Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.03
01:01
хотів тобі я наспівати
про любов
про блиски у очах
і як бурлила кров
і блиснуло в очах
і закипіла кров
нам у вогні палати
в ритмі рок-ен-рол
про любов
про блиски у очах
і як бурлила кров
і блиснуло в очах
і закипіла кров
нам у вогні палати
в ритмі рок-ен-рол
2025.12.02
22:34
Потойбіч і посейбіч – все це ти.
Ти розпростерся мало не по самий Ніжин.
А в серці, як колись і нині, й вічно –
Одна і та ж синівська ніжність.
На древніх пагорбах стою,
Немовби зависаю над святим Єрусалимом,
І, як йому, тобі пересилаю ці рядки:
“М
Ти розпростерся мало не по самий Ніжин.
А в серці, як колись і нині, й вічно –
Одна і та ж синівська ніжність.
На древніх пагорбах стою,
Немовби зависаю над святим Єрусалимом,
І, як йому, тобі пересилаю ці рядки:
“М
2025.12.02
22:17
Насправді грудень не зігріє,
мою невтішну безнадію,
сніжниці білу заметіль.
Жасминові, легкі, перові
летять лелітки пелюсткові —
на смак не цукор і не сіль.
Льодяники із океану,
що на губах рожевих тануть
мою невтішну безнадію,
сніжниці білу заметіль.
Жасминові, легкі, перові
летять лелітки пелюсткові —
на смак не цукор і не сіль.
Льодяники із океану,
що на губах рожевих тануть
2025.12.02
21:18
Поворожи мені на гущі кавовій!
Горнятко перекинь, немов життя моє:
Нехай стікає осад візерунками –
Пророчить долю дивними малюнками...
На порцеляні плямами розмитими
Минуле з майбуттям, докупи злитії.
Можливо, погляд вишень твоїх визрілих
Горнятко перекинь, немов життя моє:
Нехай стікає осад візерунками –
Пророчить долю дивними малюнками...
На порцеляні плямами розмитими
Минуле з майбуттям, докупи злитії.
Можливо, погляд вишень твоїх визрілих
2025.12.02
20:34
Вже і цвіркун заснув.
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
2025.12.02
17:20
Грудень сіє на сито дощ,
І туману волога завись
Осіда на бетоні площ.
Голуби на обід зібрались.
Віддзеркалення лап і ший
Мерехтить, ніби скло побите.
Хтось би хліба їм накришив,
І туману волога завись
Осіда на бетоні площ.
Голуби на обід зібрались.
Віддзеркалення лап і ший
Мерехтить, ніби скло побите.
Хтось би хліба їм накришив,
2025.12.02
14:53
Дивлюсь у туман непроглядний, дівочий,
У епос далеких самотніх лісів.
Немов Гільгамеш, я бреду через очі
Дрімотних лугів і нежданих морів.
Я бачу в тумані чудовиська люті,
І посох пророка, і знаки біди.
Несеться полями нестриманий лютий,
У епос далеких самотніх лісів.
Немов Гільгамеш, я бреду через очі
Дрімотних лугів і нежданих морів.
Я бачу в тумані чудовиська люті,
І посох пророка, і знаки біди.
Несеться полями нестриманий лютий,
2025.12.02
12:01
Вже і цвіркун заснув.
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
2025.12.02
10:58
Дехто, хто де.
Тільки ти не зникаєш нікуди,
головно в думці моїй осіла,
сплела невеличку стріху,
загидила ваксою ґанок,
курочку рябу примусила знестись,
зненавиділа сусіда
і запросила,
Тільки ти не зникаєш нікуди,
головно в думці моїй осіла,
сплела невеличку стріху,
загидила ваксою ґанок,
курочку рябу примусила знестись,
зненавиділа сусіда
і запросила,
2025.12.01
23:04
Закінчує справи свої листопад,
згрібаючи листя навколо .
А вітер жбурляє його невпопад,
Осіннє руйнуючи лоно.
Повітря холодним вкриває рядном.
Відчутна пронизлива туга.
Зима перетнула швиденько кордон.
згрібаючи листя навколо .
