Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.03
01:01
хотів тобі я наспівати
про любов
про блиски у очах
і як бурлила кров
і блиснуло в очах
і закипіла кров
нам у вогні палати
в ритмі рок-ен-рол
про любов
про блиски у очах
і як бурлила кров
і блиснуло в очах
і закипіла кров
нам у вогні палати
в ритмі рок-ен-рол
2025.12.02
22:34
Потойбіч і посейбіч – все це ти.
Ти розпростерся мало не по самий Ніжин.
А в серці, як колись і нині, й вічно –
Одна і та ж синівська ніжність.
На древніх пагорбах стою,
Немовби зависаю над святим Єрусалимом,
І, як йому, тобі пересилаю ці рядки:
“М
Ти розпростерся мало не по самий Ніжин.
А в серці, як колись і нині, й вічно –
Одна і та ж синівська ніжність.
На древніх пагорбах стою,
Немовби зависаю над святим Єрусалимом,
І, як йому, тобі пересилаю ці рядки:
“М
2025.12.02
22:17
Насправді грудень не зігріє,
мою невтішну безнадію,
сніжниці білу заметіль.
Жасминові, легкі, перові
летять лелітки пелюсткові —
на смак не цукор і не сіль.
Льодяники із океану,
що на губах рожевих тануть
мою невтішну безнадію,
сніжниці білу заметіль.
Жасминові, легкі, перові
летять лелітки пелюсткові —
на смак не цукор і не сіль.
Льодяники із океану,
що на губах рожевих тануть
2025.12.02
21:18
Поворожи мені на гущі кавовій!
Горнятко перекинь, немов життя моє:
Нехай стікає осад візерунками –
Пророчить долю дивними малюнками...
На порцеляні плямами розмитими
Минуле з майбуттям, докупи злитії.
Можливо, погляд вишень твоїх визрілих
Горнятко перекинь, немов життя моє:
Нехай стікає осад візерунками –
Пророчить долю дивними малюнками...
На порцеляні плямами розмитими
Минуле з майбуттям, докупи злитії.
Можливо, погляд вишень твоїх визрілих
2025.12.02
20:34
Вже і цвіркун заснув.
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
2025.12.02
17:20
Грудень сіє на сито дощ,
І туману волога завись
Осіда на бетоні площ.
Голуби на обід зібрались.
Віддзеркалення лап і ший
Мерехтить, ніби скло побите.
Хтось би хліба їм накришив,
І туману волога завись
Осіда на бетоні площ.
Голуби на обід зібрались.
Віддзеркалення лап і ший
Мерехтить, ніби скло побите.
Хтось би хліба їм накришив,
2025.12.02
14:53
Дивлюсь у туман непроглядний, дівочий,
У епос далеких самотніх лісів.
Немов Гільгамеш, я бреду через очі
Дрімотних лугів і нежданих морів.
Я бачу в тумані чудовиська люті,
І посох пророка, і знаки біди.
Несеться полями нестриманий лютий,
У епос далеких самотніх лісів.
Немов Гільгамеш, я бреду через очі
Дрімотних лугів і нежданих морів.
Я бачу в тумані чудовиська люті,
І посох пророка, і знаки біди.
Несеться полями нестриманий лютий,
2025.12.02
12:01
Вже і цвіркун заснув.
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
2025.12.02
10:58
Дехто, хто де.
Тільки ти не зникаєш нікуди,
головно в думці моїй осіла,
сплела невеличку стріху,
загидила ваксою ґанок,
курочку рябу примусила знестись,
зненавиділа сусіда
і запросила,
Тільки ти не зникаєш нікуди,
головно в думці моїй осіла,
сплела невеличку стріху,
загидила ваксою ґанок,
курочку рябу примусила знестись,
зненавиділа сусіда
і запросила,
2025.12.01
23:04
Закінчує справи свої листопад,
згрібаючи листя навколо .
А вітер жбурляє його невпопад,
Осіннє руйнуючи лоно.
Повітря холодним вкриває рядном.
Відчутна пронизлива туга.
Зима перетнула швиденько кордон.
згрібаючи листя навколо .
А вітер жбурляє його невпопад,
Осіннє руйнуючи лоно.
Повітря холодним вкриває рядном.
