Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.14
22:21
Зима невідчутна і геть невловима.
Непрошений сніг скиглить, проситься в рими.
Куди ж закотилась її булава?
Напевно, порожня зими голова.
Ми втратили зиму, як грізний двобій
Переднього краю ідей і вогнів.
Непрошений сніг скиглить, проситься в рими.
Куди ж закотилась її булава?
Напевно, порожня зими голова.
Ми втратили зиму, як грізний двобій
Переднього краю ідей і вогнів.
2025.12.14
18:39
Той ряд бабусь,
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.
2025.12.14
17:36
Цвіркун очерету співає сонети зірок,
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео
2025.12.14
15:10
По піску у Сахарі ідуть,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.
Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.
Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,
2025.12.14
11:48
Туман висів, як молоко густий.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.
2025.12.14
10:33
Якби усі людей любили,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.
Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.
Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,
2025.12.14
10:29
Красою приваблював завше,
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.
2025.12.14
09:23
Перед мною уранці
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.
2025.12.14
06:11
Стіна що із пророцтвами
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?
2025.12.14
04:43
Мені приємно у твоєму товаристві.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе
нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе
нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.
2025.12.14
02:46
Повстань!
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.
Прівіт, мала.
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.
Прівіт, мала.
2025.12.14
00:08
Було колись під шістдесят,
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…
2025.12.13
23:44
Послання віків скупі, як сніг,
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…
2025.12.13
21:01
Сніг скупий, як послання віків,
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.
Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.
Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.
2025.12.13
16:56
Дощ крижаний у шибу - музика крапель мерзлих.
Колеться сон у друзки, сиплеться за вікно.
Ближче до ранку дійсність, ніч неохоче кресне.
І на окрайці неба синій цвіте вінок.
Зорі тум утерла сірим своїм подолом -
Виглянули, обмиті, жаль, що всього н
Колеться сон у друзки, сиплеться за вікно.
Ближче до ранку дійсність, ніч неохоче кресне.
І на окрайці неба синій цвіте вінок.
Зорі тум утерла сірим своїм подолом -
Виглянули, обмиті, жаль, що всього н
2025.12.13
12:09
Відтепер і дотетер
Ти у пошуках — стажер…
Тільки з ким й куди іти?
Безліч склепів до мети…
Омбіркуй, не гарячкуй,
Краще знов пофантазуй…
Боже мій… Куди попер?
Краще б ти в собі завмер…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Ти у пошуках — стажер…
Тільки з ким й куди іти?
Безліч склепів до мети…
Омбіркуй, не гарячкуй,
Краще знов пофантазуй…
Боже мій… Куди попер?
Краще б ти в собі завмер…
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.12.02
2025.12.01
2025.11.29
2025.11.26
2025.11.23
2025.11.07
2025.10.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Огдена Неша
Із Огдена Неша
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Із Огдена Неша
РОМАНТИЧНИЙ ВІК
Вона вступає в розквіт свій
Й сентиментальних повна мрій:
Такого ж баламута стріла
Й себе в фаті вже уявила,
І їй ваш аргумент не люб,
Що рано думать ще про шлюб;
"Візьмім за приклад, -- по секрету
Шепне, -- Ромео і Джульєту".
Не спор і в відчай не впадай,
А чим скінчилось -- нагадай!
КІТ
Дружина є, придбав і дім,
Та завелася миша в нім;
Й жить з нею -- справа непроста,
Отож прийшлось купить кота.
Всю ніч шкребеться миша в домі,
В кота ж є справи більш вагомі;
Але як тільки день займеться --
Замовкне миша й кіт озветься.
Купляв би краще другу мишу:
Тоді б хоч іноді мав тишу.
СУСІДИ ЗВЕРХУ
Сусіди, що зверху, мабуть, танцюристи,
А в гості до них ходять лиш гумористи.
З їх спальні знов грюкіт сильніш і чутніш,
Й за ваше теж радіо їхнє гучніш.
У них вихідні цілий тиждень тривають
Й тече в вас із стелі, як в них душ приймають.
Коли ж із гостями припинять дебати,
Тоді починають всі разом стрибати.
І з оргій усіх ця іще не остання:
Наступна -- на роликах в ванні катання...
