
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.10.14
22:07
Мертва сторінка
у соціальній мережі,
із якої випарувалося життя.
Вона похована під брилами
гігабайтів інформації,
під мотлохом, шумом,
фейками, мемами,
хейтами, хештегами.
у соціальній мережі,
із якої випарувалося життя.
Вона похована під брилами
гігабайтів інформації,
під мотлохом, шумом,
фейками, мемами,
хейтами, хештегами.
2025.10.14
21:34
В час ранковий зникли зорі
І розтанула імла, -
І від сну звільнилась скоро
Сонцем збуджена земля.
І промінням обігріті,
Вмиті росами усі, -
Перед зором стали квіти
Дивовижної краси.
І розтанула імла, -
І від сну звільнилась скоро
Сонцем збуджена земля.
І промінням обігріті,
Вмиті росами усі, -
Перед зором стали квіти
Дивовижної краси.
2025.10.14
20:47
«Хто Ви такий?», – спитає «Берліоз» –
І, ніби Майстер, я зніяковію,
Бо іноді сам думаю всерйоз,
Що визнання – у повній безнадії...
У «Массолітах» захопили все
«Лавровичі», «Латунські», «Оремани»...
Тож не протиснутись моїм «есе»
І, ніби Майстер, я зніяковію,
Бо іноді сам думаю всерйоз,
Що визнання – у повній безнадії...
У «Массолітах» захопили все
«Лавровичі», «Латунські», «Оремани»...
Тож не протиснутись моїм «есе»
2025.10.14
19:51
Слова, слова, слова —
пустелі слів…
Душа німує вгкими пісками.
Ти сам їй оніміти повелів,
кидаючи у сад квітучий —
камінь.
Небажані
пустелі слів…
Душа німує вгкими пісками.
Ти сам їй оніміти повелів,
кидаючи у сад квітучий —
камінь.
Небажані
2025.10.14
12:25
Конгломерат відмороженого люду на болотах гордо іменують нацією.
Малоцінні персони ціни собі ніяк не складуть.
Злі генії добре вміють прикидатися добрими.
Мистецтво брехні, як і будь-яке мистецтво, має і таланти, і шанувальників.
Імідж благод
2025.10.14
10:55
Дерево рубав побіля річки чоловік.
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води
2025.10.13
23:22
Чекаю відповідь… Конкретно:
Коли і хто пірне у Осінь?..
І щоб з розгону на портрети…
Але не всі, у кого досвід.
Ніяких видумок з майбутнім.
Минуле хай, вже начудили…
І кожен щоб очнувся в Грудні —
Бо саме Він додасть вам сили…
Коли і хто пірне у Осінь?..
І щоб з розгону на портрети…
Але не всі, у кого досвід.
Ніяких видумок з майбутнім.
Минуле хай, вже начудили…
І кожен щоб очнувся в Грудні —
Бо саме Він додасть вам сили…
2025.10.13
22:48
Три роки промайнуло, як жура
прийшла у дім, мов грім посеред ночі.
І обілляла осінь із відра
холодними жалями дні пророчі.
Сестричко, люба, не зійдеш з небес,
моя печаль — повітряна сирена.
На кладовищі дерев'яний хрест
прийшла у дім, мов грім посеред ночі.
І обілляла осінь із відра
холодними жалями дні пророчі.
Сестричко, люба, не зійдеш з небес,
моя печаль — повітряна сирена.
На кладовищі дерев'яний хрест
2025.10.13
22:32
Увечері завжди здається,
що часу катастрофічно
не вистачає, що земля
вислизає з-під ніг.
Залишилися лічені хвилини.
Увечері ти опиняєшся
над прірвою.
Над прірвою життя,
що часу катастрофічно
не вистачає, що земля
вислизає з-під ніг.
Залишилися лічені хвилини.
Увечері ти опиняєшся
над прірвою.
Над прірвою життя,
2025.10.13
20:33
Едемський сад. Пташки щебечуть.
Буяє все в саду навколо.
Підкрався непомітно вечір –
Вже чути соловейка соло.
Так гармонійно, безтурботно –
Здавалося б,чого бажати…
І ніби добре так достоту.
Буяє все в саду навколо.
Підкрався непомітно вечір –
Вже чути соловейка соло.
Так гармонійно, безтурботно –
Здавалося б,чого бажати…
І ніби добре так достоту.
2025.10.13
06:56
світанок помер і
день услід
мене вітає сам-один
місяць-оксамит
власну самотність осягну в цей день
що трохи більше аніж досить
щоби кинути все й кинутися геть
палай північний
день услід
мене вітає сам-один
місяць-оксамит
власну самотність осягну в цей день
що трохи більше аніж досить
щоби кинути все й кинутися геть
палай північний
2025.10.13
04:09
Привіт усім приятелям і приятелькам!
Ідея цього Альбому - озвучити деякі мої тексти в стилі із присмаком іспанських ритмів.
Я вибрав 10-ть з них і помістив в одному відео. Надіюсь, що вони принесуть естетичне задоволення...
Відео просте, лише для перес
Ідея цього Альбому - озвучити деякі мої тексти в стилі із присмаком іспанських ритмів.
Я вибрав 10-ть з них і помістив в одному відео. Надіюсь, що вони принесуть естетичне задоволення...
Відео просте, лише для перес
2025.10.12
22:29
Чи можна зробити
фотографію для вічності?
Фотографію, яка не пожовкне,
яку не зітре час.
Чи багатьом із фотографій
удалося подолати
навалу віків?
Від них збереглися
фотографію для вічності?
Фотографію, яка не пожовкне,
яку не зітре час.
Чи багатьом із фотографій
удалося подолати
навалу віків?
Від них збереглися
2025.10.12
19:37
А ось і стіл… дубовий стіл
У тиші міжпланетній
Не вистачає тільки бджіл…
І коментів від Петі…
До чого бджоли тут , скажіть,
Хіба, що меду хочте?
Скажіть, Миколо… краще — Віть…
У тиші міжпланетній
Не вистачає тільки бджіл…
І коментів від Петі…
До чого бджоли тут , скажіть,
Хіба, що меду хочте?
Скажіть, Миколо… краще — Віть…
2025.10.12
19:20
Усміхнися, осене сльотава,
Може, досить плакати дощем?!
Хай краса - сумна і величава -
Оксамитом заясніє ще.
Оповиє сонечком пестливо,
Хмари, як фіранки, відгорне.
І на мить хоч стану я щасливим,
Може, досить плакати дощем?!
Хай краса - сумна і величава -
Оксамитом заясніє ще.
Оповиє сонечком пестливо,
Хмари, як фіранки, відгорне.
І на мить хоч стану я щасливим,
2025.10.12
14:52
Були часи, як за Прутом гармати гриміли,
Козаки ледь не щороку в Молдову ходили.
Турок звідти виганяли, які там засіли,
Хижим оком на Європу звідтіля гляділи.
А Європа, що не в змозі із турком справлятись,
До козаків українських мусила звертатись.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Козаки ледь не щороку в Молдову ходили.
Турок звідти виганяли, які там засіли,
Хижим оком на Європу звідтіля гляділи.
А Європа, що не в змозі із турком справлятись,
До козаків українських мусила звертатись.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.10.01
2025.09.04
2025.08.31
2025.08.13
2025.08.04
2025.07.17
2025.06.27
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Огдена Неша
Із Огдена Неша
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Із Огдена Неша
ПРО ЩО КОЖНА ЖІНКА ДІЗНАЄТЬСЯ РАНО ЧИ ПІЗНО
Чоловіки -- це такий різновид людей, що для їхніх дружин
.....спільне проживання з ними освячене іще печерою
І скріплюється щодня все більше сніданком, обідом і вечерею;
На межі безвідповідальності їх із дітьми поводження,
Й до того ж вони забувають усі дні народження,
А як бачать, що веде вже ця бездіяльність до згуби,
Вважають, що можуть загладити все ніжним поцілунком в губи.
Й коли ви їм говорите про вчинки їх жахливі, то не розкаяння
.....слова, а посмішка лиш на устах їх буде,
В якій читається ясно: скоро вона про все забуде.
