Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.17
15:22
Згадай мене у білосніжнім січні,
Послухай, як мовчить холодний рай.
Благаю, збережи старий наплічник,
В якому залишається навічно
Моїх надій незібраний врожай...
Поезію у світі прозаїчнім
Згадай...
Послухай, як мовчить холодний рай.
Благаю, збережи старий наплічник,
В якому залишається навічно
Моїх надій незібраний врожай...
Поезію у світі прозаїчнім
Згадай...
2026.09.17
12:57
Жінка завжди дивиться на обрій,
Виглядає лицаря із тьми,
Та чомусь героїв завжди обмаль
У оскалі лютої зими.
Жінка завжди дивиться за обрій,
У майбутнє, ніби дивний сад.
У розрусі і безумстві оргій
Виглядає лицаря із тьми,
Та чомусь героїв завжди обмаль
У оскалі лютої зими.
Жінка завжди дивиться за обрій,
У майбутнє, ніби дивний сад.
У розрусі і безумстві оргій
2026.09.17
11:16
У 2026 р. світ побачили нові пісні на вірші Сергія Губерначука на платформі URockBallads (https://www.youtube.com/@URockBallads/featured). URockBallads на своєму YouTube каналі представляє рок-версії поетів-класиків (Т. Шевченко, І. Франко, Л. Українка),
2026.09.17
10:39
Я жодної ілюзії у світу не просив,
Бо ілюзії — це срібні драхми,
Які Прометей збирав у шкіряну торбу
І дарував жителям острова мрій,
Де поклонялися клишоногому Поліфему,
Що знав вогонь і стеріг овець.
Я жодної ілюзії не цінував,
Бо ілюзії — це срібні драхми,
Які Прометей збирав у шкіряну торбу
І дарував жителям острова мрій,
Де поклонялися клишоногому Поліфему,
Що знав вогонь і стеріг овець.
Я жодної ілюзії не цінував,
2026.09.17
08:51
хто бачив світ, примружуючи очі,
той не забуде, як згасає день,
коли його пополудні лоскоче
сліпа нудьга, співаючи пісень.
давно все передбачено за нас
в минулому... тепер... і повсякчас.
той не забуде, як згасає день,
коли його пополудні лоскоче
сліпа нудьга, співаючи пісень.
давно все передбачено за нас
в минулому... тепер... і повсякчас.
2026.09.17
06:19
Втекти б звідсіль від обстрілів щоденних,
Втекти б скоріш і не іти назад
У ці місця здавен благословенні
Громами безкінечних канонад.
Податися б кудись і пережити
Біду поодаль в тиші та теплі,
А не страхатися несамовито
Тут стогонів стражденної зем
Втекти б скоріш і не іти назад
У ці місця здавен благословенні
Громами безкінечних канонад.
Податися б кудись і пережити
Біду поодаль в тиші та теплі,
А не страхатися несамовито
Тут стогонів стражденної зем
2026.09.16
23:43
заманулося приблуді
прогулятися між люди
чи змінилося щось раптом
інший тренд аспект
чи фактор
хто просунувся на моді
хто зашився на городі
хто просвітлення зазнавши
прогулятися між люди
чи змінилося щось раптом
інший тренд аспект
чи фактор
хто просунувся на моді
хто зашився на городі
хто просвітлення зазнавши
2026.09.16
21:49
Спека безглузда розпечене місто тримає в лещатах.
Дихати нічим і нікуди бігти — нудьга неминуча.
Втрата свободи, надії й дороги до відступу втрата
Сенсів нових набуває й висвітлює правду разючу.
Час витікає крізь пальці, для вічності лиш нескінченни
Дихати нічим і нікуди бігти — нудьга неминуча.
Втрата свободи, надії й дороги до відступу втрата
Сенсів нових набуває й висвітлює правду разючу.
Час витікає крізь пальці, для вічності лиш нескінченни
2026.09.16
18:50
А вересень, мов злодій,
зайшов у літній ліс.
У пазусі
рапсодій
журних сюди приніс.
Міняти колір кронам
намірився тихцем.
Не стрівши заборони,
зайшов у літній ліс.
У пазусі
рапсодій
журних сюди приніс.
Міняти колір кронам
намірився тихцем.
Не стрівши заборони,
2026.09.16
17:31
Дубова карета та пара волів —
Куди ми втечем з осередку ланів?
Кому сповідаємось в ніч серед зір,
Як сонце сховає себе межи гір?
Вози при дорозі, краватки коней,
Чи стрінеться нам на шляху Апулей*
В часи полохливі непевних мірил,
Куди ми втечем з осередку ланів?
Кому сповідаємось в ніч серед зір,
Як сонце сховає себе межи гір?
Вози при дорозі, краватки коней,
Чи стрінеться нам на шляху Апулей*
В часи полохливі непевних мірил,
2026.09.16
16:34
І
Закони – альфа і омеґа
конституційності, однак
вони виконуються як
дитячі іграшки у лєґо
у клоунаді про барdак.
Та не сміємося наразі,
бо наші буки та ази:
Закони – альфа і омеґа
конституційності, однак
вони виконуються як
дитячі іграшки у лєґо
у клоунаді про барdак.
Та не сміємося наразі,
бо наші буки та ази:
2026.09.16
14:45
Нашіптує безсоння повсякчас
натхненних віршів сонячні сюжети.
Ще пам'ятаю, як кружляли вальс
і відривались від землі на злеті.
Хотілося, щоб свічка воскова
на підвіконні танула до ранку
і наодинці мовились слова —
натхненних віршів сонячні сюжети.
Ще пам'ятаю, як кружляли вальс
і відривались від землі на злеті.
Хотілося, щоб свічка воскова
на підвіконні танула до ранку
і наодинці мовились слова —
2026.09.16
14:00
Безкрила осінь, безвиїзна осінь.
Олешки в блокаді їстоньки просять.
Сухариків банка - запас золотий.
Ні світла, ні газу, куди їм іти,
Як міни повсюди, зиркають вирви,
Снаряди летять. Хіба люди винні?
Будинки зруйновані. Щит це живий.
Виснажлива осі
Олешки в блокаді їстоньки просять.
Сухариків банка - запас золотий.
Ні світла, ні газу, куди їм іти,
Як міни повсюди, зиркають вирви,
Снаряди летять. Хіба люди винні?
Будинки зруйновані. Щит це живий.
Виснажлива осі
2026.09.16
13:37
Відрахунок ведеться на долі секунди.
Щось повинно відбутися саме тепер.
Ці секунди, як лицарі, в лати закуті.
Я поглянув у даль і в знемозі завмер.
Може, випити залпом гіркої цикути.
Я прорвався у небо, у вічний етер.
Щось повинно відбутися. Маятн
Щось повинно відбутися саме тепер.
Ці секунди, як лицарі, в лати закуті.
Я поглянув у даль і в знемозі завмер.
Може, випити залпом гіркої цикути.
Я прорвався у небо, у вічний етер.
Щось повинно відбутися. Маятн
2026.09.16
08:39
Яблуня з червоними плодами золотіє під моїм вікном.
Чуєш, Боже, осінь цими днями
[попри рев тривог і гніву гамір]
ллється долу яблучним вином.
Бачиш, Боже, крізь густіші тіні сонця пробиваються мечі.
Ці мечі – похмурих днів святині
[як вони на
Чуєш, Боже, осінь цими днями
[попри рев тривог і гніву гамір]
ллється долу яблучним вином.
Бачиш, Боже, крізь густіші тіні сонця пробиваються мечі.
Ці мечі – похмурих днів святині
[як вони на
2026.09.16
06:58
Мій війною утомлений слух знов налякано ловить
Монотонне дзижчання "шахеда" в загуслій пітьмі.
Його тінь смертоносна несеться вздовж схилів Дніпрових,
Маневруючи звично, а іноді лиш по прямій.
А за мить мій напружений слух чує радісно тишу
І тремтл
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Монотонне дзижчання "шахеда" в загуслій пітьмі.
Його тінь смертоносна несеться вздовж схилів Дніпрових,
Маневруючи звично, а іноді лиш по прямій.
А за мить мій напружений слух чує радісно тишу
І тремтл
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.09.08
2026.08.07
2026.08.01
2026.07.22
2026.07.18
2026.07.12
2026.07.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Огдена Неша
Із Огдена Неша
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Із Огдена Неша
РОМАНТИЧНИЙ ВІК
Вона вступає в розквіт свій
Й сентиментальних повна мрій:
Такого ж баламута стріла
Й себе в фаті вже уявила,
І їй ваш аргумент не люб,
Що рано думать ще про шлюб;
"Візьмім за приклад, -- по секрету
Шепне, -- Ромео і Джульєту".
Не спор і в відчай не впадай,
А чим скінчилось -- нагадай!
КІТ
Дружина є, придбав і дім,
Та завелася миша в нім;
Й жить з нею -- справа непроста,
Отож прийшлось купить кота.