Так не нервувавсь би й був їм, певне, рад --
Якби ж піді мною жили, а не над.
ЯПОНЕЦЬ
Який же ввічливий японець:
Всім каже: "Я з Країни Сонець!"
Він в сад залазить до сусіда
Й: "Пробасьте, -- каже, -- я не віда."
Й уклін вам, й усміх, й знов уклін;
Й свою рідню всю кличе він,
І найлюб'язніша з порад:
"Ах вибасьте, це мій вже сад!"
ІЩЕ ПРО БЛИЖНІХ
Якщо ближні не обговорюють ваші вади,
Тоді вони дають поради;
Коли ж це або те робить з якихось причин не мають змоги,
То зазирають вам через плече або ж наступають вам на ноги;
А якщо й цим не надто ще проймають,
То на роботу вони вас наймають --
Бо чиєсь дозвілля
Доводить інших мало не до божевілля;
Й ніщо так роздратувань не провокує,
Ніж те, коли працюючий бачить, що інший хтось байдикує.
То ж вони учать вас, що працею лиш має людина буть горда,
Й ставлять за приклад Файєрстоуна, Едісона й Форда;
Й читають до хрипоти мораль вам, хоч їм за це й не аплодують,
Й коли ви з ними не згодні, то й до смерті вас так замордують.
Й ці словесні викрути слухавши, зрозумієш десь аж на сотім:
Якщо працювать не любиш, все ж маєш трудитись, заробляючи
.....грошей стільки, щоб вже не працювати потім.
КОЛУМБ
Жив колись чоловік в Італії й любив свій отчий край,
Хоча вважав дехто, що він був шахрай;
Але все ж він злочинцем не був
Й саме цим прихильність інших здобув.
Й він всім говорив, що земля схожа на кулю,
Й потішавсь над ним кожен: пальцем крутив біля скроні
.....чи показував дулю.
Тоді він пішов, щоб позичить гроші, до Фердинанда,
Та Фердинанд сказав, що Америка -- це журавель в небі,
.....а він хотів би, щоб у руках була хоч панда.
Але розум Колумба діяльний був, а не засушений,
Й спало на думку йому, що Фердинанд одружений;
Й ще згадав він, що між подружжям закон суперечності діє:
Коли чоловіку якась ідея видалась жахливою -- дружина
.....їй неодмінно зрадіє.
То ж він надушив свій носовик есенцією лавровою і цитронелою
Й відправивсь на перемовини з Ізабеллою,
І хоч відчував себе дурником, та вигляд мав вагомий;
Й вона сказала: "Не пригадую твого обличчя, та запах мені
.....цей знайомий."
Й він всі важливі слова забув, що добирав їх з малоліття,
Й все, що сказав було: "Я Колумб, адмірал Берд XV-го століття."
Й коли змовк, на нього з приязню вона подивилась
І сказала: "Ось мої скарби!" -- й при цьому на увазі мала не
.....дітей, як бідна Корнелія, матінка братів Гракхів, а
.....коштовності свої, що ними так гордилась.
Й сказав Колумб: "Покажіть мені хтось, де в вас захід" -- й
.....поплив туди, як це йому сповістили,
Й Америку він відкрив -- а вони його за це в тюрму помістили;
Й ноги натирали не раз йому колодки скрипучі,
Й Америкою те, що відкрив, назвали вони в честь Веспуччі.
То ж доля Колумба сумна хай буде уроком кожному учню й
.....виборцю кожному, й усім аматорам,
Бо з неї випливає: не відкривачем краще буть, а популяризатором.
ПОРТРЕТ МИТЦЯ В ПЕРЕДЧАСНІЙ СТАРОСТІ
Це відомо всім учням і навіть студентам, які до наук не глухі,
Що на два різновиди поділяються всі гріхи.
Перший з них -- це гріх вчинення, й серед гріхів він дуже важливий,
Й він тільки тоді, як щось заборонене робиш, можливий;
Інший же, протилежний першому -- гріх упущення, й не менш
.....він важкий в очах всіх людей від Біллі Санді до Будди,
Й полягає в тому, що не робиш те, що зобов'язаний робить
.....будь-коли й будь-де.
