Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.03
01:01
хотів тобі я наспівати
про любов
про блиски у очах
і як бурлила кров
і блиснуло в очах
і закипіла кров
нам у вогні палати
в ритмі рок-ен-рол
про любов
про блиски у очах
і як бурлила кров
і блиснуло в очах
і закипіла кров
нам у вогні палати
в ритмі рок-ен-рол
2025.12.02
22:34
Потойбіч і посейбіч – все це ти.
Ти розпростерся мало не по самий Ніжин.
А в серці, як колись і нині, й вічно –
Одна і та ж синівська ніжність.
На древніх пагорбах стою,
Немовби зависаю над святим Єрусалимом,
І, як йому, тобі пересилаю ці рядки:
“М
Ти розпростерся мало не по самий Ніжин.
А в серці, як колись і нині, й вічно –
Одна і та ж синівська ніжність.
На древніх пагорбах стою,
Немовби зависаю над святим Єрусалимом,
І, як йому, тобі пересилаю ці рядки:
“М
2025.12.02
22:17
Насправді грудень не зігріє,
мою невтішну безнадію,
сніжниці білу заметіль.
Жасминові, легкі, перові
летять лелітки пелюсткові —
на смак не цукор і не сіль.
Льодяники із океану,
що на губах рожевих тануть
мою невтішну безнадію,
сніжниці білу заметіль.
Жасминові, легкі, перові
летять лелітки пелюсткові —
на смак не цукор і не сіль.
Льодяники із океану,
що на губах рожевих тануть
2025.12.02
21:18
Поворожи мені на гущі кавовій!
Горнятко перекинь, немов життя моє:
Нехай стікає осад візерунками –
Пророчить долю дивними малюнками...
На порцеляні плямами розмитими
Минуле з майбуттям, докупи злитії.
Можливо, погляд вишень твоїх визрілих
Горнятко перекинь, немов життя моє:
Нехай стікає осад візерунками –
Пророчить долю дивними малюнками...
На порцеляні плямами розмитими
Минуле з майбуттям, докупи злитії.
Можливо, погляд вишень твоїх визрілих
2025.12.02
20:34
Вже і цвіркун заснув.
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
2025.12.02
17:20
Грудень сіє на сито дощ,
І туману волога завись
Осіда на бетоні площ.
Голуби на обід зібрались.
Віддзеркалення лап і ший
Мерехтить, ніби скло побите.
Хтось би хліба їм накришив,
І туману волога завись
Осіда на бетоні площ.
Голуби на обід зібрались.
Віддзеркалення лап і ший
Мерехтить, ніби скло побите.
Хтось би хліба їм накришив,
2025.12.02
14:53
Дивлюсь у туман непроглядний, дівочий,
У епос далеких самотніх лісів.
Немов Гільгамеш, я бреду через очі
Дрімотних лугів і нежданих морів.
Я бачу в тумані чудовиська люті,
І посох пророка, і знаки біди.
Несеться полями нестриманий лютий,
У епос далеких самотніх лісів.
Немов Гільгамеш, я бреду через очі
Дрімотних лугів і нежданих морів.
Я бачу в тумані чудовиська люті,
І посох пророка, і знаки біди.
Несеться полями нестриманий лютий,
2025.12.02
12:01
Вже і цвіркун заснув.
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
2025.12.02
10:58
Дехто, хто де.
Тільки ти не зникаєш нікуди,
головно в думці моїй осіла,
сплела невеличку стріху,
загидила ваксою ґанок,
курочку рябу примусила знестись,
зненавиділа сусіда
і запросила,
Тільки ти не зникаєш нікуди,
головно в думці моїй осіла,
сплела невеличку стріху,
загидила ваксою ґанок,
курочку рябу примусила знестись,
зненавиділа сусіда
і запросила,
2025.12.01
23:04
Закінчує справи свої листопад,
згрібаючи листя навколо .
А вітер жбурляє його невпопад,
Осіннє руйнуючи лоно.
Повітря холодним вкриває рядном.
Відчутна пронизлива туга.
Зима перетнула швиденько кордон.
згрібаючи листя навколо .
А вітер жбурляє його невпопад,
Осіннє руйнуючи лоно.
Повітря холодним вкриває рядном.
Відчутна пронизлива туга.
Зима перетнула швиденько кордон.
2025.12.01
12:00
Двадцять літ минає від часів
Як Сержант зібрав собі музик
Мода змінювалася не раз
Пепер далі усміхає нас
Мені за честь представити
Зірок, що з нами рік у рік
Пеперів Оркестр Одинаків!
Як Сержант зібрав собі музик
Мода змінювалася не раз
Пепер далі усміхає нас
Мені за честь представити
Зірок, що з нами рік у рік
Пеперів Оркестр Одинаків!
2025.12.01
11:08
Зрубане дерево біля паркану,
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує
2025.12.01
09:50
А дерева в льолях із туману
(білене нашвидко полотно).
Тане день, ще геть і не проглянув,
але місто огортає сном.
Скавучать автівки навіжено
в жовтооку непроглядну путь.
Ми с тобою нині як мішені,
але й це минеться теж.... мабуть.
(білене нашвидко полотно).
Тане день, ще геть і не проглянув,
але місто огортає сном.
Скавучать автівки навіжено
в жовтооку непроглядну путь.
Ми с тобою нині як мішені,
але й це минеться теж.... мабуть.
2025.12.01
09:33
З темного боку з темного майже
Чекали на сумнів відтяли окраєць
Та байдуже нам хто це розкаже
Якщо не цікавить якщо не торкає…
З іншого боку світлого боку
Вернувся окраєць сумнівно відтятий…
Втрачений день вірніше півроку
Якщо не чіплятись… якщо по
Чекали на сумнів відтяли окраєць
Та байдуже нам хто це розкаже
Якщо не цікавить якщо не торкає…
З іншого боку світлого боку
Вернувся окраєць сумнівно відтятий…
Втрачений день вірніше півроку
Якщо не чіплятись… якщо по
2025.12.01
08:53
Ходить Гарбуз по городу,
Питається свого роду:
«Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі Гарбузові?»
Обізвалась жовта Диня —
Гарбузова господиня
І зелені Огірочки —
Гарбузові сини й дочки:
Питається свого роду:
«Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі Гарбузові?»
Обізвалась жовта Диня —
Гарбузова господиня
І зелені Огірочки —
Гарбузові сини й дочки:
2025.12.01
08:47
Хай і була найменшою з гірчин,
Які Ти для любові сієш, Боже.
Посіяна, я знала, що нічим
Окрім любові прорости не зможу.
Окрім надії, окрім сподівань,
Наділеної сили слова, волі,
Щоб між зневірою і вірою ставав
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Які Ти для любові сієш, Боже.
Посіяна, я знала, що нічим
Окрім любові прорости не зможу.
Окрім надії, окрім сподівань,
Наділеної сили слова, волі,
Щоб між зневірою і вірою ставав
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.11.26
2025.11.23
2025.11.07
2025.10.29
2025.10.27
2025.10.20
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Огдена Неша
Із Огдена Неша
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Із Огдена Неша
НЕ БУВАЄ НАСТІЛЬКИ ДОБРЕ,
ЩОБ НЕ МОГЛО СТАТЬ ІЩЕ ГІРШ
Не можу стверджувать, що якось по-особливому ставлюсь до
.....різного роду служителів,
Та все ж певен, що толку ніякого від усіх цих утішителів.
Бадьорі ці люди з'являються після кожного нещастя і в прозі
.....чи віршем
Дарують вам слова розради, заявляючи, що іншим іще гірше.
Й несуттєво, наскільки тяжке ваше горе й безпросвітна ваша
.....скорбота,
Бо для них долать героїчно всі негаразди ваші -- буденна і
.....звична робота.
Й коли вас залишила кохана, без якої жить не можете -- в ту ж
.....мить з'являється хто-небудь із них перед вами, страждальцем,
Й переконує вас, що на світі гарненьких дівчат -- хоч греблю
.....гати: варто лиш поманити пальцем.
Й коли вас оштрафують на десять доларів за те, що їхали на
.....червоне світло (хоч ви й не згодні з цим, але поліцейський
.....так вважає),
Ви одразу ж чуєте: "Не журись, друзяко! Згадай лиш, як сотні
.....раз ти робив це безкарно раніш, то ж виграш сукупний твій
.....нинішній програш у стільки ж раз переважає."
Якщо ж ви роботи позбудетесь, то нагадують вам, що все ж трохи
.....грошей заощадили і їх у банку тримаєте;
А коли й банк збанкрутує потім, то заспокоять, що принаймні
.....хоч здоров'я іще маєте.
Життя для них -- довга й щаслива гра, в яку приходиться грать
.....тобі й мені,
Й на фініші Всемогутній Суддя не виграші й програші, а те, як
.....ви граєте, відзначає навпроти вашого імені.
Це доля, кажуть вони: чому буть, того не минуть. Вище голову!
.....Такий присуд неба.
А дзуськи! Я не став би дякувать долі, якби суп мені заправили
.....паризькою зеленню й сказали, що так і треба.
ЧИСТА СОВІСТЬ НЕ ДАЄ РОЗСЛАБИТИСЬ
Існує одна така серед всіх емоцій,
Що їй піддатливі більшість людей, хоч це й шкідливо для їх моці.
Вона засмоктує вас, мов трясовина,
Й одні лиш докори несе вона.
В любителів поспать -- від неї безсоння,
А як і вдасться заснуть, то сни в них похмурі, без осоння;
В любителів поїсти -- втрата апетиту (уникнуть останнього все ж
.....мені вдалося),
А в щигликів і канарок -- безголосся.
Краще впрягтись у віз, камінням вантажений, і тягти його до
.....очманіння,
Аніж здатись на милість якійсь химері, що ймення їй -- докори
.....сумління.
Муки совісті -- це диспепсія розуму;
Важко лікувать цю хворобу, бо не знаєш, ні які ліки давать,
.....ні яку дозу кому.
Не все те золото, що блищить, й не кожна водойма -- море;
Що нам -- раз плюнуть, те німцю -- смерть, й що радість --
.....одному, те іншому -- горе.
Я все більш переконуюсь в існуванні чітко визначеної тенденції:
Що для одного -- докори сумління, те для іншого -- лиш приємні
.....ремінесценції.
Муки совісті не роблять світ досконалішим, хоч давно в цім
.....назріла потреба,
Тому що совість мучить не тих, кого треба.
Нерідко ті, хто страждає від її докорів, чисті, мов найкоштовніші
.....алмази,
В той час як ті, хто її мук ніколи не відав, є джерелом всілякої
.....гидоти й зарази.
Як ви думаєте, чи мучило сумління Нерона, коли він кидав
.....християнського мученика на розтерзання левам?
Ні! Єдиним, хто терпів муки у всім Колізеї, був сам християнський
.....мученик, що запізніло дорікав собі за те, що проспав
.....мунулу недільну проповідь -- почуття, знайоме і мені, й вам.
Я вважаю, що муки совісті ні до чого тим, в кого чисте сумління --
.....й здіймаю руки вкотре до неба:
Хай би Всевишній забрав їх у тих, в кого вони в надлишку, й
.....тим віддав, кому вони справді треба.
ШЛЮБНИЙ ПОСВИСТ
Хоч ти це й так все зрозуміла,
Мене послухай ще раз, мила,
Яка в мене любов до тебе,
Хоч це доводить і не треба.
Хай близь чи даль -- йду у світи:
Щасливий там лиш я, де ти.
Хотів навчитись, та дарма,
Як жить, коли тебе нема.
І вліво, й прямо, і праворуч
Йду радо я з тобою поруч;
А поблизу тебе нема --
Й одразу ж туга обійма.
В очах не втримать вже сльозу,
Як я вгорі, а ти -- внизу.
Терплю страждання невимовні,
Як я всередині, ти ж -- зовні;
Й на радість враз жалі б змінились,
Якби десь разом опинились.
Я не знайомий із журбою
До тих пір, поки із тобою.
Відсутня -- й маряться мені
Пожежі й повені страшні.
Якби твій поїзд запізнився --
Вмить на вокзалі б опинвсь я.
Якщо ж із друзями гуляєш,
Як мучусь я -- ти і не знаєш;
Й коли нема тебе, й вже пізно --
Телефоную друзям слізно.
Коли ж ти з'явишся в дверях --
То де і дінеться той страх.
Не до розваг мені і втіх,
Як не почую знов твій сміх.
Хай близь чи даль -- йду у світи:
Щасливий там лиш я, де ти.
Хотів навчитись, та дарма,
Як жить коли тебе нема.
О, якби знала, що це значить --
Мені тебе постійно бачить!
То ж визнай: хай не зовсім люб --
Підстава це вступить у шлюб.
ЩОБ НЕ МОГЛО СТАТЬ ІЩЕ ГІРШ
Не можу стверджувать, що якось по-особливому ставлюсь до
.....різного роду служителів,
Та все ж певен, що толку ніякого від усіх цих утішителів.
Бадьорі ці люди з'являються після кожного нещастя і в прозі
.....чи віршем
Дарують вам слова розради, заявляючи, що іншим іще гірше.
Й несуттєво, наскільки тяжке ваше горе й безпросвітна ваша
.....скорбота,
Бо для них долать героїчно всі негаразди ваші -- буденна і
.....звична робота.
Й коли вас залишила кохана, без якої жить не можете -- в ту ж
.....мить з'являється хто-небудь із них перед вами, страждальцем,
Й переконує вас, що на світі гарненьких дівчат -- хоч греблю
.....гати: варто лиш поманити пальцем.
Й коли вас оштрафують на десять доларів за те, що їхали на
.....червоне світло (хоч ви й не згодні з цим, але поліцейський
.....так вважає),
Ви одразу ж чуєте: "Не журись, друзяко! Згадай лиш, як сотні
.....раз ти робив це безкарно раніш, то ж виграш сукупний твій
.....нинішній програш у стільки ж раз переважає."
Якщо ж ви роботи позбудетесь, то нагадують вам, що все ж трохи
.....грошей заощадили і їх у банку тримаєте;
А коли й банк збанкрутує потім, то заспокоять, що принаймні
.....хоч здоров'я іще маєте.
Життя для них -- довга й щаслива гра, в яку приходиться грать
.....тобі й мені,
Й на фініші Всемогутній Суддя не виграші й програші, а те, як
.....ви граєте, відзначає навпроти вашого імені.
Це доля, кажуть вони: чому буть, того не минуть. Вище голову!
.....Такий присуд неба.
А дзуськи! Я не став би дякувать долі, якби суп мені заправили
.....паризькою зеленню й сказали, що так і треба.
ЧИСТА СОВІСТЬ НЕ ДАЄ РОЗСЛАБИТИСЬ
Існує одна така серед всіх емоцій,
Що їй піддатливі більшість людей, хоч це й шкідливо для їх моці.
Вона засмоктує вас, мов трясовина,
Й одні лиш докори несе вона.
В любителів поспать -- від неї безсоння,
А як і вдасться заснуть, то сни в них похмурі, без осоння;
В любителів поїсти -- втрата апетиту (уникнуть останнього все ж
.....мені вдалося),
А в щигликів і канарок -- безголосся.
Краще впрягтись у віз, камінням вантажений, і тягти його до
.....очманіння,
Аніж здатись на милість якійсь химері, що ймення їй -- докори
.....сумління.
Муки совісті -- це диспепсія розуму;
Важко лікувать цю хворобу, бо не знаєш, ні які ліки давать,
.....ні яку дозу кому.
Не все те золото, що блищить, й не кожна водойма -- море;
Що нам -- раз плюнуть, те німцю -- смерть, й що радість --
.....одному, те іншому -- горе.
Я все більш переконуюсь в існуванні чітко визначеної тенденції:
Що для одного -- докори сумління, те для іншого -- лиш приємні
.....ремінесценції.
Муки совісті не роблять світ досконалішим, хоч давно в цім
.....назріла потреба,
Тому що совість мучить не тих, кого треба.
Нерідко ті, хто страждає від її докорів, чисті, мов найкоштовніші
.....алмази,
В той час як ті, хто її мук ніколи не відав, є джерелом всілякої
.....гидоти й зарази.
Як ви думаєте, чи мучило сумління Нерона, коли він кидав
.....християнського мученика на розтерзання левам?
Ні! Єдиним, хто терпів муки у всім Колізеї, був сам християнський
.....мученик, що запізніло дорікав собі за те, що проспав
.....мунулу недільну проповідь -- почуття, знайоме і мені, й вам.
Я вважаю, що муки совісті ні до чого тим, в кого чисте сумління --
.....й здіймаю руки вкотре до неба:
Хай би Всевишній забрав їх у тих, в кого вони в надлишку, й
.....тим віддав, кому вони справді треба.
ШЛЮБНИЙ ПОСВИСТ
Хоч ти це й так все зрозуміла,
Мене послухай ще раз, мила,
Яка в мене любов до тебе,
Хоч це доводить і не треба.
Хай близь чи даль -- йду у світи:
Щасливий там лиш я, де ти.
Хотів навчитись, та дарма,
Як жить, коли тебе нема.
І вліво, й прямо, і праворуч
Йду радо я з тобою поруч;
А поблизу тебе нема --
Й одразу ж туга обійма.
В очах не втримать вже сльозу,
Як я вгорі, а ти -- внизу.
Терплю страждання невимовні,
Як я всередині, ти ж -- зовні;
Й на радість враз жалі б змінились,
Якби десь разом опинились.
Я не знайомий із журбою
До тих пір, поки із тобою.
Відсутня -- й маряться мені
Пожежі й повені страшні.
Якби твій поїзд запізнився --
Вмить на вокзалі б опинвсь я.
Якщо ж із друзями гуляєш,
Як мучусь я -- ти і не знаєш;
Й коли нема тебе, й вже пізно --
Телефоную друзям слізно.
Коли ж ти з'явишся в дверях --
То де і дінеться той страх.
Не до розваг мені і втіх,
Як не почую знов твій сміх.
Хай близь чи даль -- йду у світи:
Щасливий там лиш я, де ти.
Хотів навчитись, та дарма,
Як жить коли тебе нема.
О, якби знала, що це значить --
Мені тебе постійно бачить!
То ж визнай: хай не зовсім люб --
Підстава це вступить у шлюб.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
