ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2024.09.09 21:55
Дані відсутні. Поруч Аглая.
Серпень спішить… По дорозі
Не висстачає лише бабая
Краще було б залишитися в прозі...
Йдемо по-прямій. Північ. На Схід
Кожен по черзі на варті…
Небо над нами, замулений вхід
Ворог… ну виродки кляті…

Юлія Щербатюк
2024.09.09 18:45
У моїм саду
Буяє осінь
Літо у минулому

Листя опада
Додолу летить
Рідіють крони руді

Шон Маклех
2024.09.09 15:58
Збудували над річкою замок
На кручі, над урвищем,
І став він найпорожнішим,
З найтемнішими баштами
І кімнатами.
Збудували його випадково,
Ненароком начебто,
З цеглинок світла –

Шон Маклех
2024.09.09 15:40
Наше плем’я скрипалів зібралось
На березі каламутного моря –
До потвори зубатої порту:
Полювати на череватого кита-пароплава,
Залазити в його ненаситне нутро,
А потім пожирати достиглі плоди-помаранчі
І шматки мертвих тварин,
І переміщуватись у ча

Володимир Бойко
2024.09.09 13:09
Війна – спосіб існування диктатури. Маніяки насолоджуються роллю вбивці, але погано уявляють себе у ролі жертви. Убивць обирає диявол, хоча вони вважають себе богообраними. Ті, що затівають війни, тримаються подалі від поля бою. Оскаженілий ро

Юрій Гундарєв
2024.09.09 08:53
вересня окупанти завдали ракетного удару по Полтаві.
Дві балістичні ракети — одну за одною - вони скерували в Інститут зв'язку та сусідню з ним лікарню.
Атака сталася у той момент, коли люди спускалися в укриття після сигналу повітряної тривоги.
Від

Артур Курдіновський
2024.09.09 07:13
Я чекав на Вас, друже, на Ваші слова і на вірші.
Кожне слово - це зброя, і Ви довели це не раз.
Сподівався, Ви тут. Ну а Ви вже давно значно
вище,
Там, де вже неважливим здається крилатий
Пегас.

Друже! Тут - все без змін. Вбита щирість лежить

Микола Дудар
2024.09.09 06:15
Велика дяка бездоріжжям
Я зрозумів — хто я такий…
Фінальну стрічку не розріжу
Допоки скрізь одні граки…
Вони щось знають, безумовно
Їх колір чорний чорни… кар-р
Згадалась притча про підкови…
А ще чомусь іх чоботар…

Віктор Кучерук
2024.09.09 05:59
Солодкі пахощі магнолій
І ледь помітний ранній бриз, –
Щодня бентежили доволі
Украй закоханих колись.
М’яким биттям струмливі хвилі
Щоніч терзали береги,
Де ми стояли і ходили,
І розлучитись не могли.

Ілахім Поет
2024.09.09 00:03
Не життя – антиутопія.
Сірість гірша, ніж пітьма.
Телевізор – дилер опію
Для холопів задарма.
Знов і наново насвистано -
І навіщо голова?
Все, що звідси – вища істина.
А правдивії слова -

Юрій Лазірко
2024.09.08 23:40
excruciating happiness
sweet pain
that's what I feel for you
my dear Ukraine

maidans grow hopes in news
old promised lands
words board my drifting heart

Іван Потьомкін
2024.09.08 20:53
Дивитись в очі смерті...
Чекать, хто моргне першим?
Як у безіграшковому дитинстві?..
Ні, смерть не така всесильна,
Як часом здається.
Віч-на-віч був з нею
Хлопчиськом-сиротою по війні.
З холоду й голоду склепив повіки,

Леся Горова
2024.09.08 14:57
Знову осінь із сумом вінчана.
Їй туманами - білий вельон.
Засипаєш журбу із відчаєм
Ти собою, о, земле-нене!

І від того, що сиро кутаєш,
Заливаєш себе печаллю.
Паперовими квітнуть рутами

Ольга Олеандра
2024.09.08 14:44
Кожна історія має добігти кінця.
Наша [так сталось] завершилась ще до початку.
Хоч я і бачу [у пам’яті] твого лиця
риси кохані. Це все, що лишилось на згадку.

Кожна історія містить прихований сенс.
Якщо знайти, [сподіваюсь] біль стане світлішим.
С

Євген Федчук
2024.09.08 13:42
Сидять дідусь з онуком над ставок,
За поплавцями мовчки позирають.
Та риба щось клювати не бажає,
Пустий в воді бовтається садок.
Дідусь сидить спокійно, а онук
То схопиться метелика зловити,
То бабка прогуде над ним сердито,
А той вхопити не всти

Хельґі Йогансен
2024.09.08 11:45
Зійшлись докупи різні два світи:
Яскравий глянець, поряд — смерть, руїни.
Який з них твій? В якому зараз ти?
І що в тобі лишилось від людини?

Бокали повні, музика та сміх.
До біса всіх, війну, каліцтва, втрати...
Та тільки гаснуть в небі ліхтарі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Самослав Желіба
2024.05.20

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Анна Лисенко
2021.07.17

Валентина Інклюд
2021.01.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Микола Соболь (1973) / Критика | Аналітика

 Про велику роZZійську "культуру"

Стаття із ФБ.

Вчора інтернетом гуляв вираз, що «вся російська культура не варта однієї сльозинки херсонського собаки». Не знаю хто перший це сказав, але теза прекрасна.
▪️Ви ніколи не помічали, що в світі тільки одна «вєлікая культура», яка так сама себе назвала і продовжує? Всі культури цивілізації з гігантськими історіями, які проходили періоди античні, готичні, періоди Відродження, Просвітництва, Імпресіонізму, Модерну, Модернізму (і інших ізмів) – це просто «Італійська культура», «Французька культура», «Іспанська культура», «Британська культура», тощо ( Українська культура теж ). А от русская культура, яка переважно є культурою кінця 19 століття – це блін «вєлікая»! Я мовчу, що в них ні готики, ні барокко, ніфіга нема, а в той час, коли в світі шукали нові форми вони малювали глибокий реалізм, та ще якщо тих передвижників копнеш, то там і росіян майже нема. Не буду тут заглиблюватися, всі ці імперські міфи класно розбирають Vakhtang Kebuladze, Volodymyr Yermolenko, Andrij Bondar, Іван Семесюк, Taras Lyuty і інші розумніші за мене інтелектуали.
▪️Я просто веду це до того, шо русская культура ідеально візуалізується в русскому окупанті – бідна, затуркана, безцільна і дуууууже нагла. Оця наглість і робить з неї «вєлікую», тому що це вигадана паралельна реальність через тупу упоротість своєї величі на фоні відсутності каналізації. Велікая армія краде унітази, велікій пушкін краде Байрона, вєлікая Третьяковка краде картини всіх окупованих народів, а вєлікій Газпром возить це все по світу і показує в виставці «Русскій Авангард. От Малевіча до Шагала» (ага, найдіть серед них росіянина).
▪️Велікая русская культура – це такий самий фейк, як і переважно все в них (як Попов, який придумав радіо). Створений міф на костях реальних культур, які ця же культура пристосуванців сама і розстріляла. І не мало би змісту про це говорити, якби ця культура зараз не стала основним осередком толерантності до росії. Вірніше оцей нахабно створений міф. Європейський глядач, який звик все сприймати з культурної парадигми (не втомлюся про це говорити, бо навіть найрозумнішим українцям ця теза важко заходить) не може повірити, що носій «велікой» просто взяв і згвалтував дитину на очах у мами, що потім він просто виніс в повітря ГЕС і затопив десятки сіл, що він просто мародер, вбивця і злочинець. Патаму что це ж «вєлікая і загадочная русская душа», про яку їм десятиліттями торочили через призму того, що якийсь урод зарубав бабку сокирою, а інший втопив собаку. І цим користують і харошіє русскіє, які хочуть собі знайти місце потепліше в Європі і в світі та і наші ідіоти (не буду називати хто – ви і самі знаєте).
▪️А тим часом в Олешках затопили унікальний будинок прекрасної української наївної мисткині Поліни Райко, в Маріуполі знищили мозаїки Алли Горської, а в Іванкові Музей Приймаченко. А ще десятки музеїв обікрали, повивозили або просто знищили. Доки ми сперечаємося чи можна кенселити рос культуру, бо у когось це дитинство, в когось це батьки навчили, в когось це в університеті розказали – ці уроди знищують НАШУ культуру огромезними пластами, яку багатьох з нас просто не могли просто навчити батьки, бо їх би за це вивезли в Сибір, про яку не можна було вивчити в університеті в «інтєрєсного лектора», бо все це було заборонено, розстріляно і анексовано, а український цікавий лектор вже давно гнив в таборі (а на його місце привезли свого). Знищено тим же совком, з тою ж «вєлікою культурою», в якого вєлікоє мороженоє (з США), мультіки (як там Йожік в туманє?), Цой-жів і інші всякі нахабні мемчики. Бо Горську вбили ті ж самі люди, які знищили її мозаїки! Уявляєте собі це? Три покоління вбивць однієї Горської!
▪️Всі культури світу рефлексують над собою. В цьому часто і є ознака культури. Деякі сучасні деколонізаційні рефлексії світу навіть видаються українцям трохи занадто радикальними. Але це роздуми, підвішування, обговорення ролей, цілей і наслідків. Семенко, який палив «Кобзар» – це не зневага до Шевченка, це рефлексія, характерна для Європейського модернізму. І тільки одна є в світі культура, яка плювала на це, яка завжди «вєлікая» і хоч ти трісни.
І в цьому об’єднався і Шендерович і Сімон’ян, яка пише херові вірші про пушкіна. Посади за стіл путіна і навального і вони моментально домовляться, що кенселінг рос культури – це мега злочин перед всією цивілізацією, бо де ти ще такі шедеври знайдеш? В Італії чи в Парижі – та куди там! Бо «мальчік водочкі нам прінєсі».
▪️Коли я читаю в коментах, що українська культура «вторинна» – я відразу розумію, що людина просто не в курсі, що таке українська культура. І це важко засуджувати, бо так, як нищили і забороняли нашу культуру взагалі мало на меті стерти нашу пам’ять, а вона таки є. Мені фізично важко дивитися на фрески будинку Поліни Райко в Олешках, тому я сьогодні хочу дуже вас попросити – заглибтеся в ці імена, які і сьогодні нищать росіяни.
Прочитайте про Горську, про Райко, про Приймаченко, про Плитку-Горицвіт, про Олександру Екстер, про Архипенка, Малевича, Куїнджі, Соню Делоне, про Петрицького, про Гніздовського, про українську ікону на склі, про українську козацьку ікону, про українське барокко, про український модерн, про український наїв, про український футуризм, про українську графіку, кераміку, монументалізм, скульптуру, плакат. Якщо ці уроди нищать це все – давайте, щоб пам’яті в нас ставало не менше, а БІЛЬШЕ!
▪️Якщо ви вважаєте, шо не розумієтеся на мистецтві і вам не подобаються картинки – нічого, заглибтеся в біографії, в знайомства з Пікассо і іншими світовими митцями, в перелік виставок за кордоном, в списки учбових закладів, які закінчували ці люди, в їх щоденники, в їхні історії кохання. На щастя зараз багато вже є інформації, нової, красивої і цікавої. Ви побачите не «вєлікую», а цілком нормальну Європейську культуру, з унікальними митцями, ідеями, контекстними періодами. Культуру, яка рефлексувала світовий контекст, була вписана в нього і при цьому мала цілком власні і автентичні форми і прочитання.
А якщо ви взагалі не романтична і не творча людина (навряд чи тут такі є, але всяке буває), то просто складайте списки на репарації наших вкрадених художників і картин, які рашка повивозила сотні років тому і зараз. Повісимо потім в Олешках!




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2024-08-06 06:40:25
Переглядів сторінки твору 76
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.703 / 5.14)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.080 / 5.57)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.791
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.09.09 05:00
Автор у цю хвилину відсутній