
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.10.20
01:28
Відчує кожен весь цей жах:
орел, як лев – одвічний птах,
крилом де маше – там війна,
нещастя наше, в нас вона.
Це та війна, це та війна,
де з двох голів лише одна,
лиш та, де вдача леВова,
орел, як лев – одвічний птах,
крилом де маше – там війна,
нещастя наше, в нас вона.
Це та війна, це та війна,
де з двох голів лише одна,
лиш та, де вдача леВова,
2025.10.20
01:14
Вона поїхала у сутінки далекі,
У невідомість, пристрасність і страх,
У гай, де не злітають вже лелеки
І почуття засохли на вітрах.
Вона поїхала в кохання, як у морок,
В жагу, немов невигасла пітьма.
Невдовзі їй виповнюється сорок,
У невідомість, пристрасність і страх,
У гай, де не злітають вже лелеки
І почуття засохли на вітрах.
Вона поїхала в кохання, як у морок,
В жагу, немов невигасла пітьма.
Невдовзі їй виповнюється сорок,
2025.10.19
22:50
Слова твої, мов кулі - лента за лентою;
Склеюю серце своє ізолентою.
Склеюю серце своє ізолентою.
2025.10.19
22:25
Вона поїхала у сутінки далекі,
У невідомість, пристрасність і страх,
У гай, де не злітають вже лелеки
І почуття засохли на вітрах.
Вона поїхала в кохання, як у морок,
В жагу, немов невигасла пітьма.
Невдовзі їй виповнюється сорок,
У невідомість, пристрасність і страх,
У гай, де не злітають вже лелеки
І почуття засохли на вітрах.
Вона поїхала в кохання, як у морок,
В жагу, немов невигасла пітьма.
Невдовзі їй виповнюється сорок,
2025.10.19
22:01
Ішов чумак ще бідніший,
Аніж перше з дому вийшов,-
Ані соли, ні тарані,
Одні тільки штани рвані,
Тільки латана свитина
Та порожняя торбина.
“Де твої, чумаче, воли?
Чом вертаєшся ти голий?
Аніж перше з дому вийшов,-
Ані соли, ні тарані,
Одні тільки штани рвані,
Тільки латана свитина
Та порожняя торбина.
“Де твої, чумаче, воли?
Чом вертаєшся ти голий?
2025.10.19
20:45
Женуть вітри рябі отари хмар
в безкрає поле зоряного неба,
де музикує змучений Ремарк,
Адамові Творець рахує ребра…
Сади стрічають пахощами груш,
і яблуням лоскоче сонце скроні -
це Осені портрети пише Труш,
в безкрає поле зоряного неба,
де музикує змучений Ремарк,
Адамові Творець рахує ребра…
Сади стрічають пахощами груш,
і яблуням лоскоче сонце скроні -
це Осені портрети пише Труш,
2025.10.19
18:44
Я думаю про тебе дні та ночі,
Почути хочу голос твій, будь ласка.
І погляд жду і , наче зорі, очі.
Бо ти для мене, ніби добра казка.
Приспів:
Я пам’ятаю очі, твої очі.
Тебе зустріти, мила, знову хочу.
Почути хочу голос твій, будь ласка.
І погляд жду і , наче зорі, очі.
Бо ти для мене, ніби добра казка.
Приспів:
Я пам’ятаю очі, твої очі.
Тебе зустріти, мила, знову хочу.
2025.10.19
16:33
Нічого такого. Кащель, не більш…
Зідки узявся? Бог його знає
Жовтню присвята худощавий цей вірш
Наче ж не лає?
Ти вже проснувся… частково проснувсь
Дякуєш Богу, біжиш за кермо
І знову не їдеш… сумуєш чомусь
Буває. Клеймо…
Зідки узявся? Бог його знає
Жовтню присвята худощавий цей вірш
Наче ж не лає?
Ти вже проснувся… частково проснувсь
Дякуєш Богу, біжиш за кермо
І знову не їдеш… сумуєш чомусь
Буває. Клеймо…
2025.10.19
15:21
Як створив Господь Адама, то пустив до раю
І він там у тому раї і турбот не знає.
Є що їсти, є що пити, де лягти, поспати.
Та вже скоро Адам в раї почав сумувати.
Ніщо йому не цікаво, все набридло досі.
- Дай мені якесь заняття?! – у Господа просить.
І він там у тому раї і турбот не знає.
Є що їсти, є що пити, де лягти, поспати.
Та вже скоро Адам в раї почав сумувати.
Ніщо йому не цікаво, все набридло досі.
- Дай мені якесь заняття?! – у Господа просить.
2025.10.19
14:53
Димчастий дощ зливається із жовтнем:
То дріботить, то плаче водоспадом.
Не просушив ніхто сльозину жодну,
І омиває кожна - листя саду.
Осінній холод і мокрінь журлива
Закрастися у душу підло прагнуть,
А сад почув мелодію тужливу,
То дріботить, то плаче водоспадом.
Не просушив ніхто сльозину жодну,
І омиває кожна - листя саду.
Осінній холод і мокрінь журлива
Закрастися у душу підло прагнуть,
А сад почув мелодію тужливу,
2025.10.19
13:54
Тліє третя світова
і не тільки тліє.
Запалає і Москва,
світ зігріє.
Кочегарять два чорти:
Дональд Трамп і Путін.
Від чортячої чети
всі країни скуті.
і не тільки тліє.
Запалає і Москва,
світ зігріє.
Кочегарять два чорти:
Дональд Трамп і Путін.
Від чортячої чети
всі країни скуті.
2025.10.19
11:48
Ти візьми мою руку, коли в тому буде потреба.
Якщо я захитаюся навіть від зайвої ноші,
То не бійся, устоюй. Тонкі під ромашками стебла,
А негода лише нагинає, зламати не може.
Опирайся на плечі. Вагаєшся - що за рамена,
Бо на них ніби й хустка шаля
Якщо я захитаюся навіть від зайвої ноші,
То не бійся, устоюй. Тонкі під ромашками стебла,
А негода лише нагинає, зламати не може.
Опирайся на плечі. Вагаєшся - що за рамена,
Бо на них ніби й хустка шаля
2025.10.19
09:43
Для тебе також, любий, я змогла б
зірвати з хмари айстри вересневі;
вмочити у безмежжя два весла
і витягти з безодні повний невід;
звільнити з сіті рибку золоту,
серпанок непроглядний загадати,
щоб ворог не знайшов і за верству
на мапі всесвіту коо
зірвати з хмари айстри вересневі;
вмочити у безмежжя два весла
і витягти з безодні повний невід;
звільнити з сіті рибку золоту,
серпанок непроглядний загадати,
щоб ворог не знайшов і за верству
на мапі всесвіту коо
2025.10.19
09:25
Я мало жив і жив у лісі.
Це вам не те, що в шоубізі,
Де завжди їжу знайде ніс.
А тут, у лісі – тільки ліс.
Щось їстівне шукаю завжди –
Усі стежинки перетовк.
Куди не глянь – сумний пейзаж, де
Онука, Бабка є і Вовк.
Це вам не те, що в шоубізі,
Де завжди їжу знайде ніс.
А тут, у лісі – тільки ліс.
Щось їстівне шукаю завжди –
Усі стежинки перетовк.
Куди не глянь – сумний пейзаж, де
Онука, Бабка є і Вовк.
2025.10.19
06:14
Білопері, сизокрилі,
Ненаситні голуби, -
Кусень хліба не поділять
Під балконом півдоби.
Галасують, метушаться
Поруч скиби й навпаки, -
Кожна птаха хоче вкрасти
Дуже ситні грудочки.
Ненаситні голуби, -
Кусень хліба не поділять
Під балконом півдоби.
Галасують, метушаться
Поруч скиби й навпаки, -
Кожна птаха хоче вкрасти
Дуже ситні грудочки.
2025.10.19
00:31
Звинувачуєш… а кого?
І завбачуєш без "ого"
Черга виникне… зачекаєте
Страхокриками… ще пізнаєте
Відхрестилися, як ото…
Звідки й хто ви є… по можливості
Виє поштовх той без поживностей
Розірву…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...І завбачуєш без "ого"
Черга виникне… зачекаєте
Страхокриками… ще пізнаєте
Відхрестилися, як ото…
Звідки й хто ви є… по можливості
Виє поштовх той без поживностей
Розірву…
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.08.19
2025.06.25
2025.04.24
2025.04.14
2025.04.06
2025.03.09
2025.02.28
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Наталія Валерівна Кравчук (1985) /
Інша поезія
Гра мирів
якщо я зроблю хід уперед
скажіть люди, а що мені буде,
якщо я зроблю хід назад.
Так я веду гру світів...
Гра і знову крок та мат!
летять на підлогу шахові фігури.
роблю фігурами хід на угад
і ставлю, ставлю фігури на дошці!
діагональ малює ромби!
Так переміщуються фігури по дошці,
як лабіринт у моїй долі!
наше життя – лише пішаки у квадраті.
ми ведемо бій відразу у двох вимірах одночасно.
Щоб перемогти тут, на Землі. Будь-якою ціною.
Причому не завжди перемога "тут" означає виграш "там".
Найчастіше перемога на земній дошці може бути
поразкою у незмірній грі.
Перемогти на земній дошці не так уже й важко,
набагато складніше
при цьому не отримати дитячий мат
на внутрішньому полі бою.
Зосередившись на грі.
Так іде звична гра.
тут під прицілом кожен крок,
на перехресті ліній доль...
Тут – білий друг, там – чорний ворог,
фігурки шахів - немов люди!
і кожен чітко знає роль,
крокуючи в нікуди клітинами.
Як у житті, відчуваю я біль: втрачай друзів, йди по мітках.
Тут усі ми – пішаки, королі.
Ми обираємо самі шлях, куди йти...
і життєвий шлях нам усім відміряна.
Атаки чорні не пройшли – у тому досвідчений гравець упевнений.
Перед вибором ми стоїмо,
можеш мат від неї отримати.
Так збираємо шлях із фрагментів,
кроки перетворюючи на шарудіння,
не поспішаючи себе викрити.
Плануючи свої ходи
і обмірковуючи кожен крок.
Не завжди я йшла, вірним шляхом
Іноді усвідомлено помилки роблячи
мені, головне, хотілося б знайти вірний шлях
при цьому дрібниць не відкидаючи.
Щоб побачити суперника в дії
з цих дій я винесла свій урок
доля часом на дно людей кидає, як і мене
не тих, хто здається вчасно їй зміг,
а тих, хто просто сміливо грає з нею.
І засмучуємось завжди коли кінця перешкод не видно
знову входимо знову в лабіринт,
виявляється не проста гра
Translation:
tell people what will happen to me,
if i move forward
tell people what will happen to me,
if I pour out a move back.
This is how I play the game of worlds...
Game and again step and checkmate!
chess pieces fall to the floor.
I make a guessing move with the pieces
and put, put the pieces on the board!
diagonal draws rhombuses!
This is how the pieces move around the board,
like a labyrinth in my destiny!
our lives are just pawns in a square.
we are fighting in two dimensions at the same time.
To win here on Earth. At any price.
And not always a victory "here" means a victory "there".
More often, a victory on the earth board can be a defeat in an immeasurable game.
It's not that hard to win on the earth board, it's much harder not to get a baby checkmate on the inside battlefield.
Focusing on the game.
This is how the normal game goes.
here under the gun every step,
at the crossroads...
Here is a white friend, there is a black enemy,
chess pieces are like people!
and everyone clearly knows the role,
stepping into nowhere in cells.
As in life, I feel pain: lips of friends, follow the marks.
Here we are all pawns, kings.
We choose our own path, where to go ...
and the path of life is measured for all of us.
But Black didn't get through - the experienced player is sure of that.
We are faced with a choice
you can get a checkmate from her.
So we collect the path from the fragments,
steps turning into rustling,
don't hesitate to expose yourself.
Planning your moves
and breaking every step.
I didn't always go the right way
Sometimes mistakes are made
I, most importantly, would like to find the right way
while not discarding the little things.
To see an opponent in action
from these actions I learned my lesson
fate sometimes throws people to the bottom, like me
not those who seem to be able to do it in time,
and those who just boldly play with it.
And we are always upset when the end of the obstacles is not visible
we enter the labyrinth again,
turns out it's not an easy game.
Використання літератури:
1. Шарий П. Книга Два Світи єдині в одвічній боротьбі: книга частина II/ Петро Шарий. - 2022, - 100 с.
2. Бжезінський З. Проза Велика шахова дошка: Проза/Збігнєв Бжезінський,- 2019.- 344 с.
3. Кузьміна О. Проза Проєкт «Лабіринт»: Проза/Олена Кузьміна,- 2022.- 320 с.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Гра мирів
Вірш
Наташа
скажіть люди, а що мені буде,якщо я зроблю хід уперед
скажіть люди, а що мені буде,
якщо я зроблю хід назад.
