ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Інша поезія):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.11.21
13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
2024.11.21
09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
2024.11.21
06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )
2024.11.21
06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
2024.11.21
04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
2024.11.21
01:27
Я розіллю л
І
Т
Е
Р
И
Мов ніч, що розливає
Морок осінн
І
Т
Е
Р
И
Мов ніч, що розливає
Морок осінн
2024.11.20
21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
2024.11.20
13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
2024.11.20
09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
2024.11.20
07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
2024.11.20
07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
2024.11.20
05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
2024.11.20
05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.
Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.
Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
2024.11.20
05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,
2024.11.19
21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…
2024.11.19
18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.
Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.
Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Інша поезія):
2024.10.30
2024.10.17
2024.07.25
2024.06.21
2024.05.20
2024.05.17
2024.04.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Наталія Кравченко (1985) /
Інша поезія
Гра мирів
якщо я зроблю хід уперед
скажіть люди, а що мені буде,
якщо я зроблю хід назад.
Так я веду гру світів...
Гра і знову крок та мат!
летять на підлогу шахові фігури.
роблю фігурами хід на угад
і ставлю, ставлю фігури на дошці!
діагональ малює ромби!
Так переміщуються фігури по дошці,
як лабіринт у моїй долі!
наше життя – лише пішаки у квадраті.
ми ведемо бій відразу у двох вимірах одночасно.
Щоб перемогти тут, на Землі. Будь-якою ціною.
Причому не завжди перемога "тут" означає виграш "там".
Найчастіше перемога на земній дошці може бути
поразкою у незмірній грі.
Перемогти на земній дошці не так уже й важко,
набагато складніше
при цьому не отримати дитячий мат
на внутрішньому полі бою.
Зосередившись на грі.
Так іде звична гра.
тут під прицілом кожен крок,
на перехресті ліній доль...
Тут – білий друг, там – чорний ворог,
фігурки шахів - немов люди!
і кожен чітко знає роль,
крокуючи в нікуди клітинами.
Як у житті, відчуваю я біль: втрачай друзів, йди по мітках.
Тут усі ми – пішаки, королі.
Ми обираємо самі шлях, куди йти...
і життєвий шлях нам усім відміряна.
Атаки чорні не пройшли – у тому досвідчений гравець упевнений.
Перед вибором ми стоїмо,
можеш мат від неї отримати.
Так збираємо шлях із фрагментів,
кроки перетворюючи на шарудіння,
не поспішаючи себе викрити.
Плануючи свої ходи
і обмірковуючи кожен крок.
Не завжди я йшла, вірним шляхом
Іноді усвідомлено помилки роблячи
мені, головне, хотілося б знайти вірний шлях
при цьому дрібниць не відкидаючи.
Щоб побачити суперника в дії
з цих дій я винесла свій урок
доля часом на дно людей кидає, як і мене
не тих, хто здається вчасно їй зміг,
а тих, хто просто сміливо грає з нею.
І засмучуємось завжди коли кінця перешкод не видно
знову входимо знову в лабіринт,
виявляється не проста гра
Translation:
tell people what will happen to me,
if i move forward
tell people what will happen to me,
if I pour out a move back.
This is how I play the game of worlds...
Game and again step and checkmate!
chess pieces fall to the floor.
I make a guessing move with the pieces
and put, put the pieces on the board!
diagonal draws rhombuses!
This is how the pieces move around the board,
like a labyrinth in my destiny!
our lives are just pawns in a square.
we are fighting in two dimensions at the same time.
To win here on Earth. At any price.
And not always a victory "here" means a victory "there".
More often, a victory on the earth board can be a defeat in an immeasurable game.
It's not that hard to win on the earth board, it's much harder not to get a baby checkmate on the inside battlefield.
Focusing on the game.
This is how the normal game goes.
here under the gun every step,
at the crossroads...
Here is a white friend, there is a black enemy,
chess pieces are like people!
and everyone clearly knows the role,
stepping into nowhere in cells.
As in life, I feel pain: lips of friends, follow the marks.
Here we are all pawns, kings.
We choose our own path, where to go ...
and the path of life is measured for all of us.
But Black didn't get through - the experienced player is sure of that.
We are faced with a choice
you can get a checkmate from her.
So we collect the path from the fragments,
steps turning into rustling,
don't hesitate to expose yourself.
Planning your moves
and breaking every step.
I didn't always go the right way
Sometimes mistakes are made
I, most importantly, would like to find the right way
while not discarding the little things.
To see an opponent in action
from these actions I learned my lesson
fate sometimes throws people to the bottom, like me
not those who seem to be able to do it in time,
and those who just boldly play with it.
And we are always upset when the end of the obstacles is not visible
we enter the labyrinth again,
turns out it's not an easy game.
Використання літератури:
1. Шарий П. Книга Два Світи єдині в одвічній боротьбі: книга частина II/ Петро Шарий. - 2022, - 100 с.
2. Бжезінський З. Проза Велика шахова дошка: Проза/Збігнєв Бжезінський,- 2019.- 344 с.
3. Кузьміна О. Проза Проєкт «Лабіринт»: Проза/Олена Кузьміна,- 2022.- 320 с.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Гра мирів
Вірш
Наташа
скажіть люди, а що мені буде,якщо я зроблю хід уперед
скажіть люди, а що мені буде,
якщо я зроблю хід назад.
Так я веду гру світів...
Гра і знову крок та мат!
летять на підлогу шахові фігури.
роблю фігурами хід на угад
і ставлю, ставлю фігури на дошці!
діагональ малює ромби!
Так переміщуються фігури по дошці,
як лабіринт у моїй долі!
наше життя – лише пішаки у квадраті.
ми ведемо бій відразу у двох вимірах одночасно.
Щоб перемогти тут, на Землі. Будь-якою ціною.
Причому не завжди перемога "тут" означає виграш "там".
Найчастіше перемога на земній дошці може бути
поразкою у незмірній грі.
Перемогти на земній дошці не так уже й важко,
набагато складніше
при цьому не отримати дитячий мат
на внутрішньому полі бою.
Зосередившись на грі.
Так іде звична гра.
тут під прицілом кожен крок,
на перехресті ліній доль...
Тут – білий друг, там – чорний ворог,
фігурки шахів - немов люди!
і кожен чітко знає роль,
крокуючи в нікуди клітинами.
Як у житті, відчуваю я біль: втрачай друзів, йди по мітках.
Тут усі ми – пішаки, королі.
Ми обираємо самі шлях, куди йти...
і життєвий шлях нам усім відміряна.
Атаки чорні не пройшли – у тому досвідчений гравець упевнений.
Перед вибором ми стоїмо,
можеш мат від неї отримати.
Так збираємо шлях із фрагментів,
кроки перетворюючи на шарудіння,
не поспішаючи себе викрити.
Плануючи свої ходи
і обмірковуючи кожен крок.
Не завжди я йшла, вірним шляхом
Іноді усвідомлено помилки роблячи
мені, головне, хотілося б знайти вірний шлях
при цьому дрібниць не відкидаючи.
Щоб побачити суперника в дії
з цих дій я винесла свій урок
доля часом на дно людей кидає, як і мене
не тих, хто здається вчасно їй зміг,
а тих, хто просто сміливо грає з нею.
І засмучуємось завжди коли кінця перешкод не видно
знову входимо знову в лабіринт,
виявляється не проста гра
Translation:
tell people what will happen to me,
if i move forward
tell people what will happen to me,
if I pour out a move back.
This is how I play the game of worlds...
Game and again step and checkmate!
chess pieces fall to the floor.
I make a guessing move with the pieces
and put, put the pieces on the board!
diagonal draws rhombuses!
This is how the pieces move around the board,
like a labyrinth in my destiny!
our lives are just pawns in a square.
we are fighting in two dimensions at the same time.
To win here on Earth. At any price.
And not always a victory "here" means a victory "there".
More often, a victory on the earth board can be a defeat in an immeasurable game.
It's not that hard to win on the earth board, it's much harder not to get a baby checkmate on the inside battlefield.
Focusing on the game.
This is how the normal game goes.
here under the gun every step,
at the crossroads...
Here is a white friend, there is a black enemy,
chess pieces are like people!
and everyone clearly knows the role,
stepping into nowhere in cells.
As in life, I feel pain: lips of friends, follow the marks.
Here we are all pawns, kings.
We choose our own path, where to go ...
and the path of life is measured for all of us.
But Black didn't get through - the experienced player is sure of that.
We are faced with a choice
you can get a checkmate from her.
So we collect the path from the fragments,
steps turning into rustling,
don't hesitate to expose yourself.
Planning your moves
and breaking every step.
I didn't always go the right way
Sometimes mistakes are made
I, most importantly, would like to find the right way
while not discarding the little things.
To see an opponent in action
from these actions I learned my lesson
fate sometimes throws people to the bottom, like me
not those who seem to be able to do it in time,
and those who just boldly play with it.
And we are always upset when the end of the obstacles is not visible
we enter the labyrinth again,
turns out it's not an easy game.
Використання літератури:
1. Шарий П. Книга Два Світи єдині в одвічній боротьбі: книга частина II/ Петро Шарий. - 2022, - 100 с.
2. Бжезінський З. Проза Велика шахова дошка: Проза/Збігнєв Бжезінський,- 2019.- 344 с.
3. Кузьміна О. Проза Проєкт «Лабіринт»: Проза/Олена Кузьміна,- 2022.- 320 с.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію