Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.24
09:44
Звичайно, такий відгук свідчить про щире бажання його автора знайти ключик від серця того чи тієї, хто може допомогти стати членом якоїсь творчої спілки, видати власну збірку за рахунок видавництва, зрештою, стати лавреатом… А якщо не зможе, ось тоді можн
2026.04.24
08:16
А є ж і без слів пісні...
Слова їх заблудилися в дорозі
і бозна, чи до голосу дійдуть.
...А є ж і суцвіття слів,
котрі несуть в собі мелодію.
І з-поміж бідних той найбідніший,
в чиєму серці не звучить вона,
аби розрадить в мить найгіршу.
Слова їх заблудилися в дорозі
і бозна, чи до голосу дійдуть.
...А є ж і суцвіття слів,
котрі несуть в собі мелодію.
І з-поміж бідних той найбідніший,
в чиєму серці не звучить вона,
аби розрадить в мить найгіршу.
2026.04.24
05:50
Знову в грудях б'ються хвилі
Потаємних почуттів, -
Знову в серці дух і сила
Вічних мрій і кращих слів.
Знов, закоханий по вуха,
Вірю в сяючу зорю
І вином не повню кухоль,
І знедавна не курю.
Потаємних почуттів, -
Знову в серці дух і сила
Вічних мрій і кращих слів.
Знов, закоханий по вуха,
Вірю в сяючу зорю
І вином не повню кухоль,
І знедавна не курю.
2026.04.23
22:07
Крізь версти юності - до зрілості й сивин,
Буває, йду собі, як нелюдим,
Долаючи життя природний плин,
І не ловлю нічого і ні з ким.
Коханням ділячись, його я не ділив,
А щиро поділяв - і вистачало.
І стільки розливав, що мій полив
Буває, йду собі, як нелюдим,
Долаючи життя природний плин,
І не ловлю нічого і ні з ким.
Коханням ділячись, його я не ділив,
А щиро поділяв - і вистачало.
І стільки розливав, що мій полив
2026.04.23
21:42
Ти не прийшла...
А я чекав тебе.
Я стільки усього хотів сказати...
Стьмяніло швидко небо голубе
і дощ почав холодний накрапати.
Та я чекав.
Вслухався в голоси,
А я чекав тебе.
Я стільки усього хотів сказати...
Стьмяніло швидко небо голубе
і дощ почав холодний накрапати.
Та я чекав.
Вслухався в голоси,
2026.04.23
21:20
вивчав місцеву фауну і флору
захоплювався краєвидами
хотів
закохувався ще у неповторне
і просльозився декілька разів
о донно анна
потяг порух промах
що вірші незатійливі мої
захоплювався краєвидами
хотів
закохувався ще у неповторне
і просльозився декілька разів
о донно анна
потяг порух промах
що вірші незатійливі мої
2026.04.23
21:13
Волоколамський Йосиф вивів строго
Про царство колись бачення своє:
«Понєже влада царська є від Бога,
То й цар тому богоподібний є».
Тож, що хотів, той цар - те міг робити.
Йому не було суду на землі:
Міг мордувати або просто вбити.
То з легкістю с
Про царство колись бачення своє:
«Понєже влада царська є від Бога,
То й цар тому богоподібний є».
Тож, що хотів, той цар - те міг робити.
Йому не було суду на землі:
Міг мордувати або просто вбити.
То з легкістю с
2026.04.23
19:09
Я й замолоду не відзначавсь красою.
Тож і на старості не скаржусь на літа:
Не так вони погарцювали на моїм обличчі.
А от як бачу тих, з ким і стоять колись не личило,
Туга такою млостю серце огорта,
Немовби хтось знічев’я замахнувсь косою.
Крізь зем
Тож і на старості не скаржусь на літа:
Не так вони погарцювали на моїм обличчі.
А от як бачу тих, з ким і стоять колись не личило,
Туга такою млостю серце огорта,
Немовби хтось знічев’я замахнувсь косою.
Крізь зем
2026.04.23
18:48
Мовчазні твої губи до біса приємні та трохи вологі,
А сьогодні всю ніч виявляються кволі і як неживі.
Подивися, дукач, мов останні години нам очі мозолить.
Подивися, вже моститься вітер бешкетний до крони тополі.
І крізь темінь світанок пускає на не
А сьогодні всю ніч виявляються кволі і як неживі.
Подивися, дукач, мов останні години нам очі мозолить.
Подивися, вже моститься вітер бешкетний до крони тополі.
І крізь темінь світанок пускає на не
2026.04.23
17:39
І
Як за весною прийде літо,
так за війною буде мир.
Який не є орієнтир,
навіщо зайве ворожити,
чи то відкине кінь копита,
чи ноги простягне емір.
Гадай на гущу і на карти,
Як за весною прийде літо,
так за війною буде мир.
Який не є орієнтир,
навіщо зайве ворожити,
чи то відкине кінь копита,
чи ноги простягне емір.
Гадай на гущу і на карти,
2026.04.23
13:00
І поки любов уві всіх почиває
Моя гітаро, плач собі
І поки підлога метіння чекає
Поплач, гітаро, собі
Чом не підкажуть вам спосіб жоден
Свою відкрити любов
Чом інші вами керують знову
Моя гітаро, плач собі
І поки підлога метіння чекає
Поплач, гітаро, собі
Чом не підкажуть вам спосіб жоден
Свою відкрити любов
Чом інші вами керують знову
2026.04.23
12:49
Впадаєш в сон, як у нову затоку
І виринаєш неводом без риб,
Бажаючи поринути углиб
Й довіритись вселенському потоку.
На мілину тривожну і безплідну
Ти напливаєш у старім човні.
І тільки на жаданій глибині
І виринаєш неводом без риб,
Бажаючи поринути углиб
Й довіритись вселенському потоку.
На мілину тривожну і безплідну
Ти напливаєш у старім човні.
І тільки на жаданій глибині
2026.04.23
10:35
Дорогі коліжанки, не тіште мене,
не сушіть мої сльози жагучі.
І любов, і зажура колись промайне,
кане каменем в урвищі кручі.
Я не знаю, коли ті печалі пройдуть —
сильна жінка теж інколи плаче.
На порозі моїм розплескалася ртуть —
не сушіть мої сльози жагучі.
І любов, і зажура колись промайне,
кане каменем в урвищі кручі.
Я не знаю, коли ті печалі пройдуть —
сильна жінка теж інколи плаче.
На порозі моїм розплескалася ртуть —
2026.04.23
09:24
Позивний «Сімба". Надзвичайно вродлива, завжди зі стильною зачіскою… Родом із Челябінська. Загинула за свободу України. Їй було 34 роки.
Оля стала першим контрактником Збройних Сил – іноземкою, яка отримала паспорт громадянки України під час служби в ар
Оля стала першим контрактником Збройних Сил – іноземкою, яка отримала паспорт громадянки України під час служби в ар
2026.04.23
06:18
Через стишену дорогу
Неквапливо вечір брів
І стелив собі під ноги
Довгі тіні яворів.
Він топив у видноколі
Сонця схилене чоло, -
За собою вів із поля
Сірі сутінки в село.
Неквапливо вечір брів
І стелив собі під ноги
Довгі тіні яворів.
Він топив у видноколі
Сонця схилене чоло, -
За собою вів із поля
Сірі сутінки в село.
2026.04.22
21:23
направду побоку хто й що про це помислить
мислителю немає жодних меж
усім подобається відстань адже відстань
як є життя прадивіш не прозвеш
дзвінкий тверезий ранок славнозвісний
о не вантаж його
забутих предків тіні не бентеж
у кілька сотень літ не
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...мислителю немає жодних меж
усім подобається відстань адже відстань
як є життя прадивіш не прозвеш
дзвінкий тверезий ранок славнозвісний
о не вантаж його
забутих предків тіні не бентеж
у кілька сотень літ не
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.23
2026.03.31
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Надія Таршин (1949) /
Проза
Один день волонтерського буття...
Вчора отримали заявку з підопічного підрозділу, я її навіть встигла викласти у звіті про поїздку, попередньо викресливши один пункт.
Сьогодні вранці о четвертій ранку сну уже немає, бо заявка сплутала усі плани на допомогу черговим підрозділам, бо це не те що важливо, а надважливо. Переглянувши карту Deep State за 24.03., зробивши сумні висновки від побаченого, розумію що події розгортаются так стрімко і невтішно для нас, що кожна година дорога в будівництві оборонних споруд. Думаю де взяти додаткові кошти на придбання усього озвученого в найкоротший термін. Згадала що у Світлани Субботіної залишилися невикористані на вчорашній день кошти, телефоную їй і отримую згоду на закриття однієї з позицій.
Телефоную Віталію Рибалці щоб порадитися по інших позиціях заявки і Він повідомляє, що закриття трьох позицій бере на себе. Уже веселіше. О 9-й годині телефонує наш підопічний підрозділ, який нині тут неподалік(думаю Ви здогадалися) усі після поранень проходять там усі ці хитрі комісії, зарплата яка В них у цьому статусі, також розумієте, сидять напівголодні, просять допомогти. Жаль це не те слово, та прошу почекати години дві на відповідь бо залишається ще три пункти заявки на які потрібно найбільше коштів. Згадала, що в Богдана Дубини повинні були залишитися від попередньої допомоги, телефоную і Богдан погоджується закрити дві позиції. Завтра з Віталієм Рибалка поїдуть на ринок бо там значно дешевше можна замовити і придбати потрібні нам товари, та ще і знижки дають суттєві.. Знову об 11-й телефонує підрозділ, я повідомляю, що допомога буде тільки через два дні, бо нам потрібно усе замовити тому що усі м'ясо-ковбасні вироби нам дають зі значною знижкою за попереднім замовленням. Чую в голосі такі незвичні нотки, серцем чую, бо хоч чим небудь просять допомогти
Терміново зв’язуюся з Яною Кісіль(Вона сьогодні чергова у волонтерці) і обговорюємо усі позиції допомоги, які ми в змозі надати. Через півгодини завантажили печиво, випічку, каву, тушонку, консервацію. Хлопці поїхали щасливі. Днями ще ковбасними виробами допоможемо.
Передивляючись звітні світлини помітила, що у відео де нам Воїни за допомогу дякують нас фондом назвали, бігом відписалася що ніякий ми не фонд, бо там , як правило люди на зарплаті, а ми неприбуткова Громадська організація(ГО), усі члени якої є волонтерами, тобто ми свої кошти перераховуємо і вдячні кожному, хто нам довіряє і підтримує в різний спосіб і коштами і необхідними матеріальними ресурсами і не один рік, а є такі, що усі 10 років, бо все це іде безпосередньо на підтримку життєзабезпечення воїнів.
Після обіду перекидає Віталій Рибалка прохання від великого ще одного нашого підопічного підрозділу, їх 300 чол.(радію що хоч цих ще є 300)просять харчової підтримки такої, як минулий раз, а це ж потрібно увесь автомобіль забити, щоб наїлися. Відповідаю що підтримаємо звичайно, тільки як закриємо потреби двох на Авдіїївський напрямок. Телефоную одному з двох, з яким не виходила на зв'язок більше тижня і повідомляю, що ми приїдемо до них у вихідні, щоб Вони змучені безкінечними боями не витрачали час і сили на дорогу. Чую відповідь таку, що краще б її нікому з Вас не чути. Сиджу мовчки якийсь час пришиблена почутим . Після цього починаю шукати в інтернеті той пункт заявки, який раніше викреслила, щоб встигнути…
24.03.2024 Надія Таршин
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Один день волонтерського буття...
Вчора отримали заявку з підопічного підрозділу, я її навіть встигла викласти у звіті про поїздку, попередньо викресливши один пункт.
Сьогодні вранці о четвертій ранку сну уже немає, бо заявка сплутала усі плани на допомогу черговим підрозділам, бо це не те що важливо, а надважливо. Переглянувши карту Deep State за 24.03., зробивши сумні висновки від побаченого, розумію що події розгортаются так стрімко і невтішно для нас, що кожна година дорога в будівництві оборонних споруд. Думаю де взяти додаткові кошти на придбання усього озвученого в найкоротший термін. Згадала що у Світлани Субботіної залишилися невикористані на вчорашній день кошти, телефоную їй і отримую згоду на закриття однієї з позицій.
Телефоную Віталію Рибалці щоб порадитися по інших позиціях заявки і Він повідомляє, що закриття трьох позицій бере на себе. Уже веселіше. О 9-й годині телефонує наш підопічний підрозділ, який нині тут неподалік(думаю Ви здогадалися) усі після поранень проходять там усі ці хитрі комісії, зарплата яка В них у цьому статусі, також розумієте, сидять напівголодні, просять допомогти. Жаль це не те слово, та прошу почекати години дві на відповідь бо залишається ще три пункти заявки на які потрібно найбільше коштів. Згадала, що в Богдана Дубини повинні були залишитися від попередньої допомоги, телефоную і Богдан погоджується закрити дві позиції. Завтра з Віталієм Рибалка поїдуть на ринок бо там значно дешевше можна замовити і придбати потрібні нам товари, та ще і знижки дають суттєві.. Знову об 11-й телефонує підрозділ, я повідомляю, що допомога буде тільки через два дні, бо нам потрібно усе замовити тому що усі м'ясо-ковбасні вироби нам дають зі значною знижкою за попереднім замовленням. Чую в голосі такі незвичні нотки, серцем чую, бо хоч чим небудь просять допомогти
Терміново зв’язуюся з Яною Кісіль(Вона сьогодні чергова у волонтерці) і обговорюємо усі позиції допомоги, які ми в змозі надати. Через півгодини завантажили печиво, випічку, каву, тушонку, консервацію. Хлопці поїхали щасливі. Днями ще ковбасними виробами допоможемо.
Передивляючись звітні світлини помітила, що у відео де нам Воїни за допомогу дякують нас фондом назвали, бігом відписалася що ніякий ми не фонд, бо там , як правило люди на зарплаті, а ми неприбуткова Громадська організація(ГО), усі члени якої є волонтерами, тобто ми свої кошти перераховуємо і вдячні кожному, хто нам довіряє і підтримує в різний спосіб і коштами і необхідними матеріальними ресурсами і не один рік, а є такі, що усі 10 років, бо все це іде безпосередньо на підтримку життєзабезпечення воїнів.
Після обіду перекидає Віталій Рибалка прохання від великого ще одного нашого підопічного підрозділу, їх 300 чол.(радію що хоч цих ще є 300)просять харчової підтримки такої, як минулий раз, а це ж потрібно увесь автомобіль забити, щоб наїлися. Відповідаю що підтримаємо звичайно, тільки як закриємо потреби двох на Авдіїївський напрямок. Телефоную одному з двох, з яким не виходила на зв'язок більше тижня і повідомляю, що ми приїдемо до них у вихідні, щоб Вони змучені безкінечними боями не витрачали час і сили на дорогу. Чую відповідь таку, що краще б її нікому з Вас не чути. Сиджу мовчки якийсь час пришиблена почутим . Після цього починаю шукати в інтернеті той пункт заявки, який раніше викреслила, щоб встигнути…
24.03.2024 Надія Таршин
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
