
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
а похмурі та зрізані течії
наплодять монстрів
вітрильнику смерть!
недолугій мент
а тоді перша тварина за бортом
ніг шалене биття
майстра психологічної і готичної прози, яскравого інтерпретатора українського літературного бароко
Магічна проза - справжній діамант,
це не якась дешев
Бо сумніви маю, що ти
Сховаєшся в сутінках знову
І зможеш до мене прийти.
А поки збираєшся звідси
Податися в рідні краї, –
Світання блакитного відсвіт
Забарвив зіниці твої.
Це заїжджене "потім" нічого мені не дає.
Незачинені двері, забутий опущений прапор,
Приховають сьогодні і щастя, і горе моє.
Я тебе не зустрів. Не судилося. Що тут казати!
У самотності тихо минають
повитий крученими паничами.
Сонячно й вітряно.
Гойдаються квіти
моєї маленької
України коло хати.
Півколо синього неба
пише серпневу симфонію
У тому, що створила цей шедевр, -
Твою красу, не схожу на банальність,
У миготінні первісних дерев.
Твоя душа, напевно, теж прекрасна,
Як і твоя небачена краса,
Яка мене заглибила у щастя,
Я не забув про тебе, ні.
Життям придавлений і гнаний,
Я вірю, вірю в кращі дні.
Я вірю в те, що все печальне,
Облишить нас хоча б на мить.
Хоч горе тисне так навально,
Ассоль
М
Пішов Сергійко в перший клас.
Школяр, як не крути!
Він рахувати вміє в нас
уже до десяти!
Такий учений, загалом,
параноїчні тирани-царі
мають ходулі і мешти...
перевзуваються поводирі,
ну і тому є нові і старі
парадоксальні ефекти.
ІІ
над нею хмари білі - не знамена.
Ряхтять перед очима числа,
і поступово тане літня сцена.
А далі як? Вітри на гривах
дерев, що скинули плоди додолу,
сиренний сплін, доба розбита?
Вирішує лише ґаздиня-доля.
Щиро вітаємо видатного музиканта, який від перших днів війни активно підтримує Україну!
Радості лишалося на денці.
Ну, а нині на душі весна,
Овид у шафрановій веселці.
Казку вимальовує стилО
І дарує вірш гарячий Єві.
О, дружино! Світла джерело!
Печалі та жалі, –
Бідою вбиті люди
На долю вічно злі.
Коли в минуле кане
Земного щастя блиск, –
Роз’ятрюються рани,
Підвищується тиск.
Там, де чекає лезо і клинок.
І тільки так досягнеш цілей певних
Без жодних перепонів і морок.
Приймає ліс екзамен доленосний,
І винесе він вирок, як тиран.
А ти ітимеш крізь серпанок млосний
червону доріжку поклали військові,
щоб не помітив раптом ніхто
там, на підборах, крові…
Щоб приглушила вибухів грім,
стукіт сердець до відбою,
крики дітей, плач матерів
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Лі Бо Місячної ночі слухаю, як Лу Цзи-шунь грає на цині
Самітник грав на ціні і облишив.
Лунали "Плачуть сосни на морозі",
"Співає вітер пісню безутішну",
"Сніги біліють" руки схвилювали,
"Зелені ріки" осіяли серце,
Чжун-ци на цьому світі вже не стало -
Ніхто на ці пісні не відгукнеться.
Названі відомі мелодії для циня, які майстерно грав Бо Я. Його друг Чжун-ци (770 - 703 рр. до н.е??.) розумів його гру. Коли Чжун-ци помер, Бо Я сказав, що на світі не залишилося нікого, хто знається на музиці. Він зламав свій цинь і порвав струни.
"Людина, яка раділа й страждала, любила життя і людей, ненавиділа брехню і спотворені душі, шукала і металася, обласкана і зраджена друзями, поривалася до сонця, як міфічне дерево Фусан, і танцювала з тінню під усміхненим місяцем, у промінні якого іскрилося бурштинове вино, завжди готова до нестандартних, "дивних" вчинків, гаряча і наполеглива, не відчуваюча себе рабом форми, нехтуюча почуттям міри і підриваюча сковуючу традиційність, вже однією своєю яскравою, виразною зовнішністю відразу привертаюча до себе увагу - ця людина залишилася по той бік завіси."
(Сергій Торопцев "Життєпис Лі Бо - поета і довгожителя")
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
• Перейти на сторінку •
"Лі Бо В Сюньянському монастирі Пурпурового кордону пишу, відчуваючи осінь"