ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Насипаний
2025.09.02 13:41
Ще день малює гарне щось:
Ясні шовки останні літа.
І стільки барв іще знайшлось,
Тепла і радості палітра.

Вдягає сонце в кольори
Усе навкруж під усміх щирий.
Світлішим світ стає старий,

Віктор Кучерук
2025.09.02 12:17
Небувале, довгождане,
На краю земних доріг, -
Ти - кохання безнастанне
В смутках-радощах моїх.
За твої уста вологі
І за тіняву очей, -
Закохався до знемоги,
Як душа про це рече.

Світлана Майя Залізняк
2025.09.02 08:19
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії. Для "оживленн

Артур Курдіновський
2025.09.01 23:38
О, літо! Йди! Мені тебе не шкода!
Сховайся в герметичний саркофаг.
Зробило ти мені таку погоду,
Що захлинаюсь у сльозах-дощах.

Ти зіпсувало зошит мій для віршів,
У ньому оселилася печаль.
Ти відібрало в мене найцінніше!

Борис Костиря
2025.09.01 22:21
Мій голос обірвався у зеніті,
Мої слова згоріли у золі.
Мої думки у полі переритім
Замерзли нерозквітлими в землі.

До кого я кричу в безмежнім полі?
Зі світом же обірваний зв'язок.
Лиш холоднеча, як безжальність долі,

Олена Побийголод
2025.09.01 12:07
Із Бориса Заходера

Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.

Часом блукаємо ми у хаосі, –

Ольга Олеандра
2025.09.01 09:47
Останній день літа.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.

Віктор Кучерук
2025.09.01 05:51
В частоколі останніх років
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.

Олег Герман
2025.09.01 00:32
Чергова епоха раптово пішла,
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.

Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій

Олександр Буй
2025.08.31 22:37
Зникло в мороку все. Ні очей, ні облич.
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!

Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х

Борис Костиря
2025.08.31 22:13
Всесвітній холод, як тюрма німа.
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.

І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,

Ярослав Чорногуз
2025.08.31 19:04
Пора поезії щемлива
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг

Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --

Артур Курдіновський
2025.08.31 18:30
Моє кохання - вигаданий грант.
Життя мене нічого не навчило.
Для тебе вже букет зібрав троянд -
Поверне він твої забуті крила!

Засяй, немов яскравий діамант,
Забудь минуле, долю чорно-білу!
Римує сни твій вірний ад'ютант,

Юрко Бужанин
2025.08.31 14:23
Люба, уяви лише
розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх рук...
Твоє ложе встелю
простирадлом – Праною.

Євген Федчук
2025.08.31 14:03
Сидить Петрик у кімнаті, а надворі злива.
У вікно краплини б’ються та по склу стікають.
Громові удари часом хлопчика лякають.
Він тоді до діда очі повертає живо.
Дід Остап сидить спокійно, на те не звертає.
Його грім той не лякає, видно звик до того,

С М
2025.08.31 12:34
Глядача цікавого містер Кайт
Усяко розважає на трамплінові
І Гендерсони будуть теж
Щойно Пабло Фанкез Феа одплескав їм
Над людом і кіньми й підв’язками
Урешті через бочку з огнем на споді!
У цей спосіб містер Кей кидає свій виклик!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ванда Нова (1982) / Вірші

 Втома
Набрякла безгомінь вечірньою втомою повна.
І гасне півусміх. А погляд - як прірва бездонна,
неначе в очах потьмянілих тече беладона,
немовби не день цей, а світ добігає кінця.

Дрібні мишенята – то пальці, що бильцями крісла
втікають хутчіш від імли, що в кімнаті зависла,
імли, від якої у грудях немислимо тісно,
і серце пташиною рветься з рипучих дверцят

Закисло повітря - ще мить, і ухопить оскома.
Так глухо і порожньо тут - не зізнаюсь нікому…
Аж сяде на руку метеликом дотик знайомий
і тілом проллється, мов струмінь живої води

Утома додолу ковзне, як шифонова сукня,
І сумніви - сірі вовки - перетворяться в сутінь,
І ми – тільки тіні, у цьому пейзажі присутні, -
Ступили у місячну стежку - і щезли, мов дим…




