Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.01.31
12:07
Ця вічна сирена просвердлює мозок
І спокою, певно, ніколи не дасть.
Ця вічна сирена, як згущений морок.
І попіл століть опадає на нас.
У ній ми впізнаємо сутність століття.
Освенцим, Дахау, доносів рої.
Її віспувате обличчя столике.
І спокою, певно, ніколи не дасть.
Ця вічна сирена, як згущений морок.
І попіл століть опадає на нас.
У ній ми впізнаємо сутність століття.
Освенцим, Дахау, доносів рої.
Її віспувате обличчя столике.
2026.01.30
23:35
Недосить обрати вірний напрямок, важливо не збитися з курсу.
Меншовартість занадто вартує.
Якщо люди метають ікру, лососі відпочивають.
Хто править бал, тому правила зайві.
У кожного історика свої історичні паралелі і своя паралельна історія.
2026.01.30
21:35
Найбільше бійсь фанатиків і вбивць,
різниця поміж ними невелика:
і там, і там ідея перед очима мерехтить,
але немає й гадки про живого чоловіка.
О, скільки ж їх, богобоязних і безбожних…
Всевишньому це споконвік не в новину,
та Він карає їх тоді, як
різниця поміж ними невелика:
і там, і там ідея перед очима мерехтить,
але немає й гадки про живого чоловіка.
О, скільки ж їх, богобоязних і безбожних…
Всевишньому це споконвік не в новину,
та Він карає їх тоді, як
2026.01.30
21:03
Сердечний, що далі, та як
ми будемо дійсність ділити?
Тобі в чорнім морі маяк,
мені незабудки у житі?
А їй, що дістанеться — даль
і смуток у пелені днини?
Не ділиться, як не гадай,
ми будемо дійсність ділити?
Тобі в чорнім морі маяк,
мені незабудки у житі?
А їй, що дістанеться — даль
і смуток у пелені днини?
Не ділиться, як не гадай,
2026.01.30
16:17
Доводити - немає часу,
Доносити - бракує сил.
Давно роздав усі прикраси
Надійний мій душевний тил.
Захмарна тупість ходить світом.
О, горе щирим та відкритим!
Тепла промінчик не знайти,
Доносити - бракує сил.
Давно роздав усі прикраси
Надійний мій душевний тил.
Захмарна тупість ходить світом.
О, горе щирим та відкритим!
Тепла промінчик не знайти,
2026.01.30
15:28
Згораю я у пломені жаги,
Палаю стосом, серце спопеляю.
Крилом вогню домотую круги
Між брамами пекельними і раєм.
Поріг блаженства – щастя береги.
Табун шаленства зупинити мушу
Над урвищем, де пристрасті боги
Палаю стосом, серце спопеляю.
Крилом вогню домотую круги
Між брамами пекельними і раєм.
Поріг блаженства – щастя береги.
Табун шаленства зупинити мушу
Над урвищем, де пристрасті боги
2026.01.30
13:38
Розплетемо рондельний магістрал
Й напишемо малий вінок ронделів.
Щоб не шукати воду у пустелі,
Влаштуємо в оазі справжній бал!
Спочатку хай співає генерал,
А потім рядові, мов менестрелі.
Розплетемо рондельний магістрал
Й напишемо малий вінок ронделів.
Щоб не шукати воду у пустелі,
Влаштуємо в оазі справжній бал!
Спочатку хай співає генерал,
А потім рядові, мов менестрелі.
Розплетемо рондельний магістрал
2026.01.30
10:48
О часе, не спіши, не мчи удаль стрілою,
Що пробива серця в невдалій метушні,
Що залишається марою і маною,
Тим світом, що розвіявся вві сні.
Що хочеш забирай, та серце не розколюй,
Минуле і майбутнє не діли
І спогади, мов яструб, не розорюй,
Що пробива серця в невдалій метушні,
Що залишається марою і маною,
Тим світом, що розвіявся вві сні.
Що хочеш забирай, та серце не розколюй,
Минуле і майбутнє не діли
І спогади, мов яструб, не розорюй,
2026.01.29
21:59
Скляне повітря, тиша нежива.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.
Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.
Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.
2026.01.29
19:57
МАГІСТРАЛ
Дитинством пахнуть ночі темно-сині,
А на снігу - ялинкою сліди.
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!
Розпливчасті та ледь помітні тіні
Дитинством пахнуть ночі темно-сині,
А на снігу - ялинкою сліди.
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!
Розпливчасті та ледь помітні тіні
2026.01.29
18:05
о так я відьмача
бігме-бо відьмача
я родився в ту ніч
як місяць божий зачервонів
родився в ту ніч
як місяць був у червонім огні
небіжка мати скричала ”циганка повіла правду!“
бігме-бо відьмача
я родився в ту ніч
як місяць божий зачервонів
родився в ту ніч
як місяць був у червонім огні
небіжка мати скричала ”циганка повіла правду!“
2026.01.29
18:01
Шукаю на Святій Землі пейзажі,
Чимсь схожі на вкраїнські:
Горби і пагорби не лисі, а залісені,
Карпати вгадую в Голанах,
Говерлу - в засніженім Хермоні ,
Йордан у верболозі, як і Дніпро,
Вливається у серце щемом...
...А за пейзажами на Сході
Чимсь схожі на вкраїнські:
Горби і пагорби не лисі, а залісені,
Карпати вгадую в Голанах,
Говерлу - в засніженім Хермоні ,
Йордан у верболозі, як і Дніпро,
Вливається у серце щемом...
...А за пейзажами на Сході
2026.01.29
17:20
Нас поєднало. Правда, не навіки.
Згадай, як тебе палко цілував.
У пристрасті стуляла ти повіки,
А я свої відкритими тримав.
Усе я бачив: - як ти десь літала,
Пелюсточки, мов айстри, розцвіли...
І люба, до солодкого фіна
Згадай, як тебе палко цілував.
У пристрасті стуляла ти повіки,
А я свої відкритими тримав.
Усе я бачив: - як ти десь літала,
Пелюсточки, мов айстри, розцвіли...
І люба, до солодкого фіна
2026.01.29
16:03
Цікаво, як же вміють москалі
Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив
Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив
2026.01.29
11:43
То він мене ніколи не кохав.
Чи згадує мелодію минулу?
Бо я ще й досі вальсу не забула,
як лопотіли в полисках заграв.
Ніяк наговоритись не могли,
всотати ніжність в почуття незриме
і дієслів невисловлених рими
під небесами бурштинових слив.
Чи згадує мелодію минулу?
Бо я ще й досі вальсу не забула,
як лопотіли в полисках заграв.
Ніяк наговоритись не могли,
всотати ніжність в почуття незриме
і дієслів невисловлених рими
під небесами бурштинових слив.
2026.01.29
11:26
Порожній стадіон - як виклик порожнечі,
Як виклик непроявленому злу.
Гуляє дух свободи і предтечі,
Як виклик небуттю і злому королю.
На стадіоні грає Марадона.
Всі матчі вирішальні у цей час
Розіграні на полі стадіону,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Як виклик непроявленому злу.
Гуляє дух свободи і предтечі,
Як виклик небуттю і злому королю.
На стадіоні грає Марадона.
Всі матчі вирішальні у цей час
Розіграні на полі стадіону,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.12.24
2025.11.29
2025.08.19
2025.06.25
2025.04.24
2025.04.14
2025.04.06
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Наталія Валерівна Кравчук (1985) /
Інша поезія
Шаленію від тебе
І парили ми у бездонному Всесвіті у двох…
Я шаленію, божеволію від тебе…
Розум втрачаю від космічних почуттів,
Які ти даруєш мені у ночі…
Дивлюсь на тебе
І не можу надивитись
Насолоджуюсь твоїми теплими поцілунками,
І не можу насолодитись.
Я хочу кохатись з тобою без меж!
Моє тіло в полоні твоїм до світання.
Лиш душу мою, ти собі не візьмеш…
Від кохання твого шаленію, божеволію…
І митю загоряться для нас в небі зорі
І зійдуться у парі мости.
Будем вірні ми нашій любові,
Щастя будем своє берегти.
В світі я найщасливіша жінка…
Твій дотик ключ до моїх космічних почуттів.
Цілуй мене без вагань,
Аби лиш одну мене хотів.
А на світанні гріють спогади від шаленого кохання
Про всі проблеми забуваєш.
Споглядаєш до тла! занурюючись в тебе, себе забуваю
Ти розпалюєш дико - космічне кохання в мені…
Згадуєш тільки найкраще
І очі прекрасні горять…
З тобою лише, я хочу ніжним бути
В обіймах ліжка і твого тепла.
Translation:
Late at night we joined again
And we soared in the bottomless universe in two ...
I'm crazy, crazy about you...
I lose my mind from cosmic feelings,
What do you give me at night ...
Looking at you
And I can't look
I enjoy your warm kisses
And I can't enjoy it.
I want to love you without limits!
My body is in your captivity until dawn.
Only my soul, you can't take it for yourself.
From your love, madness, I'm going crazy ...
And the moment will light up for us in the sky the stars
And the bridges will converge.
We will be true to our love
Let's keep our happiness.
I am the happiest woman in the world.
Your touch is the key to my cosmic feelings.
Kiss me without hesitation
If only I wanted one.
And at dawn warm memories of crazy love
Forget about all your problems.
Look at the background! plunging into you, I forget myself
You kindle wildly - cosmic love in me ...
You only remember the best
And beautiful eyes burn.
With you only, I want to be gentle
In the arms of the bed and your warmth.
Використання літератури:
1. Лютий Т коротка проза та есеїстика Корабель шаленців: коротка проза/Тарас Лютий, 2017
2. Ш'єн Шо Шин О. Книга Емоції Ґастона. Я шаленію: книга/Орелі Ш'єн Шо Шин, 2021
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Шаленію від тебе
Вірш
Наташа
Пізної ночі ми з’єдналися зновІ парили ми у бездонному Всесвіті у двох…
Я шаленію, божеволію від тебе…
Розум втрачаю від космічних почуттів,
Які ти даруєш мені у ночі…
Дивлюсь на тебе
І не можу надивитись
Насолоджуюсь твоїми теплими поцілунками,
І не можу насолодитись.
Я хочу кохатись з тобою без меж!
Моє тіло в полоні твоїм до світання.
Лиш душу мою, ти собі не візьмеш…
Від кохання твого шаленію, божеволію…
І митю загоряться для нас в небі зорі
І зійдуться у парі мости.
Будем вірні ми нашій любові,
Щастя будем своє берегти.
В світі я найщасливіша жінка…
Твій дотик ключ до моїх космічних почуттів.
Цілуй мене без вагань,
Аби лиш одну мене хотів.
А на світанні гріють спогади від шаленого кохання
Про всі проблеми забуваєш.
Споглядаєш до тла! занурюючись в тебе, себе забуваю
Ти розпалюєш дико - космічне кохання в мені…
Згадуєш тільки найкраще
І очі прекрасні горять…
З тобою лише, я хочу ніжним бути
В обіймах ліжка і твого тепла.
Translation:
Late at night we joined again
And we soared in the bottomless universe in two ...
I'm crazy, crazy about you...
I lose my mind from cosmic feelings,
What do you give me at night ...
Looking at you
And I can't look
I enjoy your warm kisses
And I can't enjoy it.
I want to love you without limits!
My body is in your captivity until dawn.
Only my soul, you can't take it for yourself.
From your love, madness, I'm going crazy ...
And the moment will light up for us in the sky the stars
And the bridges will converge.
We will be true to our love
Let's keep our happiness.
I am the happiest woman in the world.
Your touch is the key to my cosmic feelings.
Kiss me without hesitation
If only I wanted one.
And at dawn warm memories of crazy love
Forget about all your problems.
Look at the background! plunging into you, I forget myself
You kindle wildly - cosmic love in me ...
You only remember the best
And beautiful eyes burn.
With you only, I want to be gentle
In the arms of the bed and your warmth.
Використання літератури:
1. Лютий Т коротка проза та есеїстика Корабель шаленців: коротка проза/Тарас Лютий, 2017
2. Ш'єн Шо Шин О. Книга Емоції Ґастона. Я шаленію: книга/Орелі Ш'єн Шо Шин, 2021
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
