Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
тримала на цім світі,
то я б під хатою росла,
Черемхою в розквіті.
Пахтіла б медом навесні,
і раювала літом,
а восени удалині
блищала фіанітом.
про любов
про блиски у очах
і як бурлила кров
і блиснуло в очах
і закипіла кров
нам у вогні палати
в ритмі рок-ен-рол
Ти розпростерся мало не по самий Ніжин.
А в серці, як колись і нині, й вічно –
Одна і та ж синівська ніжність.
На древніх пагорбах стою,
Немовби зависаю над святим Єрусалимом,
І, як йому, тобі пересилаю ці рядки:
“М
мою невтішну безнадію,
сніжниці білу заметіль.
Жасминові, легкі, перові
летять лелітки пелюсткові —
на смак не цукор і не сіль.
Льодяники із океану,
що на губах рожевих тануть
Горнятко перекинь, немов життя моє:
Нехай стікає осад візерунками –
Пророчить долю дивними малюнками...
На порцеляні плямами розмитими
Минуле з майбуттям, докупи злитії.
Можливо, погляд вишень твоїх визрілих
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
І туману волога завись
Осіда на бетоні площ.
Голуби на обід зібрались.
Віддзеркалення лап і ший
Мерехтить, ніби скло побите.
Хтось би хліба їм накришив,
У епос далеких самотніх лісів.
Немов Гільгамеш, я бреду через очі
Дрімотних лугів і нежданих морів.
Я бачу в тумані чудовиська люті,
І посох пророка, і знаки біди.
Несеться полями нестриманий лютий,
Тільки ти не зникаєш нікуди,
головно в думці моїй осіла,
сплела невеличку стріху,
загидила ваксою ґанок,
курочку рябу примусила знестись,
зненавиділа сусіда
і запросила,
згрібаючи листя навколо .
А вітер жбурляє його невпопад,
Осіннє руйнуючи лоно.
Повітря холодним вкриває рядном.
Відчутна пронизлива туга.
Зима перетнула швиденько кордон.
Як Сержант зібрав собі музик
Мода змінювалася не раз
Пепер далі усміхає нас
Мені за честь представити
Зірок, що з нами рік у рік
Пеперів Оркестр Одинаків!
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує
(білене нашвидко полотно).
Тане день, ще геть і не проглянув,
але місто огортає сном.
Скавучать автівки навіжено
в жовтооку непроглядну путь.
Ми с тобою нині як мішені,
але й це минеться теж.... мабуть.
Чекали на сумнів відтяли окраєць
Та байдуже нам хто це розкаже
Якщо не цікавить якщо не торкає…
З іншого боку світлого боку
Вернувся окраєць сумнівно відтятий…
Втрачений день вірніше півроку
Якщо не чіплятись… якщо по
Питається свого роду:
«Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі Гарбузові?»
Обізвалась жовта Диня —
Гарбузова господиня
І зелені Огірочки —
Гарбузові сини й дочки:
Які Ти для любові сієш, Боже.
Посіяна, я знала, що нічим
Окрім любові прорости не зможу.
Окрім надії, окрім сподівань,
Наділеної сили слова, волі,
Щоб між зневірою і вірою ставав
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
2019. Від швата¹ до адара²
Повинен чоловік напитися в Пурім³ настільки, щоб уже не міг відрізнити,
як проклинають Амана⁴ і як благословляють Мордехая⁵.
Абба бар Айбу⁶
Із Зеева Дашевського (Ізраїль)
На днях забрів до мене сват, –
такий метикуватий!
Мовляв, невдовзі – Тубішват;
як будем святкувати?..
Я ледь не вистрибнув з холош:
– Мою рятуєш мрію!
Бо я – немов Ахашверош⁷
без Тубішвата скнію...
Хто вткнув у січень Тубішват⁸ –
був явно напідпитку;
але – я вчений: апарат
підготував ще влітку.
Тож ми сушні ужили збір, –
ми спритники та хвати!
Мигдаль, чорнослив та інжир
змогли застосувати;
використовували ми
то лантухи коринки,
то тюк сушеної хурми,
то різних барв родзинки;
то фініки, то курагу, –
ти пам’ятаєш, свате?..
А він, що дивно, – ні гу-гу.
А я – не винуватий!
І де Аман та Мордехай –
на щиру радість курям
хтось інший впізнає́ нехай...
Ну, все: нарешті – Пурім!
*** ОРИГІНАЛ ***
С утра ко мне явился сват,
и сразу – с делом этим:
мол, скоро – праздник Тубишват,
мол, как его отметим?..
Неужто, думаю, не врешь? –
я так и сел в кровати:
я ж прямо как Ахашверош⁷
мечтал о Тубишвате⁸!
Тут как зима – так Тубишват;
ну, в курсе вы и сами...
Но с лета я свой агрегат
готовил, словно сани!
...У нас со сватом – быстрый ум,
Невтоны⁹ мы сметливы:
употребили мы изюм,
и ящик чернослива,
смесь миндаля и кураги
(хоть это и чревато,
но пусть засохнут все враги
во славу Тубишвата!),
инжир, и вяленый банан,
покуда свежих нету...
И вдруг – привиделся Аман!
Ну, всё, аминь банкету.
А может, это – Мордехай?..
Сидим со сватом, курим, –
без нас кумекают нехай...
О, блин! Так это ж – Пурим!
(2019)
__________
¹ Шват – п’ятий місяць єврейського календаря; припадає на січень-лютий григоріанського календаря.
² Ада́р – шостий місяць; припадає на лютий-березень.
³ Пу́рім – єврейське свято, святкують у 14 день адара.
⁴ Ама́н – перський прем’єр-міністр (V ст. до н. е.), що був задумав винищити всіх євреїв Персії.
⁵ Мордеха́й – позитивний герой цієї історії, який зміг знешкодити Амана.
⁶ Абба бар Айбу (175-247) – один із законовчителів єврейського народу.
⁷ Ахашверо́ш – тодішній перський цар (він же відомий як Артаксеркс, він же Ксеркс).
⁸ Тубішва́т – «новий рік дерев», єврейське свято на 15 день швата; на свято їдять плоди, вирощені у Землі Ізраїля: мигдаль, фініки, гранати, та ін.
⁹ Алюзія на вірш М.Ломоносова «Ода на день вступу на престол Єлисавети Петрівни» (1747):
...может собственных Платонов
И быстрых разумом Невтонов
Российская земля рождать.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