Відчутна пронизлива туга.
Зима перетнула швиденько кордон.
2025.12.01
12:00
Двадцять літ минає від часів
Як Сержант зібрав собі музик
Мода змінювалася не раз
Пепер далі усміхає нас
Мені за честь представити
Зірок, що з нами рік у рік
Пеперів Оркестр Одинаків!
Як Сержант зібрав собі музик
Мода змінювалася не раз
Пепер далі усміхає нас
Мені за честь представити
Зірок, що з нами рік у рік
Пеперів Оркестр Одинаків!
2025.12.01
11:08
Зрубане дерево біля паркану,
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує
2025.12.01
09:50
А дерева в льолях із туману
(білене нашвидко полотно).
Тане день, ще геть і не проглянув,
але місто огортає сном.
Скавучать автівки навіжено
в жовтооку непроглядну путь.
Ми с тобою нині як мішені,
але й це минеться теж.... мабуть.
(білене нашвидко полотно).
Тане день, ще геть і не проглянув,
але місто огортає сном.
Скавучать автівки навіжено
в жовтооку непроглядну путь.
Ми с тобою нині як мішені,
але й це минеться теж.... мабуть.
2025.12.01
09:33
З темного боку з темного майже
Чекали на сумнів відтяли окраєць
Та байдуже нам хто це розкаже
Якщо не цікавить якщо не торкає…
З іншого боку світлого боку
Вернувся окраєць сумнівно відтятий…
Втрачений день вірніше півроку
Якщо не чіплятись… якщо по
Чекали на сумнів відтяли окраєць
Та байдуже нам хто це розкаже
Якщо не цікавить якщо не торкає…
З іншого боку світлого боку
Вернувся окраєць сумнівно відтятий…
Втрачений день вірніше півроку
Якщо не чіплятись… якщо по
2025.12.01
08:53
Ходить Гарбуз по городу,
Питається свого роду:
«Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі Гарбузові?»
Обізвалась жовта Диня —
Гарбузова господиня
І зелені Огірочки —
Гарбузові сини й дочки:
Питається свого роду:
«Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі Гарбузові?»
Обізвалась жовта Диня —
Гарбузова господиня
І зелені Огірочки —
Гарбузові сини й дочки:
2025.12.01
08:47
Хай і була найменшою з гірчин,
Які Ти для любові сієш, Боже.
Посіяна, я знала, що нічим
Окрім любові прорости не зможу.
Окрім надії, окрім сподівань,
Наділеної сили слова, волі,
Щоб між зневірою і вірою ставав
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Які Ти для любові сієш, Боже.
Посіяна, я знала, що нічим
Окрім любові прорости не зможу.
Окрім надії, окрім сподівань,
Наділеної сили слова, волі,
Щоб між зневірою і вірою ставав
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.11.26
2025.11.23
2025.11.07
2025.10.29
2025.10.27
2025.10.20
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Огдена Неша
Із Огдена Неша
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Із Огдена Неша
РОМАНТИЧНИЙ ВІК
Вона вступає в розквіт свій
Й сентиментальних повна мрій:
Такого ж баламута стріла
Й себе в фаті вже уявила,
І їй ваш аргумент не люб,
Що рано думать ще про шлюб;
"Візьмім за приклад, -- по секрету
Шепне, -- Ромео і Джульєту".
Не спор і в відчай не впадай,
А чим скінчилось -- нагадай!
КІТ
Дружина є, придбав і дім,
Та завелася миша в нім;
Й жить з нею -- справа непроста,
Отож прийшлось купить кота.
Всю ніч шкребеться миша в домі,
В кота ж є справи більш вагомі;
Але як тільки день займеться --
Замовкне миша й кіт озветься.
Купляв би краще другу мишу:
Тоді б хоч іноді мав тишу.
СУСІДИ ЗВЕРХУ
Сусіди, що зверху, мабуть, танцюристи,
А в гості до них ходять лиш гумористи.
З їх спальні знов грюкіт сильніш і чутніш,
Й за ваше теж радіо їхнє гучніш.
У них вихідні цілий тиждень тривають
Й тече в вас із стелі, як в них душ приймають.
Коли ж із гостями припинять дебати,
Тоді починають всі разом стрибати.
І з оргій усіх ця іще не остання:
Наступна -- на роликах в ванні катання...
Так не нервувавсь би й був їм, певне, рад --
Якби ж піді мною жили, а не над.
ЯПОНЕЦЬ
Який же ввічливий японець:
Всім каже: "Я з Країни Сонець!"
Він в сад залазить до сусіда
Й: "Пробасьте, -- каже, -- я не віда."
Й уклін вам, й усміх, й знов уклін;
Й свою рідню всю кличе він,
І найлюб'язніша з порад:
"Ах вибасьте, це мій вже сад!"
ІЩЕ ПРО БЛИЖНІХ
Якщо ближні не обговорюють ваші вади,
Тоді вони дають поради;
Коли ж це або те робить з якихось причин не мають змоги,
То зазирають вам через плече або ж наступають вам на ноги;
А якщо й цим не надто ще проймають,
То на роботу вони вас наймають --
Бо чиєсь дозвілля
Доводить інших мало не до божевілля;
Й ніщо так роздратувань не провокує,
Ніж те, коли працюючий бачить, що інший хтось байдикує.
То ж вони учать вас, що працею лиш має людина буть горда,
Й ставлять за приклад Файєрстоуна, Едісона й Форда;
Й читають до хрипоти мораль вам, хоч їм за це й не аплодують,
Й коли ви з ними не згодні, то й до смерті вас так замордують.
Й ці словесні викрути слухавши, зрозумієш десь аж на сотім:
Якщо працювать не любиш, все ж маєш трудитись, заробляючи
.....грошей стільки, щоб вже не працювати потім.
КОЛУМБ
Жив колись чоловік в Італії й любив свій отчий край,
Хоча вважав дехто, що він був шахрай;
Але все ж він злочинцем не був
Й саме цим прихильність інших здобув.
Й він всім говорив, що земля схожа на кулю,
Й потішавсь над ним кожен: пальцем крутив біля скроні
.....чи показував дулю.
Тоді він пішов, щоб позичить гроші, до Фердинанда,
Та Фердинанд сказав, що Америка -- це журавель в небі,
.....а він хотів би, щоб у руках була хоч панда.
Але розум Колумба діяльний був, а не засушений,
Й спало на думку йому, що Фердинанд одружений;
Й ще згадав він, що між подружжям закон суперечності діє:
Коли чоловіку якась ідея видалась жахливою -- дружина
.....їй неодмінно зрадіє.
То ж він надушив свій носовик есенцією лавровою і цитронелою
Й відправивсь на перемовини з Ізабеллою,
І хоч відчував себе дурником, та вигляд мав вагомий;
Й вона сказала: "Не пригадую твого обличчя, та запах мені
.....цей знайомий."
Й він всі важливі слова забув, що добирав їх з малоліття,
Й все, що сказав було: "Я Колумб, адмірал Берд XV-го століття."
Й коли змовк, на нього з приязню вона подивилась
І сказала: "Ось мої скарби!" -- й при цьому на увазі мала не
.....дітей, як бідна Корнелія, матінка братів Гракхів, а
.....коштовності свої, що ними так гордилась.
Й сказав Колумб: "Покажіть мені хтось, де в вас захід" -- й
.....поплив туди, як це йому сповістили,
Й Америку він відкрив -- а вони його за це в тюрму помістили;
Й ноги натирали не раз йому колодки скрипучі,
Й Америкою те, що відкрив, назвали вони в честь Веспуччі.
То ж доля Колумба сумна хай буде уроком кожному учню й
.....виборцю кожному, й усім аматорам,
Бо з неї випливає: не відкривачем краще буть, а популяризатором.
ПОРТРЕТ МИТЦЯ В ПЕРЕДЧАСНІЙ СТАРОСТІ
Це відомо всім учням і навіть студентам, які до наук не глухі,
Що на два різновиди поділяються всі гріхи.
Перший з них -- це гріх вчинення, й серед гріхів він дуже важливий,
Й він тільки тоді, як щось заборонене робиш, можливий;
Інший же, протилежний першому -- гріх упущення, й не менш
.....він важкий в очах всіх людей від Біллі Санді до Будди,
Й полягає в тому, що не робиш те, що зобов'язаний робить
.....будь-коли й будь-де.
Я теж хочу висловитись про ці два різновиди -- й коли розгляд
.....в тому ж порядку починать їх,
То з приводу перших не побивайтесь, бо хоч це й гріхи, та принаймні
.....дають втіху, інакше хто б наважився вчинять їх?
Другі ж -- гріхи упущення -- здавалось би, й не такі важливі,
Та найбільш для вас вони шкідливі,
Бо належать до речей, що майже кошмаром стали:
Неоплачені рахунки, невиписані чеки, несплачені внески,
.....проігноровані зустрічі й листи, що не написали.
Крім того, гріхи упущення позбавлені чарів і надзвичайно прозаїчні:
Адже ви не станете відзначати день або ніч невиконання своїх
.....обов'язків, й щоб святкові були вони й феєричні;
Й вас не переповнює благоговіння екстаз
Кожного разу, як ви не заплатили за воду чи газ;
Й ви не плескаєте приятеля в пивній по спині й плечу
Й не гукаєте: "Веселімось і не пишімо листів сьогодні -- за
.....все ненаписане я плачу!"
Ні, ми цим втіху всю лиш угробим,
Якщо дуже нагального чогось не зробим.
В той же час всі зусилля утриматись від деяких дій будуть марні,
Бо страждань від нездійснення гарних вчинків значно більш,
.....ніж тоді, як вчиняєм негарні.
То ж мораль звідси: краще не грішить зовсім; але якщо все ж
.....прийшлося --
Нехай це буде гріх, що найперше про нього йшлося.
Вона вступає в розквіт свій
Й сентиментальних повна мрій:
Такого ж баламута стріла
Й себе в фаті вже уявила,
І їй ваш аргумент не люб,
Що рано думать ще про шлюб;
"Візьмім за приклад, -- по секрету
Шепне, -- Ромео і Джульєту".
Не спор і в відчай не впадай,
А чим скінчилось -- нагадай!
КІТ
Дружина є, придбав і дім,
Та завелася миша в нім;
Й жить з нею -- справа непроста,
Отож прийшлось купить кота.
Всю ніч шкребеться миша в домі,
В кота ж є справи більш вагомі;
Але як тільки день займеться --
Замовкне миша й кіт озветься.
Купляв би краще другу мишу:
Тоді б хоч іноді мав тишу.
СУСІДИ ЗВЕРХУ
Сусіди, що зверху, мабуть, танцюристи,
А в гості до них ходять лиш гумористи.
З їх спальні знов грюкіт сильніш і чутніш,
Й за ваше теж радіо їхнє гучніш.
У них вихідні цілий тиждень тривають
Й тече в вас із стелі, як в них душ приймають.
Коли ж із гостями припинять дебати,
Тоді починають всі разом стрибати.
І з оргій усіх ця іще не остання:
Наступна -- на роликах в ванні катання...
Так не нервувавсь би й був їм, певне, рад --
Якби ж піді мною жили, а не над.
ЯПОНЕЦЬ
Який же ввічливий японець:
Всім каже: "Я з Країни Сонець!"
Він в сад залазить до сусіда
Й: "Пробасьте, -- каже, -- я не віда."
Й уклін вам, й усміх, й знов уклін;
Й свою рідню всю кличе він,
І найлюб'язніша з порад:
"Ах вибасьте, це мій вже сад!"
ІЩЕ ПРО БЛИЖНІХ
Якщо ближні не обговорюють ваші вади,
Тоді вони дають поради;
Коли ж це або те робить з якихось причин не мають змоги,
То зазирають вам через плече або ж наступають вам на ноги;
А якщо й цим не надто ще проймають,
То на роботу вони вас наймають --
Бо чиєсь дозвілля
Доводить інших мало не до божевілля;
Й ніщо так роздратувань не провокує,
Ніж те, коли працюючий бачить, що інший хтось байдикує.
То ж вони учать вас, що працею лиш має людина буть горда,
Й ставлять за приклад Файєрстоуна, Едісона й Форда;
Й читають до хрипоти мораль вам, хоч їм за це й не аплодують,
Й коли ви з ними не згодні, то й до смерті вас так замордують.
Й ці словесні викрути слухавши, зрозумієш десь аж на сотім:
Якщо працювать не любиш, все ж маєш трудитись, заробляючи
.....грошей стільки, щоб вже не працювати потім.
КОЛУМБ
Жив колись чоловік в Італії й любив свій отчий край,
Хоча вважав дехто, що він був шахрай;
Але все ж він злочинцем не був
Й саме цим прихильність інших здобув.
Й він всім говорив, що земля схожа на кулю,
Й потішавсь над ним кожен: пальцем крутив біля скроні
.....чи показував дулю.
Тоді він пішов, щоб позичить гроші, до Фердинанда,
Та Фердинанд сказав, що Америка -- це журавель в небі,
.....а він хотів би, щоб у руках була хоч панда.
Але розум Колумба діяльний був, а не засушений,
Й спало на думку йому, що Фердинанд одружений;
Й ще згадав він, що між подружжям закон суперечності діє:
Коли чоловіку якась ідея видалась жахливою -- дружина
.....їй неодмінно зрадіє.
То ж він надушив свій носовик есенцією лавровою і цитронелою
Й відправивсь на перемовини з Ізабеллою,
І хоч відчував себе дурником, та вигляд мав вагомий;
Й вона сказала: "Не пригадую твого обличчя, та запах мені
.....цей знайомий."
Й він всі важливі слова забув, що добирав їх з малоліття,
Й все, що сказав було: "Я Колумб, адмірал Берд XV-го століття."
Й коли змовк, на нього з приязню вона подивилась
І сказала: "Ось мої скарби!" -- й при цьому на увазі мала не
.....дітей, як бідна Корнелія, матінка братів Гракхів, а
.....коштовності свої, що ними так гордилась.
Й сказав Колумб: "Покажіть мені хтось, де в вас захід" -- й
.....поплив туди, як це йому сповістили,
Й Америку він відкрив -- а вони його за це в тюрму помістили;
Й ноги натирали не раз йому колодки скрипучі,
Й Америкою те, що відкрив, назвали вони в честь Веспуччі.
То ж доля Колумба сумна хай буде уроком кожному учню й
.....виборцю кожному, й усім аматорам,
Бо з неї випливає: не відкривачем краще буть, а популяризатором.
ПОРТРЕТ МИТЦЯ В ПЕРЕДЧАСНІЙ СТАРОСТІ
Це відомо всім учням і навіть студентам, які до наук не глухі,
Що на два різновиди поділяються всі гріхи.
Перший з них -- це гріх вчинення, й серед гріхів він дуже важливий,
Й він тільки тоді, як щось заборонене робиш, можливий;
Інший же, протилежний першому -- гріх упущення, й не менш
.....він важкий в очах всіх людей від Біллі Санді до Будди,
Й полягає в тому, що не робиш те, що зобов'язаний робить
.....будь-коли й будь-де.
Я теж хочу висловитись про ці два різновиди -- й коли розгляд
.....в тому ж порядку починать їх,
То з приводу перших не побивайтесь, бо хоч це й гріхи, та принаймні
.....дають втіху, інакше хто б наважився вчинять їх?
Другі ж -- гріхи упущення -- здавалось би, й не такі важливі,
Та найбільш для вас вони шкідливі,
Бо належать до речей, що майже кошмаром стали:
Неоплачені рахунки, невиписані чеки, несплачені внески,
.....проігноровані зустрічі й листи, що не написали.
Крім того, гріхи упущення позбавлені чарів і надзвичайно прозаїчні:
Адже ви не станете відзначати день або ніч невиконання своїх
.....обов'язків, й щоб святкові були вони й феєричні;
Й вас не переповнює благоговіння екстаз
Кожного разу, як ви не заплатили за воду чи газ;
Й ви не плескаєте приятеля в пивній по спині й плечу
Й не гукаєте: "Веселімось і не пишімо листів сьогодні -- за
.....все ненаписане я плачу!"
Ні, ми цим втіху всю лиш угробим,
Якщо дуже нагального чогось не зробим.
В той же час всі зусилля утриматись від деяких дій будуть марні,
Бо страждань від нездійснення гарних вчинків значно більш,
.....ніж тоді, як вчиняєм негарні.
То ж мораль звідси: краще не грішить зовсім; але якщо все ж
.....прийшлося --
Нехай це буде гріх, що найперше про нього йшлося.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
