Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
З тобою був би в нас х.ровий сон.
Мадам з товстим... пакунком! Та не ви,
а бабка, що вмостилася он скраю.
Глуха, матусю? Й ніс, як у сови...
Чвалай сюди, я місце уступаю.
А всім, дивлюсь, байдуже зазвичай,
Немає світла і холодні батареї,
у небі зграя дронів. Вибух. Вибух.
Ми у війні, як у війні євреї:
вже п’ятий рік зі строю вибув.
Насправді ж вибув п’ятисотий
в війні з смердючою рашнею.
Зникає придбане роками.
Спіткнешся, глянеш — торгаші
З своїми мо… монастирями…
Своїх молитв «колокола»,
Своє насіння «колокольне».
І час — заплакана вдова,
Що заблукала у недолі…
Він сил не додає, немов кошмар.
Він лиш виснажує, як цар верховний,
Оточений прислугою примар.
Вогненні води болі не зупинять,
А тільки рани роз'ятрять нові.
Беруть тебе на злі, ворожі кпини,
Хто тут поет, а хто піїт.
Ким Ви працюєте, Тетяно?
Ану на стіл негайно звіт!
Бездарних ледарів багато,
Та попри це у темі я!
Ось я працюю лавреатом
і ті що звинувачують,
і ті, які ховають лють
за вашою удачею.
Емпати хмарний небосхил
схиляють, Богу молячись,
і біля спечених могил
Жити собі поживати
З дівчиною із цинамону
Я мрію про втечу з тобою в цю ніч
За місячним світлом шукаючи
Дівчино із цинамону
Згадують своє минуле, про бої, походи.
Жаліються: крутить кості, мабуть на негоду.
Потихеньку то старшину, то москалів лають.
Свирид каже: - Коли б знаття, що так воно буде,
Краще б з ляхами зостались, яко
Що дідусями друзі враз стали?
Досить залишить було їх мені,
Як забіліли чуприни, мов сніг.
З іменем кожним в’ється стежина,
Де ми сварились, де ми дружили.
Як я вцілів, уторопать незмога?
Здогад-надія серце пече:
Зануритися в тишу і блаженство,
Щоб клен співав зі мною в унісон,
Утверджуючи культ багатоженства.
Так хочеться зануритися в мить,
Яка страждання й прикрощі зупинить,
Що солов'єм у глушині щемить,
Підштовхує в соснову халабуду
Сховаюсь там від оплесків, подяк
І ґвалту екзальтованого люду.
Зотліють в ямі грона орденів
У темені і тиші, під надгробком,
Все полишу: бажання, плани, гнів
Брили, мов у холодних печерах.
Як обігріти будинки-гнізда?
Глузду - жах божевілля перечить.
Це не північ, а страдницький Київ.
Дихання вже є густим туманом.
І не снились у снах навіть Кию,
І повернулись нишком в мрії
Як справжні мрійні хазяї
Супроти бестій - лиходіїв.
Заруби їхні відповзли
Кудись туди, де мокротеча,
А ми в цей час і підросли,
незмінним колоритом дискотек,
нічним звучанням парків, денним - вікон,
гротеском вуличним. І переймались віком,
заюним для тісних єднань статевих – з так
безжалісно присутніми над нами
"Бітлами", "Папл
Наче ми вже переспали.
Проте навіть як кого звати
Ми тоді ще не знали.
Твоє розкішне волосся
Мене всього огортало,
Й мені не було потрібне
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
2019. Від швата¹ до адара²
Повинен чоловік напитися в Пурім³ настільки, щоб уже не міг відрізнити,
як проклинають Амана⁴ і як благословляють Мордехая⁵.
Абба бар Айбу⁶
Із Зеева Дашевського (Ізраїль)
На днях забрів до мене сват, –
такий метикуватий!
Мовляв, невдовзі – Тубішват;
як будем святкувати?..
Я ледь не вистрибнув з холош:
– Мою рятуєш мрію!
Бо я – немов Ахашверош⁷
без Тубішвата скнію...
Хто вткнув у січень Тубішват⁸ –
був явно напідпитку;
але – я вчений: апарат
підготував ще влітку.
Тож ми сушні ужили збір, –
ми спритники та хвати!
Мигдаль, чорнослив та інжир
змогли застосувати;
використовували ми
то лантухи коринки,
то тюк сушеної хурми,
то різних барв родзинки;
то фініки, то курагу, –
ти пам’ятаєш, свате?..
А він, що дивно, – ні гу-гу.
А я – не винуватий!
І де Аман та Мордехай –
на щиру радість курям
хтось інший впізнає́ нехай...
Ну, все: нарешті – Пурім!
*** ОРИГІНАЛ ***
С утра ко мне явился сват,
и сразу – с делом этим:
мол, скоро – праздник Тубишват,
мол, как его отметим?..
Неужто, думаю, не врешь? –
я так и сел в кровати:
я ж прямо как Ахашверош⁷
мечтал о Тубишвате⁸!
Тут как зима – так Тубишват;
ну, в курсе вы и сами...
Но с лета я свой агрегат
готовил, словно сани!
...У нас со сватом – быстрый ум,
Невтоны⁹ мы сметливы:
употребили мы изюм,
и ящик чернослива,
смесь миндаля и кураги
(хоть это и чревато,
но пусть засохнут все враги
во славу Тубишвата!),
инжир, и вяленый банан,
покуда свежих нету...
И вдруг – привиделся Аман!
Ну, всё, аминь банкету.
А может, это – Мордехай?..
Сидим со сватом, курим, –
без нас кумекают нехай...
О, блин! Так это ж – Пурим!
(2019)
__________
¹ Шват – п’ятий місяць єврейського календаря; припадає на січень-лютий григоріанського календаря.
² Ада́р – шостий місяць; припадає на лютий-березень.
³ Пу́рім – єврейське свято, святкують у 14 день адара.
⁴ Ама́н – перський прем’єр-міністр (V ст. до н. е.), що був задумав винищити всіх євреїв Персії.
⁵ Мордеха́й – позитивний герой цієї історії, який зміг знешкодити Амана.
⁶ Абба бар Айбу (175-247) – один із законовчителів єврейського народу.
⁷ Ахашверо́ш – тодішній перський цар (він же відомий як Артаксеркс, він же Ксеркс).
⁸ Тубішва́т – «новий рік дерев», єврейське свято на 15 день швата; на свято їдять плоди, вирощені у Землі Ізраїля: мигдаль, фініки, гранати, та ін.
⁹ Алюзія на вірш М.Ломоносова «Ода на день вступу на престол Єлисавети Петрівни» (1747):
...может собственных Платонов
И быстрых разумом Невтонов
Российская земля рождать.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
