ДВА ПЛЮС ОДИН -- ОТ БЕЗВИХІДЬ!
(Лист редакції популярного журналу)

Шановна редакціє! Я ще порівняно молода людина -- недавно
.....виповнилось тридцять сім --
І, як подейкують, досить привабливий на вигляд, та справа
.....не в цім;
Я стримано ставлюсь до вживання напоїв, що отримуються з
.....винограду й солоду,
І взагалі відзначаюсь широтою поглядів, бо займаюсь
.....самовихованням змолоду.
Є в мене знайома, якій я подобаюсь, і мені теж не байдужі її принади,
Але тут виникає одна обставина, з приводу чого й прошу вашої поради;
Справа в тім, що, вернувшись із відрядження (я нерідко в службових
.....поїздках, та приходиться незручності терпіть ці),
Я раптом побачив у своїй квартирі двох папужок, що чистила пера
.....в клітці;
Двох папужок-нерозлийвода -- й щоб пересвідчитись в їх надзвичайній
.....прихильності,
Не потрібно було й особливої зору пильності.
Якщо чесно, я не дуже люблю папуг, і спочатку навіть хотів посваритись
.....із подругою -- до цього й ще кілька підстав додалося,
Та потім передумав це робить; а тут хлопці з нашого двору принесли
.....ще одного папужку, власника якого знайти не вдалося.
Таким чином, в клітці вже були три папужки, й один із них все
.....більш і більш марнів,
Бо, як відомо, нерозлийвода без пари чахне, сумує і гине протягом
.....не більш, як семи днів.
І тоді до пари третьому ми купили четвертого, й вони сиділи поряд,
.....дзьобик до дзьобика, наочно ілюструючи подружню вірність,
.....любов і покору,
Як раптом той самий третій, ради якого ми поспішили купить четвертого,
.....занедужав і за якусь годину вже лежав лапками вгору.
Й знов у нас виявився зайвий папужка, й він все більш і більш марнів,
Бо, як відомо, нерозлийвода без пари чахне, сумує і гине протягом
.....не більш, як семи днів.
Й тоді нам прийшлось придбати п'ятого, щоб утішить негайно
.....четвертого, купленого раніш для втіхи третього, незважаючи
.....на деяку фінансову скруту;
А зараз четвертий вже втратив апетит, то ж я готовий із глузду
.....з'їхать чи випить отруту.
Підкажіть же, що мені робить, шановна редакціє, -- дещо вдалось,
.....хоч сума й невелика та, зібрати --
Продовжувать мені й далі куплять папужок чи, може, одразу
.....кота придбати?

З МАНХЕТТЕНСЬКОЇ МОГИЛИ

Я знаю, що малий вірш -- це віршик, але не знаю, що як він більший,
.....то чи це -- більшик?
Та я переконаний, що як зітхання вирветься: "Шкода!" -- то чекай
.....думок іще гірших.
Й що з того, що довкіл мене штовханина й азарт гігантського міста
.....з мерехтінням його краєвидів,
Й що чуєш за стіною постійно працелюбних і вмілих сусідів?
Що з того, що молодята поєднуються навік чи розлучаються назавжди
.....з кожним порухом годинникової стрілки,
Й що містер Беллок захоплюється містером Честертоном, а містер
.....Честертон -- він своїм визнає містера Беллока тільки?
Що з того, що заради процвітання газет вирубуються канадські ліси,
.....й там, де було густо, стає пусто,
Або що один із нью-йоркських татусів спостеріг, що найшвидше
.....заколисаєш дитину, як читать їй твори Пруста?
Що з того, що тисячі митців і акторів талант свій марнують, швидкого
.....успіху в публіки шукаючи,
Й що діти народжуються, старики вмирають, а люди середнього віку
.....живуть, до цього звикаючи?
Може, й важливо це тим, хто до нього причетний, згодні вони з усім,
.....чи не згодні,
Але як це мені допоможе, коли світ вже немилий сьогодні?
Бо я пообідав, ще не перетравивши сніданку, і з відразою чекаю
.....вечері, по зав'язку ситий обідом,
І мій дух знемагає в сирій і темній в'язниці, відданий на поталу
.....скорботам і бідам.
Чому ж мені ще й несуть постійно анекдоти й жарти, випивку і
наїдки
.....друзі?
Чому не залишать в спокої, щоб віддатись сповна цій -- раптово й
.....нізвідки -- тузі?
Чому увесь люд кружляє довкіл в метушняві й повчанні,
Якщо все, чого прагну -- це сидіть і страждать в мовчанні?
Й намагається кожен мене звеселить.
Відстаньте: мене це все -- злить!

МІЙ ТАТКО

У мене гарний татко,
Й мене всьому навча;
Й що лиш дитя не зробить,
Мій татко поміча;
Й що лиш дитя не скаже,
Мій татко розповість.
Й жде в пеклі за вірші його
Одне з тепленьких місць.

ЛЕДІ, СТУРБОВАНІЙ ТИМ, ЩО ЇЙ ТРИДЦЯТЬ

Встає Міранда неохоче --
Вже день озвався птахом --
І дзеркало шукають очі,
Й бере його із жахом.

Де ділись врода й чари -- невідь:
Бліда й стара, мов з домовини;
Вночі було їй двадцять дев'ять,
Й вже тридцять -- вранці нині.

Немов та вранішня зоря
Із присмерком вечірнім;
Та бранка все ж календаря
Із розпачем безмірним.

Діво смутна, діво срібна,
Глянь же, та вже не в журбі:
Думка, що він владний, хибна --
Підкорився Час тобі!

Ти вже Вічності служниця,
Календар же -- смертним тільки:
Рік чи й тридцять -- то ж дрібниця
Для чаклунства жінки!

Хай біжать -- ти ж не тужи
Й не дослухайся до їх кроків.
Відсунь же дзеркало й скажи:
Весні -- їй скільки років?

КАНАРКА

Чуть пісню канарки --
Й змовкають всі сварки,
Бо навіть, як линяє,
Співать не припиняє.

ВЕРБЛЮД

Горб один має верблюд з Туркестану,
А у верблюда з Аравії -- два такі;
Хоча наполягать на цім не стану:
Можливо, що все якраз навпаки.

ГРАК

Сидить нахмурений він-грак
Й сумує: чому він не рак;
Й не уявляє неборак,
Як сприйняла б це вона-грак.