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-12-28 18:44:20
Переглядів сторінки твору 6140
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.027 / 5.5  (5.084 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 5.019 / 5.5  (5.051 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.769
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Автор востаннє на сайті 2012.04.25 12:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-28 19:21:18 ]
1. щось би змінити з одним із усміхів.
2.ще мить і щось станеться (нападе оскома)
3.Після сірих вовків, мабуть, ще одне тире.
4.Ступили у місячну стежку, - і щезли, як дим…
пропоную отак, з комою і тире.
Я так бачу, а вам вирішувати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2007-12-28 19:26:27 ]
Стосовно усміхів - ймовірно, слушно, і щодо пунктуації теж доречні зауваги. А з оскомою усе ніби гаразд - (що станеться? ухопить оскома) Дякую за увагу, Валентине.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2007-12-28 19:31:03 ]
Після "у місячну стежку" тире потрібне, а кома - ні - адже дію виконує той же підмет - "ми.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-28 19:34:07 ]
Та прошу, панно Вандо. Чагось і я втомився. У нас сьогодні було освячення нового редакційного приміщення...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2007-12-28 19:49:18 ]
Вітаю, Валентине, - то, безумовно, значна подія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-28 19:55:02 ]
Дуже довго і тяжко воно все робилося (набуття приміщення). А скільки довелося нанюхатися фарб, лаків!.. Уже токсикоманами поставали. Тепер маємо найкращі умови зі всіх місцевих ЗМІїв. Це - справді подія для колективу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2007-12-28 19:55:42 ]
Ще раз - прийміть найщиріші вітання :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-28 20:35:31 ]
У Вашому стилі зроблено - по-таємничому-готично.
Невже насправді втоту є так легко зняти?
***
"неначе в очах потьмянілих тече беладона"???- можливо це щось ще значить "беладона", що Ви мали на увазі???
БЕЛАДОНА, -и, ж., бот. Багаторічна отруйна трав'яниста рослина; красавка. // фарм. Ліки з цієї рослини.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-28 20:44:41 ]
Колись грекині, кажуть, капали собі в очі беладону, бо вона розширює зіниці. Вважалося, що то гарно, коли чоловічки великі. А мо, то були римлянки, бо перекладається як гарна жінка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-28 20:46:08 ]
Втому - сорі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-28 20:47:04 ]
Ну якщо це так - то тече це вже занадто...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Спраглий (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-29 11:26:16 ]

Безумовно, вірш вельми талановитий. Як і ви...Тепер, до рушійної сили прогресу. Здається, беладонна. А ще, як на мене, ліпше було б порівнювати не мишенят з пальцями, а пальці з мишенятами ("п’ять пальців струнких - мишенята, що бильцями крісла...") З пошануванням В.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-01-02 10:59:27 ]
Панове, з Новим роком і щире дякую зі увагу :)

"беладона" - то справді малася на увазі витяжка з цієї рослини, яку жінки колись крапали собі в очі...Під вечір, коли очі втомлюються, зіниці часто розширюються настільки - що здається, що ніби беладони в них накрапали настілки багато, що вона там аж "тече"...

Вадиме, за словником саме "беладоНа" - з одним "н". А порівняння мені саме в такій формі прийшло на думку... Дякую за Вашу пораду і теплі слова.

Юрію, саме так легко може зняти втому той особливий дотик - то чиста правда :)

Ще раз - усіх щиро вітаю з Новим Роком і всіх земних благ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2008-01-02 18:03:05 ]
:-) Словник іншомовних слів, який друкувався у сімдесяті роки радянської доби, ці гарні італійські слова пише як одне, а все одно з подвоєнням літери "н". А інший словник тієї ж епохи, освячений АН УРСР і інститутом мовознавства імені І.Потебні, взагалі його не знає.
Колізія якась :-)
Про бога за ці три дні хто тільки не писав. Долучусь і я. Трошки, зовсім на одну думочку.
Бог-син, бог-отець та бог-дух святий надсилають випробування тим, кого вони (чи він) люблять, знаючи про те, що випробування будуть успішно витримані. Творчих вдач Вам, Н.Вандо, і в новому році :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2008-01-02 18:06:05 ]
Ваш віршик про драконову шкіру мене надихнув на свій в той самий період, коли він був створений. Все одно він гарний, які б там випробування не надсилались :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-01-02 18:08:10 ]
Олдре, а мій словник - відносно новий 1994 року, орфографічний, вид-ва "Довіра" каже, що воно пишеться з одним "н" - і я йому довіряю ;)

Нехай і Вас оберігає свята Трійця у новому році -а випробування вони будуть завжди :) Наснаги та натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-01-02 18:11:07 ]
Олдре, радію Вашим теплим словам :) і на який вірш надихнув?? Страшенно цікаво :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-01-02 18:42:40 ]
Як і просили, Олдре :)