ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2025.04.09 01:03
У світі 195 держав і понад 2 тис. націй. А от правда чомусь має бути лише одна – московська. Росіяни страшенно тішаться своєю культурою і наукою, до творення яких власне росіяни причетні досить мало. Провина інших націй перед росіянами полягає вже

Тетяна Левицька
2025.04.08 23:20
Дощі на землі влаштували крамолу,
щоб замордувати осінній сезон.
Кленовий оранж опадає додолу...
У згарищі листя звучить камертон.

Ворона у ночвах хмарини полоще,
залива холодна, як лезо ножа.
В безсмертному просторі сповіді проща,

Іван Потьомкін
2025.04.08 21:41
Не був єрусалимцем Никанор.
Мешкав в Александрії.
Та як почув, що Храм мають зробить таким,
Який той був за царя Шломо,
Спродав усе своє добро,
А, може, й долучив пожертви друзів
Та й заходивсь робить ворота з міді,
Що блиском не поступалась золоту

Борис Костиря
2025.04.08 21:36
Після відвідування цвинтаря
важке відчуття,
ніби чорна хмара.
Як його позбутися?
Як поєднати пам'ять
із торжеством життя?
Важке відчуття
гне додолу, наче валун.

Борис Костиря
2025.04.08 21:05
Обгорілі торішні гілки,
гілки, які пройшли
хрещення вогнем
і зараз не розпустилися,
про що вони думають?
Чи здатні вони думати?
Можливо, вони повністю
потрапили у полон смерті.

Адель Станіславська
2025.04.08 18:41
спершу пукла сухою глиною -
перша тріщина
друга - петлями...
розгалузилась павутиною
що зміїлася
бралась вензлями
а відтак розійшлася стрілами
кожна часточка відділилася

Адель Станіславська
2025.04.08 18:37
світ завжди навпіл
навпіл завжди світ
прогалина розлізлася у прірву
а сонце пнеться
пнеться у зеніт
допоки хтось
його звідтіль не вирвв
не вкрав...

Віктор Насипаний
2025.04.08 16:46
Сидить сумна мала Оксана й тихо плаче.
Питається сусідка: - В чім причина?
Напевно, що образив хтось тебе добряче?
- Та ні, сама дурна у всьому винна.

Боліти стали очі, – каже враз Оксана.
При цім зітхає щиро і глибоко.
- Бо підглядала через дірк

Сергій Губерначук
2025.04.08 15:10
З біленьких сходинок атласних
таки змітав сміття!
Тебе оцінено прекрасно,
і ти пішов з життя.

Тебе забито на останній,
коли до пекла – крок,
аби спалити був не в стані

Леся Горова
2025.04.08 14:01
В мене очі вечірнього неба, чи неба з грозою.
А твої - теплі хвилі весни з молодих ковилів.
Схожість, мабуть, шукати між нами немає резону
Ми з тобою, як погляди наші, ми - різносезонні.
Стали ж поруч, побачили, світ навкруги посвітлів.

Стали пор

Олександр Сушко
2025.04.08 11:35
Хто не пише муру, той не відає як це непросто,
Голова не гуде від кошлатих, похняблених рим.
Пегасятко моє манюпуньке, до пояса зростом,
Голосочок писклявий. В колеги ж іржання як грім.

Та не плачу, не заздрю і коси не рву від розпуки,
А моторно с

Віктор Кучерук
2025.04.08 10:57
Є на світі чотири дороги, -
Напрям першої, звісно, до Бога.
Друга буде змією петляти
Від воріт і вертати до хати.
Ну, а третя така автострада,
Де підступність, жадоба і зрада.
Ти четверту обрати повинен,
Що веде до служінь Україні.

Адель Станіславська
2025.04.07 22:28
І суд, і осуд, й просто пересуди,
і вічний торг, і душі на вагу
між тих, хто носить горде ймення - люди,
від тих, кому хтось завжди у боргу...

Плітки батожать люто з-поза плотів
поставу тим, хто кроку не спинив,
а вперто рай будує по голготі,

Адель Станіславська
2025.04.07 22:17
Янголу боляче.
Янгол не плаче -
мовчить...
Чую...
Лиш серце у грудях
заб'ється гучніше...
Скрапне сльоза...
Забринить недописаним віршем....

Борис Костиря
2025.04.07 21:47
Вічність сідає на листя сакури.
Повітря, пропахле лихом,
стає ядучим, але воно
не може заглушити
потужну хвилю,
яка йде від листя.
Схід і Захід перетнулися
у цьому прикордонному місті,

Борис Костиря
2025.04.07 21:35
Пастка для фазана -
це пастка для людей,
які купилися на фальшиві ідеї.
Пастка для фазана -
це пастка для енергії
у ноосфері.
Пастка ловить ті ейдоси,
які не зміцніли
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іван Кривіцький
2025.04.08

Вячеслав Руденко
2025.04.03

Дарина Меліса
2025.03.20

Софія Пасічник
2025.03.18

Діон Трефович
2025.03.03

Арсеній Войткевич
2025.02.28

Григорій Скорко
2025.02.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віктор Марач (1955) / Вірші / Із Огдена Неша

 Із Огдена Неша
СКОРІШ ДО ФІНІШУ, СТАРІСТЬ ПРЕКРАСНА!

Ви можете цілий вік жить в Майямі, в Окленді чи десь біля
.....Мічігана,
Але зовсім не потрібно жить сотню років, щоб перетворитись
.....у дідугана;
І вступні вимоги не досить обтяжливі для дідуганства
.....здобуття:
Вам треба лиш бути живим до тих пір, поки у вашої дитини не
.....з'явиться дитя.
І з цього моменту вже переплетене в клубку із грішним
.....найсвятіше,
Бо іноді ви відчуваєте себе на тридцять років молодшим, а
.....інколи -- старшим на стільки ж, й останнє -- частіше.
Й тоді ви починаєте розуміть, як виявляється дебилізм у
.....ментальності --
Це коли заявляють, що старики мають максимум утіх при мінімумі
.....відповідальності.
Та я мав на увазі не такого вже йолопа, а злегка лиш звихненого
.....рутиною
З наївною вірою, що його власне дитя здатне справитись із своєю
.....дитиною.
То ж вам приходиться особисто супроводжувать немовля від
.....пелюшок до повзунків і від соски до ложки,
Бо не впевнені, чи у вашої власної дитини виявиться такої
.....ласки хоч трошки.
Вам не треба жить вік, щоб стать дідуганом, -- та якщо хочете
.....взагалі жить,
І не пробуйте навіть радником служить.
Якщо ви хочете шлях до кінця пройти, зберігши всі свої преференції,
То не тиняйтесь повсюди, заявляючи: "Я не проти стать дідуганом,
.....але ненавиджу буть одруженим на старушенції".

РЯДКІВ ЖМУТОК СТОСОВНО ДУМОК

Якщо ви хочете знать, хто сказав: "Я мислю, отже, існую," -- я
.....вдовольню ваше бажання, хоча це й не справа муз:
Це був Рене Декарт, але він фактично сказав: "Je pense, donc je
.....suis," -- бо він був француз;
До того ж він сказав це латиною: "Cogito, ergo sum",
Щоб підкреслити цим, що він культурна людина, а не якийсь
.....бродяга-лінивець чи вічно п'яний філософ-тугодум.
Декарт був одним із тих, що мислять, і тому вони є,
Бо тих, що не мислять, але все ж існують, значно більше -- й це
.....кожен визнає;
Й коли вже хаосу загроза жахлива нависла,
То це тому, що стільки людей вважають, що вони мислять;
Насправді ж чимось іншим, ніж мислення, слід їм себе тішить
.....і радувать,
Бо мислення вимагає часу й зусиль, щоб розмірковувать, обдумувать,
.....припускать, порівнювать, аналізувать, пригадувать;
Й хоч розум їх і сприйнятливий до подій і фактів, та ними він
.....опікується
Ще менше, ніж екран в кінотеатрі розмірковує над зображенням,
.....що на нього проектується.
І ця всеосяжна схильність вийти й за глузду здорового грань
Є результатом поспішних і нерозсудливих міркувань.
Люди, які думають, що мислять, потай вважають, що мислення огидне,
Й виправдовують себе тим, що МИСЛИТЬ сприймається ними як ЛИСМИТЬ
.....чи СИМЛИТЬ, або ж СИЛМИТЬ, аж поки це їм не набридне;
Замість думок в них лиш натяки й у сумнівах длубання --
Й це не мислення взагалі, а тільки длумання.
Й чи це не від того, що ми залишили росіянам таке нудне заняття,
.....як осмислювать, чому червона зоря-карлик блимає так?
Принаймні хтось длумає так.

ПОГОЖІ ГАРНІ ДНІ

Як приємно сидіть на піску
Й біля ніг океан відчувать,
І в обрію смужку вузьку
Вдивляючись, відпочивать.
Писать не треба листів,
Читать і відправлять;
Вникать в щось, якби й хотів,
І гроші зароблять.
Як приємно сидіть на піску
Й від клопотів відпочивать.

Скільки втіх -- океан споглядать,
Що так близько в величчі своїм;
Який чар -- собі знов нагадать,
Що плавать щодня можу в нім.
Омитись люблю
Я в хвилі холодній;
Й це завтра зроблю,
Але не сьогодні.
Скільки втіх -- океан споглядать
Й поплавать вже завтра у нім.

Скільки радості -- зріть моряків
В метушняві на суднах своїх,
Що в них мужність минулих віків,
Китобоїв і вікінгів всіх.
Щоб мать улов, гарцюють
Вони у піні хвиль;
Як вітер дме -- працюють,
Спочинуть же -- у штиль.
Скільки радості -- зріть моряків,
Все ж долі не прагнучи їх.

Як зціляє ця сіль, як лікує
Це повітря й це сонце з висот.
Земля -- вам, в кого сил не бракує;
Море ж -- тим, хто шукає пригод.
А смугу цю вузьку
Не віддамо нікому,
Де ми лежим на піску,
Блаженну відчувши втому.
Сіль морська її, й сонце, лікує,
Й цей берег з безмежністю вод.

ПІСНЯ ШИРОКОГО ШЛЯХУ

Вважав я, що вже не знайти
Миліш дерев, ніж ці щити;
Й коли той щит вщент не згорів би --
Я взагалі дерев не зрів би.

КАЧКА

Добре, що качка є;
Вона не кудахкає,
І не квакає,
А лиш крякає;
Й потішна дуже
В ставу чи калюжі:
Як щось упіймає --
Вгору ноги здіймає.

МІКРОБ

Могутня сила у мікробі,
Хоч менший він, ніж товстолобі:
Явивши силу й героїзм,
Обжив людський весь організм;
Й мов діти, горді ті мікроби,
Що нам дали нові хвороби.
Як сил нема й гарячий лоб --
То і в тобі завівсь мікроб.

БАТЬКИ

Діти нещасні, як нікого не ігнорують:
Отож їм цю втіху батьки і дарують.

КОРОВА

Корова опасиста в анфас і з фасаду:
В ній мукання середу, а молоко - ззаду.

РОЗДУМ ПРО МАЙСТЕРНІСТЬ

Є правило, друже мій:
Розумний аж надто -- німий.

ЧЕРЕПАХА

Дивуюсь я із черепах:
У них закутий в панцир пах;
Це ж буть яким слід акробатом,
Щоб їм стать мамою чи татом!

НОСОРІГ

Бридкий ти, носороже, звір;
І вигляд твій не тішить зір.
Йди геть! Хай бачить буду чорне --
Аби лиш не таке потворне.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-12-30 14:51:50
Переглядів сторінки твору 1323
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.555 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.493 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.721
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2020.07.02 19:13
Автор у цю хвилину відсутній