За перекладом А.Криського
Розмай зелений землю полонив,
Верба і слива гомонять з весною.
У пана Се красуні Східних гір,
За ширмою сміються золотою.

Сьогодні день інакший, ніж учора,
За ним услід приходить новий день,
З вином зеленим сивина поспорить,
Кров розігріє пристрасність пісень.

Над тим же ставом сходить той же місяць,
Що бачив Лянський князь у келиху вина.
Давно князь Лянський з місяцем зустрівся.
Весняний вітер кличе іволга хмільна.

Коли радіють очі, втіху хміль дарує,
Не жаль, що десь під персиком засну я.