Світ загубив свій Шлях, і Шлях покинув світ,
Народ із праведних джерел глумиться,
Трухлявий пень йому дорожчий за нефрит,
Миліш за білий цвіт гаїв кориці.

Тому сьогодні персики і сливи
Безмовно розкривають свої квіти.
Дарма клопочеться юрма чванлива -
По волі Неба падати й летіти...

Як Гуанчен-цзи я піду в Безмежність,
Коли Врата відкриє Невичерпність.

За перекладом Сергія Торопцева
753 р.

„Світ загубив свій Шлях, і Шлях покинув світ” – вираз взято з трактату Чжуан-цзи, в якому говориться про занепад моралі в сучасному світі.
Кориця – метонім місяця, в китайській міфології це дерево росте на Місяці.
Персики і сливи – у переносному значенні мудреці і їхні учні; мовчання означає відхід у відлюдництво, „дія бездією”; це форма реалізації учення про Дао. Досконаломудрий служить недіянням, веде учнів без слів (Дао де цзін, § 2)
Гуанчен-цзи - один з восьми перших даоських святих, на запитання про шляхи осягнення Дао відповів, що це невловимий процес звільнення від форми, який завершується відходом у Безмежність через Ворота Невичерпності