Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
                            І
               &
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.
Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.
Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
а те, що я тобою не хворію,
є результатом згублених надій,
якими я щоразу червонію.
17 липня 1995 р., Київ
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Від швата¹ до адара²
Повинен чоловік напитися в Пурім³ настільки, щоб уже не міг відрізнити,
як проклинають Амана⁴ і як благословляють Мордехая⁵.
Абба бар Айбу⁶
Із Зеева Дашевського (Ізраїль)
На днях забрів до мене сват, –
такий метикуватий!
Мовляв, невдовзі – Тубішват;
як будем святкувати?..
Я ледь не вистрибнув з холош:
– Мою рятуєш мрію!
Бо я – немов Ахашверош⁷
без Тубішвата скнію...
Хто вткнув у січень Тубішват⁸ –
був явно напідпитку;
але – я вчений: апарат
підготував ще влітку.
Тож ми сушні ужили збір, –
ми спритники та хвати!
Мигдаль, чорнослив та інжир
змогли застосувати;
використовували ми
то лантухи коринки,
то тюк сушеної хурми,
то різних барв родзинки;
то фініки, то курагу, –
ти пам’ятаєш, свате?..
А він, що дивно, – ні гу-гу.
А я – не винуватий!
І де Аман та Мордехай –
на щиру радість курям
хтось інший впізнає́ нехай...
Ну, все: нарешті – Пурім!
*** ОРИГІНАЛ ***
С утра ко мне явился сват,
и сразу – с делом этим:
мол, скоро – праздник Тубишват,
мол, как его отметим?..
Неужто, думаю, не врешь? –
я так и сел в кровати:
я ж прямо как Ахашверош⁷
мечтал о Тубишвате⁸!
Тут как зима – так Тубишват;
ну, в курсе вы и сами...
Но с лета я свой агрегат
готовил, словно сани!
...У нас со сватом – быстрый ум,
Невтоны⁹ мы сметливы:
употребили мы изюм,
и ящик чернослива,
смесь миндаля и кураги
(хоть это и чревато,
но пусть засохнут все враги
во славу Тубишвата!),
инжир, и вяленый банан,
покуда свежих нету...
И вдруг – привиделся Аман!
Ну, всё, аминь банкету.
А может, это – Мордехай?..
Сидим со сватом, курим, –
без нас кумекают нехай...
О, блин! Так это ж – Пурим!
(2019)
__________
¹ Шват – п’ятий місяць єврейського календаря; припадає на січень-лютий григоріанського календаря.
² Ада́р – шостий місяць; припадає на лютий-березень.
³ Пу́рім – єврейське свято, святкують у 14 день адара.
⁴ Ама́н – перський прем’єр-міністр (V ст. до н. е.), що був задумав винищити всіх євреїв Персії.
⁵ Мордеха́й – позитивний герой цієї історії, який зміг знешкодити Амана.
⁶ Абба бар Айбу (175-247) – один із законовчителів єврейського народу.
⁷ Ахашверо́ш – тодішній перський цар (він же відомий як Артаксеркс, він же Ксеркс).
⁸ Тубішва́т – «новий рік дерев», єврейське свято на 15 день швата; на свято їдять плоди, вирощені у Землі Ізраїля: мигдаль, фініки, гранати, та ін.
⁹ Алюзія на вірш М.Ломоносова «Ода на день вступу на престол Єлисавети Петрівни» (1747):
...может собственных Платонов
И быстрых разумом Невтонов
Российская земля рождать.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)