Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.03
09:43
Щотижня складає сонети,
заупокійні куплети -
чергові «останні ноти»:
могильні плити, скорботи…
Вилизує наївних метрів -
живих і мертвих,
щоб стати членом й лавреатом,
заупокійні куплети -
чергові «останні ноти»:
могильні плити, скорботи…
Вилизує наївних метрів -
живих і мертвих,
щоб стати членом й лавреатом,
2026.05.03
08:49
Ти там, де обіцяє Бог блаженство,
немає: болю, горя і пітьми,
облуди, зради і жалоби ремства,
зміїної спокуси сатани.
Де зорі пестять вічності простори,
чумацьким шляхом ходить вітровій.
Гойдає тиша спокій, наче море
папірусні кораблики надій.
немає: болю, горя і пітьми,
облуди, зради і жалоби ремства,
зміїної спокуси сатани.
Де зорі пестять вічності простори,
чумацьким шляхом ходить вітровій.
Гойдає тиша спокій, наче море
папірусні кораблики надій.
2026.05.03
07:12
То замру, неначе тиша,
То, як вітер, засвищу, -
То писати геть полишу,
То щодня беру й пишу.
То бажаю розказати
Ким я є та звідкіля, -
То змовкаю винувато,
Мов повільна течія.
То, як вітер, засвищу, -
То писати геть полишу,
То щодня беру й пишу.
То бажаю розказати
Ким я є та звідкіля, -
То змовкаю винувато,
Мов повільна течія.
2026.05.02
23:45
Я, як Антоніо Бандерас
Хотів тебе іще й іще раз.
Та ти сказала: скільки можна?
Сьогодні ж піст іще, безбожник!
Хотів тебе іще й іще раз.
Та ти сказала: скільки можна?
Сьогодні ж піст іще, безбожник!
2026.05.02
20:57
я дійсно знаю
про сніги
про відчуття відлиги
подячний сонцю
що колись
зринає з-поза криги
у цім нема фальшивих нот
мій пульс ритмічний рівний
про сніги
про відчуття відлиги
подячний сонцю
що колись
зринає з-поза криги
у цім нема фальшивих нот
мій пульс ритмічний рівний
2026.05.02
16:50
назбирав доріг
осінній день
у торбину виткану
зірками
не забрав мене
туди лишень
де міняють
серця стук
осінній день
у торбину виткану
зірками
не забрав мене
туди лишень
де міняють
серця стук
2026.05.02
15:48
Каравул! Знову цей поет Куриловський помирає у своєму вірші! Скільки можна це терпіти? А можливо, цього разу і справді помре? Якщо так, то я вже написав рекомендацію до Вищого Суду, після якої цей вторинний поет НАВРЯД ЧИ потрапить до Раю! Я вважаю, що та
2026.05.02
15:36
Явдохи де?...
Кругом самі Ельвіри!
Вони вже скрізь в прозорих гніздах Акви,
Ховають згенеровані клавіри
Під пильним гострим оком Бодгісаттви.
А Тростянець? А Рахів? А трембіти?
Яку хустинку загубили в горах?
Хто віднайде її під проводом освіти ,
Кругом самі Ельвіри!
Вони вже скрізь в прозорих гніздах Акви,
Ховають згенеровані клавіри
Під пильним гострим оком Бодгісаттви.
А Тростянець? А Рахів? А трембіти?
Яку хустинку загубили в горах?
Хто віднайде її під проводом освіти ,
2026.05.02
14:23
Я повітряні замки будую,
У ілюзію кутаю біль,
Поминаю Всевишнього всує,
Із минулого злизую сіль.
Над папірусом сліпну щоночі,
З лабузиння зерно дістаю
Відганяю видіння пророчі,
Що штовхають з небес в течію.
У ілюзію кутаю біль,
Поминаю Всевишнього всує,
Із минулого злизую сіль.
Над папірусом сліпну щоночі,
З лабузиння зерно дістаю
Відганяю видіння пророчі,
Що штовхають з небес в течію.
2026.05.02
11:35
Славетний французький актор Жан Рено випустив роман «Втеча», в якому порушує тему депортації українських дітей.
Гранд європейського кіно неодноразово публічно висловлювався щодо російської агресії проти України та засуджував дії Кремля. У новому творі ві
Гранд європейського кіно неодноразово публічно висловлювався щодо російської агресії проти України та засуджував дії Кремля. У новому творі ві
2026.05.02
06:09
Просвітлий настрій, невичерпність мрій,
Коли душа палає від кохання, -
Коли тобі весняно-молодій
Радію неутомно, безнастанно.
Утілення бажань, блаженства відчуття,
Коли звучать взаємності мотиви, -
Коли украй вдоволений життям,
Як споконвік закохан
Коли душа палає від кохання, -
Коли тобі весняно-молодій
Радію неутомно, безнастанно.
Утілення бажань, блаженства відчуття,
Коли звучать взаємності мотиви, -
Коли украй вдоволений життям,
Як споконвік закохан
2026.05.02
02:53
Застигла думка. Слово з кришталю.
Я руки відігрію. Відмолю
Свої гріхи, маленькі та великі.
Покликала безмежна височінь,
Глибока поглинає душу синь,
Барвистий сон безкрилого каліки.
Хоча й навколо згубні холоди,
Я руки відігрію. Відмолю
Свої гріхи, маленькі та великі.
Покликала безмежна височінь,
Глибока поглинає душу синь,
Барвистий сон безкрилого каліки.
Хоча й навколо згубні холоди,
2026.05.01
21:38
Не шукай мене у високості —
де на мотузці крутиться земля,
дірявлячи порожній нескінчений простір,
мовчи, поезіє, не плач, журбо моя.
У цей час немилосердний, ставши на коліна,
мовчи, поезіє, не плач, журбо моя.
То сила гравітації, важка і неупинн
де на мотузці крутиться земля,
дірявлячи порожній нескінчений простір,
мовчи, поезіє, не плач, журбо моя.
У цей час немилосердний, ставши на коліна,
мовчи, поезіє, не плач, журбо моя.
То сила гравітації, важка і неупинн
2026.05.01
20:19
Життя, як зебра, в смугах чорно-білих
Біжить, а не стоїть буття на місці.
І випускає ненароком стріли,
Буває біль надмірно в серці містить.
Як важко не було б, живе надія.
Життя, як зебра, в смугах чорно-білих.
Проходиш гартування, й знову досвід
Біжить, а не стоїть буття на місці.
І випускає ненароком стріли,
Буває біль надмірно в серці містить.
Як важко не було б, живе надія.
Життя, як зебра, в смугах чорно-білих.
Проходиш гартування, й знову досвід
2026.05.01
20:18
ван гог · картинка · черевики
убиті майже але втім
художник ловить кожну тінь
ці черевики небезликі
за тими тінями роки
як є схололі і бездарні
таке життя · немає правди
надій нема для бідняків
убиті майже але втім
художник ловить кожну тінь
ці черевики небезликі
за тими тінями роки
як є схололі і бездарні
таке життя · немає правди
надій нема для бідняків
2026.05.01
19:08
Не пам'ятаю, на якому році життя застрелився мій друг, видатний поет Владімір Маяковський. Але перед тим, як застрелитися, він мені сказав: "Жоро, я тебе прошу: будь у поезії другим новатором після мене!" Я мовчки кивнув головою. А коли він уже застрел
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.29
2026.04.23
2026.04.22
2026.04.18
2026.04.14
2026.04.02
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Огдена Неша
Із Огдена Неша
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Із Огдена Неша
ПРО ЩО КОЖНА ЖІНКА ДІЗНАЄТЬСЯ РАНО ЧИ ПІЗНО
Чоловіки -- це такий різновид людей, що для їхніх дружин
.....спільне проживання з ними освячене іще печерою
І скріплюється щодня все більше сніданком, обідом і вечерею;
На межі безвідповідальності їх із дітьми поводження,
Й до того ж вони забувають усі дні народження,
А як бачать, що веде вже ця бездіяльність до згуби,
Вважають, що можуть загладити все ніжним поцілунком в губи.
Й коли ви їм говорите про вчинки їх жахливі, то не розкаяння
.....слова, а посмішка лиш на устах їх буде,
В якій читається ясно: скоро вона про все забуде.
Будучи в гостях, вони випивають коктейлі швидше, ніж можуть
.....поглинуть;
Але варто вам лише глянуть у їх бік, як вдають із себе мучеників,
.....яких от-от у вогонь жертовний вкинуть.
Й коли потрібно пройти п'ять миль, щоб зіграти партію в гольф,
.....то роблять це дуже енергійно; коли ж попросиш прибрать
.....у хаті, сприймають це летаргічно,
Й потім ще заявляють вам, що жінки нерозсудливі й не вміють
.....мислить логічно.
Вони встають і лягають спать, коли їм заманеться, аби лиш не
.....одночасно з вами;
Коли ж ви причепурюєтесь біля дзеркала, то дивляться на вас так,
.....ніби пудра й помада -- це чорна магія, а самі ви --
.....індійський факір чи свамі.
Вони зважено, спокійно й холоднокровно сприймають нездужання
.....особи, що для неї обіцяли буть опорою в радості і в горі;
Коли ж чихнуть самі чи в них заболить живіт, то вже так
.....запанікують, ніби невиліковно хворі.
Й коли ви наодинці з ними, вони ігнорують і найменші ознаки
.....ввічливості й лиш із повчаннями будуть напосідати;
Зате привселюдно наввипередки посувають вам крісла й попільнички,
.....сендвічі й бутерброди, вклоняючись і розшаркуючись, що
.....аж хочеться їм ляпаса дати.
Справді, чоловіки викликають лиш роздратування, та долі шляхи
.....неухильні --
Й тому-то до більшості з них жінки, як не дивно, прихильні.
ЩОСЬ НІБИ ОДА ПОВИННОСТІ
О повинносте,
Чому в тобі так мало чарів і гостинності?
Чому ти справляєш враження старої діви, що одразу,
Як тільки на неї глянеш, викликає відразу?
Чому окуляри твої зблискують так зловісно?
Ах, важко в дранті такім виглядать красунею, звісно!
Чому ти так не схожа не Венеру,
Й чому не знаходжу в тобі жодну, що спільною для обох нас
.....була б, манеру?
Чому в тобі п'ятдесят відсотків від учительки,
А п'ятдесят один -- від мучительки?
Чому в тебе спільно з долею прагнення взаємне
Змусить людей відмовитись від того, що їм подобається, й те
.....робить приневолить, що їм неприємне?
Чому ти так схожа на все те, що вмирає ще в квітні,
Й нагадує навіть весною дні осені непривітні?
Чому ти псом гончим женешся й за п'яти мене кусаєш?
Й чому ти завжди альбатросом наді мною нависаєш?
Ти така всюдисуща,
Душа ж моя -- мов та гріховна пуща.
Здається, що один я на світі, кому ти проповідуєш і кого повчаєш,
І це, мабуть, виглядає потішно, як стоїш поміж мною і ним і
.....більш нікого не помічаєш.
О повинносте,
Яким благородним я був би, май ти більше чарів і гостинності!
Була б ти гурією а не відьмою --
О, як тоді до очищення збудила б хіть мою!
Але ж ти неприваблива така, що важко знайти й старчиху, на тебе
.....нині схожу,
Й навіть всупереч словам поета: "Якщо скаже повинність: ти
.....мусиш!" -- юність відповість: "О ні, я не можу!"
ПОЧАТКІВЦЯМ ПРО ОКЕАН
Візьмім океан: хай не в дусі --
Він завжди в русі.
Вважають, що він -- джерело дощів, які знов вертаються в нього
.....буремно;
Й десятки тисяч кораблів борознять лоно вод його даремно.
Й коли поет вимагав бить, бить, бить в його хмурі й холодні
.....скелі, він слухняно бив, бив, бив;
Й оскільки поетом був Альфред Лорд Теннісон, це ніскільки його не
.....бентежило, а будь я, то мені б, мабуть, всі кості роздробив.
Одні називають його Атлантичним, інші -- Тихим, або Антарктичним
.....чи Індійським, а ще дехто -- морем Середземним;
Для мене ж, незалежно від тих кількох слів, що промимрили древні
.....географи, він завжди залишається лиш одним океаном Всеземним.