Всю ніч шкребеться миша в домі,
В кота ж є справи більш вагомі;
Але як тільки день займеться --
Замовкне миша й кіт озветься.
Купляв би краще другу мишу:
Тоді б хоч іноді мав тишу.
СУСІДИ ЗВЕРХУ
Сусіди, що зверху, мабуть, танцюристи,
А в гості до них ходять лиш гумористи.
З їх спальні знов грюкіт сильніш і чутніш,
Й за ваше теж радіо їхнє гучніш.
У них вихідні цілий тиждень тривають
Й тече в вас із стелі, як в них душ приймають.
Коли ж із гостями припинять дебати,
Тоді починають всі разом стрибати.
І з оргій усіх ця іще не остання:
Наступна -- на роликах в ванні катання...
Так не нервувавсь би й був їм, певне, рад --
Якби ж піді мною жили, а не над.
ЯПОНЕЦЬ
Який же ввічливий японець:
Всім каже: "Я з Країни Сонець!"
Він в сад залазить до сусіда
Й: "Пробасьте, -- каже, -- я не віда."
Й уклін вам, й усміх, й знов уклін;
Й свою рідню всю кличе він,
І найлюб'язніша з порад:
"Ах вибасьте, це мій вже сад!"
ІЩЕ ПРО БЛИЖНІХ
Якщо ближні не обговорюють ваші вади,
Тоді вони дають поради;
Коли ж це або те робить з якихось причин не мають змоги,
То зазирають вам через плече або ж наступають вам на ноги;
А якщо й цим не надто ще проймають,
То на роботу вони вас наймають --
Бо чиєсь дозвілля
Доводить інших мало не до божевілля;
Й ніщо так роздратувань не провокує,
Ніж те, коли працюючий бачить, що інший хтось байдикує.
То ж вони учать вас, що працею лиш має людина буть горда,
Й ставлять за приклад Файєрстоуна, Едісона й Форда;
Й читають до хрипоти мораль вам, хоч їм за це й не аплодують,
Й коли ви з ними не згодні, то й до смерті вас так замордують.
Й ці словесні викрути слухавши, зрозумієш десь аж на сотім:
Якщо працювать не любиш, все ж маєш трудитись, заробляючи
.....грошей стільки, щоб вже не працювати потім.
КОЛУМБ
Жив колись чоловік в Італії й любив свій отчий край,
Хоча вважав дехто, що він був шахрай;
Але все ж він злочинцем не був
Й саме цим прихильність інших здобув.
Й він всім говорив, що земля схожа на кулю,
Й потішавсь над ним кожен: пальцем крутив біля скроні
.....чи показував дулю.
Тоді він пішов, щоб позичить гроші, до Фердинанда,
Та Фердинанд сказав, що Америка -- це журавель в небі,
.....а він хотів би, щоб у руках була хоч панда.
Але розум Колумба діяльний був, а не засушений,
Й спало на думку йому, що Фердинанд одружений;
Й ще згадав він, що між подружжям закон суперечності діє:
Коли чоловіку якась ідея видалась жахливою -- дружина
.....їй неодмінно зрадіє.
То ж він надушив свій носовик есенцією лавровою і цитронелою
Й відправивсь на перемовини з Ізабеллою,
І хоч відчував себе дурником, та вигляд мав вагомий;
Й вона сказала: "Не пригадую твого обличчя, та запах мені
.....цей знайомий."
Й він всі важливі слова забув, що добирав їх з малоліття,
Й все, що сказав було: "Я Колумб, адмірал Берд XV-го століття."
Й коли змовк, на нього з приязню вона подивилась
І сказала: "Ось мої скарби!" -- й при цьому на увазі мала не
.....дітей, як бідна Корнелія, матінка братів Гракхів, а
.....коштовності свої, що ними так гордилась.
Й сказав Колумб: "Покажіть мені хтось, де в вас захід" -- й
.....поплив туди, як це йому сповістили,
Й Америку він відкрив -- а вони його за це в тюрму помістили;
Й ноги натирали не раз йому колодки скрипучі,
Й Америкою те, що відкрив, назвали вони в честь Веспуччі.
То ж доля Колумба сумна хай буде уроком кожному учню й
.....виборцю кожному, й усім аматорам,
Бо з неї випливає: не відкривачем краще буть, а популяризатором.
ПОРТРЕТ МИТЦЯ В ПЕРЕДЧАСНІЙ СТАРОСТІ
Це відомо всім учням і навіть студентам, які до наук не глухі,
Що на два різновиди поділяються всі гріхи.
Перший з них -- це гріх вчинення, й серед гріхів він дуже важливий,
Й він тільки тоді, як щось заборонене робиш, можливий;
Інший же, протилежний першому -- гріх упущення, й не менш
.....він важкий в очах всіх людей від Біллі Санді до Будди,
Й полягає в тому, що не робиш те, що зобов'язаний робить
.....будь-коли й будь-де.
Я теж хочу висловитись про ці два різновиди -- й коли розгляд
.....в тому ж порядку починать їх,
То з приводу перших не побивайтесь, бо хоч це й гріхи, та принаймні
.....дають втіху, інакше хто б наважився вчинять їх?
Другі ж -- гріхи упущення -- здавалось би, й не такі важливі,
Та найбільш для вас вони шкідливі,
Бо належать до речей, що майже кошмаром стали:
Неоплачені рахунки, невиписані чеки, несплачені внески,
.....проігноровані зустрічі й листи, що не написали.
Крім того, гріхи упущення позбавлені чарів і надзвичайно прозаїчні:
Адже ви не станете відзначати день або ніч невиконання своїх
.....обов'язків, й щоб святкові були вони й феєричні;
Й вас не переповнює благоговіння екстаз
Кожного разу, як ви не заплатили за воду чи газ;
Й ви не плескаєте приятеля в пивній по спині й плечу
Й не гукаєте: "Веселімось і не пишімо листів сьогодні -- за
.....все ненаписане я плачу!"
Ні, ми цим втіху всю лиш угробим,
Якщо дуже нагального чогось не зробим.
В той же час всі зусилля утриматись від деяких дій будуть марні,
Бо страждань від нездійснення гарних вчинків значно більш,
.....ніж тоді, як вчиняєм негарні.
То ж мораль звідси: краще не грішить зовсім; але якщо все ж
.....прийшлося --
Нехай це буде гріх, що найперше про нього йшлося.
Вона вступає в розквіт свій
Й сентиментальних повна мрій:
Такого ж баламута стріла
Й себе в фаті вже уявила,
І їй ваш аргумент не люб,
Що рано думать ще про шлюб;
"Візьмім за приклад, -- по секрету
Шепне, -- Ромео і Джульєту".
Не спор і в відчай не впадай,
А чим скінчилось -- нагадай!
КІТ
Дружина є, придбав і дім,
Та завелася миша в нім;
Й жить з нею -- справа непроста,
Отож прийшлось купить кота.
Всю ніч шкребеться миша в домі,
В кота ж є справи більш вагомі;
Але як тільки день займеться --
Замовкне миша й кіт озветься.
Купляв би краще другу мишу:
Тоді б хоч іноді мав тишу.
СУСІДИ ЗВЕРХУ
Сусіди, що зверху, мабуть, танцюристи,
А в гості до них ходять лиш гумористи.
З їх спальні знов грюкіт сильніш і чутніш,
Й за ваше теж радіо їхнє гучніш.
У них вихідні цілий тиждень тривають
Й тече в вас із стелі, як в них душ приймають.
Коли ж із гостями припинять дебати,
Тоді починають всі разом стрибати.
І з оргій усіх ця іще не остання:
Наступна -- на роликах в ванні катання...
Так не нервувавсь би й був їм, певне, рад --
Якби ж піді мною жили, а не над.
ЯПОНЕЦЬ
Який же ввічливий японець:
Всім каже: "Я з Країни Сонець!"
Він в сад залазить до сусіда
Й: "Пробасьте, -- каже, -- я не віда."
Й уклін вам, й усміх, й знов уклін;
Й свою рідню всю кличе він,
І найлюб'язніша з порад:
"Ах вибасьте, це мій вже сад!"
ІЩЕ ПРО БЛИЖНІХ
Якщо ближні не обговорюють ваші вади,
Тоді вони дають поради;
Коли ж це або те робить з якихось причин не мають змоги,
То зазирають вам через плече або ж наступають вам на ноги;
А якщо й цим не надто ще проймають,
То на роботу вони вас наймають --
Бо чиєсь дозвілля
Доводить інших мало не до божевілля;
Й ніщо так роздратувань не провокує,
Ніж те, коли працюючий бачить, що інший хтось байдикує.
То ж вони учать вас, що працею лиш має людина буть горда,
Й ставлять за приклад Файєрстоуна, Едісона й Форда;
Й читають до хрипоти мораль вам, хоч їм за це й не аплодують,
Й коли ви з ними не згодні, то й до смерті вас так замордують.
Й ці словесні викрути слухавши, зрозумієш десь аж на сотім:
Якщо працювать не любиш, все ж маєш трудитись, заробляючи
.....грошей стільки, щоб вже не працювати потім.
КОЛУМБ
Жив колись чоловік в Італії й любив свій отчий край,
Хоча вважав дехто, що він був шахрай;
Але все ж він злочинцем не був
Й саме цим прихильність інших здобув.
Й він всім говорив, що земля схожа на кулю,
Й потішавсь над ним кожен: пальцем крутив біля скроні
.....чи показував дулю.
Тоді він пішов, щоб позичить гроші, до Фердинанда,
Та Фердинанд сказав, що Америка -- це журавель в небі,
.....а він хотів би, щоб у руках була хоч панда.
Але розум Колумба діяльний був, а не засушений,
Й спало на думку йому, що Фердинанд одружений;
Й ще згадав він, що між подружжям закон суперечності діє:
Коли чоловіку якась ідея видалась жахливою -- дружина
.....їй неодмінно зрадіє.
То ж він надушив свій носовик есенцією лавровою і цитронелою
Й відправивсь на перемовини з Ізабеллою,
І хоч відчував себе дурником, та вигляд мав вагомий;
Й вона сказала: "Не пригадую твого обличчя, та запах мені
.....цей знайомий."
Й він всі важливі слова забув, що добирав їх з малоліття,
Й все, що сказав було: "Я Колумб, адмірал Берд XV-го століття."
Й коли змовк, на нього з приязню вона подивилась
І сказала: "Ось мої скарби!" -- й при цьому на увазі мала не
.....дітей, як бідна Корнелія, матінка братів Гракхів, а
.....коштовності свої, що ними так гордилась.
Й сказав Колумб: "Покажіть мені хтось, де в вас захід" -- й
.....поплив туди, як це йому сповістили,
Й Америку він відкрив -- а вони його за це в тюрму помістили;
Й ноги натирали не раз йому колодки скрипучі,
Й Америкою те, що відкрив, назвали вони в честь Веспуччі.
То ж доля Колумба сумна хай буде уроком кожному учню й
.....виборцю кожному, й усім аматорам,
Бо з неї випливає: не відкривачем краще буть, а популяризатором.
ПОРТРЕТ МИТЦЯ В ПЕРЕДЧАСНІЙ СТАРОСТІ
Це відомо всім учням і навіть студентам, які до наук не глухі,
Що на два різновиди поділяються всі гріхи.
Перший з них -- це гріх вчинення, й серед гріхів він дуже важливий,
Й він тільки тоді, як щось заборонене робиш, можливий;
Інший же, протилежний першому -- гріх упущення, й не менш
.....він важкий в очах всіх людей від Біллі Санді до Будди,
Й полягає в тому, що не робиш те, що зобов'язаний робить
.....будь-коли й будь-де.
Я теж хочу висловитись про ці два різновиди -- й коли розгляд
.....в тому ж порядку починать їх,
То з приводу перших не побивайтесь, бо хоч це й гріхи, та принаймні
.....дають втіху, інакше хто б наважився вчинять їх?
Другі ж -- гріхи упущення -- здавалось би, й не такі важливі,
Та найбільш для вас вони шкідливі,
Бо належать до речей, що майже кошмаром стали:
Неоплачені рахунки, невиписані чеки, несплачені внески,
.....проігноровані зустрічі й листи, що не написали.
Крім того, гріхи упущення позбавлені чарів і надзвичайно прозаїчні:
Адже ви не станете відзначати день або ніч невиконання своїх
.....обов'язків, й щоб святкові були вони й феєричні;
Й вас не переповнює благоговіння екстаз
Кожного разу, як ви не заплатили за воду чи газ;
Й ви не плескаєте приятеля в пивній по спині й плечу
Й не гукаєте: "Веселімось і не пишімо листів сьогодні -- за
.....все ненаписане я плачу!"
Ні, ми цим втіху всю лиш угробим,
Якщо дуже нагального чогось не зробим.
В той же час всі зусилля утриматись від деяких дій будуть марні,
Бо страждань від нездійснення гарних вчинків значно більш,
.....ніж тоді, як вчиняєм негарні.
То ж мораль звідси: краще не грішить зовсім; але якщо все ж
.....прийшлося --
Нехай це буде гріх, що найперше про нього йшлося.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
