Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.03
01:01
хотів тобі я наспівати
про любов
про блиски у очах
і як бурлила кров
і блиснуло в очах
і закипіла кров
нам у вогні палати
в ритмі рок-ен-рол
про любов
про блиски у очах
і як бурлила кров
і блиснуло в очах
і закипіла кров
нам у вогні палати
в ритмі рок-ен-рол
2025.12.02
22:34
Потойбіч і посейбіч – все це ти.
Ти розпростерся мало не по самий Ніжин.
А в серці, як колись і нині, й вічно –
Одна і та ж синівська ніжність.
На древніх пагорбах стою,
Немовби зависаю над святим Єрусалимом,
І, як йому, тобі пересилаю ці рядки:
“М
Ти розпростерся мало не по самий Ніжин.
А в серці, як колись і нині, й вічно –
Одна і та ж синівська ніжність.
На древніх пагорбах стою,
Немовби зависаю над святим Єрусалимом,
І, як йому, тобі пересилаю ці рядки:
“М
2025.12.02
22:17
Насправді грудень не зігріє,
мою невтішну безнадію,
сніжниці білу заметіль.
Жасминові, легкі, перові
летять лелітки пелюсткові —
на смак не цукор і не сіль.
Льодяники із океану,
що на губах рожевих тануть
мою невтішну безнадію,
сніжниці білу заметіль.
Жасминові, легкі, перові
летять лелітки пелюсткові —
на смак не цукор і не сіль.
Льодяники із океану,
що на губах рожевих тануть
2025.12.02
21:18
Поворожи мені на гущі кавовій!
Горнятко перекинь, немов життя моє:
Нехай стікає осад візерунками –
Пророчить долю дивними малюнками...
На порцеляні плямами розмитими
Минуле з майбуттям, докупи злитії.
Можливо, погляд вишень твоїх визрілих
Горнятко перекинь, немов життя моє:
Нехай стікає осад візерунками –
Пророчить долю дивними малюнками...
На порцеляні плямами розмитими
Минуле з майбуттям, докупи злитії.
Можливо, погляд вишень твоїх визрілих
2025.12.02
20:34
Вже і цвіркун заснув.
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
2025.12.02
17:20
Грудень сіє на сито дощ,
І туману волога завись
Осіда на бетоні площ.
Голуби на обід зібрались.
Віддзеркалення лап і ший
Мерехтить, ніби скло побите.
Хтось би хліба їм накришив,
І туману волога завись
Осіда на бетоні площ.
Голуби на обід зібрались.
Віддзеркалення лап і ший
Мерехтить, ніби скло побите.
Хтось би хліба їм накришив,
2025.12.02
14:53
Дивлюсь у туман непроглядний, дівочий,
У епос далеких самотніх лісів.
Немов Гільгамеш, я бреду через очі
Дрімотних лугів і нежданих морів.
Я бачу в тумані чудовиська люті,
І посох пророка, і знаки біди.
Несеться полями нестриманий лютий,
У епос далеких самотніх лісів.
Немов Гільгамеш, я бреду через очі
Дрімотних лугів і нежданих морів.
Я бачу в тумані чудовиська люті,
І посох пророка, і знаки біди.
Несеться полями нестриманий лютий,
2025.12.02
12:01
Вже і цвіркун заснув.
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
2025.12.02
10:58
Дехто, хто де.
Тільки ти не зникаєш нікуди,
головно в думці моїй осіла,
сплела невеличку стріху,
загидила ваксою ґанок,
курочку рябу примусила знестись,
зненавиділа сусіда
і запросила,
Тільки ти не зникаєш нікуди,
головно в думці моїй осіла,
сплела невеличку стріху,
загидила ваксою ґанок,
курочку рябу примусила знестись,
зненавиділа сусіда
і запросила,
2025.12.01
23:04
Закінчує справи свої листопад,
згрібаючи листя навколо .
А вітер жбурляє його невпопад,
Осіннє руйнуючи лоно.