Будучи в гостях, вони випивають коктейлі швидше, ніж можуть
.....поглинуть;
Але варто вам лише глянуть у їх бік, як вдають із себе мучеників,
.....яких от-от у вогонь жертовний вкинуть.
Й коли потрібно пройти п'ять миль, щоб зіграти партію в гольф,
.....то роблять це дуже енергійно; коли ж попросиш прибрать
.....у хаті, сприймають це летаргічно,
Й потім ще заявляють вам, що жінки нерозсудливі й не вміють
.....мислить логічно.
Вони встають і лягають спать, коли їм заманеться, аби лиш не
.....одночасно з вами;
Коли ж ви причепурюєтесь біля дзеркала, то дивляться на вас так,
.....ніби пудра й помада -- це чорна магія, а самі ви --
.....індійський факір чи свамі.
Вони зважено, спокійно й холоднокровно сприймають нездужання
.....особи, що для неї обіцяли буть опорою в радості і в горі;
Коли ж чихнуть самі чи в них заболить живіт, то вже так
.....запанікують, ніби невиліковно хворі.
Й коли ви наодинці з ними, вони ігнорують і найменші ознаки
.....ввічливості й лиш із повчаннями будуть напосідати;
Зате привселюдно наввипередки посувають вам крісла й попільнички,
.....сендвічі й бутерброди, вклоняючись і розшаркуючись, що
.....аж хочеться їм ляпаса дати.
Справді, чоловіки викликають лиш роздратування, та долі шляхи
.....неухильні --
Й тому-то до більшості з них жінки, як не дивно, прихильні.
ЩОСЬ НІБИ ОДА ПОВИННОСТІ
О повинносте,
Чому в тобі так мало чарів і гостинності?
Чому ти справляєш враження старої діви, що одразу,
Як тільки на неї глянеш, викликає відразу?
Чому окуляри твої зблискують так зловісно?
Ах, важко в дранті такім виглядать красунею, звісно!
Чому ти так не схожа не Венеру,
Й чому не знаходжу в тобі жодну, що спільною для обох нас
.....була б, манеру?
Чому в тобі п'ятдесят відсотків від учительки,
А п'ятдесят один -- від мучительки?
Чому в тебе спільно з долею прагнення взаємне
Змусить людей відмовитись від того, що їм подобається, й те
.....робить приневолить, що їм неприємне?
Чому ти так схожа на все те, що вмирає ще в квітні,
Й нагадує навіть весною дні осені непривітні?
Чому ти псом гончим женешся й за п'яти мене кусаєш?
Й чому ти завжди альбатросом наді мною нависаєш?
Ти така всюдисуща,
Душа ж моя -- мов та гріховна пуща.
Здається, що один я на світі, кому ти проповідуєш і кого повчаєш,
І це, мабуть, виглядає потішно, як стоїш поміж мною і ним і
.....більш нікого не помічаєш.
О повинносте,
Яким благородним я був би, май ти більше чарів і гостинності!
Була б ти гурією а не відьмою --
О, як тоді до очищення збудила б хіть мою!
Але ж ти неприваблива така, що важко знайти й старчиху, на тебе
.....нині схожу,
Й навіть всупереч словам поета: "Якщо скаже повинність: ти
.....мусиш!" -- юність відповість: "О ні, я не можу!"
ПОЧАТКІВЦЯМ ПРО ОКЕАН
Візьмім океан: хай не в дусі --
Він завжди в русі.
Вважають, що він -- джерело дощів, які знов вертаються в нього
.....буремно;
Й десятки тисяч кораблів борознять лоно вод його даремно.
Й коли поет вимагав бить, бить, бить в його хмурі й холодні
.....скелі, він слухняно бив, бив, бив;
Й оскільки поетом був Альфред Лорд Теннісон, це ніскільки його не
.....бентежило, а будь я, то мені б, мабуть, всі кості роздробив.
Одні називають його Атлантичним, інші -- Тихим, або Антарктичним
.....чи Індійським, а ще дехто -- морем Середземним;
Для мене ж, незалежно від тих кількох слів, що промимрили древні
.....географи, він завжди залишається лиш одним океаном Всеземним.
Якась є безсмертна гідність у тім, що величаєм Атлантичним,
Яка передається й тому, хто смертний і жалюгідний, роблячи
.....його враз буйно психапатичним:
Відгороди лиш кожному з них по футу узбережжя, як ті, чиї
.....розумові і психічні здібності були цілком задовільні,
Починають в шаленстві стрибать, мов щойно втекли з божевільні.
Та як не пустуй хто, шалено й екстравагантно --
Океан це сприйма толерантно;
За винятком двох разів на добу, коли, огиду відчувши, відступає,
.....ховаючись у собі, із поспіхом квапливим;
Й це, дорогі мої, називається припливом і відпливом.
СЕЛЕРА
Селера сира --
Мегера стара;
Селера ж варена --
Мов юна сирена.
ПАСТЕРНАК
Запам'ятайте: пастернак --
Блідий буряк лиш, чи не так?
Його вважа хтось їстівним,
Та я не зовсім згоден з ним.
АКУЛА
О, скільки вчених запевняли,
Що з риб милішої не знали!
Та всім відомо й без повчання:
Укус тут зліший, ніж гарчання.
ДИНЯ
Одна з динь соковита й спіла;
Зелена та, а ця -- пригнила.
Купляв би більше динь -- й без проб,
Якби я мав флуороскоп.
ВОСЬМИНІГ
Скажи мені, о восьминіг,
Ти -- оберемок рук чи ніг?
Як прикро -- буть лише двоногом
З тобою поряд -- восьминогом!
РУСАЛКА
Не стверджуй, що нема русалок;
Я знав одну з них -- місіз Балок:
Стояла, щоб лиш не ходити --
Русалці ж ні на чім сидіти!
ВУГОР
Вугра б де стрів --
Багром огрів:
Харчі -- призначення вугрів.
Чоловіки -- це такий різновид людей, що для їхніх дружин
.....спільне проживання з ними освячене іще печерою
І скріплюється щодня все більше сніданком, обідом і вечерею;
На межі безвідповідальності їх із дітьми поводження,
Й до того ж вони забувають усі дні народження,
А як бачать, що веде вже ця бездіяльність до згуби,
Вважають, що можуть загладити все ніжним поцілунком в губи.
Й коли ви їм говорите про вчинки їх жахливі, то не розкаяння
.....слова, а посмішка лиш на устах їх буде,
В якій читається ясно: скоро вона про все забуде.
Будучи в гостях, вони випивають коктейлі швидше, ніж можуть
.....поглинуть;
Але варто вам лише глянуть у їх бік, як вдають із себе мучеників,
.....яких от-от у вогонь жертовний вкинуть.
Й коли потрібно пройти п'ять миль, щоб зіграти партію в гольф,
.....то роблять це дуже енергійно; коли ж попросиш прибрать
.....у хаті, сприймають це летаргічно,
Й потім ще заявляють вам, що жінки нерозсудливі й не вміють
.....мислить логічно.
Вони встають і лягають спать, коли їм заманеться, аби лиш не
.....одночасно з вами;
Коли ж ви причепурюєтесь біля дзеркала, то дивляться на вас так,
.....ніби пудра й помада -- це чорна магія, а самі ви --
.....індійський факір чи свамі.
Вони зважено, спокійно й холоднокровно сприймають нездужання
.....особи, що для неї обіцяли буть опорою в радості і в горі;
Коли ж чихнуть самі чи в них заболить живіт, то вже так
.....запанікують, ніби невиліковно хворі.
Й коли ви наодинці з ними, вони ігнорують і найменші ознаки
.....ввічливості й лиш із повчаннями будуть напосідати;
Зате привселюдно наввипередки посувають вам крісла й попільнички,
.....сендвічі й бутерброди, вклоняючись і розшаркуючись, що
.....аж хочеться їм ляпаса дати.
Справді, чоловіки викликають лиш роздратування, та долі шляхи
.....неухильні --
Й тому-то до більшості з них жінки, як не дивно, прихильні.
ЩОСЬ НІБИ ОДА ПОВИННОСТІ
О повинносте,
Чому в тобі так мало чарів і гостинності?
Чому ти справляєш враження старої діви, що одразу,
Як тільки на неї глянеш, викликає відразу?
