ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.07.12 19:49
Berceuse
Очі срібні дзеркал,
Вкриті ковдрою ноги,
Світ здивованих…спів,
Відчайдушне тепер,

Чи до сну берегам
В журавлях одноногих,
У тонкому відлунні

Євген Федчук
2026.07.12 15:11
Як гинуть багаті царства…
Могутнє царство Лідія лежить,
Малоазійські обійма простори
Від Чорного по Середземне море.
На сході Галіс стрімко з гір біжить.
Нема царя могутніше, ніж Крез,
Нема царя багатшого за нього.
Йому, напевно помагають боги.
А у царя найбільший інтерес

Борис Костиря
2026.07.12 13:42
* * *
Насувається сніг всеохопний,
Він тотальний, могутній, німий.
То нахабний, як збуджений гопник,
То пестливий, сумний, осяйний.

Насувається сніг так епічно,
Наче думи, поеми зими.
Насувається катастрофічно,

Роксолана Вірлан
2026.07.12 12:08
* * *
Душа віршами з тіла проривається -
душі дарма, що тілові болить,
що кожна кракелюрочка і зсадина
за тим віршем зривається...ще мить

і ти - не ти, а вже розхвилля видиху,
кометний хвіст, що розпилив себе
у чорний простір - у порожність витихлу

хома дідим
2026.07.12 10:33
* 139 *
ми на березі ріки
в золотому рейві
є дешеві цигарки
алкоголь дешевий
не гламурний і не пляж
де усяк волає
відчуття собі завваж
терпкуваті скраю

Устимко Яна
2026.07.12 10:31
люблю римовані вірші
люблю римовані вірші
без реповипендрендів
та в час нарації і ші
вони уже не в тренді

у стовпчик проза й недорим
і білі вірші з ними…. –
і що робити з тим усім

Віктор Кучерук
2026.07.12 07:20
* * *
Поки сонця-світу -
Доки ясний день, -
Жайвір шле з привітом
Радісних пісень.
Золотиться жито,
Соняхи в цвіту, -
Як же захистити
Цю красу святу?

Ірина Вовк
2026.07.12 06:37
"АНАСТАСІЯ. Срібний хрест Адмонта" (продовження1)
СПАЛАХ ДРУГИЙ. «СТУПАЙ, СЕСТРО, НА БІЛЕ ПОЛОТНО…» За вузьким вікном-бійницею монастиря Адмонта невситима різдвяна віхола на мить затихла, лишаючи по собі важку, липку тишу. У кутку келії сестра Беата беззвучно, мов тінь, підійшла до столу, щоб замінит

Роксолана Вірлан
2026.07.11 21:12
Сила ( Ahothaho - 33)
Це, донечко моя, випробування.
Це так тебе спитує світ падкий -
чи не розбудеш гніву, чи дурману,
чи блекоти не висієш таки

на плесах тих, де так було привітно -
а ближче глянеш - то гієнне дно.
Моя лелітко, ясочко, мудрине,

Вячеслав Руденко
2026.07.11 20:27
Де ви нащадки богів?
Де ви нащадки богів?-
Є ще між вами сміливці
В темряві давніх світів
Там, де блукає Тіфон?

Знати про тще наперед,
Чи пронестися таємно,
Кучері долі змастив,

Вадим Василенко
2026.07.11 19:32
***
Мокре зникає шосе
В матриці сірих зон.
Все, що було, не все.
Сон це чи полігон?
Віддаль між нами росте.
Тіні дрижать на склі.
Місто німе й пусте
Гасне в мазутній млі.

Віктор Кучерук
2026.07.11 18:21
* * *
Гуляє тиша опівнічним містом,
Вогні зірниць ясніші кришталю, -
Усе навколо невичерпним змістом
Наповнює поезію мою.
Вчуваюся, вглядаюся, радію
І подумки наспівую мотив
Тієї пісні, що зродив, як мрію,
Високого піднесення порив.

Борис Костиря
2026.07.11 13:27
* * *
Я не марную час у муках,
А плавлю в зливок золотий.
У неповторних ніжних звуках
Рушають рятівні плоти.
Переливаю час в новітній
Прозорий дорогий алмаз.
І візерунками на вікнах
Постане вірш у певний час.

хома дідим
2026.07.11 13:19
* 138 *
пригадував як падав дощ
в містечку де потворні лиця
чи невиразні все одно
нема на кого подивиться
книгарень там чи кінозалів
так само не знайти хоча
кіоск був при автовокзалі
із назвою союзпечать

Ірина Вовк
2026.07.11 09:22
«АНАСТАСІЯ: Срібний хрест Адмонта»
У холодних кам’яних стінах австрійського монастиря Адмонта догорають останні години життя Анастасії Ярославни – середульшої доньки Ярослава Мудрого та колишньої королеви Угорщини. За вікном лютує груднева ніч, ніч під Різдво 1074-го року Божого, а в напів

С М
2026.07.10 21:34
Пришпил (Jethro Tull)
Поїдем до кінотеатрів
Тебе лишу я у Вімпі-барі
Ти кажеш, це усе угарно
О, тільки не мочи

Зі сценою в Кузена Джекі
Пляшки хай позбира оце і
Окуляри розігне
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ванда Нова (1982) / Вірші

 Втома
Набрякла безгомінь вечірньою втомою повна.
І гасне півусміх. А погляд - як прірва бездонна,
неначе в очах потьмянілих тече беладона,
немовби не день цей, а світ добігає кінця.

Дрібні мишенята – то пальці, що бильцями крісла
втікають хутчіш від імли, що в кімнаті зависла,
імли, від якої у грудях немислимо тісно,
і серце пташиною рветься з рипучих дверцят

Закисло повітря - ще мить, і ухопить оскома.
Так глухо і порожньо тут - не зізнаюсь нікому…
Аж сяде на руку метеликом дотик знайомий
і тілом проллється, мов струмінь живої води

Утома додолу ковзне, як шифонова сукня,
І сумніви - сірі вовки - перетворяться в сутінь,
І ми – тільки тіні, у цьому пейзажі присутні, -
Ступили у місячну стежку - і щезли, мов дим…




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-12-28 18:44:20
Переглядів сторінки твору 6524
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.027 / 5.5  (5.084 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 5.019 / 5.5  (5.051 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.769
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Автор востаннє на сайті 2012.04.25 12:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-28 19:21:18 ]
1. щось би змінити з одним із усміхів.
2.ще мить і щось станеться (нападе оскома)
3.Після сірих вовків, мабуть, ще одне тире.
4.Ступили у місячну стежку, - і щезли, як дим…
пропоную отак, з комою і тире.
Я так бачу, а вам вирішувати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2007-12-28 19:26:27 ]
Стосовно усміхів - ймовірно, слушно, і щодо пунктуації теж доречні зауваги. А з оскомою усе ніби гаразд - (що станеться? ухопить оскома) Дякую за увагу, Валентине.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2007-12-28 19:31:03 ]
Після "у місячну стежку" тире потрібне, а кома - ні - адже дію виконує той же підмет - "ми.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-28 19:34:07 ]
Та прошу, панно Вандо. Чагось і я втомився. У нас сьогодні було освячення нового редакційного приміщення...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2007-12-28 19:49:18 ]
Вітаю, Валентине, - то, безумовно, значна подія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-28 19:55:02 ]
Дуже довго і тяжко воно все робилося (набуття приміщення). А скільки довелося нанюхатися фарб, лаків!.. Уже токсикоманами поставали. Тепер маємо найкращі умови зі всіх місцевих ЗМІїв. Це - справді подія для колективу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2007-12-28 19:55:42 ]
Ще раз - прийміть найщиріші вітання :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-28 20:35:31 ]
У Вашому стилі зроблено - по-таємничому-готично.
Невже насправді втоту є так легко зняти?
***
"неначе в очах потьмянілих тече беладона"???- можливо це щось ще значить "беладона", що Ви мали на увазі???
БЕЛАДОНА, -и, ж., бот. Багаторічна отруйна трав'яниста рослина; красавка. // фарм. Ліки з цієї рослини.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-28 20:44:41 ]
Колись грекині, кажуть, капали собі в очі беладону, бо вона розширює зіниці. Вважалося, що то гарно, коли чоловічки великі. А мо, то були римлянки, бо перекладається як гарна жінка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-28 20:46:08 ]
Втому - сорі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-28 20:47:04 ]
Ну якщо це так - то тече це вже занадто...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Спраглий (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-29 11:26:16 ]

Безумовно, вірш вельми талановитий. Як і ви...Тепер, до рушійної сили прогресу. Здається, беладонна. А ще, як на мене, ліпше було б порівнювати не мишенят з пальцями, а пальці з мишенятами ("п’ять пальців струнких - мишенята, що бильцями крісла...") З пошануванням В.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-01-02 10:59:27 ]
Панове, з Новим роком і щире дякую зі увагу :)

"беладона" - то справді малася на увазі витяжка з цієї рослини, яку жінки колись крапали собі в очі...Під вечір, коли очі втомлюються, зіниці часто розширюються настільки - що здається, що ніби беладони в них накрапали настілки багато, що вона там аж "тече"...

Вадиме, за словником саме "беладоНа" - з одним "н". А порівняння мені саме в такій формі прийшло на думку... Дякую за Вашу пораду і теплі слова.

Юрію, саме так легко може зняти втому той особливий дотик - то чиста правда :)

Ще раз - усіх щиро вітаю з Новим Роком і всіх земних благ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2008-01-02 18:03:05 ]
:-) Словник іншомовних слів, який друкувався у сімдесяті роки радянської доби, ці гарні італійські слова пише як одне, а все одно з подвоєнням літери "н". А інший словник тієї ж епохи, освячений АН УРСР і інститутом мовознавства імені І.Потебні, взагалі його не знає.
Колізія якась :-)
Про бога за ці три дні хто тільки не писав. Долучусь і я. Трошки, зовсім на одну думочку.
Бог-син, бог-отець та бог-дух святий надсилають випробування тим, кого вони (чи він) люблять, знаючи про те, що випробування будуть успішно витримані. Творчих вдач Вам, Н.Вандо, і в новому році :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2008-01-02 18:06:05 ]
Ваш віршик про драконову шкіру мене надихнув на свій в той самий період, коли він був створений. Все одно він гарний, які б там випробування не надсилались :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-01-02 18:08:10 ]
Олдре, а мій словник - відносно новий 1994 року, орфографічний, вид-ва "Довіра" каже, що воно пишеться з одним "н" - і я йому довіряю ;)

Нехай і Вас оберігає свята Трійця у новому році -а випробування вони будуть завжди :) Наснаги та натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-01-02 18:11:07 ]
Олдре, радію Вашим теплим словам :) і на який вірш надихнув?? Страшенно цікаво :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-01-02 18:42:40 ]
Як і просили, Олдре :)