ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Інша поезія):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.11.21
13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
2024.11.21
09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
2024.11.21
06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )
2024.11.21
06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
2024.11.21
04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
2024.11.21
01:27
Я розіллю л
І
Т
Е
Р
И
Мов ніч, що розливає
Морок осінн
І
Т
Е
Р
И
Мов ніч, що розливає
Морок осінн
2024.11.20
21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
2024.11.20
13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
2024.11.20
09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
2024.11.20
07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
2024.11.20
07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
2024.11.20
05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
2024.11.20
05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.
Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.
Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
2024.11.20
05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,
2024.11.19
21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…
2024.11.19
18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.
Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.
Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Інша поезія):
2024.10.30
2024.10.17
2024.07.25
2024.06.21
2024.05.20
2024.05.17
2024.04.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Наталія Кравченко (1985) /
Інша поезія
Сварка Чорнобога і Білобога
Хто дав вам отруту? Хто хоче вас убити? Будь - ласка скажіть нам»,
ми всі тобі допоможемо, крім Чорнобога і Білобога,
бо вони постійно сваряться безпричинно і по причині.
«Що! Отрута? Хто може мені дати отруту?»
І ранкова зоря впала на Землю і заснула на ній.
Коли побачили місяць, нічні зірки, і навіть старець - день перелякались
та зробити нічого з цим не змогли, тільки залишилося самих себе питати,
як дізнатися хто отруїв ранкову зірку, та як помирити Чорнобога і Білобога.
А тим часом поки ранкова зірка спала, так вона хотіла згадати випадок минулої ночі,
поки ранок не настав. Тож сплача ранкова зірка ось,
що побачила уві сні: вона обдурила всіх, не її хотіли отруїти,
а вона отруїла…і картинка сну обірвалася. Вечір ворушиться навколо,
ніде нікого, тільки яскраво - жовтий місяць та не прикриті хмаринками зорі вгорі.
Ось і звернувся місяць до старця - дня:
«Як будемо вирішувати причини? хто отруїв ранкову зірку?
бо я боюся, що ранку не буде і ти не настанеш»
«Я хоч і мудрий старець - день, але мені треба подумати,
бо ти правду кажеш», - сумно сказав старець - день.
«Тільки не довго, поки ранок не настав».
Старець - день пішов у свої покої, а зірки знову розгледіли сварки між Чорнобогом і Білобогом.
Сварилися так, що навіть місяць, невитримавши своїм світло навів на них.
«Ну чому ви знову сваритись? Коли ви припините сваритися між собою?» - спитав місяць
«Ніколи», - одночасно відповіли
«Тобто», - здивувався місяць.
Та раптово місяць звернув увагу, що старець - день ледь встиг прийти
і приніс із собою відповідь.
«О, до нас прийшли», - сповістив місяць
«І що далі?», - знову одночасно спитали Чорнобог і Білобог
«Я бачу ви нічого не зрозуміли. Всім набридли ваші сварки.
Ми вас помиримо і негайно, бо ваші сварки даремні.
До речі, я знайшов причину хто отруїв ранкову зірку?»
«І…?», - задумчиво спитав місяць
«Це…», - не встиг сказати старець день,
як знову настав вечір і незабаром настане ніч без ранку і без старця - дня.
Одної ночі спустилася нічна зірка і зненацька промовила
та її голос луною пройшовся по нічному небу:
«це ранкова зірка отруїла Світанок, тепер немає ранку та дня,
а тільки вечір і ніч»
Старець - день розплющив очі і скоренько прибіг:
«Що? Як?», - здивовано спитав він.
І також місяць приєднався до старця - дня
«ось і вияснили та залишилося вияснити чому сваряться Чорнобог і Білобог.
Хто знає, можливо по цій причині»
«Звернися до Сварога», - відповів старець - день
Довго йшов місяць до Сварога, ледь встиг, поки ніч не минула.
«Сварогу, сваряться між собою Чорнобог і Білобог, навіть доходить до бійки,
ти можеш дати нам пораду? Що робити?», - спитав місяць.
Сварог розізлився і побіг до Чорнобога і Білобога.
Він так швидко дістався до них, що місяцю навіть не під силу.
Миттєво помирив Сварог Чорнобога і Білобога, ось вони і зрозуміли,
чому не можуть існувати один без одного.
Зненацька, і ранкова зірочка повернулася на небо і швидко промовила:
«Нехай буде ранок, щоб знову зустріти світанок».
Старець - день прокинувся, радів він спокою і тому, що всі проблеми вирішені.
Ось день проминув, зник і вечір погожий.
Вже ніч накреслює прозоро - сині тіні, вже зорі і місяць глянули.
І сяє, сяє тьма навколо, а далі ранкова зоря розсіювала темряву і проганяла ніч,
так сповістила, що ранок прокинувся.
Уникайте сварок перед усіма. Нехай бруньки розпускаються в квітку, а не в колючки.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Сварка Чорнобога і Білобога
Історія
Наташа
«Пані ранкова зірка, скажіть нам, що з вами сталося минулої ночі?Хто дав вам отруту? Хто хоче вас убити? Будь - ласка скажіть нам»,
ми всі тобі допоможемо, крім Чорнобога і Білобога,
бо вони постійно сваряться безпричинно і по причині.
«Що! Отрута? Хто може мені дати отруту?»
І ранкова зоря впала на Землю і заснула на ній.
Коли побачили місяць, нічні зірки, і навіть старець - день перелякались
та зробити нічого з цим не змогли, тільки залишилося самих себе питати,
як дізнатися хто отруїв ранкову зірку, та як помирити Чорнобога і Білобога.
А тим часом поки ранкова зірка спала, так вона хотіла згадати випадок минулої ночі,
поки ранок не настав. Тож сплача ранкова зірка ось,
що побачила уві сні: вона обдурила всіх, не її хотіли отруїти,
а вона отруїла…і картинка сну обірвалася. Вечір ворушиться навколо,
ніде нікого, тільки яскраво - жовтий місяць та не прикриті хмаринками зорі вгорі.
Ось і звернувся місяць до старця - дня:
«Як будемо вирішувати причини? хто отруїв ранкову зірку?
бо я боюся, що ранку не буде і ти не настанеш»
«Я хоч і мудрий старець - день, але мені треба подумати,
бо ти правду кажеш», - сумно сказав старець - день.
«Тільки не довго, поки ранок не настав».
Старець - день пішов у свої покої, а зірки знову розгледіли сварки між Чорнобогом і Білобогом.
Сварилися так, що навіть місяць, невитримавши своїм світло навів на них.
«Ну чому ви знову сваритись? Коли ви припините сваритися між собою?» - спитав місяць
«Ніколи», - одночасно відповіли
«Тобто», - здивувався місяць.
Та раптово місяць звернув увагу, що старець - день ледь встиг прийти
і приніс із собою відповідь.
«О, до нас прийшли», - сповістив місяць
«І що далі?», - знову одночасно спитали Чорнобог і Білобог
«Я бачу ви нічого не зрозуміли. Всім набридли ваші сварки.
Ми вас помиримо і негайно, бо ваші сварки даремні.
До речі, я знайшов причину хто отруїв ранкову зірку?»
«І…?», - задумчиво спитав місяць
«Це…», - не встиг сказати старець день,
як знову настав вечір і незабаром настане ніч без ранку і без старця - дня.
Одної ночі спустилася нічна зірка і зненацька промовила
та її голос луною пройшовся по нічному небу:
«це ранкова зірка отруїла Світанок, тепер немає ранку та дня,
а тільки вечір і ніч»
Старець - день розплющив очі і скоренько прибіг:
«Що? Як?», - здивовано спитав він.
І також місяць приєднався до старця - дня
«ось і вияснили та залишилося вияснити чому сваряться Чорнобог і Білобог.
Хто знає, можливо по цій причині»
«Звернися до Сварога», - відповів старець - день
Довго йшов місяць до Сварога, ледь встиг, поки ніч не минула.
«Сварогу, сваряться між собою Чорнобог і Білобог, навіть доходить до бійки,
ти можеш дати нам пораду? Що робити?», - спитав місяць.
Сварог розізлився і побіг до Чорнобога і Білобога.
Він так швидко дістався до них, що місяцю навіть не під силу.
Миттєво помирив Сварог Чорнобога і Білобога, ось вони і зрозуміли,
чому не можуть існувати один без одного.
Зненацька, і ранкова зірочка повернулася на небо і швидко промовила:
«Нехай буде ранок, щоб знову зустріти світанок».
Старець - день прокинувся, радів він спокою і тому, що всі проблеми вирішені.
Ось день проминув, зник і вечір погожий.
Вже ніч накреслює прозоро - сині тіні, вже зорі і місяць глянули.
І сяє, сяє тьма навколо, а далі ранкова зоря розсіювала темряву і проганяла ніч,
так сповістила, що ранок прокинувся.
Уникайте сварок перед усіма. Нехай бруньки розпускаються в квітку, а не в колючки.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію