ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.09.05 18:40
Чи Південний Буг, чи Джаггер,
Чи палаццо Ручеллаї
Вздовж рамен часу відваги,
У полоні дармограю…
Бубонці біжать по колу,
Серце пнеться до яруги,
Там, де духи волошкові
Краще, ніж прудкі папуги!

Кока Черкаський
2026.09.05 13:20
був ліс

несправжній але ліс
були дерева кущі
непролазні хащі
дикий виноград плющ
була вереснева шипшина
були птахи зайці

Борис Костиря
2026.09.05 13:05
Спресований час у секунди, години.
Спресований дух у фортеці хвилини
Чекає надійної, світлої днини,
Аби проспівати пісні горобини.

Спресована вічність у долі секунди.
Її затискають в майстерні чи кузні.
Ми підемо точним протореним курсом.

Тетяна Левицька
2026.09.05 11:29
Ти знаєш, любий, ще живу,
якщо це можна так назвати.
Кошу жагучу кропиву
і вимітаю горе з хати.

Я ще тримаюся за тих,
хто заховав у душу втрати.
Ще є кому подать води

Ірина Вовк
2026.09.05 11:05
«ОСТАННІЙ ДЕНЬ ПОМПЕЇ: Гнів Везувію»
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Пліній Молодший – свідок катастрофи, що втілює пам'ять історії.
Марк – гордий римський патрицій, засліплений власним багатством.
Юлія – йог

Віктор Кучерук
2026.09.05 07:16
І спалахи, і гуркоти,
І гар їдкий пожеж,
А ти, життям затурканий,
Утомлено живеш.
Вздовж згарищ, межи вирвами,
Повз ці й оті пости, -
Продовжуєш настирливо
То їхати, то йти.

Артур Курдіновський
2026.09.05 04:24
Осене! До тебе простягну
Те, що написали руки втомлені.
Я почув незайману весну
У голосовому повідомленні.

Це - відлуння молодих років,
Де бажанням пахли трави скошені.
Та чому за стіл я раптом сів

Артур Курдіновський
2026.09.05 04:23
У нашій країні вбивають за мову,
У нашій країні вбивають за правду.
А світ крізь картинно опущені брови
Цінує прибутки, біткоїни, нафту.

Завжди так було - не змінилось нічого.
Нависла кривавих сторіч веремія.
Не любо своє, бо в холопів чужого

хома дідим
2026.09.04 22:44
птахи літали із криками
риби плавали мовчки
якого кричати рибі-от
для чого навіщо тощо
під водотовщею кригою
у будь-який час дня і ночі
сам би любив плисти рибою
де-небудь незаморочливо

Ольга Садкова
2026.09.04 21:47
Не помічаєш.
Повз проходиш знову.
Моя душа зривається услід,
в осінню, теплу, золоту обнову,
та раптом розбивається об лід.

І що тобі, скажи, до мого болю?
Чуже навік скалічене крило.

Іван Потьомкін
2026.09.04 21:24
Розгрішую усіх, хто нагрішив мені.
Скасовую чужі, свої борги вертаю.
Наснилося – ключі од раю маю,
Та ті ключі щодалі заховаю...
...Які ж бо заміцні закови ці земні.

Кока Черкаський
2026.09.04 18:44
поет має звичку
писати вірші
літо має звичку
пролітати непомітно
ось вчора ще був останній дзвоник
і ми ласували черешнями
а сьогодні вже причетні святкують
день шуфутінського

Мирон Шагало
2026.09.04 17:40
Запливає сонце-коло
в ранішні майстерні,
де малюються святково
небеса пастельні.

Зеленіють аж за обрій
трави мерехтливі.
Цвіркуни бриньчать хоробрі

Юрій Лазірко
2026.09.04 16:54
Ай-не-не-не,
котить пісню краями дорога,
за кибиткою курява йде,
а циганська земля десь у Бога -
тільки він добре відає де...

Ай не гріш, не гніздечко нагріте
не замінять цигану коня,

Вячеслав Руденко
2026.09.04 14:41
Бажають пристрасті музеї,
Як вітер вітру емпірею
У відгалуженнях Морфея,
Де синергічний живопліт
І міль, що припадає пилом, —
Не вдвох, не втрьох,
Можливо, дивом —
Під давнім словом незрадливим

Борис Костиря
2026.09.04 14:09
Останні помахи руки
Зими епічної, важкої,
Як покарання за гріхи.
Не вибратися нам із колій.
Спадають краплі й матюки.
Співає крига колискову.

Останні помахи зими,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Пекун Олексій
2025.04.24

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Артур Курдіновський
2023.12.07

Теді Ем
2023.02.18

Зоя Бідило
2023.02.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Редакція Майстерень (1963) / Критика | Аналітика

 То українців постійно обманюють, чи й ми самі теж долучені?
Образ твору В чому причина нинішнього страждання українського народу? Звісно, було 30 років "розбудови" країни по лекалах всенародної мудрості. Аж поки не стався останній всемудрий масовий вибір недопартії "слуг народу", що зламав усе і вся у внутрішніх механізмах стримувань і противаг. Ура, ми досягли дна!
Та окрім розумового випорожнення, це привело й до подальшого роззброєння країни перед пащами хижаків, що вже вп'ялися на той момент і в Крим , і в Донбас. Але "слуги" ж обіцяли, що мудрий нарід прокинеться в іншій реальності! Тож невдовзі так і сталося. (
І ось, після дозволених монобільшістю розмінувань, "мирних" відведень, роззброєнь наших військ, і надійшов оцей удар - дикий напад армій зі сходу, всіх отих російських і не лише кремлівських недолюдків.
І процес прокидання став вимушеним. І триває ось вже ледь не три роки. Та чи порозумнішали ми, лише трохи привідкривши очі?
Що протиставили мирському злу, крім мужності нашої армії, відданності волонтерів, плачу батьків за синами і дочками? Чи не донині застилають наші зори Еверести обману і самообману? І куди не глянь. І як з боку байденів-харріс, так і від своїх загальноулюблених (судячи з підписок на їхї канали) "поводирів" і місцевих "густомислів".
І чомусь ось така, як вони, наша українська недоінтелігенція незмінно виступала не за правдивість в оцінці ситуації, а саме за цю щурячу, самозахоплену владу "байдена-харіс", а з ними, волоенс-ноленс, і за всю владну темну закулісу, за їхню брехливу, зловмисну риторику і такі ж приховані діяння. І цим займалися абсолютна більшість недописьменників, недопоетів, недожурналістів, недоінтелектуалів, головки місцевої і всеукраїнської влади.
На перший погляд, здавалося, що вони просто недостатньо розумні істоти, але при уважнішому розгляді, чомусь, насамперед, вони виявлялися хитродупими безсовісними грантожерами, славолюбцями і реальними збоченцями, хоча й недолугі дурні там теж через одного.
І чомусь усьому цьому кодлу, навіть коли і їм стає ясно, що долучалися і продовжують доєднуватися до вбивства України, щось заважає взятися за самоочищення, визнати свої гріхи хоча би перед собою, почати змінюватися. Так ні, вони досконалі! І далі хизуються в своїх "рогових окулярах" як би в межах одвічної премудрості. "Бо ж це саме вони завжди у всьому мали рацію, просто всі інші поки що не так себе повели! Але в них дуже глибокі плани з подолання зла! І ми ще побачимо їхню премудру особисту правоту!"
Тож, безсумнівно, подібні істоти будуть і далі такими ж "досконалими", як і раніше, і так само псуватимуть довірливих. Це невиправно. Пересічні мешканці, вкрай недалекі в питаннях, як внутрішніх, так і зовнішніх справ, легко перейматимуть цю отруту із гнилих пащек.
Тож "гроші давайте!", "навіщо нам той ленд-ліз!", "байден прийде, - порядок наведе!".
І, на жаль, це ще довго не минатиме - навіть з кров"ю не виходитиме...

---------------------------------------------------------
Це зі звично найновішого:

байден-харріс і інші збираються продати Україну (бо ж гроші вже отримано не лише за Крим)



Та невже байден-харріс знову обманули? Не може ж такого знову і знову бути....







      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2024-10-16 13:13:21
Переглядів сторінки твору 777
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.489 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.497 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.766
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми АНТИПЕРСОНИ
Людина і тоталітаризм, аналітика
Автор востаннє на сайті 2026.08.30 08:48
Автор у цю хвилину відсутній