Я теж хочу висловитись про ці два різновиди -- й коли розгляд
.....в тому ж порядку починать їх,
То з приводу перших не побивайтесь, бо хоч це й гріхи, та принаймні
.....дають втіху, інакше хто б наважився вчинять їх?
Другі ж -- гріхи упущення -- здавалось би, й не такі важливі,
Та найбільш для вас вони шкідливі,
Бо належать до речей, що майже кошмаром стали:
Неоплачені рахунки, невиписані чеки, несплачені внески,
.....проігноровані зустрічі й листи, що не написали.
Крім того, гріхи упущення позбавлені чарів і надзвичайно прозаїчні:
Адже ви не станете відзначати день або ніч невиконання своїх
.....обов'язків, й щоб святкові були вони й феєричні;
Й вас не переповнює благоговіння екстаз
Кожного разу, як ви не заплатили за воду чи газ;
Й ви не плескаєте приятеля в пивній по спині й плечу
Й не гукаєте: "Веселімось і не пишімо листів сьогодні -- за
.....все ненаписане я плачу!"
Ні, ми цим втіху всю лиш угробим,
Якщо дуже нагального чогось не зробим.
В той же час всі зусилля утриматись від деяких дій будуть марні,
Бо страждань від нездійснення гарних вчинків значно більш,
.....ніж тоді, як вчиняєм негарні.
То ж мораль звідси: краще не грішить зовсім; але якщо все ж
.....прийшлося --
Нехай це буде гріх, що найперше про нього йшлося.
Вона вступає в розквіт свій
Й сентиментальних повна мрій:
Такого ж баламута стріла
Й себе в фаті вже уявила,
І їй ваш аргумент не люб,
Що рано думать ще про шлюб;
"Візьмім за приклад, -- по секрету
Шепне, -- Ромео і Джульєту".
Не спор і в відчай не впадай,
А чим скінчилось -- нагадай!
КІТ
Дружина є, придбав і дім,
Та завелася миша в нім;
Й жить з нею -- справа непроста,
Отож прийшлось купить кота.
Всю ніч шкребеться миша в домі,
В кота ж є справи більш вагомі;
Але як тільки день займеться --
Замовкне миша й кіт озветься.
Купляв би краще другу мишу:
Тоді б хоч іноді мав тишу.
СУСІДИ ЗВЕРХУ
Сусіди, що зверху, мабуть, танцюристи,
А в гості до них ходять лиш гумористи.
З їх спальні знов грюкіт сильніш і чутніш,
Й за ваше теж радіо їхнє гучніш.
У них вихідні цілий тиждень тривають
Й тече в вас із стелі, як в них душ приймають.
Коли ж із гостями припинять дебати,
Тоді починають всі разом стрибати.
І з оргій усіх ця іще не остання:
Наступна -- на роликах в ванні катання...
Так не нервувавсь би й був їм, певне, рад --
Якби ж піді мною жили, а не над.
ЯПОНЕЦЬ
Який же ввічливий японець:
Всім каже: "Я з Країни Сонець!"
Він в сад залазить до сусіда
Й: "Пробасьте, -- каже, -- я не віда."
Й уклін вам, й усміх, й знов уклін;
Й свою рідню всю кличе він,
І найлюб'язніша з порад:
"Ах вибасьте, це мій вже сад!"
ІЩЕ ПРО БЛИЖНІХ
Якщо ближні не обговорюють ваші вади,
Тоді вони дають поради;
Коли ж це або те робить з якихось причин не мають змоги,
То зазирають вам через плече або ж наступають вам на ноги;
А якщо й цим не надто ще проймають,
То на роботу вони вас наймають --
Бо чиєсь дозвілля
Доводить інших мало не до божевілля;
Й ніщо так роздратувань не провокує,
Ніж те, коли працюючий бачить, що інший хтось байдикує.
То ж вони учать вас, що працею лиш має людина буть горда,
Й ставлять за приклад Файєрстоуна, Едісона й Форда;
Й читають до хрипоти мораль вам, хоч їм за це й не аплодують,
Й коли ви з ними не згодні, то й до смерті вас так замордують.
Й ці словесні викрути слухавши, зрозумієш десь аж на сотім:
Якщо працювать не любиш, все ж маєш трудитись, заробляючи
.....грошей стільки, щоб вже не працювати потім.
КОЛУМБ
Жив колись чоловік в Італії й любив свій отчий край,
Хоча вважав дехто, що він був шахрай;
Але все ж він злочинцем не був
Й саме цим прихильність інших здобув.
Й він всім говорив, що земля схожа на кулю,
Й потішавсь над ним кожен: пальцем крутив біля скроні
.....чи показував дулю.
Тоді він пішов, щоб позичить гроші, до Фердинанда,
Та Фердинанд сказав, що Америка -- це журавель в небі,
.....а він хотів би, щоб у руках була хоч панда.
Але розум Колумба діяльний був, а не засушений,
Й спало на думку йому, що Фердинанд одружений;
Й ще згадав він, що між подружжям закон суперечності діє:
Коли чоловіку якась ідея видалась жахливою -- дружина
.....їй неодмінно зрадіє.
То ж він надушив свій носовик есенцією лавровою і цитронелою
Й відправивсь на перемовини з Ізабеллою,
І хоч відчував себе дурником, та вигляд мав вагомий;
Й вона сказала: "Не пригадую твого обличчя, та запах мені
.....цей знайомий."
Й він всі важливі слова забув, що добирав їх з малоліття,
Й все, що сказав було: "Я Колумб, адмірал Берд XV-го століття."
Й коли змовк, на нього з приязню вона подивилась
І сказала: "Ось мої скарби!" -- й при цьому на увазі мала не
.....дітей, як бідна Корнелія, матінка братів Гракхів, а
.....коштовності свої, що ними так гордилась.
Й сказав Колумб: "Покажіть мені хтось, де в вас захід" -- й
.....поплив туди, як це йому сповістили,
Й Америку він відкрив -- а вони його за це в тюрму помістили;
Й ноги натирали не раз йому колодки скрипучі,
Й Америкою те, що відкрив, назвали вони в честь Веспуччі.
То ж доля Колумба сумна хай буде уроком кожному учню й
.....виборцю кожному, й усім аматорам,
Бо з неї випливає: не відкривачем краще буть, а популяризатором.
ПОРТРЕТ МИТЦЯ В ПЕРЕДЧАСНІЙ СТАРОСТІ
Це відомо всім учням і навіть студентам, які до наук не глухі,
Що на два різновиди поділяються всі гріхи.
Перший з них -- це гріх вчинення, й серед гріхів він дуже важливий,
Й він тільки тоді, як щось заборонене робиш, можливий;
Інший же, протилежний першому -- гріх упущення, й не менш
.....він важкий в очах всіх людей від Біллі Санді до Будди,
Й полягає в тому, що не робиш те, що зобов'язаний робить
.....будь-коли й будь-де.
Я теж хочу висловитись про ці два різновиди -- й коли розгляд
.....в тому ж порядку починать їх,
То з приводу перших не побивайтесь, бо хоч це й гріхи, та принаймні
.....дають втіху, інакше хто б наважився вчинять їх?
Другі ж -- гріхи упущення -- здавалось би, й не такі важливі,
Та найбільш для вас вони шкідливі,
Бо належать до речей, що майже кошмаром стали:
Неоплачені рахунки, невиписані чеки, несплачені внески,
.....проігноровані зустрічі й листи, що не написали.
Крім того, гріхи упущення позбавлені чарів і надзвичайно прозаїчні:
Адже ви не станете відзначати день або ніч невиконання своїх
.....обов'язків, й щоб святкові були вони й феєричні;
Й вас не переповнює благоговіння екстаз
Кожного разу, як ви не заплатили за воду чи газ;
Й ви не плескаєте приятеля в пивній по спині й плечу
Й не гукаєте: "Веселімось і не пишімо листів сьогодні -- за
.....все ненаписане я плачу!"
Ні, ми цим втіху всю лиш угробим,
Якщо дуже нагального чогось не зробим.
В той же час всі зусилля утриматись від деяких дій будуть марні,
Бо страждань від нездійснення гарних вчинків значно більш,
.....ніж тоді, як вчиняєм негарні.
То ж мораль звідси: краще не грішить зовсім; але якщо все ж
.....прийшлося --
Нехай це буде гріх, що найперше про нього йшлося.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
