ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2024.04.19 22:47
Високі небеса, далекі виднокраї,
Галяви і луги виблискують в росі,
Прадавнішні дуби дива оповідають
І молоді гаї чудуються красі.

Там неба голубінь і жовте сяйво поля,
Зо світом гомонить одвічна давнина,
Але ота краса не вернеться ніколи,

Іван Потьомкін
2024.04.19 18:27
Якби товариш Сі
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнуві би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй: "Дзуськи!"

Микола Дудар
2024.04.19 12:49
За чередою череда…
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад

Світлана Пирогова
2024.04.19 08:13
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.

І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.

Леся Горова
2024.04.19 08:00
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.

То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.

Микола Соболь
2024.04.19 07:14
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.

Віктор Кучерук
2024.04.19 06:07
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти

Гриць Янківська
2024.04.18 21:10
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..

А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?

Євген Федчук
2024.04.18 19:59
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,

Артур Сіренко
2024.04.18 19:35
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання

Юрій Гундарєв
2024.04.18 19:12
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…


Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча

Володимир Каразуб
2024.04.18 19:05
Ти виходиш з будинку, що носить прізвище якогось поета чи композитора,
А вона вже чекає тебе на балконі у свиті з каріатидами
І погляд її, як у звичайного, пристойного інквизитора,
Який знає, що буде далі, а тому милується міськими видами;
А тоді огля

Вікторія Лимар
2024.04.18 15:16
Терпіти несила, мовчати не можу,
бо замість весільного – траурне ложе.
Загинув хлопчина – йому дев’ятнадцять.
В матусі життя обірвалось неначе.

Її зрозуміють лиш ті, що втрачали.
Бо після такого – дорога печалі.
Дорога постійного смутку та болю.

Козак Дума
2024.04.18 10:34
Політики, філософи, експерти…
Усіх несила і порахувать!.
Куми, свати, недоумки і смерди –
ота наразі «королівська рать»
аналізує, пророкує, пише,
висвітлює, доводить, викрива,
розбурхує і каламуте тишу…
Ярять і шаленіють нувориші –

Микола Дудар
2024.04.18 09:44
Люблю какао в молоці…
Моє їм привітання --
То друзі справжні, молодці
А особливо зрання…
Тако сьорбнеш ковточок їх
І завібрірує щодення…
І не згадати буде гріх
Любязність їх, і ймення…

Світлана Пирогова
2024.04.18 08:39
Якщо серця співають, то вона, мов пісня.
Солодка чи гірка, але в житті не прісна.
І пишуться вірші, сонети й навіть оди.
І з розуму бентежно чарівниця зводить.
А очі набувають сонячного блиску,
І ось вона велична зовсім близько-близько.
Пірнають в г
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віктор Марач (1955) / Вірші / Із Огдена Неша

 Із Огдена Неша
НЕ БУВАЄ НАСТІЛЬКИ ДОБРЕ,
ЩОБ НЕ МОГЛО СТАТЬ ІЩЕ ГІРШ

Не можу стверджувать, що якось по-особливому ставлюсь до
.....різного роду служителів,
Та все ж певен, що толку ніякого від усіх цих утішителів.
Бадьорі ці люди з'являються після кожного нещастя і в прозі
.....чи віршем
Дарують вам слова розради, заявляючи, що іншим іще гірше.
Й несуттєво, наскільки тяжке ваше горе й безпросвітна ваша
.....скорбота,
Бо для них долать героїчно всі негаразди ваші -- буденна і
.....звична робота.
Й коли вас залишила кохана, без якої жить не можете -- в ту ж
.....мить з'являється хто-небудь із них перед вами, страждальцем,
Й переконує вас, що на світі гарненьких дівчат -- хоч греблю
.....гати: варто лиш поманити пальцем.
Й коли вас оштрафують на десять доларів за те, що їхали на
.....червоне світло (хоч ви й не згодні з цим, але поліцейський
.....так вважає),
Ви одразу ж чуєте: "Не журись, друзяко! Згадай лиш, як сотні
.....раз ти робив це безкарно раніш, то ж виграш сукупний твій
.....нинішній програш у стільки ж раз переважає."
Якщо ж ви роботи позбудетесь, то нагадують вам, що все ж трохи
.....грошей заощадили і їх у банку тримаєте;
А коли й банк збанкрутує потім, то заспокоять, що принаймні
.....хоч здоров'я іще маєте.
Життя для них -- довга й щаслива гра, в яку приходиться грать
.....тобі й мені,
Й на фініші Всемогутній Суддя не виграші й програші, а те, як
.....ви граєте, відзначає навпроти вашого імені.
Це доля, кажуть вони: чому буть, того не минуть. Вище голову!
.....Такий присуд неба.
А дзуськи! Я не став би дякувать долі, якби суп мені заправили
.....паризькою зеленню й сказали, що так і треба.

ЧИСТА СОВІСТЬ НЕ ДАЄ РОЗСЛАБИТИСЬ

Існує одна така серед всіх емоцій,
Що їй піддатливі більшість людей, хоч це й шкідливо для їх моці.
Вона засмоктує вас, мов трясовина,
Й одні лиш докори несе вона.
В любителів поспать -- від неї безсоння,
А як і вдасться заснуть, то сни в них похмурі, без осоння;
В любителів поїсти -- втрата апетиту (уникнуть останнього все ж
.....мені вдалося),
А в щигликів і канарок -- безголосся.
Краще впрягтись у віз, камінням вантажений, і тягти його до
.....очманіння,
Аніж здатись на милість якійсь химері, що ймення їй -- докори
.....сумління.
Муки совісті -- це диспепсія розуму;
Важко лікувать цю хворобу, бо не знаєш, ні які ліки давать,
.....ні яку дозу кому.
Не все те золото, що блищить, й не кожна водойма -- море;
Що нам -- раз плюнуть, те німцю -- смерть, й що радість --
.....одному, те іншому -- горе.
Я все більш переконуюсь в існуванні чітко визначеної тенденції:
Що для одного -- докори сумління, те для іншого -- лиш приємні
.....ремінесценції.
Муки совісті не роблять світ досконалішим, хоч давно в цім
.....назріла потреба,
Тому що совість мучить не тих, кого треба.
Нерідко ті, хто страждає від її докорів, чисті, мов найкоштовніші
.....алмази,
В той час як ті, хто її мук ніколи не відав, є джерелом всілякої
.....гидоти й зарази.
Як ви думаєте, чи мучило сумління Нерона, коли він кидав
.....християнського мученика на розтерзання левам?
Ні! Єдиним, хто терпів муки у всім Колізеї, був сам християнський
.....мученик, що запізніло дорікав собі за те, що проспав
.....мунулу недільну проповідь -- почуття, знайоме і мені, й вам.
Я вважаю, що муки совісті ні до чого тим, в кого чисте сумління --
.....й здіймаю руки вкотре до неба:
Хай би Всевишній забрав їх у тих, в кого вони в надлишку, й
.....тим віддав, кому вони справді треба.

ШЛЮБНИЙ ПОСВИСТ

Хоч ти це й так все зрозуміла,
Мене послухай ще раз, мила,

Яка в мене любов до тебе,
Хоч це доводить і не треба.

Хай близь чи даль -- йду у світи:
Щасливий там лиш я, де ти.

Хотів навчитись, та дарма,
Як жить, коли тебе нема.

І вліво, й прямо, і праворуч
Йду радо я з тобою поруч;

А поблизу тебе нема --
Й одразу ж туга обійма.

В очах не втримать вже сльозу,
Як я вгорі, а ти -- внизу.

Терплю страждання невимовні,
Як я всередині, ти ж -- зовні;

Й на радість враз жалі б змінились,
Якби десь разом опинились.

Я не знайомий із журбою
До тих пір, поки із тобою.

Відсутня -- й маряться мені
Пожежі й повені страшні.

Якби твій поїзд запізнився --
Вмить на вокзалі б опинвсь я.

Якщо ж із друзями гуляєш,
Як мучусь я -- ти і не знаєш;

Й коли нема тебе, й вже пізно --
Телефоную друзям слізно.

Коли ж ти з'явишся в дверях --
То де і дінеться той страх.

Не до розваг мені і втіх,
Як не почую знов твій сміх.

Хай близь чи даль -- йду у світи:
Щасливий там лиш я, де ти.

Хотів навчитись, та дарма,
Як жить коли тебе нема.

О, якби знала, що це значить --
Мені тебе постійно бачить!

То ж визнай: хай не зовсім люб --
Підстава це вступить у шлюб.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-12-25 10:44:29
Переглядів сторінки твору 1881
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.555 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.493 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.732
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2020.07.02 19:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Марач (М.К./М.К.) [ 2007-12-25 11:57:02 ]
Примітки

Паризька зелень -- дуже отруйний інсектицид (засіб для знищення комах).
Диспепсія -- порушення процесів засвоєння поживних речовин у шлунково-кишковому тракті, що супроводжується розладом його функцій.
Ремінесценція -- невиразний спогад, відгомін того, що відбівалося раніше в житті.
Нерон Клавдій (37-68) -- давньоримський імператор, що відзначався надзвичайною жорстокістю. Влаштував у Римі пожежу, щоб мати привід для переслідування християн.
Колізей -- найбільший із римських амфітеатрів (античних споруд для різноманітних масових видовищ, що мали вигляд круглого театру без даху); вміщував до 50 тис глядачів. На його арені відбувалися, зокрема, бої гладіаторів та страти християн.