Чому окуляри твої зблискують так зловісно?
Ах, важко в дранті такім виглядать красунею, звісно!
Чому ти так не схожа не Венеру,
Й чому не знаходжу в тобі жодну, що спільною для обох нас
.....була б, манеру?
Чому в тобі п'ятдесят відсотків від учительки,
А п'ятдесят один -- від мучительки?
Чому в тебе спільно з долею прагнення взаємне
Змусить людей відмовитись від того, що їм подобається, й те
.....робить приневолить, що їм неприємне?
Чому ти так схожа на все те, що вмирає ще в квітні,
Й нагадує навіть весною дні осені непривітні?
Чому ти псом гончим женешся й за п'яти мене кусаєш?
Й чому ти завжди альбатросом наді мною нависаєш?
Ти така всюдисуща,
Душа ж моя -- мов та гріховна пуща.
Здається, що один я на світі, кому ти проповідуєш і кого повчаєш,
І це, мабуть, виглядає потішно, як стоїш поміж мною і ним і
.....більш нікого не помічаєш.
О повинносте,
Яким благородним я був би, май ти більше чарів і гостинності!
Була б ти гурією а не відьмою --
О, як тоді до очищення збудила б хіть мою!
Але ж ти неприваблива така, що важко знайти й старчиху, на тебе
.....нині схожу,
Й навіть всупереч словам поета: "Якщо скаже повинність: ти
.....мусиш!" -- юність відповість: "О ні, я не можу!"
ПОЧАТКІВЦЯМ ПРО ОКЕАН
Візьмім океан: хай не в дусі --
Він завжди в русі.
Вважають, що він -- джерело дощів, які знов вертаються в нього
.....буремно;
Й десятки тисяч кораблів борознять лоно вод його даремно.
Й коли поет вимагав бить, бить, бить в його хмурі й холодні
.....скелі, він слухняно бив, бив, бив;
Й оскільки поетом був Альфред Лорд Теннісон, це ніскільки його не
.....бентежило, а будь я, то мені б, мабуть, всі кості роздробив.
Одні називають його Атлантичним, інші -- Тихим, або Антарктичним
.....чи Індійським, а ще дехто -- морем Середземним;
Для мене ж, незалежно від тих кількох слів, що промимрили древні
.....географи, він завжди залишається лиш одним океаном Всеземним.
Якась є безсмертна гідність у тім, що величаєм Атлантичним,
Яка передається й тому, хто смертний і жалюгідний, роблячи
.....його враз буйно психапатичним:
Відгороди лиш кожному з них по футу узбережжя, як ті, чиї
.....розумові і психічні здібності були цілком задовільні,
Починають в шаленстві стрибать, мов щойно втекли з божевільні.
Та як не пустуй хто, шалено й екстравагантно --
Океан це сприйма толерантно;
За винятком двох разів на добу, коли, огиду відчувши, відступає,
.....ховаючись у собі, із поспіхом квапливим;
Й це, дорогі мої, називається припливом і відпливом.
СЕЛЕРА
Селера сира --
Мегера стара;
Селера ж варена --
Мов юна сирена.
ПАСТЕРНАК
Запам'ятайте: пастернак --
Блідий буряк лиш, чи не так?
Його вважа хтось їстівним,
Та я не зовсім згоден з ним.
АКУЛА
О, скільки вчених запевняли,
Що з риб милішої не знали!
Та всім відомо й без повчання:
Укус тут зліший, ніж гарчання.
ДИНЯ
Одна з динь соковита й спіла;
Зелена та, а ця -- пригнила.
Купляв би більше динь -- й без проб,
Якби я мав флуороскоп.
ВОСЬМИНІГ
Скажи мені, о восьминіг,
Ти -- оберемок рук чи ніг?
Як прикро -- буть лише двоногом
З тобою поряд -- восьминогом!
РУСАЛКА
Не стверджуй, що нема русалок;
Я знав одну з них -- місіз Балок:
Стояла, щоб лиш не ходити --
Русалці ж ні на чім сидіти!
ВУГОР
Вугра б де стрів --
Багром огрів:
Харчі -- призначення вугрів.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію