НЕ ШКІР ЗУБИ -- СОБІ Ж ДОРОЖЧЕ

Краще вже буть носієм пухлини або, по-науковому, тумору,
Аніж мати почуття гумору.
Хоч у людей, наділених почуттям гумору, життя зовсім не
.....буденне,
Та їм ніколи не вдасться звершити щось варте уваги, величне
.....то будь чи мерзенне.
Та і як вони можуть творити безсмертне, що йому судилось би
.....шедевром стати,
Якщо одразу ж усвідомлюють, що при цьому виглядають дуже
.....курйозно, й припиняють роботу і починають реготати?
Всі завмирають від захоплення, розглядаючи безсмертні фрески
.....Мікеланджело в Сікстінській капеллі,
Та готовий присягнуть, що він не створив би їх, якби
.....усвідомлював, наскільки потішно виглядає, лежачи
.....доверху черевом на стелі.
В житті, на щастя, не так вже й багато нездоланних перепон
.....й не вони є предметом спору,
Та найбільш фатальне в нім -- це здатність приймати чужу
.....точку зору.
Й коли ваша турботлива матуся пророкує вам славу й багатство --
.....чи ж справдяться її сподівання,
Якщо вас постійно мучить підозра, що є два різні боки в
.....в будь-якого питання.
Скажімо, чи стали б ділки захоплювать ринки і скуповувать
.....товари з метою спекуляції,
Якби хоч дрібку совісті мали й думали про добробут і безпеку
.....нації?
Або глянь на мерів, сенаторів і президентів (не беручи лиш
.....Конанта із Гарварда до уваги):
Чи ж вони перемагали б на виборах, якби визнавали в своїх
.....опонентів хоча б якісь переваги?
Ні, й ще раз ні -- талант не дається так просто, як щоденна
.....толковість,
Якщо остання не підкріплена впевненістю про власну безпомилковість.
А людям з почуттям гумору, незважаючи на всю їх рішимість,
Ну ніяк не вдається повірить у власну непогрішимість.

КОТЛЕТА ВАЖЛИВІША ЗА ПОЕТА

Поети не дуже до чогось придатні,
Бо вони ні надто продуктивні, ні надто марнотратні;
Й навіть ті із них, що юрби збирають,
Недостатньо торгівлі й комерції сприяють.
Яких би поетів, хай і знаних, не брати --
Від них тільки збитки і втрати,
Бо поводять себе нерозважливо,
Ставлячись до купівлі-продажу упереджено й зневажливо.
І взагалі поети -- це люди, з якими не варто розглядати що-небудь,
Бо їх неможливо змусити щось купить і вони не настільки
.....настирні, щоб продати що-небудь.
Багато поетів схильні до песимізму і нудних нотацій,
Та все ж вони, по-моєму, кращі від поетів постійних ейфорій
.....і екзальтацій;
Однак і ці останні видаються мені меншим збоченням
В порівняні із їх нестримно захопливим оточенням.
Поет, особливо ж університетський, збирає -- раніш чи пізніше
.....семестром --
Натовп збуджених прихильниць і прихильників, що ходять за ним
.....назирцем і величають його маестром;
Й поет вже змушений терпіть епігонів і все більш стає схильним
.....до стагнації,
І йому вже не до поезії, бо вся його увага віддана теософії
.....й емансипації.
З іншого боку, якщо навколо поета не буяє літературне життя,
Й поет не помер в розквіті сил і не отримав премії Пулітцера,
.....то йому загрожує повне забуття.
Але буває й гірше -- коли поет замість міфології
З головою поринає в проблеми соціології.
Звичайно, кожен поет зобов'язаний пошуками нового займатись,
Та мені це нагадує проповідника, що випиває в компанії й
.....розповідає непристойний анекдот, щоб за свого сприйматись.
То ж моя порада матерям: як вже народили поета, не розраховуйте
.....на шанс примарний, що майбутні покоління будуть любить його,
А краще піддайтесь першій спонуці і втопіть його.

ПОВЗКОМ І ПЛАЗОМ

Був звичним світ комах для Фабра,
Для мене ж він -- абракадабра.
Мурашник кожен без прикрас
Явля, що жде колись і нас;
Хто ж павутиння тче -- відгадка
В нім і про предка, й про нащадка.
Й не Чемберлена зонт чи тент --
Врятує нас лиш репелент.

ГУСАК

Де б гусака ти не зустрів,
Узнаєш дзьоб його і гнів;
Ненависть в нього із гордині
До всіх на світі, крім гусині;
Якби цікавих менш блукало --
І їй від нього б перепало.
Вона щаслива? -- Та що зміним
Психоаналізом гусиним?!

ГАЛКА

Крик галки вас гнітить глибоко:
Зле в неї серце й жовте око;
Й веде себе по-хуліганськи
Із птахами, що менш поганські;
А заступитись варт людині,
Як атакує й ту в гордині.
Й про галку стверджую без лесті я:
Це -- орнітологічна бестія.

ВІЧНИЙ АНТАГОНІЗМ

Як ванну приймаю -- й тоді страждалець:
Терпіння цим випробовую міць --
Бо те, що прийнятним вважає палець,
Чомусь таке холодне для сідниць.

ЛІТНЯ СЕРЕНАДА

Як звук грому ловить вухо,
Як повзе вже ледве й муха,
Як весь мокрий, в роті ж сухо --
Це вже липень, моя сплюхо!

Й хоч все більш трава пилиться
Й без причини кожен злиться,
То що -- з-за спеки не любиться?
Та ми й розплавимось, щоб злиться!