Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.04
19:59
Обступили парубки дідуся старого
Та й питатися взялись всі гуртом у нього:
- Кажуть, діду, що колись ви козакували,
В чужих землях і краях частенько бували.
Чи то правда, чи то ні? Може, люди брешуть
Та даремно лиш про вас язиками чешуть?
- Ні, брех
Та й питатися взялись всі гуртом у нього:
- Кажуть, діду, що колись ви козакували,
В чужих землях і краях частенько бували.
Чи то правда, чи то ні? Може, люди брешуть
Та даремно лиш про вас язиками чешуть?
- Ні, брех
2025.12.04
17:58
Ти поспішаєш...
Ну, скажи на милість,
Куди летиш, що гнуться закаблуки?
Забула праску вимкнуть?
Вередували діти?
По пиятиці чоловік ні кує-ні меле?..
...Просто мусиш поспішать...
Бо ти - Жінка...
Ну, скажи на милість,
Куди летиш, що гнуться закаблуки?
Забула праску вимкнуть?
Вередували діти?
По пиятиці чоловік ні кує-ні меле?..
...Просто мусиш поспішать...
Бо ти - Жінка...
2025.12.04
13:42
Тільки через певний час
ти даси мені свою руку.
Але це знову будуть сновидіння.
Це знову буде дзвоник,
до якого я не добіжу,
бо я писатиму ці вірші,
які набагато важливіші,
ніж те, що я… тебе люблю.
ти даси мені свою руку.
Але це знову будуть сновидіння.
Це знову буде дзвоник,
до якого я не добіжу,
бо я писатиму ці вірші,
які набагато важливіші,
ніж те, що я… тебе люблю.
2025.12.04
13:12
В неволі я відшукую свободу,
А у свободі - пута кам'яні.
Отримуєш найвищу нагороду -
Із ноосфери квіти неземні.
У рабстві ти відшукуєш бунтарство,
А в бунті - підступ, зраду і удар,
У ницості - величність, в черні - панство,
А у свободі - пута кам'яні.
Отримуєш найвищу нагороду -
Із ноосфери квіти неземні.
У рабстві ти відшукуєш бунтарство,
А в бунті - підступ, зраду і удар,
У ницості - величність, в черні - панство,
2025.12.04
10:51
Привіт, зима! Я знову входжу в тебе.
Ти зустрічаєш, відкриваючись мені
безкраїм полотном живого неба,
в якім горять немеркнучі вогні,
в якім ростуть дива і дивовижі,
з якого сипле ласка і дари.
в якім живе тепло глибоких зближень,
де тануть нашаров
Ти зустрічаєш, відкриваючись мені
безкраїм полотном живого неба,
в якім горять немеркнучі вогні,
в якім ростуть дива і дивовижі,
з якого сипле ласка і дари.
в якім живе тепло глибоких зближень,
де тануть нашаров
2025.12.04
06:06
Щось ухопив на око, гадав, що збагнув
Але залишив усе це позаду
Якби я знав тоді, що знаю зараз
Гадаєш, я сліпим зостався би?
Перемовлюся із колодязем бажань
Про своє останнє бажання ще
Якщо ідеш за мною, ділися надбаннями
Бо настала ніч, я в ній г
Але залишив усе це позаду
Якби я знав тоді, що знаю зараз
Гадаєш, я сліпим зостався би?
Перемовлюся із колодязем бажань
Про своє останнє бажання ще
Якщо ідеш за мною, ділися надбаннями
Бо настала ніч, я в ній г
2025.12.04
05:01
Вкрути ж мені, вкрути,
Бо все перегоріло,
Врятуй від темноти,
Щоб в грудях зажевріло,
Завібрували щоб
Енергії вібрацій,
Щоб як нова копійка
Бо все перегоріло,
Врятуй від темноти,
Щоб в грудях зажевріло,
Завібрували щоб
Енергії вібрацій,
Щоб як нова копійка
2025.12.04
03:24
Як уже десь тут було сказано, на все свій час і своє врем'я.
Час розставляти ноги і врем'я стискати коліна, час подавати заяву в ЗАГС і врем'я на позов до суду, час одягати джинси і врем'я знімати труси, час висякатися і врем'я витирати рукавом носа
2025.12.04
00:46
Найпевніший спосіб здолати українців – поділити їх і розсварити.
Хто зазирнув у душу політика – тому дідько вже не страшний.
На зміну турецьким башибузукам прийшли російські рашибузуки.
Краще ламати стереотипи, аніж ламати себе.
Дзеркало душі
2025.12.04
00:28
Я скоріш всього сова,
що боїться світла
і улесливі слова,
що яскраво світять.
Не розказую про те,
як яси жадаю —
вранці сонце золоте
запиваю чаєм.
що боїться світла
і улесливі слова,
що яскраво світять.
Не розказую про те,
як яси жадаю —
вранці сонце золоте
запиваю чаєм.
2025.12.03
22:58
М-алий Фонтан - для серця люба батьківщина.
А-вжеж, найкращеє в житті село.
Л-юблю красу його і неньку Україну.
И-верень - грудочку землі і тло.
Й-оржисті трави, щедрий ліс, гаї, дорогу.
Ф-онтанські зваби - поле і ставок.
О-бійстя і садки. Летить
А-вжеж, найкращеє в житті село.
Л-юблю красу його і неньку Україну.
И-верень - грудочку землі і тло.
Й-оржисті трави, щедрий ліс, гаї, дорогу.
Ф-онтанські зваби - поле і ставок.
О-бійстя і садки. Летить
2025.12.03
21:51
НЕ ТРЕБА "ПОТІМ" (діалог у співавторстві з Лілія Ніколаєнко)
***
Прощай сьогодні. “Потім” вже не треба.
Я скнію в римах, ніби в ланцюгах.
Від тебе в них тікаю, та нудьга
Згорілими рядками вкрила небо.
***
Прощай сьогодні. “Потім” вже не треба.
Я скнію в римах, ніби в ланцюгах.
Від тебе в них тікаю, та нудьга
Згорілими рядками вкрила небо.
2025.12.03
21:39
Куди і з ким — не коментую.
Лишила осінь повноважень.
Це наче в ліс послати тую
Від алілуї персонажем…
Коли кого — вже не цікавить.
Лишила ніч передумови.
Це наче вдих бензин заправить
Лишила осінь повноважень.
Це наче в ліс послати тую
Від алілуї персонажем…
Коли кого — вже не цікавить.
Лишила ніч передумови.
Це наче вдих бензин заправить
2025.12.03
18:52
Зима ударила у бруд
Лицем в безсилості нещасній.
І бруд заполоняє брук,
Мов Брут з ножем несвоєчасним.
Зима пірнула у абсурд
І стала стала осінню неждано.
І Божий замисел заглух
Лицем в безсилості нещасній.
І бруд заполоняє брук,
Мов Брут з ножем несвоєчасним.
Зима пірнула у абсурд
І стала стала осінню неждано.
І Божий замисел заглух
2025.12.03
15:31
Якби лише земля мала
тримала на цім світі,
то я б під хатою росла,
Черемхою у цвіті.
Пахтіла б медом навесні,
і раювала літом,
а восени удалині
блищала фіанітом.
тримала на цім світі,
то я б під хатою росла,
Черемхою у цвіті.
Пахтіла б медом навесні,
і раювала літом,
а восени удалині
блищала фіанітом.
2025.12.03
01:01
хотів тобі я наспівати
про любов
про блиски у очах
і як бурлила кров
і блиснуло в очах
і закипіла кров
нам у вогні палати
в ритмі рок-ен-рол
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...про любов
про блиски у очах
і як бурлила кров
і блиснуло в очах
і закипіла кров
нам у вогні палати
в ритмі рок-ен-рол
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Надія Таршин (1949) /
Проза
Один день волонтерського буття...
Вчора отримали заявку з підопічного підрозділу, я її навіть встигла викласти у звіті про поїздку, попередньо викресливши один пункт.
Сьогодні вранці о четвертій ранку сну уже немає, бо заявка сплутала усі плани на допомогу черговим підрозділам, бо це не те що важливо, а надважливо. Переглянувши карту Deep State за 24.03., зробивши сумні висновки від побаченого, розумію що події розгортаются так стрімко і невтішно для нас, що кожна година дорога в будівництві оборонних споруд. Думаю де взяти додаткові кошти на придбання усього озвученого в найкоротший термін. Згадала що у Світлани Субботіної залишилися невикористані на вчорашній день кошти, телефоную їй і отримую згоду на закриття однієї з позицій.
Телефоную Віталію Рибалці щоб порадитися по інших позиціях заявки і Він повідомляє, що закриття трьох позицій бере на себе. Уже веселіше. О 9-й годині телефонує наш підопічний підрозділ, який нині тут неподалік(думаю Ви здогадалися) усі після поранень проходять там усі ці хитрі комісії, зарплата яка В них у цьому статусі, також розумієте, сидять напівголодні, просять допомогти. Жаль це не те слово, та прошу почекати години дві на відповідь бо залишається ще три пункти заявки на які потрібно найбільше коштів. Згадала, що в Богдана Дубини повинні були залишитися від попередньої допомоги, телефоную і Богдан погоджується закрити дві позиції. Завтра з Віталієм Рибалка поїдуть на ринок бо там значно дешевше можна замовити і придбати потрібні нам товари, та ще і знижки дають суттєві.. Знову об 11-й телефонує підрозділ, я повідомляю, що допомога буде тільки через два дні, бо нам потрібно усе замовити тому що усі м'ясо-ковбасні вироби нам дають зі значною знижкою за попереднім замовленням. Чую в голосі такі незвичні нотки, серцем чую, бо хоч чим небудь просять допомогти
Терміново зв’язуюся з Яною Кісіль(Вона сьогодні чергова у волонтерці) і обговорюємо усі позиції допомоги, які ми в змозі надати. Через півгодини завантажили печиво, випічку, каву, тушонку, консервацію. Хлопці поїхали щасливі. Днями ще ковбасними виробами допоможемо.
Передивляючись звітні світлини помітила, що у відео де нам Воїни за допомогу дякують нас фондом назвали, бігом відписалася що ніякий ми не фонд, бо там , як правило люди на зарплаті, а ми неприбуткова Громадська організація(ГО), усі члени якої є волонтерами, тобто ми свої кошти перераховуємо і вдячні кожному, хто нам довіряє і підтримує в різний спосіб і коштами і необхідними матеріальними ресурсами і не один рік, а є такі, що усі 10 років, бо все це іде безпосередньо на підтримку життєзабезпечення воїнів.
Після обіду перекидає Віталій Рибалка прохання від великого ще одного нашого підопічного підрозділу, їх 300 чол.(радію що хоч цих ще є 300)просять харчової підтримки такої, як минулий раз, а це ж потрібно увесь автомобіль забити, щоб наїлися. Відповідаю що підтримаємо звичайно, тільки як закриємо потреби двох на Авдіїївський напрямок. Телефоную одному з двох, з яким не виходила на зв'язок більше тижня і повідомляю, що ми приїдемо до них у вихідні, щоб Вони змучені безкінечними боями не витрачали час і сили на дорогу. Чую відповідь таку, що краще б її нікому з Вас не чути. Сиджу мовчки якийсь час пришиблена почутим . Після цього починаю шукати в інтернеті той пункт заявки, який раніше викреслила, щоб встигнути…
24.03.2024 Надія Таршин
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Один день волонтерського буття...
Вчора отримали заявку з підопічного підрозділу, я її навіть встигла викласти у звіті про поїздку, попередньо викресливши один пункт.
Сьогодні вранці о четвертій ранку сну уже немає, бо заявка сплутала усі плани на допомогу черговим підрозділам, бо це не те що важливо, а надважливо. Переглянувши карту Deep State за 24.03., зробивши сумні висновки від побаченого, розумію що події розгортаются так стрімко і невтішно для нас, що кожна година дорога в будівництві оборонних споруд. Думаю де взяти додаткові кошти на придбання усього озвученого в найкоротший термін. Згадала що у Світлани Субботіної залишилися невикористані на вчорашній день кошти, телефоную їй і отримую згоду на закриття однієї з позицій.
Телефоную Віталію Рибалці щоб порадитися по інших позиціях заявки і Він повідомляє, що закриття трьох позицій бере на себе. Уже веселіше. О 9-й годині телефонує наш підопічний підрозділ, який нині тут неподалік(думаю Ви здогадалися) усі після поранень проходять там усі ці хитрі комісії, зарплата яка В них у цьому статусі, також розумієте, сидять напівголодні, просять допомогти. Жаль це не те слово, та прошу почекати години дві на відповідь бо залишається ще три пункти заявки на які потрібно найбільше коштів. Згадала, що в Богдана Дубини повинні були залишитися від попередньої допомоги, телефоную і Богдан погоджується закрити дві позиції. Завтра з Віталієм Рибалка поїдуть на ринок бо там значно дешевше можна замовити і придбати потрібні нам товари, та ще і знижки дають суттєві.. Знову об 11-й телефонує підрозділ, я повідомляю, що допомога буде тільки через два дні, бо нам потрібно усе замовити тому що усі м'ясо-ковбасні вироби нам дають зі значною знижкою за попереднім замовленням. Чую в голосі такі незвичні нотки, серцем чую, бо хоч чим небудь просять допомогти
Терміново зв’язуюся з Яною Кісіль(Вона сьогодні чергова у волонтерці) і обговорюємо усі позиції допомоги, які ми в змозі надати. Через півгодини завантажили печиво, випічку, каву, тушонку, консервацію. Хлопці поїхали щасливі. Днями ще ковбасними виробами допоможемо.
Передивляючись звітні світлини помітила, що у відео де нам Воїни за допомогу дякують нас фондом назвали, бігом відписалася що ніякий ми не фонд, бо там , як правило люди на зарплаті, а ми неприбуткова Громадська організація(ГО), усі члени якої є волонтерами, тобто ми свої кошти перераховуємо і вдячні кожному, хто нам довіряє і підтримує в різний спосіб і коштами і необхідними матеріальними ресурсами і не один рік, а є такі, що усі 10 років, бо все це іде безпосередньо на підтримку життєзабезпечення воїнів.
Після обіду перекидає Віталій Рибалка прохання від великого ще одного нашого підопічного підрозділу, їх 300 чол.(радію що хоч цих ще є 300)просять харчової підтримки такої, як минулий раз, а це ж потрібно увесь автомобіль забити, щоб наїлися. Відповідаю що підтримаємо звичайно, тільки як закриємо потреби двох на Авдіїївський напрямок. Телефоную одному з двох, з яким не виходила на зв'язок більше тижня і повідомляю, що ми приїдемо до них у вихідні, щоб Вони змучені безкінечними боями не витрачали час і сили на дорогу. Чую відповідь таку, що краще б її нікому з Вас не чути. Сиджу мовчки якийсь час пришиблена почутим . Після цього починаю шукати в інтернеті той пункт заявки, який раніше викреслила, щоб встигнути…
24.03.2024 Надія Таршин
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
