Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.09
23:45
отакої, буркоче собі під сиві вуса достопамятний улюблений протагоніст, відомий за попередніми епізодами, шкандибаючи додому через дитячий майданчик, де пісочниця зі собачим лайном, отакої · у манері одиноких під старість усіма забутих уперто не вмираючих
2026.11.09
16:15
Друзі до мене прийшли вчора, надвечір
Сам я лежав у постелі, умираючи
Ені Бон зі Сейнт-Ейнжел
Казала ”надворі погода шикарна“
Ще вітер тоді завивав у проймі дверній
О, хто ти такий, щоби погоді відмовіти
Мені би спокою, щоби умерти собі
Сам я лежав у постелі, умираючи
Ені Бон зі Сейнт-Ейнжел
Казала ”надворі погода шикарна“
Ще вітер тоді завивав у проймі дверній
О, хто ти такий, щоби погоді відмовіти
Мені би спокою, щоби умерти собі
2026.11.09
15:58
Усі шишки на ялинці
Усміхаються хмаринці.
Вітер віти колихає —
Він ялинку колисає:
— Люлі, люлі, спи гарненько,
Чарівнице зелененька!
Та ялинці геть не спиться:
Усміхаються хмаринці.
Вітер віти колихає —
Він ялинку колисає:
— Люлі, люлі, спи гарненько,
Чарівнице зелененька!
Та ялинці геть не спиться:
2026.11.09
14:35
Дід в гірському селі під Женевою
Мордувався з розпуки статевої.
Бо в селі на горі
Лиш бабусі старі,
А панянки гуляють Женевою.
На стоянці в порту Гонолулу
Бабі Ксенії вухо надуло.
Мордувався з розпуки статевої.
Бо в селі на горі
Лиш бабусі старі,
А панянки гуляють Женевою.
На стоянці в порту Гонолулу
Бабі Ксенії вухо надуло.
2026.11.09
12:39
У 2026 р. світ побачили нові пісні на вірші Сергія Губерначука на платформі URockBallads (https://www.youtube.com/@URockBallads/featured). URockBallads на своєму YouTube каналі представляє рок-версії поетів-класиків (Т. Шевченко, І. Франко, Л. Українка),
2026.11.09
11:24
А вже листопад із сумними вітрами,
Літає і падає листя-метелик.
І джерги осінні на душі нам стелить.
Не знає ніхто, що за синню й горами,
Бо крутиться світ, наче зірвана хвіртка.
І стіни замовкли, а серце тріпоче.
А далі що буде? Все знає лиш Отче.
Літає і падає листя-метелик.
І джерги осінні на душі нам стелить.
Не знає ніхто, що за синню й горами,
Бо крутиться світ, наче зірвана хвіртка.
І стіни замовкли, а серце тріпоче.
А далі що буде? Все знає лиш Отче.
2026.11.09
09:29
Де ті духи що дрімають,
Духам вічним спати треба?—
У надриві зволікання
Їх нетлінне — не від Неба!
Хто відчує — буде вільним
Від зневіри і шляхетства,
Буде плавати в ефірі,
Називатися мистецтвом,
Духам вічним спати треба?—
У надриві зволікання
Їх нетлінне — не від Неба!
Хто відчує — буде вільним
Від зневіри і шляхетства,
Буде плавати в ефірі,
Називатися мистецтвом,
2026.11.09
06:57
Жовтіють вікна, рожевіє обрій,
Кричать ворони - все, як і раніш, -
Мені сьогодні невимовно добре
Отут, де досі краєвиди ті ж.
Мене сюди завжди ведуть дороги,
І тільки тут душа моя - своя, -
Зникають зразу болі і тривоги,
Коли знайоме роздивляюсь я.
Кричать ворони - все, як і раніш, -
Мені сьогодні невимовно добре
Отут, де досі краєвиди ті ж.
Мене сюди завжди ведуть дороги,
І тільки тут душа моя - своя, -
Зникають зразу болі і тривоги,
Коли знайоме роздивляюсь я.
2026.11.08
15:06
Московський карлик світ увесь ляка,
Що ядерну він зброю в діло пустить,
Свої ракети ядерні запустить.
І кінець світу всіх тоді чека.
Всі москалі відправляться у рай,
А вороги згорять в огні пекельнім.
Ну, звісно, перспективи невеселі,
Від москалів
Що ядерну він зброю в діло пустить,
Свої ракети ядерні запустить.
І кінець світу всіх тоді чека.
Всі москалі відправляться у рай,
А вороги згорять в огні пекельнім.
Ну, звісно, перспективи невеселі,
Від москалів
2026.11.08
14:41
Чи буду далі я писати
Лиш кров'ю у сумних листах,
Які долатимуть пасати?
І з клітки визволиться птах.
Чи буду я писати ранок,
Чудовий виснажений день
І присмерк, як відкрита рана,
Як приспів зболених пісень?
Лиш кров'ю у сумних листах,
Які долатимуть пасати?
І з клітки визволиться птах.
Чи буду я писати ранок,
Чудовий виснажений день
І присмерк, як відкрита рана,
Як приспів зболених пісень?
2026.11.08
12:35
політ нормальний
чим би не політ
знайти слова
в обіймах
із незримим
тобі до снаг тонкий
осяжний світ
сяйливий часом
чим би не політ
знайти слова
в обіймах
із незримим
тобі до снаг тонкий
осяжний світ
сяйливий часом
2026.11.08
10:00
Кохатися між тривогами,
наче крізь дощ між краплями, -
до останнього стогону,
між ночами і ранками.
2026 рік
наче крізь дощ між краплями, -
до останнього стогону,
між ночами і ранками.
2026 рік
2026.11.08
08:56
ІІ. ЕПОХА ВІДРОДЖЕННЯ: Тріумф і трагедія людського Генія
4. «ЛЕОНАРДО ДА ВІНЧІ: Сфумато, або Серпанок для Мони Лізи»
(Драматичний есей-містерія в голосах на три дії)
Дійові особи:
Леонардо да Вінчі – геніальний італійський митець, уче
4. «ЛЕОНАРДО ДА ВІНЧІ: Сфумато, або Серпанок для Мони Лізи»
(Драматичний есей-містерія в голосах на три дії)
Дійові особи:
Леонардо да Вінчі – геніальний італійський митець, уче
2026.11.08
06:13
Вітер видмухнув з-під тину
Поруділий лист, -
Я дивлюсь на цю картину
І шукаю зміст.
Небо хмарами провисло,
Далина німа, -
За оцим останнім листом
Вже іде зима.
Поруділий лист, -
Я дивлюсь на цю картину
І шукаю зміст.
Небо хмарами провисло,
Далина німа, -
За оцим останнім листом
Вже іде зима.
2026.11.07
18:17
Андрій Розумовський
Маестро, чи не могли б Ви подивитись оцю ось пісню ?
Бетховен
З приємністю, Ваша величність. Ви стільки робите для мене, що тепер я – найбагатший, мабуть, серед моїх колег. Де ще б я перевірить зміг те, що тільки-но створив, як не
Маестро, чи не могли б Ви подивитись оцю ось пісню ?
Бетховен
З приємністю, Ваша величність. Ви стільки робите для мене, що тепер я – найбагатший, мабуть, серед моїх колег. Де ще б я перевірить зміг те, що тільки-но створив, як не
2026.11.07
16:32
Мені часу постійно бракує.
Я не хочу втрачати на сон
Цілу вічність. Стоїть одесную
Невблаганний, жорстокий клаксон.
Океан промовляє безмежно
Уві сні, наче сага сторіч.
Я навшпиньках іду обережно
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Я не хочу втрачати на сон
Цілу вічність. Стоїть одесную
Невблаганний, жорстокий клаксон.
Океан промовляє безмежно
Уві сні, наче сага сторіч.
Я навшпиньках іду обережно
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.10.19
2026.07.18
2026.04.02
2026.03.19
2026.02.25
2026.02.11
2026.01.11
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Наталія Валерівна Кравчук (1985) /
Інша поезія
Гра мирів
якщо я зроблю хід уперед
скажіть люди, а що мені буде,
якщо я зроблю хід назад.
Так я веду гру світів...
Гра і знову крок та мат!
летять на підлогу шахові фігури.
роблю фігурами хід на угад
і ставлю, ставлю фігури на дошці!
діагональ малює ромби!
Так переміщуються фігури по дошці,
як лабіринт у моїй долі!
наше життя – лише пішаки у квадраті.
ми ведемо бій відразу у двох вимірах одночасно.
Щоб перемогти тут, на Землі. Будь-якою ціною.
Причому не завжди перемога "тут" означає виграш "там".
Найчастіше перемога на земній дошці може бути
поразкою у незмірній грі.
Перемогти на земній дошці не так уже й важко,
набагато складніше
при цьому не отримати дитячий мат
на внутрішньому полі бою.
Зосередившись на грі.
Так іде звична гра.
тут під прицілом кожен крок,
на перехресті ліній доль...
Тут – білий друг, там – чорний ворог,
фігурки шахів - немов люди!
і кожен чітко знає роль,
крокуючи в нікуди клітинами.
Як у житті, відчуваю я біль: втрачай друзів, йди по мітках.
Тут усі ми – пішаки, королі.
Ми обираємо самі шлях, куди йти...
і життєвий шлях нам усім відміряна.
Атаки чорні не пройшли – у тому досвідчений гравець упевнений.
Перед вибором ми стоїмо,
можеш мат від неї отримати.
Так збираємо шлях із фрагментів,
кроки перетворюючи на шарудіння,
не поспішаючи себе викрити.
Плануючи свої ходи
і обмірковуючи кожен крок.
Не завжди я йшла, вірним шляхом
Іноді усвідомлено помилки роблячи
мені, головне, хотілося б знайти вірний шлях
при цьому дрібниць не відкидаючи.
Щоб побачити суперника в дії
з цих дій я винесла свій урок
доля часом на дно людей кидає, як і мене
не тих, хто здається вчасно їй зміг,
а тих, хто просто сміливо грає з нею.
І засмучуємось завжди коли кінця перешкод не видно
знову входимо знову в лабіринт,
виявляється не проста гра
Translation:
tell people what will happen to me,
if i move forward
tell people what will happen to me,
if I pour out a move back.
This is how I play the game of worlds...
Game and again step and checkmate!
chess pieces fall to the floor.
I make a guessing move with the pieces
and put, put the pieces on the board!
diagonal draws rhombuses!
This is how the pieces move around the board,
like a labyrinth in my destiny!
our lives are just pawns in a square.
we are fighting in two dimensions at the same time.
To win here on Earth. At any price.
And not always a victory "here" means a victory "there".
More often, a victory on the earth board can be a defeat in an immeasurable game.
It's not that hard to win on the earth board, it's much harder not to get a baby checkmate on the inside battlefield.
Focusing on the game.
This is how the normal game goes.
here under the gun every step,
at the crossroads...
Here is a white friend, there is a black enemy,
chess pieces are like people!
and everyone clearly knows the role,
stepping into nowhere in cells.
As in life, I feel pain: lips of friends, follow the marks.
Here we are all pawns, kings.
We choose our own path, where to go ...
and the path of life is measured for all of us.
But Black didn't get through - the experienced player is sure of that.
We are faced with a choice
you can get a checkmate from her.
So we collect the path from the fragments,
steps turning into rustling,
don't hesitate to expose yourself.
Planning your moves
and breaking every step.
I didn't always go the right way
Sometimes mistakes are made
I, most importantly, would like to find the right way
while not discarding the little things.
To see an opponent in action
from these actions I learned my lesson
fate sometimes throws people to the bottom, like me
not those who seem to be able to do it in time,
and those who just boldly play with it.
And we are always upset when the end of the obstacles is not visible
we enter the labyrinth again,
turns out it's not an easy game.
Використання літератури:
1. Шарий П. Книга Два Світи єдині в одвічній боротьбі: книга частина II/ Петро Шарий. - 2022, - 100 с.
2. Бжезінський З. Проза Велика шахова дошка: Проза/Збігнєв Бжезінський,- 2019.- 344 с.
3. Кузьміна О. Проза Проєкт «Лабіринт»: Проза/Олена Кузьміна,- 2022.- 320 с.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Гра мирів
Вірш
Наташа
скажіть люди, а що мені буде,якщо я зроблю хід уперед
скажіть люди, а що мені буде,
якщо я зроблю хід назад.
Так я веду гру світів...
Гра і знову крок та мат!
летять на підлогу шахові фігури.
роблю фігурами хід на угад
і ставлю, ставлю фігури на дошці!
діагональ малює ромби!
Так переміщуються фігури по дошці,
як лабіринт у моїй долі!
наше життя – лише пішаки у квадраті.
ми ведемо бій відразу у двох вимірах одночасно.
Щоб перемогти тут, на Землі. Будь-якою ціною.
Причому не завжди перемога "тут" означає виграш "там".
Найчастіше перемога на земній дошці може бути
поразкою у незмірній грі.
Перемогти на земній дошці не так уже й важко,
набагато складніше
при цьому не отримати дитячий мат
на внутрішньому полі бою.
Зосередившись на грі.
Так іде звична гра.
тут під прицілом кожен крок,
на перехресті ліній доль...
Тут – білий друг, там – чорний ворог,
фігурки шахів - немов люди!
і кожен чітко знає роль,
крокуючи в нікуди клітинами.
Як у житті, відчуваю я біль: втрачай друзів, йди по мітках.
Тут усі ми – пішаки, королі.
Ми обираємо самі шлях, куди йти...
і життєвий шлях нам усім відміряна.
Атаки чорні не пройшли – у тому досвідчений гравець упевнений.
Перед вибором ми стоїмо,
можеш мат від неї отримати.
Так збираємо шлях із фрагментів,
кроки перетворюючи на шарудіння,
не поспішаючи себе викрити.
Плануючи свої ходи
і обмірковуючи кожен крок.
Не завжди я йшла, вірним шляхом
Іноді усвідомлено помилки роблячи
мені, головне, хотілося б знайти вірний шлях
при цьому дрібниць не відкидаючи.
Щоб побачити суперника в дії
з цих дій я винесла свій урок
доля часом на дно людей кидає, як і мене
не тих, хто здається вчасно їй зміг,
а тих, хто просто сміливо грає з нею.
І засмучуємось завжди коли кінця перешкод не видно
знову входимо знову в лабіринт,
виявляється не проста гра
Translation:
tell people what will happen to me,
if i move forward
tell people what will happen to me,
if I pour out a move back.
This is how I play the game of worlds...
Game and again step and checkmate!
chess pieces fall to the floor.
I make a guessing move with the pieces
and put, put the pieces on the board!
diagonal draws rhombuses!
This is how the pieces move around the board,
like a labyrinth in my destiny!
our lives are just pawns in a square.
we are fighting in two dimensions at the same time.
To win here on Earth. At any price.
And not always a victory "here" means a victory "there".
More often, a victory on the earth board can be a defeat in an immeasurable game.
It's not that hard to win on the earth board, it's much harder not to get a baby checkmate on the inside battlefield.
Focusing on the game.
This is how the normal game goes.
here under the gun every step,
at the crossroads...
Here is a white friend, there is a black enemy,
chess pieces are like people!
and everyone clearly knows the role,
stepping into nowhere in cells.
As in life, I feel pain: lips of friends, follow the marks.
Here we are all pawns, kings.
We choose our own path, where to go ...
and the path of life is measured for all of us.
But Black didn't get through - the experienced player is sure of that.
We are faced with a choice
you can get a checkmate from her.
So we collect the path from the fragments,
steps turning into rustling,
don't hesitate to expose yourself.
Planning your moves
and breaking every step.
I didn't always go the right way
Sometimes mistakes are made
I, most importantly, would like to find the right way
while not discarding the little things.
To see an opponent in action
from these actions I learned my lesson
fate sometimes throws people to the bottom, like me
not those who seem to be able to do it in time,
and those who just boldly play with it.
And we are always upset when the end of the obstacles is not visible
we enter the labyrinth again,
turns out it's not an easy game.
Використання літератури:
1. Шарий П. Книга Два Світи єдині в одвічній боротьбі: книга частина II/ Петро Шарий. - 2022, - 100 с.
2. Бжезінський З. Проза Велика шахова дошка: Проза/Збігнєв Бжезінський,- 2019.- 344 с.
3. Кузьміна О. Проза Проєкт «Лабіринт»: Проза/Олена Кузьміна,- 2022.- 320 с.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