А вітер жбурляє його невпопад,
Осіннє руйнуючи лоно.
Повітря холодним вкриває рядном.
Відчутна пронизлива туга.
Зима перетнула швиденько кордон.
2025.12.01
12:00
Двадцять літ минає від часів
Як Сержант зібрав собі музик
Мода змінювалася не раз
Пепер далі усміхає нас
Мені за честь представити
Зірок, що з нами рік у рік
Пеперів Оркестр Одинаків!
Як Сержант зібрав собі музик
Мода змінювалася не раз
Пепер далі усміхає нас
Мені за честь представити
Зірок, що з нами рік у рік
Пеперів Оркестр Одинаків!
2025.12.01
11:08
Зрубане дерево біля паркану,
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує
2025.12.01
09:50
А дерева в льолях із туману
(білене нашвидко полотно).
Тане день, ще геть і не проглянув,
але місто огортає сном.
Скавучать автівки навіжено
в жовтооку непроглядну путь.
Ми с тобою нині як мішені,
але й це минеться теж.... мабуть.
(білене нашвидко полотно).
Тане день, ще геть і не проглянув,
але місто огортає сном.
Скавучать автівки навіжено
в жовтооку непроглядну путь.
Ми с тобою нині як мішені,
але й це минеться теж.... мабуть.
2025.12.01
09:33
З темного боку з темного майже
Чекали на сумнів відтяли окраєць
Та байдуже нам хто це розкаже
Якщо не цікавить якщо не торкає…
З іншого боку світлого боку
Вернувся окраєць сумнівно відтятий…
Втрачений день вірніше півроку
Якщо не чіплятись… якщо по
Чекали на сумнів відтяли окраєць
Та байдуже нам хто це розкаже
Якщо не цікавить якщо не торкає…
З іншого боку світлого боку
Вернувся окраєць сумнівно відтятий…
Втрачений день вірніше півроку
Якщо не чіплятись… якщо по
2025.12.01
08:53
Ходить Гарбуз по городу,
Питається свого роду:
«Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі Гарбузові?»
Обізвалась жовта Диня —
Гарбузова господиня
І зелені Огірочки —
Гарбузові сини й дочки:
Питається свого роду:
«Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі Гарбузові?»
Обізвалась жовта Диня —
Гарбузова господиня
І зелені Огірочки —
Гарбузові сини й дочки:
2025.12.01
08:47
Хай і була найменшою з гірчин,
Які Ти для любові сієш, Боже.
Посіяна, я знала, що нічим
Окрім любові прорости не зможу.
Окрім надії, окрім сподівань,
Наділеної сили слова, волі,
Щоб між зневірою і вірою ставав
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Які Ти для любові сієш, Боже.
Посіяна, я знала, що нічим
Окрім любові прорости не зможу.
Окрім надії, окрім сподівань,
Наділеної сили слова, волі,
Щоб між зневірою і вірою ставав
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.11.26
2025.11.23
2025.11.07
2025.10.29
2025.10.27
2025.10.20
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Огдена Неша
Із Огдена Неша
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Із Огдена Неша
ПРО ЩО КОЖНА ЖІНКА ДІЗНАЄТЬСЯ РАНО ЧИ ПІЗНО
Чоловіки -- це такий різновид людей, що для їхніх дружин
.....спільне проживання з ними освячене іще печерою
І скріплюється щодня все більше сніданком, обідом і вечерею;
На межі безвідповідальності їх із дітьми поводження,
Й до того ж вони забувають усі дні народження,
А як бачать, що веде вже ця бездіяльність до згуби,
Вважають, що можуть загладити все ніжним поцілунком в губи.
Й коли ви їм говорите про вчинки їх жахливі, то не розкаяння
.....слова, а посмішка лиш на устах їх буде,
В якій читається ясно: скоро вона про все забуде.
Будучи в гостях, вони випивають коктейлі швидше, ніж можуть
.....поглинуть;
Але варто вам лише глянуть у їх бік, як вдають із себе мучеників,
.....яких от-от у вогонь жертовний вкинуть.
Й коли потрібно пройти п'ять миль, щоб зіграти партію в гольф,
.....то роблять це дуже енергійно; коли ж попросиш прибрать
.....у хаті, сприймають це летаргічно,
Й потім ще заявляють вам, що жінки нерозсудливі й не вміють
.....мислить логічно.
Вони встають і лягають спать, коли їм заманеться, аби лиш не
.....одночасно з вами;
Коли ж ви причепурюєтесь біля дзеркала, то дивляться на вас так,
.....ніби пудра й помада -- це чорна магія, а самі ви --
.....індійський факір чи свамі.
Вони зважено, спокійно й холоднокровно сприймають нездужання
.....особи, що для неї обіцяли буть опорою в радості і в горі;
Коли ж чихнуть самі чи в них заболить живіт, то вже так
.....запанікують, ніби невиліковно хворі.
Й коли ви наодинці з ними, вони ігнорують і найменші ознаки
.....ввічливості й лиш із повчаннями будуть напосідати;
Зате привселюдно наввипередки посувають вам крісла й попільнички,
.....сендвічі й бутерброди, вклоняючись і розшаркуючись, що
.....аж хочеться їм ляпаса дати.
Справді, чоловіки викликають лиш роздратування, та долі шляхи
.....неухильні --
Й тому-то до більшості з них жінки, як не дивно, прихильні.
ЩОСЬ НІБИ ОДА ПОВИННОСТІ
О повинносте,
Чому в тобі так мало чарів і гостинності?
Чому ти справляєш враження старої діви, що одразу,
Як тільки на неї глянеш, викликає відразу?
Чому окуляри твої зблискують так зловісно?
Ах, важко в дранті такім виглядать красунею, звісно!
Чому ти так не схожа не Венеру,
Й чому не знаходжу в тобі жодну, що спільною для обох нас
.....була б, манеру?
Чому в тобі п'ятдесят відсотків від учительки,
А п'ятдесят один -- від мучительки?
Чому в тебе спільно з долею прагнення взаємне
Змусить людей відмовитись від того, що їм подобається, й те
.....робить приневолить, що їм неприємне?
Чому ти так схожа на все те, що вмирає ще в квітні,
Й нагадує навіть весною дні осені непривітні?
Чому ти псом гончим женешся й за п'яти мене кусаєш?
Й чому ти завжди альбатросом наді мною нависаєш?
Ти така всюдисуща,
Душа ж моя -- мов та гріховна пуща.
Здається, що один я на світі, кому ти проповідуєш і кого повчаєш,
І це, мабуть, виглядає потішно, як стоїш поміж мною і ним і
.....більш нікого не помічаєш.
О повинносте,
Яким благородним я був би, май ти більше чарів і гостинності!
Була б ти гурією а не відьмою --
О, як тоді до очищення збудила б хіть мою!
Але ж ти неприваблива така, що важко знайти й старчиху, на тебе
.....нині схожу,
Й навіть всупереч словам поета: "Якщо скаже повинність: ти
.....мусиш!" -- юність відповість: "О ні, я не можу!"
ПОЧАТКІВЦЯМ ПРО ОКЕАН
Візьмім океан: хай не в дусі --
Він завжди в русі.
Вважають, що він -- джерело дощів, які знов вертаються в нього
.....буремно;
Й десятки тисяч кораблів борознять лоно вод його даремно.
Й коли поет вимагав бить, бить, бить в його хмурі й холодні
.....скелі, він слухняно бив, бив, бив;
Й оскільки поетом був Альфред Лорд Теннісон, це ніскільки його не
.....бентежило, а будь я, то мені б, мабуть, всі кості роздробив.
Одні називають його Атлантичним, інші -- Тихим, або Антарктичним
.....чи Індійським, а ще дехто -- морем Середземним;
Для мене ж, незалежно від тих кількох слів, що промимрили древні
.....географи, він завжди залишається лиш одним океаном Всеземним.
Якась є безсмертна гідність у тім, що величаєм Атлантичним,
Яка передається й тому, хто смертний і жалюгідний, роблячи
.....його враз буйно психапатичним:
Відгороди лиш кожному з них по футу узбережжя, як ті, чиї
.....розумові і психічні здібності були цілком задовільні,
Починають в шаленстві стрибать, мов щойно втекли з божевільні.
Та як не пустуй хто, шалено й екстравагантно --
Океан це сприйма толерантно;
За винятком двох разів на добу, коли, огиду відчувши, відступає,
.....ховаючись у собі, із поспіхом квапливим;
Й це, дорогі мої, називається припливом і відпливом.
СЕЛЕРА
Селера сира --
Мегера стара;
Селера ж варена --
Мов юна сирена.
ПАСТЕРНАК
Запам'ятайте: пастернак --
Блідий буряк лиш, чи не так?
Його вважа хтось їстівним,
Та я не зовсім згоден з ним.
АКУЛА
О, скільки вчених запевняли,
Що з риб милішої не знали!
Та всім відомо й без повчання:
Укус тут зліший, ніж гарчання.
ДИНЯ
Одна з динь соковита й спіла;
Зелена та, а ця -- пригнила.
Купляв би більше динь -- й без проб,
Якби я мав флуороскоп.
ВОСЬМИНІГ
Скажи мені, о восьминіг,
Ти -- оберемок рук чи ніг?
Як прикро -- буть лише двоногом
З тобою поряд -- восьминогом!
РУСАЛКА
Не стверджуй, що нема русалок;
Я знав одну з них -- місіз Балок:
Стояла, щоб лиш не ходити --
Русалці ж ні на чім сидіти!
ВУГОР
Вугра б де стрів --
Багром огрів:
Харчі -- призначення вугрів.
Чоловіки -- це такий різновид людей, що для їхніх дружин
.....спільне проживання з ними освячене іще печерою
І скріплюється щодня все більше сніданком, обідом і вечерею;
На межі безвідповідальності їх із дітьми поводження,
Й до того ж вони забувають усі дні народження,
А як бачать, що веде вже ця бездіяльність до згуби,
Вважають, що можуть загладити все ніжним поцілунком в губи.
Й коли ви їм говорите про вчинки їх жахливі, то не розкаяння
.....слова, а посмішка лиш на устах їх буде,
В якій читається ясно: скоро вона про все забуде.
Будучи в гостях, вони випивають коктейлі швидше, ніж можуть
.....поглинуть;
Але варто вам лише глянуть у їх бік, як вдають із себе мучеників,
.....яких от-от у вогонь жертовний вкинуть.
Й коли потрібно пройти п'ять миль, щоб зіграти партію в гольф,
.....то роблять це дуже енергійно; коли ж попросиш прибрать
.....у хаті, сприймають це летаргічно,
Й потім ще заявляють вам, що жінки нерозсудливі й не вміють
.....мислить логічно.
Вони встають і лягають спать, коли їм заманеться, аби лиш не
.....одночасно з вами;
Коли ж ви причепурюєтесь біля дзеркала, то дивляться на вас так,
.....ніби пудра й помада -- це чорна магія, а самі ви --
.....індійський факір чи свамі.
Вони зважено, спокійно й холоднокровно сприймають нездужання
.....особи, що для неї обіцяли буть опорою в радості і в горі;
Коли ж чихнуть самі чи в них заболить живіт, то вже так
.....запанікують, ніби невиліковно хворі.
Й коли ви наодинці з ними, вони ігнорують і найменші ознаки
.....ввічливості й лиш із повчаннями будуть напосідати;
Зате привселюдно наввипередки посувають вам крісла й попільнички,
.....сендвічі й бутерброди, вклоняючись і розшаркуючись, що
.....аж хочеться їм ляпаса дати.
Справді, чоловіки викликають лиш роздратування, та долі шляхи
.....неухильні --
Й тому-то до більшості з них жінки, як не дивно, прихильні.
ЩОСЬ НІБИ ОДА ПОВИННОСТІ
О повинносте,
Чому в тобі так мало чарів і гостинності?
Чому ти справляєш враження старої діви, що одразу,
Як тільки на неї глянеш, викликає відразу?
Чому окуляри твої зблискують так зловісно?
Ах, важко в дранті такім виглядать красунею, звісно!
Чому ти так не схожа не Венеру,
Й чому не знаходжу в тобі жодну, що спільною для обох нас
.....була б, манеру?
Чому в тобі п'ятдесят відсотків від учительки,
А п'ятдесят один -- від мучительки?
Чому в тебе спільно з долею прагнення взаємне
Змусить людей відмовитись від того, що їм подобається, й те
.....робить приневолить, що їм неприємне?
Чому ти так схожа на все те, що вмирає ще в квітні,
Й нагадує навіть весною дні осені непривітні?
Чому ти псом гончим женешся й за п'яти мене кусаєш?
Й чому ти завжди альбатросом наді мною нависаєш?
Ти така всюдисуща,
Душа ж моя -- мов та гріховна пуща.
Здається, що один я на світі, кому ти проповідуєш і кого повчаєш,
І це, мабуть, виглядає потішно, як стоїш поміж мною і ним і
.....більш нікого не помічаєш.
О повинносте,
Яким благородним я був би, май ти більше чарів і гостинності!
Була б ти гурією а не відьмою --
О, як тоді до очищення збудила б хіть мою!
Але ж ти неприваблива така, що важко знайти й старчиху, на тебе
.....нині схожу,
Й навіть всупереч словам поета: "Якщо скаже повинність: ти
.....мусиш!" -- юність відповість: "О ні, я не можу!"
ПОЧАТКІВЦЯМ ПРО ОКЕАН
Візьмім океан: хай не в дусі --
Він завжди в русі.
Вважають, що він -- джерело дощів, які знов вертаються в нього
.....буремно;
Й десятки тисяч кораблів борознять лоно вод його даремно.
Й коли поет вимагав бить, бить, бить в його хмурі й холодні
.....скелі, він слухняно бив, бив, бив;
Й оскільки поетом був Альфред Лорд Теннісон, це ніскільки його не
.....бентежило, а будь я, то мені б, мабуть, всі кості роздробив.
Одні називають його Атлантичним, інші -- Тихим, або Антарктичним
.....чи Індійським, а ще дехто -- морем Середземним;
Для мене ж, незалежно від тих кількох слів, що промимрили древні
.....географи, він завжди залишається лиш одним океаном Всеземним.
Якась є безсмертна гідність у тім, що величаєм Атлантичним,
Яка передається й тому, хто смертний і жалюгідний, роблячи
.....його враз буйно психапатичним:
Відгороди лиш кожному з них по футу узбережжя, як ті, чиї
.....розумові і психічні здібності були цілком задовільні,
Починають в шаленстві стрибать, мов щойно втекли з божевільні.
Та як не пустуй хто, шалено й екстравагантно --
Океан це сприйма толерантно;
За винятком двох разів на добу, коли, огиду відчувши, відступає,
.....ховаючись у собі, із поспіхом квапливим;
Й це, дорогі мої, називається припливом і відпливом.
СЕЛЕРА
Селера сира --
Мегера стара;
Селера ж варена --
Мов юна сирена.
ПАСТЕРНАК
Запам'ятайте: пастернак --
Блідий буряк лиш, чи не так?
Його вважа хтось їстівним,
Та я не зовсім згоден з ним.
АКУЛА
О, скільки вчених запевняли,
Що з риб милішої не знали!
Та всім відомо й без повчання:
Укус тут зліший, ніж гарчання.
ДИНЯ
Одна з динь соковита й спіла;
Зелена та, а ця -- пригнила.
Купляв би більше динь -- й без проб,
Якби я мав флуороскоп.
ВОСЬМИНІГ
Скажи мені, о восьминіг,
Ти -- оберемок рук чи ніг?
Як прикро -- буть лише двоногом
З тобою поряд -- восьминогом!
РУСАЛКА
Не стверджуй, що нема русалок;
Я знав одну з них -- місіз Балок:
Стояла, щоб лиш не ходити --
Русалці ж ні на чім сидіти!
ВУГОР
Вугра б де стрів --
Багром огрів:
Харчі -- призначення вугрів.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
