ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.25
06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск,
Як ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск,
Як ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.
2024.04.25
00:03
Вельмишановна леді… краще пані…
Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д
Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д
2024.04.24
21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!
Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!
Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,
2024.04.24
20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.
2024.04.24
12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.
Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.
Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов
2024.04.24
05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.
2024.04.23
23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.
Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.
Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана
2024.04.23
22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу
2024.04.23
20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)
Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.
А потрясіння беріз пісенних!
Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.
А потрясіння беріз пісенних!
2024.04.23
09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б
2024.04.23
09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що не може, промовити.
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що не може, промовити.
2024.04.23
07:19
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад
2024.04.23
04:48
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.
2024.04.22
21:05
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.
У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.
У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими
2024.04.22
10:25
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк
2024.04.22
08:52
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2024.04.15
2024.04.15
2024.04.15
2024.04.12
2024.04.01
2024.03.28
2024.03.26
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Огдена Неша
Із Огдена Неша
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Із Огдена Неша
РОМАНТИЧНИЙ ВІК
Вона вступає в розквіт свій
Й сентиментальних повна мрій:
Такого ж баламута стріла
Й себе в фаті вже уявила,
І їй ваш аргумент не люб,
Що рано думать ще про шлюб;
"Візьмім за приклад, -- по секрету
Шепне, -- Ромео і Джульєту".
Не спор і в відчай не впадай,
А чим скінчилось -- нагадай!
КІТ
Дружина є, придбав і дім,
Та завелася миша в нім;
Й жить з нею -- справа непроста,
Отож прийшлось купить кота.
Всю ніч шкребеться миша в домі,
В кота ж є справи більш вагомі;
Але як тільки день займеться --
Замовкне миша й кіт озветься.
Купляв би краще другу мишу:
Тоді б хоч іноді мав тишу.
СУСІДИ ЗВЕРХУ
Сусіди, що зверху, мабуть, танцюристи,
А в гості до них ходять лиш гумористи.
З їх спальні знов грюкіт сильніш і чутніш,
Й за ваше теж радіо їхнє гучніш.
У них вихідні цілий тиждень тривають
Й тече в вас із стелі, як в них душ приймають.
Коли ж із гостями припинять дебати,
Тоді починають всі разом стрибати.
І з оргій усіх ця іще не остання:
Наступна -- на роликах в ванні катання...
Так не нервувавсь би й був їм, певне, рад --
Якби ж піді мною жили, а не над.
ЯПОНЕЦЬ
Який же ввічливий японець:
Всім каже: "Я з Країни Сонець!"
Він в сад залазить до сусіда
Й: "Пробасьте, -- каже, -- я не віда."
Й уклін вам, й усміх, й знов уклін;
Й свою рідню всю кличе він,
І найлюб'язніша з порад:
"Ах вибасьте, це мій вже сад!"
ІЩЕ ПРО БЛИЖНІХ
Якщо ближні не обговорюють ваші вади,
Тоді вони дають поради;
Коли ж це або те робить з якихось причин не мають змоги,
То зазирають вам через плече або ж наступають вам на ноги;
А якщо й цим не надто ще проймають,
То на роботу вони вас наймають --
Бо чиєсь дозвілля
Доводить інших мало не до божевілля;
Й ніщо так роздратувань не провокує,
Ніж те, коли працюючий бачить, що інший хтось байдикує.
То ж вони учать вас, що працею лиш має людина буть горда,
Й ставлять за приклад Файєрстоуна, Едісона й Форда;
Й читають до хрипоти мораль вам, хоч їм за це й не аплодують,
Й коли ви з ними не згодні, то й до смерті вас так замордують.
Й ці словесні викрути слухавши, зрозумієш десь аж на сотім:
Якщо працювать не любиш, все ж маєш трудитись, заробляючи
.....грошей стільки, щоб вже не працювати потім.
КОЛУМБ
Жив колись чоловік в Італії й любив свій отчий край,
Хоча вважав дехто, що він був шахрай;
Але все ж він злочинцем не був
Й саме цим прихильність інших здобув.
Й він всім говорив, що земля схожа на кулю,
Й потішавсь над ним кожен: пальцем крутив біля скроні
.....чи показував дулю.
Тоді він пішов, щоб позичить гроші, до Фердинанда,
Та Фердинанд сказав, що Америка -- це журавель в небі,
.....а він хотів би, щоб у руках була хоч панда.
Але розум Колумба діяльний був, а не засушений,
Й спало на думку йому, що Фердинанд одружений;
Й ще згадав він, що між подружжям закон суперечності діє:
Коли чоловіку якась ідея видалась жахливою -- дружина
.....їй неодмінно зрадіє.
То ж він надушив свій носовик есенцією лавровою і цитронелою
Й відправивсь на перемовини з Ізабеллою,
І хоч відчував себе дурником, та вигляд мав вагомий;
Й вона сказала: "Не пригадую твого обличчя, та запах мені
.....цей знайомий."
Й він всі важливі слова забув, що добирав їх з малоліття,
Й все, що сказав було: "Я Колумб, адмірал Берд XV-го століття."
Й коли змовк, на нього з приязню вона подивилась
І сказала: "Ось мої скарби!" -- й при цьому на увазі мала не
.....дітей, як бідна Корнелія, матінка братів Гракхів, а
.....коштовності свої, що ними так гордилась.
Й сказав Колумб: "Покажіть мені хтось, де в вас захід" -- й
.....поплив туди, як це йому сповістили,
Й Америку він відкрив -- а вони його за це в тюрму помістили;
Й ноги натирали не раз йому колодки скрипучі,
Й Америкою те, що відкрив, назвали вони в честь Веспуччі.
То ж доля Колумба сумна хай буде уроком кожному учню й
.....виборцю кожному, й усім аматорам,
Бо з неї випливає: не відкривачем краще буть, а популяризатором.
ПОРТРЕТ МИТЦЯ В ПЕРЕДЧАСНІЙ СТАРОСТІ
Це відомо всім учням і навіть студентам, які до наук не глухі,
Що на два різновиди поділяються всі гріхи.
Перший з них -- це гріх вчинення, й серед гріхів він дуже важливий,
Й він тільки тоді, як щось заборонене робиш, можливий;
Інший же, протилежний першому -- гріх упущення, й не менш
.....він важкий в очах всіх людей від Біллі Санді до Будди,
Й полягає в тому, що не робиш те, що зобов'язаний робить
.....будь-коли й будь-де.
Я теж хочу висловитись про ці два різновиди -- й коли розгляд
.....в тому ж порядку починать їх,
То з приводу перших не побивайтесь, бо хоч це й гріхи, та принаймні
.....дають втіху, інакше хто б наважився вчинять їх?
Другі ж -- гріхи упущення -- здавалось би, й не такі важливі,
Та найбільш для вас вони шкідливі,
Бо належать до речей, що майже кошмаром стали:
Неоплачені рахунки, невиписані чеки, несплачені внески,
.....проігноровані зустрічі й листи, що не написали.
Крім того, гріхи упущення позбавлені чарів і надзвичайно прозаїчні:
Адже ви не станете відзначати день або ніч невиконання своїх
.....обов'язків, й щоб святкові були вони й феєричні;
Й вас не переповнює благоговіння екстаз
Кожного разу, як ви не заплатили за воду чи газ;
Й ви не плескаєте приятеля в пивній по спині й плечу
Й не гукаєте: "Веселімось і не пишімо листів сьогодні -- за
.....все ненаписане я плачу!"
Ні, ми цим втіху всю лиш угробим,
Якщо дуже нагального чогось не зробим.
В той же час всі зусилля утриматись від деяких дій будуть марні,
Бо страждань від нездійснення гарних вчинків значно більш,
.....ніж тоді, як вчиняєм негарні.
То ж мораль звідси: краще не грішить зовсім; але якщо все ж
.....прийшлося --
Нехай це буде гріх, що найперше про нього йшлося.
Вона вступає в розквіт свій
Й сентиментальних повна мрій:
Такого ж баламута стріла
Й себе в фаті вже уявила,
І їй ваш аргумент не люб,
Що рано думать ще про шлюб;
"Візьмім за приклад, -- по секрету
Шепне, -- Ромео і Джульєту".
Не спор і в відчай не впадай,
А чим скінчилось -- нагадай!
КІТ
Дружина є, придбав і дім,
Та завелася миша в нім;
Й жить з нею -- справа непроста,
Отож прийшлось купить кота.
Всю ніч шкребеться миша в домі,
В кота ж є справи більш вагомі;
Але як тільки день займеться --
Замовкне миша й кіт озветься.
Купляв би краще другу мишу:
Тоді б хоч іноді мав тишу.
СУСІДИ ЗВЕРХУ
Сусіди, що зверху, мабуть, танцюристи,
А в гості до них ходять лиш гумористи.
З їх спальні знов грюкіт сильніш і чутніш,
Й за ваше теж радіо їхнє гучніш.
У них вихідні цілий тиждень тривають
Й тече в вас із стелі, як в них душ приймають.
Коли ж із гостями припинять дебати,
Тоді починають всі разом стрибати.
І з оргій усіх ця іще не остання:
Наступна -- на роликах в ванні катання...
Так не нервувавсь би й був їм, певне, рад --
Якби ж піді мною жили, а не над.
ЯПОНЕЦЬ
Який же ввічливий японець:
Всім каже: "Я з Країни Сонець!"
Він в сад залазить до сусіда
Й: "Пробасьте, -- каже, -- я не віда."
Й уклін вам, й усміх, й знов уклін;
Й свою рідню всю кличе він,
І найлюб'язніша з порад:
"Ах вибасьте, це мій вже сад!"
