Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.10.27
06:09
Прибоєм днів утомлені роки
В минулому осіли, наче в мулі
Піску дрібні крупини затонулі
Чи в голові старі якісь думки.
Завжди шліфує грані самоти
Ріка життя, яка не знає спину
І вимиває кожної хвилини
Усе, що зміг чомусь уберегти.
В минулому осіли, наче в мулі
Піску дрібні крупини затонулі
Чи в голові старі якісь думки.
Завжди шліфує грані самоти
Ріка життя, яка не знає спину
І вимиває кожної хвилини
Усе, що зміг чомусь уберегти.
2026.10.26
23:08
Ніщо не намарне.
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником
2026.10.26
22:33
Був день: я зрозумів, що він нічий
Неначе щось відібрано в епохи,
Так нам дано: позичили тепло,
А бог вогню — веселий Агні
Загаявся чи забарився трохи.
Крізь мене йдуть століття і роки,
Повзе базікало-тисячоліття,
І хворий день намарно промайне,
Неначе щось відібрано в епохи,
Так нам дано: позичили тепло,
А бог вогню — веселий Агні
Загаявся чи забарився трохи.
Крізь мене йдуть століття і роки,
Повзе базікало-тисячоліття,
І хворий день намарно промайне,
2026.10.26
19:16
Як плинуть сльози, хустинкою їх витирають,
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.
2026.10.26
19:13
що ви читаєте
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів
2026.10.26
18:21
Коли поїду я із цих країв,
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.
2026.10.26
16:51
Перетвори мій вірш на попіл чорний,
Розвій рядки над містом кам'яним.
Нехай і далі резонують горни
Зі скрипками тонкими. Псевдонім
Здається недоречним і потворним
У порівнянні з іменем моїм.
Плювати на часи важкі, буремні!
Розвій рядки над містом кам'яним.
Нехай і далі резонують горни
Зі скрипками тонкими. Псевдонім
Здається недоречним і потворним
У порівнянні з іменем моїм.
Плювати на часи важкі, буремні!
2026.10.26
13:45
Лягаючи о третій ночі,
Уже не виспишся ніяк,
Вдивляючись у сни пророчі,
Шукаючи чужий маяк.
Подивишся у лик безсоння,
В його пропечене чоло,
Шукаючи в гаю осоння
Уже не виспишся ніяк,
Вдивляючись у сни пророчі,
Шукаючи чужий маяк.
Подивишся у лик безсоння,
В його пропечене чоло,
Шукаючи в гаю осоння
2026.10.26
12:19
Хвилі справа, хвилі зліва,
Як цукерки льодяні.
Нам казали: правда — сила
У коханні навесні.
І запал витав у гривах
Між смарагдових тіней.
Як тут жити нещасливо,
Як цукерки льодяні.
Нам казали: правда — сила
У коханні навесні.
І запал витав у гривах
Між смарагдових тіней.
Як тут жити нещасливо,
2026.10.26
08:57
Коли народ очолюють балбеси,
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес
2026.10.26
06:35
Мете по вулиці безлюдній
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.
2026.10.25
23:51
У російському місті Коврові
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.
Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.
Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.
2026.10.25
23:05
Хапає знов мене дорога, наче здобич.
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не
2026.10.25
21:34
Плач, бейбі, плач
Матінка пробачить
Вона старіша й певніша
Король у Меріґолді куховарить
До сніданку королеві
А королева в залі
Грає на фортепіано для дітей
Матінка пробачить
Вона старіша й певніша
Король у Меріґолді куховарить
До сніданку королеві
А королева в залі
Грає на фортепіано для дітей
2026.10.25
18:20
Сьогодні пропоную подумати над тим, хто може вас замінити.
Ворожі обстріли почастішали, і може трапитися непередбачуване.
Щоб не переривати робочі процеси, колеги мають підхопити один одного.
Мають зробити вашу відсутність непомітною..
Я сам намагаю
Ворожі обстріли почастішали, і може трапитися непередбачуване.
Щоб не переривати робочі процеси, колеги мають підхопити один одного.
Мають зробити вашу відсутність непомітною..
Я сам намагаю
2026.10.25
17:20
На краю акварельного синього тла,
де вечір згасав у сльозі кольоровій,
стояла душа, як загусток тепла –
у шепоті згадок, у згаслій розмові.
І прийшов Синій Птах із нічних берегів,
з очима, як вітер, без назви, без межі,
в оперенні яснім – танок та
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...де вечір згасав у сльозі кольоровій,
стояла душа, як загусток тепла –
у шепоті згадок, у згаслій розмові.
І прийшов Синій Птах із нічних берегів,
з очима, як вітер, без назви, без межі,
в оперенні яснім – танок та
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.12.07
2023.02.18
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Редакція Майстерень (1963) /
Критика | Аналітика
То українців постійно обманюють, чи й ми самі теж долучені?
В чому причина нинішнього страждання українського народу? Звісно, було 30 років "розбудови" країни по лекалах всенародної мудрості. Аж поки не стався останній всемудрий масовий вибір недопартії "слуг народу", що зламав усе і вся у внутрішніх механізмах стримувань і противаг. Ура, ми досягли дна!
Та окрім розумового випорожнення, це привело й до подальшого роззброєння країни перед пащами хижаків, що вже вп'ялися на той момент і в Крим , і в Донбас. Але "слуги" ж обіцяли, що мудрий нарід прокинеться в іншій реальності! Тож невдовзі так і сталося. (
І ось, після дозволених монобільшістю розмінувань, "мирних" відведень, роззброєнь наших військ, і надійшов оцей удар - дикий напад армій зі сходу, всіх отих російських і не лише кремлівських недолюдків.
І процес прокидання став вимушеним. І триває ось вже ледь не три роки. Та чи порозумнішали ми, лише трохи привідкривши очі?
Що протиставили мирському злу, крім мужності нашої армії, відданності волонтерів, плачу батьків за синами і дочками? Чи не донині застилають наші зори Еверести обману і самообману? І куди не глянь. І як з боку байденів-харріс, так і від своїх загальноулюблених (судячи з підписок на їхї канали) "поводирів" і місцевих "густомислів".
І чомусь ось така, як вони, наша українська недоінтелігенція незмінно виступала не за правдивість в оцінці ситуації, а саме за цю щурячу, самозахоплену владу "байдена-харіс", а з ними, волоенс-ноленс, і за всю владну темну закулісу, за їхню брехливу, зловмисну риторику і такі ж приховані діяння. І цим займалися абсолютна більшість недописьменників, недопоетів, недожурналістів, недоінтелектуалів, головки місцевої і всеукраїнської влади.
На перший погляд, здавалося, що вони просто недостатньо розумні істоти, але при уважнішому розгляді, чомусь, насамперед, вони виявлялися хитродупими безсовісними грантожерами, славолюбцями і реальними збоченцями, хоча й недолугі дурні там теж через одного.
І чомусь усьому цьому кодлу, навіть коли і їм стає ясно, що долучалися і продовжують доєднуватися до вбивства України, щось заважає взятися за самоочищення, визнати свої гріхи хоча би перед собою, почати змінюватися. Так ні, вони досконалі! І далі хизуються в своїх "рогових окулярах" як би в межах одвічної премудрості. "Бо ж це саме вони завжди у всьому мали рацію, просто всі інші поки що не так себе повели! Але в них дуже глибокі плани з подолання зла! І ми ще побачимо їхню премудру особисту правоту!"
Тож, безсумнівно, подібні істоти будуть і далі такими ж "досконалими", як і раніше, і так само псуватимуть довірливих. Це невиправно. Пересічні мешканці, вкрай недалекі в питаннях, як внутрішніх, так і зовнішніх справ, легко перейматимуть цю отруту із гнилих пащек.
Тож "гроші давайте!", "навіщо нам той ленд-ліз!", "байден прийде, - порядок наведе!".
І, на жаль, це ще довго не минатиме - навіть з кров"ю не виходитиме...
---------------------------------------------------------
Це зі звично найновішого:
байден-харріс і інші збираються продати Україну (бо ж гроші вже отримано не лише за Крим)
Та невже байден-харріс знову обманули? Не може ж такого знову і знову бути....
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
То українців постійно обманюють, чи й ми самі теж долучені?
В чому причина нинішнього страждання українського народу? Звісно, було 30 років "розбудови" країни по лекалах всенародної мудрості. Аж поки не стався останній всемудрий масовий вибір недопартії "слуг народу", що зламав усе і вся у внутрішніх механізмах стримувань і противаг. Ура, ми досягли дна! Та окрім розумового випорожнення, це привело й до подальшого роззброєння країни перед пащами хижаків, що вже вп'ялися на той момент і в Крим , і в Донбас. Але "слуги" ж обіцяли, що мудрий нарід прокинеться в іншій реальності! Тож невдовзі так і сталося. (
І ось, після дозволених монобільшістю розмінувань, "мирних" відведень, роззброєнь наших військ, і надійшов оцей удар - дикий напад армій зі сходу, всіх отих російських і не лише кремлівських недолюдків.
І процес прокидання став вимушеним. І триває ось вже ледь не три роки. Та чи порозумнішали ми, лише трохи привідкривши очі?
Що протиставили мирському злу, крім мужності нашої армії, відданності волонтерів, плачу батьків за синами і дочками? Чи не донині застилають наші зори Еверести обману і самообману? І куди не глянь. І як з боку байденів-харріс, так і від своїх загальноулюблених (судячи з підписок на їхї канали) "поводирів" і місцевих "густомислів".
І чомусь ось така, як вони, наша українська недоінтелігенція незмінно виступала не за правдивість в оцінці ситуації, а саме за цю щурячу, самозахоплену владу "байдена-харіс", а з ними, волоенс-ноленс, і за всю владну темну закулісу, за їхню брехливу, зловмисну риторику і такі ж приховані діяння. І цим займалися абсолютна більшість недописьменників, недопоетів, недожурналістів, недоінтелектуалів, головки місцевої і всеукраїнської влади.
На перший погляд, здавалося, що вони просто недостатньо розумні істоти, але при уважнішому розгляді, чомусь, насамперед, вони виявлялися хитродупими безсовісними грантожерами, славолюбцями і реальними збоченцями, хоча й недолугі дурні там теж через одного.
І чомусь усьому цьому кодлу, навіть коли і їм стає ясно, що долучалися і продовжують доєднуватися до вбивства України, щось заважає взятися за самоочищення, визнати свої гріхи хоча би перед собою, почати змінюватися. Так ні, вони досконалі! І далі хизуються в своїх "рогових окулярах" як би в межах одвічної премудрості. "Бо ж це саме вони завжди у всьому мали рацію, просто всі інші поки що не так себе повели! Але в них дуже глибокі плани з подолання зла! І ми ще побачимо їхню премудру особисту правоту!"
Тож, безсумнівно, подібні істоти будуть і далі такими ж "досконалими", як і раніше, і так само псуватимуть довірливих. Це невиправно. Пересічні мешканці, вкрай недалекі в питаннях, як внутрішніх, так і зовнішніх справ, легко перейматимуть цю отруту із гнилих пащек.
Тож "гроші давайте!", "навіщо нам той ленд-ліз!", "байден прийде, - порядок наведе!".
І, на жаль, це ще довго не минатиме - навіть з кров"ю не виходитиме...
---------------------------------------------------------
Це зі звично найновішого:
байден-харріс і інші збираються продати Україну (бо ж гроші вже отримано не лише за Крим)
Та невже байден-харріс знову обманули? Не може ж такого знову і знову бути....
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Гекзаметри"
• Перейти на сторінку •
"Бомбезний короткометражний фільм в стилі «Нововедичного реалізму», рекомендуємо!"
• Перейти на сторінку •
"Бомбезний короткометражний фільм в стилі «Нововедичного реалізму», рекомендуємо!"
Про публікацію
