ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.01.08 19:20
Як козаки з татарами Високий замок брали в 1648 році
Сидять діди під кормою. Сонце припікає.
Але під старезним дубом не так дошкуляє.
Корчмар тут столи поставив, тож можна сидіти,
З кухлів пиво попивати та поговорити.
Про що дідам говорити, як не про минуле,
Коли вони молоді ще і завзяті були.
Похваля

Тетяна Левицька
2026.01.08 17:19
Симфонія душі
Для чого я прийшла в липневу заметіль?—
Спокутувати гріх людського роду?
Пізнати у пологах немовляти біль,
на доторк пальців і вогонь, і воду.

Заради існування? На брехні одній
триматися від альфи до омеги?
Я із ребра Адама, та світогляд мій

Сергій Губерначук
2026.01.08 12:54
Чуєш? Хор у одній людині…
Хор у одній людині…
Вона намагнічена піснею жити.
Є ноти-дерева.
Є ноти-струмки.
Кульмінаційна нота – ти,
хто слухає
нині,
хто чує

Микола Дудар
2026.01.08 12:37
І я вже не той, і ти вже не та...
І ти вже не та, і я вже не той…
З дива не виникне диво.
Скрипка — одне, інше — гобой,
Хоч і на вигляд красиво…
Сцена потрібна, потрібен глядач.
Оплески іншої думки…
Попри визнань, попри невдач
Кожен тримається Букви…

Борис Костиря
2026.01.08 10:47
* * *
Така невизначеність у погоди.
Цей шал вітрів, як чорна меса снів.
Шукаємо пригоди, як нагоди
Поглянути у дзеркало світів.

Ми стоїмо на кризі парадоксів,
На кризі нерозв'язаних питань.
І шал вітрів полине, ніби доказ

Вячеслав Руденко
2026.01.08 08:37
вернутись
сумно і безнадійно палає хміль
вірші тривожать менше аніж роки
все що ще майже поруч–розчинна сіль
вийдеш у двір до шляху–самі піски

не заховати себе назавжди в оцет
лиси знайдуть уночі по сліду обмов
стануть скакати пищати лизать лице

Олена Побийголод
2026.01.07 21:00
1992. На уроці географії
Із Леоніда Сергєєва

На уроці географії
мапа є із Батьківщиною.
Хоч масштаб у неї зменшений,
а займає всю стіну!
І розказує учителька
із натхненністю незмінною

С М
2026.01.07 20:42
Дурень на горбі (The Beatles)
Се день у день, на тому горбі
Хлопака із посмішкою сидить незворушно собі
Ніхто не бажа його знати
Вони бачать, то просто дурень
І жодному не відповість він
Але дурень на горбі
бачить сонце заходить
А його очі бачать

Олександр Буй
2026.01.07 20:24
Записка самогубця
У пеклі зачекалися чорти,
Кипить казан, тече смола рікою.
Лишається до скроні піднести
Холодну цівку вогкою рукою –

І гримне постріл… Прощавай, життя!
Я сплачую останній твій рахунок.
Хай виб’є куля з голови сміття

Пиріжкарня Асорті
2026.01.07 19:56
Перше засідання нового року
Протокол номер 01/01.26 від сьомого січня поточного року. Місце проведення – Головний офіс "пиріжкарень" і точки віддаленого доступу до нього. Що можна сказати про цей вірш: Відчувається авторська амбіція, як і курсова спрямованість на результат,

Артур Курдіновський
2026.01.07 15:27
Монолог сучасної жінки
Виблискує красою
Приваблива вітринка.
Чи справді є такою
Сучасна сильна жінка?

- Варити вам вечерю?
Знущаєтесь? О, небо!
Я зачиняю двері -

Микола Дудар
2026.01.07 14:48
***
У дворі... на дворі дощик.
В січні. Дощик у дворі.
Піду в двір, поївши борщик.
Жаль, не скажеш дітворі…
В сніжки їм вже не зіграти.
Лижи змокли, ковзани…
Двір такий, що не впізнати,
Боже славний, борони…

Борис Костиря
2026.01.07 10:45
Безодня ніщо
Зазирнути в безодню ніщо, а безодня на тебе
Хай подивиться оком потужним, тугим.
Хай пропалює око до дна, пропікає до неба,
Хай випарює вщент алкогольний і зморений дим.

Ти пірнеш до основ небуття, у прадавні закони.
Ти пізнаєш глибини незнаних

Віктор Кучерук
2026.01.07 07:16
* * *
Москви не жаль і москалів не шкода,
Тому і заявляю завгодя:
За геноцид вкраїнського народу
Не Бог їм буде - стану я суддя.
Я добре знаю міру покарання
За вбивство і калічення людей, -
На ланцюгах істоти негуманні
Нікого не лякатимуть ніде...

Артур Курдіновський
2026.01.07 02:25
Січнева епітафія
Присвяти мені вірш-епітафію, рідний мій січню!
Нас було колись троє січневих. Лишився один.
Та життя стало чорним, гірким і нестерпно-трагічним,
А вінець йому - спомин і безліч стареньких світлин.

Не рятує ні сніг, ні коріння твоє королівське,
Вже

Артур Сіренко
2026.01.06 19:13
Солодке вино вечора
Він робив морозиво зі снігу
Солодке, наче січневий вечір.
Він робив вино
З крапель липневої зливи,
П’янке, наче квіти троянд.
Він лишав глибокі сліди
На їдкій пилюці доріг –
Може він був
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ванда Нова (1982) / Вірші

 Втома
Набрякла безгомінь вечірньою втомою повна.
І гасне півусміх. А погляд - як прірва бездонна,
неначе в очах потьмянілих тече беладона,
немовби не день цей, а світ добігає кінця.

Дрібні мишенята – то пальці, що бильцями крісла
втікають хутчіш від імли, що в кімнаті зависла,
імли, від якої у грудях немислимо тісно,
і серце пташиною рветься з рипучих дверцят

Закисло повітря - ще мить, і ухопить оскома.
Так глухо і порожньо тут - не зізнаюсь нікому…
Аж сяде на руку метеликом дотик знайомий
і тілом проллється, мов струмінь живої води

Утома додолу ковзне, як шифонова сукня,
І сумніви - сірі вовки - перетворяться в сутінь,
І ми – тільки тіні, у цьому пейзажі присутні, -
Ступили у місячну стежку - і щезли, мов дим…




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-12-28 18:44:20
Переглядів сторінки твору 6246
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.027 / 5.5  (5.084 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 5.019 / 5.5  (5.051 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.769
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Автор востаннє на сайті 2012.04.25 12:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-28 19:21:18 ]
1. щось би змінити з одним із усміхів.
2.ще мить і щось станеться (нападе оскома)
3.Після сірих вовків, мабуть, ще одне тире.
4.Ступили у місячну стежку, - і щезли, як дим…
пропоную отак, з комою і тире.
Я так бачу, а вам вирішувати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2007-12-28 19:26:27 ]
Стосовно усміхів - ймовірно, слушно, і щодо пунктуації теж доречні зауваги. А з оскомою усе ніби гаразд - (що станеться? ухопить оскома) Дякую за увагу, Валентине.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2007-12-28 19:31:03 ]
Після "у місячну стежку" тире потрібне, а кома - ні - адже дію виконує той же підмет - "ми.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-28 19:34:07 ]
Та прошу, панно Вандо. Чагось і я втомився. У нас сьогодні було освячення нового редакційного приміщення...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2007-12-28 19:49:18 ]
Вітаю, Валентине, - то, безумовно, значна подія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-28 19:55:02 ]
Дуже довго і тяжко воно все робилося (набуття приміщення). А скільки довелося нанюхатися фарб, лаків!.. Уже токсикоманами поставали. Тепер маємо найкращі умови зі всіх місцевих ЗМІїв. Це - справді подія для колективу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2007-12-28 19:55:42 ]
Ще раз - прийміть найщиріші вітання :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-28 20:35:31 ]
У Вашому стилі зроблено - по-таємничому-готично.
Невже насправді втоту є так легко зняти?
***
"неначе в очах потьмянілих тече беладона"???- можливо це щось ще значить "беладона", що Ви мали на увазі???
БЕЛАДОНА, -и, ж., бот. Багаторічна отруйна трав'яниста рослина; красавка. // фарм. Ліки з цієї рослини.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-28 20:44:41 ]
Колись грекині, кажуть, капали собі в очі беладону, бо вона розширює зіниці. Вважалося, що то гарно, коли чоловічки великі. А мо, то були римлянки, бо перекладається як гарна жінка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-28 20:46:08 ]
Втому - сорі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-28 20:47:04 ]
Ну якщо це так - то тече це вже занадто...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Спраглий (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-29 11:26:16 ]

Безумовно, вірш вельми талановитий. Як і ви...Тепер, до рушійної сили прогресу. Здається, беладонна. А ще, як на мене, ліпше було б порівнювати не мишенят з пальцями, а пальці з мишенятами ("п’ять пальців струнких - мишенята, що бильцями крісла...") З пошануванням В.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-01-02 10:59:27 ]
Панове, з Новим роком і щире дякую зі увагу :)

"беладона" - то справді малася на увазі витяжка з цієї рослини, яку жінки колись крапали собі в очі...Під вечір, коли очі втомлюються, зіниці часто розширюються настільки - що здається, що ніби беладони в них накрапали настілки багато, що вона там аж "тече"...

Вадиме, за словником саме "беладоНа" - з одним "н". А порівняння мені саме в такій формі прийшло на думку... Дякую за Вашу пораду і теплі слова.

Юрію, саме так легко може зняти втому той особливий дотик - то чиста правда :)

Ще раз - усіх щиро вітаю з Новим Роком і всіх земних благ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2008-01-02 18:03:05 ]
:-) Словник іншомовних слів, який друкувався у сімдесяті роки радянської доби, ці гарні італійські слова пише як одне, а все одно з подвоєнням літери "н". А інший словник тієї ж епохи, освячений АН УРСР і інститутом мовознавства імені І.Потебні, взагалі його не знає.
Колізія якась :-)
Про бога за ці три дні хто тільки не писав. Долучусь і я. Трошки, зовсім на одну думочку.
Бог-син, бог-отець та бог-дух святий надсилають випробування тим, кого вони (чи він) люблять, знаючи про те, що випробування будуть успішно витримані. Творчих вдач Вам, Н.Вандо, і в новому році :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2008-01-02 18:06:05 ]
Ваш віршик про драконову шкіру мене надихнув на свій в той самий період, коли він був створений. Все одно він гарний, які б там випробування не надсилались :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-01-02 18:08:10 ]
Олдре, а мій словник - відносно новий 1994 року, орфографічний, вид-ва "Довіра" каже, що воно пишеться з одним "н" - і я йому довіряю ;)

Нехай і Вас оберігає свята Трійця у новому році -а випробування вони будуть завжди :) Наснаги та натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-01-02 18:11:07 ]
Олдре, радію Вашим теплим словам :) і на який вірш надихнув?? Страшенно цікаво :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-01-02 18:42:40 ]
Як і просили, Олдре :)