Так я веду гру світів...
Гра і знову крок та мат!
летять на підлогу шахові фігури.
роблю фігурами хід на угад
і ставлю, ставлю фігури на дошці!
діагональ малює ромби!
Так переміщуються фігури по дошці,
як лабіринт у моїй долі!
наше життя – лише пішаки у квадраті.
ми ведемо бій відразу у двох вимірах одночасно.
Щоб перемогти тут, на Землі. Будь-якою ціною.
Причому не завжди перемога "тут" означає виграш "там".
Найчастіше перемога на земній дошці може бути
поразкою у незмірній грі.
Перемогти на земній дошці не так уже й важко,
набагато складніше
при цьому не отримати дитячий мат
на внутрішньому полі бою.
Зосередившись на грі.
Так іде звична гра.
тут під прицілом кожен крок,
на перехресті ліній доль...
Тут – білий друг, там – чорний ворог,
фігурки шахів - немов люди!
і кожен чітко знає роль,
крокуючи в нікуди клітинами.
Як у житті, відчуваю я біль: втрачай друзів, йди по мітках.
Тут усі ми – пішаки, королі.
Ми обираємо самі шлях, куди йти...
і життєвий шлях нам усім відміряна.
Атаки чорні не пройшли – у тому досвідчений гравець упевнений.
Перед вибором ми стоїмо,
можеш мат від неї отримати.
Так збираємо шлях із фрагментів,
кроки перетворюючи на шарудіння,
не поспішаючи себе викрити.
Плануючи свої ходи
і обмірковуючи кожен крок.
Не завжди я йшла, вірним шляхом
Іноді усвідомлено помилки роблячи
мені, головне, хотілося б знайти вірний шлях
при цьому дрібниць не відкидаючи.
Щоб побачити суперника в дії
з цих дій я винесла свій урок
доля часом на дно людей кидає, як і мене
не тих, хто здається вчасно їй зміг,
а тих, хто просто сміливо грає з нею.
І засмучуємось завжди коли кінця перешкод не видно
знову входимо знову в лабіринт,
виявляється не проста гра
Translation:
tell people what will happen to me,
if i move forward
tell people what will happen to me,
if I pour out a move back.
This is how I play the game of worlds...
Game and again step and checkmate!
chess pieces fall to the floor.
I make a guessing move with the pieces
and put, put the pieces on the board!
diagonal draws rhombuses!
This is how the pieces move around the board,
like a labyrinth in my destiny!
our lives are just pawns in a square.
we are fighting in two dimensions at the same time.
To win here on Earth. At any price.
And not always a victory "here" means a victory "there".
More often, a victory on the earth board can be a defeat in an immeasurable game.
It's not that hard to win on the earth board, it's much harder not to get a baby checkmate on the inside battlefield.
Focusing on the game.
This is how the normal game goes.
here under the gun every step,
at the crossroads...
Here is a white friend, there is a black enemy,
chess pieces are like people!
and everyone clearly knows the role,
stepping into nowhere in cells.
As in life, I feel pain: lips of friends, follow the marks.
Here we are all pawns, kings.
We choose our own path, where to go ...
and the path of life is measured for all of us.
But Black didn't get through - the experienced player is sure of that.
We are faced with a choice
you can get a checkmate from her.
So we collect the path from the fragments,
steps turning into rustling,
don't hesitate to expose yourself.
Planning your moves
and breaking every step.
I didn't always go the right way
Sometimes mistakes are made
I, most importantly, would like to find the right way
while not discarding the little things.
To see an opponent in action
from these actions I learned my lesson
fate sometimes throws people to the bottom, like me
not those who seem to be able to do it in time,
and those who just boldly play with it.
And we are always upset when the end of the obstacles is not visible
we enter the labyrinth again,
turns out it's not an easy game.
Використання літератури:
1. Шарий П. Книга Два Світи єдині в одвічній боротьбі: книга частина II/ Петро Шарий. - 2022, - 100 с.
2. Бжезінський З. Проза Велика шахова дошка: Проза/Збігнєв Бжезінський,- 2019.- 344 с.
3. Кузьміна О. Проза Проєкт «Лабіринт»: Проза/Олена Кузьміна,- 2022.- 320 с.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію