ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
у чесність повернути віру,
не красти і багатим буть!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віктор Марач (1955) / Вірші / Із Огдена Неша

 Із Огдена Неша
НЕ БУВАЄ НАСТІЛЬКИ ДОБРЕ,
ЩОБ НЕ МОГЛО СТАТЬ ІЩЕ ГІРШ

Не можу стверджувать, що якось по-особливому ставлюсь до
.....різного роду служителів,
Та все ж певен, що толку ніякого від усіх цих утішителів.
Бадьорі ці люди з'являються після кожного нещастя і в прозі
.....чи віршем
Дарують вам слова розради, заявляючи, що іншим іще гірше.
Й несуттєво, наскільки тяжке ваше горе й безпросвітна ваша
.....скорбота,
Бо для них долать героїчно всі негаразди ваші -- буденна і
.....звична робота.
Й коли вас залишила кохана, без якої жить не можете -- в ту ж
.....мить з'являється хто-небудь із них перед вами, страждальцем,
Й переконує вас, що на світі гарненьких дівчат -- хоч греблю
.....гати: варто лиш поманити пальцем.
Й коли вас оштрафують на десять доларів за те, що їхали на
.....червоне світло (хоч ви й не згодні з цим, але поліцейський
.....так вважає),
Ви одразу ж чуєте: "Не журись, друзяко! Згадай лиш, як сотні
.....раз ти робив це безкарно раніш, то ж виграш сукупний твій
.....нинішній програш у стільки ж раз переважає."
Якщо ж ви роботи позбудетесь, то нагадують вам, що все ж трохи
.....грошей заощадили і їх у банку тримаєте;
А коли й банк збанкрутує потім, то заспокоять, що принаймні
.....хоч здоров'я іще маєте.
Життя для них -- довга й щаслива гра, в яку приходиться грать
.....тобі й мені,
Й на фініші Всемогутній Суддя не виграші й програші, а те, як
.....ви граєте, відзначає навпроти вашого імені.
Це доля, кажуть вони: чому буть, того не минуть. Вище голову!
.....Такий присуд неба.
А дзуськи! Я не став би дякувать долі, якби суп мені заправили
.....паризькою зеленню й сказали, що так і треба.

ЧИСТА СОВІСТЬ НЕ ДАЄ РОЗСЛАБИТИСЬ

Існує одна така серед всіх емоцій,
Що їй піддатливі більшість людей, хоч це й шкідливо для їх моці.
Вона засмоктує вас, мов трясовина,
Й одні лиш докори несе вона.
В любителів поспать -- від неї безсоння,
А як і вдасться заснуть, то сни в них похмурі, без осоння;
В любителів поїсти -- втрата апетиту (уникнуть останнього все ж
.....мені вдалося),
А в щигликів і канарок -- безголосся.
Краще впрягтись у віз, камінням вантажений, і тягти його до
.....очманіння,
Аніж здатись на милість якійсь химері, що ймення їй -- докори
.....сумління.
Муки совісті -- це диспепсія розуму;
Важко лікувать цю хворобу, бо не знаєш, ні які ліки давать,
.....ні яку дозу кому.
Не все те золото, що блищить, й не кожна водойма -- море;
Що нам -- раз плюнуть, те німцю -- смерть, й що радість --
.....одному, те іншому -- горе.
Я все більш переконуюсь в існуванні чітко визначеної тенденції:
Що для одного -- докори сумління, те для іншого -- лиш приємні
.....ремінесценції.
Муки совісті не роблять світ досконалішим, хоч давно в цім
.....назріла потреба,
Тому що совість мучить не тих, кого треба.
Нерідко ті, хто страждає від її докорів, чисті, мов найкоштовніші
.....алмази,
В той час як ті, хто її мук ніколи не відав, є джерелом всілякої
.....гидоти й зарази.
Як ви думаєте, чи мучило сумління Нерона, коли він кидав
.....християнського мученика на розтерзання левам?
Ні! Єдиним, хто терпів муки у всім Колізеї, був сам християнський
.....мученик, що запізніло дорікав собі за те, що проспав
.....мунулу недільну проповідь -- почуття, знайоме і мені, й вам.
Я вважаю, що муки совісті ні до чого тим, в кого чисте сумління --
.....й здіймаю руки вкотре до неба:
Хай би Всевишній забрав їх у тих, в кого вони в надлишку, й
.....тим віддав, кому вони справді треба.

ШЛЮБНИЙ ПОСВИСТ

Хоч ти це й так все зрозуміла,
Мене послухай ще раз, мила,

Яка в мене любов до тебе,
Хоч це доводить і не треба.

Хай близь чи даль -- йду у світи:
Щасливий там лиш я, де ти.

Хотів навчитись, та дарма,
Як жить, коли тебе нема.

І вліво, й прямо, і праворуч
Йду радо я з тобою поруч;

А поблизу тебе нема --
Й одразу ж туга обійма.

В очах не втримать вже сльозу,
Як я вгорі, а ти -- внизу.

Терплю страждання невимовні,
Як я всередині, ти ж -- зовні;

Й на радість враз жалі б змінились,
Якби десь разом опинились.

Я не знайомий із журбою
До тих пір, поки із тобою.

Відсутня -- й маряться мені
Пожежі й повені страшні.

Якби твій поїзд запізнився --
Вмить на вокзалі б опинвсь я.

Якщо ж із друзями гуляєш,
Як мучусь я -- ти і не знаєш;

Й коли нема тебе, й вже пізно --
Телефоную друзям слізно.

Коли ж ти з'явишся в дверях --
То де і дінеться той страх.

Не до розваг мені і втіх,
Як не почую знов твій сміх.

Хай близь чи даль -- йду у світи:
Щасливий там лиш я, де ти.

Хотів навчитись, та дарма,
Як жить коли тебе нема.

О, якби знала, що це значить --
Мені тебе постійно бачить!

То ж визнай: хай не зовсім люб --
Підстава це вступить у шлюб.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-12-25 10:44:29
Переглядів сторінки твору 1920
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.555 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.493 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.732
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2020.07.02 19:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Марач (М.К./М.К.) [ 2007-12-25 11:57:02 ]
Примітки

Паризька зелень -- дуже отруйний інсектицид (засіб для знищення комах).
Диспепсія -- порушення процесів засвоєння поживних речовин у шлунково-кишковому тракті, що супроводжується розладом його функцій.
Ремінесценція -- невиразний спогад, відгомін того, що відбівалося раніше в житті.
Нерон Клавдій (37-68) -- давньоримський імператор, що відзначався надзвичайною жорстокістю. Влаштував у Римі пожежу, щоб мати привід для переслідування християн.
Колізей -- найбільший із римських амфітеатрів (античних споруд для різноманітних масових видовищ, що мали вигляд круглого театру без даху); вміщував до 50 тис глядачів. На його арені відбувалися, зокрема, бої гладіаторів та страти християн.