Якась є безсмертна гідність у тім, що величаєм Атлантичним,
Яка передається й тому, хто смертний і жалюгідний, роблячи
.....його враз буйно психапатичним:
Відгороди лиш кожному з них по футу узбережжя, як ті, чиї
.....розумові і психічні здібності були цілком задовільні,
Починають в шаленстві стрибать, мов щойно втекли з божевільні.
Та як не пустуй хто, шалено й екстравагантно --
Океан це сприйма толерантно;
За винятком двох разів на добу, коли, огиду відчувши, відступає,
.....ховаючись у собі, із поспіхом квапливим;
Й це, дорогі мої, називається припливом і відпливом.
СЕЛЕРА
Селера сира --
Мегера стара;
Селера ж варена --
Мов юна сирена.
ПАСТЕРНАК
Запам'ятайте: пастернак --
Блідий буряк лиш, чи не так?
Його вважа хтось їстівним,
Та я не зовсім згоден з ним.
АКУЛА
О, скільки вчених запевняли,
Що з риб милішої не знали!
Та всім відомо й без повчання:
Укус тут зліший, ніж гарчання.
ДИНЯ
Одна з динь соковита й спіла;
Зелена та, а ця -- пригнила.
Купляв би більше динь -- й без проб,
Якби я мав флуороскоп.
ВОСЬМИНІГ
Скажи мені, о восьминіг,
Ти -- оберемок рук чи ніг?
Як прикро -- буть лише двоногом
З тобою поряд -- восьминогом!
РУСАЛКА
Не стверджуй, що нема русалок;
Я знав одну з них -- місіз Балок:
Стояла, щоб лиш не ходити --
Русалці ж ні на чім сидіти!
ВУГОР
Вугра б де стрів --
Багром огрів:
Харчі -- призначення вугрів.
Чоловіки -- це такий різновид людей, що для їхніх дружин
.....спільне проживання з ними освячене іще печерою
І скріплюється щодня все більше сніданком, обідом і вечерею;
На межі безвідповідальності їх із дітьми поводження,
Й до того ж вони забувають усі дні народження,
А як бачать, що веде вже ця бездіяльність до згуби,
Вважають, що можуть загладити все ніжним поцілунком в губи.
Й коли ви їм говорите про вчинки їх жахливі, то не розкаяння
.....слова, а посмішка лиш на устах їх буде,
В якій читається ясно: скоро вона про все забуде.
Будучи в гостях, вони випивають коктейлі швидше, ніж можуть
.....поглинуть;
Але варто вам лише глянуть у їх бік, як вдають із себе мучеників,
.....яких от-от у вогонь жертовний вкинуть.
Й коли потрібно пройти п'ять миль, щоб зіграти партію в гольф,
.....то роблять це дуже енергійно; коли ж попросиш прибрать
.....у хаті, сприймають це летаргічно,
Й потім ще заявляють вам, що жінки нерозсудливі й не вміють
.....мислить логічно.
Вони встають і лягають спать, коли їм заманеться, аби лиш не
.....одночасно з вами;
Коли ж ви причепурюєтесь біля дзеркала, то дивляться на вас так,
.....ніби пудра й помада -- це чорна магія, а самі ви --
.....індійський факір чи свамі.
Вони зважено, спокійно й холоднокровно сприймають нездужання
.....особи, що для неї обіцяли буть опорою в радості і в горі;
Коли ж чихнуть самі чи в них заболить живіт, то вже так
.....запанікують, ніби невиліковно хворі.
Й коли ви наодинці з ними, вони ігнорують і найменші ознаки
.....ввічливості й лиш із повчаннями будуть напосідати;
Зате привселюдно наввипередки посувають вам крісла й попільнички,
.....сендвічі й бутерброди, вклоняючись і розшаркуючись, що
.....аж хочеться їм ляпаса дати.
Справді, чоловіки викликають лиш роздратування, та долі шляхи
.....неухильні --
Й тому-то до більшості з них жінки, як не дивно, прихильні.
ЩОСЬ НІБИ ОДА ПОВИННОСТІ
О повинносте,
Чому в тобі так мало чарів і гостинності?
Чому ти справляєш враження старої діви, що одразу,
Як тільки на неї глянеш, викликає відразу?
Чому окуляри твої зблискують так зловісно?
Ах, важко в дранті такім виглядать красунею, звісно!
Чому ти так не схожа не Венеру,
Й чому не знаходжу в тобі жодну, що спільною для обох нас
.....була б, манеру?
Чому в тобі п'ятдесят відсотків від учительки,
А п'ятдесят один -- від мучительки?
Чому в тебе спільно з долею прагнення взаємне
Змусить людей відмовитись від того, що їм подобається, й те
.....робить приневолить, що їм неприємне?
Чому ти так схожа на все те, що вмирає ще в квітні,
Й нагадує навіть весною дні осені непривітні?
Чому ти псом гончим женешся й за п'яти мене кусаєш?
Й чому ти завжди альбатросом наді мною нависаєш?
Ти така всюдисуща,
Душа ж моя -- мов та гріховна пуща.
Здається, що один я на світі, кому ти проповідуєш і кого повчаєш,
І це, мабуть, виглядає потішно, як стоїш поміж мною і ним і
.....більш нікого не помічаєш.
О повинносте,
Яким благородним я був би, май ти більше чарів і гостинності!
Була б ти гурією а не відьмою --
О, як тоді до очищення збудила б хіть мою!
Але ж ти неприваблива така, що важко знайти й старчиху, на тебе
.....нині схожу,
Й навіть всупереч словам поета: "Якщо скаже повинність: ти
.....мусиш!" -- юність відповість: "О ні, я не можу!"
ПОЧАТКІВЦЯМ ПРО ОКЕАН
Візьмім океан: хай не в дусі --
Він завжди в русі.
Вважають, що він -- джерело дощів, які знов вертаються в нього
.....буремно;
Й десятки тисяч кораблів борознять лоно вод його даремно.
Й коли поет вимагав бить, бить, бить в його хмурі й холодні
.....скелі, він слухняно бив, бив, бив;
Й оскільки поетом був Альфред Лорд Теннісон, це ніскільки його не
.....бентежило, а будь я, то мені б, мабуть, всі кості роздробив.
Одні називають його Атлантичним, інші -- Тихим, або Антарктичним
.....чи Індійським, а ще дехто -- морем Середземним;
Для мене ж, незалежно від тих кількох слів, що промимрили древні
.....географи, він завжди залишається лиш одним океаном Всеземним.
Якась є безсмертна гідність у тім, що величаєм Атлантичним,
Яка передається й тому, хто смертний і жалюгідний, роблячи
.....його враз буйно психапатичним:
Відгороди лиш кожному з них по футу узбережжя, як ті, чиї
.....розумові і психічні здібності були цілком задовільні,
Починають в шаленстві стрибать, мов щойно втекли з божевільні.
Та як не пустуй хто, шалено й екстравагантно --
Океан це сприйма толерантно;
За винятком двох разів на добу, коли, огиду відчувши, відступає,
.....ховаючись у собі, із поспіхом квапливим;
Й це, дорогі мої, називається припливом і відпливом.
СЕЛЕРА
Селера сира --
Мегера стара;
Селера ж варена --
Мов юна сирена.
ПАСТЕРНАК
Запам'ятайте: пастернак --
Блідий буряк лиш, чи не так?
Його вважа хтось їстівним,
Та я не зовсім згоден з ним.
АКУЛА
О, скільки вчених запевняли,
Що з риб милішої не знали!
Та всім відомо й без повчання:
Укус тут зліший, ніж гарчання.
ДИНЯ
Одна з динь соковита й спіла;
Зелена та, а ця -- пригнила.
Купляв би більше динь -- й без проб,
Якби я мав флуороскоп.
ВОСЬМИНІГ
Скажи мені, о восьминіг,
Ти -- оберемок рук чи ніг?
Як прикро -- буть лише двоногом
З тобою поряд -- восьминогом!
РУСАЛКА
Не стверджуй, що нема русалок;
Я знав одну з них -- місіз Балок:
Стояла, щоб лиш не ходити --
Русалці ж ні на чім сидіти!
ВУГОР
Вугра б де стрів --
Багром огрів:
Харчі -- призначення вугрів.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