Повітря холодним вкриває рядном.
Відчутна пронизлива туга.
Зима перетнула швиденько кордон.
згрібаючи листя навколо .
А вітер жбурляє його невпопад,
Осіннє руйнуючи лоно.
Повітря холодним вкриває рядном.
Відчутна пронизлива туга.
Зима перетнула швиденько кордон.
2025.12.01
12:00
Двадцять літ минає від часів
Як Сержант зібрав собі музик
Мода змінювалася не раз
Пепер далі усміхає нас
Мені за честь представити
Зірок, що з нами рік у рік
Пеперів Оркестр Одинаків!
Як Сержант зібрав собі музик
Мода змінювалася не раз
Пепер далі усміхає нас
Мені за честь представити
Зірок, що з нами рік у рік
Пеперів Оркестр Одинаків!
2025.12.01
11:08
Зрубане дерево біля паркану,
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує
2025.12.01
09:50
А дерева в льолях із туману
(білене нашвидко полотно).
Тане день, ще геть і не проглянув,
але місто огортає сном.
Скавучать автівки навіжено
в жовтооку непроглядну путь.
Ми с тобою нині як мішені,
але й це минеться теж.... мабуть.
(білене нашвидко полотно).
Тане день, ще геть і не проглянув,
але місто огортає сном.
Скавучать автівки навіжено
в жовтооку непроглядну путь.
Ми с тобою нині як мішені,
але й це минеться теж.... мабуть.
2025.12.01
09:33
З темного боку з темного майже
Чекали на сумнів відтяли окраєць
Та байдуже нам хто це розкаже
Якщо не цікавить якщо не торкає…
З іншого боку світлого боку
Вернувся окраєць сумнівно відтятий…
Втрачений день вірніше півроку
Якщо не чіплятись… якщо по
Чекали на сумнів відтяли окраєць
Та байдуже нам хто це розкаже
Якщо не цікавить якщо не торкає…
З іншого боку світлого боку
Вернувся окраєць сумнівно відтятий…
Втрачений день вірніше півроку
Якщо не чіплятись… якщо по
2025.12.01
08:53
Ходить Гарбуз по городу,
Питається свого роду:
«Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі Гарбузові?»
Обізвалась жовта Диня —
Гарбузова господиня
І зелені Огірочки —
Гарбузові сини й дочки:
Питається свого роду:
«Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі Гарбузові?»
Обізвалась жовта Диня —
Гарбузова господиня
І зелені Огірочки —
Гарбузові сини й дочки:
2025.12.01
08:47
Хай і була найменшою з гірчин,
Які Ти для любові сієш, Боже.
Посіяна, я знала, що нічим
Окрім любові прорости не зможу.
Окрім надії, окрім сподівань,
Наділеної сили слова, волі,
Щоб між зневірою і вірою ставав
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Які Ти для любові сієш, Боже.
Посіяна, я знала, що нічим
Окрім любові прорости не зможу.
Окрім надії, окрім сподівань,
Наділеної сили слова, волі,
Щоб між зневірою і вірою ставав
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.11.26
2025.11.23
2025.11.07
2025.10.29
2025.10.27
2025.10.20
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Огдена Неша
Із Огдена Неша
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Із Огдена Неша
ПЛЮХ!
Одні мають звичку робить все повільно, а інші -- швидко й
.....одразу, й це позначається на споживанні;
Й ось чому наша промисловість випускає для громадян і душі,
.....й ванни,
Бо одні люблять митись у будь-яку пору
Напівлежачи, щоб мати для хребта опору;
В той час як інші, щоб часу не тратить марно,
Миються перпендикулярно;
Й від того, яку позу вони займають при митті,
Залежить, як вестимуть себе і в грі, і в житті.
Ванщики насолоджуються комфортом і витрачають на це долю
.....левову часу;
Вони ніжаться, всотуючи в себе піну, аж поки не перетворяться
.....в розпашілу, запашну, розову масу.
Врешті решт дражливо змушують себе звестись, і здригаються,
.....й кажуть: "Брр!", хоч повітря, як в тропіках, і дзеркало
.....запотіло,
Й промокають легенько махровою простинею своє розм'якле у
.....теплі тіло.
То ж зрозуміло, що ванщики -- це вроджені сибарити,
І навряд чи вони здатні щось видатне створити.
Наскільки ж відмінні від них душисти, чиї груди часто вкриті
.....волоссям, як у наших далеких предків, що злізти із дерев
.....ще не встигли!
Щоб ніжитись, вони часу не мають, і під струменем знаходяться
.....рівно стільки, за скільки б очі політика-демократа в
.....республіканській газеті передовицю пробігли;
Й потім себе розтирають, вірніш, роздирають тим, що вони звуть
.....рушником,
Але будь-хто із людською шкірою, а не із шкурою волячою,
.....назвав би напильником, або рашпілем, або ж друшляком;
І це й марнотратності запобігає,
Й кровообігу допомагає.
То ж ми бачим, що душисти -- це вроджені спартанці, й що не
.....зваблять їх ніякі лаври;
Й вони твердо гнуть свою лінію, керуючись настановами, що їх
.....виробляють для них проповідники-бакалаври.
Й ось чому в іграх життєвих ванщики можуть виграть партію чи
.....раунд, навіть, буває, три, --
Але тільки душист переможцем стає всієї гри.
Іноді вони вступають у спір про переваги ванн і душів, й бувають
.....дуже агресивними, ігноруючи будь-який авторитет;
Я ж особисто при цьому вважаю за доцільне зберігати нейтралітет.
Так, я вважаю за краще стать на якір в нейтральних водах між
.....Кале і Дувром із-за боязні помилитись,
І все, що хотів би неупереджено сказать -- це те, що під душем
.....все ж не вдасться зробить принаймні трьох речей: по-перше,
.....щось почитать; по-друге, покурить; й по-третє, як слід
.....помитись.
Й КОНИКИ НЕ БЕЗ КЛЕПКИ
Ах, шкода, шкода, шкода! -- людина народжена, щоб піт із чола
.....утирать,
І значення не має, що вмивалась потом вчора й позавчора -- так
.....цьому і далі тривать.
Й ви в глибині душі знаєте, що робить це вам ще багато раз доти,
Аж поки хтось в клубі не скаже: "Мабуть, нам слід було б піти
.....на похорони -- як же звуть його, забув -- ну, що жить не
.....міг без роботи."
Й це плата жахлива, що вносить слід до вселенської каси
За приналежність до людської раси.
По-моєму, людство -- єдине з об'єктів Творіння,
Що приречене на альтернативу: потіння або тління.
На птахів глянь і спів їх послухай, як в небі кружляють,
.....насолоджуючись польотом;
Й не дивно, що радісні такі, бо у птиць нема лиць, а якби й
.....були, то не орошались би потом.
Із бджолами теж те саме: їх репутація працелюбців зумовлена
.....тим, що ні хвильки не мовчать,
І люди сприймають їх дзижчання за вияв трудового ентузіазму й
.....навіть ставлять за приклад, щоб лежебоку цим повчать;
Й коли захочете рій оспівать із його неперервним трудовим стажем,
То врахуйте, що бджола померла б від сміху, запропонуй ви їй
.....помінятись місцями -- щоб вона вже потіла, а ви насолоджувались
.....квітів ароматом і любувались пейзажем.
Та все ж, якщо ви людина, то не позбутись вам вже труда --
Й ось чому не можу стримать вигуку: "Шкода, шкода, шкода!"
Й не бачу я жодних вигод у тім, щоб життя буть найвищою формою,
Якщо постійне потіння від надмірних зусиль для досягнення
.....статусу цього стає вже нормою;
Й, витираючи піт, особливо рясний, буть скоріше б волів простою
.....попелицею,
Ніж Соломоном у всій його славі, що зустрічавсь із Шеви царицею.
ТЕЛЯ
Злий м'яснику, не ріж теля!
Воно усіх так звеселя
Й стає з днем кожним все гарніш;
Не смій вести його під ніж!
Брикає хай серед трави,
Де сонце й квіти лугові,
Й округлює свої боки
На випасі біля ріки.
Ми ж, так і буть -- хай і з прокльоном --
Біфштекс замінимо бульйоном.
ПЕДАНТ
Рекомендую: професор Сучений,
Найдобросовісніший учений.
Він посланий був при загальному схваленні
Вивчать Амазонії джунглі віддалені.
Там довго досліджував річки долину,
Та втратив при цьому кохану дружину:
Йому провідник повідомив, що з'їв
Її алігатор, що в річці тій жив.
Професор, всміхнувшись, лише зауважив:
"Сказать правильніш, крокодил. Скільки ж важив?"
МУРАХА
Мураха себе прикладом зробила
Завзяття, бо спокою не любила.
Чому?
А ви були б повільні і тактовні,
Будь кислоти мурашиної повні?
ГІПОПОТАМ
Гіпопотам, скажу я вам,
Потішним дуже видавсь нам.
Не поцікавимось чому,
Якими ми здались йому?
Тихіш, тихіш, гіпопотаме!
Себе сприймаємо так само --
Гіпопотамів інших сам,
Як би сприймав гіпопотам.
СОРОКАНІЖКА
Не похвалю сороканіжку,
Де б стрів: чи поза, чи у ліжку.
Як тільки сон усіх знеміг,
Теж в спальню шлях її проліг.
Чи вбив її -- як взять до тями?
Як ні -- нема, як так -- є плями.
Одні мають звичку робить все повільно, а інші -- швидко й
.....одразу, й це позначається на споживанні;
Й ось чому наша промисловість випускає для громадян і душі,
.....й ванни,
Бо одні люблять митись у будь-яку пору
Напівлежачи, щоб мати для хребта опору;
В той час як інші, щоб часу не тратить марно,
Миються перпендикулярно;
Й від того, яку позу вони займають при митті,
Залежить, як вестимуть себе і в грі, і в житті.
Ванщики насолоджуються комфортом і витрачають на це долю
.....левову часу;
Вони ніжаться, всотуючи в себе піну, аж поки не перетворяться
.....в розпашілу, запашну, розову масу.
Врешті решт дражливо змушують себе звестись, і здригаються,
.....й кажуть: "Брр!", хоч повітря, як в тропіках, і дзеркало
.....запотіло,
Й промокають легенько махровою простинею своє розм'якле у
.....теплі тіло.
То ж зрозуміло, що ванщики -- це вроджені сибарити,
І навряд чи вони здатні щось видатне створити.
Наскільки ж відмінні від них душисти, чиї груди часто вкриті
.....волоссям, як у наших далеких предків, що злізти із дерев
.....ще не встигли!
Щоб ніжитись, вони часу не мають, і під струменем знаходяться
.....рівно стільки, за скільки б очі політика-демократа в
.....республіканській газеті передовицю пробігли;
Й потім себе розтирають, вірніш, роздирають тим, що вони звуть
.....рушником,
Але будь-хто із людською шкірою, а не із шкурою волячою,
.....назвав би напильником, або рашпілем, або ж друшляком;
І це й марнотратності запобігає,
Й кровообігу допомагає.
То ж ми бачим, що душисти -- це вроджені спартанці, й що не
.....зваблять їх ніякі лаври;
Й вони твердо гнуть свою лінію, керуючись настановами, що їх
.....виробляють для них проповідники-бакалаври.
Й ось чому в іграх життєвих ванщики можуть виграть партію чи
.....раунд, навіть, буває, три, --
Але тільки душист переможцем стає всієї гри.
Іноді вони вступають у спір про переваги ванн і душів, й бувають
.....дуже агресивними, ігноруючи будь-який авторитет;
Я ж особисто при цьому вважаю за доцільне зберігати нейтралітет.
Так, я вважаю за краще стать на якір в нейтральних водах між
.....Кале і Дувром із-за боязні помилитись,
І все, що хотів би неупереджено сказать -- це те, що під душем
.....все ж не вдасться зробить принаймні трьох речей: по-перше,
.....щось почитать; по-друге, покурить; й по-третє, як слід
.....помитись.
Й КОНИКИ НЕ БЕЗ КЛЕПКИ
Ах, шкода, шкода, шкода! -- людина народжена, щоб піт із чола
.....утирать,
І значення не має, що вмивалась потом вчора й позавчора -- так
.....цьому і далі тривать.
Й ви в глибині душі знаєте, що робить це вам ще багато раз доти,
Аж поки хтось в клубі не скаже: "Мабуть, нам слід було б піти
.....на похорони -- як же звуть його, забув -- ну, що жить не
.....міг без роботи."
Й це плата жахлива, що вносить слід до вселенської каси
За приналежність до людської раси.
По-моєму, людство -- єдине з об'єктів Творіння,
Що приречене на альтернативу: потіння або тління.
На птахів глянь і спів їх послухай, як в небі кружляють,
.....насолоджуючись польотом;
Й не дивно, що радісні такі, бо у птиць нема лиць, а якби й
.....були, то не орошались би потом.
Із бджолами теж те саме: їх репутація працелюбців зумовлена
.....тим, що ні хвильки не мовчать,
І люди сприймають їх дзижчання за вияв трудового ентузіазму й
.....навіть ставлять за приклад, щоб лежебоку цим повчать;
Й коли захочете рій оспівать із його неперервним трудовим стажем,
То врахуйте, що бджола померла б від сміху, запропонуй ви їй
.....помінятись місцями -- щоб вона вже потіла, а ви насолоджувались
.....квітів ароматом і любувались пейзажем.
Та все ж, якщо ви людина, то не позбутись вам вже труда --
Й ось чому не можу стримать вигуку: "Шкода, шкода, шкода!"
Й не бачу я жодних вигод у тім, щоб життя буть найвищою формою,
Якщо постійне потіння від надмірних зусиль для досягнення
.....статусу цього стає вже нормою;
Й, витираючи піт, особливо рясний, буть скоріше б волів простою
.....попелицею,
Ніж Соломоном у всій його славі, що зустрічавсь із Шеви царицею.
ТЕЛЯ
Злий м'яснику, не ріж теля!
Воно усіх так звеселя
Й стає з днем кожним все гарніш;
Не смій вести його під ніж!
Брикає хай серед трави,
Де сонце й квіти лугові,
Й округлює свої боки
На випасі біля ріки.
Ми ж, так і буть -- хай і з прокльоном --
Біфштекс замінимо бульйоном.
ПЕДАНТ
Рекомендую: професор Сучений,
Найдобросовісніший учений.
Він посланий був при загальному схваленні
Вивчать Амазонії джунглі віддалені.
Там довго досліджував річки долину,
Та втратив при цьому кохану дружину:
Йому провідник повідомив, що з'їв
Її алігатор, що в річці тій жив.
Професор, всміхнувшись, лише зауважив:
"Сказать правильніш, крокодил. Скільки ж важив?"
МУРАХА
Мураха себе прикладом зробила
Завзяття, бо спокою не любила.
Чому?
А ви були б повільні і тактовні,
Будь кислоти мурашиної повні?
ГІПОПОТАМ
Гіпопотам, скажу я вам,
Потішним дуже видавсь нам.
Не поцікавимось чому,
Якими ми здались йому?
Тихіш, тихіш, гіпопотаме!
Себе сприймаємо так само --
Гіпопотамів інших сам,
Як би сприймав гіпопотам.
СОРОКАНІЖКА
Не похвалю сороканіжку,
Де б стрів: чи поза, чи у ліжку.
Як тільки сон усіх знеміг,
Теж в спальню шлях її проліг.
Чи вбив її -- як взять до тями?
Як ні -- нема, як так -- є плями.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
