Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.07.23
16:58
На одному з вулканів Туреччини
Продавалася лава розпечена.
Хто хотів - купував
Шашлики готував
Й дивувався природі Туреччини.
На стежині гірській у Тібеті
Альпіністи зустрілися з єті.
Продавалася лава розпечена.
Хто хотів - купував
Шашлики готував
Й дивувався природі Туреччини.
На стежині гірській у Тібеті
Альпіністи зустрілися з єті.
2026.07.23
16:39
Сидять діди, розмовляють, стрілись через роки.
Уже зовсім посивіли та ще жваві поки.
По лісах відвоювали, поки було сили,
За «бандитизм» по сибірах своє відсиділи.
По світові помотались й випадково стрілись
Коли уже, видавалось і життя прожилось.
Те
Уже зовсім посивіли та ще жваві поки.
По лісах відвоювали, поки було сили,
За «бандитизм» по сибірах своє відсиділи.
По світові помотались й випадково стрілись
Коли уже, видавалось і життя прожилось.
Те
2026.07.23
16:21
Селям, паша. Зайди на кілька слів.
Давай разом поп'ємо нині чаю.
Чи думав ти, що я не помічаю,
як до моїх унаджувавсь послів
і переймав листи, інтриги плів
і ніс до Сулеймана. Знаю- знаю.
І що, чи падишах убив мене,
Давай разом поп'ємо нині чаю.
Чи думав ти, що я не помічаю,
як до моїх унаджувавсь послів
і переймав листи, інтриги плів
і ніс до Сулеймана. Знаю- знаю.
І що, чи падишах убив мене,
2026.07.23
15:23
Цей липень кольору мохіто
Двори теплом поцілував.
Таким і має бути літо -
Буяють вигадані квіти
На килимах казкових трав.
Уже не лізу я на сцену,
Не підбираю псевдонім.
Двори теплом поцілував.
Таким і має бути літо -
Буяють вигадані квіти
На килимах казкових трав.
Уже не лізу я на сцену,
Не підбираю псевдонім.
2026.07.23
14:55
полудневий кінець липня у старих районах старовинного міста · на дні двору-колодязя догниває застійна вода прохолодний запах гниття просочує вузькі балкони по периметру · невибагливу білизну та одяг які дехто сушить на ізольованих дротах над поручнями · п
2026.07.23
12:35
Останні судоми зими,
Як вісті далекої тьми,
Як погук самотніх морів,
Прикутих у тьмі кораблів.
Крізь пустку видніє причал,
Де ти відчайдушно кричав.
Приречений немічний птах
Як вісті далекої тьми,
Як погук самотніх морів,
Прикутих у тьмі кораблів.
Крізь пустку видніє причал,
Де ти відчайдушно кричав.
Приречений немічний птах
2026.07.23
12:06
Шпак ухопив горіх, виніс на дзвіницю,
Наміривсь їсти, та не втримав здобич.
У щілину таку вона упала,
Що птах не годен був уже дістать.
Подякував горіх стіні за порятунок
І прославляти став дзвінкоголосі дзвони,
А далі поскарживсь, що незмога по
Наміривсь їсти, та не втримав здобич.
У щілину таку вона упала,
Що птах не годен був уже дістать.
Подякував горіх стіні за порятунок
І прославляти став дзвінкоголосі дзвони,
А далі поскарживсь, що незмога по
2026.07.23
11:23
ЕПІЛОГ: ОСТАННІЙ РОЗРАХУНОК МАРМУРОВОГО СТАРЦЯ
(Монолог Октавіана Августа. Рим, 14 рік нашої ери)
Мені сімдесят шість. Мої очі вже погано бачать обриси Капітолію, а ноги, загорнуті в товсту вовну, постійно мерзнуть, навіть коли се
2026.07.23
07:22
Чорногуз, задерши дзьоба,
Щось стрекоче у гнізді,
Лиш не мукає худоба
У хліві, як отоді,
Коли мали на хазяйстві
Поросят, курей, качок
І в домашнім господарстві
Копирсався наш гурток.
Щось стрекоче у гнізді,
Лиш не мукає худоба
У хліві, як отоді,
Коли мали на хазяйстві
Поросят, курей, качок
І в домашнім господарстві
Копирсався наш гурток.
2026.07.23
03:33
Мені не спиться, в спогади поринув.
В часи, коли ще зовсім молоді,
Наївні, чисті, справжні та щасливі
Клялись в любові вічній і святій.
Безсоння. Спека не дає заснути.
І ще тривога із передчуттям,
Що щастя зараз — потім біль спокути.
В часи, коли ще зовсім молоді,
Наївні, чисті, справжні та щасливі
Клялись в любові вічній і святій.
Безсоння. Спека не дає заснути.
І ще тривога із передчуттям,
Що щастя зараз — потім біль спокути.
2026.07.22
22:09
Святий Стефан із трояндою
В саду блукає осяяний
Сільські гірлянди і вітер із дощем
Куди би не подався, людський плач і щем
Перейшов марноти всі
Міг упасти і міг рости
Був чи є у цьому смисл?
В саду блукає осяяний
Сільські гірлянди і вітер із дощем
Куди би не подався, людський плач і щем
Перейшов марноти всі
Міг упасти і міг рости
Був чи є у цьому смисл?
2026.07.22
18:11
Всі волоцюги марять мандрами -
Бажають повної причетності
До незбагненного, безкрайнього,
Щоб жити за рахунок щедрості,
Де п’ють на ганках ціпеніючи
Від неочікуваних радощів,
Де лазурове в фарбах діючих
Бажають повної причетності
До незбагненного, безкрайнього,
Щоб жити за рахунок щедрості,
Де п’ють на ганках ціпеніючи
Від неочікуваних радощів,
Де лазурове в фарбах діючих
2026.07.22
11:39
Цей білий непорочний сніг,
Як чистий аркуш для творіння.
І не підкорить печеніг
Духовні і міцні пагіння.
Іду у білому гаю,
У філармонії природи,
У чарівливому краю
Як чистий аркуш для творіння.
І не підкорить печеніг
Духовні і міцні пагіння.
Іду у білому гаю,
У філармонії природи,
У чарівливому краю
2026.07.22
09:45
Розділ ІІI: Останній подих лева
Сонце над Александрією першого серпня тридцятого року до нашої ери піднімалося криваво-червоним. Останні єгипетські вершники перейшли на бік Октавіана без жодного пострілу. Місто здалося.
Антоній стояв на стіні палацу,
2026.07.22
08:45
я написав тобі сонет
так написав і передумав
на що тобі сонета нумо
я написав собі сонет
десь грали танцювали румбу
контрапунктуючи сюжет
я обійдусь без кастаньєт
день проживу як є сумбурно
так написав і передумав
на що тобі сонета нумо
я написав собі сонет
десь грали танцювали румбу
контрапунктуючи сюжет
я обійдусь без кастаньєт
день проживу як є сумбурно
2026.07.22
07:17
І загадковий шерех сукні,
І дзенькіт келихів обох, -
І ти, донині недоступна,
Ведеш зі мною діалог.
Кипіння радості своєї
Не можу стримати в собі,
Коли манливі, як у феї,
Напроти очі голубі.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...І дзенькіт келихів обох, -
І ти, донині недоступна,
Ведеш зі мною діалог.
Кипіння радості своєї
Не можу стримати в собі,
Коли манливі, як у феї,
Напроти очі голубі.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Надія Таршин (1949) /
Проза
Один день волонтерського буття...
Вчора отримали заявку з підопічного підрозділу, я її навіть встигла викласти у звіті про поїздку, попередньо викресливши один пункт.
Сьогодні вранці о четвертій ранку сну уже немає, бо заявка сплутала усі плани на допомогу черговим підрозділам, бо це не те що важливо, а надважливо. Переглянувши карту Deep State за 24.03., зробивши сумні висновки від побаченого, розумію що події розгортаются так стрімко і невтішно для нас, що кожна година дорога в будівництві оборонних споруд. Думаю де взяти додаткові кошти на придбання усього озвученого в найкоротший термін. Згадала що у Світлани Субботіної залишилися невикористані на вчорашній день кошти, телефоную їй і отримую згоду на закриття однієї з позицій.
Телефоную Віталію Рибалці щоб порадитися по інших позиціях заявки і Він повідомляє, що закриття трьох позицій бере на себе. Уже веселіше. О 9-й годині телефонує наш підопічний підрозділ, який нині тут неподалік(думаю Ви здогадалися) усі після поранень проходять там усі ці хитрі комісії, зарплата яка В них у цьому статусі, також розумієте, сидять напівголодні, просять допомогти. Жаль це не те слово, та прошу почекати години дві на відповідь бо залишається ще три пункти заявки на які потрібно найбільше коштів. Згадала, що в Богдана Дубини повинні були залишитися від попередньої допомоги, телефоную і Богдан погоджується закрити дві позиції. Завтра з Віталієм Рибалка поїдуть на ринок бо там значно дешевше можна замовити і придбати потрібні нам товари, та ще і знижки дають суттєві.. Знову об 11-й телефонує підрозділ, я повідомляю, що допомога буде тільки через два дні, бо нам потрібно усе замовити тому що усі м'ясо-ковбасні вироби нам дають зі значною знижкою за попереднім замовленням. Чую в голосі такі незвичні нотки, серцем чую, бо хоч чим небудь просять допомогти
Терміново зв’язуюся з Яною Кісіль(Вона сьогодні чергова у волонтерці) і обговорюємо усі позиції допомоги, які ми в змозі надати. Через півгодини завантажили печиво, випічку, каву, тушонку, консервацію. Хлопці поїхали щасливі. Днями ще ковбасними виробами допоможемо.
Передивляючись звітні світлини помітила, що у відео де нам Воїни за допомогу дякують нас фондом назвали, бігом відписалася що ніякий ми не фонд, бо там , як правило люди на зарплаті, а ми неприбуткова Громадська організація(ГО), усі члени якої є волонтерами, тобто ми свої кошти перераховуємо і вдячні кожному, хто нам довіряє і підтримує в різний спосіб і коштами і необхідними матеріальними ресурсами і не один рік, а є такі, що усі 10 років, бо все це іде безпосередньо на підтримку життєзабезпечення воїнів.
Після обіду перекидає Віталій Рибалка прохання від великого ще одного нашого підопічного підрозділу, їх 300 чол.(радію що хоч цих ще є 300)просять харчової підтримки такої, як минулий раз, а це ж потрібно увесь автомобіль забити, щоб наїлися. Відповідаю що підтримаємо звичайно, тільки як закриємо потреби двох на Авдіїївський напрямок. Телефоную одному з двох, з яким не виходила на зв'язок більше тижня і повідомляю, що ми приїдемо до них у вихідні, щоб Вони змучені безкінечними боями не витрачали час і сили на дорогу. Чую відповідь таку, що краще б її нікому з Вас не чути. Сиджу мовчки якийсь час пришиблена почутим . Після цього починаю шукати в інтернеті той пункт заявки, який раніше викреслила, щоб встигнути…
24.03.2024 Надія Таршин
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Один день волонтерського буття...
Вчора отримали заявку з підопічного підрозділу, я її навіть встигла викласти у звіті про поїздку, попередньо викресливши один пункт.
Сьогодні вранці о четвертій ранку сну уже немає, бо заявка сплутала усі плани на допомогу черговим підрозділам, бо це не те що важливо, а надважливо. Переглянувши карту Deep State за 24.03., зробивши сумні висновки від побаченого, розумію що події розгортаются так стрімко і невтішно для нас, що кожна година дорога в будівництві оборонних споруд. Думаю де взяти додаткові кошти на придбання усього озвученого в найкоротший термін. Згадала що у Світлани Субботіної залишилися невикористані на вчорашній день кошти, телефоную їй і отримую згоду на закриття однієї з позицій.
Телефоную Віталію Рибалці щоб порадитися по інших позиціях заявки і Він повідомляє, що закриття трьох позицій бере на себе. Уже веселіше. О 9-й годині телефонує наш підопічний підрозділ, який нині тут неподалік(думаю Ви здогадалися) усі після поранень проходять там усі ці хитрі комісії, зарплата яка В них у цьому статусі, також розумієте, сидять напівголодні, просять допомогти. Жаль це не те слово, та прошу почекати години дві на відповідь бо залишається ще три пункти заявки на які потрібно найбільше коштів. Згадала, що в Богдана Дубини повинні були залишитися від попередньої допомоги, телефоную і Богдан погоджується закрити дві позиції. Завтра з Віталієм Рибалка поїдуть на ринок бо там значно дешевше можна замовити і придбати потрібні нам товари, та ще і знижки дають суттєві.. Знову об 11-й телефонує підрозділ, я повідомляю, що допомога буде тільки через два дні, бо нам потрібно усе замовити тому що усі м'ясо-ковбасні вироби нам дають зі значною знижкою за попереднім замовленням. Чую в голосі такі незвичні нотки, серцем чую, бо хоч чим небудь просять допомогти
Терміново зв’язуюся з Яною Кісіль(Вона сьогодні чергова у волонтерці) і обговорюємо усі позиції допомоги, які ми в змозі надати. Через півгодини завантажили печиво, випічку, каву, тушонку, консервацію. Хлопці поїхали щасливі. Днями ще ковбасними виробами допоможемо.
Передивляючись звітні світлини помітила, що у відео де нам Воїни за допомогу дякують нас фондом назвали, бігом відписалася що ніякий ми не фонд, бо там , як правило люди на зарплаті, а ми неприбуткова Громадська організація(ГО), усі члени якої є волонтерами, тобто ми свої кошти перераховуємо і вдячні кожному, хто нам довіряє і підтримує в різний спосіб і коштами і необхідними матеріальними ресурсами і не один рік, а є такі, що усі 10 років, бо все це іде безпосередньо на підтримку життєзабезпечення воїнів.
Після обіду перекидає Віталій Рибалка прохання від великого ще одного нашого підопічного підрозділу, їх 300 чол.(радію що хоч цих ще є 300)просять харчової підтримки такої, як минулий раз, а це ж потрібно увесь автомобіль забити, щоб наїлися. Відповідаю що підтримаємо звичайно, тільки як закриємо потреби двох на Авдіїївський напрямок. Телефоную одному з двох, з яким не виходила на зв'язок більше тижня і повідомляю, що ми приїдемо до них у вихідні, щоб Вони змучені безкінечними боями не витрачали час і сили на дорогу. Чую відповідь таку, що краще б її нікому з Вас не чути. Сиджу мовчки якийсь час пришиблена почутим . Після цього починаю шукати в інтернеті той пункт заявки, який раніше викреслила, щоб встигнути…
24.03.2024 Надія Таршин
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
