ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.04.24 13:43
не продирався у достойники
ніяк
роздаючи і душу й тіло
належний кракелюр і краков’як
іще неподалік щось прилетіло
в думках твоїх лютневий одинак
яке комусь узагалі є діло
ти не мудри

Борис Костиря
2026.04.24 13:03
Листок осінній скроні посріблить
І передчасним снігом увінчає.
Тоді пізнаємо урочу мить,
Коли зима замислиться про щастя.

Листок осінній спопелить слова
Облуди й фальшу, злоби і безумства,
Торкнувшись потаємного єства

Сергій Губерначук
2026.04.24 11:26
Він вибухнув,..
пустивши білу кров
по тілу двадцять першого століття.

4 квітня 1989 р., Київ

Тетяна Левицька
2026.04.24 10:46
Не жаліла себе ніколи,
піклувалась завжди про інших.
А тепер, не збагну відколи,
я розраду знайшла у віршах.
Та мені не достаюньо цього,
щоб щасливою почуватись.
Сонце соняхом за порогом
зазирає в мою кімнату.

Юрій Гундарів
2026.04.24 09:44
Звичайно, такий відгук свідчить про щире бажання його автора знайти ключик від серця того чи тієї, хто може допомогти стати членом якоїсь творчої спілки, видати власну збірку за рахунок видавництва, зрештою, стати лавреатом… А якщо не зможе, ось тоді можн

Іван Потьомкін
2026.04.24 08:16
А є ж і без слів пісні...
Слова їх заблудилися в дорозі
і бозна, чи до голосу дійдуть.
...А є ж і суцвіття слів,
котрі несуть в собі мелодію.
І з-поміж бідних той найбідніший,
в чиєму серці не звучить вона,
аби розрадить в мить найгіршу.

Віктор Кучерук
2026.04.24 05:50
Знову в грудях б'ються хвилі
Потаємних почуттів, -
Знову в серці дух і сила
Вічних мрій і кращих слів.
Знов, закоханий по вуха,
Вірю в сяючу зорю
І вином не повню кухоль,
І знедавна не курю.

Охмуд Песецький
2026.04.23 22:07
Крізь версти юності - до зрілості й сивин,
Буває, йду собі, як нелюдим,
Долаючи життя природний плин,
І не ловлю нічого і ні з ким.

Коханням ділячись, його я не ділив,
А щиро поділяв - і вистачало.
І стільки розливав, що мій полив

Володимир Невесенко
2026.04.23 21:42
Ти не прийшла...
А я чекав тебе.
Я стільки усього хотів сказати...
Стьмяніло швидко небо голубе
і дощ почав холодний накрапати.

Та я чекав.
Вслухався в голоси,

хома дідим
2026.04.23 21:20
вивчав місцеву фауну і флору
захоплювався краєвидами
хотів
закохувався ще у неповторне
і просльозився декілька разів
о донно анна
потяг порух промах
що вірші незатійливі мої

Євген Федчук
2026.04.23 21:13
Волоколамський Йосиф вивів строго
Про царство колись бачення своє:
«Понєже влада царська є від Бога,
То й цар тому богоподібний є».
Тож, що хотів, той цар - те міг робити.
Йому не було суду на землі:
Міг мордувати або просто вбити.
То з легкістю с

Іван Потьомкін
2026.04.23 19:09
Я й замолоду не відзначавсь красою.
Тож і на старості не скаржусь на літа:
Не так вони погарцювали на моїм обличчі.
А от як бачу тих, з ким і стоять колись не личило,
Туга такою млостю серце огорта,
Немовби хтось знічев’я замахнувсь косою.
Крізь зем

Костянтин Ватульов
2026.04.23 18:48
Мовчазні твої губи до біса приємні та трохи вологі,
А сьогодні всю ніч виявляються кволі і як неживі.
Подивися, дукач, мов останні години нам очі мозолить.
Подивися, вже моститься вітер бешкетний до крони тополі.
І крізь темінь світанок пускає на не

Ігор Терен
2026.04.23 17:39
                    І
Як за весною прийде літо,
так за війною буде мир.
Який не є орієнтир,
навіщо зайве ворожити,
чи то відкине кінь копита,
чи ноги простягне емір.
Гадай на гущу і на карти,

С М
2026.04.23 13:00
І поки любов уві всіх почиває
Моя гітаро, плач собі
І поки підлога метіння чекає
Поплач, гітаро, собі

Чом не підкажуть вам спосіб жоден
Свою відкрити любов
Чом інші вами керують знову

Борис Костиря
2026.04.23 12:49
Впадаєш в сон, як у нову затоку
І виринаєш неводом без риб,
Бажаючи поринути углиб
Й довіритись вселенському потоку.

На мілину тривожну і безплідну
Ти напливаєш у старім човні.
І тільки на жаданій глибині
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ілахім Поет (1982) / Вірші

 Трішечки казкове

Сьогодні виходиш за межі банальності

Олена Мос

Ніч… Засинають Стокгольм, Копенгаген і Осло.
Ритм уповільнили Лондон, Варшава та Рим.

Знаю, все знаю… Ти справді давно вже доросла.
Я взагалі відрекомендуватись старим
Інколи можу… Такі вже у мене приколи.
І якщо справді багатство – це наші роки,
Не збанкрутує концерн наш, напевно, ніколи.
Так, ми вже виросли. Ніби які там казки?
Хто нині вірить у добрих поетів із плюшу
З медом у горщику, з тирсою у голові?
І не захоплює більше кришталь попелюшок –
«Прада» зручніше та стильніше. Що ж, се ля ві.
Дах від реальності зірвано, без охоронця-
Карлсона став прагматичним колишній Малюк.
Інколи, може, чомусь посміхнеться віконцю…

Ні, я не маг, зовсім ні. Просто дуже люблю.
Серце, напевно, з роками ще не відгоріло.
А де кохання – казкового трішечки є.
Бачиш, опівніч-метелик під голками стрілок
Б'ється-тремтить? Не інакше – і серце моє.
Бо відчуваю – в тобі, моя люба, жива ще
Дівчинка та, що обожнює все чарівне.
Важко її повернути? Однак це не важче,
Ніж надихати, як ти надихаєш мене.
Різне підмішує доля в життєві комори.
Виберуть зле, мов голубки, ці ніжні рядки.
Просто в обійми пірнай, як Русалонька - в море.
Лагідно буду гойдати тебе залюбки.
І поцілую тебе, моя крихітко, нишком.
Прошепочу: «Ти гарніша за всіх королев!»
Хай прокидається в серці, немов Білосніжка,
Дівчинка та, щоб відчути, що поруч є лев.
Джуглі нічні нас покликали – ти ніби Нала,
Адже з тобою закоханий лагідний звір.
Різні бувають сюжети, натомість фінали
Чимость подібні. Це не випадковість, повір.
Є аксіоми, які не залежать від міста.
І неважливо це – Андерсен або Перро
В образній формі нагадують істини істин:
Диво найбільше – любов, всемогутнє добро.
Я розумію: епоха тотальних тривог не
Надто сприяє…але все одно релаксуй.
Знай, що не згасне тобою приручений вогник.
І все одно про твою надзвичайну красу
Буду співати, нехай з мене сиплеться тирса.
Та і життя – не сказати, що нині це мед.
Серце давно перелатане – дірка на дірці…

Хай заплетуться рядки у комфортний намет.
Із насолодою райською - тішишся нею,
Ніжно цілуєш, смієшся і кажеш: «Нуф-Нуф
Ти мій невтомний!». На те, що не бути свинею –
Це важливіше, ніж чари, мені натякнув
Тон твій… Я все розумію… В житті ідеалам,
Мабуть, не місце… І втілити – казка ще та.
Прагнути варто, аби взагалі не пропали
Ніжність і лагідність, відданість і доброта.
Ти посміхаєшся – в посмішці є щось дитяче.
Ніби дівча в тобі бачить казки уві сні.
Ні, я не скривджу її, а коханням віддячу.
Не пожалкуєш, довіривши душу мені.
Різноманітні сюжети, фінали типові…
Все йде до висновку, наче дороги - у Рим:
Непероможне добро… Як і чари любові.
Ті, що сьогодні дарують нам магію рим.

2024




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2024-06-08 00:53:19
Переглядів сторінки твору 494
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.803 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.762 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.766
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2024.09.30 22:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Герман (Л.П./М.К.) [ 2024-06-08 14:52:31 ]
Насправді красива історія! Бажаю, щоб вона отримала продовження! Вірш чудовий)

З повагою

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Мосійчук (Л.П./Л.П.) [ 2024-06-10 01:12:31 ]
Романтично. Бажаю, щоб твої герої зустрілись і далі жили довго і щасливо. А для цього їм потрібно не так вже і багато - зареєструватись у Тіндері.)
Спробувала в твому стилі написати відгук, але у мене так позитиавно і магічно не вийшло. Блюзове, не римоване, втім як завжди! Мене ніщо не виправить)

Він чекав на дівчинку у довгих панчохах,
Кольорових, як у Пеппі із старого шведського кіно.
А вона дитинство прожила не шкодуючи ні трохи.
Дівчинка давно вже виросла та здала ЗНО.

І немає зовсім у неї відчуття
наче недогралась у кохання, чи недолюбила.
В зрілості джерела мудрості несподівано знайшла,
Сотні своїх граней, свободу зацінила,

Добре вивчила усі маршрути долі,
Знала, що по чім, чим розфарбувати монохром життя,
Тільки от котів вже не заведе для заспокоєння,
Мріє все ж мандрувати з друзями доволі.

Не чіпала те, що не її ... ніколи!
Матеріалізувала картинки постійно з "Пінтерест",
І з роками Магії Реальності розгадала коди.
Песимістам посміхалась, ніби маніфест.

Правила "не дівчинка" написала свої:
З серця роздавала лиш слова любові,
Щирістю своєю викликала посмішку,
Більш за все любила доброту та море.

Вірила лише собі і Богу, що від зла
вмів уберегти життя, всім дарував надії.
Надихалась ароматом на кшталт "воля", "правда"
Під годинником "Богині Щастя" в дні сумні.

Снилось їй північне сяйво, різнобарвні зорі,
Просиналась ув обіймах кольорової поезії,
Вона не припиняла думати про Володаря моря,
А він чекав на дівчину з бузкового фото.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Мосійчук (Л.П./Л.П.) [ 2024-06-10 01:17:51 ]
Рима то не моє 100000%. )))