Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.01.29
11:43
То він мене ніколи не кохав.
Чи згадує мелодію минулу?
Бо я ще й досі вальсу не забула,
як лопотіли в полисках заграв.
Ніяк наговоритись не могли,
всотати ніжність в почуття незриме
і дієслів не висказаних рими
під небесами бурштинових слив.
Чи згадує мелодію минулу?
Бо я ще й досі вальсу не забула,
як лопотіли в полисках заграв.
Ніяк наговоритись не могли,
всотати ніжність в почуття незриме
і дієслів не висказаних рими
під небесами бурштинових слив.
2026.01.29
11:26
Порожній стадіон - як виклик порожнечі,
Як виклик непроявленому злу.
Гуляє дух свободи і предтечі,
Як виклик небуттю і злому королю.
На стадіоні грає Марадона.
Всі матчі вирішальні у цей час
Розіграні на полі стадіону,
Як виклик непроявленому злу.
Гуляє дух свободи і предтечі,
Як виклик небуттю і злому королю.
На стадіоні грає Марадона.
Всі матчі вирішальні у цей час
Розіграні на полі стадіону,
2026.01.29
11:12
Поліфонія – лебедине звучання
рук погладливих,
синя синь,
кіт манюній з тонюнім сюрчанням,
що з-під боку мого смокче тінь,
мов комарик, який у комору
у тепло, у неволю, з простору…
рук погладливих,
синя синь,
кіт манюній з тонюнім сюрчанням,
що з-під боку мого смокче тінь,
мов комарик, який у комору
у тепло, у неволю, з простору…
2026.01.29
10:42
ЯК ПРО НАС
Із Іллі Еренбурга (1891-1967)
Вони напали, сказом пройняті,
з азартом вбивць та упиряк;
але таке є слово: «встояти»,
коли й не встояти ніяк,
Із Іллі Еренбурга (1891-1967)
Вони напали, сказом пройняті,
з азартом вбивць та упиряк;
але таке є слово: «встояти»,
коли й не встояти ніяк,
2026.01.29
05:37
То в жар мене, то в холод кине,
Рояться думоньки сумні --
Так заболіла Україна...
І душать сльози навісні.
Вкраїнці -- у боях титани,
І творять чудеса в борні,
А між собою - отамани,
Рояться думоньки сумні --
Так заболіла Україна...
І душать сльози навісні.
Вкраїнці -- у боях титани,
І творять чудеса в борні,
А між собою - отамани,
2026.01.28
23:03
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)
У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)
У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!
2026.01.28
20:52
Не вгамую серця стук...
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.
Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.
Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.
2026.01.28
20:24
…ось вона, ось… старенька верба
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже
Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже
Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу
2026.01.28
18:46
Усе сторчма на цім святковім світі.
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?
Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?
Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,
2026.01.28
13:37
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.
2026.01.28
11:13
Таємне слово проросте крізь листя,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.
Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.
Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,
2026.01.28
09:49
Це так просто —
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,
2026.01.27
20:27
Підвіконня високе і ковані ґрати.
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.
Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.
Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні
2026.01.27
18:04
січневий день і вітер зимний
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх
нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх
нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &
2026.01.27
13:35
якщо безладно наглядати
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма
коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма
коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали
2026.01.27
11:23
знаєш що там похитується
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси
коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси
коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.01.28
2026.01.22
2026.01.19
2026.01.19
2026.01.16
2026.01.11
2025.12.24
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Огдена Неша
Із Огдена Неша
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Із Огдена Неша
РОМАНТИЧНИЙ ВІК
Вона вступає в розквіт свій
Й сентиментальних повна мрій:
Такого ж баламута стріла
Й себе в фаті вже уявила,
І їй ваш аргумент не люб,
Що рано думать ще про шлюб;
"Візьмім за приклад, -- по секрету
Шепне, -- Ромео і Джульєту".
Не спор і в відчай не впадай,
А чим скінчилось -- нагадай!
КІТ
Дружина є, придбав і дім,
Та завелася миша в нім;
Й жить з нею -- справа непроста,
Отож прийшлось купить кота.
Всю ніч шкребеться миша в домі,
В кота ж є справи більш вагомі;
Але як тільки день займеться --
Замовкне миша й кіт озветься.
Купляв би краще другу мишу:
Тоді б хоч іноді мав тишу.
