ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.08.03 08:50
нам ці ночі хтось наврочив
наворочені в пітьмі
недослівно неохоче
віддавалися мені
вибрані чуття готові
до любові та війни
ще бажання нетактовні
ти не вір мені о ні

Віктор Кучерук
2026.08.03 06:14
І небо бездонне,
І поле широке
Іще напівсонні,
Іще сліпоокі.
І річка в тумані,
І луки росисті,
Немов на екрані,
Постали врочисто.

Ірина Вовк
2026.08.03 06:06
…За годину до… …9 лютого 1942 року. Двері Спілки письменників трощать приклади гестапо… Коли німці вибили двері Спілки, Михайло міг піти. Його ніхто не тримав. Але для нього піти означало б залишити свою душу в лапах катів. Жити без Душі було б спр

С М
2026.08.02 20:38
Ось дивувався
Щодо наших чуттів
Хильни сонцесходу ще
Гладь локони їй
Усяк рятівник собі
А серця стугонять, мов ураз
В одному одне

Ігор Шоха
2026.08.02 19:43
А верхогляд міняє рукавиці
армійської еліти і – абзац...
указує, який у кого плац.
Зате в столиці – одіозні лиця,
незамінимі хрюша і паяц.

***
А «марафон пресує» всі події

Юрій Лазірко
2026.08.02 16:29
we became two islands
drifting in a sea
our gold is silence
not that well received

our minds - two rivers
dried in desert lands
feelings left to shiver

Євген Федчук
2026.08.02 16:12
Ще ізмалечку нас мама з сестрою привчала,
Щоби ми із кладовища нічого не брали,
Бо не люблять того мертві. За взятим тобою,
Якось прийдуть, щоб забрати тебе із собою.
Ще і приклад приводила. Це пізніше стало.
Жив у селі один дядько, що ми добре знали

Роксолана Вірлан
2026.08.02 14:38
я ніколи, ніколи, ніколи тобі не пробачу
те зухвале втручання в божественне сяйво моє,
вурдалаківську месу в регістрах любові нестачі,
в мить довіри й розкрилля моїх чистоплинних імен.

я б для тебе сама оголила і шию, і вену
і дозволила спити без

Борис Костиря
2026.08.02 13:42
Поезія - аскеза чи надмірність,
Це оргія чи келія в землі?
Поезія - це свято чи повинність,
Бенкет чи ланцюги важкі й сумні?

Поезія - це вибух чи покора,
Хвороба чи величний Божий дар?
Іде поет у безгоміння бору

Іван Потьомкін
2026.08.02 13:24
“Верта милий при місяці .
Всенький день малює –
Тому мальви, тому ружі,
Коні та корови,
Тільки чомусь не малює
Мої чорні брови”.
“Писав тебе, моя люба,
Аж чотири ночі,

Олена Побийголод
2026.08.02 13:12
А.Фатьянов, С.Фогельсон

Був готов на вихід катер,
на шпилі мінер стояв,
через борт знайомій Каті
«по секрету» він казав:

«Призначайте місце певне,

Ірина Вовк
2026.08.02 12:49
…За 2 години до… …Потяги колесами б’ють у скронях, повертаючи нас із тобою додому. Літо 1941 року. Ми йдемо разом. Коли я переходила радянсько-німецький кордон пішки, продираючись крізь чагарники й збиваючи ноги у кров, ти йшов на крок позаду, оберіга

В Горова Леся
2026.08.02 11:47
Мідне замружене сонце скотилось до краю,
Хмари бровастої тяжістю стиснулось ніби,
Кожного вечора небо мені розквітає,
На горизонт одягаючи сяючі німби.

Заходу фарби чарують, згасаючи миттю -
В чому ж і ще швидкоплинність така і мінливість.
Сковзує

Микола Дудар
2026.08.02 11:36
Серпень, хлопче, що з тобою? Знов зненацька задощив. Не здивуєш нас водою! Ти диви, ще й оточив... Заперіщив... розізлився? Міра жарту певно є... Ну а після в небо змився - Православного вдає... Серпень, хлопче, може, досить? Якщо чуєш, то озвись

Микола Дудар
2026.08.02 11:32
Звучали в голосі на почет Сім нот на пагорбі, на біс... І щось було від них пророче, Бо саме так рождають вість... Мощун, Ірпінь, і Київ, Буча Навік зріднилися... Війна. І тут прийшла потвора суча - Не всіх повернуть звідтіля... О Боже рідний...

хома дідим
2026.08.02 10:55
оскільки ти не зрозуміла
а я не з тих
що уточняють
ми навіть не зливались тілом
у різних у краях і досі
перебуваючи незмінно
і їх уточнювати нащо
ти переплутала сюжети
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віктор Марач (1955) / Вірші / Із Огдена Неша

 Із Огдена Неша
НЕ БУВАЄ НАСТІЛЬКИ ДОБРЕ,
ЩОБ НЕ МОГЛО СТАТЬ ІЩЕ ГІРШ

Не можу стверджувать, що якось по-особливому ставлюсь до
.....різного роду служителів,
Та все ж певен, що толку ніякого від усіх цих утішителів.
Бадьорі ці люди з'являються після кожного нещастя і в прозі
.....чи віршем
Дарують вам слова розради, заявляючи, що іншим іще гірше.
Й несуттєво, наскільки тяжке ваше горе й безпросвітна ваша
.....скорбота,
Бо для них долать героїчно всі негаразди ваші -- буденна і
.....звична робота.
Й коли вас залишила кохана, без якої жить не можете -- в ту ж
.....мить з'являється хто-небудь із них перед вами, страждальцем,
Й переконує вас, що на світі гарненьких дівчат -- хоч греблю
.....гати: варто лиш поманити пальцем.
Й коли вас оштрафують на десять доларів за те, що їхали на
.....червоне світло (хоч ви й не згодні з цим, але поліцейський
.....так вважає),
Ви одразу ж чуєте: "Не журись, друзяко! Згадай лиш, як сотні
.....раз ти робив це безкарно раніш, то ж виграш сукупний твій
.....нинішній програш у стільки ж раз переважає."
Якщо ж ви роботи позбудетесь, то нагадують вам, що все ж трохи
.....грошей заощадили і їх у банку тримаєте;
А коли й банк збанкрутує потім, то заспокоять, що принаймні
.....хоч здоров'я іще маєте.
Життя для них -- довга й щаслива гра, в яку приходиться грать
.....тобі й мені,
Й на фініші Всемогутній Суддя не виграші й програші, а те, як
.....ви граєте, відзначає навпроти вашого імені.
Це доля, кажуть вони: чому буть, того не минуть. Вище голову!
.....Такий присуд неба.
А дзуськи! Я не став би дякувать долі, якби суп мені заправили
.....паризькою зеленню й сказали, що так і треба.

ЧИСТА СОВІСТЬ НЕ ДАЄ РОЗСЛАБИТИСЬ

Існує одна така серед всіх емоцій,
Що їй піддатливі більшість людей, хоч це й шкідливо для їх моці.
Вона засмоктує вас, мов трясовина,
Й одні лиш докори несе вона.
В любителів поспать -- від неї безсоння,
А як і вдасться заснуть, то сни в них похмурі, без осоння;
В любителів поїсти -- втрата апетиту (уникнуть останнього все ж
.....мені вдалося),
А в щигликів і канарок -- безголосся.
Краще впрягтись у віз, камінням вантажений, і тягти його до
.....очманіння,
Аніж здатись на милість якійсь химері, що ймення їй -- докори
.....сумління.
Муки совісті -- це диспепсія розуму;
Важко лікувать цю хворобу, бо не знаєш, ні які ліки давать,
.....ні яку дозу кому.
Не все те золото, що блищить, й не кожна водойма -- море;
Що нам -- раз плюнуть, те німцю -- смерть, й що радість --
.....одному, те іншому -- горе.
Я все більш переконуюсь в існуванні чітко визначеної тенденції:
Що для одного -- докори сумління, те для іншого -- лиш приємні
.....ремінесценції.
Муки совісті не роблять світ досконалішим, хоч давно в цім
.....назріла потреба,
Тому що совість мучить не тих, кого треба.
Нерідко ті, хто страждає від її докорів, чисті, мов найкоштовніші
.....алмази,
В той час як ті, хто її мук ніколи не відав, є джерелом всілякої
.....гидоти й зарази.
Як ви думаєте, чи мучило сумління Нерона, коли він кидав
.....християнського мученика на розтерзання левам?
Ні! Єдиним, хто терпів муки у всім Колізеї, був сам християнський
.....мученик, що запізніло дорікав собі за те, що проспав
.....мунулу недільну проповідь -- почуття, знайоме і мені, й вам.
Я вважаю, що муки совісті ні до чого тим, в кого чисте сумління --
.....й здіймаю руки вкотре до неба:
Хай би Всевишній забрав їх у тих, в кого вони в надлишку, й
.....тим віддав, кому вони справді треба.

ШЛЮБНИЙ ПОСВИСТ

Хоч ти це й так все зрозуміла,
Мене послухай ще раз, мила,

Яка в мене любов до тебе,
Хоч це доводить і не треба.

Хай близь чи даль -- йду у світи:
Щасливий там лиш я, де ти.

Хотів навчитись, та дарма,
Як жить, коли тебе нема.

І вліво, й прямо, і праворуч
Йду радо я з тобою поруч;

А поблизу тебе нема --
Й одразу ж туга обійма.

В очах не втримать вже сльозу,
Як я вгорі, а ти -- внизу.

Терплю страждання невимовні,
Як я всередині, ти ж -- зовні;

Й на радість враз жалі б змінились,
Якби десь разом опинились.

Я не знайомий із журбою
До тих пір, поки із тобою.

Відсутня -- й маряться мені
Пожежі й повені страшні.

Якби твій поїзд запізнився --
Вмить на вокзалі б опинвсь я.

Якщо ж із друзями гуляєш,
Як мучусь я -- ти і не знаєш;

Й коли нема тебе, й вже пізно --
Телефоную друзям слізно.

Коли ж ти з'явишся в дверях --
То де і дінеться той страх.

Не до розваг мені і втіх,
Як не почую знов твій сміх.

Хай близь чи даль -- йду у світи:
Щасливий там лиш я, де ти.

Хотів навчитись, та дарма,
Як жить коли тебе нема.

О, якби знала, що це значить --
Мені тебе постійно бачить!

То ж визнай: хай не зовсім люб --
Підстава це вступить у шлюб.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-12-25 10:44:29
Переглядів сторінки твору 2093
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.555 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.493 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.732
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2020.07.02 19:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Марач (М.К./М.К.) [ 2007-12-25 11:57:02 ]
Примітки

Паризька зелень -- дуже отруйний інсектицид (засіб для знищення комах).
Диспепсія -- порушення процесів засвоєння поживних речовин у шлунково-кишковому тракті, що супроводжується розладом його функцій.
Ремінесценція -- невиразний спогад, відгомін того, що відбівалося раніше в житті.
Нерон Клавдій (37-68) -- давньоримський імператор, що відзначався надзвичайною жорстокістю. Влаштував у Римі пожежу, щоб мати привід для переслідування християн.
Колізей -- найбільший із римських амфітеатрів (античних споруд для різноманітних масових видовищ, що мали вигляд круглого театру без даху); вміщував до 50 тис глядачів. На його арені відбувалися, зокрема, бої гладіаторів та страти християн.