наведе!".
І, на жаль, це ще довго не минатиме - навіть з кров"ю не виходитиме...
---------------------------------------------------------
Це зі звично найновішого:
байден-харріс і інші збираються продати Україну (бо ж гроші вже отримано не лише за Крим)
Та невже байден-харріс знову обманули? Не може ж такого знову і знову бути....
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
То українців постійно обманюють, чи й ми самі теж долучені?
В чому причина нинішнього страждання українського народу? Звісно, було 30 років "розбудови" країни по лекалах всенародної мудрості. Аж поки не стався останній всемудрий масовий вибір недопартії "слуг народу", що зламав усе і вся у внутрішніх механізмах стримувань і противаг. Ура, ми досягли дна! Та окрім розумового випорожнення, це привело й до подальшого роззброєння країни перед пащами хижаків, що вже вп'ялися на той момент і в Крим , і в Донбас. Але "слуги" ж обіцяли, що мудрий нарід прокинеться в іншій реальності! Тож невдовзі так і сталося. (
І ось, після дозволених монобільшістю розмінувань, "мирних" відведень, роззброєнь наших військ, і надійшов оцей удар - дикий напад армій зі сходу, всіх отих російських і не лише кремлівських недолюдків.
І процес прокидання став вимушеним. І триває ось вже ледь не три роки. Та чи порозумнішали ми, лише трохи привідкривши очі?
Що протиставили мирському злу, крім мужності нашої армії, відданності волонтерів, плачу батьків за синами і дочками? Чи не донині застилають наші зори Еверести обману і самообману? І куди не глянь. І як з боку байденів-харріс, так і від своїх загальноулюблених (судячи з підписок на їхї канали) "поводирів" і місцевих "густомислів".
І чомусь ось така, як вони, наша українська недоінтелігенція незмінно виступала не за правдивість в оцінці ситуації, а саме за цю щурячу, самозахоплену владу "байдена-харіс", а з ними, волоенс-ноленс, і за всю владну темну закулісу, за їхню брехливу, зловмисну риторику і такі ж приховані діяння. І цим займалися абсолютна більшість недописьменників, недопоетів, недожурналістів, недоінтелектуалів, головки місцевої і всеукраїнської влади.
На перший погляд, здавалося, що вони просто недостатньо розумні істоти, але при уважнішому розгляді, чомусь, насамперед, вони виявлялися хитродупими безсовісними грантожерами, славолюбцями і реальними збоченцями, хоча й недолугі дурні там теж через одного.
І чомусь усьому цьому кодлу, навіть коли і їм стає ясно, що долучалися і продовжують доєднуватися до вбивства України, щось заважає взятися за самоочищення, визнати свої гріхи хоча би перед собою, почати змінюватися. Так ні, вони досконалі! І далі хизуються в своїх "рогових окулярах" як би в межах одвічної премудрості. "Бо ж це саме вони завжди у всьому мали рацію, просто всі інші поки що не так себе повели! Але в них дуже глибокі плани з подолання зла! І ми ще побачимо їхню премудру особисту правоту!"
Тож, безсумнівно, подібні істоти будуть і далі такими ж "досконалими", як і раніше, і так само псуватимуть довірливих. Це невиправно. Пересічні мешканці, вкрай недалекі в питаннях, як внутрішніх, так і зовнішніх справ, легко перейматимуть цю отруту із гнилих пащек.
Тож "гроші давайте!", "навіщо нам той ленд-ліз!", "байден прийде, - порядок наведе!".
І, на жаль, це ще довго не минатиме - навіть з кров"ю не виходитиме...
---------------------------------------------------------
Це зі звично найновішого:
байден-харріс і інші збираються продати Україну (бо ж гроші вже отримано не лише за Крим)
Та невже байден-харріс знову обманули? Не може ж такого знову і знову бути....
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Гекзаметри"
• Перейти на сторінку •
"Бомбезний короткометражний фільм в стилі «Нововедичного реалізму», рекомендуємо!"
• Перейти на сторінку •
"Бомбезний короткометражний фільм в стилі «Нововедичного реалізму», рекомендуємо!"
Про публікацію