СУСІДИ ЗВЕРХУ
Сусіди, що зверху, мабуть, танцюристи,
А в гості до них ходять лиш гумористи.
З їх спальні знов грюкіт сильніш і чутніш,
Й за ваше теж радіо їхнє гучніш.
У них вихідні цілий тиждень тривають
Й тече в вас із стелі, як в них душ приймають.
Коли ж із гостями припинять дебати,
Тоді починають всі разом стрибати.
І з оргій усіх ця іще не остання:
Наступна -- на роликах в ванні катання...
Так не нервувавсь би й був їм, певне, рад --
Якби ж піді мною жили, а не над.
ЯПОНЕЦЬ
Який же ввічливий японець:
Всім каже: "Я з Країни Сонець!"
Він в сад залазить до сусіда
Й: "Пробасьте, -- каже, -- я не віда."
Й уклін вам, й усміх, й знов уклін;
Й свою рідню всю кличе він,
І найлюб'язніша з порад:
"Ах вибасьте, це мій вже сад!"
ІЩЕ ПРО БЛИЖНІХ
Якщо ближні не обговорюють ваші вади,
Тоді вони дають поради;
Коли ж це або те робить з якихось причин не мають змоги,
То зазирають вам через плече або ж наступають вам на ноги;
А якщо й цим не надто ще проймають,
То на роботу вони вас наймають --
Бо чиєсь дозвілля
Доводить інших мало не до божевілля;
Й ніщо так роздратувань не провокує,
Ніж те, коли працюючий бачить, що інший хтось байдикує.
То ж вони учать вас, що працею лиш має людина буть горда,
Й ставлять за приклад Файєрстоуна, Едісона й Форда;
Й читають до хрипоти мораль вам, хоч їм за це й не аплодують,
Й коли ви з ними не згодні, то й до смерті вас так замордують.
Й ці словесні викрути слухавши, зрозумієш десь аж на сотім:
Якщо працювать не любиш, все ж маєш трудитись, заробляючи
.....грошей стільки, щоб вже не працювати потім.
КОЛУМБ
Жив колись чоловік в Італії й любив свій отчий край,
Хоча вважав дехто, що він був шахрай;
Але все ж він злочинцем не був
Й саме цим прихильність інших здобув.
Й він всім говорив, що земля схожа на кулю,
Й потішавсь над ним кожен: пальцем крутив біля скроні
.....чи показував дулю.
Тоді він пішов, щоб позичить гроші, до Фердинанда,
Та Фердинанд сказав, що Америка -- це журавель в небі,
.....а він хотів би, щоб у руках була хоч панда.
Але розум Колумба діяльний був, а не засушений,
Й спало на думку йому, що Фердинанд одружений;
Й ще згадав він, що між подружжям закон суперечності діє:
Коли чоловіку якась ідея видалась жахливою -- дружина
.....їй неодмінно зрадіє.
То ж він надушив свій носовик есенцією лавровою і цитронелою
Й відправивсь на перемовини з Ізабеллою,
І хоч відчував себе дурником, та вигляд мав вагомий;
Й вона сказала: "Не пригадую твого обличчя, та запах мені
.....цей знайомий."
Й він всі важливі слова забув, що добирав їх з малоліття,
Й все, що сказав було: "Я Колумб, адмірал Берд XV-го століття."
Й коли змовк, на нього з приязню вона подивилась
І сказала: "Ось мої скарби!" -- й при цьому на увазі мала не
.....дітей, як бідна Корнелія, матінка братів Гракхів, а
.....коштовності свої, що ними так гордилась.
Й сказав Колумб: "Покажіть мені хтось, де в вас захід" -- й
.....поплив туди, як це йому сповістили,
Й Америку він відкрив -- а вони його за це в тюрму помістили;
Й ноги натирали не раз йому колодки скрипучі,
Й Америкою те, що відкрив, назвали вони в честь Веспуччі.
То ж доля Колумба сумна хай буде уроком кожному учню й
.....виборцю кожному, й усім аматорам,
Бо з неї випливає: не відкривачем краще буть, а популяризатором.
ПОРТРЕТ МИТЦЯ В ПЕРЕДЧАСНІЙ СТАРОСТІ
Це відомо всім учням і навіть студентам, які до наук не глухі,
Що на два різновиди поділяються всі гріхи.
Перший з них -- це гріх вчинення, й серед гріхів він дуже важливий,
Й він тільки тоді, як щось заборонене робиш, можливий;
Інший же, протилежний першому -- гріх упущення, й не менш
.....він важкий в очах всіх людей від Біллі Санді до Будди,
Й полягає в тому, що не робиш те, що зобов'язаний робить
.....будь-коли й будь-де.
Я теж хочу висловитись про ці два різновиди -- й коли розгляд
.....в тому ж порядку починать їх,
То з приводу перших не побивайтесь, бо хоч це й гріхи, та принаймні
.....дають втіху, інакше хто б наважився вчинять їх?
Другі ж -- гріхи упущення -- здавалось би, й не такі важливі,
Та найбільш для вас вони шкідливі,
Бо належать до речей, що майже кошмаром стали:
Неоплачені рахунки, невиписані чеки, несплачені внески,
.....проігноровані зустрічі й листи, що не написали.
Крім того, гріхи упущення позбавлені чарів і надзвичайно прозаїчні:
Адже ви не станете відзначати день або ніч невиконання своїх
.....обов'язків, й щоб святкові були вони й феєричні;
Й вас не переповнює благоговіння екстаз
Кожного разу, як ви не заплатили за воду чи газ;
Й ви не плескаєте приятеля в пивній по спині й плечу
Й не гукаєте: "Веселімось і не пишімо листів сьогодні -- за
.....все ненаписане я плачу!"
Ні, ми цим втіху всю лиш угробим,
Якщо дуже нагального чогось не зробим.
В той же час всі зусилля утриматись від деяких дій будуть марні,
Бо страждань від нездійснення гарних вчинків значно більш,
.....ніж тоді, як вчиняєм негарні.
То ж мораль звідси: краще не грішить зовсім; але якщо все ж
.....прийшлося --
Нехай це буде гріх, що найперше про нього йшлося.
Вона вступає в розквіт свій
Й сентиментальних повна мрій:
Такого ж баламута стріла
Й себе в фаті вже уявила,
І їй ваш аргумент не люб,
Що рано думать ще про шлюб;
"Візьмім за приклад, -- по секрету
Шепне, -- Ромео і Джульєту".
Не спор і в відчай не впадай,
А чим скінчилось -- нагадай!
КІТ
Дружина є, придбав і дім,
Та завелася миша в нім;
Й жить з нею -- справа непроста,
Отож прийшлось купить кота.
Всю ніч шкребеться миша в домі,
В кота ж є справи більш вагомі;
Але як тільки день займеться --
Замовкне миша й кіт озветься.
Купляв би краще другу мишу:
Тоді б хоч іноді мав тишу.
СУСІДИ ЗВЕРХУ
Сусіди, що зверху, мабуть, танцюристи,
А в гості до них ходять лиш гумористи.
З їх спальні знов грюкіт сильніш і чутніш,
Й за ваше теж радіо їхнє гучніш.
У них вихідні цілий тиждень тривають
Й тече в вас із стелі, як в них душ приймають.
Коли ж із гостями припинять дебати,
Тоді починають всі разом стрибати.
І з оргій усіх ця іще не остання:
Наступна -- на роликах в ванні катання...
Так не нервувавсь би й був їм, певне, рад --
Якби ж піді мною жили, а не над.
ЯПОНЕЦЬ
Який же ввічливий японець:
Всім каже: "Я з Країни Сонець!"
Він в сад залазить до сусіда
Й: "Пробасьте, -- каже, -- я не віда."
Й уклін вам, й усміх, й знов уклін;
Й свою рідню всю кличе він,
І найлюб'язніша з порад:
"Ах вибасьте, це мій вже сад!"
ІЩЕ ПРО БЛИЖНІХ
Якщо ближні не обговорюють ваші вади,
Тоді вони дають поради;
Коли ж це або те робить з якихось причин не мають змоги,
То зазирають вам через плече або ж наступають вам на ноги;
А якщо й цим не надто ще проймають,
То на роботу вони вас наймають --
Бо чиєсь дозвілля
Доводить інших мало не до божевілля;
Й ніщо так роздратувань не провокує,
Ніж те, коли працюючий бачить, що інший хтось байдикує.
То ж вони учать вас, що працею лиш має людина буть горда,
Й ставлять за приклад Файєрстоуна, Едісона й Форда;
Й читають до хрипоти мораль вам, хоч їм за це й не аплодують,
Й коли ви з ними не згодні, то й до смерті вас так замордують.
Й ці словесні викрути слухавши, зрозумієш десь аж на сотім:
Якщо працювать не любиш, все ж маєш трудитись, заробляючи
.....грошей стільки, щоб вже не працювати потім.
КОЛУМБ
Жив колись чоловік в Італії й любив свій отчий край,
Хоча вважав дехто, що він був шахрай;
Але все ж він злочинцем не був
Й саме цим прихильність інших здобув.
Й він всім говорив, що земля схожа на кулю,
Й потішавсь над ним кожен: пальцем крутив біля скроні
.....чи показував дулю.
Тоді він пішов, щоб позичить гроші, до Фердинанда,
Та Фердинанд сказав, що Америка -- це журавель в небі,
.....а він хотів би, щоб у руках була хоч панда.
Але розум Колумба діяльний був, а не засушений,
Й спало на думку йому, що Фердинанд одружений;
Й ще згадав він, що між подружжям закон суперечності діє:
Коли чоловіку якась ідея видалась жахливою -- дружина
.....їй неодмінно зрадіє.
То ж він надушив свій носовик есенцією лавровою і цитронелою
Й відправивсь на перемовини з Ізабеллою,
І хоч відчував себе дурником, та вигляд мав вагомий;
Й вона сказала: "Не пригадую твого обличчя, та запах мені
.....цей знайомий."
Й він всі важливі слова забув, що добирав їх з малоліття,
Й все, що сказав було: "Я Колумб, адмірал Берд XV-го століття."
Й коли змовк, на нього з приязню вона подивилась
І сказала: "Ось мої скарби!" -- й при цьому на увазі мала не
.....дітей, як бідна Корнелія, матінка братів Гракхів, а
.....коштовності свої, що ними так гордилась.
Й сказав Колумб: "Покажіть мені хтось, де в вас захід" -- й
.....поплив туди, як це йому сповістили,
Й Америку він відкрив -- а вони його за це в тюрму помістили;
Й ноги натирали не раз йому колодки скрипучі,
Й Америкою те, що відкрив, назвали вони в честь Веспуччі.
То ж доля Колумба сумна хай буде уроком кожному учню й
.....виборцю кожному, й усім аматорам,
Бо з неї випливає: не відкривачем краще буть, а популяризатором.
ПОРТРЕТ МИТЦЯ В ПЕРЕДЧАСНІЙ СТАРОСТІ
Це відомо всім учням і навіть студентам, які до наук не глухі,
Що на два різновиди поділяються всі гріхи.
Перший з них -- це гріх вчинення, й серед гріхів він дуже важливий,
Й він тільки тоді, як щось заборонене робиш, можливий;
Інший же, протилежний першому -- гріх упущення, й не менш
.....він важкий в очах всіх людей від Біллі Санді до Будди,
Й полягає в тому, що не робиш те, що зобов'язаний робить
.....будь-коли й будь-де.
Я теж хочу висловитись про ці два різновиди -- й коли розгляд
.....в тому ж порядку починать їх,
То з приводу перших не побивайтесь, бо хоч це й гріхи, та принаймні
.....дають втіху, інакше хто б наважився вчинять їх?
Другі ж -- гріхи упущення -- здавалось би, й не такі важливі,
Та найбільш для вас вони шкідливі,
Бо належать до речей, що майже кошмаром стали:
Неоплачені рахунки, невиписані чеки, несплачені внески,
.....проігноровані зустрічі й листи, що не написали.
Крім того, гріхи упущення позбавлені чарів і надзвичайно прозаїчні:
Адже ви не станете відзначати день або ніч невиконання своїх
.....обов'язків, й щоб святкові були вони й феєричні;
Й вас не переповнює благоговіння екстаз
Кожного разу, як ви не заплатили за воду чи газ;
Й ви не плескаєте приятеля в пивній по спині й плечу
Й не гукаєте: "Веселімось і не пишімо листів сьогодні -- за
.....все ненаписане я плачу!"
Ні, ми цим втіху всю лиш угробим,
Якщо дуже нагального чогось не зробим.
В той же час всі зусилля утриматись від деяких дій будуть марні,
Бо страждань від нездійснення гарних вчинків значно більш,
.....ніж тоді, як вчиняєм негарні.
То ж мораль звідси: краще не грішить зовсім; але якщо все ж
.....прийшлося --
Нехай це буде гріх, що найперше про нього йшлося.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