ІЩЕ ПРО БЛИЖНІХ
Якщо ближні не обговорюють ваші вади,
Тоді вони дають поради;
Коли ж це або те робить з якихось причин не мають змоги,
То зазирають вам через плече або ж наступають вам на ноги;
А якщо й цим не надто ще проймають,
То на роботу вони вас наймають --
Бо чиєсь дозвілля
Доводить інших мало не до божевілля;
Й ніщо так роздратувань не провокує,
Ніж те, коли працюючий бачить, що інший хтось байдикує.
То ж вони учать вас, що працею лиш має людина буть горда,
Й ставлять за приклад Файєрстоуна, Едісона й Форда;
Й читають до хрипоти мораль вам, хоч їм за це й не аплодують,
Й коли ви з ними не згодні, то й до смерті вас так замордують.
Й ці словесні викрути слухавши, зрозумієш десь аж на сотім:
Якщо працювать не любиш, все ж маєш трудитись, заробляючи
.....грошей стільки, щоб вже не працювати потім.
КОЛУМБ
Жив колись чоловік в Італії й любив свій отчий край,
Хоча вважав дехто, що він був шахрай;
Але все ж він злочинцем не був
Й саме цим прихильність інших здобув.
Й він всім говорив, що земля схожа на кулю,
Й потішавсь над ним кожен: пальцем крутив біля скроні
.....чи показував дулю.
Тоді він пішов, щоб позичить гроші, до Фердинанда,
Та Фердинанд сказав, що Америка -- це журавель в небі,
.....а він хотів би, щоб у руках була хоч панда.
Але розум Колумба діяльний був, а не засушений,
Й спало на думку йому, що Фердинанд одружений;
Й ще згадав він, що між подружжям закон суперечності діє:
Коли чоловіку якась ідея видалась жахливою -- дружина
.....їй неодмінно зрадіє.
То ж він надушив свій носовик есенцією лавровою і цитронелою
Й відправивсь на перемовини з Ізабеллою,
І хоч відчував себе дурником, та вигляд мав вагомий;
Й вона сказала: "Не пригадую твого обличчя, та запах мені
.....цей знайомий."
Й він всі важливі слова забув, що добирав їх з малоліття,
Й все, що сказав було: "Я Колумб, адмірал Берд XV-го століття."
Й коли змовк, на нього з приязню вона подивилась
І сказала: "Ось мої скарби!" -- й при цьому на увазі мала не
.....дітей, як бідна Корнелія, матінка братів Гракхів, а
.....коштовності свої, що ними так гордилась.
Й сказав Колумб: "Покажіть мені хтось, де в вас захід" -- й
.....поплив туди, як це йому сповістили,
Й Америку він відкрив -- а вони його за це в тюрму помістили;
Й ноги натирали не раз йому колодки скрипучі,
Й Америкою те, що відкрив, назвали вони в честь Веспуччі.
То ж доля Колумба сумна хай буде уроком кожному учню й
.....виборцю кожному, й усім аматорам,
Бо з неї випливає: не відкривачем краще буть, а популяризатором.
ПОРТРЕТ МИТЦЯ В ПЕРЕДЧАСНІЙ СТАРОСТІ
Це відомо всім учням і навіть студентам, які до наук не глухі,
Що на два різновиди поділяються всі гріхи.
Перший з них -- це гріх вчинення, й серед гріхів він дуже важливий,
Й він тільки тоді, як щось заборонене робиш, можливий;
Інший же, протилежний першому -- гріх упущення, й не менш
.....він важкий в очах всіх людей від Біллі Санді до Будди,
Й полягає в тому, що не робиш те, що зобов'язаний робить
.....будь-коли й будь-де.
Я теж хочу висловитись про ці два різновиди -- й коли розгляд
.....в тому ж порядку починать їх,
То з приводу перших не побивайтесь, бо хоч це й гріхи, та принаймні
.....дають втіху, інакше хто б наважився вчинять їх?
Другі ж -- гріхи упущення -- здавалось би, й не такі важливі,
Та найбільш для вас вони шкідливі,
Бо належать до речей, що майже кошмаром стали:
Неоплачені рахунки, невиписані чеки, несплачені внески,
.....проігноровані зустрічі й листи, що не написали.
Крім того, гріхи упущення позбавлені чарів і надзвичайно прозаїчні:
Адже ви не станете відзначати день або ніч невиконання своїх
.....обов'язків, й щоб святкові були вони й феєричні;
Й вас не переповнює благоговіння екстаз
Кожного разу, як ви не заплатили за воду чи газ;
Й ви не плескаєте приятеля в пивній по спині й плечу
Й не гукаєте: "Веселімось і не пишімо листів сьогодні -- за
.....все ненаписане я плачу!"
Ні, ми цим втіху всю лиш угробим,
Якщо дуже нагального чогось не зробим.
В той же час всі зусилля утриматись від деяких дій будуть марні,
Бо страждань від нездійснення гарних вчинків значно більш,
.....ніж тоді, як вчиняєм негарні.
То ж мораль звідси: краще не грішить зовсім; але якщо все ж
.....прийшлося --
Нехай це буде гріх, що найперше про нього йшлося.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію