
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.09.03
09:57
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 9 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Пензликом
Пензликом
2025.09.03
05:20
Усамітнення вечірні
Зазвичай приносять зиск, –
Серце б’ється рівномірно
І стає стабільним тиск.
Вже без помочі цигарки,
Віршам змісту надаю, –
Букви сіються на аркуш,
Наче зерна у ріллю.
Зазвичай приносять зиск, –
Серце б’ється рівномірно
І стає стабільним тиск.
Вже без помочі цигарки,
Віршам змісту надаю, –
Букви сіються на аркуш,
Наче зерна у ріллю.
2025.09.02
22:08
Танцюють порожні віки.
Всміхається маска в загрозі.
Простягне подібність руки
Сатир у вигадливій позі.
В палкому натхненні спектакль
Розігрує хтось у абсурді.
В нім кожен намічений такт
Всміхається маска в загрозі.
Простягне подібність руки
Сатир у вигадливій позі.
В палкому натхненні спектакль
Розігрує хтось у абсурді.
В нім кожен намічений такт
2025.09.02
21:52
Віщувала заграва вітер
У багрянім заході сонця.
Зачиняли бутони квіти
І згасали в хатах віконця.
Прохолода, така приємна,
Денну спеку заколисала.
Ще хвилина – і стало темно,
У багрянім заході сонця.
Зачиняли бутони квіти
І згасали в хатах віконця.
Прохолода, така приємна,
Денну спеку заколисала.
Ще хвилина – і стало темно,
2025.09.02
13:41
Ще день малює гарне щось:
Ясні шовки останні літа.
І стільки барв іще знайшлось,
Тепла і радості палітра.
Вдягає сонце в кольори
Усе навкруж під усміх щирий.
Світлішим світ стає старий,
Ясні шовки останні літа.
І стільки барв іще знайшлось,
Тепла і радості палітра.
Вдягає сонце в кольори
Усе навкруж під усміх щирий.
Світлішим світ стає старий,
2025.09.02
12:17
Небувале, довгождане,
На краю земних доріг, -
Ти - кохання безнастанне
В смутках-радощах моїх.
За твої уста вологі
І за тіняву очей, -
Закохався до знемоги,
Як душа про це рече.
На краю земних доріг, -
Ти - кохання безнастанне
В смутках-радощах моїх.
За твої уста вологі
І за тіняву очей, -
Закохався до знемоги,
Як душа про це рече.
2025.09.02
08:19
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії. Для "оживленн
2025.09.01
23:38
О, літо! Йди! Мені тебе не шкода!
Сховайся в герметичний саркофаг.
Зробило ти мені таку погоду,
Що захлинаюсь у сльозах-дощах.
Ти зіпсувало зошит мій для віршів,
У ньому оселилася печаль.
Ти відібрало в мене найцінніше!
Сховайся в герметичний саркофаг.
Зробило ти мені таку погоду,
Що захлинаюсь у сльозах-дощах.
Ти зіпсувало зошит мій для віршів,
У ньому оселилася печаль.
Ти відібрало в мене найцінніше!
2025.09.01
22:21
Мій голос обірвався у зеніті,
Мої слова згоріли у золі.
Мої думки у полі переритім
Замерзли нерозквітлими в землі.
До кого я кричу в безмежнім полі?
Зі світом же обірваний зв'язок.
Лиш холоднеча, як безжальність долі,
Мої слова згоріли у золі.
Мої думки у полі переритім
Замерзли нерозквітлими в землі.
До кого я кричу в безмежнім полі?
Зі світом же обірваний зв'язок.
Лиш холоднеча, як безжальність долі,
2025.09.01
12:07
Із Бориса Заходера
Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.
Часом блукаємо ми у хаосі, –
Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.
Часом блукаємо ми у хаосі, –
2025.09.01
09:47
Останній день літа.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.
2025.09.01
05:51
В частоколі останніх років
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.
2025.09.01
00:32
Чергова епоха раптово пішла,
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.
Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.
Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій
2025.08.31
22:37
Зникло в мороку все. Ні очей, ні облич.
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!
Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!
Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х
2025.08.31
22:13
Всесвітній холод, як тюрма німа.
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.
І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.
І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,
2025.08.31
19:04
Пора поезії щемлива
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг
Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг
Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.08.19
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
2024.12.24
2024.10.17
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Надія Таршин (1949) /
Проза
Один день волонтерського буття...
Вчора отримали заявку з підопічного підрозділу, я її навіть встигла викласти у звіті про поїздку, попередньо викресливши один пункт.
Сьогодні вранці о четвертій ранку сну уже немає, бо заявка сплутала усі плани на допомогу черговим підрозділам, бо це не те що важливо, а надважливо. Переглянувши карту Deep State за 24.03., зробивши сумні висновки від побаченого, розумію що події розгортаются так стрімко і невтішно для нас, що кожна година дорога в будівництві оборонних споруд. Думаю де взяти додаткові кошти на придбання усього озвученого в найкоротший термін. Згадала що у Світлани Субботіної залишилися невикористані на вчорашній день кошти, телефоную їй і отримую згоду на закриття однієї з позицій.
Телефоную Віталію Рибалці щоб порадитися по інших позиціях заявки і Він повідомляє, що закриття трьох позицій бере на себе. Уже веселіше. О 9-й годині телефонує наш підопічний підрозділ, який нині тут неподалік(думаю Ви здогадалися) усі після поранень проходять там усі ці хитрі комісії, зарплата яка В них у цьому статусі, також розумієте, сидять напівголодні, просять допомогти. Жаль це не те слово, та прошу почекати години дві на відповідь бо залишається ще три пункти заявки на які потрібно найбільше коштів. Згадала, що в Богдана Дубини повинні були залишитися від попередньої допомоги, телефоную і Богдан погоджується закрити дві позиції. Завтра з Віталієм Рибалка поїдуть на ринок бо там значно дешевше можна замовити і придбати потрібні нам товари, та ще і знижки дають суттєві.. Знову об 11-й телефонує підрозділ, я повідомляю, що допомога буде тільки через два дні, бо нам потрібно усе замовити тому що усі м'ясо-ковбасні вироби нам дають зі значною знижкою за попереднім замовленням. Чую в голосі такі незвичні нотки, серцем чую, бо хоч чим небудь просять допомогти
Терміново зв’язуюся з Яною Кісіль(Вона сьогодні чергова у волонтерці) і обговорюємо усі позиції допомоги, які ми в змозі надати. Через півгодини завантажили печиво, випічку, каву, тушонку, консервацію. Хлопці поїхали щасливі. Днями ще ковбасними виробами допоможемо.
Передивляючись звітні світлини помітила, що у відео де нам Воїни за допомогу дякують нас фондом назвали, бігом відписалася що ніякий ми не фонд, бо там , як правило люди на зарплаті, а ми неприбуткова Громадська організація(ГО), усі члени якої є волонтерами, тобто ми свої кошти перераховуємо і вдячні кожному, хто нам довіряє і підтримує в різний спосіб і коштами і необхідними матеріальними ресурсами і не один рік, а є такі, що усі 10 років, бо все це іде безпосередньо на підтримку життєзабезпечення воїнів.
Після обіду перекидає Віталій Рибалка прохання від великого ще одного нашого підопічного підрозділу, їх 300 чол.(радію що хоч цих ще є 300)просять харчової підтримки такої, як минулий раз, а це ж потрібно увесь автомобіль забити, щоб наїлися. Відповідаю що підтримаємо звичайно, тільки як закриємо потреби двох на Авдіїївський напрямок. Телефоную одному з двох, з яким не виходила на зв'язок більше тижня і повідомляю, що ми приїдемо до них у вихідні, щоб Вони змучені безкінечними боями не витрачали час і сили на дорогу. Чую відповідь таку, що краще б її нікому з Вас не чути. Сиджу мовчки якийсь час пришиблена почутим . Після цього починаю шукати в інтернеті той пункт заявки, який раніше викреслила, щоб встигнути…
24.03.2024 Надія Таршин
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Один день волонтерського буття...
Вчора отримали заявку з підопічного підрозділу, я її навіть встигла викласти у звіті про поїздку, попередньо викресливши один пункт.
Сьогодні вранці о четвертій ранку сну уже немає, бо заявка сплутала усі плани на допомогу черговим підрозділам, бо це не те що важливо, а надважливо. Переглянувши карту Deep State за 24.03., зробивши сумні висновки від побаченого, розумію що події розгортаются так стрімко і невтішно для нас, що кожна година дорога в будівництві оборонних споруд. Думаю де взяти додаткові кошти на придбання усього озвученого в найкоротший термін. Згадала що у Світлани Субботіної залишилися невикористані на вчорашній день кошти, телефоную їй і отримую згоду на закриття однієї з позицій.
Телефоную Віталію Рибалці щоб порадитися по інших позиціях заявки і Він повідомляє, що закриття трьох позицій бере на себе. Уже веселіше. О 9-й годині телефонує наш підопічний підрозділ, який нині тут неподалік(думаю Ви здогадалися) усі після поранень проходять там усі ці хитрі комісії, зарплата яка В них у цьому статусі, також розумієте, сидять напівголодні, просять допомогти. Жаль це не те слово, та прошу почекати години дві на відповідь бо залишається ще три пункти заявки на які потрібно найбільше коштів. Згадала, що в Богдана Дубини повинні були залишитися від попередньої допомоги, телефоную і Богдан погоджується закрити дві позиції. Завтра з Віталієм Рибалка поїдуть на ринок бо там значно дешевше можна замовити і придбати потрібні нам товари, та ще і знижки дають суттєві.. Знову об 11-й телефонує підрозділ, я повідомляю, що допомога буде тільки через два дні, бо нам потрібно усе замовити тому що усі м'ясо-ковбасні вироби нам дають зі значною знижкою за попереднім замовленням. Чую в голосі такі незвичні нотки, серцем чую, бо хоч чим небудь просять допомогти
Терміново зв’язуюся з Яною Кісіль(Вона сьогодні чергова у волонтерці) і обговорюємо усі позиції допомоги, які ми в змозі надати. Через півгодини завантажили печиво, випічку, каву, тушонку, консервацію. Хлопці поїхали щасливі. Днями ще ковбасними виробами допоможемо.
Передивляючись звітні світлини помітила, що у відео де нам Воїни за допомогу дякують нас фондом назвали, бігом відписалася що ніякий ми не фонд, бо там , як правило люди на зарплаті, а ми неприбуткова Громадська організація(ГО), усі члени якої є волонтерами, тобто ми свої кошти перераховуємо і вдячні кожному, хто нам довіряє і підтримує в різний спосіб і коштами і необхідними матеріальними ресурсами і не один рік, а є такі, що усі 10 років, бо все це іде безпосередньо на підтримку життєзабезпечення воїнів.
Після обіду перекидає Віталій Рибалка прохання від великого ще одного нашого підопічного підрозділу, їх 300 чол.(радію що хоч цих ще є 300)просять харчової підтримки такої, як минулий раз, а це ж потрібно увесь автомобіль забити, щоб наїлися. Відповідаю що підтримаємо звичайно, тільки як закриємо потреби двох на Авдіїївський напрямок. Телефоную одному з двох, з яким не виходила на зв'язок більше тижня і повідомляю, що ми приїдемо до них у вихідні, щоб Вони змучені безкінечними боями не витрачали час і сили на дорогу. Чую відповідь таку, що краще б її нікому з Вас не чути. Сиджу мовчки якийсь час пришиблена почутим . Після цього починаю шукати в інтернеті той пункт заявки, який раніше викреслила, щоб встигнути…
24.03.2024 Надія Таршин
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію