Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.02
16:24
Поплач дощем, журливий листопаде!
За спогади про вересень пробач!
Твої пісні - не світлі серенади...
Покриєш сумом втомлені левади...
А я - єдиний вдячний твій глядач.
Забувши про весни легку браваду,
Поплач!
За спогади про вересень пробач!
Твої пісні - не світлі серенади...
Покриєш сумом втомлені левади...
А я - єдиний вдячний твій глядач.
Забувши про весни легку браваду,
Поплач!
2026.11.02
14:31
Тепер він частий гість у цьому місці,
У краю суму, болю і молінь.
Ніхто не подарує добрі вісті,
Мов шлейфи від минулих поколінь.
Схиляються тополі міднодзвонно.
Щось клени прошепочуть у пітьмі.
І спогади, немов сумні ікони,
У краю суму, болю і молінь.
Ніхто не подарує добрі вісті,
Мов шлейфи від минулих поколінь.
Схиляються тополі міднодзвонно.
Щось клени прошепочуть у пітьмі.
І спогади, немов сумні ікони,
2026.11.02
12:44
Виглядала обрій матіола,
Голосила: «Де вони, руді,
Ті, що рай знайшли за видноколом
У густій розлогій лободі?!»
Може, доручити будякові,
Він зазвичай вищий, ніж усі,
Виглядати радісне довкола,
Голосила: «Де вони, руді,
Ті, що рай знайшли за видноколом
У густій розлогій лободі?!»
Може, доручити будякові,
Він зазвичай вищий, ніж усі,
Виглядати радісне довкола,
2026.11.02
12:18
Пальцями тонкими стукав дощ у шибу.
Набридав настирно: може, я зайду?
Рама відчинялась, озивалась рипом,
У нутро впускала віхолу руду.
Засипало мокре листя підвіконня:
Цю ніч роздягалось гілля догола.
Дощ зайшов до хати й оголилась повня —
Лиш тума
Набридав настирно: може, я зайду?
Рама відчинялась, озивалась рипом,
У нутро впускала віхолу руду.
Засипало мокре листя підвіконня:
Цю ніч роздягалось гілля догола.
Дощ зайшов до хати й оголилась повня —
Лиш тума
2026.11.02
09:59
Війна привнесла в наше життя нові реалії. Майже щодня відчуваєш подих смерті, адже у будь-яку мить шалений дрон чи ракета можуть зупинити твоє земне буття.
Сьогодні життя і смерть, як ніколи, - поруч. Життєсмерть, як сказав поет…
У День пам'яті помер
Сьогодні життя і смерть, як ніколи, - поруч. Життєсмерть, як сказав поет…
У День пам'яті помер
2026.11.02
05:58
З гарячою чашкою кави
В руці я, звільнившись від сну,
Пригадую очі ласкаві
І повну цвітіння весну.
Пригадую співи пташині
І губи солодкі, як мед, -
І ночі небачено сині
Від зблисків хвостатих комет.
В руці я, звільнившись від сну,
Пригадую очі ласкаві
І повну цвітіння весну.
Пригадую співи пташині
І губи солодкі, як мед, -
І ночі небачено сині
Від зблисків хвостатих комет.
2026.11.02
01:34
Сонце нікуди не поспішає, ні,
Воно просто дарує промені мені.
Куди ти біжиш?- Зупинися, постій,
Відчуй цей момент: він повністю твій.
Позитивний вайб, сонячний ранок,
Любов на вечерю, любов на сніданок.
Годинник цок-цок, та мені все одно,
Воно просто дарує промені мені.
Куди ти біжиш?- Зупинися, постій,
Відчуй цей момент: він повністю твій.
Позитивний вайб, сонячний ранок,
Любов на вечерю, любов на сніданок.
Годинник цок-цок, та мені все одно,
2026.11.01
23:35
така мандрівка
такий пасьянс
у декадансі
такім осіннім
наступний поїзд
минає станцію
ми теж могли бути
пасажирами
такий пасьянс
у декадансі
такім осіннім
наступний поїзд
минає станцію
ми теж могли бути
пасажирами
2026.11.01
22:49
Антологія драматичних містерій Середньовіччя,
Відродження та епохи Бароко)
І. ЕПОХА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ: Містика віри та вигнання.
«ФРАНЦИСК АССІЗЬКИЙ: ХВАЛА МОЇМ СЕСТРАМ-ПТИЦЯМ»
Відродження та епохи Бароко)
І. ЕПОХА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ: Містика віри та вигнання.
«ФРАНЦИСК АССІЗЬКИЙ: ХВАЛА МОЇМ СЕСТРАМ-ПТИЦЯМ»
2026.11.01
22:06
На вигоні влітку молодь постійно збиралась,
Ледь не до самого ранку на нім «тирлувалась».
Веселились, жартували і пісні співали,
Історії десь почуті переповідали.
Історії то веселі, то до серця в п‘ятах.
Чулось часом, як від страху охають дівчата.
Х
Ледь не до самого ранку на нім «тирлувалась».
Веселились, жартували і пісні співали,
Історії десь почуті переповідали.
Історії то веселі, то до серця в п‘ятах.
Чулось часом, як від страху охають дівчата.
Х
2026.11.01
17:44
Не чуємо, що пізно говорити
як в’януть вуха, а свої роти
пороззявляли на чуже корито
лукаві воріженьки і брати.
Зійшли зі сцени головні ґаранти
безпеки, миру, дружби і добра
і настає обіцяна пора
як в’януть вуха, а свої роти
пороззявляли на чуже корито
лукаві воріженьки і брати.
Зійшли зі сцени головні ґаранти
безпеки, миру, дружби і добра
і настає обіцяна пора
2026.11.01
15:33
Цей важливий ковток, ніби чашу цикути,
Я прийму перед стратою, в лати закутий.
І у нім я розкрию великі сонати
Перед тим, як піти у небесні пенати.
В цім важливім горнятці відкрию поеми,
Неповторні трактати, рядки, теореми.
Я прийму перед стратою, в лати закутий.
І у нім я розкрию великі сонати
Перед тим, як піти у небесні пенати.
В цім важливім горнятці відкрию поеми,
Неповторні трактати, рядки, теореми.
2026.11.01
13:03
Чотиривірш - строфа, що складається з чотирьох рядків і зазвичай має закінчену думку, має французьку назву: катрен.
А чому не українську? Чотири рядки - чотирик!
Синиця на підвіконні -
добра прикмета.
Це як баховська Чакона
після ракети.
А чому не українську? Чотири рядки - чотирик!
Синиця на підвіконні -
добра прикмета.
Це як баховська Чакона
після ракети.
2026.11.01
07:41
Не квітнуть верби, сохнуть лози
Уздовж піщаних берегів, -
Вода в Дніпрі гірка, як сльози
Убитих горем матерів.
Вже кожен камінь тихо плаче
І криком сходить німота
Від хвиль, що плещуть нетерпляче:
Біда, біда, біда, біда...
Уздовж піщаних берегів, -
Вода в Дніпрі гірка, як сльози
Убитих горем матерів.
Вже кожен камінь тихо плаче
І криком сходить німота
Від хвиль, що плещуть нетерпляче:
Біда, біда, біда, біда...
2026.10.31
23:30
Книжкові сторінки покинуто біля моря
Сліди піску і хвиль на них
Наповзає тінь, відкинута хмарою
Ковзає, очима минулих часів
Ось приплив їх поглинає
Без зусиль, як-небудь
Є розповідь, один король
Сліди піску і хвиль на них
Наповзає тінь, відкинута хмарою
Ковзає, очима минулих часів
Ось приплив їх поглинає
Без зусиль, як-небудь
Є розповідь, один король
2026.10.31
23:04
жовтнева девальвація
завершується
майже релігійно
ясно у всякого власна релігія
погода міняється
тьмариться передобіднє світло
крізь холодну вогкість
сорка у громіздкому
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...завершується
майже релігійно
ясно у всякого власна релігія
погода міняється
тьмариться передобіднє світло
крізь холодну вогкість
сорка у громіздкому
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.10.28
2026.10.27
2026.10.19
2026.10.17
2026.10.12
2026.10.08
2026.10.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Огдена Неша
Із Огдена Неша
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Із Огдена Неша
ПРО ЩО КОЖНА ЖІНКА ДІЗНАЄТЬСЯ РАНО ЧИ ПІЗНО
Чоловіки -- це такий різновид людей, що для їхніх дружин
.....спільне проживання з ними освячене іще печерою
І скріплюється щодня все більше сніданком, обідом і вечерею;
На межі безвідповідальності їх із дітьми поводження,
Й до того ж вони забувають усі дні народження,
А як бачать, що веде вже ця бездіяльність до згуби,
Вважають, що можуть загладити все ніжним поцілунком в губи.
Й коли ви їм говорите про вчинки їх жахливі, то не розкаяння
.....слова, а посмішка лиш на устах їх буде,
В якій читається ясно: скоро вона про все забуде.
Будучи в гостях, вони випивають коктейлі швидше, ніж можуть
.....поглинуть;
Але варто вам лише глянуть у їх бік, як вдають із себе мучеників,
.....яких от-от у вогонь жертовний вкинуть.
Й коли потрібно пройти п'ять миль, щоб зіграти партію в гольф,
.....то роблять це дуже енергійно; коли ж попросиш прибрать
.....у хаті, сприймають це летаргічно,
Й потім ще заявляють вам, що жінки нерозсудливі й не вміють
.....мислить логічно.
Вони встають і лягають спать, коли їм заманеться, аби лиш не
.....одночасно з вами;
Коли ж ви причепурюєтесь біля дзеркала, то дивляться на вас так,
.....ніби пудра й помада -- це чорна магія, а самі ви --
.....індійський факір чи свамі.
Вони зважено, спокійно й холоднокровно сприймають нездужання
.....особи, що для неї обіцяли буть опорою в радості і в горі;
Коли ж чихнуть самі чи в них заболить живіт, то вже так
.....запанікують, ніби невиліковно хворі.
Й коли ви наодинці з ними, вони ігнорують і найменші ознаки
.....ввічливості й лиш із повчаннями будуть напосідати;
Зате привселюдно наввипередки посувають вам крісла й попільнички,
.....сендвічі й бутерброди, вклоняючись і розшаркуючись, що
.....аж хочеться їм ляпаса дати.
Справді, чоловіки викликають лиш роздратування, та долі шляхи
.....неухильні --
Й тому-то до більшості з них жінки, як не дивно, прихильні.
ЩОСЬ НІБИ ОДА ПОВИННОСТІ
О повинносте,
Чому в тобі так мало чарів і гостинності?
Чому ти справляєш враження старої діви, що одразу,
Як тільки на неї глянеш, викликає відразу?
Чому окуляри твої зблискують так зловісно?
Ах, важко в дранті такім виглядать красунею, звісно!
Чому ти так не схожа не Венеру,
Й чому не знаходжу в тобі жодну, що спільною для обох нас
.....була б, манеру?
Чому в тобі п'ятдесят відсотків від учительки,
А п'ятдесят один -- від мучительки?
Чому в тебе спільно з долею прагнення взаємне
Змусить людей відмовитись від того, що їм подобається, й те
.....робить приневолить, що їм неприємне?
Чому ти так схожа на все те, що вмирає ще в квітні,
Й нагадує навіть весною дні осені непривітні?
Чому ти псом гончим женешся й за п'яти мене кусаєш?
Й чому ти завжди альбатросом наді мною нависаєш?
Ти така всюдисуща,
Душа ж моя -- мов та гріховна пуща.
Здається, що один я на світі, кому ти проповідуєш і кого повчаєш,
І це, мабуть, виглядає потішно, як стоїш поміж мною і ним і
.....більш нікого не помічаєш.
О повинносте,
Яким благородним я був би, май ти більше чарів і гостинності!
Була б ти гурією а не відьмою --
О, як тоді до очищення збудила б хіть мою!
Але ж ти неприваблива така, що важко знайти й старчиху, на тебе
.....нині схожу,
Й навіть всупереч словам поета: "Якщо скаже повинність: ти
.....мусиш!" -- юність відповість: "О ні, я не можу!"
ПОЧАТКІВЦЯМ ПРО ОКЕАН
Візьмім океан: хай не в дусі --
Він завжди в русі.
Вважають, що він -- джерело дощів, які знов вертаються в нього
.....буремно;
Й десятки тисяч кораблів борознять лоно вод його даремно.
Й коли поет вимагав бить, бить, бить в його хмурі й холодні
.....скелі, він слухняно бив, бив, бив;
Й оскільки поетом був Альфред Лорд Теннісон, це ніскільки його не
.....бентежило, а будь я, то мені б, мабуть, всі кості роздробив.
Одні називають його Атлантичним, інші -- Тихим, або Антарктичним
.....чи Індійським, а ще дехто -- морем Середземним;
Для мене ж, незалежно від тих кількох слів, що промимрили древні
.....географи, він завжди залишається лиш одним океаном Всеземним.
Якась є безсмертна гідність у тім, що величаєм Атлантичним,
Яка передається й тому, хто смертний і жалюгідний, роблячи
.....його враз буйно психапатичним:
Відгороди лиш кожному з них по футу узбережжя, як ті, чиї
.....розумові і психічні здібності були цілком задовільні,
Починають в шаленстві стрибать, мов щойно втекли з божевільні.
Та як не пустуй хто, шалено й екстравагантно --
Океан це сприйма толерантно;
За винятком двох разів на добу, коли, огиду відчувши, відступає,
.....ховаючись у собі, із поспіхом квапливим;
Й це, дорогі мої, називається припливом і відпливом.
СЕЛЕРА
Селера сира --
Мегера стара;
Селера ж варена --
Мов юна сирена.
ПАСТЕРНАК
Запам'ятайте: пастернак --
Блідий буряк лиш, чи не так?
Його вважа хтось їстівним,
Та я не зовсім згоден з ним.
АКУЛА
О, скільки вчених запевняли,
Що з риб милішої не знали!
Та всім відомо й без повчання:
Укус тут зліший, ніж гарчання.
ДИНЯ
Одна з динь соковита й спіла;
Зелена та, а ця -- пригнила.
Купляв би більше динь -- й без проб,
Якби я мав флуороскоп.
ВОСЬМИНІГ
Скажи мені, о восьминіг,
Ти -- оберемок рук чи ніг?
Як прикро -- буть лише двоногом
З тобою поряд -- восьминогом!
РУСАЛКА
Не стверджуй, що нема русалок;
Я знав одну з них -- місіз Балок:
Стояла, щоб лиш не ходити --
Русалці ж ні на чім сидіти!
ВУГОР
Вугра б де стрів --
Багром огрів:
Харчі -- призначення вугрів.
Чоловіки -- це такий різновид людей, що для їхніх дружин
.....спільне проживання з ними освячене іще печерою
І скріплюється щодня все більше сніданком, обідом і вечерею;
На межі безвідповідальності їх із дітьми поводження,
Й до того ж вони забувають усі дні народження,
А як бачать, що веде вже ця бездіяльність до згуби,
Вважають, що можуть загладити все ніжним поцілунком в губи.
Й коли ви їм говорите про вчинки їх жахливі, то не розкаяння
.....слова, а посмішка лиш на устах їх буде,
В якій читається ясно: скоро вона про все забуде.
Будучи в гостях, вони випивають коктейлі швидше, ніж можуть
.....поглинуть;
Але варто вам лише глянуть у їх бік, як вдають із себе мучеників,
.....яких от-от у вогонь жертовний вкинуть.
Й коли потрібно пройти п'ять миль, щоб зіграти партію в гольф,
.....то роблять це дуже енергійно; коли ж попросиш прибрать
.....у хаті, сприймають це летаргічно,
Й потім ще заявляють вам, що жінки нерозсудливі й не вміють
.....мислить логічно.
Вони встають і лягають спать, коли їм заманеться, аби лиш не
.....одночасно з вами;
Коли ж ви причепурюєтесь біля дзеркала, то дивляться на вас так,
.....ніби пудра й помада -- це чорна магія, а самі ви --
.....індійський факір чи свамі.
Вони зважено, спокійно й холоднокровно сприймають нездужання
.....особи, що для неї обіцяли буть опорою в радості і в горі;
Коли ж чихнуть самі чи в них заболить живіт, то вже так
.....запанікують, ніби невиліковно хворі.
Й коли ви наодинці з ними, вони ігнорують і найменші ознаки
.....ввічливості й лиш із повчаннями будуть напосідати;
Зате привселюдно наввипередки посувають вам крісла й попільнички,
.....сендвічі й бутерброди, вклоняючись і розшаркуючись, що
.....аж хочеться їм ляпаса дати.
Справді, чоловіки викликають лиш роздратування, та долі шляхи
.....неухильні --
Й тому-то до більшості з них жінки, як не дивно, прихильні.
ЩОСЬ НІБИ ОДА ПОВИННОСТІ
О повинносте,
Чому в тобі так мало чарів і гостинності?
Чому ти справляєш враження старої діви, що одразу,
Як тільки на неї глянеш, викликає відразу?
Чому окуляри твої зблискують так зловісно?
Ах, важко в дранті такім виглядать красунею, звісно!
Чому ти так не схожа не Венеру,
Й чому не знаходжу в тобі жодну, що спільною для обох нас
.....була б, манеру?
Чому в тобі п'ятдесят відсотків від учительки,
А п'ятдесят один -- від мучительки?
Чому в тебе спільно з долею прагнення взаємне
Змусить людей відмовитись від того, що їм подобається, й те
.....робить приневолить, що їм неприємне?
Чому ти так схожа на все те, що вмирає ще в квітні,
Й нагадує навіть весною дні осені непривітні?
Чому ти псом гончим женешся й за п'яти мене кусаєш?
Й чому ти завжди альбатросом наді мною нависаєш?
Ти така всюдисуща,
Душа ж моя -- мов та гріховна пуща.
Здається, що один я на світі, кому ти проповідуєш і кого повчаєш,
І це, мабуть, виглядає потішно, як стоїш поміж мною і ним і
.....більш нікого не помічаєш.
О повинносте,
Яким благородним я був би, май ти більше чарів і гостинності!
Була б ти гурією а не відьмою --
О, як тоді до очищення збудила б хіть мою!
Але ж ти неприваблива така, що важко знайти й старчиху, на тебе
.....нині схожу,
Й навіть всупереч словам поета: "Якщо скаже повинність: ти
.....мусиш!" -- юність відповість: "О ні, я не можу!"
ПОЧАТКІВЦЯМ ПРО ОКЕАН
Візьмім океан: хай не в дусі --
Він завжди в русі.
Вважають, що він -- джерело дощів, які знов вертаються в нього
.....буремно;
Й десятки тисяч кораблів борознять лоно вод його даремно.
Й коли поет вимагав бить, бить, бить в його хмурі й холодні
.....скелі, він слухняно бив, бив, бив;
Й оскільки поетом був Альфред Лорд Теннісон, це ніскільки його не
.....бентежило, а будь я, то мені б, мабуть, всі кості роздробив.
Одні називають його Атлантичним, інші -- Тихим, або Антарктичним
.....чи Індійським, а ще дехто -- морем Середземним;
Для мене ж, незалежно від тих кількох слів, що промимрили древні
.....географи, він завжди залишається лиш одним океаном Всеземним.
Якась є безсмертна гідність у тім, що величаєм Атлантичним,
Яка передається й тому, хто смертний і жалюгідний, роблячи
.....його враз буйно психапатичним:
Відгороди лиш кожному з них по футу узбережжя, як ті, чиї
.....розумові і психічні здібності були цілком задовільні,
Починають в шаленстві стрибать, мов щойно втекли з божевільні.
Та як не пустуй хто, шалено й екстравагантно --
Океан це сприйма толерантно;
За винятком двох разів на добу, коли, огиду відчувши, відступає,
.....ховаючись у собі, із поспіхом квапливим;
Й це, дорогі мої, називається припливом і відпливом.
СЕЛЕРА
Селера сира --
Мегера стара;
Селера ж варена --
Мов юна сирена.
ПАСТЕРНАК
Запам'ятайте: пастернак --
Блідий буряк лиш, чи не так?
Його вважа хтось їстівним,
Та я не зовсім згоден з ним.
АКУЛА
О, скільки вчених запевняли,
Що з риб милішої не знали!
Та всім відомо й без повчання:
Укус тут зліший, ніж гарчання.
ДИНЯ
Одна з динь соковита й спіла;
Зелена та, а ця -- пригнила.
Купляв би більше динь -- й без проб,
Якби я мав флуороскоп.
ВОСЬМИНІГ
Скажи мені, о восьминіг,
Ти -- оберемок рук чи ніг?
Як прикро -- буть лише двоногом
З тобою поряд -- восьминогом!
РУСАЛКА
Не стверджуй, що нема русалок;
Я знав одну з них -- місіз Балок:
Стояла, щоб лиш не ходити --
Русалці ж ні на чім сидіти!
ВУГОР
Вугра б де стрів --
Багром огрів:
Харчі -- призначення вугрів.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
