ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.03.29
14:28
Заселені місця племенами
Стали місцем проживання,
І кожне плем’я очолювали різні князі,
Кожний князь судив, водив на бій очолених людей,
Перший був князь у відвазі
І у мудрості своїй,
А коли ставав не здатним до ладу
І боротьби,
Стали місцем проживання,
І кожне плем’я очолювали різні князі,
Кожний князь судив, водив на бій очолених людей,
Перший був князь у відвазі
І у мудрості своїй,
А коли ставав не здатним до ладу
І боротьби,
2024.03.29
14:27
Жили на світі різні племена,
Розкидаючи свої оселі
на різних куточках землі.
Племена оселялися цілим родом
І мали різні імена ці племена:
Різні племена складали свій рід
Наймудріший,
найстаріший вождь цілим родом керував
Розкидаючи свої оселі
на різних куточках землі.
Племена оселялися цілим родом
І мали різні імена ці племена:
Різні племена складали свій рід
Наймудріший,
найстаріший вождь цілим родом керував
2024.03.29
14:25
Сьогодні день святої Трійці
Зібралися три духа:
Бог триєдиний господь, Бог - син і Бог - дух святий вітають
Над Україною в небі,
Допомогти хочуть.
Так святиться вся природа.
Бог - батько творить мир чудовий,
Бог - син спокутує гріхи,
Зібралися три духа:
Бог триєдиний господь, Бог - син і Бог - дух святий вітають
Над Україною в небі,
Допомогти хочуть.
Так святиться вся природа.
Бог - батько творить мир чудовий,
Бог - син спокутує гріхи,
2024.03.29
14:24
Stop telling people
more than need to know
Stop telling people your business.
Some people talk to you
so they can talk about you
Stop explaining yourself
more than need to know
Stop telling people your business.
Some people talk to you
so they can talk about you
Stop explaining yourself
2024.03.29
14:22
Диво - видіння було уві сні, як віщі ночі:
Мені прийшло видіння,
Щось у темряві світилось.
Я спочатку не повірила своїм очам,
Але уві сні з’явилася Свята Марія,
Яка сяяла мов сонце
І очима розмовляє,
Яке диво на Україну чекає
Мені прийшло видіння,
Щось у темряві світилось.
Я спочатку не повірила своїм очам,
Але уві сні з’явилася Свята Марія,
Яка сяяла мов сонце
І очима розмовляє,
Яке диво на Україну чекає
2024.03.29
14:22
One day, someone will
Love you the way you
deserve to be loved
And you won't have to
fight for it.
Your smile, your eyes,
the way you laugh,
Love you the way you
deserve to be loved
And you won't have to
fight for it.
Your smile, your eyes,
the way you laugh,
2024.03.29
14:20
скажіть люди, а що мені буде,
якщо я зроблю хід уперед
скажіть люди, а що мені буде,
якщо я зроблю хід назад.
Так я веду гру світів...
Гра і знову крок та мат!
летять на підлогу шахові фігури.
роблю фігурами хід на угад
якщо я зроблю хід уперед
скажіть люди, а що мені буде,
якщо я зроблю хід назад.
Так я веду гру світів...
Гра і знову крок та мат!
летять на підлогу шахові фігури.
роблю фігурами хід на угад
2024.03.29
14:19
У кожної відьми десь заховано серце.
А хто знайде його — підкорить відьму собі.
Якщо ти і відьма, то я стану володарем зла.
Відьмине щастя – з вітрами злитися,
Свободу – птаха, в себе впустити.
Відьмине щастя – до смерті битися
А хто знайде його — підкорить відьму собі.
Якщо ти і відьма, то я стану володарем зла.
Відьмине щастя – з вітрами злитися,
Свободу – птаха, в себе впустити.
Відьмине щастя – до смерті битися
2024.03.29
14:18
Душа вічна, можливо,
вона приходила на землю один раз.
Душа не вмирає. Залишаючи колишнє місцеперебування,
вони живуть в інших місцях, які знову приймають їх
Без випробувань і бід не минає життя людське
і не буває спасіння душі.
вона приходила на землю один раз.
Душа не вмирає. Залишаючи колишнє місцеперебування,
вони живуть в інших місцях, які знову приймають їх
Без випробувань і бід не минає життя людське
і не буває спасіння душі.
2024.03.29
14:16
Я слухаю та дивлюся на тебе щодня
Я слухаю та дивлюся на тебе щоночі
Ти випромінюєш життя в своїх очах,
В твої очі світяться від щастя.
На тебе бути схожою хочу.
Навчи мене воювати,
Щоб могла захищати я
Та бути героєм своєї країни.
Я слухаю та дивлюся на тебе щоночі
Ти випромінюєш життя в своїх очах,
В твої очі світяться від щастя.
На тебе бути схожою хочу.
Навчи мене воювати,
Щоб могла захищати я
Та бути героєм своєї країни.
2024.03.29
14:14
«А що таке було кріпосне право?
Кріпосне право - це патріотизм,
закріплений на папері.
Людина була пов'язана зі своєю землею-матінкою
не лише почуттям обов'язку, а й документально.
Кріпосне право - це мудрість народу,
це чотириста років нашо
Кріпосне право - це патріотизм,
закріплений на папері.
Людина була пов'язана зі своєю землею-матінкою
не лише почуттям обов'язку, а й документально.
Кріпосне право - це мудрість народу,
це чотириста років нашо
2024.03.29
14:10
Життя - гра. Все залежить від тебе, твої ідеї, твої думки.
Потрібно тільки підняти свою дупу з дивана
і йти вперед, нехай повільно, але до вершини.
Якщо ти кажеш: "Знаєш, вчора я зустрів себе і подумав,
що я справжня дупа", - це серйозний приві
Потрібно тільки підняти свою дупу з дивана
і йти вперед, нехай повільно, але до вершини.
Якщо ти кажеш: "Знаєш, вчора я зустрів себе і подумав,
що я справжня дупа", - це серйозний приві
2024.03.29
14:09
Музика надихає увесь світ,
дарує душі крили, сприяє польоту, уяві;
музика додає життя і веселощі всьому існуючому…
Її можна назвати втіленням всього прекрасного
і всього піднесеного.
Не уявляю собі життя без музики.
Музика для мене не просто
дарує душі крили, сприяє польоту, уяві;
музика додає життя і веселощі всьому існуючому…
Її можна назвати втіленням всього прекрасного
і всього піднесеного.
Не уявляю собі життя без музики.
Музика для мене не просто
2024.03.29
14:08
Ліс - живий, він все відчуває,
все розуміє.
Життя схоже на ліс;
іноді ми губимося і не знаємо,
що робити,
але якщо ми будемо ділитися своїми переживаннями
і досвідом, подорож стане не такою вже поганою
все розуміє.
Життя схоже на ліс;
іноді ми губимося і не знаємо,
що робити,
але якщо ми будемо ділитися своїми переживаннями
і досвідом, подорож стане не такою вже поганою
2024.03.29
14:07
Поки любов жива вона черпає сили в самій собі,
а часом і в тому що здавалося б повинно її вбивати:
в забаганках, в суворості, в холодності, в рівнощі.
На противагу любові, дружба вимагає догляду:
їй потрібні турботи, довіра та поблажливість,
інак
а часом і в тому що здавалося б повинно її вбивати:
в забаганках, в суворості, в холодності, в рівнощі.
На противагу любові, дружба вимагає догляду:
їй потрібні турботи, довіра та поблажливість,
інак
2024.03.29
14:06
Небесні зірки не танцюють, але світять.
Земні зірки не світять, але запалюють.
Ніч уже розстелила на небі
темне покривало з яскравими іскринками зірок...
Якщо у тебе є мрії, добивайся їх і разом з ними лети,
не бійся впасти, бо хто не пробує н
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Земні зірки не світять, але запалюють.
Ніч уже розстелила на небі
темне покривало з яскравими іскринками зірок...
Якщо у тебе є мрії, добивайся їх і разом з ними лети,
не бійся впасти, бо хто не пробує н
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2024.03.28
2024.03.26
2024.03.26
2024.03.20
2024.03.18
2024.03.15
2024.03.14
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Окремі вірші зарубіжних поетів
Із Томаса Вайєта
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Із Томаса Вайєта
* * *
Мисливці, знаю лань я, що на волі
Гуляє, та вже сил моїх нема:
Потратив стільки їх -- і все дарма;
Спочину краще вже -- з мене доволі.
Не можу все ж не підкорятись долі --
Й азарт погоні знов єство пройма;
Вона ж мене на відстані трима --
Це все одно, що вітер ловить в полі.
Мисливці, хай і повні ви спромоги,
Згадать все ж марні спроби слід мої --
Сіяють на ошийнику її
Алмазами слова перестороги:
"Noli me tangere: лиш Цезар - мій
Володар, то ж спинять мене -- не смій!"
Noli me tangere, quien Caesaris sum (лат.) --
не чіпай мене бо я належу Цезарю.
* * *
Прощай, любове, і твої всі блага;
Мене в ці сильця вже не заманить --
Сенека і Платон від них звільнить:
Скарбам духовним вся моя увага.
Твої гординя, стріли всі, зневага
Змогли моє безумство зупинить,
Навчили вічне й істинне цінить;
Сильніш від твоїх уз до волі тяга.
Отож прощай! Молодших поневолюй,
А від мене назавжди відступись;
З наївних, з юних вже збиткуйсь і кпись,
Серця їм розами своїми сколюй.
Й хоч довго у твоїй блукав імлі --
Набридло дертись на гілки трухлі.
* * *
Рвусь в бій, хоч миру й спокою радію;
Вогонь я й лід, відвагу дає страх;
Простершись ниць, ширяю, наче птах;
В жебрацтві цілим світом володію.
В тюрмі без варти й стін я, та що вдію:
Втекти б хотів, але забув, де шлях.
Ні жить, ні вмерти; наяву і в снах
Я сподіваюсь, втративши надію.
Сліпий -- зрю все; кляну -- та з уст ні звуку;
Погибель зву й здоров'ям дорожу;
Собі немилий, іншому служу;
Сміюсь в журбі; вбачаю в щасті муку.
Вже все одно мені -- життя чи смерть:
Наповнить і відчай блаженством вщерть!
* * *
Мадам, скажіть без зайвих фраз,
Щоб був я певен: так чи ні?
Могли б, напевне, вже не раз
Знайти, як звістку дать мені.
Лиш поглядом, кивком одним
Тому, хто в пристрастей вогні
Горить -- о, змилуйтесь над ним! --
Знать дайте присуд: так чи ні?
Так -- і зрадів би я: збулось!
Ні -- друзі ми, як і раніш:
Хай вашим буде інший хтось;
Мені ж -- собі належать лиш!
* * *
Де зараз ті, що був кумир для них,
Які в вітальнях товпились, роззувшись?
Я бачив їх покірних і ручних,
Що зараз дикі, спогадів позбувшись,
Як брали хліб із рук моїх, зігнувшись.
Харчуються вже з іншого стола,
Й кумирам іншим лесть їх і хвала.
Де ділось все? Як статись це могло?
Де зараз та, яка мене кохала?
Я пам'ятаю ласки й рук тепло,
Як сукня із плечей її сповзала,
Й мене, обнявши, палко цілувала --
Така прекрасна в пристрасті своїй --
Й шептала ніжно: "Я -- твоя, ти -- мій!"
Де ділась моя втіха і любов?
Залишила мене на тугу й муки;
Лиш в спомині вернутись може знов.
Чи ж хоч на мить відчула біль розлуки?
Вже інших обнімають її руки.
Дні доживать мені в самотині,
Де із утіх -- лиш спомини одні.
Мисливці, знаю лань я, що на волі
Гуляє, та вже сил моїх нема:
Потратив стільки їх -- і все дарма;
Спочину краще вже -- з мене доволі.
Не можу все ж не підкорятись долі --
Й азарт погоні знов єство пройма;
Вона ж мене на відстані трима --
Це все одно, що вітер ловить в полі.
Мисливці, хай і повні ви спромоги,
Згадать все ж марні спроби слід мої --
Сіяють на ошийнику її
Алмазами слова перестороги:
"Noli me tangere: лиш Цезар - мій
Володар, то ж спинять мене -- не смій!"
Noli me tangere, quien Caesaris sum (лат.) --
не чіпай мене бо я належу Цезарю.
* * *
Прощай, любове, і твої всі блага;
Мене в ці сильця вже не заманить --
Сенека і Платон від них звільнить:
Скарбам духовним вся моя увага.
Твої гординя, стріли всі, зневага
Змогли моє безумство зупинить,
Навчили вічне й істинне цінить;
Сильніш від твоїх уз до волі тяга.
Отож прощай! Молодших поневолюй,
А від мене назавжди відступись;
З наївних, з юних вже збиткуйсь і кпись,
Серця їм розами своїми сколюй.
Й хоч довго у твоїй блукав імлі --
Набридло дертись на гілки трухлі.
* * *
Рвусь в бій, хоч миру й спокою радію;
Вогонь я й лід, відвагу дає страх;
Простершись ниць, ширяю, наче птах;
В жебрацтві цілим світом володію.
В тюрмі без варти й стін я, та що вдію:
Втекти б хотів, але забув, де шлях.
Ні жить, ні вмерти; наяву і в снах
Я сподіваюсь, втративши надію.
Сліпий -- зрю все; кляну -- та з уст ні звуку;
Погибель зву й здоров'ям дорожу;
Собі немилий, іншому служу;
Сміюсь в журбі; вбачаю в щасті муку.
Вже все одно мені -- життя чи смерть:
Наповнить і відчай блаженством вщерть!
* * *
Мадам, скажіть без зайвих фраз,
Щоб був я певен: так чи ні?
Могли б, напевне, вже не раз
Знайти, як звістку дать мені.
Лиш поглядом, кивком одним
Тому, хто в пристрастей вогні
Горить -- о, змилуйтесь над ним! --
Знать дайте присуд: так чи ні?
Так -- і зрадів би я: збулось!
Ні -- друзі ми, як і раніш:
Хай вашим буде інший хтось;
Мені ж -- собі належать лиш!
* * *
Де зараз ті, що був кумир для них,
Які в вітальнях товпились, роззувшись?
Я бачив їх покірних і ручних,
Що зараз дикі, спогадів позбувшись,
Як брали хліб із рук моїх, зігнувшись.
Харчуються вже з іншого стола,
Й кумирам іншим лесть їх і хвала.
Де ділось все? Як статись це могло?
Де зараз та, яка мене кохала?
Я пам'ятаю ласки й рук тепло,
Як сукня із плечей її сповзала,
Й мене, обнявши, палко цілувала --
Така прекрасна в пристрасті своїй --
Й шептала ніжно: "Я -- твоя, ти -- мій!"
Де ділась моя втіха і любов?
Залишила мене на тугу й муки;
Лиш в спомині вернутись може знов.
Чи ж хоч на мить відчула біль розлуки?
Вже інших обнімають її руки.
Дні доживать мені в самотині,
Де із утіх -- лиш спомини одні.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію