Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.01.29
11:43
То він мене ніколи не кохав.
Чи згадує мелодію минулу?
Бо я ще й досі вальсу не забула,
як лопотіли в полисках заграв.
Ніяк наговоритись не могли,
всотати ніжність в почуття незриме
і дієслів не висказаних рими
під небесами бурштинових слив.
Чи згадує мелодію минулу?
Бо я ще й досі вальсу не забула,
як лопотіли в полисках заграв.
Ніяк наговоритись не могли,
всотати ніжність в почуття незриме
і дієслів не висказаних рими
під небесами бурштинових слив.
2026.01.29
11:26
Порожній стадіон - як виклик порожнечі,
Як виклик непроявленому злу.
Гуляє дух свободи і предтечі,
Як виклик небуттю і злому королю.
На стадіоні грає Марадона.
Всі матчі вирішальні у цей час
Розіграні на полі стадіону,
Як виклик непроявленому злу.
Гуляє дух свободи і предтечі,
Як виклик небуттю і злому королю.
На стадіоні грає Марадона.
Всі матчі вирішальні у цей час
Розіграні на полі стадіону,
2026.01.29
11:12
Поліфонія – лебедине звучання
рук погладливих,
синя синь,
кіт манюній з тонюнім сюрчанням,
що з-під боку мого смокче тінь,
мов комарик, який у комору
у тепло, у неволю, з простору…
рук погладливих,
синя синь,
кіт манюній з тонюнім сюрчанням,
що з-під боку мого смокче тінь,
мов комарик, який у комору
у тепло, у неволю, з простору…
2026.01.29
10:42
ЯК ПРО НАС
Із Іллі Еренбурга (1891-1967)
Вони напали, сказом пройняті,
з азартом вбивць та упиряк;
але таке є слово: «встояти»,
коли й не встояти ніяк,
Із Іллі Еренбурга (1891-1967)
Вони напали, сказом пройняті,
з азартом вбивць та упиряк;
але таке є слово: «встояти»,
коли й не встояти ніяк,
2026.01.29
05:37
То в жар мене, то в холод кине,
Рояться думоньки сумні --
Так заболіла Україна...
І душать сльози навісні.
Вкраїнці -- у боях титани,
І творять чудеса в борні,
А між собою - отамани,
Рояться думоньки сумні --
Так заболіла Україна...
І душать сльози навісні.
Вкраїнці -- у боях титани,
І творять чудеса в борні,
А між собою - отамани,
2026.01.28
23:03
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)
У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)
У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!
2026.01.28
20:52
Не вгамую серця стук...
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.
Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.
Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.
2026.01.28
20:24
…ось вона, ось… старенька верба
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже
Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже
Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу
2026.01.28
18:46
Усе сторчма на цім святковім світі.
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?
Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?
Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,
2026.01.28
13:37
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.
2026.01.28
11:13
Таємне слово проросте крізь листя,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.
Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.
Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,
2026.01.28
09:49
Це так просто —
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,
2026.01.27
20:27
Підвіконня високе і ковані ґрати.
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.
Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.
Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні
2026.01.27
18:04
січневий день і вітер зимний
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх
нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх
нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &
2026.01.27
13:35
якщо безладно наглядати
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма
коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма
коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали
2026.01.27
11:23
знаєш що там похитується
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси
коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси
коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.01.28
2026.01.22
2026.01.19
2026.01.19
2026.01.16
2026.01.11
2025.12.24
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Огдена Неша
Із Огдена Неша
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Із Огдена Неша
НЕ БУВАЄ НАСТІЛЬКИ ДОБРЕ,
ЩОБ НЕ МОГЛО СТАТЬ ІЩЕ ГІРШ
Не можу стверджувать, що якось по-особливому ставлюсь до
.....різного роду служителів,
Та все ж певен, що толку ніякого від усіх цих утішителів.
Бадьорі ці люди з'являються після кожного нещастя і в прозі
.....чи віршем
Дарують вам слова розради, заявляючи, що іншим іще гірше.
Й несуттєво, наскільки тяжке ваше горе й безпросвітна ваша
.....скорбота,
Бо для них долать героїчно всі негаразди ваші -- буденна і
.....звична робота.
Й коли вас залишила кохана, без якої жить не можете -- в ту ж
.....мить з'являється хто-небудь із них перед вами, страждальцем,
Й переконує вас, що на світі гарненьких дівчат -- хоч греблю
.....гати: варто лиш поманити пальцем.
Й коли вас оштрафують на десять доларів за те, що їхали на
.....червоне світло (хоч ви й не згодні з цим, але поліцейський
.....так вважає),
Ви одразу ж чуєте: "Не журись, друзяко! Згадай лиш, як сотні
.....раз ти робив це безкарно раніш, то ж виграш сукупний твій
.....нинішній програш у стільки ж раз переважає."
Якщо ж ви роботи позбудетесь, то нагадують вам, що все ж трохи
.....грошей заощадили і їх у банку тримаєте;
А коли й банк збанкрутує потім, то заспокоять, що принаймні
.....хоч здоров'я іще маєте.
Життя для них -- довга й щаслива гра, в яку приходиться грать
.....тобі й мені,
Й на фініші Всемогутній Суддя не виграші й програші, а те, як
.....ви граєте, відзначає навпроти вашого імені.
Це доля, кажуть вони: чому буть, того не минуть. Вище голову!
.....Такий присуд неба.
А дзуськи! Я не став би дякувать долі, якби суп мені заправили
.....паризькою зеленню й сказали, що так і треба.
ЧИСТА СОВІСТЬ НЕ ДАЄ РОЗСЛАБИТИСЬ
Існує одна така серед всіх емоцій,
Що їй піддатливі більшість людей, хоч це й шкідливо для їх моці.
Вона засмоктує вас, мов трясовина,
Й одні лиш докори несе вона.
В любителів поспать -- від неї безсоння,
А як і вдасться заснуть, то сни в них похмурі, без осоння;
В любителів поїсти -- втрата апетиту (уникнуть останнього все ж
.....мені вдалося),
А в щигликів і канарок -- безголосся.
Краще впрягтись у віз, камінням вантажений, і тягти його до
.....очманіння,
Аніж здатись на милість якійсь химері, що ймення їй -- докори
.....сумління.
Муки совісті -- це диспепсія розуму;
Важко лікувать цю хворобу, бо не знаєш, ні які ліки давать,
.....ні яку дозу кому.
Не все те золото, що блищить, й не кожна водойма -- море;
Що нам -- раз плюнуть, те німцю -- смерть, й що радість --
.....одному, те іншому -- горе.
Я все більш переконуюсь в існуванні чітко визначеної тенденції:
Що для одного -- докори сумління, те для іншого -- лиш приємні
.....ремінесценції.
Муки совісті не роблять світ досконалішим, хоч давно в цім
.....назріла потреба,
Тому що совість мучить не тих, кого треба.
Нерідко ті, хто страждає від її докорів, чисті, мов найкоштовніші
.....алмази,
В той час як ті, хто її мук ніколи не відав, є джерелом всілякої
.....гидоти й зарази.
Як ви думаєте, чи мучило сумління Нерона, коли він кидав
.....християнського мученика на розтерзання левам?
Ні! Єдиним, хто терпів муки у всім Колізеї, був сам християнський
.....мученик, що запізніло дорікав собі за те, що проспав
.....мунулу недільну проповідь -- почуття, знайоме і мені, й вам.
Я вважаю, що муки совісті ні до чого тим, в кого чисте сумління --
.....й здіймаю руки вкотре до неба:
Хай би Всевишній забрав їх у тих, в кого вони в надлишку, й
.....тим віддав, кому вони справді треба.
ШЛЮБНИЙ ПОСВИСТ
Хоч ти це й так все зрозуміла,
Мене послухай ще раз, мила,
Яка в мене любов до тебе,
Хоч це доводить і не треба.
Хай близь чи даль -- йду у світи:
Щасливий там лиш я, де ти.
Хотів навчитись, та дарма,
Як жить, коли тебе нема.
І вліво, й прямо, і праворуч
Йду радо я з тобою поруч;
А поблизу тебе нема --
Й одразу ж туга обійма.
В очах не втримать вже сльозу,
Як я вгорі, а ти -- внизу.
Терплю страждання невимовні,
Як я всередині, ти ж -- зовні;
Й на радість враз жалі б змінились,
Якби десь разом опинились.
Я не знайомий із журбою
До тих пір, поки із тобою.
Відсутня -- й маряться мені
Пожежі й повені страшні.
Якби твій поїзд запізнився --
Вмить на вокзалі б опинвсь я.
Якщо ж із друзями гуляєш,
Як мучусь я -- ти і не знаєш;
Й коли нема тебе, й вже пізно --
Телефоную друзям слізно.
Коли ж ти з'явишся в дверях --
То де і дінеться той страх.
Не до розваг мені і втіх,
Як не почую знов твій сміх.
Хай близь чи даль -- йду у світи:
Щасливий там лиш я, де ти.
Хотів навчитись, та дарма,
Як жить коли тебе нема.
О, якби знала, що це значить --
Мені тебе постійно бачить!
То ж визнай: хай не зовсім люб --
Підстава це вступить у шлюб.
ЩОБ НЕ МОГЛО СТАТЬ ІЩЕ ГІРШ
Не можу стверджувать, що якось по-особливому ставлюсь до
.....різного роду служителів,
Та все ж певен, що толку ніякого від усіх цих утішителів.
Бадьорі ці люди з'являються після кожного нещастя і в прозі
.....чи віршем
Дарують вам слова розради, заявляючи, що іншим іще гірше.
Й несуттєво, наскільки тяжке ваше горе й безпросвітна ваша
.....скорбота,
Бо для них долать героїчно всі негаразди ваші -- буденна і
.....звична робота.
Й коли вас залишила кохана, без якої жить не можете -- в ту ж
.....мить з'являється хто-небудь із них перед вами, страждальцем,
Й переконує вас, що на світі гарненьких дівчат -- хоч греблю
.....гати: варто лиш поманити пальцем.
Й коли вас оштрафують на десять доларів за те, що їхали на
.....червоне світло (хоч ви й не згодні з цим, але поліцейський
.....так вважає),
Ви одразу ж чуєте: "Не журись, друзяко! Згадай лиш, як сотні
.....раз ти робив це безкарно раніш, то ж виграш сукупний твій
.....нинішній програш у стільки ж раз переважає."
Якщо ж ви роботи позбудетесь, то нагадують вам, що все ж трохи
.....грошей заощадили і їх у банку тримаєте;
А коли й банк збанкрутує потім, то заспокоять, що принаймні
.....хоч здоров'я іще маєте.
Життя для них -- довга й щаслива гра, в яку приходиться грать
.....тобі й мені,
Й на фініші Всемогутній Суддя не виграші й програші, а те, як
.....ви граєте, відзначає навпроти вашого імені.
Це доля, кажуть вони: чому буть, того не минуть. Вище голову!
.....Такий присуд неба.
А дзуськи! Я не став би дякувать долі, якби суп мені заправили
.....паризькою зеленню й сказали, що так і треба.
ЧИСТА СОВІСТЬ НЕ ДАЄ РОЗСЛАБИТИСЬ
Існує одна така серед всіх емоцій,
Що їй піддатливі більшість людей, хоч це й шкідливо для їх моці.
Вона засмоктує вас, мов трясовина,
Й одні лиш докори несе вона.
В любителів поспать -- від неї безсоння,
А як і вдасться заснуть, то сни в них похмурі, без осоння;
В любителів поїсти -- втрата апетиту (уникнуть останнього все ж
.....мені вдалося),
А в щигликів і канарок -- безголосся.
Краще впрягтись у віз, камінням вантажений, і тягти його до
.....очманіння,
Аніж здатись на милість якійсь химері, що ймення їй -- докори
.....сумління.
Муки совісті -- це диспепсія розуму;
Важко лікувать цю хворобу, бо не знаєш, ні які ліки давать,
.....ні яку дозу кому.
Не все те золото, що блищить, й не кожна водойма -- море;
Що нам -- раз плюнуть, те німцю -- смерть, й що радість --
.....одному, те іншому -- горе.
Я все більш переконуюсь в існуванні чітко визначеної тенденції:
Що для одного -- докори сумління, те для іншого -- лиш приємні
.....ремінесценції.
Муки совісті не роблять світ досконалішим, хоч давно в цім
.....назріла потреба,
Тому що совість мучить не тих, кого треба.
Нерідко ті, хто страждає від її докорів, чисті, мов найкоштовніші
.....алмази,
В той час як ті, хто її мук ніколи не відав, є джерелом всілякої
.....гидоти й зарази.
Як ви думаєте, чи мучило сумління Нерона, коли він кидав
.....християнського мученика на розтерзання левам?
Ні! Єдиним, хто терпів муки у всім Колізеї, був сам християнський
.....мученик, що запізніло дорікав собі за те, що проспав
.....мунулу недільну проповідь -- почуття, знайоме і мені, й вам.
Я вважаю, що муки совісті ні до чого тим, в кого чисте сумління --
.....й здіймаю руки вкотре до неба:
Хай би Всевишній забрав їх у тих, в кого вони в надлишку, й
.....тим віддав, кому вони справді треба.
ШЛЮБНИЙ ПОСВИСТ
Хоч ти це й так все зрозуміла,
Мене послухай ще раз, мила,
Яка в мене любов до тебе,
Хоч це доводить і не треба.
Хай близь чи даль -- йду у світи:
Щасливий там лиш я, де ти.
Хотів навчитись, та дарма,
Як жить, коли тебе нема.
І вліво, й прямо, і праворуч
Йду радо я з тобою поруч;
А поблизу тебе нема --
Й одразу ж туга обійма.
В очах не втримать вже сльозу,
Як я вгорі, а ти -- внизу.
Терплю страждання невимовні,
Як я всередині, ти ж -- зовні;
Й на радість враз жалі б змінились,
Якби десь разом опинились.
Я не знайомий із журбою
До тих пір, поки із тобою.
Відсутня -- й маряться мені
Пожежі й повені страшні.
Якби твій поїзд запізнився --
Вмить на вокзалі б опинвсь я.
Якщо ж із друзями гуляєш,
Як мучусь я -- ти і не знаєш;
Й коли нема тебе, й вже пізно --
Телефоную друзям слізно.
Коли ж ти з'явишся в дверях --
То де і дінеться той страх.
Не до розваг мені і втіх,
Як не почую знов твій сміх.
Хай близь чи даль -- йду у світи:
Щасливий там лиш я, де ти.
Хотів навчитись, та дарма,
Як жить коли тебе нема.
О, якби знала, що це значить --
Мені тебе постійно бачить!
То ж визнай: хай не зовсім люб --
Підстава це вступить у шлюб.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
