Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.17
16:48
Цей светрик червоний я бачу у снах,
В душі потайних переливах –
Так, ніби щасливих подій альманах,
Гортаю у смутку тужливім.
Хоч пам’ятний образ – звичайне вбрання,
Чому він запав отак в душу,
Що погляд уявно на ньому щодня?..
В душі потайних переливах –
Так, ніби щасливих подій альманах,
Гортаю у смутку тужливім.
Хоч пам’ятний образ – звичайне вбрання,
Чому він запав отак в душу,
Що погляд уявно на ньому щодня?..
2026.09.17
15:22
Згадай мене у білосніжнім січні,
Послухай, як мовчить холодний рай.
Благаю, збережи старий наплічник,
В якому залишається навічно
Моїх надій незібраний врожай...
Поезію у світі прозаїчнім
Згадай...
Послухай, як мовчить холодний рай.
Благаю, збережи старий наплічник,
В якому залишається навічно
Моїх надій незібраний врожай...
Поезію у світі прозаїчнім
Згадай...
2026.09.17
12:57
Жінка завжди дивиться на обрій,
Виглядає лицаря із тьми,
Та чомусь героїв завжди обмаль
У оскалі лютої зими.
Жінка завжди дивиться за обрій,
У майбутнє, ніби дивний сад.
У розрусі і безумстві оргій
Виглядає лицаря із тьми,
Та чомусь героїв завжди обмаль
У оскалі лютої зими.
Жінка завжди дивиться за обрій,
У майбутнє, ніби дивний сад.
У розрусі і безумстві оргій
2026.09.17
11:16
У 2026 р. світ побачили нові пісні на вірші Сергія Губерначука на платформі URockBallads (https://www.youtube.com/@URockBallads/featured). URockBallads на своєму YouTube каналі представляє рок-версії поетів-класиків (Т. Шевченко, І. Франко, Л. Українка),
2026.09.17
10:39
Я жодної ілюзії у світу не просив,
Бо ілюзії — це срібні драхми,
Які Прометей збирав у шкіряну торбу
І дарував жителям острова мрій,
Де поклонялися клишоногому Поліфему,
Що знав вогонь і стеріг овець.
Я жодної ілюзії не цінував,
Бо ілюзії — це срібні драхми,
Які Прометей збирав у шкіряну торбу
І дарував жителям острова мрій,
Де поклонялися клишоногому Поліфему,
Що знав вогонь і стеріг овець.
Я жодної ілюзії не цінував,
2026.09.17
08:51
хто бачив світ, примружуючи очі,
той не забуде, як згасає день,
коли його пополудні лоскоче
сліпа нудьга, співаючи пісень.
давно все передбачено за нас
в минулому... тепер... і повсякчас.
той не забуде, як згасає день,
коли його пополудні лоскоче
сліпа нудьга, співаючи пісень.
давно все передбачено за нас
в минулому... тепер... і повсякчас.
2026.09.17
06:19
Втекти б звідсіль від обстрілів щоденних,
Втекти б скоріш і не іти назад
У ці місця здавен благословенні
Громами безкінечних канонад.
Податися б кудись і пережити
Біду поодаль в тиші та теплі,
А не страхатися несамовито
Тут стогонів стражденної зем
Втекти б скоріш і не іти назад
У ці місця здавен благословенні
Громами безкінечних канонад.
Податися б кудись і пережити
Біду поодаль в тиші та теплі,
А не страхатися несамовито
Тут стогонів стражденної зем
2026.09.16
23:43
заманулося приблуді
прогулятися між люди
чи змінилося щось раптом
інший тренд аспект
чи фактор
хто просунувся на моді
хто зашився на городі
хто просвітлення зазнавши
прогулятися між люди
чи змінилося щось раптом
інший тренд аспект
чи фактор
хто просунувся на моді
хто зашився на городі
хто просвітлення зазнавши
2026.09.16
21:49
Спека безглузда розпечене місто тримає в лещатах.
Дихати нічим і нікуди бігти — нудьга неминуча.
Втрата свободи, надії й дороги до відступу втрата
Сенсів нових набуває й висвітлює правду разючу.
Час витікає крізь пальці, для вічності лиш нескінченни
Дихати нічим і нікуди бігти — нудьга неминуча.
Втрата свободи, надії й дороги до відступу втрата
Сенсів нових набуває й висвітлює правду разючу.
Час витікає крізь пальці, для вічності лиш нескінченни
2026.09.16
18:50
А вересень, мов злодій,
зайшов у літній ліс.
У пазусі
рапсодій
журних сюди приніс.
Міняти колір кронам
намірився тихцем.
Не стрівши заборони,
зайшов у літній ліс.
У пазусі
рапсодій
журних сюди приніс.
Міняти колір кронам
намірився тихцем.
Не стрівши заборони,
2026.09.16
17:31
Дубова карета та пара волів —
Куди ми втечем з осередку ланів?
Кому сповідаємось в ніч серед зір,
Як сонце сховає себе межи гір?
Вози при дорозі, краватки коней,
Чи стрінеться нам на шляху Апулей*
В часи полохливі непевних мірил,
Куди ми втечем з осередку ланів?
Кому сповідаємось в ніч серед зір,
Як сонце сховає себе межи гір?
Вози при дорозі, краватки коней,
Чи стрінеться нам на шляху Апулей*
В часи полохливі непевних мірил,
2026.09.16
16:34
І
Закони – альфа і омеґа
конституційності, однак
вони виконуються як
дитячі іграшки у лєґо
у клоунаді про барdак.
Та не сміємося наразі,
бо наші буки та ази:
Закони – альфа і омеґа
конституційності, однак
вони виконуються як
дитячі іграшки у лєґо
у клоунаді про барdак.
Та не сміємося наразі,
бо наші буки та ази:
2026.09.16
14:45
Нашіптує безсоння повсякчас
натхненних віршів сонячні сюжети.
Ще пам'ятаю, як кружляли вальс
і відривались від землі на злеті.
Хотілося, щоб свічка воскова
на підвіконні танула до ранку
і наодинці мовились слова —
натхненних віршів сонячні сюжети.
Ще пам'ятаю, як кружляли вальс
і відривались від землі на злеті.
Хотілося, щоб свічка воскова
на підвіконні танула до ранку
і наодинці мовились слова —
2026.09.16
14:00
Безкрила осінь, безвиїзна осінь.
Олешки в блокаді їстоньки просять.
Сухариків банка - запас золотий.
Ні світла, ні газу, куди їм іти,
Як міни повсюди, зиркають вирви,
Снаряди летять. Хіба люди винні?
Будинки зруйновані. Щит це живий.
Виснажлива осі
Олешки в блокаді їстоньки просять.
Сухариків банка - запас золотий.
Ні світла, ні газу, куди їм іти,
Як міни повсюди, зиркають вирви,
Снаряди летять. Хіба люди винні?
Будинки зруйновані. Щит це живий.
Виснажлива осі
2026.09.16
13:37
Відрахунок ведеться на долі секунди.
Щось повинно відбутися саме тепер.
Ці секунди, як лицарі, в лати закуті.
Я поглянув у даль і в знемозі завмер.
Може, випити залпом гіркої цикути.
Я прорвався у небо, у вічний етер.
Щось повинно відбутися. Маятн
Щось повинно відбутися саме тепер.
Ці секунди, як лицарі, в лати закуті.
Я поглянув у даль і в знемозі завмер.
Може, випити залпом гіркої цикути.
Я прорвався у небо, у вічний етер.
Щось повинно відбутися. Маятн
2026.09.16
08:39
Яблуня з червоними плодами золотіє під моїм вікном.
Чуєш, Боже, осінь цими днями
[попри рев тривог і гніву гамір]
ллється долу яблучним вином.
Бачиш, Боже, крізь густіші тіні сонця пробиваються мечі.
Ці мечі – похмурих днів святині
[як вони на
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Чуєш, Боже, осінь цими днями
[попри рев тривог і гніву гамір]
ллється долу яблучним вином.
Бачиш, Боже, крізь густіші тіні сонця пробиваються мечі.
Ці мечі – похмурих днів святині
[як вони на
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.09.08
2026.08.07
2026.08.01
2026.07.22
2026.07.18
2026.07.12
2026.07.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Огдена Неша
Із Огдена Неша
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Із Огдена Неша
ПЛЮХ!
Одні мають звичку робить все повільно, а інші -- швидко й
.....одразу, й це позначається на споживанні;
Й ось чому наша промисловість випускає для громадян і душі,
.....й ванни,
Бо одні люблять митись у будь-яку пору
Напівлежачи, щоб мати для хребта опору;
В той час як інші, щоб часу не тратить марно,
Миються перпендикулярно;
Й від того, яку позу вони займають при митті,
Залежить, як вестимуть себе і в грі, і в житті.
Ванщики насолоджуються комфортом і витрачають на це долю
.....левову часу;
Вони ніжаться, всотуючи в себе піну, аж поки не перетворяться
.....в розпашілу, запашну, розову масу.
Врешті решт дражливо змушують себе звестись, і здригаються,
.....й кажуть: "Брр!", хоч повітря, як в тропіках, і дзеркало
.....запотіло,
Й промокають легенько махровою простинею своє розм'якле у
.....теплі тіло.
То ж зрозуміло, що ванщики -- це вроджені сибарити,
І навряд чи вони здатні щось видатне створити.
Наскільки ж відмінні від них душисти, чиї груди часто вкриті
.....волоссям, як у наших далеких предків, що злізти із дерев
.....ще не встигли!
Щоб ніжитись, вони часу не мають, і під струменем знаходяться
.....рівно стільки, за скільки б очі політика-демократа в
.....республіканській газеті передовицю пробігли;
Й потім себе розтирають, вірніш, роздирають тим, що вони звуть
.....рушником,
Але будь-хто із людською шкірою, а не із шкурою волячою,
.....назвав би напильником, або рашпілем, або ж друшляком;
І це й марнотратності запобігає,
Й кровообігу допомагає.
То ж ми бачим, що душисти -- це вроджені спартанці, й що не
.....зваблять їх ніякі лаври;
Й вони твердо гнуть свою лінію, керуючись настановами, що їх
.....виробляють для них проповідники-бакалаври.
Й ось чому в іграх життєвих ванщики можуть виграть партію чи
.....раунд, навіть, буває, три, --
Але тільки душист переможцем стає всієї гри.
Іноді вони вступають у спір про переваги ванн і душів, й бувають
.....дуже агресивними, ігноруючи будь-який авторитет;
Я ж особисто при цьому вважаю за доцільне зберігати нейтралітет.
Так, я вважаю за краще стать на якір в нейтральних водах між
.....Кале і Дувром із-за боязні помилитись,
І все, що хотів би неупереджено сказать -- це те, що під душем
.....все ж не вдасться зробить принаймні трьох речей: по-перше,
.....щось почитать; по-друге, покурить; й по-третє, як слід
.....помитись.
Й КОНИКИ НЕ БЕЗ КЛЕПКИ
Ах, шкода, шкода, шкода! -- людина народжена, щоб піт із чола
.....утирать,
І значення не має, що вмивалась потом вчора й позавчора -- так
.....цьому і далі тривать.
Й ви в глибині душі знаєте, що робить це вам ще багато раз доти,
Аж поки хтось в клубі не скаже: "Мабуть, нам слід було б піти
.....на похорони -- як же звуть його, забув -- ну, що жить не
.....міг без роботи."
Й це плата жахлива, що вносить слід до вселенської каси
За приналежність до людської раси.
По-моєму, людство -- єдине з об'єктів Творіння,
Що приречене на альтернативу: потіння або тління.
На птахів глянь і спів їх послухай, як в небі кружляють,
.....насолоджуючись польотом;
Й не дивно, що радісні такі, бо у птиць нема лиць, а якби й
.....були, то не орошались би потом.
Із бджолами теж те саме: їх репутація працелюбців зумовлена
.....тим, що ні хвильки не мовчать,
І люди сприймають їх дзижчання за вияв трудового ентузіазму й
.....навіть ставлять за приклад, щоб лежебоку цим повчать;
Й коли захочете рій оспівать із його неперервним трудовим стажем,
То врахуйте, що бджола померла б від сміху, запропонуй ви їй
.....помінятись місцями -- щоб вона вже потіла, а ви насолоджувались
.....квітів ароматом і любувались пейзажем.
Та все ж, якщо ви людина, то не позбутись вам вже труда --
Й ось чому не можу стримать вигуку: "Шкода, шкода, шкода!"
Й не бачу я жодних вигод у тім, щоб життя буть найвищою формою,
Якщо постійне потіння від надмірних зусиль для досягнення
.....статусу цього стає вже нормою;
Й, витираючи піт, особливо рясний, буть скоріше б волів простою
.....попелицею,
Ніж Соломоном у всій його славі, що зустрічавсь із Шеви царицею.
ТЕЛЯ
Злий м'яснику, не ріж теля!
Воно усіх так звеселя
Й стає з днем кожним все гарніш;
Не смій вести його під ніж!
Брикає хай серед трави,
Де сонце й квіти лугові,
Й округлює свої боки
На випасі біля ріки.
Ми ж, так і буть -- хай і з прокльоном --
Біфштекс замінимо бульйоном.
ПЕДАНТ
Рекомендую: професор Сучений,
Найдобросовісніший учений.
Він посланий був при загальному схваленні
Вивчать Амазонії джунглі віддалені.
Там довго досліджував річки долину,
Та втратив при цьому кохану дружину:
Йому провідник повідомив, що з'їв
Її алігатор, що в річці тій жив.
Професор, всміхнувшись, лише зауважив:
"Сказать правильніш, крокодил. Скільки ж важив?"
МУРАХА
Мураха себе прикладом зробила
Завзяття, бо спокою не любила.
Чому?
А ви були б повільні і тактовні,
Будь кислоти мурашиної повні?
ГІПОПОТАМ
Гіпопотам, скажу я вам,
Потішним дуже видавсь нам.
Не поцікавимось чому,
Якими ми здались йому?
Тихіш, тихіш, гіпопотаме!
Себе сприймаємо так само --
Гіпопотамів інших сам,
Як би сприймав гіпопотам.
СОРОКАНІЖКА
Не похвалю сороканіжку,
Де б стрів: чи поза, чи у ліжку.
Як тільки сон усіх знеміг,
Теж в спальню шлях її проліг.
Чи вбив її -- як взять до тями?
Як ні -- нема, як так -- є плями.
Одні мають звичку робить все повільно, а інші -- швидко й
.....одразу, й це позначається на споживанні;
Й ось чому наша промисловість випускає для громадян і душі,
.....й ванни,
Бо одні люблять митись у будь-яку пору
Напівлежачи, щоб мати для хребта опору;
В той час як інші, щоб часу не тратить марно,
Миються перпендикулярно;
Й від того, яку позу вони займають при митті,
Залежить, як вестимуть себе і в грі, і в житті.
Ванщики насолоджуються комфортом і витрачають на це долю
.....левову часу;
Вони ніжаться, всотуючи в себе піну, аж поки не перетворяться
.....в розпашілу, запашну, розову масу.
Врешті решт дражливо змушують себе звестись, і здригаються,
.....й кажуть: "Брр!", хоч повітря, як в тропіках, і дзеркало
.....запотіло,
Й промокають легенько махровою простинею своє розм'якле у
.....теплі тіло.
То ж зрозуміло, що ванщики -- це вроджені сибарити,
І навряд чи вони здатні щось видатне створити.
Наскільки ж відмінні від них душисти, чиї груди часто вкриті
.....волоссям, як у наших далеких предків, що злізти із дерев
.....ще не встигли!
Щоб ніжитись, вони часу не мають, і під струменем знаходяться
.....рівно стільки, за скільки б очі політика-демократа в
.....республіканській газеті передовицю пробігли;
Й потім себе розтирають, вірніш, роздирають тим, що вони звуть
.....рушником,
Але будь-хто із людською шкірою, а не із шкурою волячою,
.....назвав би напильником, або рашпілем, або ж друшляком;
І це й марнотратності запобігає,
Й кровообігу допомагає.
То ж ми бачим, що душисти -- це вроджені спартанці, й що не
.....зваблять їх ніякі лаври;
Й вони твердо гнуть свою лінію, керуючись настановами, що їх
.....виробляють для них проповідники-бакалаври.
Й ось чому в іграх життєвих ванщики можуть виграть партію чи
.....раунд, навіть, буває, три, --
Але тільки душист переможцем стає всієї гри.
Іноді вони вступають у спір про переваги ванн і душів, й бувають
.....дуже агресивними, ігноруючи будь-який авторитет;
Я ж особисто при цьому вважаю за доцільне зберігати нейтралітет.
Так, я вважаю за краще стать на якір в нейтральних водах між
.....Кале і Дувром із-за боязні помилитись,
І все, що хотів би неупереджено сказать -- це те, що під душем
.....все ж не вдасться зробить принаймні трьох речей: по-перше,
.....щось почитать; по-друге, покурить; й по-третє, як слід
.....помитись.
Й КОНИКИ НЕ БЕЗ КЛЕПКИ
Ах, шкода, шкода, шкода! -- людина народжена, щоб піт із чола
.....утирать,
І значення не має, що вмивалась потом вчора й позавчора -- так
.....цьому і далі тривать.
Й ви в глибині душі знаєте, що робить це вам ще багато раз доти,
Аж поки хтось в клубі не скаже: "Мабуть, нам слід було б піти
.....на похорони -- як же звуть його, забув -- ну, що жить не
.....міг без роботи."
Й це плата жахлива, що вносить слід до вселенської каси
За приналежність до людської раси.
По-моєму, людство -- єдине з об'єктів Творіння,
Що приречене на альтернативу: потіння або тління.
На птахів глянь і спів їх послухай, як в небі кружляють,
.....насолоджуючись польотом;
Й не дивно, що радісні такі, бо у птиць нема лиць, а якби й
.....були, то не орошались би потом.
Із бджолами теж те саме: їх репутація працелюбців зумовлена
.....тим, що ні хвильки не мовчать,
І люди сприймають їх дзижчання за вияв трудового ентузіазму й
.....навіть ставлять за приклад, щоб лежебоку цим повчать;
Й коли захочете рій оспівать із його неперервним трудовим стажем,
То врахуйте, що бджола померла б від сміху, запропонуй ви їй
.....помінятись місцями -- щоб вона вже потіла, а ви насолоджувались
.....квітів ароматом і любувались пейзажем.
Та все ж, якщо ви людина, то не позбутись вам вже труда --
Й ось чому не можу стримать вигуку: "Шкода, шкода, шкода!"
Й не бачу я жодних вигод у тім, щоб життя буть найвищою формою,
Якщо постійне потіння від надмірних зусиль для досягнення
.....статусу цього стає вже нормою;
Й, витираючи піт, особливо рясний, буть скоріше б волів простою
.....попелицею,
Ніж Соломоном у всій його славі, що зустрічавсь із Шеви царицею.
ТЕЛЯ
Злий м'яснику, не ріж теля!
Воно усіх так звеселя
Й стає з днем кожним все гарніш;
Не смій вести його під ніж!
Брикає хай серед трави,
Де сонце й квіти лугові,
Й округлює свої боки
На випасі біля ріки.
Ми ж, так і буть -- хай і з прокльоном --
Біфштекс замінимо бульйоном.
ПЕДАНТ
Рекомендую: професор Сучений,
Найдобросовісніший учений.
Він посланий був при загальному схваленні
Вивчать Амазонії джунглі віддалені.
Там довго досліджував річки долину,
Та втратив при цьому кохану дружину:
Йому провідник повідомив, що з'їв
Її алігатор, що в річці тій жив.
Професор, всміхнувшись, лише зауважив:
"Сказать правильніш, крокодил. Скільки ж важив?"
МУРАХА
Мураха себе прикладом зробила
Завзяття, бо спокою не любила.
Чому?
А ви були б повільні і тактовні,
Будь кислоти мурашиної повні?
ГІПОПОТАМ
Гіпопотам, скажу я вам,
Потішним дуже видавсь нам.
Не поцікавимось чому,
Якими ми здались йому?
Тихіш, тихіш, гіпопотаме!
Себе сприймаємо так само --
Гіпопотамів інших сам,
Як би сприймав гіпопотам.
СОРОКАНІЖКА
Не похвалю сороканіжку,
Де б стрів: чи поза, чи у ліжку.
Як тільки сон усіх знеміг,
Теж в спальню шлях її проліг.
Чи вбив її -- як взять до тями?
Як ні -- нема, як так -- є плями.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
