Запровадження новітніх традицій у російському іменотворенні могло би докорінно змінити як внутрішню ситуацію у російській державі, так і місце росії у світі. Адже оті так звані люди, що іменуються цілком відмінними від усіх інших іменами, значно легше підлягатимуть фактичній ізоляції від цивілізованого світу, оскільки моральна ізоляція уже відбулась і масштаби її неухильно зростають. Уявіть-но, наскільки легше було би розпізнати росіянина за іменами, з яких стирчать вуха путіна: Пупердей (путин – передовое действие), Пустасер (путин – стальное сердце), Пучехват (путин – чекистская хватка), Пуц (путин – царь), Путлер (путин, ленин, революция), Пупок (путин – покоритель Крыма), Попудон (покорение путиным Донбасса), Попухер (покорение путиным Херсона), Дупудер (дух путина – державный).
Зрештою й імена, що нібито до путіна прямого стосунку не мають, опосередковано свідчитимуть про масштаби явища путінізму: Дуст (дух сталина), Дупепер (дух петра первого), Дурунар (дух русского народа), Дуремар (дух революцинного марксизма), Дура (движение украинских робочих), Курвосра (курско-воронежское сражение). І навіть давно відомий термін «лугандон» може врешті стати повноцінним ім’ям.
Російському кораблю – недовгого плавання!