Вірш

Наташа

Глянула я на зоряне небо,
вкрите зоряним покривалом
та побачила моя зірка мерехтить мені світлом.
Ця зірка горіла живим вогнем
та позначила мені дорогу на зоряному небі,
яку я знайшла на усипаному небі.
Ці зірки охороняються у храмі вогнів, передбачила ніч
А там за зоряним покривалом в Космосі
живуть планети
та мало хто знає, що вони кружляють в Вальсі Всесвіту,
рухаються і дихають вдалину пливуть у Космосі.
Там зірки сходяться притягуючи світлом
в тумані зоряному міражі та світлом проникало мені в очі.
Зірка впала в світогляді, як вічна сльоза.
А там мрія моя живе, яка здійснює моє бажання.

Translation:
I looked at the starry sky,
covered with a stellar veil
and saw my star twinkle with light.
This star was burning with living fire
and she showed me the way in the starry sky,
which I found in the strewn sky.
These stars are guarded in the temple of lights, predicted the night
And there behind the starry blanket in space
living planets
and few know that they are circling in the Waltz of the Universe,
move and breathe in the distance float in space.
There the stars converge attracting light
in the mist of the star mirage and the light penetrated my eyes.
The star fell in the worldview like an eternal tear.
And there lives my dream, which fulfills my desire.

Використання літератури:

1. Цвєтков В. Енциклопедія Зоряне небо. Галактики, сузір’я, метеорити: енциклопедія/Валентин Цвєтков,- 2016.- 64 с.

2. Ванякіна А., Дружинець А., Троян А. Книга Зоряний пил під подушкою. Дитячий альманах: книга/Ася Ванякіна, Анна Дружинець, Анастасія Троян,- 2020.- 96 с.