Темне сонце мережива в яке зодягаєшся ти
Відкриваючи в цифрі свою наготу тіням кратну.
Тут усе навпаки, — це Сусанна хизується тим,
Що в чесноті своїй опустилася до порнографії.
Розгорівся вогнем білий аркуш твоїх сподівань
Полум’яним письмом, що дописує сірий попіл,
І захланна жага перелистує список бажань
В якому згоріли усі благородні тропи.
Якщо не боїшся життя і не бачиш межі,
Не боїшся розплати в безчинстві п’янкої розпусти,
Хай чорними стануть від сонця твого вітражі,
І зіниці твої хай до серця коріння опустять.
Чи потрібна мораль настанов для розкинутих рук,
Що в обійми свої зазивають нестямлені долі
Хіба не плете павутину правічний павук,
Чи повинний у тім, що сховавшись він жертву ловить?!

01.12.2023